Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 84
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Цінності академічної культури мовознавця Сергія Дорошенка(2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті окресленоцінності академічної культуримовознавця, викладача кафедри української мови Сумського педагогічного інституту імені А. С. Макаренка Сергія Івановича Дорошенка. Зазначено, що університет наразі позиціонує себе як спільноту викладачів, науковців, студентів, співробітників, випускни-ків та партнерів закладу, які розвивають культурні та духовні традиції закладу. Академічну культуру уточнено як культуру навчання, академічної грамотності, толерантності, що формуються в освітньому середовищі і реалізуються в діалоговійвзаємодії учасників освітніх академічних практик університетів Сумщини. Окреслено коло наукових інтересів дослідника, його становлення в Харківському університеті, вплив особистості мовознавця О. Потебні. Акцентовано увагу на такі академічні цінності мовознавця Сергія Дорошенка:фундаментальні принципи і цінності університетської спільноти, культурний і професійний розвиток учасників освітнього процесу, формування студентів як особистостей, повага до навчання, викладання, поєднані з дослідженнями, етичні правила академічного спілкування, проблемнілекції, семінари. Окреслено культуру академічного партнерства викладачів інституту. Аналізовані праці та спогади про мовознавця дають підстави зазначити, що особистість дослідника має відзначатися духовною елітарністю, інтелігентністю. Сергій Іванович надавав пріоритету соціальній відповідальності дослідника, чесному опису наукових результатіві привчав до ретельного наукового пошуку майбутніх учителів.Документ The Influence of Gender Factor on the Speech Behaviorof Communicants(2023) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana MykolaivnaThe article is devoted to the analysis of the influence of gender factor on the speech behavior of communicants. With the emergence of gender linguistics, the range of scientific interests in linguistics is significantly expanding. Stereotypes of femininity and masculinity,gender asymmetries, as well as peculiarities of speech and communication behavior of men and women are studied in more detail. In our research we are guided by the fact that gender is a general scientific category that explains the behavior of men and women based on biological sex and in relation to the social and cultural norms of a particular society. The main method of research is contrastive analysis,which makes it possible to compare and distinguish the differential features of male and female speech. The study of communicative behavior is carried out on the basis of discourse analysis. The heuristic method which involves the collection of previously recorded research material is also applied. The research material is the works of the modern English authors M. Dunn “Ex-Girlfriends United”and J. Kaplan “The Men I Didn’t Marry”. The analysis of the characteristics of male and female speech behavior makes it possible to conclude that there are generally accepted typical characteristics of the speech behavior of men and women in every society based on moral and ethical norms, as well as cultural characteristics. They can vary depending on a number of other factors other than biological features: mental composition, character,profession, role in society, status, type of temperament, etc. Since society imposes certain rules and standards of behavior of men and women on individuals, it is necessary to be aware of these features and take them into account in the process of communication.Документ Фахова практика магістрантів – українських філологів на засадах партнерської взаємодії(2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті окреслено особливості організації та проведення фахової практики магістрантів освітньо-професійної програми Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова) на засадах партнерської взаємодії. Узагальнено вимоги до практичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах воєнних реалій: підготовка на засадах європейських критеріїв і стандартів та національних практик, педагогічне партнерство, упровадження в освітній процес інфомедійної грамотності. З’ясовано специфічні принципи фахової практики, зокрема студентоцентризму, міждисциплінарної інтеграції, педагогічного партнерства, інфомедійної грамотності. Реалізація принципу студентоцентризму полягає у взаємодії «викладач – студент», створенні викладачем умов для само-розвитку студента. Принцип партнерства під час освітнього процесу «проявляється» у взаємоповазі, в обов’язковості виконання домовленостей. Фахову практику окреслено як міждисциплінарний освітній процес, що здійснюється на засадах партнерської взаємодіїзакладів вищої педагогічної та загальної середньої освіти, дозволяє оволодіти ключовими компетентностями навчання української мови і літератури, сприяє формуванню ціннісних орієнтирів та індивідуального стилю професійної діяльності. Представлено перебіг фахової практики з української мови і літератури у старшій школі на засадах міжрегіональноїпартнерської взаємодії ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, закладів загальної середньої освіти Сумської області, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України НАН України. Окреслено спільні освітні проєкти, спрямовані на відновлення України у поствоєнний період з урахуванням націєтворчих пріоритетів підготовки вчителі, україномовної культури особистості, медіаосвіти тощо.Документ Особливості та способи передачі під час перекладу фразеологізмів англійської мови українською (на матеріалі роману А. Майклідіса)(Гельветика, 2023) Раєвська Ірина Валеріївна; Raievska Iryna Valeriivna; Коваленко Ольга Володимирівна; Kovalenko Olha VolodymyrivnaФразеологічні одиниці вважаються найвиразнішою частиною словникового запасу мови, адже вони відображають істо-рію, мудрість, досвід, мораль та гумор народу. Завдяки своїй образності фразеологічні одиниці передають усі найтонші від-тінки, національний колорит і збагачують мовлення. Завдяки особливостям фразеологізмів художній текст наповнюється метафоричністю та образністю. Ці одиниці є неймовірно важливим та актуальним матеріалом для дослідження серед мовознавців та перекладознавців. Фразеологізми вживаються постійно та існує їх безліч. Їх основним призначенням є функ-ціонування як виду міжкультурної комунікації. Сам факт наявності в мові, окрім простих слів, цілих словесних комплексів, які тотожні слову, складність пошуку еквівалента під час перекладу та особливості передачі під час перекладу служать для нас приводом до того, щоб досліджувати саме це явище. Проблема класифікації фразеологізмів часто постає перед мовознавцями і сьогодні. У мовознавстві наявні семантичні, ідеографічні, тематичні, експресивно-стилістичні, структурні, морфологічні класифікації фразеологізмів. Проблема перекладу фразеологізмів така ж актуальна, як і проблема їх класифікації, тому різні вчені пропонують свої способи їх перекладу.Адже часто передати фразеологічні одиниці слово в слово неможливо, тому що вони являють собою єдине семантичне ціле. Більшість українських мовознавців виділяють такі основні способи перекладу, як: повний або част-ковий еквівалент, фразеологічний аналог, лексичний переклад, описовий переклад та калькування. До менш поширених вони відносять антонімічний переклад, контекстуальні заміни та інші граматичні трансформації. Всі способи можна розділити на фразеологічні та нефразеологічні. Звісно, вчені надають перевагу першому типу для збереження образності, колориту та значення оригінального виразу. А буквалізм викликає нерозуміння у читача та псує сприйняття фразеологічної одиниці. Саме тому без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти гру слів, жарт або навіть сенс усього висловлювання.Складність у процесі перекладу фразеологізмів полягає в тому, що англійська та українська мови різні за будовою та зв’яз-ком між словами. Також фразеологічні одиниці за своєю структурою – це семантично неподільні словосполучення, зміст та засіб вираження яких значно відрізняється між собою. Безумовно, труднощі під час перекладу сталих виразів виникають через їх національно-культурне підґрунтя.Документ Типові способи перекладу назв сучасних англомовних книг(Гельветика, 2023) Проніна Ганна Михайлівна; Pronina Hanna Mykhailivna; Абрамова Олена Вікторівна; Abramova Olena ViktorivnaУ статті розглянуто типові перекладацькі трансформації та прийоми, що використовуються для передачі назв книг сучасної англомовної белетристики українською мовою. За результатами дослідження встановлено, що назви книг належать до категорії онімів (власних імен) за структурними особливостями (вираження назви окремою лексемою, простою номінатив-ною фразою, словосполученням чи різнотипними реченнями) і функціональними ознаками (номінація та ідентифікація певного твору художньої літератури з метою відрізнити його від будь-якого іншого зразка аналогічного літературного жанру). Під час дослідження застосовано міждисциплінарний підхід до комплексного розгляду проблеми перекладу назв книг на межі філо-логічної та перекладацької наук, оскільки спосіб перекладу онімів часто обумовлений лексико-граматичними, семантичними та прагматичними особливостями вихідної мовної одиниці, що ставить перед перекладачем складне завдання реалізувати в перекладі назви книги не лише номінативну, а й інформативну, культурну, емотивну, експресивну функції, передати прагма-тичне навантаження (у межах реалізації маркетингової стратегії). Виявлено, що залежно від плану вираження оригінальної назви книги перекладачі вдаються до дослівного перекладу або калькування, антонімічного перекладу, підбирають словникові відповідники (за наявності полісемії), застосовують прийом опущення для уникнення надлишковості тощо. Встановлено, що фонові знання про зміст і сюжет твору впливають на вибір перекладачем тих чи інших граматичних конструкцій або грама-тичних категорій, наприклад категорії роду іменника (вона не властива англійській мові, адже була втрачена в певний період її історичного розвитку), що зумовлено насамперед різноструктурною природою слов’янських і германських мов.Документ Розвиток літературно-творчих здібностей школярів на основі жанрового та структурно-стильового шляхів аналізу(2023) Бондаренко Юрій Іванович; Bondarenko Yurii IvanovychАвтор статті розглядає одну з важливих проблем літературної освіти в середній школі – розвиток творчих здібностейучнів шляхом написання ними власних оригінальних художніх текстів. Він пов’язує таку діяльність із набуттям школярамилітературно-дослідницьких знань та умінь, що є пропедевтичним етапом і передує власне творчій діяльності. У центр уваги потрапляє система жанрових (твір-опис, новела) та стильових («поезія в прозі», імпресіонізм) власти-востей програмового літературного матеріалу (новела М. Коцюбинського «Intermezzo»), що стають унаочненням художніх параметрів, які учні мають втілити у своїх творах. Пропозиція автора полягає в тому, щоб здійснити трансформацію літературно-дослідницької діяльності в літературно-творчу. Учні мають навчитися використовувати жанровий та структурно-стильовий шляхи аналізу під час опрацювання програмових текстів, потім перетворити названі уміння у власне текстотворення, намагаючись надати своїм творам заданих жанрових та стильових ознак. У статті не тільки представлено методичні пропозиції автора, але й подано експериментальний матеріал – словесно-художні образи, створені учнями десятих класів української та іноземної філології Ніжинського обласного педагогічноголіцею Чернігівської обласної ради. Ці образи відповідають ознакам «поезії в прозі» та імпресіонізму, демонструють різницю між об’єктом зображення й поетично оформленим враженням від нього, а тому виступають художньою основою у творчих роботах старшокласників. Оригінальність названих образів свідчить: значна кількість учнів володіє елементами худож-нього мислення й за умови його розвитку здатна виконувати творчі роботи із мовною тканиною, наближеною до поетичної, та з імпресіоністичним забарвленням.Документ Текстотворчий перформенс у системі підготовки майбутнього вчителя початкових класів(2023) Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті з’ясовано особливості формування текстотворчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. Автор вважає, що знання про текст і текстотворча діяльність забезпечать орієнтацію студента на розвиток професійно-особистісної реалізації, особистісно-креативного ставлення до педагогічної діяльності, впевненості у своїй готовності до неї, прагнення до професійного самовдосконалення. Мета статті – висвітлення сучасних методичних підходів (текстотворчого перформенсу) до формування текстотворчоїкомпетентності майбутнього вчителя початкових класів. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної лігводи-дактики педагогіки, психології, діяльнісна теорія навчання та розвитку особистості. Застосовано комплекс методів дослідження: теоретичних – аналіз лінгвістичної, психологічної, педагогічної, навчально-методичної літератури з проблем дослідження; синтез і узагальнення, порівняння; опрацювання досвіду роботи викладачівзакладів вищої освіти, визначення поняттєвого апарату дослідження; емпіричних – спостереження й аналіз педагогічнихявищ і процесів, колективні та індивідуальні бесіди з метою виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, vетодахвикладання для виявлення проблем формування текстотворчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Наголошено, що текстотворча компетентність – це набуті в процесі навчання знання, уміння, навички, досвід текстотворчої діяльності – первинної (відтворення готових текстів, створення власних і редагування їх) і вторинної (сприймання, інтерпретування, розуміння текстів), а також досвід емоційно-ціннісного ставлення до процесу і результату текстотворення. З’ясовано, що формування текстотворчої компетентності є інтегративним процесом, який охоплює філологічний, психологічний та педагогічний складники. Детальний аналіз змісту та ґенези поняття дав можливість визначити текстотворчийперформерс як ефективну (потрібний вплив на читача), високоякісну (нормативне змістове, композиційне, мовне оформлення)текстотворчу діяльність (у нашому дослідженні майбутнього вчителя початкових класів). Спираючись на психологічні положення щодо формування текстотворчої компетентності у майбутнього фахівця, визначаючи інтерес одним із провідних чинників освітнього процесу на заняттях філологічного циклу, автори пропонують вправи для текстотворчого перформенсу,орієнтовані на структуру мовленнєвої діяльності для формування текстотворчих умінь: конструктивні вправи – реконструктивно-творчі, конструктивно-творчі, трансформаційно-творчі. Доведено, що вивчення методичної бази про структуру текстотворчої компетентності дає можливість виділити її ком-поненти: текстознавчий, когнітивно-інтепретаційний, текстологічний, текстопродуктивний – це вміння будувати та редагувати тексти, які формуються на основі тестотворчого перформенсу.Документ Синтаксична організація складнопідрядних приєднувальних (супровідних) конструкцій(2023) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia VasylivnaУ статті проаналізовано особливості синтаксичного статусу складнопідрядних приєднувальних (супровідних) речень як розчленованих структур, що мають специфічну формально-синтаксичну та семантико-синтаксичну організацію. З’ясовано, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення мають диференційні ознаки, специфічну граматичну природу, тому заслуговують на власний синтаксичний статус. Констатовано, що «приєднування» – різновид синтаксичного зв’язкуна основі співвідношення семантико-граматичної незалежності головної предикативної частина та смислового і граматичного тяжіння до неї приєднувальної; проаналізовані в розвідці синтаксичні одиниці кваліфіковано як речення розчленованоїбудови, в яких головна частина є цілком завершеною структурно й семантично і не вимагає залежної предикативної частини, а залежна виконує роль додаткового повідомлення до сказаного в головній, містить у собі синтаксичний показник несамостійності. Установлено, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення є відносно-репродуктивними, оскільки головначастина є самостійною, не має жодних конструктивних показників, а підрядна формально залежить від головної і поширюєїї з погляду оцінки, наслідку, зауважень тощо. Наявність у підрядній частині сполучного слова (що, де, куди, звідки, коли, як,як це, навіщо, причому), зміст якого забезпечується тільки головним компонентом, а тому й потребує його, уможливлює вва-жати такий зв’язок детермінантно-кореляційним. Доведено, що приєднувальні відношення можуть посилюватися причино-вими відтінками (якщо сполучне слово набуває форми з чого, за що, через що, від чого) або наслідковими (якщо сполучне словонабуває форми внаслідок чого). Узагальнено, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення легко трансформуютьсяв складносурядні, безсполучникові конструкції або в прості речення.Документ Speech Acts of Control in English Dominant Parental Discourse(2023) Kozlova Viktoriia Viktorivna; Козлова Вікторія ВікторівнаThe paper deals with typology, functioning and verbal representation of speech acts of control in English dominant parental discourse.The concept of speech acts of control has been clarified then directive of order, directive of demand, directive of prohibition and directive of warning types have been singled out. The analysis of linguistic forms of directive of order, directive of demand, directive of prohibition and directive of warning utilized by parents in dominant communication has been carried out. The analysis of the control speech acts by levels of directness in dominant parental discourse reveals the prevalence of direct mode stipulated by parental higher social position and authority. It was found out that linguistic forms of directives of order are affirmative imperative constructions and negative imperative constructions, lexico-grammatical level of directives of order are represented by imperative sentences comprising verbs that call for action completion or denote action cessation. It was revealed that when conveying categorical requirements, impolite and even disrespectful attitude, directives of order include negative-evaluative adjectives, obscene words. Linguistic expression of directives of demand are affirmative utterances containing volitional verbs. Directives of prohibition in dominant parental discourse are represented by affirmative constructions with verbs naming ban and disallowance. The category of modality is also employed for verbal representation of the directive of prohibition. The directives of warning are represented by imperative and affirmative constructions with modal verbs of obligation, negative imperative constructions and affirmative constructions with prohibitive nomination, negative constructions of egocentric character. The analysis of the lexical and syntactic means that comprise speech acts of control makes it possible to single out structural models containing addressing. This paper aims to compensate for the lacunae that are currently present in the field of English dominant parental discourse study in terms of speech act representation.Документ Прикметникова напівпредикативна конструкція у фокусі лексичної та синтаксичної семантики(2023) Кульбабська Олена Валентинівна; Kulbabska Olena ValentynivnaУ статті з’ясовано термінологічний обшир понять «предикативність», «напівпредикативність», «напівпредикативнаконструкція», «напівпредикативний синтаксичний зв’язок», «напівпредикативні семантико-синтаксичні відношення», «вторинна предикація», дефініції яких дотепер залишаються актуальною проблемою теоретичної граматики. Констатовано, щовсі зазначені вище категорії оприявнені в асиметричній синтаксичній одиниці – у простому ускладненому реченні, що у формально-синтаксичному плані належить до класу монопредикативних одиниць, а у семантико-синтаксичному – до неелементарних (поліпропозитивних). Установлено, що просте неелементарне речення охоплює різні типи ускладнювачів, центральнемісце серед яких посідають відокремлені другорядні члени речення (за традиційною класифікацією), або напівпредикативніконструкції зі стрижневим компонентом прикметником, дієприкметником, дієприслівником та іменником (у новітньомувитлумаченні). Досліджено, що поняття «напівпредикативність» і «напівпредикативна конструкція» тісно пов’язані з морфологічною природою та ономасіологічними параметрами окремих слів, з їхньою семантикою та можливостями встановлення синтаксичних зв’язків у реченні. Зокрема, сигніфікативну сутність прикметника виформують не поняття про предметидійсності, а поняття про якості, відношення, належності. До того ж прикметник найчастіше входить до синтаксичноїструктури речення не безпосередньо, а у складі іменної (субстантивної) групи, установлюючи зв’язки з іншими елементамивисловлювання через означуване – іменники різної семантики. У лексико-граматичній єдності прикметник не лише уточнюєсемантику означуваного іменника, але й конкретизує своє значення в атрибутивній і в предикативній позиціях. Доведено, щоабстрактні іменники в основному складі речення, хоча й позбавлені денотації, паралельно можуть формувати денотативнусемантику висловлення, якщо стають означуваним для прикметникової напівпредикативної конструкції.Документ Художні вподобання та естетичні орієнтації у творах Костя Гордієнка «Про комуну»(2023) Шарова Тетяна Михайлівна; Sharova Tetiana MykhailivnaУ дослідженні акцентовано на тому, що показ руйнування патріархального світу українського села як героїчної боротьбисвітла і темряви, трагічного минулого і щасливого майбутнього, перенесеного у план теперішнього часу,оспівування еконо-мічних і соціальних новацій більшовиків, пов’язаних із колективним господарюванням, визначає загальну тематичну домінантув літературі соціалістичної орієнтації. У статті акцентовано увагу на тому, що змушений підлаштовуватись під формат тодішньої влади Кость Гордієнко нелише змінює художні вподобання та естетичні орієнтації, але й опановує методи розробки ідеологічно спрямованої прози, щовідповідала волюнтаристським інтенціям революційної культури. Наголошено, що увага Костя Гордієнка зосереджується на проблемі українського села в період карколомних соціальних змін,на темі землі-годувальниці та її господарів, що була зрозумілою та близькою письменникові через багато об’єктивних причин. У змодельованій Костем Гордієнком картині світу засадничим є конкретно-реалістичне відображення українського селав період радянського «реформування», звідси помітна стильова, сюжетна й образна однотипність. Вказано, що для реаліза-ції творчих намірів прозаїк послуговується нарисовими жанрами, що давали значно більший простір для відтворення динамікий панорами «нового часу», для змалювання актуальних буднів «комунівського життя».Стильова манера письменника має роз-повідно-публіцистичний і художньо-інформативний характер, позначена використанням широкого фактографічного матеріалу. У висновках вказано на те, що різноманітні за стилем і поетикою твори Костя Гордієнка 1928–1930 років демонстру-ють процес адаптації письменника до політико-ідеологічних вимог: спочатку поєднання індивідуального художнього баченнята визначених політичних установок, згодом підпорядковування художнього мислення диктатові влади. Найбільш затребуванімалоформатні жанри – нарис і оповідання – сфокусовані на відтворенні динаміки й панорами «нового часу».Документ Критерії розмежування композитів-новотворів та словосполучень сучасної англійської мови(2023) Бондаренко Віктор Олександрович; Bondarenko Viktor OleksandrovychСтаття присвячена вивченню основних критеріїв розмежування складних слів-новотворів, які активно поповнюють лексикон англійської мови впродовж останніх десятиліть, та словосполучень. Проблема визначення мовних статусів поліком-понентної лексичної одиниці та словосполучення з ідентичною номінацією лишається невирішеною в сучасній лінгвістиці.Сукупність фонетичного, синтаксично-морфологічного та когнітивно-прагматичного критеріїв створення, закріпленнята існування композит-новотворів у мовленнєвій комунікації та мові представляється як єдиний надійний шлях визначеннямовного статусу даних лексичних одиниць.Документ Мовні засоби позначення простору в поетичній мові В. Голобородька(2023) Зленко Аліна Олександрівна; Zlenko Alina OleksandrivnaУ статті проаналізовано мовні засоби позначення простору в поетичній мові В. Голобородька. Досліджено, що художній простір як складник поетикальної системи митця дає уявлення про визначальні константи його світосприйняття, які знаходять мовне вираження на образному рівні його поезії. З’ясувано ключові ознаки лінгвостилю поета, охарактеризувано мовні засоби репрезентації художнього простору у поетичному континуумі В. Голобородька, описано засоби мовно-образної поетизації сільського та міського простору в творчості поета. Доведено, що індивідуально-авторська манера письменникає автентичним, непідробним, оригінальним явищем в історії української мовно-поетичної думки, тому потребує докладних різновекторних студій. У мовотворенні художника засвідчені нові грані словесно-образного кодування ідеї, нові образи і новізнаки-символи, засновані на канонах традиційної культури.Документ Асоціативний експеримент як емпіричний метод дослідження лінгвокогнітивних концептів(2023) Молгамова Лілія Олексіївна; Molhamova Liliia OleksiivnaУ статті обґрунтовано доцільність використання асоціативного експерименту під час дослідження лінгвокогнітивних концептів. Доведено, що при дослідженні концептів повинно враховувати мовні стереотипи, особливості національного менталітету, що виявляється за допомогою такого психолінгвістичного методу, як асоціативний експеримент. Проаналізовано, яким чином за ланцюгом слово-стимул – реакція можна визначити організацію концепту у свідомості індивіда, узагальнитидані респондентів і вибудовати образ загального мовця, зробити висновок щодо місця концепту у національному менталітеті, порівняти отримані дані з теоретико-лінгвістичним дослідженням концепту. Розглянуто такі дотичні поняття, як слово-стимул, асоціації, мовна свідомість, мовна картина світу, асоціативне поле, валідність експерименту. Системати-зовано процедуру проведення дослідження, що відбувається за допомогою статистично оброблених результатів масовогоексперименту на вільні вербальні асоціації, коли інтерпретуються зміст і форми реакції на слово-стимул. Окреслено метуасоціативного експерименту – дослідити ментальний лексикон носіїв мови. Проаналізовано види асоціацій і зроблено висновок,що асоціація дає можливість розвинути питання, пов’язані із засобами зберігання знань, процесів породження і розуміннямовлення, організації внутрішнього лексикону і генетичної пам’яті індивіда. Акцентовано увагу на недоліках асоціативногоексперименту, таких як формування списку слів-стимулів, їхня кількість та кількість респондентів, урахування їхніх соціометричних даних, щоб асоціативний експеримент був неупередженим та валідним; відображення актуальних лише на моментпроведення експерименту асоціацій, і як наслідок, репрезентація тільки певного етапу мовного розвитку носіїв певного тери-торіального мовного різновиду. Підтверджено важливість асоціативного експерименту для дослідження внутрішнього ментального світу людини; для конструювання мережі асоціацій у свідомості індивіда та національної свідомості.Документ Композиційно-наративні особливості постмодерністського роману (на матеріалі роману Д. Мітчелла «Хмарний атлас»)(2023) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено з’ясуванню жанрових, композиційних та наративних характеристик постмодерністського романуна матеріалі твору Д. Мітчелла «Хмарний атлас». Констатовано, що постмодернізм в літературі відбивається не тількиу змісті (тематика втрати духовних цінностей, зв’язку з Космосом, дисгармонійних станів, множинності світів та їх інтерпретацій, відносності і ілюзорності всесвіту), а й у формі (певні структурно-композиційні особливості) літературних творів. Установлено, що нелінійна, множинно фрагментована композиція досліджуваного роману формується завдяки поперемінній зміні дієгетичних площин «вглиб», кожна наступна з яких є гіподієгезисом до попередньої. Таким чином створюється гіперогіподієгетична сукупність як вертикальна структура основних архітектонічних блоків твору. Досліджено різножанровість композиційної структури наративів, від щоденника, через листування до детективу та науково-фантастичної утопії. Визначено тип нарації кожного наративу як поєднання відношення оповідача чи персонажа до історії, з одного боку, та ста-тусу оповідача стосовно наративного рівня, з іншого. Описана реалізація таких структурно-композиційних прийомів, що підпорядковуються текстовим категоріям цілісності та концептуальності: прийом дзеркальної композиції, прийом монтажу, прийом використання художнього образу як організатора когерентності в романі, прийом сурядності, прийом кругової композиції. Прийом дзеркальності, що в цьому романі підсилює мотив влади та людської жадоби, прийом монтажу, який пов’язує різні частини роману спільним емоційно-смисловим зв’язком – мотивом переродження душі та циклічності історичних подій,та прийом використання художнього образу (ідентичний внутрішній світ, впізнавана душа головних героїв усіх шести наративів) забезпечують когерентність тексту досліджуваного роману.Документ Поняттєві складники концепту DEATH в англійській мові(2023) Давидова Тетяна Василівна; Davydova Tetiana VasylivnaУ статті проаналізовано поняттєвий обсяг концепту DEATH. Встановлено структуру концепту DEATH у поняттєвому ключі. Мова є засобом вербалізації концептів, отже структура та змістове наповнення концептів виявляються через значеннямовних одиниць, щорепрезентують певний концепт та його словникові тлумачення. Уцій роботі на основі аналізу лексико-графічних джерел здійснюється дослідження синонімічної групи лексем на позначення концепту DEATH, структури його ядрата поняттєвих складників концепту. У результаті дослідження було доведено, що ядро концепту DEATH в англійській мові представлене такими семантичними ознаками: “end / cessation” (кінець, припинення), “destruction / ruination” (руйнація, знищення), “loss” (втрата), “fear”(страх) та “devastation” (спустошення). Доведено, що структура вербалізаторів концепту DEATH розгалужена, а ядро концепту представлене семантичними ознаками, що транспонують емоційний діапазон (страх, спустошення), часові проміжки (кінець, закінчення строку), фатальність подій (неминучість, притаманність кожному) та приналежність дотого чи іншого типу перебігу подій (природний, насильницький, навмисний). Виокремлено семантичну групу лексем напозначення концепту DEATH в англійській мові, з модельовано структуру його мовних вербалізаторів, надано їх тематичну класифікацію. Вербалізація концепту DEATH відбувається різноманітними мовними засобами: синонімічними рядами лексем різних смислових сегментів (явище, феномен смерті; процес смерті; померла людина; місце поховання, могила, труна; обряд/процес поховання, остання прощальна промова; персоніфіковані образи смерті), стійкими висловами та одиницями паремійного фонду, образними зворотами. Дослідження показало, що уявлення про смерть в англійській лінгвокультурі є досить традиційним. Перспективи подальших досліджень вбачається у дослідженні маргінальних ознак концепту DEATH.Документ Роль адресанта у висловлюваннях похвали (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)(2023) Клочко Лариса Іванівна; Klochko Larysa IvanivnaУ статті було досліджено роль адресанта у висловлюваннях похвали. З’ясовано, що похвала – це контекстно прив’язаний комунікативний феномен. Важливою відмінною особливістю висловлювань похвали є їх функціонування в комунікативнихситуаціях співпраці. Установлено, що ситуація створює комунікативний контекст, у якому здійснюється мовленнєва діяльність особи. Доведено, що роль адресанта в загальній моделі ситуації співпраці є надзвичайно великою: перш за все адресантвизначає зміст повідомлення та його ілокутивну силу. Адресант – це конкретний індивід, занурений у дискурс, саме він формуємету та план мовленнєвої поведінки в дискурсі, контролює та корегує його. З’ясовано, що адресат отримує інформацію проадресанта з лінгвістичних та паралінгвістичних даних. Таким чином адресант формує характер і тон комунікації. Визначено характеристики адресанта, які впливають на ефективність висловлювань похвали, а саме: вік, авторитет, статуста престиж, особистий тезаурус. Констатовано, що комунікативний статус ініціатора похвали та його соціальний статусне завжди співпадають. У ситуаціях, коли є висловлювання похвали, адресант займає домінуючу позицію, а адресат – залежну,тобто адресант використовує похвалу як стратегію, спрямовану «вниз». З’ясовано, що важливу роль у функціонуванні висловлювання похвали відіграють макротекстуальні компоненти ситуації, перш за все соціальні відносини між комунікантами.Установлено, що комунікативний статус індивіда зумовлений його роллю (діями, думками, почуттями). Досліджено, що кому-нікативний статус може бути жорстким і варіативним залежно від ролі комунікантів у межах конкретної ситуації, а самеїх прагнення до комунікативної співпраці, суперництва або конфлікту. З’ясовано, що на рівні макротексту ситуація співпраціможе бути симетричною або асиметричною, якщо брати до уваги статусні відносини між комунікантами.Документ Особливості формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури(2023) Бідюк Наталя Михайлівна; Bidiuk Natalia MykhailivnaУ статті висвітлено окремі аспекти формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мовита літератури. Зосереджено увагу на внутрішніх та зовнішніх чинниках, що зумовили потребу у формуванні перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури. З’ясовано потреби профільної школи та вимогидо навчання перекладу учнів старшої профільної школи. Висвітлено позиції науковців щодо тлумачення понять «переклад» та «перекладацька компетентність» і на цій основі обґрунтовано сутнісні характеристики перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури. Встановлено, що перекладацька компетентність є інтегрованою характе-ристикою, що передбачає здатність здійснювати переклад автентичних текстів на належному рівні та розуміти їх зміст, атакож реалізовувати отриману інформацію відповідно до цільової аудиторії й подальшого використання в іншомовній освіті та міжкультурній комунікації. Обґрунтовано, що формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури потребує упровадження нових підходів до структурування змісту фахової підготовки, реалізації інноваційних форм та методів навчання перекладу. Окреслено суперечливі питання та проблеми, які мають місце у підготовці майбутніх учителів іноземної мови та літератури в контексті забезпечення результатів навчання усному та письмовому перекладу. Запропоновано шляхи удосконалення змісту фахової підготовки на основі розроблення та тематичного оновлення змісту обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розглянуто особливості організації самостійної перекладацької діяльності з іншомовними текстами та носіями мови. Окрему увагу приділено використанню інноваційних методів та технологій навчання перекладу майбутніх учителів іноземної мови та літератури.Документ Засоби формування мовної картини світу В. Вітмена в текстопросторі збірки «Листя трави»(Гельветика, 2023) Багацька Олена Вікторівна; Bahatska Olena Viktorivna; Крючков Сергій Сергійович; Kriuchkov Serhii SerhiiovychУ статті проаналізовано засоби формування мовної картини світу В. Вітмена в текстопросторі збірки «Листя трави». Оскільки поетичне слово автор розглядав як живий організм, схильний до розвитку, тому був доволі прискіпливим у виборі лексич-ного матеріалу, вимагаючи максимальної відповідності між зображуваним об’єктом та його художнім визначенням. Доведено, що на противагу сучасникам митець ставив перед собою завдання зламати застарілу романтичну систему віршування і по-де-мократичному відкрити поетичні двері для мови з погляду загальноприйнятих норм нехудожньої. Зазначено, що такий демокра-тизм виявлявся передусім у самій ритміці вірша, у простоті типологічно спорідненої з розмовною фрази. Поет ніби навмисне зіштовхував різностильові лексеми, не уникаючи контрастів. Виявлено, що із широко представленої лексичної системи він обирав саме ті слова, які найкраще розкривають авторський задум, умонтовував їх у текст, пов’язував з іншими словами, створюючи свою унікальну мовну картину світу. З’ясовано, що реалізувати таку техніку авторові вдалося завдяки принципу каталогізації, який можемо назвати найбільш характерною та оригінальною особливістю його ідіостилю. У вітменівському «каталозі» пере-важає приземлено-побутове, матеріальне начало, об’єкт фігурує не як знак чогось вищого, а як типовий представник визначе-ного «класу». Для художнього відтворення дійсності митець використовував загальновживану лексику з нейтральним забарв-ленням, але шляхом її поєднання з піднесеним пафосом перетворював поетичну мову на пристрасний монолог ліричного героя. Відсутність прикметникових форм у переважній більшості поезій вдало компенсувалась активним вжитком дієслів, покликаних зримо відтворювати динаміку художнього світу. У такий спосіб, за аналогією до злагодженого оркестру, В. Вітмен зі строка-того хаосу багатогранної дійсності майстерно вибудовував культурологічну модель власного макрокосмосу.Документ Metaphors in the Modern American Therapeutic Discourse in their Practical Application(Гельветика, 2023) Bahatska Olena Viktorivna; Багацька Олена Вікторівна; Dvorianova Alina Oleksandrivna; Дворянова Аліна ОлександрівнаThe article explores the use of metaphors and stylistic figures in contemporary American therapeutic discourse, emphasizing their significant role in facilitating communication and understanding in counselling sessions. The narrative nature of therapy and the need for the therapist to be able to effectively decipher and rewrite the clients' harmful narratives are determined. Evidence is presented that contemporary American therapeutic narratives, replete with metaphors and stylistic figures, promote adequate expression of complex emotions and experiences, prevent defence mechanisms, and encourage mutual understanding. The major cognitive processes related to the understanding of metaphors in modern American therapeutic discourse and the advantages of their usage in therapy are considered, since metaphors themselves can help overcome emotional barriers, reveal the unconscious and express complex ideas succinctly and accessibly. In the article we analyse the mechanism of effective use of metaphors for obtaining meaningful information from interlocutors and achieving greater awareness of what they said, that is based on a four-stage model of metaphor application, which includes activation, deployment, synthesis and transformation, exemplifying it by the family therapy session conducted by a modern American psychotherapist Stephen Madigan. In particular, the expediency of DISTANCE, JOURNEY, BLINDNESS metaphors usage in the modern American therapeutic discourse for the study of difficulties and problems in relationships, as well as the correction of one's own views and awareness of difficulties, has been clarified. Overall, the article explores the cornerstones of metaphor application in contemporary American therapeutic discourse, whereas the case study provides a practical demonstration of how contemporary psychotherapists can use metaphors to facilitate meaningful conversations and help clients reframe their narratives and perspectives.