Актуальні питання природничо-математичної освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Компетентнісні засади оцінювання результатів навчання з математики у 7–9 класах закладів загальної середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Вашуленко Ольга; Vashulenko OlhaУ статті обґрунтовано компетентнісні засади оцінювання результатів навчання з математики у 7–9 класах закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Держав-ного стандарту базової середньої освіти. Метою статті є теоретичне обґрунтування цих засад та характеристика концептуальних підходів до оцінювання результатів навчання з математики. Методи дослідження включають аналіз нормативних документів і науково-методичних джерел, узагальнення педагогічного досвіду, а також порівняльний ісистемний аналіз підходів до оцінювання. Розкрито трансформацію ролі оцінювання в сучасному освітньому процесі–відконтролюючої функції до інструменту підтримки навчального поступу учнівства, розвитку математичної компетентності та здатності застосовувати математичні знання в різних ситуаціях. Результати дослідження засвідчили, що в умовах компетентнісно орієнтованої парадигми освіти оцінювання має бути інтегрованим у навчальний процес і спрямованим не лише на фіксацію результатів, а й на розвиток пізнавальної активності, математичного мислення та навчальної автономії здобувачів освіти. Проаналізовано основні підходи дооцінювання: діяльнісний, компетентнісний, критеріальний, формувальний, результатно-орієнтований та особистісно орієнтований, поєднання яких забезпечує узгодженість оцінювання з цілями навчання, очікуваними результатами та видами навчальної діяльності. Обґрунтовано значення оцінювання процесу математичної діяльності, ролі формувального оцінювання, чітких критеріїв і різних форм зворотного зв’язку для розвитку рефлексії та здатності до само-і взаємооцінювання. Практичне значення полягає у визначенні методичних орієнтирів для організації оцінювання у 7–9 класах. Висновки засвідчують, що компетентніснозорієнтоване оцінювання є важливим чинником розвитку математичної компетентності та навчальної автономії учнів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інструментів оцінювання та моделей формувального зворотного зв’язку.Документ Педагогічний потенціал гурткової діяльності у формуванні екологічної компетентності учнів початкової школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Колишкін Олександр Володимирович; Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kolyshkina Alla PetrivnaУ статті досліджено теоретичні та практичні засади формування екологічної компетентності учнів початкової школи засобами гурткової діяльності. Актуальність теми зумовлена переорієнтацією сучасної початкової освіти на компетентнісний підхід, потребою виховання відповідального ставлення до довкілля та пошуком ефективних форм екологічного виховання. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні педагогічного потенціалу гурткової діяльності у формуванні екологічної компетентності молодших школярів та визначенні її змістових, організаційних і методичних можливостей. У роботі використано теоретичні та емпіричні методи дослідження. Уточнено сутність поняття «екологічна компетентність молодших школярів», яку розглянуто як здатність учнів застосовувати екологічні знання для пояснення явищ довкілля, прийняття обґрунтованих рішень і розв’язання екологічних проблем у повсякденному житті. Визначено, що її структура охоплює когнітивний, емоційно-ціннісний і діяльнісно-практичний компоненти. Констатувальний експери- мент засвідчив переважно середній рівень сформованості екологічної компетентності, що підтвердило потребу в пошуку дієвих педагогічних засобів її розвитку. Обґрунтовано, що гурткова діяльність є ефективною формою інтеграції знань, цінностей і практичного досвіду, а також простором партнерської взаємодії вчителя, учнів і батьків. Розкрито зміст і методику реалізації програми гуртка «ЕкоСвіт», яка передбачала екскурсії, спостереження, дослідницькі та практичні роботи, інтерактивний кейс-аналіз, рольові й імітаційні ігри, проєктну діяльність, STEM-досліди та спільні з батьками екологічні проєкти. Проміжні результати формувального етапу експерименту засвідчили позитивну дина- міку у сформованості всіх компонентів екологічної компетентності, зокрема зростання частки учнів із високим і середнім рівнями та істотне зменшення кількості школярів із низьким рівнем. Практичне значення статті полягає в розробці й апробації методичного інструментарію гурткової роботи, який може бути використаний у практиці початкової школи.Документ Науково-популярні публікації як освітній елемент тапрофесійний дороговказ для здобувача медичної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Федів Володимир; Олар Олена; Єгоренков Анатолій; Fediv Volodymyr; Olar Olena; Yehorenkov AnatoliiЕфективні освітні інструменти завжди знаходяться у центрі уваги здобувачів освіти та педагогів у різних галузях знань. Особливої уваги заслуговують інструменти педагогів природничих дисциплін у медичній освіті, оскільки такі напрямки як фізика/хімія завжди залишаються складними освітніми компонентами для студентів-медиків. Тому постійний пошук ефективних освітніх, а надалі, можливо й, внутрішньо професійноорієнтаційних елементів, залишається актуально задачею. У статті розглянуто роль науково-популярних публікацій як освітнього елементу природничих наук та професійного дороговказу для здобувачів медичної освіти. Обґрунтовано доцільність використання матеріалів науково-популярного видання у процесі викладання курсу «Медична та біологічна фізика» для здобувачів медичної освіти як інструменту підвищення навчальної мотивації, формування наукового мислення та міждисциплінарної інтеграції фундаментальних і клінічних знань для здобувачів освіти. Отримані дані обґрунтовують доцільність системної інтеграції науково-популярних ресурсів до освітнього процесу медичних закладів вищої освіти як інструменту для покращення якості навчання та формування цілісного професійного мислення. Практичну цінність роботи можна розглядати у площинках освітніх інструментів для викладачів природничих дисциплін медичних закладів вищої освіти та популяризації науки закладами вищої освіти. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у дослідженні питань віддаленого впливу систематичної роботи з науково-популярними публікаціями на освітні траєкторії здобувачів освіти, вибір всередині професії та ставлення до науки впродовж життя.Документ Інтерактивно-технологічні методи навчання математики для активізації пізнавальної діяльності студентів в освітньому процесі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Дзюба Марина; Тимків Іван; Витвицька Оксана; Dziuba Maryna; Tymkiv Ivan; Vytvytska OksanaУ статті розглянуто актуальні питання використання інтерактивно-технологічних методів навчання математики як ефективного засобу активізації пізнавальної діяльності студентів в умовах сучасного освітнього процесу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз можливостей застосування інтерактивних технологій у навчанні математичних дисциплін, а також визначення їх впливу на підвищення якості знань і розвиток ключових компетентностей здобувачів освіти. У процесі дослідження використано комплекс взаємодоповнювальних методів: аналіз і узагальнення науко-во-педагогічної літератури, порівняльний аналіз традиційних та інноваційних підходів до навчання, систематизацію педагогічного досвіду, а також методи спостереження за навчальною діяльністю студентів. Результати дослідження свідчать, що впровадження інтерактивно-технологічних методів (групова робота, проєктна діяльність, проблемне навчання, використання цифрових сервісів) сприяє підвищенню рівня пізнавальної активності студентів, розвитку критичного мислення, формуванню навичок самостійного здобуття знань та покращенню мотивації до навчання математики. Встановлено, що поєднання інтерактивних методів із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями забезпечує більш глибоке розуміння навчального матеріалу та сприяє індивідуалізації освітнього процесу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів і методичних рекомендацій викладачами закладів вищої освіти для удосконалення навчання математичних дисциплін, підвищення ефективності освітнього процесу та активізації навчальної діяльності студентів. У висновках зазначено, що інтерактивно-технологічні методи навчання є важливим чинником модернізації математичної освіти та забезпечують формування конкурентоспроможного фахівця. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробленні комплексних моделей інтеграції інтерактивних технологій у навчальний процес, дослідженні їх впливу на різні рівні засвоєння знань та створенні цифрових освітніх середовищ для навчання математики.Документ Візуальні задачі як чинник розвитку творчого мислення у формуванні математичної компетентності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бондарчук Василь; Головня Руслан; Сверчевська Ірина Анатоліївна; Bondarchuk Vasyl; Holovnia Ruslan; Sverchevska Iryna AnatoliivnaУ статті приділено увагу ключовій математичній компетентності. Виокремлена її важлива складова – розвиток творчого мислення під час навчання математики. Основним аспектом удосконалення творчого мислення є здатність розглядати математичні проблеми з різних точок зору та використовувати різноманітні підходи до їх розв’язання. Здатність бачити нестандартні шляхи розв’язання задач можна розвинути шляхом візуалізації. Формування навичок оперування наочними образами посилить розвиток творчої уяви та прийомів візуального мислення. Метою статті є опис системи візуальних задач, які сприятимуть розвитку візуального і творчого мислення здобувачів освіти. Виокремлено візуальні задачі, які розподілено на групи: задачі з візуальною презентацією умови; з візуалізацією вимоги та задачі, в яких візуальна інтерпретація сприяє раціональному розв’язанню. Наведено приклади задач для кожного виду. Подано малюнки, що візуалізують задачі. Показано задачі, в яких візуальний підхід приводить до нового способу розв’язання. Так суму нескінченного ряду запропоновано знайти геометрично. Доведення проведено за допомогою зображення елементів ряду нескінченною системою прямокутників, що містяться у квадраті. Візуальна інтерпретація дозволяє перейти в задачах на обчислення інтегралів до пошуку площ фігур за допомогою геометричних формул. Вказано на випадки уявного перетворення виразу або рівняння до вигляду, що відповідає геометричним образам відстані між точками або скалярного добутку векторів. Така трансформація дозволяє використати властивості геометричних понять та відповідні формули для розв’язування задач. Такі візуальні задачі активізують пошук нестандартних підходів, переходу до нового способу розв’язання. Робиться висновок, що розв’язування візуальних задач сприятиме розвитку здатності висувати нові оригінальні ідеї. Відбуватиметься формування прийомів візуального мислення. Розвиватиметься творче мислення, що вплине на формування математичної компетентності здобувачів освіти.Документ Дослідницьке навчання на уроках інформатики: основні теоретико-методологічні засади(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Козолуп Євгеній Вікторович; Kozolup Yevhenii ViktorovychУ статті здійснено аналіз теоретико-методологічних аспектів дослідницького навчання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти та розроблено концептуальну модель його інтеграції на уроках інформатики. Було визначено, що дослідницьке навчання є ефективним інструментом для навчання учнів в умовах глобальної цифровізації, адже у його процесі учень не просто опановує навчальний матеріал, але й розвиває критичне та креативне мислення, а також формує основні дослідницькі навички для подальшої самоосвіти. На основі аналізу науково-методичної літератури було здійснено уточнення термінологічного апарату: обґрунтовано доцільність розгляду дослідницького навчання як цілісної дидактичної системи та проведено чітке розмежування цього поняття з навчально-і науково-дослідницькою діяльністю учнів. Головним практичним доробком є авторська концептуальна модель організації дослідницького навчання, що може бути використана вчителями інформатики як основа для інтеграції такого підходу. У ній описано покроковий алгоритм дій, деталізовано ключові аспекти ролі вчителя на кожному етапі, підібрано відповідні цифрові інструменти для полегшення процесу проведення дослідження та визначено очікувані результати, що можуть бути маркерами для оцінювання учнів на кожному з етапів. Оскільки успішність впровадження такої моделі безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки вчителя, перспективи подальших досліджень мають бути спрямовані на пошук ефективних методів формування готовності майбутніх вчителів інформатики до організації та модерації дослідницького навчання школярів.Документ Розвиток дослідницької компетентності учнів у процесі вивчення мікроміцетів повітря навчальних приміщень(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Генкал Світлана Едуардівна; Литвиненко Юлія Іванівна; Genkal Svitlana Eduardivna; Lytvynenko Yuliia IvanivnaУ статті обґрунтовано можливості розвитку дослідницької компетентності учнів у процесі вивчення мікроміцетів повітря навчальних приміщень на основі інтегративно-діяльнісного підходу. Актуальність дослідження зумовлена потребою впровадження в освітній процеспрактико-орієнтованих і міждисциплінарних завдань, що поєднують біологічні, екологічні та гігієнічні знання з активною навчально-дослідницькою діяльністю учнів. Метою статті є обґрунтування можливостей розвитку дослідницької компетентності учнів у процесівивчення мікроміцетів повітря навчальних приміщень на основі інтегративно-діяльнісного підходу в ході виконання біологічних експериментів. У роботі проаналізовано сутність поняття «дослідницька компетентність», окреслено її структурні компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційний і рефлексивний, та визначено рівні сформованості. Розроблено й апробовано методику дослідження мікроміцетів повітря, яка передбачає відбір проб повітря в навчальних приміщеннях, культивування мікроміцетів, кількісну та якісну оцінку їхнього складу, а також ідентифікацію видів за культурально-морфологічними ознаками. У межах експерименту учні виконували вимірювання, спостереження, математичні розрахунки, аналізували отримані дані та формулювали висновки, що забезпечило їх залучення до повного циклу наукового пізнання. На основі отриманих результатів встановлено позитивну динаміку сформованості дослідницької компетентності: зменшилася частка учнів із низьким рівнем і зросла кількість здобувачів освіти з достатнім і високим рівнями. Отримані результати підтверджують ефективність використання мікологічних досліджень як засобу формування дослідницьких умінь, розвитку критичного мислення, екологічної та здоров’язбережувальної грамотності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням тематики навчально-дослідницьких завдань, інтеграцією цифрових технологій у процес вивчення мікроміцетів, а також обґрунтуванням методик формування дослідницької компетентності учнів у контексті інтеграції навчальних предметів.Документ Формування та розвиток GreenComp у здобувачів вищої освіти під час досліджень регіональних екологічних проблем(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna MykolaivnaУ статті йдеться про те, що реалізація Європейського зеленого курсу щодо екологізації технологій і суспільства та підвищення попиту на «зелені» навички і екологічно відповідальну поведінку, ставить завдання для європейської та української систем вищої освіти осмислити, яким чином формувати GreenComp («зелені» компетентності) у майбутніх фахівців. Метою написання статті було розглянути підходи до формування та розвитку GreenComp у здобувачів вищої природничої освіти під час виконання ними кваліфікаційних досліджень за тематикою «регіональні екологічні проблеми». Зміст статті ґрунтується на аналізі першоджерел з питань GreenComp та їх інтеграції з науковою діяльністю здобувачів вищої освіти, а також на емпіричному описанні розвитку GreenComp під час виконання здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) кваліфікаційної роботи на тему «Кризовий моніторинг органічного забруднення річки Сейм». Однією із ключових підстав вибору такої GreenComp-орієнтованої, теми кваліфікаційної роботи була її практична спрямованість та активне залучення здобувача вищої освіти до розв'язання реальних проблем природокористування та сталого розвитку регіону. У статті показано, як формуються і розвиваються GreenComp у здобувача вищої освіти на всіх етапах виконання ним кваліфікаційної роботи. І що це відбувається шляхом поєднання його теоретичних знань з екології, хімії, географії, інформаційних технологій тощо з наявними у нього компетентностями дослідника, що дозволяє йому, так би мовити, побачити проблему з різних сторін, критично осмислити загрози регіональних екологічних викликів, зрозуміти, які конкретні ініціативи необхідні для їх вирішення, розвивати здатність до прогнозування наслідків, зокрема й своєї діяльності.Документ Readiness And Resource Needs of Teachers for Stem Project-Based Learning in an Inclusive Classroom(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Babenko Olena Mykhailivna; Hlotova N. S.; Materiienko Anna; Бабенко Олена Михайлівна; Глотова Н. С.; Матерієнко АннаThe purpose of the article is to investigate the level of readiness of teachers in general secondary education institutions to organise STEM project-based learning in an inclusive classroom and to identify the key resource needs that hinder the full participation of learners with special educational needs in STEM-oriented project activities. The empirical basis of the study consists of the results of a questionnaire survey conducted by academic staff and students of Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko. The survey involved 23 teachers from general secondary education institutions representing different subject specialisations and varying lengths of teaching experience, all of whom had practical experience of working in an inclusive classroom. Quantitative data analysis methods were employed in combination with a qualitative interpretation of the identified trends. The findings revealed a pronounced asymmetry between teachers’ conceptual openness to STEM project-based learning in an inclusive classroom and their operational readiness to implement it in practice. More than 86% of respondents acknowledged the potential of the STEM approach for learners with special educational needs; however, only 8.7% reported feeling fully confident in organising such learning activities. The main barriers identified were the lack of specialised equipment (65.2%), the shortage of adapted instructional materials (39.1%), and insufficient instructional time (34.8%). The study established that these barriers are systemic rather than individual in nature and cannot be reduced to a lack of teachers’ personal competence. The practical significance of the study lies in the fact that the obtained data may serve as a foundation for the development of adapted instructional materials for STEM projects in inclusive classrooms, as well as for improving pre-service and in-service teacher education programmes in the field of inclusive education. It is argued that teachers’ readiness for inclusive STEM project- based learning requires systematic enhancement through targeted methodological support, the development of a team-teaching model, and the provision of appropriate instructional resources. Promising directions for further research include the development and experimental validation of a system of adapted STEM projects for learners with different categories of special educational needs, as well as a comparative analysis of the effectiveness of various models of methodological support for teachers in inclusive education settings.Документ Актуальні питання природничо-математичної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026)У збірнику представлені результати актуальних досліджень, присвячених спрямованості навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів і студентів.Документ Використання штучного інтелекту при профільному навчанні математики здобувачів середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Нєдялкова Катерина Василівна; Тумбрукакі А. В.; Niedialkova Kateryna Vasylivna; Tumbrukaki A. V.У статті розглянуто питання використання інструментів штучного інтелекту у процесі профільного навчання математики здобувачів середньої освіти в умовах реформування освітньої системи України. Обґрунтовано актуальність інтеграції технологій штучного інтелекту у навчальний процес з метою підвищення його ефективності та забезпечення індивідуалізації навчання здобувачів середньої освіти. Здійснено аналіз наукових досліджень з проблем профільного навчання математики та використання штучного інтелекту в освіті: визначено, що інструменти штучного інтелекту мають значний потенціал для адаптації навчального матеріалу, автоматизації оцінювання, генерації завдань різного рівня складності та забезпечення оперативного зворотного зв’язку. У статті висвітлено результати апробації використання штучного інтелекту в освітньому процесі Одеського ліцею «Мрія». Встановлено, що залучення учнів і учениць до аналізу відповідей, згенерованих штучним інтелектом, сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних умінь та підвищенню мотивації до навчання. Показано ефективність використання таких інструментів, як ChatGPT та NotebookLM, для пояснення навчального матеріалу, створення завдань та організації самостійної роботи учнів. Визначено переваги та ризики використання штучного інтелекту у навчанні математики, зокрема профільного. До основних переваг віднесено індивідуалізацію навчання, розвиток самостійності, формування критичного мислення та підвищення навчальних досягнень. Серед ризиків – можливість формального використання інструментів та необхідність формування критичного ставлення до згенерованої інформації, удосконалення цифрової грамотності учнів. Авторами зроблено висновок про доцільність використання штучного інтелекту у профільному навчанні математики за умови його педагогічно обґрунтованого застосування.Документ Використання комп’ютерного моделювання в процесі вивчення вищої математики майбутніми фахівцями ІТ-спеціальностей(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Хом’юк І. В.; Кирилащук Світлана; Хом’юк В. В.; Khomiuk I. V.; Kyrylashchuk Svitlana; Khomiuk V. V.У дослідженні висвітлено проблему розвитку навичок комп’ютерного моделювання у майбутніх ІТ-фахівців в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Проаналізовано погляди науковців щодо дефініції поняття «комп’ютерне моделювання» та констатовано, що воно розглядається як: метод наукового дослідження; педагогічна технологія навчання; інструмент візуалізації математичних об’єктів; засіб проведення обчислювального експерименту; складова цифрового освітнього середовища. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «комп’ютерне моделювання», авторами визначено комп’ютерне моделювання в контексті математичної освіти як цілеспрямоване використання програмних засобів та алгоритмічних методів для побудови, дослідження й аналізу математичних моделей об’єктів, процесів або явищ. Зазначено, що у межах математичної освіти майбутнього ІТ-фахівця комп’ютерне моделювання розглядається не лише як інструмент обчислення, а як дидактичний засіб, що забезпечує: візуалізацію абстрактних математичних об’єктів; експериментальне дослідження математичних залежностей; перевірку гіпотез шляхом чисельних експериментів; інтеграцію математичної теорії з практичними задачами професійної діяльності. Запропоновано етапи використанням моделювання на заняттях з вищої математики, а саме: аналіз умови задачі та постановка проблеми; побудова математичного опису дослід- жуваного процесу, розробка обчислювального алгоритму; реалізація моделі засобами програ- мування або спеціалізованого програмного забезпечення; проведення серії обчислювальних експериментів; інтерпретація отриманих результатів, проведення аналізу, висновки. Констатовано, що комп’ютерне моделювання може бути інтегроване у вивчення різних тем курсу вищої математики: студенти можуть аналізувати поведінку функцій, будувати графіки, досліджувати точки розриву та асимптотичну поведінку; можуть реалізовувати алгоритми наближеного розв’язання диференціальних рівнянь. Наведено приклад реалізації комп’ютерного моделювання під час вивчення теми «Знакозмінні ряди».Документ Методика використання динамічних математичних середовищ при вивченні лінійної функції у 7 класі: тривимірний підхід(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Гузьман Ю. С.; Huzman Yu. S.У статті здійснено науково-методичний аналіз використання інтерактивних технологій, зокрема динамічного математичного середовища GeoGebra, у процесі вивчення алгебри в 7 класі. Обґрунтовано, що перехід до функціональної лінії курсу потребує активізації таких прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез та узагальнення, що найефективніше реалізується через навчальні дослідження. Автором запропоновано методичний кейс вивчення теми «Лінійна функція», побудований на тривимірній моделі взаємодії: візуально-динамічній демонстрації властивостей графіка, самостійному дослідженні параметрів функції за допомогою інтерактивних повзунків та етапі цифрового самоконтролю. З’ясовано, що використання динамічних моделей дозволяє учням самостійно формулювати гіпотези щодо впливу коефіцієнтів 𝑘 та 𝑏 на розміщення прямої в системі координат, переходячи від індуктивних спостережень до дедуктивних висновків. Встановлено, що такий підхід не лише сприяє глибинному розумінню абстрактних понять, а й розвиває організаційну самостійність учнів та їхню ІКТ- компетентність у межах концепції Нової української школи.Документ Lapbook Technology as an Innovative Tool for Developing Health-Preserving Competence in Senior Preschool Children(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Kondratiuk Svitlana Mykolaivna; Pavlushchenko Nataliia Mykolaivna; Butenko Vita Hryhorivna; Кондратюк Світлана Миколаївна; Павлущенко Наталія Миколаївна; Бутенко Віта ГригорівнаThis study examines the use of Lapbook technology as an innovative educational tool for fostering health-preserving competence in senior preschool children. Health-preserving competence is defined as a structured and purposeful developmental process enabling children to solve health- related tasks in everyday life through the acquisition of knowledge, skills, and habits associated with a healthy lifestyle. The study analyzes the pedagogical potential of lapbooks and identifies a sequence of actions for their effective implementation: developing a set of thematic lapbooks with age-appropriate, health-related content; organizing systematic activities that ensure deep personal engagement and meaningful learning; and providing opportunities for initiative, independence, and reflection during the creation and use of lapbooks. Empirical findings indicate that children in the experimental group showed significant improvement in health-preserving competence compared to a control group, demonstrating enhanced knowledge, practical skills, and positive attitudes toward health. The study concludes that Lapbook technology is a multifunctional and effective tool for integrating cognitive, emotional, and practical components of health education in preschool settings. Future research may focus on the development of digital lapbooks and interactive platforms to further individualize learning and deepen engagement with health-promoting content.Документ Організаційно-дидактичні умови формування комунікативної компетентності учнів інклюзивних класів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Havrylo Olena Illivna; Гаврило Олена ІллівнаУ статті розглянуто організаційно-дидактичні умови, які сприяють формуванню комунікативної компетентності учнів інклюзивних класів початкової школи на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Впровадження універсального дизайну освіти в практику початкової школи вимагає перегляду методів, структури уроків та й самої комунікації учнів протягом освітнього процесу. Для учнів з особливими освітніми потребами формування і розвиток комунікативної компетентності є головною умовою подальшої успішності в навчанні та адаптації в повсякденному житті. Однак на даний час в практиці роботи вчителів інклюзивних класів існує ще багато нерозв’язаних проблем, які потребують розробки. Зокрема, це визначення організаційно-дидактичних умов проведення уроків. Мета статті – визначити організаційно-дидактичні умови формування комунікативної компетентності учнів інклюзивних класів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Серед таких умов ми визначили: а) формування освітнього середовища, сприятливого для активної комунікативної діяльності дітей молодшого шкільного віку; б) індивідуальний підхід до кожного учня в умовах інклюзивного класу під час уроків; в) застосування практико-орієнтованих методів навчання, які інтегрують пізнавальну та комунікативну діяльність молодших школярів. Ці умови були враховані на етапі планування уроків шляхом визначення чіткої структури кожного уроку, запланованою різноманітністю методів, зміною видів діяльності учнів, груповими та парними видами роботи, нестандартними типами уроків. Особливості інтегрованого курсу дозволили використовувати активні пізнавальні методи, де учні спілкувалися в ході дослідження навколишнього світу: спостереження, практичні роботи, групові проєкти тощо. Важливим фоном на уроках була доброзичлива атмосфера в класі, яка стимулювала розвиток комунікативної компетентності молодших школярів. Проблеми інклюзивної освіти в початковій школі України потребують подальших розробок на рівні практичного втілення в різних освітніх галузях.Документ Інтеграція математики та англійської мови в умовах профільної школи: культурологічний та нейропсихологічний підходи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Одінцова Оксана Олександрівна; Бондаренко Віктор Олександр; Odintsova Oksana Oleksandrivna; Bondarenko Victor OleksandrovychУ статті розглянуто можливості інтеграції математики та англійської мови в старшій школі через використання культурологічних зв’язків у межах методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL). Актуальність інтегрованого навчання обґрунтовано сучасними викликами української освіти, зокрема умовами воєнного часу, емоційною нестабільністю здобувачів освіти та переходом до профільної старшої школи. Особливу увагу приділено культурно-відповідному підходу та сучасним нейропсихологічним дослідженням, які доводять, що залучення культурного контексту до навчання математики сприяє розвитку когнітивної гнучкості, креативності, емоційної стійкості та знижує рівень математичної тривожності. Інтеграція математики та англійської мови розглядається як ефективний засіб розвитку аналітичного мислення, комунікативних умінь і мотивації учнів до навчання. У статті запропоновано приклади матеріалу для інтегрованих уроків 11 класу в період повторення та підготовки до НМТ. Серед запропонованих видів діяльності – обговорення англомовних фільмів про видатних математиків, аналіз математичних елементів у сучасній англомовній культурі, а також інтегровані заняття, присвячені Льюїсу Керроллу як математику, логіку та письменнику. Особливу увагу приділено використанню гри «Дублети» та логічних парадоксів з твору «Аліса в Країні див» для розвитку критичного мислення, логіки та мовленнєвих навичок. У результаті дослідження зроблено висновок, що культурологічно орієнтовані інтегровані уроки на основі CLIL та імплементація сучасних нейропсихологічних підходів сприяють підвищенню ефективності навчання та розвитку математичної й комунікативної компетентностей учнів старшої школи.Документ Розвиток просторової уяви сучасних учнів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha SerafymivnaУ статті розглянуто проблеми розвитку просторової уяви сучасних учнів як складової просторового мислення. Спостереження свідчать, що цифровізація процесу навчання, з одного боку, покращила можливість сприймання просторових об’єктів тими учнями, у яких на початку навчання рівень розвитку просторового мислення нижче середнього, але гальмує розвиток в учнів з високим рівнем. Необхідно дозовано підходити до надання допомоги у процесі навчання через цифрові технології. Визначено, що просторове мислення формується не лише у процесі вивчення стереометрії, але й планіметрії, а також у процесі вивчення геометричного матеріалу у 5-6 класах. Розвиток просторового мислення відбувається й в ході ознайомлення школярів з поняттями координатного променя, координатної прямої, прямокутної системи координат (математика, 5-6 класи), у процесі побудови графіків функцій, зокрема методом геометричних перетворень (алгебра, 7-9 класи). У статті представлено скориговані критерії рівня сформованості просторового мислення учнів. Запропоновані авторські завдання, виконання яких сприяє розвитку просторової уяви учнів / студентів та представлено методичні аспекти роботи з ними. Експеримент на кожному з етапів продемонстрував, що використання такого типу завдань сприяє розвитку просторової уяви учнів, що, у свою чергу, сприяє формуванню та розвитку просторового мислення, та, як наслідок, покращує сприймання учнями відповідних завдань з математики. Описані завдання надають можливість зробити процес розвитку просторової уяви учнів більш ефективним. Передбачається здійснити порівняльний аналіз отриманих результатів експериментального дослідження у різні періоди проведення експеримента.Документ Парадигма українського математика, педагога XX ст. Юліана Богачевського в світлі сучасної науки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Шепарович І. Б.; Собко Т. В.; Sheparovych I. B.; Sobko T. V.У статті подається короткий життєпис та огляд науково-педагогічної діяльності українського вченого, доктора філософії у напрямку фізико-математичних досліджень, члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Юліана Богачевського; наводяться основні особливості його світогляду, аналіз базових цінностей, ідей, котрі він намагався передати сучасним та наступним поколінням. Дослідження спадщини Юліана Богачевського подаються у зіставленні із тими науковими дослідженнями, які проводилися на початку XX століття в Європі, а також у порівнянні із сучасними проблемами в галузі математики та методики її викладання, формування в учнів наукових засад математики не відокремлено, а у зв’язку з іншими предметами: фізика, історія, географія, біологія та інші, що було новим віянням у галицькій педагогіці на той час. Підкреслюється сьогоденна актуальність проблем, що піднімає Богачевський у своїх працях, як от виховування критичного мислення у підлітків, уміння вибудовувати ланцюжок логічних міркувань, уникаючи хибних шляхів, потреба у вивченні математики не спрощено, але цікаво, максимально активуючи діяльність учнів, зацікавлюючи новими підходами та ідеями, нерозв’язаними проблемами у математиці. Також стаття містить набір історичних фактів, фото, а також посилання на статті Богачевського у Збірниках НТШ, де окрім того можна ознайомитися із працями інших членів НТШ.Документ The Use of Online Platforms in the Implementation of Subject-Language Integrated Teaching of English and Mathematics(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Odintsova Oksana Oleksandrivna; Bondarenko Victor Oleksandrovych; Одінцова Оксана Олександрівна; Бондаренко Віктор ОлександрFor the modern Ukrainian education system, the issue of integrating teaching of English and other subjects is important, which is reflected in typical educational programs for secondary schools and programs of school disciplines. Among modern approaches to learning foreign languages in terms of integrating subject content, the most appropriate for secondary school, in our opinion, is the content and language integrated learning (CLIL method), in which English serves as a means of learning subject, mathematical in particular, content and provides an opportunity to form foreign language linguistic and communicative competences. Despite the fact that the vast majority of researchers consider this method of integrated learning to be applicable only to higher education (higher education level), in our opinion, it can be applied starting from primary school using the partial integration model, since during this period of study students have quite different levels of knowledge of a foreign language and most subjects are studied according to programs approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine, namely this model does not violate the integrity of these programs and does not require significant changes in their requirements. For successful implementation of integrated lessons using the CLIL method, according to D. Coyle, D. Marsh and other ideologists of this method, it is necessary to introduce the following 4 elements (the “4Cs” system): Content, Communication, Cognition and Culture. Taking into account the elements of the “4Cs” system emphasizes the need for teachers to focus not only on the content of subjects and language, but also on the dynamic aspects of integrated learning, without which neither language nor subject competencies can be effectively formed. The analysis of available sources shows that today the Ukrainian education system lacks global methodological developments of examples of integrated lessons of English and other subjects using subject-language integrated learning, therefore, for successful implementation of the CLIL method in teaching mathematics at school, a detailed study of available English- language electronic resources is required, the Desmos online platform in particular. The latter is an interesting and powerful system of various mathematical tools and a large collection of didactic mathematical materials for all levels of school mathematical education, called Amplify Classroom. It should be noted that some of the activities have been translated into different languages, but the full-text collection is available only in English, which makes this collection interesting for implementing the CLIL method in teaching mathematics. The article discusses in details the activity called Marbleslides: Exponentials, its features and possibilities of using gamified tasks, an assistant for the teacher regarding the specified activity, particularly in the context of the topic of transforming graphs of functions. The available number of slides in the activity Marble slides: Exponentials – 24, and their level of complexity allows us to differentiate the approach to selecting tasks for an integrated lesson for classes with different levels of learning mathematics: for the standard level of learning – you can limit yourself to slides from the Fix It groups (6 pcs.) and Predict & Verify (8 pcs.), but for the profile level – use all 24 slides. At the same time, the developers suggest that the teacher use the response mode on the toolbar to check the progress of students, if necessary, provide them with individual support or hold a short discussion with the whole class if a sufficient number of students have difficulties. And since the considered activity from the Amplify Classroom collection is typical and fully meets the requirements for the “4Cs” elements, with the help of which the CLIL method is implemented, all this makes Amplify Classroom indispensable in the implementation of the specified method in the absence of an appropriate system of printed/electronic methodological materials in Ukraine.Документ Організація навчальної діяльності учнів сучасного закладу загальної середньої освіти в цифровому середовищі для розвитку алгоритмічного мислення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Плющик Володимир Володимирович; Pliushchyk Volodymyr VolodymyrovychУ статті висвітлено педагогічні засади формування алгоритмічного мислення учнів закладу загальної середньої освіти в умовах сучасного цифрового освітнього середовища. Ав- тором підкреслено, що розвиток умінь логічно мислити, послідовно аналізувати інформацію, планувати власні дії та здійснювати їх рефлексію є не лише результатом вікового розвитку дитини, а наслідком системної педагогічної діяльності. Така діяльність передбачає поєднання мотиваційних, пізнавальних, соціально-комунікативних та технологічних чинників, що ство- рюють сприятливе середовище для становлення алгоритмічної культури молодших школярів. Особливий акцент зроблено на практичному значенні використання ігрових, дослід- ницьких і проблемно-орієнтованих методиках, які підвищують інтерес дітей до навчання, сприяють самостійності мислення та розвитку логічних зв’язків між теорією й практикою. Окрему увагу приділено ролі цифрових освітніх ресурсів, інтерактивних середовищ і програмних засобів, які забезпечують можливість для візуалізації процесів, закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок роботи з алгоритмами.