Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Ономастична школа Василя Лучика: напрямки, ареал, цифрові горизонти(Гельветика, 2024) Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Старишко Юлія Володимирівна; Staryshko Yuliia Volodymyrivna; Яблочков Микита Мирчович; Yablochkov Mykyta MyrchovychУ статті висвітлюються основні напрями наукової та педагогічної діяльності професора Василя Вікторовича Лучика, засновника Київської ономастичної школи, та його вагомий внесок у розвиток сучасної української та слов’янської ономастики. Описано ключові методологійні підходи, що впроваджувалися в його дослідженнях, зокрема вивчення автохтонної і запозиченої гідронімії, аналіз топонімії, етимології затемнених назв, а також розробка підходів до відновлення історичних топонімів. У роботі наголошується на важливості застосування цифрових методів для аналізу і презентації спадщини науковця, включаючи створення трансдисциплінарного кластеру на платформі POLYHEDRON, який є інноваційним інструментом для інтеграції ономастичних досліджень у загальноукраїнський та європейський науковий простір. Цей кластер не лише зберігає результати багаторічних досліджень, але й сприяє популяризації знань серед української та міжнародної аудиторії. Наукова діяльність В. В. Лучика охоплює широкий спектр напрямів, зокрема дослідження етимології топонімів і гідронімів, аналіз номінаційних процесів в ойконімії, вивчення впливу різних мовних і культурних контактів на формування ономастичного ландшафту України. Важливим аспектом роботи науковця є створення методологічних рекомендацій для збору мікротопонімів, які сьогодні активно використовуються. Його роботи, зокрема етимологічні словники, стали основою для подальших досліджень у галузі української ономастики. Особливу увагу приділено розвитку наукових шкіл і вихованню нового покоління ономастів. Під керівництвом В. В. Лучика було захищено численні кандидатські і докторські дисертації, які висвітлюють різні аспекти топоніміки та гідроніміки. Його підходи до вивчення і систематизації топонімів стали інструментом для аналізу номінаційних процесів в історичному та сучасному контекстах. Запропоновано застосування цифрового методу для презентації спадщини науковця, створено «Трансдисциплінарний кластер «Мова на теренах наукових пошуків Василя Вікторовича Лучика». Ресурс створено та розміщено на основі платформи POLYHEDRON у відкритому доступі з можливістю подальшого наповнення досягненнями В. В. Лучика. Це полегшує інтеграцію наукового доробку Василя Лучика в європейські цифрові платформи та сприяє поширенню знань про спадщину науковця серед загальноукраїнської та міжнародної аудиторії.Документ Терапевтичний потенціал англомовного роману «опівнічна бібліотека» Мета Хейга: лінгвоконцептуальний аналіз(Гельветика, 2024) Багацька Олена Вікторівна; Bahatska Olena Viktorivna; Стеценко Маргарита Андріївна; Stetsenko Marharyta AndriivnaНаша наукова розвідка присвячена дослідженню актуальної проблематики сучасного літературознавства та лінгвістики – аналізу терапевтичного потенціалу художньої літератури крізь призму лінгвоконцептуального аналізу. Об’єктом вивчення є роман британського письменника Мета Хейга «Опівнічна бібліотека», який розглядається як репрезентативний зразок сучасної англомовної прози, що звертається до екзистенційних питань людського буття. У роботі здійснено ґрунтовний теоретичний екскурс у проблематику терапевтичного дискурсу та бібліотерапії, виявлено їх кореляцію з концептуальним наповненням аналізованого роману. Центральним аспектом дослідження є виокремлення та детальний аналіз домінантного концепту тематичної групи «екзистенційні проблеми» – ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА. Розглянуто етапи розгортання цього концепту в наративній структурі твору, акцентуючи увагу на його лексико-стилістичній репрезентації в контексті терапевтичного дискурсу. Результати дослідження демонструють, що реалізація концепту ЕКЗИСТЕНЦІЙНА КРИЗА у романі «Опівнічна бібліотека» має потужний терапевтичний потенціал. Виявлено, що динаміка концепту представлена через три послідовні етапи: ініціація кризи, занурення у кризовий стан та кульмінаційна фаза кризи. Така структура корелює з внутрішньою еволюцією головної героїні Нори Сід, створюючи для читача своєрідну модель подолання екзистенційної кризи. Встановлено, що комплексне використання лексико-стилістичних засобів вербалізації досліджуваного концепту, зокрема наукової термінології, філософських понять, метафоричних конструкцій, гіпербол, анафоричних повторів, сприяє підсиленню емоційного впливу на читача та забезпечує глибше занурення у внутрішній світ персонажа. Зроблено висновок, що роман «Опівнічна бібліотека» є яскравим прикладом синтезу художнього осмислення екзистенційних проблем та терапевтичного впливу на читача. Такий підхід не лише розширює межі традиційного розуміння літератури, але й відкриває нові перспективи для міждисциплінарних досліджень на перетині літературознавства, лінгвістики та психології.Документ Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія(Гельветика, 2024)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері філологічних та педагогічних наук. Видання допомагає відстежувати та аналізувати тенденції у галузі мовознавства, літературознавства та педагогіки і сприяє розвитку науки в цих напрямках. Збірник призначений для широкого кола фахівців: науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів старших курсів.Документ Вплив війни на динаміку української прикордонної термінології(Гельветика, 2024) Загнітко Анатолій Панасович; Zahnitko Anatolii Panasovych; Лазарчук Дарина Сергіївна; Lazarchuk Daryna SerhiivnaСтаттю присвячено дослідженню трансформацій української прикордонної термінології під впливом значних геополітичних змін та подій: від анексії Криму та збройного конфлікту 2014 року на Донбасі до повномасштабного вторгнення РФ на територію України 2022 року. У статті проаналізовано процеси формування та адаптації термінології державної прикордонної служби України, що відображають сучасні вимоги безпеки, захисту державного кордону та реагування на загрози національній безпеці. Особливу увагу приділено аналізу появи нових термінів, викликаних потребами змін у правовій, соціальній та військовій сферах, які за останні роки набули нового значення або ж сформувалися внаслідок війни. Описано етапи створення нових термінів понять та їхнє впровадження в законодавчу й нормативну бази України. У статті закцентовано на зміні семантики та контексту функціювання нових термінів та понять державної прикордонної служби, які з’являються у законодавчій базі під впливом війни, наприклад, таких, як «тимчасово окуповані території», «контрольний пункт в’їзду-виїзду», «контрольована територія» та ін., а також проаналізовано, як уже наявні терміни й поняття адаптуються до реалій війни та безпекових стратегій. Простежено зв’язок між термінологічними змінами й змінами у стратегіях державної прикордонної служби України, які зумовлені необхідністю швидкої адаптації до нових умов протидії агресії. Важливу роль відіграє функціювання точної та конкретної термінології в нормативно-правових актах та інструкціях, які регулюють діяльність державної прикордонної служби України, що особливо актуально з огляду на військові виклики, які постали перед Україною. Стаття ілюструє складні процеси взаємодії між державними структурами безпеки та мовно-термінологічною еволюцією, що дозволяє розуміти специфіку використання й необхідність уніфікації нових термінів.Документ Поетика містичного в творчості Федора Потушняка(Гельветика, 2024) Кравець Лариса ВікторівнаУ статті охарактеризовано феномен містичного та проаналізовано його вияв у поезії українського поета Ф. Потушняка. Мета статті полягала у визначенні специфіки вираження містичного у поетичних творах українського письменника. Акцентовано, що параметри вираження містичного в художніх творах за час тривалої історії не були сталими й залежали від соціокультурних чинників – епохи, стилю, напряму, а також особистості митця. У літературі нової доби найбільш сприятливими для вираження містичного виявилися романтизм і модернізм (зокрема, символізм), а згодом постмодернізм, які відкрили інші можливості для реалізації творчого потенціалу автора, ніж було доти, та спрямували на розширення інструментарію. Сучасні філософські концепції демонструють неодностайність у визначенні цього феномена, але водночас пропонують і розширене його розуміння. В українській науці накопичено значний досвід з вивчення містичного в художній літературі. З’ясовано, що поезія Ф. Потушняка виразно модерна, пройнята західноєвропейськими філософськими ідеями, позначена впливом символізму, імажинізму, сюрреалізму, неоромантизму. У ній часто ірреальне витісняє реальне, а містика поєднується з філософією. Містичне є однією із характерних ознак поетичної творчості Ф. Потушняка. У вираженні містичного переважають образи природи. Вираження містичного в поезії автора часто переплітається із вираженням піднесеного. За допомогою містичних образів автор передає широку гаму думок і переживань ліричного героя, глибину сприймання і відчуття реального світу. Через містичне митець також демонструє нерозривний зв’язок людини й природи та можливість розширення меж сприйняття світу, налаштовує на сприйняття ідеї про нескінченність. Для вираження містичного автор вживає численні символи, метафори, алюзії, порушений порядок слів, специфічне інтонування, ритм, творить асоціативно ускладнені образи, згущує образність. Загалом поезія Ф. Потушняка демонструє розширення виражальних можливостей мови, вона людиноцентрична і життєлюбна.Документ Формування англомовної лексичної компетентності старшокласників із використанням фешн-влогів(Гельветика, 2024) Подосиннікова Ганна Ігорівна; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Христич Ніна Сергіївна; Khrystych Nina SerhiivnaУ статті розглядаються проблеми формування англомовної лексичної компетентності старшокласників з використанням автентичних відеоблогів (влогів) у процесі вивчення навчальної дисципліни «Англійська мова» у закладах загальної середньої освіти. Автори зазначають, що використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні англійської мови розширює лексичний запас учнів, активізує критичне мислення та підвищує мотивацію. Джерельною базою дослідження стали відібрані авторами популярні фешн-влоги Bryanboy, Juliaberolzheimer, Nicolewarne та ін. Автори дослідили лінгвістичний і методичний потенціал англомовних автентичних фешн-влогів у навчанні лексики учнів старших класів і дійшли висновку, що ці інтернет-ресурси є важливим джерелом лексики тематичної групи «Мода», до якої належать підтеми «Одяг», «Аксесуари», «Парфуми», «Стиль» тощо. Визначено, що матеріал фешн-влогів дозволяє удосконалювати лексичну компетентність старшокласників завдяки вивчення в комунікативно значущому контексті розширеної кількості лексики тематичної групи «Мода» (підтема «Одяг», тематичні підгрупи: назва базового одягу, деталі одягу, стилі та ін.; лексика, пов’язана з технологією виробництва, назвами тканин, кольоровою палітрою, розмірною сіткою, здійсненням покупок, особливостями догляду за одягом тощо), яка є широко вживаною в автентичних фешн-влогах. Використання фешн-влогів забезпечує підвищення мотивації навчання: такі влоги популярні серед молоді, учні є зацікавленими у розширенні своєї обізнаності у сфері моди, адже одяг є засобом вираження індивідуальності та ідентичності, невід’ємним складником культури. У статті визначено етапи роботи з англомовними автентичними фешн-влогами для формування лексичної компетентності старшокласників, надано методичні рекомендації щодо організації навчання, запропоновано ілюстративні вправи. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що використання англомовних автентичних фешн-влогів є ефективним і перспективним засобом навчання лексики старшокласників, адже саме джерело – влог – є актуальним інформаційним феноменом у сучасному культурному та освітньому просторі.Документ Новаторство В. Винниченка в описі весільного дійства та шлюбних обрядодій (на основі аналізу тексту художніх творів «Панна Мара», «Записки Кирпатого Мефістофеля»)(Гельветика, 2024) Скиба Ольга Володимирівна; Skyba Olha Volodymyrivna; Сорокіна Ольга Сергіївна; Sorokina Olha SerhiivnaТрадиційно опис обрядів, пов’язаних з одруженням, займає важливе місце в літературі будь-якого народу, оскільки уособлює переламний момент у житті людини. Незважаючи на ряд етнічних, релігійних та географічних особливостей у різних народів, обряди, пов’язані зі вступом у шлюб, можна умовно поділити на знайомство молодих, сватання або благословення на одруження батьків, заручини, підготовка до весілля, власне шлюбна церемонія (вінчання у християн), весілля та шлюбну ніч. Ми вважаємо, що художні твори, в яких є опис хоча б одного з перерахованих етапів, а також елементів весільних звичаїв, аксесуарів, ритуалів, символів, вірувань, поглядів на шлюбні традиції, відношення суспільства до шлюбу тощо, належать до весільної тематики. Сьогодні в атрибутиці, структурі, характері обрядовості відбуваються значні зміни. Після здобуття Україною незалежності поступово відроджується весілля в українській фольклорній традиції.. Все більше молодь приваблює традиційне весільне вбрання, рослинна обрядова символіка, рушники. Проте часто весільний обряд перетворюється з магічного дійства на розважально-ігрове. До даної проблеми неодноразово зверталися науковці, але нині немає жодної узагальнюючої праці, яка б містила розгляд творів Володимира Винниченка, присвячених весільній тематиці. Широкого поширення тема обрядовості отримала у літературі на початку XX століття. Загальновизнаним є факт, що Володимир Винниченко особливу увагу в своєму доробку приділяв питанню шлюба, сім’ї, положенню жінки в суспільстві та родині. Питання розвитку і збереження весільних традицій на материковій Україні є духовним етнокультурним феноменом та складовою народної культури, що зберігає дух нації, народну мораль, звичаєве право. Тема весільних (шлюбних) обрядів є дуже важливою для кращого розуміння історичного розвитку та устрою традиційної української родини. Завдяки цій вічній темі розкриваються і взаємини поколінь, і краса весільного дійства, і стосунки в сім’ї. У статті обґрунтовано актуальність обраної теми, яка зумовлена недостатнім опрацюванням художніх творів весільної тематики в доробку В. Винниченка. Визначено наукову новизну роботи, яка полягає у поступовому розкритті ставлення персонажів творів до шлюбу, весільних обрядодій, пов’язаних зі вступом у шлюб, на основі аналізу художніх творів Володимира Винниченка. Тому метою статті є характеристика й аналіз весільних традицій крізь призму творчого доробку Володимира Винниченка. Основна увага зосереджена на питанні трансформації родинно-обрядової творчості в літературний текст Володимира Винниченка, аналізу елементів обрядових компонентів весільного дійства в творах відомого майстра художнього слова початку XX століття. Обґрунтовано творчість В. Винниченка як унікальне явище національної літератури, яка є невичерпним джерелом глибоких тем та гострих проблем, які не втрачають своєї актуальності в історико-культурному контексті українського сьогодення. Виявлено фактори й чинники, які мали вплив на життя і творчість В. Винниченка. Названо весільні традиції, які були інтерпретовані в творчості письменника. Досліджено авторську перцепцію шлюбу й весілля в художньому тексті Володимира Винниченка. Проаналізовано трансформацію елементів весільних (шлюбних) традицій в тексти романів «Панна Мара», «Записки Кирпатого Мефістофеля». Зазначено про доцільність подальшого вивчення особливостей весільної (шлюбної) обрядовості в текстах українських та зарубіжних письменників XX століття. Заявлено про намір знайти описи весілля у творах сучасних письменників.Документ Погляди Бернарда Шоу і Якова Мамонтова на драматургію і театр(Гельветика, 2024) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa MykhailivnaУ статті в порівняльному аспекті з’ясовано погляди Б. Шоу і Я. Мамонтова на завдання критики, шляхи розвитку драматургії і театрального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки й узагальнення здійснено на основі статей Б. Шоу і Я. Мамонтова. Виявлено й проаналізовано коло тематично і проблемно близьких питань, які домінують у працях авторів і є вагомою підставою для здійснення порівняльного аналізу доробку критиків. Застосовані у статті принципи і методи наукового дослідження (порівняльно-типологічний, герменевтичний, культурно-історичний, рецептивної естетики) сприяли комплексному підходу до виявлення та характеристики спільної проблематики у працях митців. Б. Шоу і Я. Мамонтов виступали на захист об’єктивної і толерантної критики, яка мала фахово характеризувати театральні постановки, сприяти формуванню естетичних смаків глядачів. Обом авторам імпонувала самобутня драматургія Г. Ібсена, що тематикою, системою індивідуалізованих образів, психологічною доктриною, глибиною актуальних проблем (морально-етичних, шлюбних взаємин тощо) та концептуально новими підходами до постановки конфліктів, посутньо вирізнялася з-поміж творів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовані праці засвідчують обізнаність Б. Шоу і Я. Мамонтова з проблемами театру (репертуар, режисура, гра акторів), специфікою творчої лабораторії провідних акторів світових театрів. Виявлено, що твори зарубіжних драматургів Г. Ібсена, С. Пшибишевського, Г. Гауптмана активно увійшли в культурно-мистецький простір України початку ХХ ст. Я. Мамонтов був добре ознайомлений зі здобутками зарубіжних письменників, усвідомлював значення і перспективність прогресивних ідей європейських творчих сил для розвитку української літератури і театральної справи. Б. Шоу і Я. Мамонтов аналізують твори провідних світових драматургів, зауважують про новаторські підходи авторів, які формують засади «нової драми», європеїзують українську літературу і театр.Документ Екологічна література нон-фікшн на чорнобильську тему для дітей і дорослих: порівняльний аспект (на матеріалі книг К. Міхаліциної, С. Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи та A. Higginbotham “Midnight in Chernobyl: the Untold Story of the World’s Greatest Nuclear Disaster”)(Гельветика, 2024) Гостра Катерина Вікторівна; Hostra Kateryna Viktorivna; Дудніков Микола Олексійович; Dudnikov Mykola OleksiiovychЛюдство є не лише організатором перегонів із перетворення природи у невичерпне джерело ресурсів, які людина безжалісно використовує, але людство є і єдиним учасником перегонів. Таке споживацьке ставлення до природи призводить до катаклізмів, катастроф, шкоду від яких важко оцінити. Однією із таких наслідків є аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Прагнення зрозуміти причини аварії, подати правдиву інформацію про ті події для кожного, незважаючи на вік і знання з атомної енергетики, сприяє створенню екологічної літератури нон-фікшн на Чорнобильську тему як для дітей, так і для дорослих. У статті проаналізовано екологічну тематику у творах нон-фікш для дітей та дорослих, актуальність якої підсилюється необхідністю чіткого розуміння тих подій різними віковими категоріями людей, задля попередження виникнення катастроф такого плану. Важливим акцентом екологічної літератури на чорнобильську тему є прагнення авторів не лише викласти максимально об’єктивно ті реальні події, які відбувалися на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції під час вибуху, але і глибинне розуміння, шляхом критичного аналізу, тих факторів, які призвели до таких наслідків. Саме література нон-фікшн покликана правдиво, чітко та логічно познайомити читача із фактами та реальними подіями, без будь-яких стереотипів, міфів та домислів, адже те, з чим зіштовхнулося людство після цієї гуманітарно-техногенної катастрофи настільки страшні для їх повного осягнення, але водночас життєво необхідні для розуміння. Окреслено особливості зображення Чорнобильської катастрофи в екологічній літературі нон-фікшн для дітей та дорослих у книгах К. Міхаліциної, С. Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи та A. Higginbotham «Midnight in Chernobyl: The Untold Story of the World’s Greatest Nuclear Disaster»; зазначено жанрові особливості книг та виявлено спільні та відмінні риси.Документ Змінений стан свідомості як домінантна стратегія поетики роману Ю. Іздрика «Воццек»(Гельветика, 2024) Томбулатова Іраїда Ігорівна; Tombulatova Iraida IhorivnaУ дослідженні сфокусовано увагу на ролі та функціях змінених станів свідомості у літературному тексті. Підкреслено, що змінені стани свідомості мають різноманітні впливи на художній світ літературного твору, структуру відносин у системі персонажів та можуть змінювати конструкцію хронотопу. Змінені стани свідомості можуть бути різноманітними за своєю природою та наслідками, ба більше, мають широку палітру (від екстазу до агонії, від сну до адитивних станів, спричинених різного роду субстанціями / речовинами). Протягом усієї історії літератури автори зверталися до змінених станів свідомості або імплементували до сюжету героїв, що переживають або мають досвід переживання зміненого стану свідомості. Сучасна світова література не є винятковою, автори залучають змінені стани свідомості з різних мотивів та показують різні наслідки таких станів, але цікавим питанням є те, чим саме характеризується такий літературний текст, на які його конструкти може вплинути введений у текст змінений стан свідомості як стратегія. Очевидно, що кожен текст є унікальним. Статтю присвячено аналізу твору сучасної української літератури – роману «Воццек» Юрія Іздрика. За основу в статті взято два змінені стани свідомості, що є різними почасти своєї природи: стан сну та алкогольного сп’яніння, останній із яких може бути адитивним та пов’язаний із вживанням конкретної речовини. Варто зазначити, що у статті проаналізовано, як саме кожен із цих змінених станів свідомості суто формально впливає на текст роману, як бере участь у побудові ситуацій, подій, як зміна поведінки або мислення одного з героїв може трансформувати систему персонажів тощо. На конкретних прикладах продемонстровано основні бінарні опозиції, які вибудовуються за рахунок наявності у романі «Воццек» змінених станів свідомості. Отже, увагу сфокусовано не стільки на психологічному, скільки на літературознавчому аналізі тексту.Документ Методологія ідентифікації лінгвістичних маркерів у художніх інтертекстах американських та англійських письменників ХХ ст. (на прикладі твору “A history of the world in 10½ chapters” Дж. Барнса)(Гельветика, 2024) Капранов Ян Васильович; Kapranov Yan Vasylovych; Жалко Діна Дмитрівна; Zhalko Dina DmytrivnaУ статті представлено методологію ідентифікації лінгвістичних маркерів у художніх інтертекстах американських та англійських письменників ХХ століття, яка включає три послідовні етапи. Особливу увагу приділено використанню лінгвістичних маркерів у художньому мікроінтертексті. У процесі аналізу розглянуто лінгвістичні та стилістичні засоби, що застосовуються для встановлення інтертекстуальних зв’язків та передачі ідей у літературних творах. Запропонована модель ланцюга, що охоплює мега-, макро- та мікроінтертексти, дозволяє виявити багаторівневі інтертекстуальні структури, які складаються з окремих текстових фрагментів (мікроінтертекстів), об'єднаних спільною ідеєю або темою в межах більших розділів (макроінтертекстів) та цілісного твору (мегаінтертексту). Основним об'єктом дослідження виступає твір “A History of the World in 10½ Chapters” Дж. Барнса, у якому виявлено різні типи інтертекстуальності: пряму (експліцитну) та непряму (імпліцитну). За допомогою методів уважного читання, інтертекстуального аналізу, лінгвістичного аналізу тексту та деконструкції ідентифіковано лінгвістичні маркери, що демонструють складність і багаторівневість інтертекстуальних зв’язків у художньому творі. Встановлено, що пряма інтертекстуальність виражається через явні посилання на інші тексти або ідеї шляхом використання стилістичних прийомів, таких як анафора, метафора, алегорія та риторичні запитання. Непряма інтертекстуальність проявляється через застосування менш очевидних маркерів, зокрема модальних дієслів, пасивних конструкцій або умовних речень, які створюють багатозначний контекст та надають літературному твору глибини. Особлива увага у дослідженні приділена використанню лексичних маркерів інтертекстуальності, таких як алегорія, анафора, метафора, гіпербола та символізм. З'ясовано, що завдяки багатству лінгвістичних і стилістичних прийомів, які застосовуються для побудови інтертекстуальних зв'язків, письменники створюють багатовимірні та насичені текстові простори, що сприяє глибшому сприйняттю та інтерпретації художніх творів.Документ Інтермедіальність поезії Богдана Лепкого(Гельветика, 2024) Журба Світлана Степанівна; Zhurba Svitlana StepanivnaУ статті здійснено аналіз літературно-музичних кореляцій віршів Богдана Лепкого, окреслено взаємодію музики і слова в поетичному циклі «Desperato». У дослідженні застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, герменевтичний, інтертекстуальний та інтермедіальний підходи. Вказано, що інтермедіальність визначається як зв’язок літературного твору з іншими видами мистецтв – музикою, живописом, кіно, театром. Літературно-музичні інтерференції поетичних творів експлікують поліфонічність звучання, мистецьку багатовекторність, акцентують на «внутрішньому звуці» слова. Інтермедіальні аспекти поезії митця інспіровані фольклорною стилістикою у віршах, пісенністю, стилізацією коломийкової мелодії. Особливу увагу приділено мелодійній орнаментальності поезії Богдана Лепкого: коломийковій структурі віршів, метроритміці, ліризації моностроф. У дослідженні акцентовано на музичній структурі поезій циклу «Desperato», ритмомелодиці кожного вірша, мінорно-мажорному настрою, де кожний темп вписується в інший і складає цілісність. Маркерами інтермедіальності в поетичному циклі виступають музична тональність, темпоритм віршів, багатоголосся, перекодування поетичного тексту засобами музики. Відзначено, що контекст «Desperato» прочитується через музику Фредерика Шопена, мистецький колорит польського народного танцю – мазурки, що підсилюють пристрасть і глибину почуттів ліричного героя, напруженість та драматизм. Спорідненість художньо-образного мислення українського поета та польського композитора вбачаємо в суголосності темпоритму віршів та смислової настроєвості музики. Взаємодія слова та звуку, експерименти з художньою мовою, залучення до літератури народної та інструментальної музики вказують на пошуки творчого самовираження митця.Документ Зміст мовно-методичної підготовки майбутніх учителів: досвід і сучасні тенденції(Гельветика, 2024) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті окреслено деякі аспекти сучасних тенденцій змісту фахової, мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах міждисциплінарної інтеграції. З урахуванням наукових праць та нормативно-правових документів щодо профілізації старшої школи окреслено різні підходи до трактування поняття «зміст освіти», «зміст підготовки», «міждисциплінарна інтеграція». Припускається, що поняття «зміст освіти» доцільно характеризувати як певну систему знань, умінь, навичок і компетентностей, а також світоглядних та морально-етичних переконань, якими мають оволодіти майбутні вчителі української мови і літератури у процесі навчання. Важливі міркування дослідників щодо тісної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, щоб зміст освіти, який опанував студент/студентка, став особистісним здобутком, що допомагає діяти в нестандартних та невизначених ситуаціях освітнього середовища. Представлено теоретичний аналіз проблеми і дослідної роботи в межах освітнього партнерства з оновлення освітніх програм спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка та Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Зазначено, що реалізація міжпредметних зв’язків для укладання робочих навчальних програм, зокрема, з мовних, мовно-методичних дисциплін слугує дидактичною умовою побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту та взаємозв’язків між навчальними дисциплінами. Означено, що в навчальних мовно-методичних курсах доцільно враховувати тенденції, виклики підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до викладання у профільній школі: діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі, розвиток онлайнової освіти, виклики психічного й особистісного розвитку учнів, використання компетентнісних завдань на уроках, активізація дослідницького, проблемно-пошукового методів, методів проєктного, інтерактивного, мікронавчання в освітньому процесі. Читання мовно-методичних дисциплін з урахуванням нових шкільних стандартів засвідчує важливість знань змісту профільного навчального матеріалу, організації комунікації «учитель – учень», забезпечення пізнавальної мотивації учнів та формування ключових компетентностей, що впливають на успішну самореалізацію в умовах сучасних викликів.Документ Еволюція романо-германських мов у контексті глобалізації: соціокультурні виклики та лінгвістичні взаємодії(Гельветика, 2024) Хайруліна Наіля Фаритівна; Khairulina Nailia FarytivnaСтаття розглядає роль романо-германських мов в сучасній лінгвістиці, зосереджуючись на їхньому впливі та взаємодії в лінгвістичному середовищі. Значна увага приділяється етимологічному аспекту мов, що розглядає походження та еволюцію слів у романо-германських мовах. Аналізується взаємовплив лексики та граматики цих мов, виокремлюючи ключові фактори, які формують їхню сучасну структуру. Стаття розглядає також важливість романо-германських мов у сучасному світі, зокрема їх роль у міжнародних комунікаціях та в глобалізованому суспільстві. Автор досліджує, як ці мови впливають на формування культурного обміну та сприяють розвитку міжкультурного розуміння. Особлива увага приділяється інноваційним підходам у вивченні романо-германських мов, враховуючи сучасні методи та технології, що сприяють розвитку лінгвістичних досліджень. Мета цієї статті полягає в розгляді ролі романо-германських мов в сучасній лінгвістиці та вивченні їхнього впливу та взаємодії в лінгвістичному контексті та проаналізувати етимологічні особливості цих мов, висвітлити їхні взаємовідносини у сферах лексики та граматики, а також визначити їхню роль у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення поставленої мети використовуються різноманітні методи дослідження. Автор звертається до етимологічного аналізу слів, щоб вивчити їхнє походження та еволюцію в романо-германських мовах. Крім того, стаття використовує синтез лінгвістичних даних, щоб висвітлити спільні та відмінні риси цих мов, та включає аналіз їхнього впливу на міжнародні комунікації та культурний обмін. Завершальна частина статті ставить перед собою завдання визначити перспективи розвитку романо-германських мов у майбутньому, розглядаючи їхні можливості та виклики в контексті сучасних лінгвістичних тенденцій.Документ Інтерпретація вірша “if” Редьярда Кіплінга: перекладацький підхід Василя Стуса(Гельветика, 2024) Соха Ольга Валеріївна; Sokha Olha Valeriivna; Линтвар Ольга Миколаївна; Lyntvar Olha MykolaivnaУ статті розглядається перекладацька діяльність Василя Стуса, а саме його переклад вірша Редьярда Кіплінга “If”. Основна увага приділяється порівняльному аналізу того, як обидва автори трактують концепцію свободи і відповідальності через поетичні образи та стилістичні засоби. Вірш Кіплінга, написаний у формі поради батька своєму синові, відзначається ідеалізацією самостійності та мужності в умовах життєвих випробувань. У свою чергу, переклад Стуса не лише зберігає оригінальну сутність мотиву свободи, але й надає йому нові відтінки, характерні для українського контексту та ідеалів. Редьярд Кіплінг – один із найвідоміших англійських поетів і його вірш “If” вважається класичним твором, який виражає життєву мудрість і важливу філософію принципу моральної освіти та виховання. Процес перекладу досліджується як креативний акт трансформації, що дозволяє передати не лише лексичний, але й емоційний та культурний контекст оригінального твору. У статті також висвітлено аналіз того, як у перекладі відображаються ключові теми вірша, такі як мужність, витривалість та особистісна гідність. Самобутня індивідуальність Василя Стуса-перекладача виявляється у використанні контекстуально та оказіонально трансформованих фразеологізмів, які не лише адекватно передають емоційно-експресивне наповнення оригіналу, але й подекуди загострюють і драматизують авторські вирази. У статті розглядається процес перекладу, аналізуються стилістичні особливості перекладу, а також порівнюється оригінальний текст Кіплінга з українською версією. Зокрема, акцентується увага на тому, як Стус, будучи відомим своєю майстерністю в перекладі, зумів зберегти емоційну і семантичну глибину оригіналу, водночас адаптуючи його до українського культурного контексту. Стаття пропонує новий погляд на перекладацьке мистецтво Стуса, його інтерпретацію та адаптацію класичної англійської поезії для українського читача.Документ Мовні засоби вербалізації оцінки в сучасній воєнній поезії (на матеріалі творів поетів-аматорів)(Гельветика, 2024) Гнатишева Ольга Олександрівна; Hnatysheva Olha OleksandrivnaУ статті схарактеризовано особливості вербалізації категорії оцінки в сучасній воєнній поезії 2022–2024 років. Окреслено основні мотиви написання творів авторами-аматорами та роль цих творів у відображенні мовної картини світу українських громадян. Звернено увагу на те, які засоби вираження оцінності використовуються для опису резонансних подій сучасної Великої війни. Закцентовано увагу на різноманітті негативнооцінної лексики, яка найчастіше фігурує в оцінному полі поезій, а також на процеси зміни полюсів оцінки деяких лексем. Продемонстрована роль топонімів та їх перехід у новітні символеми. Проаналізований у статті мовний матеріал включає аматорську поезію, присвячену трьом резонансним подіям сучасності: блокаді «Азовсталі», воєнним злочинам в окупованих містах Київщини та руйнуванню Каховської дамби. Приділено увагу різноманіттю негативнооцінної лексики, яка найчастіше з’являється в оцінному полі поезії для експлікації трагедії, такій як принизливі слова на адресу ворожих солдатів, описи знищених сіл тощо. Також проілюстровані процеси зміни оцінних полюсів деяких нейтральних лексем на негативні (наприклад, група слів зі значенням «вода» для опису наслідків повені). Продемонстровані також способи вираження позитивних конотацій, які у поезії авторів-аматорів зазвичай пов’язуються з українськими захисниками: міфологічні та історичні порівняння, біблійні терміни (Бог, янгол) тощо. Роль топонімів і перехід їх у нові, символічні значення, демонструється на прикладі топоніма «Буча», який став асоціюватися із закатованими мирними жителями, а відтак став синонімом людських страждань в цілому. Майбутня перспектива дослідження матеріалу, який представлений у статті, полягає в більш поглибленому вивченні оцінних засобів, що використовуються у поезіях для опису подій сучасної війни.Документ Мовні засоби вираження емотивності в англійськомовних пейзажних описах(Гельветика, 2024) Гуменюк Інна Леонідівна; Humeniuk Inna Leonidivna; Бондаренко Віктор Олександрович; Bondarenko Victor Oleksandrovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaСтаття присвячена вивченню мовних засобів вираження емотивності в англомовних пейзажних описах. Поставлено за мету виокремити мовні засоби вираження емотивності пейзажних описів в англійськомовній художній прозі завдяки проведеному контекстуальному аналізу. У праці проаналізовано реалізацію емоцій засобами фонетичного, морфологічного, лексичного й синтаксичного мовних рівнів на матеріалі описів природи, дібраних з англійськомовних прозових художніх творів. У результаті опрацювання наявних джерел визначено теоретичну базу, окреслено основні напрями наукового пошуку об’єктивації емотивності в описових фрагментах. Визначено, що емоційно марковані мовні одиниці здатні виконувати емотивну функцію, завдяки чому створюється емоційна картина оточуючого середовища в уяві гіпотетичного читача. Установлено, що на фонетичному рівні приголосні фонеми та їхні сполучення передають рух живих істот, зміни освітлення, різні звуки природи. Голосні надають мінорного або мажорного ладу краєвидам. Зазначено, що серед одиниць морфологічного рівня пейзажним замальовкам притаманне вживання суфіксів з позитивною та негативною конотацією, а також зміна морфологічного складу лексеми. З’ясовано, що лексика є найпродуктивнішим із засобів актуалізації емотивності англомовних прозових описів. Серед різних лексико-семантичних груп широко вживається оцінна лексика і сенсоризми, до яких відносять лексико-семантичні поля «погода-клімат», «світло-темрява», звукономінальні й звукосимволічні слова, одоризми, колоризми, слова на позначення стихії, температурних коливань, тактильні лексеми, а також лексика зі зниженим стилістичним тоном. Виявлено, що характерними для пейзажних фрагментів синтаксичними вербалізаторами є інверсія, емфатичне використання дієслова do, окличні й питальні речення.Документ A Corpus-Based Approach to Identifying Top-Level Terms for Developing a Skos Vocabulary for Ukrainian Epigraphy(Гельветика, 2024) Tamrazian Amest Serzhykivna; Тамразян Амест СержиківнаThis study aims to identify and classify top-level terms in Ukrainian epigraphy to develop a SKOS vocabulary and facilitate the categorization, organization, and retrieval of epigraphic inscriptions. This research fills a significant gap in the digital humanities, where Ukrainian epigraphic heritage has been underrepresented. The foundation for describing epigraphic artifacts in Ukrainian academia is the «Corpus of Inscriptions of Saint Sophia Cathedral Kyiv» by V. Korniyenko, which represents a structured format of Ukrainian epigraphic heritage. The study is based on comparative methods and detailed corpus-based linguistic analysis of the contextual application of terms in academic discourse. The use of the "Corpus of Inscriptions of Saint Sophia Cathedral Kyiv" is a justified choice due to its structured format and systematic approach to the description of epigraphic artefacts. An important element of the study is the analysis of the structure and content of Korniyenko’s works for developing a standardized SKOS vocabulary for Ukrainian epigraphic inscriptions. The research proposes a systematic approach to developing a SKOS vocabulary for Ukrainian epigraphy, integrated with existing frameworks such as the EAGLE vocabulary for Greco-Roman artifacts. This is not only a technical step but also a strategic one, ensuring broader applicability and interoperability, allowing Ukrainian inscriptions to be studied alongside those of other cultures. The findings contribute to a more integrated and accessible digital representation of epigraphic heritage, enriching the global digital humanities landscape and ensuring proper attention and scholarly recognition of the rich epigraphic heritage of Ukraine. The importance of digital tools and corpus analysis for the development of digital humanities, particularly digital epigraphy, is emphasized in this study. Developing a comprehensive SKOS vocabulary for Ukrainian epigraphy will enable the integration of these vocabularies with existing frameworks such as the EAGLE vocabulary for Greco-Roman artifacts, ensuring broader applicability and interoperability, allowing Ukrainian inscriptions to be studied alongside those of other cultures and enhancing cross-cultural and cross-linguistic research.Документ Стилістичні особливості персоналізованого наративу в дискурсі політичного лідерства республіканців(Гельветика, 2024) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna; Чорна Влада Сергіївна; Chorna Vlada SerhiivnaУ статті досліджуються стилістичні особливості персоналізованого наративу в дискурсі політичного лідерства республіканців на Національній конвенції 2024. Особливу увагу приділено розгляду понять наративу та наративної риторики в контексті дискурсивних досліджень. Наративна риторика осмислюється як формування переконань і емоційних реакцій через залучення оповідей як інструменту впливу. Персоналізовані наративи, що функціонують у дискурсі політичного лідерства республіканців, базуються на особистих історіях та досвіді, що забезпечує переконливість та автентичність основних меседжів. За результатами дослідницьких розвідок виділено два типи персоналізованого наративу республіканських лідерів: наратив втілення американської мрії (Джей Ді Венса) та наратив протистояння загрозам (Дональда Трамп) і схарактеризовано емоційний тон, спрямованість на аудиторію, теми наративу. Здійснено аналіз стилістичних виразних засобів і прийомів втілення персоналізованого наративу в дискурсі політичного лідерства республіканців, з акцентом на функціональний аспект. Установлено теми наративу втілення американської мрії: захист традиційних цінностей, подолання труднощів завдяки підтримці важливої людини, сприяння патріотизму гаслом «Зробимо Америку сильною знову», популізм та антиелітизм, економічний націоналізм; та теми наративу протистояння загрозам: зіткнення з небезпекою, фізичним стражданням та пораненням, ціннісний вибір, що виявилися суголосними з тематичними домінантами республіканської риторики. Лінгвостилістичний аналіз показав, що репрезентація персоналізованих наративів втілення американської мрії та протистояння загрозам забезпечується стилістичними синтаксичними виразним засобами: тавтологія, повторення; стилістичними семасіологічними виразним засобами: метафора, епітет, метонімія, синекдоха, іронія, гіпербола; стилістичними синтаксичними прийомами: анафора, паралелізм; стилістичними семасіологічними прийомами: антитеза, алюзія. Схарактеризовані функціональні особливості досліджуваних наративів.Документ Комунікативно-прагматичний аспект функціонування дієслів у тексті англомовної туристичної реклами готельного бізнесу(Гельветика, 2024) Куспісь Наталія Богданівна; Kuspis Nataliia BohdanivnaСтаттю присвячено лінгвістичному дослідженню англомовних рекламних текстів. У статті детально аналізуються різні форми дієслів з погляду комунікативно-прагматичного підходу. Зокрема у статті розглянуто питання комунікативно-прагматичного підходу та еволюцію його функціонування в тексті різними лінгвістами. Також автором зазначено ключові особливості функціонування дієслів у рекламному тексті. Актуальність теми дослідження полягає в тому, щоб виявити та продемонструвати основні тенденції застосування різноманітних дієслівних форм у англомовних рекламних текстах, які дотепер залишаються дослідженими неповною мірою та перебувають у постійному центрі уваги мовознавців, а також виділити з-поміж них найбільш застосовувані. У статті доведено, що застосування різноманітних дієслівних форм збагачує рекламний текст високим ступенем експресивності, допомагає рекламодавцям яскраво виділити та наголосити на основних перевагах готелю, що рекламується, і тим самим запам’ятатись. Крім того, в статті зазначено, що основним завданням дієслів у рекламному тексті є втілення конкретної комунікативної мети. У тексті детально розглядаються такі дієслівні форми: наказові дієслова, дієслівні форми теперішнього та майбутнього часу, фразові дієслова та модальні дієслова. У процесі аналізу нами виявлено застосування дієслів наказового способу в дев’ятнадцяти рекламних текстах, дієслів у формах теперішнього та майбутнього часу у восьми рекламних текстах, фразових дієслів у шести рекламних текстах та модальних дієслів у п’яти рекламних текстах. Виявлено також, що найбільш використовуваними дієслівними формами в тексті реклами є дієслова наказового способу. Отже, від влучного поєднання дієслівних форм у рекламних текстах значною мірою залежить ефективність сприйняття реклами реципієнтом, його бажання зупинитись в готелі та скористатися конкретним видом готельних послуг.