Актуальні питання природничо-математичної освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Актуальні питання природничо-математичної освіти(2024)У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.Документ Актуальні питання природничо-математичної освіти(2024)У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.Документ Актуальні питання природничо-математичної освіти(2025)У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.Документ Інтеграція цифрових технологій у математичну освіту: виклики та перспективи формування інформаційно комунікативної компетентності(2025) Михайленко Любов; Mykhailenko Liubov; Андрієвська М. Ю.; Andriievska M. Yu.У статті розглянуто питання інтеграції цифрових технологій у процес навчання математики з акцентом на формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів базової середньої школи. Проаналізовано актуальні виклики цифровізації освіти, зокрема вплив штучного інтелекту, нових моделей навчання (дистанційної та змішаної форм), а також зміни в освітньому середовищі, пов’язані із поколінням цифрових учнів. На основі результатів онлайн-опитування учнів 5–11 класів висвітлено особливості використання цифрових застосунків у процесі розв’язування математичних завдань, виявлено типові стратегії, труднощі та потенціал цифрових інструментів для підтримки пізнавальної активності. Особливу увагу приділено аналізу інноваційного типу завдань – беззвучних відеозавдань (Silent Video Tasks, SVTs), які забезпечують інтеграцію цифрових, предметних і комунікаційних складових навчання. Обґрунтовано дидактичні переваги SVTs як засобу розвитку математичного мовлення, критичного мислення та формувального оцінювання. Запропоновано приклади беззвучних завдань, адаптованих до тем з алгебри та геометрії, а також типову модель роботи з ними на уроці. Підкреслено, що ефективне використання SVTs можливе за умов наявності методичного супроводу, створення освітнього середовища, що підтримує активну комунікацію та рефлексію, а також педагогічної підтримки розвитку цифрових компетентностей учнів. У висновках окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із розробкою системи SVTs до різних тем шкільного курсу математики та оцінювання їх впливу на формування ключових компетентностей учнів.Документ Зв'язок математичних компетентностей з фінансовою грамотністю у майбутньому(2025) Передерєєва О. С.; Perederieieva O. S.; Алєксєєва Ганна Миколаївна; Alieksieieva Hanna MykolaivnaУ статті досліджено роль індустріальної математики у розвитку STEM-освіти як важливого інструменту технологічного прогресу. Розглянуто сучасні тенденції у викладанні математичних дисциплін, що сприяють формуванню фінансової грамотності здобувачів освіти. Особливу увагу приділено аналізу різних методик викладання, включаючи традиційний, компетентнісний підхід, ігрові методи навчання, метод кейс-стаді та проєктне навчання. Визначено їхню ефективність у підготовці молоді до прийняття обґрунтованих фінансових рішень у реальному житті. У дослідженні акцентовано увагу на використанні математичних моделей та аналітичних підходів у процесі навчання, що дозволяє підвищити рівень розуміння складних фінансових процесів. Окремо розглянуто результати міжнародного дослідження PISA2022, які демонструють рівень математичної грамотності українських школярів порівняно з показниками інших країн. Визначено, що існує потреба в удосконаленні математичної освіти в Україні для досягнення міжнародних стандартів. Перспективи подальших наукових розвідок передбачають анкетування учнів щодо рівня їхньої фінансової обізнаності, аналіз їхніх навичок розв’язання фінансових завдань, що використовуються у міжнародних тестуваннях, а також оцінку ефективності інтеграції фінансової тематики у навчальні предмети, зокрема математику, алгебру та геометрію. Планується дослідження підготовки школярів до вивчення нового навчального курсу «Підприємництво і фінансова грамотність», що має стати важливим кроком у формуванні фінансової культури молодого покоління. Результати цього дослідження можуть бути використані для розробки методичних рекомендацій щодо впровадження фінансових компетентностей у навчальний процес, що сприятиме гармонійному поєднанню теоретичних знань і практичних навичок. Дослідження також може слугувати основою для адаптації української освітньої програми до світових тенденцій розвитку фінансової та математичної освіти.Документ Хайку як мнемонічний засіб в ейдетичному навчанні фізики(2025) Подопригора Наталія Володимирівна; Podopryhora Nataliia VolodymyrivnaУ статті досліджено потенціал поетики хайку як мнемонічного засобу в навчанні фізики, зокрема у контексті STEAM-освіти. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку нових підходів до візуалізації та запам’ятовування складних фізичних понять, що сприяють підвищенню ефективності навчання та розвитку образного мислення здобувачів освіти. Метою статті є обґрунтування доцільності та демонстрація можливостей використання поетики хайку як інструменту ейдетичного навчання фізики. Для досягнення мети було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової та методичної літератури з педагогіки, психології, фізики та літературознавства; порівняльний аналіз традиційних мнемотехнік та запропонованого підходу; узагальнення; метод аналогій; моделювання навчальних ситуацій; аналіз поетичних текстів (хайку). Обґрунтовано, що поетика хайку, завдяки своїй лаконічності, образності, емоційній насиченості та недомовленості, має значний мнемонічний потенціал. Наведено приклади використання хайку для ілюстрації фізичних понять з різних розділів фізики (механіки, термодинаміки, оптики, електродинаміки, квантової фізики), а також для створення різних поетичних форм. Розкрито механізм поєднання хайку з акровербальним методом та іншими ейдетичними прийомами (візуалізація, асоціації). Розроблено методичні рекомендації та приклади навчальних завдань для застосування поетики хайку в навчанні фізики. Запропоновані методичні підходи можуть бути використані в навчанні фізики для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підвищення інтересу до фізики, розвитку образного мислення, пам’яті та креативності. Використання хайку сприяє формуванню цілісного, емоційно забарвленого сприйняття фізичних явищ та законів. Висновки підтверджують перспективність використання поетики хайку як мнемонічного засобу в навчанні фізики. Подальші наукові розвідки можуть бути спрямовані на розробку системи оцінювання творчих завдань, дослідження можливостей використання онлайн-інструментів для візуалізації, а також адаптацію запропонованого підходу для вивчення різних розділів фізики та інших дисциплін.Документ Мультимодальна стратегія навчання математики учнів ЗЗСО В інклюзивному середовищі(2025) Сердюк З. О.; Serdiuk Z. O.; Голубенко Анна Олександрівна; Holubenko Anna OleksandrivnaВ умовах трансформації сучасного суспільства та сучасної освіти, відповідно до цілей сталого розвитку, особлива увага все більше приділяється розробці адаптованих умов та методик щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП), адже вони повинні отримати повноцінний доступ до освіти, на рівні з іншими дітьми. Урахування індивідуальних особливостей учнів та учениць, зокрема їхніх стилів навчання, є важливим аспектом для забезпечення ефективного навчання математики в умовах інклюзії, оскільки традиційні методи навчання часто не забезпечують необхідної гнучкості для задоволення різноманітних потреб школярів та школярок особливих категорій. Ця проблема є особливо актуальною в умовах інклюзивної освіти, де кожен учень чи учениця потребує індивідуального підходу. Саме тому метою статті нами визначено дослідження можливостей впровадження мультимодального навчання як ефективного підходу для адаптації навчального процесу з математики до різноманітних потреб учнів в умовах інклюзивної освіти. У результаті роботи нами було проведено загальний аналіз концепції мультимодального навчання та його складників. На прикладі вивчення різних тем з математики нами було виділено проблемні ситуації, що виникають в учнів з ООП під час їхвивчення, надано конкретні методичні рекомендації щодо застосування базових принципів мультимодального навчання для їх усунення, наведені конкретні практичні завдання для якісного засвоєння цих тем. Подальші дослідження орієнтовані на розробку конкретних практичних рекомендацій для вчителів математики та педагогів-асистентів щодо інтеграції мультимодальних засобів у процес навчання математики в різних класах, що дозволить зробити його доступним для кожного учня з ООП.Документ Розвиток сучасних педагогічних досліджень засобами проектування індивідуалізованого навчання з використанням соціальних медіа (на прикладі навчання вищої математики)(2025) Терменжи Дар’я; Termenzhy Dar’ia; Лосєва Наталія; Losieva Nataliia; Ярова О. А.; Yarova O. A.Стаття присвячена висвітленню основних етапів власного педагогічного дослідження з проектування індивідуалізованого навчання студентів вищої математики з використанням можливостей соціальних медіа. Ми згодні з педагогам, що феномен індивідуалізації навчання набуває актуальності з появою дітей «digital-native», народжених у світі технологій, сучасні здобувачі освіти відрізняються від своїх попередників, адже вони народились і розвиваються у середовищі великого обсягу інформації, основними каналами комунікації для них є соціальні медіа. Під терміном «соціальні медіа» ми розуміємо сукупність інтернет-сервісів та платформ, які надають можливість користувачам здійснювати комунікацію, споживати, створювати й розповсюджувати контент. Головним завданням педагогів сьогодні ми вбачаємо у можливості «говорити зі студентом його мовою» за допомогою соціальних медіа. Авторами описано три етапи власного педагогічного дослідження, яке проходило у Державному податковому університеті під час навчання вищої математики здобувачів освіти першого року навчання. На першому етапі дослідження здійснювалось вивчення стану проблеми, виявлення основних вимог щодо до організації індивідуалізованого навчання, основних тенденцій, зокрема, шляхів використання соціальних медіа. Було проведено опитування і виявлено найпопулярніші серед студентів соціальні медіа. На другому етапі педагогічного дослідження авторами було створено та упроваджено у навчальний процес математичний навчальний акаунт в Instagram (@mathclub_dpu), математичну спільноту у Telegram та групові чати з вищої математики для студентів у Viber. На третьому етапі здійснювалось оцінювання створених математичних спільнот у різних месенджерах, навчального математичного акаунту у Instagram та удосконалення методики їх застосування у освітньому процесі здобувачів першого курсу Державного податкового університету під час навчання вищої математики. Студентам (64 особи) було запропоновано пройти завершальне опитування у Google Forms. Результати опитування доводять позитивний вплив застосування соціальних медіа у навчання вищої математики.Документ Проблема удосконалення підготовки вчителів предметів природничо-математичного циклу(2025) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.; Іванченко Є. А.; Ivanchenko Ye. A.У дослідженні висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх ІТ-фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо дефініції поняття «креативність» та констатовано, що креативність є складовою компетентності. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «креативність», авторами визначено креативність майбутнього фахівця ІТ-спеціальностей як особистісно-професійну якість особистості, яка здатна оперувати творчим та логічним мисленням, здібностями, знаннями та вміннями, що сприяють продукуванню креативних ідей у процесі вирішення певного професійного завдання та побудови алгоритмів для його ефективного розв’язання. Визначено, що процес розвитку креативності майбутніх фахівців ІТ- спеціальностей, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, гнучкістю, логічністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами виділено структурні складові креативності (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) та охарактеризовано кожну складову досліджуваного поняття. Для розвитку креативності фахівців ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики пропонується: застосування гейміфікації в освітньому процесі вивчення вищої математики, використання завдань на комбінування різних підходів, деталізацію, завдань на креативний опис поняття, креативних завдань, які можуть розвивати аналітичне мислення, здатність застосовувати теоретичні знання на практиці. Наведено приклади завдань з різних тем курсу «Вища математика» та виконання їх студентами. Констатовано, що розвиток креативності студентів ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики може варіюватися в залежності від їхнього попереднього досвіду, освітнього середовища та індивідуальних навичок, конкретних потреб та методів навчання викладача.Документ Програмна реалізація комп’ютерної моделі процесу передачі тепла через циліндричну стінку(2025) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Базуріна С. В.; Bazurina S. V.В умовах війни зростає роль комп’ютерних програм, які моделюють фізичні процеси і явища і можуть бути використані як засоби навчання під час дистанційного навчання. Зокрема, важливою є розробка моделей, які імітують процеси теплообміну і теплопередачі, здійснюють відповідні розрахунки і виводять результати обчислень на екран. Особливої уваги заслуговують технічна підтримка і можливість модернізації таких моделей. У статті розкрито особливості теплопередачі через циліндричну стінку, наведено розрахунки теплових втрат через циліндричну стінку, здійснено програмну реалізацію алгоритму розрахунку термічного опору і теплового потоку через циліндричну стінку. Програму HLCCW розроблено на мові Python з використанням додаткових бібліотек (math, tkinter, numpy, array, matplotlib). Програма надає користувачу можливість вибирати матеріал циліндричної стінки, вводити зовнішній діаметр, товщину стін, висоту стінки. Вхідні значення проміжку часу між дискретами, зовнішні і внутрішні температури вводяться з текстового файла. Програма HLCCW здійснює розрахунок теплового потоку у кожен момент часу, будує графік втрат тепла і обраховує суму теплових втрат за заданий проміжок часу. Програма містить 4 класи і складається з 2 модулів – головного модуля і бібліотеки класів. У перспективі програму можна модернізувати, розширивши перелік функцій (зчитування даних з XLSX файла і бази даних, розмістити дані про теплоізоляційні матеріали в окремому файлі), а також розробивши мобільну версію програми. Розроблений програмний засіб може бути використаний у процесі вивчення таких дисциплін, як «Теплотехніка», «Теплові та гідравлічні машини» та інші, в курсі яких передбачено вивчення теми «Теплопередача через циліндричну стінку».Документ Порівняльний аналіз практичної підготовки майбутніх учителів математики в Україні та Республіці Польща: кількісний та якісний вимір(2025) Кугай Наталія Василівна; Kuhai Nataliia VasylivnaУ статті проведено порівняльний аналіз практичної підготовки майбутніх учителів математики в педагогічних університетах України та Республіки Польща. Досліджено структуру та обсяг практичної підготовки в педагогічних університетах України (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини) та Республіки Польща (Педагогічний університет імені Комісії національної освіти у Кракові). Встановлено, що в обох країнах підготовка майбутніх учителів математики здійснюється за дворівневою системою (бакалаврат і магістратура), але існують відмінності в тривалості навчання та обсязі кредитів ЄКТС. В українських університетах загальний обсяг кредитів, відведених на практику, дещо більший, ніж у польському університеті, що свідчить про значну увагу до практичної складової підготовки вчителів математики в Україні. Проаналізовано розподіл видів практик за семестрами та їх безперервність. Виявлено, що в українських педагогічних університетах практика розпочинається раніше. У Педагогічному університеті імені Комісії національної освіти у Кракові практика інтегрована в навчальні дисципліни та проводиться у вигляді практичних занять у закладах освіти. Встановлено, що в Україні студенти магістратури мають значно більший обсяг педагогічної практики (до 16.67% від загальної кількості кредитів), тоді як у Польщі магістерська практика займає 6.67%. Результати дослідження можуть бути корисними для подальшого вдосконалення освітніх програм підготовки вчителів математики в Україні, зокрема шляхом оптимізації структури та інтеграції практичних компонентів у навчальні курси. Перспективи подальших досліджень: аналіз впливу практичної підготовки на якість підготовки вчителів математики; дослідження використання сучасних технологій у практичній підготовці; порівняння структури й змісту педагогічних практик у класичних і педагогічних університетах.Документ SWOT-аналіз для інтеграції навчання та досліджень у математичній підготовці майбутніх вчителів природничих наук(2025) Махомета T. M.; Makhometa T. M.У статті досліджено потенціал SWOT-аналізу як інструменту інтеграції навчання та досліджень у математичній підготовці майбутніх вчителів природничих наук. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування у студентів дослідницької компетентності, здатності до системного аналізу методичних проблем та розробки інноваційних освітніх рішень в умовах реформування вищої освіти України та впровадження STEM-освіти. Метою дослідження є презентація SWOT-аналізу як інструменту поєднання навчання та досліджень, демонстрація його можливостей на прикладі аналізу методичних аспектів викладання математики, зокрема, при реалізації міжпредметних зв’язків. Для досягнення мети було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової та методичної літератури, порівняння, узагальнення, SWOT-аналіз, аналіз власного досвіду. Обґрунтовано доцільність використання SWOT-аналізу для формування дослідницької компетентності майбутніх вчителів, виявлено його переваги для системного аналізу, критичного мислення, виявлення проблем, можливостей та складнощів. Розроблено методичні рекомендації щодо застосування SWOT-аналізу здобувачами вищої освіти, наведено приклад аналізу міжпредметних зв’язків при вивченні теми «Похідна та її застосування». Запропоновані методичні підходи можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти для вдосконалення математичної підготовки майбутніх вчителів, активізації їхньої дослідницької діяльності, а також самими здобувачами для самостійного аналізу педагогічних ситуацій та розробки власних методичних рішень. SWOT-аналіз є ефективним інструментом інтеграції навчання та досліджень, що сприяє формуванню дослідницької компетентності, системного мислення та навичок розв’язання проблем. Перспективним є подальше дослідження впливу SWOT-аналізу на формування різних аспектів дослідницької компетентності майбутніх вчителів природничих наук, розробка та апробація інших дослідницьких завдань із його застосуванням, а також вивчення можливостей поєднання SWOT-аналізу з іншими методами педагогічних досліджень.Документ Педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи(2025) Кондратюк Світлана Миколаївна; Kondratiuk Svitlana MykolaivnaНегативні тенденції щодо рівня здоров’я дітей в Україні активізували значення здоров’язбережувальної компетентності дітей. У статті висвітлено результати експериментального впровадження педагогічних умов формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи (НУШ). Нами використовувались такі методи науково-педагогічного дослідження: теоретичні: аналіз державної нормативної бази, наукової психолого-педагогічної літератури, методичних посібників для педагогічних навчальних закладів; емпіричні: діагностичні – анкетування, тестування, опитування, педагогічне спостереження; порівняння; констатувальний, формувальний та контрольний етапи експерименту; статистичні: статистична й математична обробка матеріалів, кількісний і якісний аналіз. З метою визначення сучасного стану здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів проведено констатувальний етап експериментального дослідження. Оцінювання відбувалося за визначеними компонентами: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та критеріями: спонукально-мотиваційний, пізнавально-інформаційний, операційно-діяльнісний і показниками. З’ясувалось, що учні експериментальної та контрольної груп не виявляють стійкого інтересу до стану свого здоров'я та факторів, що на нього впливають, або мотивація до збереження здоров'я нестійка та недостатня. Визначені педагогічні чинники, що негативно впливають на стан здоров’я учнів, зокрема, стресогенні методи навчання, недостатня співпраця з батьками, нераціональна організація навчального процесу, монотонність навчальних занять, застосування покарання у вигляді домашніх завдань, недотримання санітарно-гігієнічних норм, дозволили виокремити педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів Нової української школи (НУШ): забезпечення стійкої позитивної мотивації учнів початкової освіти класів до розвитку здоров’язбережувальної компетентності та оволодіння молодшими школярами предметними знаннями і практичними уміння щодо здоров’язбережувальної компетентності. У процесі формувального етапу експерименту було упроваджено педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів НУШ в освітній процес експериментальної групи. На контрольному етапі дослідження було повторно визначено рівні сформованості здоровʼязбережувальної компетентності учнів початкової освіти за допомогою обраного інструментарію. На підставі порівняння результатів дійшли висновків, що існують відмінності у рівнях сформованості здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів на констатувальному та контрольному етапах дослідження – результати відрізняються, показники в експериментальній групі збільшуються. Отже, можна зробити висновок, що теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування здоровʼязбережувальної компетентності молодших школярів НУШ є ефективними, результати експериментальної перевірки довели їх ефективність. Проведене дослідження не претендує на повне і всебічне розкриття усіх аспектів проблематики формування здоровʼязбережувальної компетентності. Перспективний напрямком для майбутніх наукових розвідок вбачаємо у досліджені розвитку здоровʼязбережувальних умінь та навичок у молодших школярів засобами інтерактивних технологій.Документ Developing Spatial Imagination in Mathematics Education(2025) Boykina D. V.; Бойкіна Д. В.This article explores a range of effective approaches and strategies for fostering spatial imagination in students within the context of mathematics education, particularly from grades 5 through 12. Spatial imagination – the ability to mentally visualize and manipulate objects and their relationships in space – is a fundamental component of mathematical thinking and problemsolving. It plays a vital role not only in geometry, but also in algebra, trigonometry, and realworld applications such as engineering, architecture, and computer graphics. The article emphasizes the importance of nurturing spatial reasoning early in students’ academic development and presents a variety of methods to stimulate and strengthen this cognitive skill. These include illustrative examples, thought-provoking questions, and problem-based tasks designed to encourage visual thinking, abstract reasoning, and the ability to connect different mathematical concepts. Special attention is given to problems that involve working with threedimensional figures, exploring spatial transformations, and interpreting complex visual information.Документ Залучення двічі виняткових дітей до участі в математичних змаганнях(2025) Кривошея М.; Kryvosheia M.Нагальною проблемою в роботі з дітьми, що мають особливі освітні потреби, є забезпечення дітям такої категорії рівних можливостей доступу до якісної освіти. Діти з подвійними особливостями освітніх потреб, це діти, які водночас і обдаровані, і мають певні складні порушення розвитку (зору, слуху та інші). Попри наявність у цій проблемі завдань економічного, правового, соціологічного спрямування, провідна роль у вирішенні проблеми покладається на педагогів-практиків. У статті розкривається сутність поняття «двічі виняткові діти»; обґрунтовується актуальність проблеми щодо доцільності залучення таких дітей до участі в інтелектуальних (математичних) змаганнях; виокремлюються приклади позитивного досвіду вирішення цієї проблеми в країнах світу та в Україні; критично аналізуються проблеми на шляху залучення «двічі виняткових дітей» до участі в інтелектуальних змаганнях; формулюються можливі перспективні напрями освітньої діяльності в контексті інклюзії учнівського олімпіадного руху в Україні. З огляду на специфіку менталітету, відмінності в економічному розвитку та інші чинники, інклюзія олімпіадного учнівського руху в Україні не може бути прямим наслідуванням світового та європейського досвіду. Неупереджений пошук авторських підходів щодо доцільних форм виявлення математично обдарованих дітей серед тих, що мають особливі освітні потреби (пов’язані зі станом здоров’я), підвищення рівня професійної компетентності вчителів щодо організації освітньої діяльності з дітьми цієї категорії, належне методичне та матеріальне забезпечення, відповідна нормативно-правова база, закріплена на законодавчому рівні, – шлях до безбар’єрності залучення таких дітей до математичних змагань і, як наслідок, – шлях забезпечення рівного доступу до якісної освіти двічі винятковим дітям.Документ Теоретичні аспекти формування дослідницької культури учнів(2025) Каленик Михайло Вікторович; Kalenyk Mykhailo ViktorovychУ статті розглядається сутність та методи формування дослідницької культури учнів у процесі вивчення фізики. Дослідницька культура визначається як інтегративна, динамічна якість особистості, що включає ціннісне ставлення до дослідницької діяльності, мотивацію, науковий стиль мислення, а також етичні та соціальні аспекти. Автори підкреслюють, що формування цієї культури є ключовим чинником розвитку наукового потенціалу, критичного мислення та соціальної активності учнів. В роботі акцентується увага на комплексному підході, що охоплює когнітивні, практичні та соціальні компоненти дослідницької культури. Особливу роль у формуванні дослідницької культури відіграють різноманітні методи навчання, серед яких проблемно-пошуковий метод, метод проєктів, моделювання, фізичні майстер-класи, навчальні екскурсії, евристичний метод та навчальний фізичний експеримент. Проблемно-пошуковий метод стимулює самостійний пошук рішень, розвиток критичного мислення та формування гіпотез. Метод проєктів сприяє активній участі учнів у навчально-дослідницькій діяльності, розвитку командної роботи та індивідуалізації навчання. Метод моделювання допомагає учням глибше усвідомити фізичні явища через створення моделей, що розвиває системне мислення. Фізичні майстер-класи та навчальні екскурсії забезпечують практичний досвід роботи з сучасним обладнанням і мотивують до наукової діяльності. Евристичний метод формує творчі навички та здатність до самостійного пошуку знань через постановку проблемних запитань і формулювання гіпотез. Навчальний фізичний експеримент допомагає учням розвивати практичні вміння, дослідницькі навички, застосовувати отримані знання для вирішення пізнавальних завдань за допомогою експериментальних методів. У статті також підкреслюється важливість компетентнісного підходу, що поєднує теоретичні знання з практичним застосуванням, а також роль інформаційних технологій у дослідницькій діяльності. Наголошується на необхідності формування наукової етики, яка включає чесність, відповідальність і повагу до праці інших дослідників. Впровадження STEMінтеграції розглядається як сучасний напрямок модернізації освіти, що сприяє формуванню креативності та готовності учнів до подальшої професійної діяльності. Таким чином, дослідження дає комплексний аналіз теоретичних основ і практичних методів формування дослідницької культури учнів у навчанні фізики, що є важливим чинником розвитку їхньої наукової компетентності, творчого потенціалу та соціальної відповідальності.Документ Задачі екологічного змісту у курсі математики базової середньої школи(2025) Волянська О. Є.; Volianska O. Ye.; Пархоменко Т. В.; Parkhomenko T. V.Сучасна освіта спрямована не тільки на закріплення предметних знань, а й на формування компетентностей, винятково для відповідного ставлення до навколишнього середовища. Одним із ефективних способів інтеграції екологічної освіти в навчальний процес є використання завдань екологічного змісту в курсі математики базової середньої школи. У статті розглядається методика впровадження таких завдань, що дозволяє не тільки розвивати математичну здатність учнів, а й формувати в них екологічне мислення, усвідомлення актуальних екологічних проблем та шляхів їх розв’язання. Здійснено аналіз впливу вчителя математики на світогляд учнів, що стосується екологічних проблем. Наведені підручники математики базової середньої школи та їх вплив у вирішенні даної проблеми за допомогою «математичних рубрик» та задач. Окреслено методичні підходи до їх використання на уроках математики, які сприяють розвитку логічного мислення та відповідного ставлення до навколишнього середовища. Представлено приклад проєктної діяльності на позакласних заняттях з математики, який допомагає не лише долучитися до його виконання, а й зрозуміти глобальність проблеми, а також дати зрозуміти учням, що захищаючи навколишнє середовище, можна допомагати у багатьох аспектах іншим. Отримані результати свідчать про ефективність використання задач екологічного змісту як помилок не лише математичного розвитку, а й виховання екологічно свідомої особистості, здатної отримати обґрунтовані рішення у повсякденному житті.Документ Визначення рівня креативності майбутніх фахівців ІТ- спеціальностей засобами вищої математики(2025) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Кирилащук С. А.; Kyrylashchuk S. A.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.У дослідженні висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх ІТ-фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Визначено, що процес розвитку креативності майбутніх фахівців ІТ спеціальностей, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, гнучкістю, логічністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами виділено структурні складові креативності (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) та охарактеризовано кожну складову досліджуваного поняття. Визначення рівня креативності студентів на заняттях з вищої математики можна оцінювати через здатність студентів знаходити нестандартні підходи до вирішення задач, генерувати нові ідеї та використовувати міждисциплінарні знання. За критерії оцінювання креативності студентів ІТ-спеціальностей на заняттях з вищої математики пропонується обрати: оригінальність розв’язків (нестандартність підходів, уміння пропонувати нестандартні, творчі чи нові способи розв’язування математичних задач, доведення теорем); гнучкість мислення (кількість різних ідей, здатність знаходити альтернативні методи розв’язування задач); глибина розуміння (здатність глибоко аналізувати математичні проблеми, бачити приховані закономірності або зв’язки між темами з різних математичних розділів або інших дисциплін); реалізованість (здатність втілювати ідеї в практичні рішення). Ці критерії охоплюють як технічну, та і творчу складову роботи з математичними завданнями та допоможуть оцінити творчі здібності студентів в контексті вивчення вищої математики. Для оцінювання рівня креативності студентів у контексті виконання математичних завдань розроблена шкала з п’ятьма рівнями: низький (елементарний), задовільний (репродуктивний), достатній (продуктивний), високий (творчий). Наведено приклади завдань з різних тем курсу «Вища математика» для оцінювання рівня креативності. The study highlights the problem of developing creativity of future IT specialists in the process of studying fundamental disciplines, namely higher mathematicsДокумент Про деякі актуальні проблеми викладання студентам КАІ окремих питань математичного аналізу(2025) Карупу Олена Вальтерівна; Karupu Olena Valterivna; Олешко Тетяна Анатоліївна; Oleshko Tetiana Anatoliivna; Пахненко Валерія Валеріївна; Pakhnenko Valeriia ValeriivnaРозглянуто проблеми викладання математичного аналізу українським та іноземним англомовним студентам технічних спеціальностей у Київському авіаційному інституті (до 2024 року Національний авіаційний університет). В КАІ іноземні студенти мають можливість навчатися як українською, так і англійською мовою. Більшість іноземних студентів обирає навчання в англомовних групах, оскільки англійська мова є однією з офіційних мов ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації). Здобуття професійної освіти англійською мовою для майбутніх фахівців авіаційної галузі надає додаткові професійні можливості, зокрема при працевлаштуванні в міжнародних авіаційних компаніях. Тому значна частина українських студентів також обирає навчання англійською. Певна частина іноземних студентів обирає навчання в україномовних групах. У статті проаналізовано практику викладання в КАІ окремих тем дисципліни «Математичний аналіз» англійською мовою українським та іноземним студентам різних технічних спеціальностей в англомовних мультинаціональних академічних групах. Розглянуто особливості студентського контингенту англомовних груп і проблеми методичного та організаційного характеру, що постають перед викладачами при викладанні математичного аналізу студентам, для яких англійська мова не є рідною. Розглянуто викладання математичного аналізу студентам, які навчаються за інженерними та ІТ спеціальностями. Зокрема, проаналізовано особливості викладання окремих питань математичного аналізу в англомовних мультинаціональних академічних групах і надано рекомендації для покращення засвоєння студентами теоретичного матеріалу та вироблення ними практичних навичок розв’язування задач. Рекомендується колаборативний підхід і широке використання різноманітних опорних матеріалів, адаптованих для студентів різних спеціальностей. При проведенні занять рекомендується організація роботи мультинаціональних студентських команд. При проведенні онлайнзанять в Google Workspace з використанням Google Classroom та Google Meet ця робота реалізовується за допомогою Google Jamboard.Документ Аналіз задачного матеріалу курсу стереометрії для класів фізико-математичного профілю(2025) Сердюк З. О.; Serdiuk Z. O.; Ярмоленко Д. А.; Yarmolenko D. A.В ґрунтовному вивченні і засвоєнні стереометрії учнями старших класів ключову роль відіграють задачі. Саме задачний матеріал сприяє розвитку просторової уяви, розвиває здатність логічного аналізу та комплектує математичні навички. Тому метою статті є аналіз задачного матеріалу сучасних підручників з геометрії профільного рівня для 10-11 класів, окреслення провідних типів задач та розгляд основних комп’ютерних програмних засобів, які допомагають у вивченні стереометрії. Для реалізації поставленої мети було виконано такі методи дослідження: 1) теоретичні – аналіз навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів та сучасних підручників з геометрії для 10-11 класів профільного рівня; 2) емпіричні – підрахунок і аналіз задач згідно запропонованих видів на основі кількісних показників, порівняльна відсоткова характеристика задачного матеріалу підручників. У результаті роботи нами було проведено аналіз кожного з розділів стереометрії в поданих підручниках; запропоновано поділ задач на певні види; обраховано та наведено відсоткове співвідношення задач в кожному з розділів; описано основні комп’ютерні програмні засоби та показано, як вони сприяють вивченню стереометрії. Подальші дослідження орієнтовані на детальний аналіз задач з кожної теми курсу стереометрії в контексті можливості використання програмного забезпечення для їх покрокового розв’язування.