Актуальні питання природничо-математичної освіти

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 443
  • Документ
    Організація навчальних досліджень у навчанні алгебри в 7 класі НУШ
    (2024) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Акуленко Ірина Анатоліївна; Akulenko Iryna Anatoliivna
    Важливою вимогою часу стосовно освітнього процесу з математики в умовах НУШ є переосмислення навчального змісту, а також форм і засобів організації навчання, зокрема й математики, в напрямку більш широкого залучення навчально-дослідницької діяльності школярів. Елементи навчальних досліджень мають і можуть ставати обов’язковими структурними елементами освітнього процесу з математики у базовій і старшій профільній школі. Автори статті звернулися до термінологічного аспекту зазначеної проблематики у теорії дидактики математики. Автори статті обґрунтовують положення, що навчально-дослідницькій діяльності учнів притаманне самостійне свідоме застосування суб’єктом діяльності загальних прийомів розумової діяльності за основними формами мислення і об’єктами засвоєння, а також методів наукового пізнання і спеціальних способів предметної математичної діяльності. Продуктом (інтелектуальним результатом) навчально-дослідницької діяльності виступають навчально-дослідницькі вміння школярів. Вони відображають специфіку діяльності науковця-математика, спрямованої на побудову й дослідження властивостей математичних абстракцій, але не тотожні їй. Обґрунтовано, що навчально- дослідницька діяльність школярів у своєму змісті і способах дій та операцій має перетин із загальнонавчальною і предметною навчальною діяльністю, однак не є їхнім різновидом. Наведено різновиди навчально-дослідницьких умінь, що можливо й доцільно формувати у навчанні алгебри в 7 класі. Їхнє розмежування здійснено залежно від аспектів (пізнавальний, організаційний, комунікаційний тощо) навчальної діяльності школярів. Розглянуто окремі практичні кейси та відповідні методичні рекомендації щодо залучення навчальних досліджень у навчання алгебри в 7 класі НУШ на основі використання віртуальних експериментів (симуляцій PhET).
  • Документ
    Використання інтерактивних онлайн-калькуляторів у навчанні вищої математики на прикладі теми «Невизначений інтеграл»
    (2024) Сачанюк-Кавецька Н. В.; Sachaniuk-Kavetska N. V.; Прозор Олена Петрівна; Prozor Olena Petrivna; Коломієць Альона Анатоліївна; Kolomiiets Alona Anatoliivna
    У сучасному освітньому середовищі інтерактивні онлайн-калькулятори стають все більш популярними як ефективний засіб навчання математики завдяки їх здатності видавати миттєвий результат, візуалізації математичних понять та можливості експериментувати з параметрами функцій. Метою цієї статті є дослідження можливості використання онлайн-калькуляторів у навчанні вищої математики, зокрема на прикладі вивчення теми «Невизначений інтеграл». Дослідження базувалося на аналізі наукової літератури, порівнянні функціональності двох популярних онлайн-калькуляторів MathDF та Photomath, а також спостереженні за процесом використання цих інструментів у реальному навчальному середовищі. В статті розглянуто переваги та недоліки використання інтерактивних онлайн-калькуляторів. Підкреслюється можливість застосування таких інструментів як для демонстрації розв’язання складних математичних задач в цілому, так і для виконання окремих проміжних обчислень, що виникають в процесі розв’язування. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зроблено огляд двох інтерактивних онлайн-додатків щодо можливості та особливостей їх впровадження в навчальний процес для його покращення та підвищення якості засвоєння навчального матеріалу студентами на прикладі однієї із тем. Дослідження показало, що використання таких інструментів під час вивчення теми «Невизначений інтеграл» допомагає з вибором методу інтегрування, економить час на виконанні рутинних обчислень, дає можливість перевірити правильність самостійного розв’язання студентом. Студенти, які використовували ці інструменти, демонстрували краще розуміння теоретичних знань, більшу впевненість у своїх знаннях, аналітичні навички. В перспективі подальших наукових розвідок плануємо провести детальний статистичний аналіз впливу використання онлайндодатків на студентів із різними навчальними досягненнями.
  • Документ
    Роль математичної підготовки у професійному формуванні майбутнього програміста
    (2024) Соловей Л. Я.; Solovei L. Ya.; Лотюк Ю. Г.; Lotiuk Yu. H.
    У статті досліджується значення математичних знань та навичок у процесі підготовки фахівців з програмування. Проаналізовано, які математичні дисципліни є найбільш важливими для майбутніх програмістів, та як їх вивчення впливає на розвиток аналітичного мислення, логічних здібностей та здатності до вирішення складних технічних завдань. Особлива увага приділяється взаємозв'язку між математичною освітою та успішністю в програмуванні, а також практичним аспектам застосування математичних методів у програмній інженерії. Розглядаються сучасні тенденції у викладанні математики та їх вплив на професійну підготовку програмістів. Виявлено, що інтеграція інноваційних педагогічних методик та технологій у навчальний процес сприяє кращому засвоєнню математичних знань і підвищує мотивацію студентів. На прикладі розв’язування практичних математичних задач продемонстровано, як ефективно поєднувати теоретичні і практичні аспекти математичної освіти. Визначено основні математичні дисципліни, які є фундаментальними для розвитку аналітичного мислення та вирішення складних алгоритмічних задач. Особлива увага приділяється ролі математики у розумінні принципів програмування, розробці ефективних алгоритмів та структур даних. Також обговорюються методи покращення математичної підготовки студентів та інтеграції математичних знань у навчальні програми з програмування.Пропонується включення у курс підготовки програмістів прикладної математики, статистики, теорії ймовірностей та інших дисциплін, оскільки математика вчить абстрактно мислити, розуміти задачі, ставити завдання, розуміти різні дії та операції, аналізувати можливі рішення.
  • Документ
    Теоретичні аспекти творчого розвитку дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному просторі
    (2024) Мондич Оксана Валентинівна; Mondych Oksana Valentynivna
    Сучасний етап розвитку системи освіти для дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) характеризується інтеграцією загальної та спеціальної освіти. Активно ведеться пошук раціональних та ефективних методів та ефективних форм спільного навчання таких дітей разом з однолітками з типовим рівнем розвитку. Дослідники підкреслюють, що діти шкільного віку з особливими освітніми потребами є особливо чутливими та сприйнятливими. Це свідчить про необхідність підтримувати їхню здатність творити та брати участь у живій і творчій діяльності. У статті аналізували теоретичне обґрунтування особливостей творчого розвитку дітей з ООП в умовах навчання у школі. Наукою доведено, що шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку творчості. Творчість є однією з найбільш змістовних форм психічної активності і вважається універсальною здатністю, яка вже в ранньому віці призводить до успіху в широкому спектрі видів діяльності. Творча дитина, творча особистість – це результат всього способу життя дитини з ООП, спілкування та спільної діяльності з дорослими, а також індивідуальної активності та творчої поведінки дитини. Саме тому одним з основних напрямків нашої діяльності є створення єдиної та скоординованої системи виявлення, розвитку, підтримки та стимулювання творчо обдарованих дітей. Творчість підвищує емоційний тонус особистості, зміцнює емоційно-вольовий регуляторний комплекс і, найголовніше, актуалізує різноманітні позитивні переживання, пов'язані з ефективною роботою, переживання радості від досягнутого і зробленого, почуттям впевненості у своїх силах, своєму творчому потенціалі і творчих можливостях. Це важливий напрям роботи з дітьми з ООП.
  • Документ
    До питання виявлення проблем при навчанні деяким теоремам у шкільному курсі геометрії поглибленого рівня та шляхів їх подолання (Частина перша: проблеми)
    (2024) Одінцова Оксана Олександрівна; Odintsova Oksana Oleksandrivna; Красуцька С. В.; Krasutska S. V.
    У 2008 році відбулися зміни у шкільній програмі з математики поглибленого рівня вивчення, зокрема поява в курсі геометрії питань, пов’язаних із зовнівписаним колом та його властивостями, теоремами Чеви, Менелая, Ейлера тощо. Але на жаль ще й досі цей матеріалнамагаються оминути вчителі при вивченні відповідних тем і, як наслідок, – геометричні задачі на математичних олімпіадах, конкурсах залишаються поза увагою переважної більшості учасників. Тому цікавою є думка вчителів, що навчають геометрії на поглибленому рівні в основній школі, стосовно проблем, які виникають у них при підготовці, розгляді та контролю знань із заявлених питань, а також пошук можливих шляхів для усунення чинного стану. Відповідно до заявленого було проведено опитування серед частини вчителів закладів загальної середньої освіти Сумської області, якінавчають геометрії на поглибленому рівні в основній школі, стосовно використання теорем Чеви та Менелая. Опитування було розроблено для двох груп вчителів: окремо для тих вчителів, що не навчають зазначеним іменним теоремам (перша група) та окремо для тих вчителів, що навчають учнів зазначеному матеріалу (друга група). Аналіз відповідей опитаних вчителів з першої групи виявив, що головними причинами того, чому вчителі не пропонують учням розглядати теореми Чеви та Менелая є:важкість розуміння матеріалу учнями – 60%; обмаль часу під час уроків – 53,3%; складність теоретичного матеріалу – 46,7%. Для другої групи розподіл відповідей на аналогічне питання був наступним: найважчим для 86% опитаних було створення методично виваженої системи задач для закріплення (через відсутність потрібних завдань із точки зору вчителя у підручнику); далі для 57% опитаних іде складність теоретичного матеріалу; і на третьому місці для 43% – важкість розуміння матеріалу учнями. Тобто для вчителів після самотужки створеної системи задач та її застосування проблема нерозуміння матеріалу учнями (з точки зору вчителя) стає дещо слабшою. В опитуванні пропонувалися питання про доцільність використання зазначених теорем під час проведення уроків, з’ясування причин нерозуміння матеріалу учнями, застосування допоміжних джерел для створення системи завдань тощо. Респондентам першої групи також було запропоновано висловити побажання щодо створення можливості навчати учнів теоремам Чеви та Менелая. Вони зазначили, що було б добре мати:можливість скористатися готовою системою задач для закріплення, у тому числі з розв'язками – 80%; наявність готових завдань для контролю знань (у тому числі і теоретичного) – 60%; допомога у опрацюванні теоретичного матеріалу – 27%. Отже, підсумовуючи результати анкетування, можна стверджувати, що головною проблемою при навчанні учнів матеріалу, пов’язаного з теоремами Чеви та Менелая є обмаль часу у вчителів для створення методично виваженої системи задач, зокрема і для контролю знань. Тобто, не дивлячись на присутність даного матеріалу в підручниках, система задач, що наявна там, не задовольняє потреб вчителів у цьому питанні. Крім того, слабо розвинена просторова уява сучасних учнів та упереджене ставлення їх до геометрії стають серйозними перешкодами на шляху опанування матеріалу та застосування його у майбутньому.
  • Документ
    Формування логіко-аналітичної компетентності майбутніх інженерів на заняттях з вищої математики
    (2024) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Кирилащук С. А.; Kyrylashchuk S. A; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V.; Сачанюк-Кавецька Н. В.; Sachaniuk-Kavetska N. V.
    У дослідженні висвітлено проблему формування логіко-аналітичної компетентності майбутніх інженерів. Проаналізовано погляди науковців щодо дефініції понять «логічна та аналітична компетентність» та констатовано, що спільним для них є наявність логічного мислення та готовність до аналітичної діяльності. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «логіко-аналітична компетентність», авторами визначено логіко-аналітичну компетентність майбутнього інженера як інтегративну характеристику особистості, що оперує знаннями, логічним мисленням, вміннями щодо аналізу числових даних та побудови найпростіших моделей, здатна переосмислити інформацію, що стосується певного професійного завдання та побудувати алгоритм для його ефективного розв’язання. Визначено, що процес формування логіко-аналітичної компетентності майбутніх інженерів, в першу чергу, спрямований на удосконалення мислення, яке характеризується глибиною, логічністю, креативністю, широтою, критичністю та реалізується через вплив на мотивацію здійснювати аналітичну діяльність, що передбачає оперування математичними знаннями та вміннями. Авторами запропоновано основні характеристики логіко-аналітичної компетентності: 1) гнучкість мислення; 2) аналіз та запам’ятовування інформації; 3) генерування ідей, розробка виважених рішень; 4) ефективне комбінування знань; 5) уміння будувати прогнози, логічні висновки; 6) активне сприйняття інформації. Наведено деякі шляхи формування логіко-аналітичної компетентності на заняттях з вищої математики, а саме: в процесі вивчення різних тем пропонується складати алгоритми розв’язування тих чи інших завдань, що в свою чергу сприяє формуванню операційноалгоритмічної компетентності; використовувати компетентнісно орієнтовані завдання у відповідності до навчальних цілей: знання-розуміння-застосування-аналіз-синтез-оцінка; до розв’язування певних типів нестандартних задач використовувати загальні прийомів, наприклад диференціальне числення.
  • Документ
    Використання алгоритмічних блок-схем при вивченні хімії
    (2024) Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
    У статті розглянуто результати дослідження, метою якого було проаналізувати ефективність використання алгоритмічного підходу, зокрема алгоритмічних блок-схем, у процесі навчання хімії для покращення навчальних результатів учнів старших класів. Авторами запропоновано використання алгоритмічних блок-схем, які дають змогу перетворити складні послідовності дій у візуально зрозумілий та зручний формат для учнів. Показано, що їх використання є доцільним як під час очного, так і в умовах дистанційного навчання, на різних етапах процесу засвоєння знань як в урочний, так і позаурочний час, і є зручним як для учнів, так і для учителя. Розроблено ряд алгоритмічних блок-схем для вивчення хімії у десятому класі, зокрема для характеристики речовин, складання назв органічних речовин згідно із науковою номенклатурою, а також для розв’язання розрахункових задач різних типів. Авторами наведено та проаналізовано результати педагогічного дослідження, які свідчать про те, що використання алгоритмічних блок-схем під час вивчення хімії у експериментальному класі дозволило покращити навчальні результати для учнів, що мали початковий рівень навчальних досягнень. Водночас, їх використання дозволило суттєво зменшити кількість учнів, які мали середній рівень навчальних досягнень і підняти їх на достатній і, таким чином значно підвищити кількість учнів із достатнім рівнем навчальних досягнень; а також збільшити відсоток учнів, що навчалися на високому рівні. Загалом, отримані результати дослідження та їх аналіз підтвердили, що робота з алгоритмічними блоксхемами сприяє позитивній динаміці у навчанні хімії серед учнів старших класів, оскільки незалежно від вихідного рівня навчальних досягнень, учні, які працювали з алгоритмічними блок-схемами, досягали кращих результатів у вивченні хімії. Це свідчить про високу ефективність цього інструменту у формуванні предметних компетентностей з хімії, особливо у контексті дистанційного навчання.
  • Документ
    Готовність студентів технічних спеціальностей до використання інтернет-технологій у процесі вивчення вищої математики
    (2024) Хом’юк І. В.; Khomyuk I. V.; Хом’юк В. В.; Khomyuk V. V
    У дослідженні висвітлено проблему готовності майбутніх інженерів до використання Інтернет-технологій в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо дефініції поняття «готовність» та констатовано, що однією із головних умов виконання певного роду діяльності є саме «готовність», яка визначається психологічною та практичною складовою. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «готовність», авторами визначено готовність майбутнього інженера до використання Інтернеттехнологій на заняттях з вищої математики як інтегровану якість особистості, що є синтезом мотиваційної, операційної та рефлексивної складової, що утворюють собою цілісну систему. Охарактеризовано кожну виділену складову досліджуваного поняття. Визначено, що готовність студентів до використання Інтернет-технологій на заняттях з вищої математики може варіюватися в залежності від їхнього попереднього досвіду, освітнього середовища та індивідуальних навичок, конкретних потреб та методів навчання викладача. Наведено результати анкетування студентів Вінницького національного технічного університету факультету інтелектуальних інформаційних технологій та автоматизації щодо виявлення готовності студентів до використання Інтернет-технологій в освітньому процесі (на прикладі вивчення вищої математики). Для підвищення готовності студентів до використання Інтернет-технологій на заняттях з вищої математики пропонується: надання навчальної підтримки з цифрової грамотності; використовувати різноманітні інтернет-ресурси та програми для покращення навчання вищої математики; підтримувати студентів у розвитку навичок самостійного використання Інтернет-технологій для навчання та досліджень; сприяти обміну досвідом та співпраці між студентами, використовуючи онлайн-платформи для дискусій, спільного розв'язання задач та колективного навчання.
  • Документ
    Актуальні питання природничо-математичної освіти
    (2024)
    У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.
  • Документ
    Формувальне оцінювання у навчанні математики
    (2024) Васильєва Дарина Володимирівна; Vasylieva Daryna Volodymyrivna; Букалов Л. Л.; Bukalov L. L.
    Сучасний освітній процес вимагає не лише засвоєння знань учнями, а й їх активної участі у власному навчанні, зокрема і в процесі оцінювання. Ця стаття спрямована на дослідження та аналіз впровадження формувального оцінювання у навчання математики в контексті Нової української школи. Наведено нормативні документи, які стосуються формувального оцінювання. Розглянуто співвідношення формувального оцінювання з поточним і підсумковим оцінюванням. Проаналізовано українські та зарубіжні статті про оцінювання студентів. Описано особливості формувального оцінювання, в тому числі спрямованість на процес, системність; інтерактивність; та індивідуалізації тощо. Зазначається, що в результаті впровадження формувального оцінювання спостерігаються позитивні зміни в мотивації, впевненості та успішності учнів, а також покращується взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу. Наведені деякі приклади стратегій для здійснення формувального оцінювання. Проаналізовані результати опитування 126 українських вчителів математики з різних областей України про впровадження ними формувального оцінювання в навчання математики. Результати показують, що більшість учителів практикує формувальне оцінювання, але деякі з них не роблять це систематично, а деякі не змінюють заплановану навчальну діяльність за результатами формувального оцінювання. Виходячи з опитування, бачимо певну неоднозначність у трактуванні вчителями понять «формуюче оцінювання», «поточне оцінювання» та «підсумкове оцінювання». Виявлені класи, в яких вчителі найчастіше використовують формувальне оцінювання, найефективніші його види та найпопулярніші стратегії. Розглядаються деякі проблеми та виклики, пов’язані з впровадженням формувального оцінювання та пропонуються деякі шляхи для його ефективного впровадження в освітній процес.
  • Документ
    Використання визначних історичних задач для розвитку креативного мислення як складової математичної компетентності
    (2024) Бондарчук В. М.; Bondarchuk V. M.; Головня Р. М.; Holovnia R. M.; Сверчевська Ірина Анатоліївна; Sverchevska Iryna Anatoliivna
    Стаття присвячена дослідженню можливості впливу на розвиток креативного мислення розв’язування визначних історичних математичних задач. Креативне мислення розглядається як складова математичної компетентності. Ці питання є актуальними у зв’язку зі зростаючими потребами суспільства в творчій особистості, спроможній знаходити шляхи вирішення проблем, продукувати успішні проєкти, робити обґрунтовані висновки. Формуванню прийомів креативного мислення сприяє розвиток умінь пошуку потрібної інформації, засобів розв’язування математичної задачі, всебічного розгляду, переформулювання задачі, внесення нових умов, прогнозування результату розв’язання. Запропоновано використовувати визначні історичні задачі з математики. Узагальнення та видозміна відомих задач видатних математиків можуть бути використані як поштовх до пошукової діяльності та розвитку логічного мислення. Зосереджено увагу на невизначених рівняннях. Такі задачі розглядав давньогрецький математик Діофант. Найвідомішим невизначеним рівняння є Велика теорема Ферма, над доведенням якої більше трьохсот років працювали математики всього світу. Щоб відчути причетність до великого відкриття доцільно розглядати запропоновані видозмінені рівняння Ферма, розв’язання яких доступне для здобувачів освіти. Стверджується, що це дасть поштовх до розвитку їх інтелектуальних здібностей, творчої активності та розвитку креативного мислення. Змінені невизначені рівняння запропоновано називати видозміненими рівняннями Ферма. Запропоновано рівняння Ферма, які мають розв’язки при певних умовах, відмінних від умов самої теореми Ферма. Також розглянуто видозмінені рівняння Ферма, для яких доступні доведення щодо відсутності розв’язків. Робиться висновок, що пошук шляхів розв’язання видозмінених рівнянь Ферма сприятиме розвитку креативного мислення під час навчання математики. Таким чином підвищиться якість формування компетентностей здобувачів освіти, в тому числі ключової математичної компетентності.
  • Документ
    Формування професійних компетентностей вчителя математики
    (2024) Пащенко З. Д.; Pashchenko Z. D.; Турка Т. В.; Turka T. V.; Стьопкін А. В.; Stopkin A. V.
    Першочерговим завданням педагогічного університету є якісна підготовка майбутніх вчителів. Рівень сформованості професійної компетентності вчителя визначається наявним рівнем його компетенцій: знаннями, вміннями, досвідом та емоційно-ціннісним ставленням до педагогічної діяльності. Професійна компетентність учителя математики взаємопов’язана та взаємообумовлена з математичною. Формування математичної компетентності здобувачів спеціальності Середня освіта (Математика) відбувається на основі змісту математичних дисциплін.З цієї точки зору в роботі розглядається зміст теми «Симетричні групи», що входить до теоретичної підготовки в період навчання в університеті. Симетричні групи підстановок займають важливе місце в структурній теорії скінченних груп. Підстановка в теорії груп виділяється тим, що є зручним об’єктом дослідження порядку елементу циклічних груп, що ними породжуються, підгруп підстановок. Теорема Келі створює особливий інтерес до підгруп групи підстановок як засобу дослідження структури скінченних груп. Демонстрація детального змісту теми розглядається на прикладі індивідуального завдання, для виконання якого необхідно засвоїти та застосувати всі набуті знання та навички. Проблема впровадження компетентнісного підходу в професійну освіту вже понад десятиріччя знаходиться в полі зору педагогічних досліджень. В статті проведено аналіз поняття професійна компетентність вчителя. Зроблено аналіз професійних компетентностей, що формуються на основі змісту теми «Симетричні групи». В роботі визначається перелік умінь і компетентностей вчителя математики, що формуються в результаті вивчення цієї теми. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури, фахових публікацій за темою дослідження); емпіричні (аналіз результатів вивчення здобувачами освіти теми «Симетричні групи»).
  • Документ
    Використання штучного інтелекту для індивідуального навчання учнів
    (2024) Петренко Сергій Іванович; Petrenko Serhii Ivanovych; Парфило К.; Parfylo K.
    У статті представлено дослідження можливостей використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Штучний інтелект дозволить розробити нові рішення для викладання та навчання. Дослідження цієї теми є особливо актуальним та важливим. Системи штучного інтелекту впроваджуються в усі сфери життя суспільства. Системи штучного інтелекту дозволяють вивільнити учителів від рутинної роботи. Штучний інтелект дозволить учням навчатися з персональною швидкістю. Впровадження інноваційного інструменту підвищить ефективність навчання. Це дасть змогу покращати якість освітнього процесу. Штучний інтелект може дозволити створити гнучкі освітні програми. Їх можна швидко адаптувати до змін згідно вимог ринку праці та суспільства. У статті представлено аналіз теоретичних аспектів використання технологій штучного інтелекту в освіті. Представлено розробку нових підходів до викладання та навчання за допомогою вебдодатку. Вебдодаток дозволяє ефективно використовувати технології штучного інтелекту. Автори визначили до вирішення наступні завдання дослідження: 1) проаналізувати сучасні теоретичні підходи до освітнього процесу за допомогою штучного інтелекту; 2) визначити переваги та виклики використання штучного інтелекту в освітньому процесі; 3) розробити архітектуру вебдодатоку; 4) визначати функціональні особливості та технічні можливості вебдодатку; У статті описано роботу вебдодатоку для індивідуального навчання учнів на основі технологій штучного інтелекту. Вебдодаток простий у використанні. Має зручний інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Дозволяє створювати завдання. Він знаходиться в стадії активної розробки. Вебдодаток має перспективи: додавання нових можливостей і інструментів та розробка мобільної версії.
  • Документ
    Метод геометричних перетворень – один з основних методів елементарної геометрії
    (2024) Працьовитий Микола Вікторович; Pratsovytyi Mykola Viktorovych; Правіцка Н. С.; Pravitska N. S.
    Не завжди у навчальній літературі автори дотримуються загальноприйнятих у науці термінів, означень та позначень, що іноді приводить до непорозумінь, спотворення наукової істини або суперечностей. Це стосується і елементів теорії геометричних перетворень площини та простору (рухів і перетворень подібності) у шкільному курсі математики. Аналіз змісту шкільних підручників (діючих та бувших) змушує переусвідомлювати мету, завдання, ресурс засобів і уявний кінцевий результат курсу навчання та констатувати, що виклад теоретичного матеріалу має бути суттєво вдосконаленим, а добірка задач істотно збалансованою. У роботі обговорюється це коло питань на основі аналізу змісту шкільних підручників. Ґрунтуючись на виявлених логічних, методологічних та методичні прогалинах шкільного курсу геометрії стосовно вивчення геометричних перетворень, ми пропонуємо шляхи вдосконалення викладу теоретичного матеріалу, його супроводу прикладами та задачами. У роботі розглядаються задачі, які ефектно розв’язуються методом геометричних перетворень (метричні, афінні, позиційні задачі; задачі на доведення, побудову та дослідження, включаючи оптимізаційні). Вони якісно виконують дидактичні та мотиваційні функції навчання. Вважаємо, що задачний матеріал має бути більш акцентовано спрямованим на застосування. Метод геометричних перетворень є потужним інструментом розв’язування задач і дослідження геометричних об’єктів. На жаль, рафінованого формулювання його суті у шкільних підручниках немає (це можна робити на уроках узагальнення та систематизації). Вдосконалення навчального матеріалу з геометричних перетворень слід реалізовувати у різних напрямах, зокрема варто привести його у відповідність з загальнонауковими положеннями, виклад здійснити більш системним, статус методу треба істотно підвищити, яскраво ілюструючи його альтернативність і ефективність.
  • Документ
    Мобільне навчання у шкільному фізичному експерименті
    (2024) Рябко А. В.; Riabko A. V.; Толмачов Володимир Сергійович; Tolmachov Volodymyr Serhiiovych; ‪Ігнатенко Олександр Володимирович‬‬; ‪Ihnatenko Oleksandr Volodymyrovych‬‬
    Метою цієї статті є вивчення можливостей використання мобільного навчання у шкільному експерименті з фізики. Мобільне навчання (m-learning) представляє собою форму навчання, при якій учні користуються смартфонами та планшетами для отримання знань і навичок. Завдяки m-learning, учні можуть отримати персоналізований досвід, адаптований під їхні потреби, уподобання та цілі. У статті детально розглядаються можливості використання мобільних телефонів для фізичних експериментів, оскільки сучасні мобільні пристрої обладнані різноманітними датчиками для вимірювання фізичних величин. Вивчаються перспективи використання мобільних технологій для фізичних експериментів, зокрема застосування програми Phyphox для вимірювання різних фізичних параметрів. На прикладі експерименту затухаючих коливань у електричному коливному LC-контурі розглядається методика проведення навчального експерименту з використанням програми Phyphox. Теоретично обгрунтовано використання магнітного датчика телефона для вимірювання індукції магнітного поля. Розглядається вибір обладнання і матеріалів для експерименту, зокрема котушок індуктивності та конденсаторів. Надається послідовність виконання роботи та інструкції з техніки безпеки.Методи дослідження включають аналіз науково-методичної літератури та навчальних застосунків для мобільних пристроїв, а також педагогічний експеримент. Критеріями оцінки ефективності експериментальних умінь учнів на уроках фізики є точність вимірювань, дотримання процедур, аналіз та інтерпретація даних, використання технічних засобів та творчий підхід. Експериментальна перевірка розробленої методики із застосуванням мобільної технології Phyphox для розвитку експериментальних навичок учнів у процесі вивчення фізики підтверджує її ефективність і рекомендована для впровадження в навчальний процес. Перспективи подальших досліджень бачимо в удосконаленні методики проведення навчального фізичного експерименту із застосуванням мобільного телефона.
  • Документ
    Використання методу проєктів при навчанні розділу математичного аналізу «Числові ряди» майбутніх вчителів математики
    (2024) Корольський Володимир Вікторович; Korolskyi Volodymyr Viktorovych; Бобилєв Дмитро Євгенович; Bobyliev Dmytro Yevhenovych
    Стаття присвячена дослідженню використання методу проєктів у навчанні розділу «Числові ряди» майбутніх вчителів математики. Особлива увага приділяється використанню геометричних моделей та систем задач для покращення процесу навчання та формування професійних умінь студентів. Розглядаються проблеми, пов’язані з потребою підготовки вчителів, що володіють не лише знаннями, а й здатністю до швидкого прийняття рішень та використання творчих підходів у навчальному процесі. Обґрунтовано переваги використання методу проєктів у навчанні математичного аналізу, зокрема в розділі «Числові ряди», який дозволяє студентам глибше засвоювати матеріал, розвивати креативне та аналітичне мислення. Метод проєктів важливий у навчанні майбутніх учителів математики, оскільки він дозволяє студентам отримати практичний досвід розв’язання реальних математичних задач, що сприяє глибшому засвоєнню та розумінню матеріалу здобувачами освіти. Крім того, завдяки проєктам, студенти мають можливість самостійно вибирати теми для досліджень та розвивати власну творчість у роботі з математичними концепціями. На основі аналізу актуальних досліджень з’ясовується, що використання методу проєктів у навчальному процесі є перспективним напрямом, який сприяє підвищенню ефективності навчання та формуванню професійних компетентностей у майбутніх вчителів математики.
  • Документ
    Структурні компоненти професійної діяльності вчителя початкових класів з організації здоров’язбережувального освітнього процесу
    (2024) Кондратюк Світлана Миколаївна; Kondratiuk Svitlana Mykolaivna
    У статті зазначається, що професійна діяльність вчителя початкових класів з організації здоров'язбережувального освітнього процесу повинна мати упорядковану сукупність взаємопов'язаних та взаємозумовлених структурних компонентів, тому метою статті є їх визначення та обґрунтування. Аналітичний огляд сучасних наукових розвідок свідчить про актуальність та важливість пошуку нових підходів до вирішення зазначеної проблеми. У ході дослідження виокремлено та аргументовано такі структурні компоненти з організації здоров'язбережувального освітнього процесу як: мотиваційно-ціннісний, який передбачає сформованість професійної спрямованості на здійснення здоров'язбережувальної професійної педагогічної діяльності; когнітивний являє собою сукупність психолого-педагогічних знань, оволодіння якими забезпечує теоретичну готовність учителя до здійснення здоров'язбережувальної професійної діяльності; процесуальний визначає сукупність умінь, якість засвоєння яких необхідна для реалізації здоров’язбережувальної професійної діяльності, успішного та адекватного розв'язання різноманітних педагогічних ситуацій; аналітико-результативний передбачає аналіз, осмислення, самоаналіз виконаної роботи, що вимагає критичності мислення, здатності до оціночних суджень, рефлексії та корекції результатів власної діяльності. Впровадження структурних компонентів можливе за умов врахування вчителем індивідуально-психологічних властивостей дитини молодшого шкільного віку для її здорового розвитку. Це передбачає знання про педагогічну діагностику особливостей учнів початкових класів, їх інтересів, схильностей, здібностей; про забезпечення продуктивної пізнавальної діяльності учня, активізації мотивації до збереження власного здоров’я шляхом використання методів викладання, що адекватно відповідають можливостям дитини. Ці знання спрямують вчителя на усвідомлення того, що засвоєння навчального матеріалу не може досягатися ціною здоров'я дитини, рівень вимог до її розумової діяльності повинен відповідати віковим та індивідуальним потребам і можливостям. Тому, професійна діяльність вчителя початкових класів повинна бути спрямована, в першу чергу, на створення здоров’язбережувального освітнього середовища.
  • Документ
    Методика ознайомлення дітей з природним довкіллям в закладах освіти з інклюзивними групами та класами як перша ланка формування екологічної компетентності
    (2024) Мондич Оксана Валентинівна; Mondych Oksana Valentynivna
    Ознайомлення з довкіллям це засвоєння дитиною узагальнених цілісних емпіричних уявлень та системи знань щодо довкілля і місце в ньому людини; про її духовну спадщину; специфіку педагогічної діяльності, спрямованої на формування у дітей потреби пізнати довкілля, культури поведінки в довкіллі. Сучасний стан розвитку науки і освіти, екологічна ситуація в країні та світі ставлять нові вимоги до навчально-виховного процесу. Підростаючому поколінню необхідно забезпечити екологічну освіту, цілісне усвідомлення природи і світу, розуміння важливості життєстверджуючий образ світу та його основ, тобто екологічний образ природи, та природничо-наукову компетентність, що призведе до толерантності у ставленні до природи і довкілля. Екологічна компетентність у сучасному світі розуміється як здатність особистості розв'язувати проблеми і завдання різного рівня, що виникають у життєвих ситуаціях та професійній діяльності, а також сформованість екологічної культури, мотивації, знань, освіченості та життєвого досвіду, пов'язаних з охороною довкілля. Сучасна світова тенденція спрямована на деінституалізацію та бажану соціальну адаптацію людей з інвалідністю. В Україні продовжують формуватися та впроваджуватися нові культурні та освітні норми. Це створює умови для активної участі в житті суспільства всіх громадян, в тому числі людей з фізичними та інтелектуальними порушеннями, і закріплено в міжнародному праві на рівні ООН та українському законодавстві. Одним із найпоширеніших підходів до ознайомлення дітей з природою є екологічний підхід. Його основним пріоритетом є екологічне виховання дітей – як процес, що поєднує екологічну освіту, екологічне виховання та екологічний розвиток (особистісних якостей, базових цінностей). У статті розглядаються сутність і зміст організації освітнього процесу з формування знань про природне та соціальне довкілля за участю дітей з ООП.
  • Документ
    Нові формати проведення конкурсів з математики та фізики як один із шляхів подолання освітніх втрат
    (2024) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Ольшанська А. А.; Olshanska A. A.
    Враховуючі аналітичні звіти щодо навчальних втрат сучасних учнів вітчизняних шкіл, на основі аналізу форматів проведення олімпіад та конкурсів з математики та фізики, результати опитування, яке продемонструвало, що традиційний формат проведення традиційних олімпіад та конкурсів для більшості школярів не є цікавим. створено авторську модель конкурсу (особливості - тематичність, командність; міжпредметна інтеграція; залучення інструментів STEM-освіти; проєктна діяльність учасників). Системність підготовки учасників підсилюється тим, що на початку сезону підготовки члени команд мають можливість відвідати курс лекцій від фахівців задля створення підгрунтя для рівних стартових умов. Участь у конкурсі мотивує учнів до вивчення предмету, до самостійної навчальної діяльності, формується пізнавальна активність як умова ефективного подолання саме освітніх втрат. У школярів формується вміння аналізувати, критично мислити, розвивається нестандартне мислення. Участь у конкурсі сприяє соціалізації (розвиваваються навички спілкування та співпраці у команді). Відбуваються позитивні зрушення щодо подолання навчальних втрат з фізики та математики (спрямованість на вдосконалення та поглиблення знань, використання теоретичних знання на практиці). Через встановлення міжпредметних зв’язків стає більш ефективним процес створення у свідомості учасників конкурсу цілісної картини світу, формування теоретичного мислення. Покращилися й результати у навчанні математики: учні краще усвідомили необхідність використання математичного інструментарію у процесі вивчення фізики.
  • Документ
    Особливості навчання майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук основ програмування на мові Kotlin
    (2024) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
    У статті розглянуто проблеми навчання студентів комп’ютерних спеціальностей програмуванню на мові Kotlin. Вивчення мови Kotlin зазвичай викликає у студентів певні проблеми, пов’язані з тим, що синтаксис мови Kotlin відрізняється від синтаксису мов, які спираються на С і С++. Як доводять вчені, мову Kotlin доцільно вивчати після вивчення основ програмування. У процесі навчання розробки мобільних додатків на мові Kotlin у студентів виникають труднощі, пов’язані з розумінням структури проекту мобільного додатка для Android і пов’язані з відмінністю синтаксису мови Kotlin від синтаксису мов С, С+, Java, C# та інших. Саме тому актуальними питаннями навчання розробки мобільних додатків на Kotlin є комбінація задачного та проектного підходів до вивчення програмування на Kotlin, завдяки чому студенти спочатку поетапно виконують порівняно прості завдання з вивчення основних алгоритмічних конструкцій, основ об’єктно-орієнтованого програмування, колекцій. Лише після цього доцільно переходити до вивчення структури додатка Android, створення мобільних додатків в середовищі Android Studio. У процесі навчання програмування на мові Kotlin студенти використовують різні середовища. Найбільш поширеним середовищем розробки мобільних додатків для операційної системи Android є Android Studio. Проте через високі системні вимоги дане середовище розробки може бути встановлене не на всіх комп’ютерах. Тому на початковому етапі вивчення програмування на Kotlin доцільно використати онлайн середовище Kotlin Playground або офлайн середовище IntelliJ IDEA.