Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8486

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Барокові риси в українських літописах XVIII століття
(2020) Німенко Наталія Анатоліївна; Nimenko Nataliia Anatoliivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna
Робота присвячена дослідженню особливостей втілення барокових рис у козацьких літописах ХVІІІ ст., зокрема у літописах Самовидця, Самійла Величка, Григорія Грабянки, «Історія Русів». Доведено, що стиль бароко в Україні став провідним у XVII–XVIII ст. і здійснив могутній вплив на різні сфери культурного життя, наповнив мистецтво виразними національними особливостями. Окреслено, що опрацьовані літописи присвячені національно-визвольній боротьбі українського народу. У них поєднуються історичні реалії та літературні традиції. Доведено, що барокова естетика простежується у структурі, стилістиці, мові творів, авторській манері. Для козацьких літописів характерними є етнокультурні засади літературного мистецтва, відповідні естетиці бароко, у тому числі українського козацтва. Визначено роль національно-визвольних змагань як консолідуючої сили суспільного розвитку і формування світоглядних засад. Подальшого розвитку набула тема ідеального лідера та його ролі в історичному процесі. Доведено, що використання барокової стилістики в описі історичних реалій дозволяє всебічно висвітлити на лише факти минувшини, а й ставлення до них окремих персоналій і певних верств суспільства чи народу загалом.
Вставні і вставлені конструкції у художній мові Гр. Тютюнника
(2020) Писаренко Катерина Олександрівна; Pysarenko Kateryna Oleksandrivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna
Проблеми синтаксису здавна привертали до себе увагу лінгвістів, адже саме речення найшвидке та найчуттєвіше реагує на мовленнєві зміни. Речення – найгнучкіша та найбільш змінна структура. Це призводить до появи нових питань та явищ, які потребують докладного пізнання та аналізу. До таких актуальних проблем належить і питання категорії вставності, оскільки на сьогодні дослідження, пов’язані зі вставними та вставленими конструкціями, не розв’язують повністю проблему їх становлення та розвитку у системі мови. Мета магістерської роботи – описати різновиди вставних та вставлених конструкцій, репрезентованих у лінгвостилі Г. Тютюнника, з`ясувати їх стилістичні функції у мовотворчості митця. Для досягнення мети дослідження нами були поставлені наступні завдання: 1. З`ясувати природу вставних та вставлених структур; 2. Схарактеризувати історію вивчення вставних та вставлених конструкцій; 3. Виявити різновиди вставних та вставлених конструкцій, реалізованих у творчості Г. Тютюнника, описати особливості їх репрезентації; 4. З`ясувати стилістичні функції означених структур мовотворчості письменника.
Дієприкметник в освітній документації: особливості граматичної норми
(2021) Отрохова Ольга Павлівна; Otrokhova Olha Pavlivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna
Дослідження складається зі вступу, де зазначено актуальність, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, наукову новизну, практичне значення, апробацію і впровадження результатів, публікації. У Розділі 1 «Теоретико-методологічні засади функціонування дієприкметникової парадигми в морфологічній системі сучасної української ділової мови» з’ясовано позиції науковців щодо інтерпретації морфологічної природи дієприкметника, а також явище ад’єктивації як спосіб уникнення у ділових текстах дієприкметникових утворень. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку української літературної мови активно виявляється явище ад’єктивації дієприкметників, своєрідність і складність виявлення якого зумовлене вживанням слова у невластивій для нього формі. У Розділі 2 «Вживання дієприкметникових одиниць в освітніх документах» висвітлено проблеми граматичного вживання активних дієприкметників в освітніх документах, складні випадки вживання пасивних дієприкметників у освітянських нормативно-правових документах, досліджено дієприкметниковий зворот у документах про освіту, способи заміни активних дієприкметників у нормативно-директивних документах про освіту. Розділ чітко структурований, наповнений достатньою кількістю прикладів. У Розділі 3 подано розроблений для студентів 2 курсу спецсемінар «Норми вживання дієприкметників у діловому мовленні (на матеріалі нормативно-директивних документів про освіту) для гімназій для талановитих та творчо обдарованих дітей (11 клас)». Метою спецсемінару є підвищення компетентності учнів у процесі вивчення наукових поглядів на граматичні норми ділового стилю, лінгвістичного статусу дієприкметника, культуромовного аналізу дієприкметникових одиниць, уживаних у ділових текстах. У висновках подано узагальнення досліджуваного матеріалу відповідно до теми роботи «Дієприкметник в освітній документації: особливості граматичної норми».
Естетична функція художніх засобів у творчості М. Вінграновського
(2020) Марченко Дар’я Олександрівна; Marchenko Dariia Oleksandrivna; Захарова Валентина Анатоліївна; Zakharova Valentyna Anatoliivna
Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням наукового інтересу літературознавців до творчості шістдесятників. Проте огляд критичної літератури про М. Вінграновського переконує, що його твори не були достатньо глибоко досліджені з точки зору їх естетичного значення в руслі історичних закономірностей розвитку української літератури в контексті шістдесятників XX ст. Відтак, важливим є дослідити прояв модерністської естетики творчості письменника, поета, актора, режисера, сценариста М. Вінграновського. Своєрідність естетичних цінностей, що становить онтологічну основу самобутньої індивідуальності його творчості, зокрема лірики, є органічною частиною еволюції модерністського літературного процесу, способів і засобів розкриття дійсності. Мета дослідження – теоретично дослідити і проаналізувати естетичну функцію художніх засобів у поетичній творчості М. Вінграновського, окреслити методичні аспекти вивчення лірики на уроках української літератури в середніх класах.
Етноментальні коди в прозі Мирослава Дочинця
(2020) Зякун Аліна Олександрівна; Ziakun Alina Oleksandrivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna
У кваліфікаційні роботі досліджено з позицій сучасної літературознавчої науки етноментальні коди українців у прозі М. Дочинця на матеріалах останніх романів письменника. На основі аналізу художньої рецепції етноментальних маркерів горян у художніх творах письменника запропоновано методичні рекомендації щодо проведення уроків позакласного читання й факультативних занять у 10-11 класах у закладах загальної середньої освіти за творчістю М. Дочинця й методичну розробку спецкурсу для закладів вищої освіти.
Жанрово-стильові особливості біографічних романів Степана Процюка
(2021) Рухленко Лілія Миколаївна; Rukhlenko Liliia Mykolaivna; Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
Об’єктом дослідження є романи «Троянда ритуального болю», «Маски опадають повільно», «Чорне яблуко» С. Процюка. Предметом дослідження є жанрово-стильові особливості психобіографічної трилогії С. Процюка. Мета роботи – виявити й проаналізувати жанрово-стильові особливості психобіографічних романів С. Процюка. Робота складається зі вступу, де викладено актуальність, новизну, мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, теоретичне та практичне значення роботи, оприявлено апробацію дослідження та публікації, а також визначено зв’язок роботи з науковою темою; Розділу 1, у якому означено теоретико-літературознавче осмислення жанрово-стильової специфіки біографічного роману; Розділу 2, де зроблено спробу дослідження поетики психобіографічної трилогії С. Процюка; висновків, де викледено результати дослідження, а також додатків. Матеріал дослідження може використовуватися під час вивчення сучасної української біографічної прози у ЗВО та під час вивчення творчості письменників у старших класах ЗЗСО; у процесі підготовки тематичних виступів до наукових конференцій, а також при написанні підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів гуманітарних спеціальностей ЗВО.
Жанрово-стильові особливості романів Валерія Шевчука
(2020) Клешніна Світлана Андріівна; Kleshnina Svitlana Andriivna; Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
У роботі системно досліднжено жанрово-стильові особливості романів В. Шевчука «Дім на горі», «На полі смиренному» та «Три листки за вікном», з’ясовано їх місце в українському літературному процесі ХХ століття. У першому розділі, що має теоретичне спрямування, спираючись на праці українських та зарубіжних науковців, досліджено поняття «жанр» і «стиль» у теоретико-літературознавчому дискурсі. У другому розділі проаналізовано жанрові особливості прозової творчості В. Шевчука, індивідуальний стиль письменника, химерність визначається як основна характерна риса творчості прозаїка. У третьому розділі висвітлено проблематику прози В. Шевчука, з’ясовано місце архетипів та їх відображення у творчому доробку письменника. У четвертому розділі досліджено особливості хронотопу, міфопростору та поетики романів В. Шевчука, окреслено місце онірики у творчості письменика. У висновках закцентовано на ключових моментах роботи. Список викорисаних джерел містить 78 позицій. У додатку подано матеріал, яким можуть послуговуватися в шкільній практиці вчителі-філологи у процесі підготовки до уроку української літератури в 11 класі у загальноосвітній школі. Підсумком роботи стали результати, які можна використовувати в шкільній практиці вчителям-філологам, у процесі написання рефератів, курсових та інших видів науково-дослідних робіт; при розробці спецкурсів і спецсемінарів із досліджуваної проблематики для студентів-філологів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Жанрово-стильові особливості романів Сергія Жадана
(2020) Симончук Анастасія Валеріївна; Symonchuk Anastasiia Valeriivna; Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
У кваліфікаційній роботі проаналізовано жанрово-стильові особливості романістики Сергія Жадана. Розділі 1 присвячений висвітленню поглядів літературознавців і критиків на теоретичне осмислення понять жанр і стиль у світовому літературознавстві та творчість С. Жадана. У Розділі 2 проаналізовано трансформацію жанру роману в творчому доробку С. Жадана, досліджено архітектонічні особливості текстів «Ворошиловград», «Інтернат», з’ясовано роль заголовків у розкритті ідейно-тематичного й філософського спрямування творів, описано часопросторові особливості романів, виокремлено основні структурні елементи простору, розкрито специфіку групування персонажів, з’ясовано роль другорядних героїв у розкритті концепції протагоністів. У Розділі 3 охарактеризовано інтертекстуальні та інтермедіальні включення в романах письменника.
Конструкції з прямою мовою у художніх творах Бориса Харчука
(2020) Висоцька Тетяна Василівна; Vysotska Tetiana Vasylivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna
Робота складається зі вступу, де розкривається сутність і стан наукової проблеми, формується мета і завдання, які потребують вирішення для досягнення поставленої мети; першого розділу, у якому проаналізовано дослідження науковців стосовно конструкцій з прямою мовою; у другому розділі досліджуються структури з прямою мовою, непрямою мовою, невласне прямою мовою, діалогами, іншими структурними різновидами у художніх текстах Бориса Харчука; третього розділу, у якому з’ясовано особливості стилістичних функцій конструкцій з прямою мовою в художньо-образному творенні Бориса Харчука; висновків, де розкрито суть основних етапів роботи, підбито підсумки усієї праці; списку використаних джерел та додатків.
Лексико-словотвірні інновації в сучасній українській мові (на матеріалі творчості Л. Костенко та О. Забужко
(2020) Рустамова Юлія Сергііївна; Rustamova Yuliia Serhiivna; Громова Наталія Василівна; Hromova Nataliia Vasylivna
Однією з важливих передумов функціонування мови є здатність до транформувань, коли на кожному етапі існування розвиваються ті засоби й способи вираження, ті тенденції, які найбільше відповідають новим соціальним та культурним завданням та умовам мовленнєвої комунікації. Найвиразніше відображає динаміку мови її лексико-семантичний рівень. Словниковий склад мови є найчутливішим до зовнішніх факторів впливу, тому на ньому також активно відбивається дія внутрішніх законів розвитку мови. В останні десятиріччя всебічний аналіз оказіональних слів – позасистемних мовленнєвих явищ – викликає всебічний інтерес у фахівців. Метою магістерської роботи є дослідження лексико-словотвірних інновацій в сучасній українській мові та особливості їх використання у творах Л. Костенко та О. Забужко.
Лінгвокультуреми в сучасній українській пісні (на матеріалі пісень гурту «Скрябін»)
(2020) Дворнік Ганна Миколаївна; Dvornik Hanna Mykolaivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna
У магістерській роботі досліджено сучасні філологічні студії про становлення та розвиток лінгвокультурології як галузі мовознавчої науки, визначення поняття «лінгвокультурема» у сучасній лінгвістиці. Було виокремлено основні типи лінгвокультурем у пісенній творчості гурту «Скрябін» та розроблено систему вправ та конспект уроку для формування лінгвокультурологічної компетентності учнів 5-9 класів (на матеріалі пісенної творчості гурту «Скрябін»).
Лінгвостилістичний і лінгвокультурологічний аналіз художнього тексту (на прикладі роману М. Гримич «Клавка»)
(2020) Романюк Тетяна Павлівна; Romaniuk Tetiana Pavlivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna
У магістерській роботі визначено сутність основних понять лінгвостилістики та лінгвокультурології, виявлено специфічні методи лінгвістичного аналізу художнього тексту, окреслено послідовність лінгвокультурологічного аналізу. У дослідженні було охарактеризовано особливості функціонування розмовного та офіційно-ділового стилів на всіх мовних рівнях, проаналізовано специфіку використання лінгвокультурем в художньому тексті. Подано авторський спецсемінар для студентів вищого навчального закладу освіти.
Мовний стиль українського політика: граматико-прагматична специфіка реалізації
(2021) Старченко Анна Олександрівна; Starchenko Anna Oleksandrivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna
Магістерська робота присвячена дослідженню граматико-прагматичної специфіки реалізації мовного стилю українського політика. Об’єктом дослідження є політичний дискурс як вид публічного мовлення. Мета роботи полягає в граматико-прагматичному аналізі мовного стилю українських політиків В. Зеленського, Ю. Тимошенко, О. Ляшка. Дослідження складається зі вступу, де обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, з’ясовано методи дослідження. Першого розділу, у якому досліджено мову як складову державотворення, проаналізовано риси та стратегії політичного дискурсу, визначено поняття «мовний стиль політика» у науковій літературі. Другого розділу, в якому досліджені питання стилістичного потенціалу морфологічних форм і синтаксичних конструкцій у формуванні мовного стилю політика; вживання прикметників, займенників, дієслів та інших морфологічних форм у виступах політиків. Було проаналізовано емоційно-експресивне забарвлення синтаксичних конструкцій у виступах українських політиків. Третього розділу, де визначено особливості використання мовних інструментів у реалізації політичних стратегій та впливу на електорат та використання соціальних мереж як засобу політичної комунікації. Наприкінці розділу викладені поради політикам щодо успішних публічних виступів. У висновках подано основні результати проведеного дослідження відповідно до теми роботи «Мовний стиль українського політика: граматико-прагматична специфіка реалізації». У додатках вміщено тестові завдання для учнів 9 класу в межах роботи наукового гуртка, а також виховна година для учнів 9 класу за темою магістерської роботи.
Мовні засоби позначення простору в поетичній мові В. Голобородька
(2021) Зленко Аліна Олександрівна; Zlenko Alina Oleksandrivna; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna
У кваліфікаційній роботі проаналізовано мовні засоби позначення простору у поетичній мові В. Голобородька. Дослідження присвячене аналізу художнього простору як складника поетикальної системи митця, що дає уявлення про визначальні константи його світосприйняття, які знаходять мовне вираження на образному рівні його поезії. Мета роботи полягає в описі мовних одиниць на позначення простору, що засвідчені в поетичній мові В. Голобородька. У першому розділі зосереджено увагу на особистості В. Голобородька і його поетичному доробку; у другому розділі досліджено мовні засоби репрезентації художнього простору у поетичній творчості В. Голобородька; у третьому розділі розкрито основні особливості використання мовних одиниць на позначення простору в поетичній мові письменника; висновків, де подано узагальнення результатів та списку використаної літератури, що містить 151 позицію. Загальний обсяг роботи складає 89 сторінок.
Мовні символи у поезії Ліни Костенко
(2020) Лемегова Ольга Віталіївна; Lemehova Olha Vitaliivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna
У магістерській роботі розглянуто історію розвитку цього поняття в лінгвістичній літературі, здійснено аналіз існуючих класифікацій символів та виявлено типи мовних символів поезії Ліни Костенко: символи-міфологеми, символи світотворення, символи-назви явищ природи, мовні символи душа – печаль – слово, символи-кольороназви. На основі поетичних текстів Ліни Костенко розроблено систему лексико-семантичних, лексико-стилістичних, логіко-лексичних вправ і завдань на визначення семантики слів-символів. Такі вправи сприяють збагаченню словникового запасу учнів, формуванню в них чуття слова, почуття любові до української мови.
Особливості динаміки лексичної норми в сучасній українській літературній мові
(2021) Титаренко Олександр Іванович; Tytarenko Oleksandr Ivanovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna
У кваліфікаційні роботі розглянуто поняття й історію вивчення мовної норми як центральної категорії лінгвістики; охарактеризовано теоретичні аспекти визначення лексичної норми сучасної української літературної мови; досліджено неологізацію як феномен оновлення лексичної системи мови; проаналізовано процес актуалізації як один із виявів динамічності лексичної норми; з’ясовано особливості пасивізації лексики як компонента історичного розвитку лексичної норми; визначено особливості вивчення динаміки лексичної норми в закладах загальної середньої освіти. У роботі здійснено спробу дослідження основних змін лексичної норми в українській літературній мові на сучасному етапі; на основі аналізу навчальних програм і підручників запропоновано методичні рекомендації щодо вивчення особливостей динаміки лексичної норми в закладах загальної середньої освіти.
Особливості поетичної мови Сергія Жадана: лексико-семантичний та лексико-стилістичний аспекти
(2021) Горбатенко Ірина Сергіївна; Horbatenko Iryna Serhiivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna
У кваліфікаційній роботі досліджено поезію Сергія Жадана в лексико-семантичному та лексико-стилістичному аспектах на матеріалі поетичних збірок «Антена», «Тамплієри», «Список кораблів». На основі аналізу наукових розвідок визначено мовознавчі аспекти вивчення поетичної мови Сергія Жадана, охарактеризовано лексико-семантичні та лексико-стилістичні особливості мови поезії. На основі поетичних текстів Сергія Жадана розроблено систему вправ для використання на уроках української мови у старших класах під час узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з лексикології.
Особливості психологізму у малій прозі О. Кобилянської
(2020) Чирченко Руслана Сергіївна; Chyrchenko Ruslana Serhiivna; Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
Магістерська робота присвячена вивченню особливостей малої прози О. Кобилянської. Об’єкт дослідження – твори О. Кобилянської «Битва», «Природа», «Valsemelancolique», «Під голим небом», «Сниться», «Воєнний акорд», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Юда». Мета роботи – з’ясувати особливості художньої реалізації психологізму в малій прозі О. Кобилянської.
Поезія Оксани Забужко: проблематика, стильові особливості
(2021) Овчаренко Єлизавета Дмитрівна; Ovcharenko Yelyzaveta Dmytrivna; Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
Магістерська робота присвячена дослідженню проблематиці та стильовим особливостям поезії О. Забужко. Об’єктом дослідження є поетична творчість О. Забужко. Мета роботи полягає у з’ясуванні стильових особливостей, проблематики поетичної творчості О. Забужко в естетико-світоглядному контексті епохи модернізму і постмодернізму. Дослідження складається зі вступу, де зазначено актуальність, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, наукову новизну, практичне значення, апробацію і впровадження результатів, публікації. Першого розділу, у якому схарактеризовано поезію О. Забужко у теоретико-літературознавчому джерелі. Другого розділу, присвяченого вивченню проблемно-стильової парадигми творчості О. Забужко. Третього розділу, де матеріал про специфіку вивчення творчості О. Забужко в школі. У висновках подано узагальнення досліджуваного матеріалу відповідно до теми роботи «Поезія Оксани Забужко: проблематика, стильові особливості». У додатках вміщено наочні та ілюстративні матеріали, що допомагають репрезентувати досліджувану тему.
Проблема андрогінності в сучасній жіночій прозі
(2020) Валюх Рената Юріївна; Valiukh Renata Yuriivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna
У магістерській роботі з’ясовано характерні риси та особливості андрогінності у психологічному та соціокультурних аспектах, окреслено поняття «жіноча проза» та її місце в сучасній українській літературі. Дипломна робота зосереджена на аналізі жіночих, чоловічих та андрогінних образів у сучасній жіночій літературі.

Переглянути

Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування