Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8468

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 39

Взаємозв’язок прояву страху і самооцінки особистості у дітей 1–4 класів
(2020) Симоненко Людмила Іванівна; Symonenko Liudmyla Ivanivna; Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
В магістерській роботі досліджується вплив рівня самооцінки на прояви страхів та побоювань у дітей 1-4 класів. Проведений аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення поняття самооцінки. Розглянуто самооцінку як основу формування і розвитку особистості, що має значний вплив на життєдіяльність, рівень домагань та стиль поведінки особи. У роботі здійснено теоретичний аналіз поняття «страх» та визначення його сутності вітчизняними та зарубіжними науковцями. Наголошено, що проблема проявів страху та тривожності є актуальною для молодших школярів, бо початок навчання в школі сприяє їх збільшенню. Емпіричним шляхом встановлено взаємозв’язок самооцінки дітей молодшого шкільного віку з проявами страхів та тривожності. Підкреслена необхідність психологічної підтримки дітям з підвищеним рівнем страхів та побоювань зі сторони значущих для них дорослих (батьків, вчителів, психологів).
Дослідження адаптаційних стратегій студентів закладів вищої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Живицька Дар’я Віталіївна; Zhyvytska Dar’ia Vitaliivna; Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna
Анотація. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 053 «Психологія» на тему «Дослідження адаптаційних стратегій студентів закладів вищої освіти» виконала Живицька Дар’я Віталіївна під керівництвом доктора психологічних наук, професора Кузікової Світлана Борисівни. В магістерському дослідженні охарактеризовано аналіз проблеми адаптації та адаптаційних стратегій в сучасній психології. Проаналізовано показники та чинники адаптації у студентів закладів вищої освіти. Емпірично досліджено адаптаційні стратегії особистості та особистісні якості як умови успішної адаптації.
Копінг-стратегії юнаків схильних до прокрастинаці
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернобровкіна Тетяна Василівна; Chernobrovkina Tetiana Vasylivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
Магістерське дослідження присвячено вивченню копінг-стратегій юнаків схильних до прокрастинації. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феноменів копінг-стратегій та прокрастинації. Визначено копінг-стратегії як внутрішній свідомий регулятивний механізм поведінки особистості; певні дії, прийоми та способи поведінки зорієнтовані на вирішення проблемної ситуації. Виділено та описано основні копінг-стратегії: 1) планування вирішення проблеми; 2) конфронтаційний копінг; 3) прийняття відповідальності; 4) самоконтроль; 5) позитивна переоцінка ситуації; 6) дистанціювання; 7) втеча-уникнення від проблеми; 8) пошук соціальної підтримки. Представлено характеристику основних видів прокрастинації: 1) побутової; 2) прокрастинації в прийнятті рішень; 3) невротичної прокрастинації; 4) компульсивної прокрастинації; 5) академічної прокрастинації. Описано характерні прокрастинаторам емоційно-орієнтовані копінг-стратегії. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що особи з мотиваційною недостатністю найчастіше уникають проблем, ухиляються від їх вирішення, дистанціюються, втікають та уникають проблемних ситуацій. Прокрастинатори з вираженим перфекціонізмом значимо частіше намагаються уникати проблем, втікати та уникати їх. Найбільш тривожним прокрастинаторам властиві копінг-стратегії уникнення проблем, пошук соціальної підтримки, дистанціювання, самоконтроль та втеча-уникнення, вони не схильні до вибору стратегії «вирішення проблеми». З’ясовано, що долаючи страх відповідальності, юнаки рідше намагаються уникати проблем, значимо рідше дистанціюються й втікають від проблемних ситуацій та частіше приймають відповідальність на себе. Досліджувані зі «Зниженим рівнем зацікавленості» частіше не орієнтовані на вирішення проблем, гірше чинять опір труднощам, не приймають на себе відповідальності за вирішення проблемної ситуації та не схильні до планування процесу її вирішення і через це уникають всілякими способами проблеми, що склалася. Виходячи з результатів, прокрастинатори зорієнтовані на соціальну винагороду значимо частіше шукають соціальної підтримки. Схильних же до педантизму юнаків-прокрастинаторів можна охарактеризувати як людей схильних до самоконтролю та планування вирішення проблеми. На основі отриманих результатів було розроблено програму психокорекції неадаптивної поведінки юнаків схильних до прокрастинації.
Мотиваційні чинники як умова розвитку креативної активності майбутніх психологів
(2020) Вакула Інна Вікторівна; Vakula Inna Viktorivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
Мета дослідження – виявити та обґрунтувати мотиваційні чинники розвитку креативної активності студентів – майбутніх психологів і дослідити вплив цих чинників на її розвиток. Завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз психологічної природи креативної активності особистості у сучасних наукових дослідженнях; 2. В ході емпіричного дослідження виявити мотиваційні чинники та за допомогою формуючого експерименту – їхній вплив на розвиток креативної активності студентів – майбутніх психологів; 3. Визначити основні напрямки актуалізації мотиваційних чинників розвитку креативної активності у майбутніх психологів під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі. З метою емпіричного дослідження впливу мотиваційних чинників на розвиток креативної активності студента-психолога застосовувалися емпіричні методи дослідження: для дослідження невербального аспекту креативності застосовувалася адаптована Р.Є. Тафель і В.М. Дружиніним методика Є.Торранса. Для дослідження вербального аспекту креативної активності – методики оцінки творчих здібностей В. Меде і К. Піорковського, а також С. Медника. Для визначення творчого потенціалу особистості застосовувався опитувальник «Який ваш творчий потенціал». Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає у тому, що отримані під час його результати можуть бути використані як з метою більш ефективного розвитку креативної активності у студентів закладів вищої освіти, що приведе до покращення якості процесу освіти, так і у масовій практиці, сприяючи вдосконалюванню системи підготовки висококваліфікованих кадрів. Мотиваційні чинники, які наведено у дослідженні і які детермінують креативну активність особистості в процесі професійного навчання, можуть бути використані у комплексній психокорекційній і психотерапевтичній практиці для розвитку загальної креативності особистості.
Мотивація навчальної діяльності студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти
(2020) Ярош Наталія Анатоліївна; Yarosh Nataliia Anatoliivna; Тарасова Тетяна Борисівна; Tarasova Tetiana Borysivna
У кваліфікаційній роботі досліджено тему мотивації навчальної діяльності студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Проаналізовано сутність та основні підходи до вивчення мотивації навчання, розкрито місце мотивації в структурі навчальної діяльності. Визначені психологічні особливості студентів як майбутніх професіоналів. Емпірично досліджені особливості мотивації навчальної діяльності студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Обґрунтована необхідність розвально-корекційної програми підвищення рівня мотивації навчальної діяльності студентів.
Образ Я та образ сім’ї у підлітків із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернякова Ганна Дмитрівна; Cherniakova Hanna Dmytrivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
Анотація. В магістерській роботі охарактеризовано загальні психологічні особливості підліткового віку. Теоретично досліджено «образ Я» і «образ сім’ї» у науковій психологічній літературі. Проведено експериментальне дослідження образу Я та образу сім’ї у підлітків із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Розроблена корекційно-розвивальна програма «Формування позитивного образу «Я» та «образу сім’ї» у підлітків із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах».
Особистісні детермінанти вибору професії психолога
(2020) Рябоконь Анна Олександрівна; Riabokon Anna Oleksandrivna; Усик Дмитро Борисович; Usyk Dmytro Borysovych
Кваліфікаційна робота визначена необхідністю трансформації особистісного смислу професійної діяльності. Здійснено докладний аналіз широкого кола джерел. Розглянуто основні підходи до професійного самовизначення особистості. Розкрито особистісні детермінанти розвитку смислів професії психолога. Для розв’язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів, який зумовлено предметом, метою та завданнями дослідження. За результатами дослідження запропоновані рекомендації та корекційно-розвивальна програма задля підвищення мотивації в професійній діяльності.
Особливості емоційного вигорання у викладачів закладів вищої освіти
(2020) Харченко Тетяна Миколаївна; Kharchenko Tetiana Mykolaivna; Ніколаєнко Сергій Олександрович; Nikolaienko Serhii Oleksandrovych
Магістерську роботу присвячено теоретичним та практичним питанням щодо особливостей емоційного вигорання у викладачів закладів вищої освіти. Розкрито сутнісні характеристики емоційного вигорання, моделі “емоційного вигорання” особистості, розглянуто особливості професійної діяльності викладачів ЗВО. Проведено експериментальні дослідження емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти. Підібраний психологічний інструментарій та проведена діагностика особливостей емоційного вигорання у викладачів ЗВО. Теоретично обґрунтовано застосування коуч сесій в поєднанні з Т-групами. Розроблено програму, яка спрямована на попередження та подолання емоційного вигорання у викладачів ЗВО.
Особливості подолання психологічного стресу у медичних працівників
(2020) Єременко Тетяна Володимирівна; Yeremenko Tetiana Volodymyrivna; Ніколаєнко Сергій Олександрович; Nikolaienko Serhii Oleksandrovych
Актуальність проблеми подолання стресу у медичних працівників зумовлена реаліями сучасного суспільства, змінними процесами, які відбуваються у галузі останнім часом та в суспільстві загалом. У сучасному суспільстві утвердилася тенденція посилено накопичувати психологічне напруження та з труднощами позбуватися його. Саме здатність долати стресові ситуації є запорукою психічного здоров’я людей. Мета дослідження полягає у виявленні у медичних працівників професійного стресу та визначення методів його попередження під час їх професійної діяльності.
Особливості прояву емпатії у студентів закладів вищої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Литвиненко Вадим Сергійович; Lytvynenko Vadym Serhiiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
У кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми особливостей прояву емпатії у студентів. Розглянуто різні підходи до розуміння явища емпатії та такі її структурні компоненти, як раціональний, емоційний та інтуїтивний канали. За результатами емпіричного дослідження визначено статистично значущі відмінності між рівнями прояву каналів емпатії та особливостями майбутньої професійної діяльності. В теоретичній частині розкрито різноманіття підходів до вивчення поняття емпатії, історія його вивчення та становлення. Розглянуто сутність та особливості емпатійного пізнання. В емпирічній частині проведений кількісний та якісний аналіз результатів діагностики емпатії у студентів різних спеціальностей. За результатами порівняльного аналізу визначено статистично значущі показники відмінностей за коефіцієнтом рангових кореляцій Ч. Спірмена. Був виявлений прямий зв’язок між особистісною зрілістю та проникаючою здібністю емпатії і раціональним каналом емпатії. Тобто зрілі, впевнені, чуттєво постійні особи, що не бояться складних ситуацій, емоційно стійкі, мають високий рівень розвитку важливої комунікативної властивості людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірливості, задушевності та мають низький рівень спрямованості уваги, сприймання і мислення особи на сутність будь-якої іншої людини – на її стан, проблеми, поведінка. Також виявлені прямий взаємозв’язок на рівні статистичної значущості між ідеалізмом, зануреністю у собі та інтуїтивним каналом емпатії. Врахування виявлених у ході емпіричної частини магістерського дослідження показників враховувалось під час розробки профілактичних, розвивальних та корекційних програм, а також – проведення консультативно-просвітницької психологічної діяльності, що сприятиме підсиленню рівня розвитку емпатії як професійно важливої якості студентів майбутніх психологів та педагогів.
Особливості прояву механізмів психологічного захисту у педагогів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Поставний Олександр Валерійович; Postavnyi Oleksandr Valeriiovych; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia Oleksandrivna
Метою магістерської роботи є здійснення психологічного аналізу особливостей прояву механізмів психологічного захисту у педагогів. Змістом магістерської роботи є розкриття сутності даного поняття та його характеристик, здійснення порівняння науково-теоретичних підходів до вивчення психозахисту, знаходження взаємозв’язку феномену захисних механізмів з іншими психологічними особливостями особистості. Основними методами дослідження є аналіз наукових джерел, їх систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даний. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища та пов’язаних з ним компонентів є стандартизовані методики: «Опитувальник «Індексу життєвого стилю» Плутчика – Келлермана – Конте»; «Методика діагностики домінуючих стратегій захисту в спілкуванні» В. В. Бойка»; «Методика оцінки професійної спрямованості особистості вчителя»; «Методика діагностики основних акцентуацій характеру за Г. Шмішеком». В ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми функціонування механізмів психологічного захисту, серед яких підхід класичного психоаналізу, неофрейдизму, трансактного аналізу, гештальттерапії, феноменологічного підходу гуманістичної психології, інтеракціоністичного підходу, психоеволюційної теорії емоцій, підходів вітчизняних вчених. Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що у педагогів різного стажу роботи проявляються одні і ті ж захисти. Це свідчить про незмінність використання ними тих чи інших механізмів у професійній діяльності протягом тривалого часу. Але це дає підстави вважати, що прояв певних психологічних захистів притаманний саме педагогам. Встановлено зв’язки між захисними механізмами, які використовуються педагогами та іншими психологічними характеристиками. Встановлені взаємозв’язки між проявами механізмів проекції, заперечення раціоналізації, стратегією уникнення та такими акцентуаціями характеру, як екзальтованість, гіпертимність, емотивність та циклотимність. Припущення про те, що прояв механізмів психологічного захисту не залежить від тривалості педагогічної діяльності, а педагогам найбільш притаманні такі механізми психологічного захисту, як проекція, заперечення та раціоналізація, покладене в основу нашого експериментального дослідження, було доведене. На основі отриманих даних розроблено авторську корекційну програму зі зниження дії інтенсивності механізмів проекції, раціоналізації, заперечення та захисної стратегії уникнення, розраховану на 10 групових зустрічей.
Особливості проявів психосоматичної складової у людей, які мають захворювання очей
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Савченко Юлія Геннадіївна; Savchenko Yuliia Hennadiivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana Oleksandrivna
В дипломній роботі розглянуто психосоматичні реакції людини обставини, стреси, психологічні загострення, причиною яких є психічна природа і нервова система, що могли стати основою формування відхилень, які і призводять до захворювань очей. В першому розділі розкриваються теоретичні основи психосоматичних розладів, що може бути причиною хвороби очей, зв’язок захворювання очей з стресовим фактором та сучасні погляди фахівців на допомогу людям з вадами зору. В другому розділі проведено емпіричне дослідження, під час якого увага зверталась на наявність психосоматичної складової у людей, які мають хворобу очей в порівнянні з тими, хто має 100% зір, але інші хвороби. За результатами роботи зроблено висновки та рекомендації щодо уникнення наслідків у вигляді захворювання очей, після пережитого стресу. Робота містить 5 рисунків та 3 таблиць.
Особливості ціннісних орієнтацій військовослужбовців
(2020) Іоніна Анастасія Анатоліївна; Ionina Anastasiia Anatoliivna; Ніколаєнко Сергій Олександрович; Nikolaienko Serhii Oleksandrovych
Магістерську роботу присвячено теоретичним та практичним питанням щодо особливостей ціннісних орієнтацій військовослужбовців. Проаналізовано зміст поняття «ціннісні орієнтації», виділено фактори, які визначають їх особливості у співвідношенні з різними способами взаємодії і розглянуто особливості становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців. Проведено експериментальні дослідження ціннісних орієнтацій. Проаналізовано особливості способів взаємодії військовослужбовців з оточуючими. Також зроблено висновки та рекомендації щодо специфіку ціннісних орієнтацій військовослужбовців.
Особливсті розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів-психологів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Олійник Олена Юріївна; Oliinyk Olena Yuriivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana Oleksandrivna
У магістерській роботі досліджено проблему особливостей розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів – психологів. Робота містить теоретичне обґрунтування та результати емпіричного дослідження з даної проблематики. Емоційний інтелект розглянуто як здатність до розуміння та управління емоціями як власними, так і інших людей, а емпатію – як складний інтегральний психологічний феномен, що поєднує в собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти. Результати проведеного емпіричного дослідження показали, що рівень розвитку емпатії та емоційного інтелекту у випускників-психологів вище ніж у студентів-психологів, що нещодавно вступили до ЗВО. Встановлено прямий вплив гуманістичної спрямованості особистості на рівень емпатії та емоційного інтелекту. Виявлено, що у переважної більшості студентів – психологів середній рівень розвитку емоційного інтелекту та занижений емпатії, що вказує на необхідність розвитку досліджуваних феноменів. Розроблено психологічну програму розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів-психологів.
Порівняльний аналіз почуття щастя у віруючих, агностиків та атеїстів (на матеріалі осіб раннього дорослого віку)
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бавикін Андрій Юрійович; Bavykin Andrii Yuriiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
У кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми почуття щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Метою роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку щастя та чинників його виникнення. Змістом роботи є аналіз теоретичних підходів до вивчення феномену щастя у науковій психологічній літературі, розкриття ролі релігійного світогляду на виникнення почуття щастя та експериментальне вивчення психологічних особливостей щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: «Оксфордський опитувальник щастя»; Шкала реактивної та особистісної тривожності Спилбергера – Ханина; 16-ти факторний особистісний опитувальник А. Кеттела; «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в потребово-мотиваційній сфері» (тест О.Ф. Потьомкіної); Анкета «Атеїзм-релігійність» (автор І. Шемет); Шкала релігійної орієнтації (Г. Олпорт, Д. Росс). Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що половина респондентів з релігійним світоглядом мають середній та низький рівень щастя і інша половина це особи зі зниженим рівнем щастя. У групи досліджуваних, що продемонстрували атеїстичні погляди не було виявлено високого та середнього рівня. Більшість показали знижений рівень і чверть досліджуваних низький. Щодо групи з агностичною орієнтацією, то тут слід зазначити прояви тільки середнього рівня щастя та у більшості зниженого. Також якісний аналіз результатів показав, що існує взаємозв’язок між знижений та низький рівень щастя та високий рівень реактивної та особистісної тривоги. Виявлені під час емпіричного дослідження результати були враховані під час розробки розвиально-корекійної програми яка складається з циклу тренінгових занять спрямованих на розвиток структурних компонентів щастя, та корекцію рівня тривожності.
Психоемоційний розвиток підлітків під час занять образотворчою діяльністю
(2020) Аполлонова Лариса Павлівна; Apollonova Larysa Pavlivna; Усик Дмитро Борисович; Usyk Dmytro Borysovych
У роботі представлено теоретичний аналіз психоемоційного розвитку підлітків. Подано аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців. Автор надає характеристику емоційного інтелекту та визначає основні психологічні особливості його розвитку у підлітковому віці. Визначено поняття психоемоційний розвиток та його розвиток у підлітків на заняттях з образотворчої діяльності. Розглянуто вплив емоцій на розвиток підлітка, інтенсивний розвиток самосвідомості, оцінні судження, розвиток самооцінки Описано емоційний інтелект і його вплив на розвиток особистості. У роботі представлено результати емпіричного дослідження психоемоційного розвитку підлітків. На основі отриманих даних були підібрані рекомендації щодо профілактики формування нестійкого психоемоційного стану у підлітків та розглянуто особливості корекції психоемоційного розвитку в підлітковому віці за допомогою уроків образотворчого мистецтва.
Психологічне насильство над жінками як соціально-психологічний феномен
(2020) Артеменко Анна Сергіївна; Artemenko Anna Sehiivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
Мета дослідження – дослідити соціально-психологічний аспект психологічного насильства над жінками, вивчити психологічні особливості жінок, які зазнали психологічного насильства та розробити програму їх психологічної реабілітації. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: 1. Визначити теоретичні і методичні підходи до вивчення проблеми психологічного насильства над жінками. 2. Розкрити специфіку поняття «психологічне насильство», розглянути основні форми психологічно насильства над жінками. 3. Провести аналіз відстрочених наслідків пережитого психологічного насильства для жіночої психіки. 4. Експериментально вивчити психологічні особливості жінок, які постраждали від психологічного насильства. 5. Розробити систему психологічної реабілітації жінок, постраждалих від психологічного насильства. На етапі емпіричного дослідження перед нами була поставлена мета сформувати вибірку. В першу групу були включені 33 жінки, які знаходяться в деструктивних відносинах зі своїм партнером. А до другої групи були включені 33 жінки, які не мають в анамнезі (при особистому опитуванні) насильства в сімейному житті. З метою дослідження та діагностики схильностей, інтересів і особливостей характеру жінок із сформованої вибірки застосовувався 16 факторний особистісний опитувальник Р. Б. Кеттелла. З метою дослідження характеристик локусу контролю і особливостей мотивації досліджуваних. Застосовувалися методика для визначення локусу контролю, розроблена Дж. Роттером і опитувальник «Мотивація успіху і страх невдачі» А. А. Реана. Отримані результати можуть використовуватися психологами, для здійснення корекційної та психотерапевтичної роботи з жінками які зазнали психологічного насильства.
Психологічні особливості емоційно-вольової сфери військовослужбовців та учасників бойових дій на сході України
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Волощук Вероніка Геннадіївна; Voloshchuk Veronika Hennadiivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
Магістерська робота присвячена теоретичному вивченню та емпіричному дослідженню психологічних особливостей емоційно-вольової сфери військовослужбовців та учасників бойових дій на Сході України. Теоретично розглянуто особливості емоційно-вольової сфери військовослужбовців та учасників бойових дій у зоні воєнних операцій. Розкрито суть психологічних особливостей військових та учасників АТО під час служби на Сході України. Було підібрано діагностичний матеріал для проведення емпіричного дослідження. Емпірично досліджено, як саме військова служба впливає на психологічні особливості та стан військових та учасників антитерористичної операції. Розроблено програму занять для виявлення корекції та профілактики психологічних відхилень військовослужбовців та учасників бойових дій на Сході України.
Психологічні особливості задоволеності шлюбом у жінок різного віку
(2020) Вяткіна Вероніка Романівна; Viatkina Veronika Romanivna; Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
В роботі визначено поняття шлюбу та сім’ї у психологічній літературі. Представлені засади вивчення психологічних особливостей задоволеності шлюбом у жінок. Представлені показники якості шлюбу. Виявлено сімейно-рольові очікування та гендерно-рольова диференціація сім’ї. Визначено психологічні та вікові особливості жінок. Експериментально досліджено задоволеність шлюбом серед жінок різного віку. Розроблена тренінгова програма щодо підвищення задоволеності шлюбом серед жінок різного віку.
Психологічні особливості комунікативної компетентності державних службовців
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Григоренко Ольга Олександрівна; Hryhorenko Olha Oleksandrivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
Магістерське дослідження присвячено вивченню основних особливостей комунікативної компетентності державних службовців. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феномену комунікативної компетентності у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених. Визначено комунікативну компетентність як комплексне утворення, що складається з таких компонентів: емоційного, мотиваційного, рефлексивного і поведінкового. Описано особливості комунікативної компетентності державних службовців: - вміння прогнозувати комунікативні ситуації, в межах яких здійснюється діяльність державних службовців; - вміння керувати комунікативними процесами у певній державній установі; - вміння дотримуватися вироблених правил та вимог в ході реалізації цілісних якостей. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що досліджуваним державним службовцям характерні такі особливості комунікативної компетентності: відкритість, безтурботність, художнє мисення, незалежність, самоконтроль та емоційна стійкість; повністю відсутня схильність до асоціальної поведінки. Переважній більшості досліджених державних службовців властивий середній рівень комунікативної компетентності. Вони мають добре розвинену систему психологічних знань про себе та інших, про соціальну дійсності, уміння, навички у спілкуванні, стратегії поведінки у соціальних ситуаціях, що дозволяє будувати ефективне міжособистісне спілкування, швидко і адекватно адаптуватися. В процесі дослідження з’ясовано, що мотиваційний, когнітивний та інструментальний показники комунікативної компетентності у сфері ділового спілкування розвинені у досліджених державних службовців на середньому рівні. Серед визначених типів комунікативної поведінки у опитаних державних службовців. переважає компетентний, впевнений, партнерський стиль. Дані математичної статистики свідчать про наявність взаємозв’язку між типами комунікативної поведінки і показниками комунікативної компетентності. За результатами емпіричного дослідження було розроблено психорозвивальну програму орієнтовану на підвищення комунікативної компетентності державних службовців.

Переглянути

Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування