Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 156
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Лексико-семантичні характеристики термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі(Гельветика, 2023) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna; Рабош Анастасія Анатоліївна; Rabosh Anastasiia AnatoliivnaУ статті досліджуються лексико-семантичні особливості термінології академічної доброчесності в англомовному нау-ковому дискурсі. За результатами дослідницьких розвідок уточнено поняття англомовного наукового дискурсу як вираження змістовної єдності регламентованого за змістом мовлення, репрезентованого англійською мовою та обмеженої соціальними функціями та повноваженнями учасників ситуації в межах наукового стилю; виділено шість тематичних груп термінів на позначення академічної доброчесності в англомовному наукового дискурсі: «принципи навчання», «дотримання академічної доброчесності при роботі з джерелами», «прояви академічної недоброчесності», «порушники академічної доброчесності», «науковці та представники освітніх осередків», «освітній простір». Здійснено аналіз особливостей словотворення та вста-новлено семантичні характеристики термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі на матеріалі англомовних посібників, довідників, наукових розробок та статей, присвячених академічній доброчесності. Словотвірний ана-ліз показав, що творення термінів академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі забезпечується морфологіч-ним та синтаксичним способами. Для зазначеної термінології характерними виявилися такі типи морфологічного словотвору: префіксальний, суфіксальний, змішаний, конверсія та компаундування. Установлено, що найпродуктивнішим способом сло-вотвору термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі є суфіксальний, який представлений в межах тематичних груп «принципи навчання», «дотримання академічної доброчесності при роботі з джерелами», «прояви академічної недоброчесності», «порушники академічної доброчесності», «науковці та представники освітніх осередків». Було з’ясовано, що термінології академічної доброчесності в англомовному науковому дискурсі притаманні лексико-семантичні про-цеси полісемії, синонімії, омонімії, антонімії та паронімії. Найпоширенішим лексико-семантичним процесом, що реалізується в термінології академічної доброчесності, було визначено синонімію.Документ Розвиток літературно-творчих здібностей школярів на основі жанрового та структурно-стильового шляхів аналізу(2023) Бондаренко Юрій Іванович; Bondarenko Yurii IvanovychАвтор статті розглядає одну з важливих проблем літературної освіти в середній школі – розвиток творчих здібностейучнів шляхом написання ними власних оригінальних художніх текстів. Він пов’язує таку діяльність із набуттям школярамилітературно-дослідницьких знань та умінь, що є пропедевтичним етапом і передує власне творчій діяльності. У центр уваги потрапляє система жанрових (твір-опис, новела) та стильових («поезія в прозі», імпресіонізм) власти-востей програмового літературного матеріалу (новела М. Коцюбинського «Intermezzo»), що стають унаочненням художніх параметрів, які учні мають втілити у своїх творах. Пропозиція автора полягає в тому, щоб здійснити трансформацію літературно-дослідницької діяльності в літературно-творчу. Учні мають навчитися використовувати жанровий та структурно-стильовий шляхи аналізу під час опрацювання програмових текстів, потім перетворити названі уміння у власне текстотворення, намагаючись надати своїм творам заданих жанрових та стильових ознак. У статті не тільки представлено методичні пропозиції автора, але й подано експериментальний матеріал – словесно-художні образи, створені учнями десятих класів української та іноземної філології Ніжинського обласного педагогічноголіцею Чернігівської обласної ради. Ці образи відповідають ознакам «поезії в прозі» та імпресіонізму, демонструють різницю між об’єктом зображення й поетично оформленим враженням від нього, а тому виступають художньою основою у творчих роботах старшокласників. Оригінальність названих образів свідчить: значна кількість учнів володіє елементами худож-нього мислення й за умови його розвитку здатна виконувати творчі роботи із мовною тканиною, наближеною до поетичної, та з імпресіоністичним забарвленням.Документ Синтаксична організація складнопідрядних приєднувальних (супровідних) конструкцій(2023) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia VasylivnaУ статті проаналізовано особливості синтаксичного статусу складнопідрядних приєднувальних (супровідних) речень як розчленованих структур, що мають специфічну формально-синтаксичну та семантико-синтаксичну організацію. З’ясовано, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення мають диференційні ознаки, специфічну граматичну природу, тому заслуговують на власний синтаксичний статус. Констатовано, що «приєднування» – різновид синтаксичного зв’язкуна основі співвідношення семантико-граматичної незалежності головної предикативної частина та смислового і граматичного тяжіння до неї приєднувальної; проаналізовані в розвідці синтаксичні одиниці кваліфіковано як речення розчленованоїбудови, в яких головна частина є цілком завершеною структурно й семантично і не вимагає залежної предикативної частини, а залежна виконує роль додаткового повідомлення до сказаного в головній, містить у собі синтаксичний показник несамостійності. Установлено, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення є відносно-репродуктивними, оскільки головначастина є самостійною, не має жодних конструктивних показників, а підрядна формально залежить від головної і поширюєїї з погляду оцінки, наслідку, зауважень тощо. Наявність у підрядній частині сполучного слова (що, де, куди, звідки, коли, як,як це, навіщо, причому), зміст якого забезпечується тільки головним компонентом, а тому й потребує його, уможливлює вва-жати такий зв’язок детермінантно-кореляційним. Доведено, що приєднувальні відношення можуть посилюватися причино-вими відтінками (якщо сполучне слово набуває форми з чого, за що, через що, від чого) або наслідковими (якщо сполучне словонабуває форми внаслідок чого). Узагальнено, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення легко трансформуютьсяв складносурядні, безсполучникові конструкції або в прості речення.Документ Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки магістрів педагогічної галузі(Гельветика, 2023) Хижняк Інна Анатоліївна; Khyzhniak Inna AnatoliivnaУ статті обґрунтовано важливість якісної організації та взаємозв’язку у реалізації двох стрижневих складників фахової підготовки магістрів педагогічної галузі: виконання кваліфікаційної роботи та проходження виробничої практики. Наведені теоретичні узагальнення засвідчують наявність у педагогічного дослідження специфічних рис, які ускладнюють проведення якісного дослідження за обмежений термін фахової підготовки за магістерською освітньою програмою. У зв’язку із цим авторка стверджує, що інтеграція науково-дослідницької та практичної підготовки має охоплювати всі етапи роботи над виконанням магістерського дослідження і обґрунтовує технологію інтегрованої науково-практичної підготовки магістрантів педагогічної освітньої галузі.Пропонована технологія передбачає дотримання організаційних умов, до яких належать такі як: розподіл тижнів для виконання магістрантом кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження виробничої практичної підготовки між усіма семестрами навчання; постановка поспіль у графіку освітнього процесу магістрантів тижнів для виконання кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження практичної підготовки; виокремлення у змісті виробничої практичної підготовки науко-вого складника, що включає дослідницьку діяльність у межах магістерського дослідження; долучення емпіричних матеріалів магістерського дослідження до звітної документації з практики на всіх її етапах. Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки містить 3 етапи підготовки магістерського дослідження: початковий, основний та підсумковий.На думку автора, пропонована технологія має переваги перед традиційним підходом до організації науково-дослідної роботи магістрантів: використання методу «занурення» в наукову проблему через збільшення терміну її осмислення та опрацювання і відповідне підвищення якості наукових досліджень магістрантів; можливість для здобувача вищої освіти проводити необ-хідні емпіричні дослідження на базі виробничої практичної підготовки; органічне сполучення наукового саморозвитку студента та спільної роботи з науковим керівником; взаємопов’язаний розвиток різних складників наукової компетентності магістрантів.Документ Академічна культура та доброчесність в освітньому процесі в умовах воєнних реалій (на прикладі архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури)(Гельветика, 2023) Покотило Костянтин Михайлович; Силкіна Світлана Олександрівна; Pokotylo Kostiantyn Mykhailovych; Sylkina Svitlana OleksandrivnaУ статті досліджується питання академічної культури та доброчесності в навчальному процесі на архітектурному факультеті Київського національного університету будівництва і архітектури в умовах воєнних реалій. Автори виявили, що академічна культура на факультеті зазвичай має високий рівень, але в умовах війни деякі студенти і викладачі можуть пору-шувати норми доброчесності, що може негативно вплинути на якість навчання та наукової діяльності. У статті розглянуто академічну культуру як спонтанний порядок, що виникає із взаємодії та поведінки учасників академічної спільноти, а також різні аспекти академічної культури, такі як етика, моральність, чесність, відповідальність, дисципліна та інші. Автори також запропонували низку рекомендацій для забезпечення високого рівня академічної культури та доброчесності на факуль-теті, зокрема, створення сприятливих умов для розвитку академічної культури, проведення навчання та іспитів з викорис-танням сучасних технологій, організація підвищення кваліфікації викладачів з питань академічної культури та доброчесності.Автори аналізують результати опитування студентів, щоб визначити рівень розвиненості академічної культури та добро-чесності серед учасників навчального процесу.Згідно з отриманими даними, студенти вважають, що академічна культура та доброчесність мають ключове значення для якісної підготовки фахівців у галузі архітектури, дизайну та мистецтва. Автори статті підкреслюють важливість побу-дови довірчих стосунків між студентами та викладачами, сприянню розвитку етичних стандартів та забезпеченню відкри-того діалогу у навчальному процесі.Дослідження показали, що відсутність доброчесності та низький рівень академічної культури можуть призвести до погір-шення якості навчання, втрати довіри до викладачів та зменшення мотивації студентів. Автори статті роблять висновок, що підвищення рівня академічної культури та доброчесності у навчальному процесі є важливим складником для забезпечення високої якості підготовки майбутніх архітекторів, дизайнерів та художників.Документ Текстотворчий перформенс у системі підготовки майбутнього вчителя початкових класів(2023) Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті з’ясовано особливості формування текстотворчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. Автор вважає, що знання про текст і текстотворча діяльність забезпечать орієнтацію студента на розвиток професійно-особистісної реалізації, особистісно-креативного ставлення до педагогічної діяльності, впевненості у своїй готовності до неї, прагнення до професійного самовдосконалення. Мета статті – висвітлення сучасних методичних підходів (текстотворчого перформенсу) до формування текстотворчоїкомпетентності майбутнього вчителя початкових класів. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної лігводи-дактики педагогіки, психології, діяльнісна теорія навчання та розвитку особистості. Застосовано комплекс методів дослідження: теоретичних – аналіз лінгвістичної, психологічної, педагогічної, навчально-методичної літератури з проблем дослідження; синтез і узагальнення, порівняння; опрацювання досвіду роботи викладачівзакладів вищої освіти, визначення поняттєвого апарату дослідження; емпіричних – спостереження й аналіз педагогічнихявищ і процесів, колективні та індивідуальні бесіди з метою виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, vетодахвикладання для виявлення проблем формування текстотворчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Наголошено, що текстотворча компетентність – це набуті в процесі навчання знання, уміння, навички, досвід текстотворчої діяльності – первинної (відтворення готових текстів, створення власних і редагування їх) і вторинної (сприймання, інтерпретування, розуміння текстів), а також досвід емоційно-ціннісного ставлення до процесу і результату текстотворення. З’ясовано, що формування текстотворчої компетентності є інтегративним процесом, який охоплює філологічний, психологічний та педагогічний складники. Детальний аналіз змісту та ґенези поняття дав можливість визначити текстотворчийперформерс як ефективну (потрібний вплив на читача), високоякісну (нормативне змістове, композиційне, мовне оформлення)текстотворчу діяльність (у нашому дослідженні майбутнього вчителя початкових класів). Спираючись на психологічні положення щодо формування текстотворчої компетентності у майбутнього фахівця, визначаючи інтерес одним із провідних чинників освітнього процесу на заняттях філологічного циклу, автори пропонують вправи для текстотворчого перформенсу,орієнтовані на структуру мовленнєвої діяльності для формування текстотворчих умінь: конструктивні вправи – реконструктивно-творчі, конструктивно-творчі, трансформаційно-творчі. Доведено, що вивчення методичної бази про структуру текстотворчої компетентності дає можливість виділити її ком-поненти: текстознавчий, когнітивно-інтепретаційний, текстологічний, текстопродуктивний – це вміння будувати та редагувати тексти, які формуються на основі тестотворчого перформенсу.Документ Роль семантичної деривації у формуванні англомовного торговельного лексикону(Гельветика, 2023) Веремчук Ельдар Олександрович; Veremchuk Eldar Oleksandrovych; Гудзовата Сабіна Вікторівна; Hudzovata Sabina ViktorivnaДокумент Особливості формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури(2023) Бідюк Наталя Михайлівна; Bidiuk Natalia MykhailivnaУ статті висвітлено окремі аспекти формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мовита літератури. Зосереджено увагу на внутрішніх та зовнішніх чинниках, що зумовили потребу у формуванні перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури. З’ясовано потреби профільної школи та вимогидо навчання перекладу учнів старшої профільної школи. Висвітлено позиції науковців щодо тлумачення понять «переклад» та «перекладацька компетентність» і на цій основі обґрунтовано сутнісні характеристики перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури. Встановлено, що перекладацька компетентність є інтегрованою характе-ристикою, що передбачає здатність здійснювати переклад автентичних текстів на належному рівні та розуміти їх зміст, атакож реалізовувати отриману інформацію відповідно до цільової аудиторії й подальшого використання в іншомовній освіті та міжкультурній комунікації. Обґрунтовано, що формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови та літератури потребує упровадження нових підходів до структурування змісту фахової підготовки, реалізації інноваційних форм та методів навчання перекладу. Окреслено суперечливі питання та проблеми, які мають місце у підготовці майбутніх учителів іноземної мови та літератури в контексті забезпечення результатів навчання усному та письмовому перекладу. Запропоновано шляхи удосконалення змісту фахової підготовки на основі розроблення та тематичного оновлення змісту обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розглянуто особливості організації самостійної перекладацької діяльності з іншомовними текстами та носіями мови. Окрему увагу приділено використанню інноваційних методів та технологій навчання перекладу майбутніх учителів іноземної мови та літератури.Документ Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія(Видавничий дім «Гельветика», 2023)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках. Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.Документ Архетипи Священного Шлюбу й Самості у прозі Марії Матіос(Гельветика, 2023) Івашина Оксана Олександрівна; Ivashyna Oksana Oleksandrivna; Михида Сергій Павлович; Mykhyda Serhii PavlovychУ статті досліджується специфіка відображення архетипів Священного Шлюбу (Сизиґії) як утілення божественної пари та Самості як трансцендентного центру психіки, що прагне до цілісності та єднання з категорією божественного. Оскільки Марія Матіос значною мірою звертається до зображення в прозі складних людських взаємин і торкається глибин психосвіту персонажів, це дає підстави досліджувати особливості їхньої несвідомої сфери психіки, які з точки зору юнгіанської психології містять особистісні та загальнолюдські архетипи. Їхня художня репрезентація дозволяє осягнути поетикальний зріз твор-чості митця та його психосвіт у динаміці.Теоретичні аспекти дослідження полягають в опрацюванні наукових здобутків К. Ґ.Юнга, а також його послідовників, які звертали увагу на образи, в яких проявляються архетипи Сизиґії та Самості, їхній взаємозв’язок та вплив на психічні процеси. Архетип Священного Шлюбу почасти розглядається невіддільно від Самості як уособлення цілісності, оскільки є сакральним союзом архетипів чоловічого й жіночого начал, що її породжує. Дитя й коло (у Юнга переважно квадрат) є основними її сим-волами, які художньо представляються у багатоманітті образів.Практична частина дослідження передбачає аналіз системи персонажів та художніх образів у романі в новелах «Майже ніколи не навпаки» та повісті «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», які послідовно відображають потяг людської психіки до індивідуації – єднання протилежностей, інтеграцію архетипів колективного несвідомого й досягнення цілісності. Про-відним у цих творах є архетип Великої Матері, який у «Майже ніколи не навпаки» проявляє тенденції до утворення Священного союзу, а в «Мама Маріца...» здобуває його реалізацію повною мірою з утворенням божественного кватерніону «мати – наре-чена – син – наречений». На матеріалі художніх образів Маріци та Христофора проаналізовано архетипну дихотомію жінки як Святої і Блудниці водночас та втілення символіки Христа як Самості, хоч і неостаточно усвідомленої, в образі Христофора. Поява цих мотивів у творчості письменниці вказує на потяг її власної психіки до інтеграції вмісту колективного несвідомого, зокрема архетипу Великої Матері, та динамічні процеси індивідуації задля досягнення психічної цілісності.Документ Особливості та способи передачі під час перекладу фразеологізмів англійської мови українською (на матеріалі роману А. Майклідіса)(Гельветика, 2023) Раєвська Ірина Валеріївна; Raievska Iryna Valeriivna; Коваленко Ольга Володимирівна; Kovalenko Olha VolodymyrivnaФразеологічні одиниці вважаються найвиразнішою частиною словникового запасу мови, адже вони відображають істо-рію, мудрість, досвід, мораль та гумор народу. Завдяки своїй образності фразеологічні одиниці передають усі найтонші від-тінки, національний колорит і збагачують мовлення. Завдяки особливостям фразеологізмів художній текст наповнюється метафоричністю та образністю. Ці одиниці є неймовірно важливим та актуальним матеріалом для дослідження серед мовознавців та перекладознавців. Фразеологізми вживаються постійно та існує їх безліч. Їх основним призначенням є функ-ціонування як виду міжкультурної комунікації. Сам факт наявності в мові, окрім простих слів, цілих словесних комплексів, які тотожні слову, складність пошуку еквівалента під час перекладу та особливості передачі під час перекладу служать для нас приводом до того, щоб досліджувати саме це явище. Проблема класифікації фразеологізмів часто постає перед мовознавцями і сьогодні. У мовознавстві наявні семантичні, ідеографічні, тематичні, експресивно-стилістичні, структурні, морфологічні класифікації фразеологізмів. Проблема перекладу фразеологізмів така ж актуальна, як і проблема їх класифікації, тому різні вчені пропонують свої способи їх перекладу.Адже часто передати фразеологічні одиниці слово в слово неможливо, тому що вони являють собою єдине семантичне ціле. Більшість українських мовознавців виділяють такі основні способи перекладу, як: повний або част-ковий еквівалент, фразеологічний аналог, лексичний переклад, описовий переклад та калькування. До менш поширених вони відносять антонімічний переклад, контекстуальні заміни та інші граматичні трансформації. Всі способи можна розділити на фразеологічні та нефразеологічні. Звісно, вчені надають перевагу першому типу для збереження образності, колориту та значення оригінального виразу. А буквалізм викликає нерозуміння у читача та псує сприйняття фразеологічної одиниці. Саме тому без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти гру слів, жарт або навіть сенс усього висловлювання.Складність у процесі перекладу фразеологізмів полягає в тому, що англійська та українська мови різні за будовою та зв’яз-ком між словами. Також фразеологічні одиниці за своєю структурою – це семантично неподільні словосполучення, зміст та засіб вираження яких значно відрізняється між собою. Безумовно, труднощі під час перекладу сталих виразів виникають через їх національно-культурне підґрунтя.Документ Творення комічного в канадських графічних романах фонетичними і графічними засобами(Гельветика, 2023) Калиновська Ірина Миколаївна; Kalynovska Iryna Mykolaivna; Коляда Еліна Калениківна; Koliada Elina Kalenykivna; Калиновська Магдалена Володимирівна; Kalynovska Mahdalena VolodymyrivnaУ статті розглядаються фонетичні й графічні засоби творення комічного в канадських графічних романах. Матеріалом дослідження слугує популярний графічний роман відомого канадського автора-каракатуриста Браяна Лі О’Меллі «Скотт Пілігрим і його чудове маленьке життя» (англ. Scott Pilgrim’s Precious Little Life). Для опрацювання фактичного матеріалу застосовується метод дистрибутивного аналізу, метод кількісних підрахунків, метод інтерпретації, який допомагає розшиф-ровувати смисли, закладені у вербальних і невербальних компонентах канадського графічного роману, які разом утворюють візуальну, смислову, структурну, естетичну та функціональну цілісність.Творення комічного в аналізованому канадському графічному романі ґрунтується на контрастах, на невідповідності форми та змі-сту і проявляється загалом у реакціях головних героїв на неочікувані ситуації, бажанні здаватися кращими, ніж вони є насправді, перебільшеній реакції персонажів, безглуздості ситуацій, їх непотрібній деталізації, подвійних тлумаченнях, повтореннях, іронії. Аналіз показав, що джерелом комічності графічного роману є видозміна змісту, значення, порушення міри, створення ілюзії. Для цього ефекту автор використовує вербальні (текст у розмовних бульбашках, наративних блоках і авторських коментарях) і невербальні засоби (гра-фічні засоби, як-от шрифт, колір, графічні символи, малюнки тощо), акцентуючи увагу на певних емоційних станах персонажів. Вербальні засоби творення комічного в досліджуваному канадському графічному романі на фонетичному рівні представ-лені звуконаслідуванням і вигуками й підсилені графічними засобами (пунктуацією, шрифтом, кольором). Вживання автор-ських фонетичних оказіоналізмів сприяє творенню комічних ефектів. Разом з інтернаціональними й загальнолюдськими рисами комічного в аналізованому графічному романі проявляється національний характер комічного.Документ Фахова практика магістрантів – українських філологів на засадах партнерської взаємодії(2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті окреслено особливості організації та проведення фахової практики магістрантів освітньо-професійної програми Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова) на засадах партнерської взаємодії. Узагальнено вимоги до практичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах воєнних реалій: підготовка на засадах європейських критеріїв і стандартів та національних практик, педагогічне партнерство, упровадження в освітній процес інфомедійної грамотності. З’ясовано специфічні принципи фахової практики, зокрема студентоцентризму, міждисциплінарної інтеграції, педагогічного партнерства, інфомедійної грамотності. Реалізація принципу студентоцентризму полягає у взаємодії «викладач – студент», створенні викладачем умов для само-розвитку студента. Принцип партнерства під час освітнього процесу «проявляється» у взаємоповазі, в обов’язковості виконання домовленостей. Фахову практику окреслено як міждисциплінарний освітній процес, що здійснюється на засадах партнерської взаємодіїзакладів вищої педагогічної та загальної середньої освіти, дозволяє оволодіти ключовими компетентностями навчання української мови і літератури, сприяє формуванню ціннісних орієнтирів та індивідуального стилю професійної діяльності. Представлено перебіг фахової практики з української мови і літератури у старшій школі на засадах міжрегіональноїпартнерської взаємодії ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, закладів загальної середньої освіти Сумської області, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України НАН України. Окреслено спільні освітні проєкти, спрямовані на відновлення України у поствоєнний період з урахуванням націєтворчих пріоритетів підготовки вчителі, україномовної культури особистості, медіаосвіти тощо.Документ Цінності академічної культури мовознавця Сергія Дорошенка(2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті окресленоцінності академічної культуримовознавця, викладача кафедри української мови Сумського педагогічного інституту імені А. С. Макаренка Сергія Івановича Дорошенка. Зазначено, що університет наразі позиціонує себе як спільноту викладачів, науковців, студентів, співробітників, випускни-ків та партнерів закладу, які розвивають культурні та духовні традиції закладу. Академічну культуру уточнено як культуру навчання, академічної грамотності, толерантності, що формуються в освітньому середовищі і реалізуються в діалоговійвзаємодії учасників освітніх академічних практик університетів Сумщини. Окреслено коло наукових інтересів дослідника, його становлення в Харківському університеті, вплив особистості мовознавця О. Потебні. Акцентовано увагу на такі академічні цінності мовознавця Сергія Дорошенка:фундаментальні принципи і цінності університетської спільноти, культурний і професійний розвиток учасників освітнього процесу, формування студентів як особистостей, повага до навчання, викладання, поєднані з дослідженнями, етичні правила академічного спілкування, проблемнілекції, семінари. Окреслено культуру академічного партнерства викладачів інституту. Аналізовані праці та спогади про мовознавця дають підстави зазначити, що особистість дослідника має відзначатися духовною елітарністю, інтелігентністю. Сергій Іванович надавав пріоритету соціальній відповідальності дослідника, чесному опису наукових результатіві привчав до ретельного наукового пошуку майбутніх учителів.Документ Адаптація програми соціально-емоційного та етичного навчання до викладання англійської мови в початковій школі(Гельветика, 2023) Ябурова Ганна Юріївна; Yaburova Hanna YuriivnaУ статті наголошено на важливості впровадження соціально-емоційного навчання (СЕЕН) учнів початкової школи на уроках англійської мови. Автори підкреслюють, що успішна реалізація СЕЕН вимагає не лише якісної методичної підготовки, але й глибокого розуміння вікової психології та сутності цього підходу.Відзначено позитивний вплив соціально-емоційного нав-чання на емоційну стійкість учнів, їхню мотивацію, позитивне ставлення до шкільного оточення та академічну успішність. Для досягнення цих цілей вчителю англійської мови, що працює в рамках СЕЕН, необхідно вміти поєднувати соціальні вправи з канвою уроку, забезпечуючи засвоєння як соціальних, так і мовних навичок учнів.У статті наведено принципи СЕЕН, серед яких – послідовність, активність, спрямованість та чіткість, що забезпечують успішну роботу з учнями. Підкреслюється роль вчителя у заохоченні всіх учнів до обмірковування та обговорення своїх ідей через додаткові питання та сприяння форму-ванню конкретних емоційних та соціальних навичок учнів.У статті також зазначено, що практика соціально-емоційного нав-чання може мати продовження у вигляді рефлексивної практики, де учні розповідають про свої враження та спостереження, сприяючи подальшому розвитку особистісних та соціальних навичок. Крім того, наведено список джерел, які допомагають розширити розуміння теоретичних підходів та практичну реалізацію СЕЕН у навчальних закладах.Розглянуто роль учителя англійської мови у стимулюванні учнів до активного обмірковування та обговорення шляхом застосування додаткових питань. Доведено, що використання фраз-імперативів мотиваційного характеру на дошці та залучення здобувачів початкової освіти до участі у рефлексивній практиці сприяє розвитку емоційної стійкості та соціальних навичок учнів.Документ Реалізація категорії інтертекстуальності в юридичних текстах (на матеріалі англійської та української мов)(2023) Соколова Ірина Валентинівна; Sokolova Iryna ValentynivnaЗабезпечення високоякісного перекладу юридичних текстів у сферах міжнародного та порівняльного права є одним з викли-ків сучасного правового суспільства. Це завдання зумовлене розширенням міжнародних стосунків та перспективами вступу України до ЄС. Саме цим визначається актуальність нашого дослідження, яке ставить на меті аналіз функціонування кате-горії інтертекстуальності в текстах оригіналів та текстах перекладів законів та законодавчих актів ЄС і України. Дійшли висновку, що категорія інтертекстуальності є базовою категорією в процесі текстової комунікації у сфері міжнародного і порівняльного права. У цій статті розглядаються засоби реалізації категорії інтертекстуальності на експліцитному рівні юридичних текстів українською та англійською мовами.Пряме цитування інших законів, а також посилання на тексти законів на полях, що здійснювалось задля тлумачення зако-нів середньовіччя, вже не є засобом пояснення, який широко використовується в текстах сучасних законів. Відмова від викори-стання цього засобу слугує забезпеченням компресії тексту.Цитування та посилання на інші тексти в тому обсязі, в якому вони є, стало можливим лише протягом двох останніх деся-тирічь завдяки технічній можливості гіперпосилання. Особливо важливою функцією гіперпосилання є для текстів перекладів юридичних актів та законів, оскільки вони забезпечують тлумачення документів і вносять вагомий внесок в їх розуміння.Одним із поширених засобів реалізації категорії інтертекстуальності в юридичних текстах є внутрішні посилання, тобто посилання на статтю або пункт цього закону, на додаток.Використання гіперпосилань робить весь сучасний процес наукових досліджень інтертекстом, що своєю чергою забезпе-чує можливість розуміння мови порівняльного права. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності забезпечують своєрід-ний діалог між текстом оригіналу і текстом перекладу.Текст закону мовою оригіналу, текст перекладу та інтерпретація тексту закону реципієнтом створюють єдиний інтер-текст. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності здійснюють, своєю чергою, забезпечення ефективності інтерпрета-ції та розуміння текстів законів.Документ Мовні засоби реалізації стратегії формування емоційного стану в сучасному англомовному дискурсі пропаганди(Гельветика, 2023) Коваленко Андрій Миколайович; Kovalenko Andrii Mykolaiovych; Прядка Артем Олексійович; Priadka Artem OleksiiovychСтаття присвячена аналізу мовних засобів реалізації стратегії формування емоційного стану в сучасному англомовному дискурсі пропаганди. Було визначено, що пропаганда – це цілеспрямоване, систематичне намагання формувати сприйняття, маніпулювати пізнавальною діяльністю та впливати на поведінку індивіда для досягнення бажаного результату. Відповідно, дискурс пропаганди – це інформаційний простір, в якому пропаганда реалізується та проявляє свої властивості завдяки соці-альній та комунікативній взаємодії індивідів чи соціальних груп. Для дискурсу пропаганди характерне використання комуніка-тивних стратегій та тактик їх реалізації, які справляють свій вплив на аудиторію. Для аналізу було обрано дві комунікативні тактики, які сприяють реалізації вищенаведеної стратегії, а саме: тактика нагнітання страху та тактика позитивних асоціацій. Ілюстративним матеріалом дослідження послугували англомовні новинні статті, присвячені проблематиці глоба-лізації та її негативному впливу на суспільство. У ході дослідження було встановлено, що тактика нагнітання страху навіює аудиторії почуття тривоги та стурбованості тим, що дії глобалістів становить загрозу демократії; а тактика позитивних асоціацій використовується для створення позитивного образу консерватизму, як протидії глобалізації. Аналіз мовних засобів показав, що лексико-фразеологічні мовні засоби загалом використовуються для фокусування та акцентуації уваги читачів на проблематиці новинної статті, але деякі з них несуть приховану імпліцитну інформацію; стилістичні мовні засоби в біль-шості своїй є джерелом емоційності та експресивності новинного тексту; граматичні мовні засоби, що охоплюють морфо-логічні та синтаксичні, виконують різноманітні функції, зокрема, акцентують увагу на певних аспектах статті, сприяють структурній організації поданого матеріалу, а також надають додаткову інформацію читачам. Таким чином, було доведено, що проаналізовані тактики здійснюють значний вплив на аудиторію, мають маніпулятивний характер та дають широкий спектр можливостей для здійснення пропаганди.Документ Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія(Видавничий дім «Гельветика», 2023)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках. Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.Документ Тропеїка часово віддаленого першотвору як проблема когнітивної транслятології (на матеріалі українських ретрансляцій трагедій В. Шекспіра)(Гельветика, 2023) Бойко Яна Вікторівна; Boiko Yana ViktorivnaУ запропонованій розвідці досліджуються тропеїчні засоби у часово віддаленому першотворі та в українських ретран-сляціях, які віддзеркалюють ідіостиль автора першотвору й перекладачів, і встановлюється ступінь когнітивної близькості аналізованих тропів в оригіналі і ретрансляціях як результату вибору перекладачем способу трансформаційного перекладу. Матеріалом дослідження слугували тропи, які виокремлено з трагедії В.Шекспіра Romeo and Juliet (1594) та її українських ретрансляцій різних історичних періодів, авторами яких є ПантелеймонКуліш (1901), ІринаСтешенко (1952) та ЮрійАндру-хович (2016). У статті обґрунтовано поняття когнітивної транслятології, яка передбачає взаємодію когнітивних і лінгвальних структур у перекладі. Феномен тропеїки розглянуто як засіб створення образності (метафор, образних порівнянь, метонімії тощо) лексико-фразеологічними засобами. У статті імплементовано новий термінологічний апарат щодо системи перекла-дацьких перетворень. Продемонстровано, що синтез літературного стилю відповідної епохи й ідіостилю перекладачів, який унаочнюється шляхом порівняння ретрансляцій тропеїчних засобів, виконаних із залученням різних стратегій і тактик тран-сформаційного перекладу, зумовлює різні ступені когнітивної близькості: когнітивну еквівалентність, когнітивну аналогіч-ність у когнітивну варіантність. Найпродуктивнішими трансформаціями виявилися модуляція, диференціація, конкретизація, ампліфікація, елімінація, які зумовлюються відмінностями літературних стилів епохи й авторськими ідіостилями і спричиня-ють стилістичну когнітивну аналогічність і референтну когнітивну варіантність. Досягнення когнітивної еквівалентності шляхом калькування в усіх ретрансляціях є мінімальним з огляду на відмінності соціально-історичного контексту та культур-но-естетичного середовища оригіналу й перекладів.Документ Семантична деривація в українському публічному дискурсі(2023) Кравець Лариса Вікторівна; Kravets Larysa ViktorivnaСтаття присвячена проблемі семантичної деривації, яка є одним із еволюційних чинників мови. Головною сферою появи нових слів, реалізації їх змістового й експресивного потенціалу, функційного призначення на сучасному етапі розвитку мови є публічний дискурс. Медійний, політичний та економічний дискурси розглядаємо як різновиди публічного. Для дослідження неосемантизмів застосовано комплекс загальнонаукових і лінгвістичних методів. Основними з них були поняттєво-лінгваль-ний, лексико-тематичного моделювання, структурно-типологійний, лексико-семантичний аналіз та описовий. Доведено, що семантична деривація – це складний багаторівневий процес творення нових значень, супроводжуваний змінами в семантичній структурі слова, вона виникає внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних чинників та впливає на всю лексико-семантичну систему мови, робить її відкритою до змін, динамічною. Семантичні інновації розглядаємо як багатовимірні феномени, які постають у результаті концептуалізації світу в усіх сферах людської діяльності. Семантичні інновації є маркерами доби. Частина з них існує короткий час, а потім переходить до пасивного словника або зовсім зникає. Неосемантизми можуть бути контекстуально залежними й існувати тільки в межах конкретного тексту та контекстуально незалежними, широковжива-ними. Контекстуально залежні значення виявляють авторське бачення описуваного та акцентують певні його властивості. Основними результатами дослідження є стратифікація та детальний семантико-стилістичний аналіз зафіксованих семан-тичних інновацій, пояснення механізмів їх появи, особливостей вживання й функціонування в українському публічному дискурсі. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал може бути використаний для укладання словників неолексем, для детального вивчення способів утворення, каналів поширення та особливостей функціонування семан-тичних інновацій, а також для уточнення критеріїв семантико-стилістичного аналізу цієї лексики.