Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13254

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 72

Clinical and Psychological Features of the Influence of Stressogenic Factors on Eating Disorders in Women
(Гельветика, 2024) Varina Hanna Borysivna; Варіна Ганна Борисівна; Shevchenko Svitlana Vitaliivna; Шевченко Світлана Віталіївна
Eating disorders are an important object of study by both psychologists and medical specialists. Eating disorders are characterized by severe psychological and secondary somatic disorders, as well as high mortality. The study of the possible causes of eating disorders is a relevant direction in modern research. Data from these studies can be used to clarify pathogenetic mechanisms, in psychotherapy and psychological counseling. In our opinion, the most relevant is the division of eating behavior into adaptive and maladaptive, i.e., that promotes or hinders the adaptation processes of the body and personality. The existing problems of classifying the types of eating behavior in normal and pathological conditions are largely explained by the dominance of the practice of dividing “healthy” eating behavior into three types – emociogenic, external and restrictive, and clinical – mainly into anorexia and bulimia. The analysis of research results allows to confirm the thesis that eating disorders are associated with various mental and somatic disorders. The nutritional behavior of women arises in ontogenesis as a complex interfunctional psychological system and is regulated by the contradictory unity of natural needs and cultural forms of their satisfaction. In our study, we studied the eating behavior of the respondents, subjective assessment of stress, analyzed the relationship between eating behavior, subjective assessment of stress and coping strategies. The study found that women who perceive a stressful situation negatively tend to blame themselves, were dissatisfied with themselves and their behavior in a stressful situation, attribute negative qualities to themselves, and at the same time have a higher tendency to eating disorders. Likewise, the stronger a woman's emotogenic type of eating behavior is expressed, the more often she uses the escape-avoidance strategy, overeats more often and feels the desire to eat sweets more than usual.
Methodological Aspects of the Interaction of Classical Psychoanalysis and Philosophy
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article examines the methodological aspects of psychoanalytic teaching. The relationship between psychoanalysis and philosophy is considered. An attempt is made to analyze the attitude to psychoanalysis in the system “myth – philosophy – science”. Explicated the main basic concepts of psychoanalytic teaching. The evolution of psychoanalytic views on human nature and development of his psyche is revealed. The criticism of psychoanalysis through the prism of different psychological and philosophical concepts is revealed. The influence of European philosophical thought on the formation of psychoanalysis is presented. Particular attention is paid to the critique of psychoanalysis by representatives of positivism and positivism. The focus is on the classical psychoanalysis of S. Freud and his followers and on the relationship between psychoanalysis and philosophy. It is shown that psychoanalytic concepts turn out to be the centre of attraction for philosophers of different worldview orientations, no matter how sharply and fundamentally they criticize certain psychoanalytic statements or, on the contrary, uncritically borrow the fundamental ideas of S. Freud. Psychoanalysis will continue providing the most exhaustive and clear insight into the human soul, stimulating research and understanding in many fields of human endeavour. Therefore, one of the most important tasks is to proceed with the further comprehension of the richest corpus of psychoanalytic ideas. The article considers psychoanalysis as a philosophical and ideological concept, attempts to describe the main elements of this teaching. The reconstruction of the problem field of psychoanalytic philosophy is made, which, thus, inscribes it in the historical and philosophical process, as one of its integral parts.
Research on the Volunteers Resilience During Martial Low
(Гельветика, 2024) Shcherbak Tetiana Ivanivna; Щербак Тетяна Іванівна
The purpose of the article is to present the findings of a research on the resilience features of volunteers in martial law. Theoretical aspects include analyzing, comparing, systematizing, and summarizing scientific sources and data from experimental research; empirical aspects involve psychodiagnostics methods: the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC-10) (adapted by Z. Kireeva, O. Odnostalko, B. Biron); the “Brief Resilience Scale” (by B. Smith et al., adapted by O. Shevchenko); the “Hardiness Survey” by S. Maddi (adapted by D. Leontiev). The defined psychodiagnostics tools allowed for the investigation, analysis, and interpretation of the resilience levels of volunteers under martial law. The general sample parameters: 31 volunteers, including 27 women and 4 men; age range from 26 to 59 years (average age of the sample is 34 years). 74% of the surveyed volunteers were in Ukraine, most of whom were in frontline cities, while 25.8% were volunteers forced to move abroad. This research presents an analysis of resilience as a psychological phenomenon. It includes an analysis of theoretical research on scientific approaches to defining and understanding the concept of “resilience”. It presents scientists’ views on resilience depending on the subject of research, in particular, this phenomenon is considered as a personality trait, a dynamic process, and an adaptive-defensive mechanism. The types and components of resilience were defined. The emergence and development of the volunteer movement in Ukraine, as well as the flourishing of volunteer activities during the full-scale invasion, were analyzed. The mental health risks for volunteers during the war were systematized. The need to form and develop resilience in volunteers during wartime and post-war periods was highlighted. It was noted that the resilience level of most surveyed volunteers was low. Volunteers with a high level of resilience, meaning those who can overcome tension, recover, and grow personally even in martial law, were few. The resilience level of volunteers living in Ukraine under conditions of daily stress and military threats was mostly low, hence insufficient. Meanwhile, volunteers living abroad tend to have an average level of resilience, making it easier for these respondents to adapt to new changes, considering the safe conditions.
Self-Regulation of the Emotional State as the Basis of the Future Specialist Formation
(2024) Korniienko Inokentii Oleksiiovych; Корнієнко Інокентій Олексійович; Barchi Beata Vasylivna; Барчі Беата Василівна
The modern system of training a future specialist requires the student to develop both creative potential and the disclosure of individual personality qualities. The student is considered as a subject of initiation of personal activity, who is able to arbitrarily regulate their own activity in order to achieve professional goals. In this context, initiative, creativity, responsibility, ability to self-determination, self-actualization, and self-reflection are the leading personality characteristics that must be fostered. In the article, the authors carried out a theoretical analysis of the content and structural organization of psychological self-regulation in the process of future specialist formation. It has been substantiated that self-regulation is the management of one’s psycho-emotional state, which is achieved by influencing oneself with the help of words, imaginary images, as well as controlling muscle tone and breathing. The methods of self-regulation of the emotional state, which contribute to the restoration of strength, normalize the emotional background, and strengthen the mobilization of the body’s resources have been characterized. Based on the analysis, recommendations have been made for the formation of certain components of the psychological self-regulation of the individual in the process of the future specialist development. It has been proven that the process of developing emotional and volitional self-control is based on three main points: relaxation, visualization, and self-suggestion. The main goal is to learn to consciously create an optimal “internal atmosphere” within oneself. Relaxation techniques help reduce muscle tension, slow breathing, and promote a calmer state of mind. Visualization involves forming vivid mental images that can shape emotions and mindset. Self-suggestion uses positive affirmations and self-talk to reinforce desired attitudes and behaviours. By mastering these self-regulation methods, students can better manage stress, improve focus, boost confidence, and maintain motivation throughout their professional training.
The Structure of the Mental Apparatus of Classical Freud’s Psychoanalysis (Philosophical and Psychological Analysis)
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article is devoted to the philosophical analysis of the complex of issues related to the understanding and interpretation of the structure of the mental apparatus of Freud’s classical psychoanalysis. The basic principles of psychoanalysis of consciousness are presented, the dynamics of the development of psychoanalytic ideas of the system unconscious – consciousness is revealed. From the perspective of psychoanalysis, the psyche splits into two opposing spheres: the Conscious and the Unconscious. They are the defining characteristics of the personality structure. However, they are not equivalent. The Unconscious is a special domain of the psyche. The Unconscious is the essence of the human psyche. The Conscious is built on top of the Unconscious. The structure of the mental apparatus according to Freud consists of three components: “Ego” – the sphere of the Conscious, the mediator between the “Id” and the external world. “Id” is the underlying layer of the Unconscious that urges and determines human behaviour, the domain of the Unconscious. “Id” is the foundation of any child’s personality. It is driven by primary biological needs, desires, and emotions. At the same time, “Id” is not a dry foundation for further development, but an original living source of psychic energy that “Ego” and “Super-Ego” just “borrow”. “Super-Ego” is the intrapersonal conscience, a kind of censor. “Super-Ego” is generated by the inability of “Ego” to curb unconscious impulses and subject them to the demands of reality. “Ego” tries to maintain harmony both with “Id” and with the outside world. This creates a new instance of “Super-Ego” – conscience or unconscious guilt. “Super-Ego” reflects social inhibitions. The “Id” can lead to conflict situations and mental disorders (neuroses). Neuroses are illnesses caused by conflict between the Conscious and the Unconscious; they occur where the control of the Consciousness is weakened.
Аrt Therapy Tools in Crisis Counseling
(Гельветика, 2024) Vasilevska Olena Ivanivna; Василевська Олена Іванівна; Dvornichenko Larisa Leonidivna; Дворніченко Лариса Леонідівна
The purpose of this article is to reveal the possibilities of using art therapeutic methods for psychological support of people who survived traumatic events in the phase of resource accumulation. A systematic approach was used to write the article, which allowed to reveal the possibilities of art therapy in the structure of crisis counseling. The difference between crisis counseling and other forms of psychological assistance is highlighted, the main tasks and stages of work are revealed. The place of art therapy in the range of crisis care techniques is revealed. It is noted that art-therapeutic techniques make it possible to indicate their experiences in all sensory channels, which activates the vital forces of the individual. It is claimed that due to the variability of art therapy and its features, a specialist can form a productive individual tactic of helping a person, including to restore integration. The main mechanisms of psychological influence, which are typical for art-therapeutic technologies, are analyzed, the main factors and functions are determined. Separately considered the task of the therapist in working with a person who has experienced traumatic events, the activation of personal, generic and transpersonal resources is highlighted, which is achieved through the use of a number of art-therapeutic techniques. It is noted that art therapy is a means of gaining inner strength by clients, their awareness of their interests and their self. Separately, the possibilities of art psychotherapy in working with children who have psychological traumas caused by war are revealed. Approaches to understanding mental trauma are analyzed and the strategy of helping to overcome it by means of art therapy, based on the interpretation of the concept of post-traumatic development, is outlined. The place of art therapy as a method of helping a person in a crisis period of life is determined, the advantages of its use in working with mental injuries of a person are described. Examples of art-therapeutic methods and technologies that are most effective and environmentally friendly in overcoming the consequences of psychotraumatic events are given. It is noted that the topic of providing psychological assistance to persons who have experienced traumatic experience by means of atr-therapy has further prospects for development for persons of different age categories.
Авторська методика оцінювання рівня стресостійкості військовослужбовців механізованих підрозділів до дій в умовах оборонного бою
(Гельветика, 2024) Українець Василь Мирославович; Ukrainets Vasyl Myroslavovych
У статті розкрито процес розроблення та апробації авторської методики оцінювання рівня стресостійкості військовослужбовців механізованих підрозділів до дій в умовах оборонного бою. В основу дослідження покладено сучасні наукові підходи до побудови тестів. На основі змістової характеристики стресостійкості військовослужбовця, чинників оборонного бою та частоти їх впливу на психіку і поведінку особового складу механізованих підрозділів сконструювано тестові твердження. Взявши за основу результати структурного аналізу стресостійкості, твердження опитувальника розподілено за чотирма шкалами: ціннісно-мотиваційною, когнітивно-інтелектуальною, емоційно-вольовою, поведінковою. Ціннісно-мотиваційна шкала відображає систему мотивів, потреб та цінностей військовослужбовців. Когнітивно-інтелектуальна шкала характеризує здатність військовослужбовців сприймати, аналізувати й інтерпретувати інформацію, ухвалювати швидкі та правильні рішення. Емоційно-вольова шкала відображає систему емоцій, почуттів і вольових якостей військовослужбовців. Поведінкова шкала характеризує реакції, психічні стани та поведінку військовослужбовців під час ведення оборонного бою. Методика успішно апробована за психометричними процедурами: перевірки дискримінативності, надійності і валідності. На основі зарубіжних і вітчизняних сучасних наукових досліджень стресостійкості, моделі контролю за бойовим та оперативним стресом армій країн – членів НАТО визначено чотирьох рівневий діапазон оцінювання рівня стресостійкості. Результати психометричної перевірки показали її практико-діагностичну придатність до використання. Не зважаючи на те, що методика орієнтована на оцінювання рівня стресостійкості військовослужбовців механізованих підрозділів, її можна застосовувати і в інших загальновійськових підрозділах, залучених до підготовки та ведення оборонного бою.
Аксіометрика диспозиційного антагонізму в структурі особистості
(Гельветика, 2024) Карпенко Зіновія Степанівна; Karpenko Zinoviia Stepanivna
Статтю присвячено теоретичному моделюванню диспозиційного антагонізму в структурі особистості з позицій аксіо-логічного підходу в персонології та принципу інтегральної суб’єктності. Зазначено, що історичною логікою розвитку теорій рис у психології особистості доведено існування найбільш генералізованих позитивних рис-диспозицій, відображених у «Вели-кій п’ятірці» (нейротизм / емоційна стабільність, екстраверсія / інтроверсія, відкритість / закритість досвіду, доброзичли-вість / дружелюбність, свідомість / сумлінність), згодом доповнених фактором «Чесність, скромність» у HEXACO. В останні два десятиліття верифіковано існування «Темної тріади» у складі неклінічних форм психопатії, нарцисизму й макіавелізму, доповнених згодом неклінічним садизмом у «Темній тетраді». Аргументовано ієрархічну концептуальну модель диспозиційного антагонізму позитивних і негативних предикторів поведінки на п’яти рівнях суб’єктної репрезентації особистості: 1) від-носний суб’єкт або психосоматичний індивід – нейротизм vs первинна психопатія; 2) моносуб’єкт або суб’єкт індивідуальної предметної діяльності – екстраверсія vs нарцисизм; 3) полісуб’єкт або соціальний індивід, особистість у вузькому значенні – доброзичливість vs макіавелізм; 4) метасуб’єкт або творча індивідуальність – відкритість досвіду vs садизм; 5) абсолют-ний суб’єкт або цілісна, універсальна людина чи особистість у широкому значенні – свідомість vs вторинна психопатія, що сукупно маркують біофільний та некрофільний ціннісно-мотиваційні чинники структури особистості й зумовлені ними від-повідні вчинки. На часі – масштабна емпірична перевірка валідності запропонованої моделі з метою запобігання й корекції різноманітних поведінкових девіацій на рівні як особистості, так і суспільних феноменів.
Аспекти соціально-психологічної адаптації дітей дошкільного віку в сучасних реаліях
(Гельветика, 2024) Петринич Олена Григорівна; Petrynych Olena Hryhorivna; Компанович Маріанна Станіславівна; Kompanovych Marianna Stanislavivna
Стаття присвячена актуальним питанням адаптації дошкільників до сучасних реалій спричинених війною та наслідків до яких вона призвела. Проаналізовано сутність поняття соціально-психологічної адаптації, її особливостей у особистості дитини дошкільного віку. Проаналізовано феномен адаптації, його типи, види та суттєві ознаки та особливості. Наголошено на розумінні явища адаптації як процесу та результату. Розглянуто адаптацію дошкільників як перший рівень соціалізації, що полягає у засвоєнні та відтворенні соціального досвіду суспільства, набутті якостей необхідних для подальшого досвіду життєдіяльності в соціальних групах. Проаналізовано показники та прояви адаптованості дошкільників. Описано чотири критерії адаптованості, а саме фізіологічний, когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий та їх характерні позитивні та негативні аспекти. Описано та проаналізовано рівні адаптованості дітей до умов закладу дошкільної освіти, тривалість перебігу, якісні та кількісні зміни в ході цього. На основі цього охарактеризовано індивідуальність перебігу процесу адаптації за фазами та етапами. Теперішні умови, в яких перебуває країна однозначно негативно відображаються на процесі соціально-психологічної адаптації дитини, заважаючи її повноцінній соціалізації. Під час повітряних тривог, перебуваючи в укриттях, які зазвичай не розраховані на таку кількість дітей, вони є мало активні, не мають можливості порухатись, відчувають скутість, тривогу, страх, стрес. Невизначеність часу перебування в укритті виснажує дітей, не дає можливість відчувати стабільність та комфорт. Сигнал звуку повітряної тривоги може пролунати у будь-який момент. Він завжди буде неочікуваним і в короткі обмежені терміни діти мають слухати команду вихователя як їм діяти. Вони мають швидко перервати свою діяльність, якою були зайнятті, або сон, брати свої речі (пиття, перекус, можливо іграшку) і організовано перейти в укриття. В таких умовах ситуація соціально-психологічної адаптації загострюється і у дитини погіршуються навички самостійності, поведінки та спілкування, з’являються прояви неконтрольованої агресії.
Використання арттерапевтичних засобів у роботі з психосоціального відновлення особистості
(Гельветика, 2024) Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
У статті приділено увагу актуальним проблемам психологічної допомоги населенню в результаті різних соціальних потря-сінь, запропоновано стратегію психосоціального відновлення особистості, що представлено низкою арттерапевтичних вправ для роботи з різновіковими категоріями клієнтів, які потребують психологічної допомоги, проаналізовано переваги застосу-вання методу арттерапії.Арттерапія – це різновид психотерапії. Загалом цей напрям використовує процес включення особистості у творчість для поліпшення її емоційного, когнітивного та фізичного благополуччя. Це форма експресивної терапії, що спонукає людей досліджувати і виражати свої думки й почуття за допомогою творчості, а не покладатися виключно на вербальне спілку-вання. Більш повне визначення арттерапії було надано Американською асоціацією арттерапії (2013): це інтегративна профе-сія у сфері психічного здоровʼя та соціальних послуг, яка збагачує життя людей, сімей та спільнот через активну творчість, творчий процес, прикладну психологічну теорію та людський досвід у рамках психотерапевтичних відносин [4].Арттерапія як метод роботи з різновіковими категоріями клієнтів поєднує «розмовну» терапію з інтерпретацією візуаль-них образів для проникнення в підсвідомість людини, використовуючи засоби, що розкривають думки і почуття людини, які не можуть бути негайно виражені словами, і досягаючи успіху, коли інші втручання не справляються.Терапія за допомогою мистецтва як засобу зцілення і спілкування вельми актуальна для дітей і підлітків. В роботі з малень-кими дітьми можна уникнути проблеми обмежених мовних навичок для вираження складних думок і емоцій. Зазначений барʼєр вдасться подолати за допомогою методів вираження, які діти розуміють достатньо добре, наприклад малювання або роз-фарбовування. Підліткам може бути корисним вільне від тиску і наслідків середовище для вираження своїх думок і почуттів. Дистрес від стримуваних емоцій і складних переживань, що потребують вираження, особливо поширений серед дорослих людей. Арттерапія в таких випадках допомагає розвивати емоційно орієнтовані навички подолання труднощів і підвищувати емоційну усвідомленість дорослих тощо.Слід зазначити, що заняття арттерапією слугують цілям, що виходять за рамки декоративно-прикладного мистецтва. Навіть самостійні артзаняття задіюють розум, тіло і дух таким чином, що людина може передавати свої думки та емоції за допомогою візуальних і символічних методів, а не тільки через слова, що сприяє підвищенню самооцінки і самосвідомості особистості.
Вплив переживання ситуації невизначеності на психологічний добробут особистості
(Гельветика, 2024) Папуча Микола Васильович; Papucha Mykola Vasylovych
У статті розкривається актуальність проблеми переживання ситуацій невизначеності українцями в умовах повномасштабної війни. Зазначається, що досвід проживання гостро невизначених ситуацій негативно впливає на психологічний стан особистості. Тому метою статті визначено аналіз впливу переживання ситуацій невизначеності на психологічний добробут особистості. Ситуації невизначеності трактуються як ситуації, які не підлягають готовим схемам інтерпретації, не мають звичайної логіки пояснення, відрізняються відсутністю відомих часових, смислових, причинно-наслідкових та інших закономірностей. Невизначені ситуації характеризуються новизною, суперечливістю, складністю, множинністю можливостей, виборів і рішень, непередбачуваністю, неконтрольованістю. Під невизначеністю пропонується розуміти афективно-когнітивний стан людського досвіду, який характеризується кризою передбачуваності очікуваного майбутнього, прийняття рішень, ідентичності, свободи волі. Важливим механізмом опанування ситуацій невизначеності є переживання. Переживання розглядається як особлива діяльність по перебудові психічного світу, спрямовану на встановлення смислової відповідності між свідомістю і буттям, загальною метою якої є підвищення осмисленості життя. Ця діяльність актуалізується в критичних ситуаціях неможливості досягнення суб’єктом головних мотивів і планів його життя, руйнації ідеалів та цінностей, результатом такої діяльності є перетворення психічної реальності. Робляться висновки про те, що життя людини в своїй екзистенційній основі наповнене невизначеністю, яка може бути позитивним фактором для виявлення людської свободи, креативності, життєвого інтересу та розвитку; екстремальні ситуації невизначеності негативно впливають на психологічне благополуччя особистості; переживання є тим основним психологічним механізмом, що дозволяє опанувати ситуацію невизначеності через трансформацію ціннісно-смислової сфери особистості, надання нових значень, зміну світогляду, реконструювання ідентичності людини; психологічна допомога особистості може полягати, зокрема, у супроводі процесу переживання гостро невизначених ситуацій.
Дослідження особливостей емоційно-психологічного стану вимушено переміщених жінок під час війни
(Гельветика, 2024) Хараджи Марина Вікторівна; Kharadzhy Maryna Viktorivna; Федоренко Анна Петрівна; Fedorenko Anna Petrivna
Стаття присвячена висвітленню результатів дослідження особливостей емоційно-психологічного стану вимушено переміщених жінок під час війни. В умовах війни психоемоційний стан особистості суттєво змінюється і відображає те, як вона сприймає світ навколо себе. Стійкість людини в таких стресових умовах часто є результатом її адаптивності до нових складних життєвих обставин, здатності впоратися зі стресом, подолання труднощів і збереження власної стійкості. Ця стійкість значно залежить від розвиненого емоційного інтелекту та успішної адаптації до непередбачуваних життєвих умов. Вплив війни на емоційно-психологічний стан особистості є значним і комплексним явищем. Воєнні події часто спричиняють серйозний стрес та тривогу у людей, що може призводити до різних форм психічних розладів, таких як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, анксіозні розлади та інші психосоматичні захворювання. Особистість під впливом війни втрачає раніше встановлену емоційну стійкість та відчуває сильну втому від постійного стресу та неспокою. Зміна звичних умов життя, загроза особистій безпеці та втрата близьких людей можуть суттєво підірвати психічне здоров'я та викликати емоційну дезорганізацію. Аналіз проблеми вимушено переміщених жінок під час війни, показав, що військові конфлікти можуть спричиняти різні форми стресу, що може впливати як на фізичне, так і на психічне здоров'я жінок, а також ускладнювати їхню адаптацію до нових умов життя. Наше дослідження показало, що вимушено переміщені жінки під час війни стикаються з високим рівнем тривоги, психологічного стресу та самотності. Це свідчить про необхідність комплексної підтримки, яка включає психологічну допомогу, соціальні послуги та програми для зменшення відчуття ізоляції. Оптимальна психологічна підтримка та реабілітація грають ключову роль у підтриманні психічного здоров'я та відновленні стійкості.
Ембодімент-підхід та ембодімент-пізнання: досвід вивчення й перспективи
(Гельветика, 2024) Бєлова Оксана Вікторівна; Bielova Oksana Viktorivna
Стаття розкриває результати теоретико-методологічного аналізу та підходів до вивчення явища ембодіменту. Ана-ліз численних досліджень веде до усвідомлення, що в основі поняття «ембодімент» лежить такий термін, як «embodied cognition» – «втілене пізнання» або «втілений розум». Здійснено аналіз цих понять у низці досліджень закордонних науковців у сфері когнітивних наук. У результаті аналізу психологічних досліджень цього конструкту в українській психологічній та пси-хотерапевтичній літературі встановлено недостатню представленість його вивчення.Проаналізовано підходи до аналізу проблеми ембодіменту. Зазначається, що попри низку досліджень, у яких є традиція вивчення ембодіменту з погляду підпорядкованості людини центральній нервовій системі, ембодімент не зводиться лише до односторонніх зв’язків «тіло – розум», а є взаємопов’язаним процесом взаємовпливу тіла на психіку та психіки на тіло. Ембо-дімент стосується не лише розумових процесів, а й сенсомоторного досвіду людей, їхніх здібностей.Крім того, автор пише, що ембодімент проявляється через інтеграцію сенсорних і моторних процесів у формуванні пізнання, а також передбачає, що когнітивні процеси часто передбачають моделювання сенсомоторних переживань у розумі, підкреслює ситуаційну природу пізнання, тобто когнітивні процеси формуються конкретними контекстами та середови-щами, у яких вони відбуваються. Загалом, спроба трактувати ембодімент-пізнання полягає у визначенні цього явища як процесу розуміння ідей і зв’язків між ними. У результаті такого трактування встановлено, що ембодімент-пізнання стосується не лише розумових процесів, а й сенсомоторного досвіду людей, їхніх здібностей. Будова тіла та його руху, пози й дихання визначає спосіб і стратегії нашого мислення, почуттів, вчинків та досягнень. Тіло і мозок єдині. Перебуваючи у зв’язку, вони впливають одне на одного.Тіло нічого не забуває. У ситуації відсутності розрядки травматичної енергії для тіла травматична ситуація залишається актуальною. Для розрядки цієї енергії необхідно навчитися відчувати себе нерозривно від тіла й довіряти йому. Основний метод розрядки та терапії – у спеціально створених умовах, які дозволяють тілу самостійно визначити адекватний вихід із ситуації.
Емоційні потреби та копінг-стратегії дорослих українців в умовах війни
(Гельветика, 2024) Журавльова Лариса Петрівна; Zhuravlova Larysa Petrivna; Баранова Алла Василівна; Baranova Alla Vasylivna
За часів війни потреби людей змінюються в усіх сферах – від особистих до суспільних. Важливого значення набуває психологічна та психоемоційна підтримка, адже війна залишає глибокі психологічні й емоційні травми. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів і дій. Визначення цих потреб і пошук шляхів їх ефективного задоволення ускладнено особливостями психоемоційного стану в умовах війни та впливом відповідних стресових факторів. Метою дослідження було вивчення копінг-стратегій та застосування інноваційного підходу до визначення емоційних потреб дорослих українців в умовах війни. Основою для дослідження, обрано методику інтегративної моделі подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності для людини BASIC Ph (Мулі Лахад, Ізраїль) і оцінювання емоційних потреб і мотивації людей AgileBrain (Leading Indicator Systems, США). Виявлено, що в стані стресу для пошуку внутрішньої стабільності та відновлення 60,0% сучасних українців першочергово обирають дії, що пов’язані з когнітивними копінг-стратегіями, а третина (33,3%) – вірою та власними моральними цінностями; найрідше – спрямовують свої активності на вираження емоцій і почуттів та звертаються за підтримкою до соціуму (відповідно, 61,7% та 65,0%). Жінки надають більшу перевагу таким копінг-стратегіям, як віра та моральні цінності, вираження емоцій та почуттів, соціальна підтримка та зв’язки, фізична активність, порівняно з чоловіками. Ієрархічна структура домінуючих потреб сучасних українців в умовах війни в порядку спадання їх емоційної інтенсивності має наступний вигляд: потреба у розвитку потенціалу та самореалізації, турботі, безпеці, автономії та визнанні власного Я, власних дій. У чоловіків більш активованими є потреби у визнанні, духовності та верховенстві права (справедливості) та менш активованою потреба у безпеці, порівняно з жінками. Жінки спрямовані на досягнення задоволення потреб, а чоловіки – на уникнення того, що заважає їх задовольнити.
Емпіричне дослідження особливостей прояву емпатії у студентів ЗВО
(2023) Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
У статті аналізується емпіричне дослідження особливостей прояву емпатії у студентів закладів вищої освіти. Висвітлені особливості різних підходів до розуміння поняття емпатії. Розкриті результати дослідження розвитку емпатії у студентіврізний спеціальностей педагогічного університету. Зазначено, що між вибором професійної діяльності, особливостями особистісних рис та проявами емпатичних здібностей є взаємозв’язок. Визначені особливості проявів раціонального, емоційного та інтуїтивного каналів емпатії. Висвітлено пріоритетний розвиток таких рис, як співпереживання та інтуїтивне відчуття людини, та емоційного каналу емпатії у студентів-психологів, інтуїтивного каналу емпатії і таких рис, як «вчування» не тільки у світ людей, але і в художній об’єкт, у студентів інституту мистецтв та раціональний канал емпатії і вміння підпорядковуватись нормам, правилам у студентів – майбутніх учителів початкових класів. Зазначається, що між особистісними рисами та проявами емпатії є зв’язок на рівні статистичної значущості. Доведено існування прямого взаємозв’язку на рівні статистичної значущості р=0,01 між показниками емоційної стабільності-нестабільності та рівнем проникаючої здібності емпатії, тобто властивості, що дозволяє створювати атмосферу довірливості та ефективного спілкування. Зазначений обернений взаємозв’язок на рівні статистичної значущості р=0,01 між показниками емоційної стабільності та раціональним каналом емпатії, а саме здібності розуміти іншу людину, її стани, проблеми, поведінку. Доведений прямий взаємозв’язок нарівні статистичної значущості р=0,05 між такими проявами особистості, як консерватизм-радикалізм, практичність-мрійливість, та інтуїтивним каналом емпатії. Проведений аналіз підкреслив необхідність розвивальної та корекційної роботи щодо гармонізації емпатії у студентів – майбутніх педагогів та психологів.
Емпіричні розвідки аспектів щастя особистості в довоєнний час
(2023) Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
Стаття висвітлює основні підходи до розуміння сутності поняття «щастя»: гедоністичний підхід, евдемоністичний підхід та вивчення щастя як позитивного афективного стану. Подано визначення щастя як психологічного феномену, що характеризується задоволеністю та усвідомлюваністю життєдіяльності людини, домінуванням позитивного емоційного стану, цілісним сприйняттям часу, позитивним ставленням до себе та навколишнього світу. Висвітлено поняття «зріле щастя» як позитивний стан душі, що характеризується спокоєм, прийняттям, задоволенням, внутрішньою гармонією. Визначено структурні аспекти щастя: суб’єктивність; відсутність негативного афекту та певна вираженість позитивних станів; наявність глобальної оцінки свого життя. У статті розглядається проблема соціально-психологічних чинників переживання щастя особистістю. Показана залежність рівня відчуття щастя від віку, статі та належності до певної професійної групи. З’ясовано, що з віком показник задоволеності життям знижується. Констатовано, що у середньому дорослому віці частіше трапляються люди, які мають рівень задоволеності життям «нижчий за середній». Встановлено, що здоров’я, сім’я та любов є одними з найважливіших критеріїв щастя. Розглянуто ґендерні аспекти переживання щастя. Підтверджено, що для жінок найголовнішими є потреба в безпеці та міжособистісні потреби, для чоловіків – задоволення потреби у визнанні, самовираженні та матеріальні потреби. Визначено, що найбільш задоволеними життям серед різних професійних груп є психологи (що пов’язують з наявними професійними психологічними знаннями), найменш задоволеними є вчителі. У ході дослідження встановлено наявність прямих кореляцій між відчуттям щастя та рівнем мотивації особистості до успіху і ступенем задоволеності базових потреб.
Епоха постправди у сучасному світі: витоки та причини
(2023) Коркос Ярослав Олександрович; Korkos Yaroslav Oleksandrovych
Статтю присвячено епосі постправди як феномену суспільно-політичного дискурсу та практики, коли правдивість чи хибність фактів та суджень ігнорується. Початок епохи постправди зазвичай пов’язують з 2016 роком, а саме референдумом та процедурою Brexit, виборами президента США (безпосередньо через постать Д. Трампа). Епоха постправди позначає ситуацію, коли політика повністю побудована на брехні, яка не викликає суспільного осуду. Особливістю є прояв цих ознак серед демократичних країн. Використання політики «альтернативних фактів» є частиною державної політики таких авторитарних країн, як Китай, Росія, Білорусь тощо, однак прояв її у демократичному суспільстві є нетиповим. Філософські витоки епохи постправди полягають у теорії суб’єктивного релятивізму, яка заперечує існування абсолютної, об’єктивної істини й наголошує, що статус істинності залежить від індивідуальних суджень, досвіду та умов культури.У контексті релятивізму наука є лише однією з точок зору на світ, що має однакову силу та впливовість аргументів з релігією міфами, судженнями та особистісним досвідом пересічної людини. Концепція рівності думок та точок зору переплітається з проблемою меж свободи слова: чи справді у суспільстві мають транслюватись різні думки незалежно від доказів. Характерними ознаками постправди є: а) ігнорування у повідомленні об’єктивних фактів; б) апеляція до цінностей та переконань особистості; в) використання емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Епоха постправди фактично характеризується конструюванням альтернативної реальності, що пов’язано з низкою феноменів: фейк ньюз, акцентний фреймінг, клікбейт, інформаційний хайп, журналістика думок тощо. Обґрунтовано, що виникнення і розвиток епохи постправди зумовлені технологічним, політичним, філософським та інформаційним чинниками. Розглянуто, як епоха постправди впливає на політичну, освітню, наукову та інші сфери, що значно знижує їхню ефективність. Дезінформація як частина постправди є суттєвим викликом для пересічних громадян.
Ефективне управління персоналом: ключові функції hr-менеджера в сучасному бізнесі
(Гельветика, 2024) Вовк Валентина Олегівна; Vovk Valentyna Olehivna
Наймання фахівця з людських ресурсів має низку важливих переваг для будь-якої організації. Адже HR-фахівці вивчають ринок праці, аналізують резюме, проводять співбесіди, допомагають компанії знайти та дібрати кваліфікованих кандидатів на вакансії. Працюють над збереженням і розвитком персоналу через розробку та впровадження програм навчання й переква-ліфікації працівників. Організовують та проводять тренінги для підвищення кваліфікації, покращення навичок і компетенцій співпрацівників, особистісного й професійного саморозвитку. Допомагають новим працівникам адаптуватися до робочого середовища, проводять ознайомлювальні тренінги та онбордингові програми. Беруть участь у вирішенні питань звільнення, переведення, відпусток та інших аспектів управління персоналом, а також відстежують зміни в законодавстві про працю та забезпечують відповідність організації всім вимогам і правилам у сфері трудових відносин.У статті авторка досліджує стратегічне значення HR-функцій для успішної діяльності підприємства, зосереджуючись на ключових аспектах управління персоналом. Розкриває основні функції, які виконує фахівець з людських ресурсів у компанії, до яких зараховує: рекрутинг, адаптацію, навчання, розвиток, оцінку та мотивацію працівників, управління конфліктами й збере-ження талантів. На основі актуальних досліджень та практичного досвіду роботи HR-спеціалістів аналізує основні напрями для оптимізації роботи відділу управління персоналом та підвищення його ефективності в сучасному бізнес-середовищі. Стаття надає читачам зрозуміле уявлення про ключові функції HR-менеджера, визначає їх значущість для успішного функціонування бізнесу, забезпечення ефективної роботи персоналу та сприяння досягненню стратегічних цілей організації в сучасних умовах глобального ринку праці.
Життєстійкість як адаптаційний ресурс особистості у реальності невизначеності життя
(2023) Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
Невизначеність та нестабільність – це те, що спіткає нас щодня у сучасній новій реальності. Життєстійкі переконання, безперечно, мають вплив на оцінку ситуації – вона сприймається як менш травматична через готовність активно діяти та впевненість у здатності вплинути на ситуацію. Теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей життєстійкості особистості у ситуаціях невизначеності стало метою цього дослідження. Встановлено значення життєстійкості особистості у сучасних мінливих умовах: створення основи внутрішньої гармонії, повноцінного психічного здоров’я і високої здатності до життєдіяльності. Розкрито сутність життєстійкості як ресурсу для адаптації особистості у суспільстві. У результаті проведеного дослідження встановлено, що загальний рівень життєстійкості впливає на саморозвиток, пристрасність, оптимізм, адаптивність. Констатовано, що показники вираженості адаптації мають позитивні значимі зв’язки з усіма компонентами життєстійкості і її загальним показником. Підтверджено, що залученість як компонент життєстійкості має значимі зв’язки з емоційним комфортом і близькі до значимих зв’язки з прийняттям себе та внутрішнім контролем. Встановлено, що показники вираженості «прийняття ризику» мають зворотно пропорційні зв’язки з показником дезадаптації. Статистичним аналізом доведено, що показник «контроль» значущо позитивно корелює з такими показниками, як: «умови саморозвитку» та «оптимізм». Чим вищий показник життєстійкості в особистості, тим яскравіше виражені показники прийняття себе і емоційного комфорту. Було виявлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню невизначених ситуацій і включає вибір особистістю стратегій подолання, які дозволяють протистояти новим труднощам у професійному та особистому житті. Високий рівень ефективності адаптації мають респонденти з високими показниками життєстійкості.
Застосування методу арт-терапії у разі криз і психічних травм особистості
(2023) Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
У науковій статті йдеться про роботу психолога з кризами особистості. Серед таких виділяють особистісні кризи, професійні, кризові стани сім’ї. Висвітлено, що є різні кризи. Так, криза розвитку – це зміни, які є нормальною частиною життя особистості і можуть бути успішно пережиті лише тоді, коли людина навчиться справлятися зі своєю ситуацією. При цьому ситуативна криза – це результат несподіваної травми. Іноді ці кризи розвитку або ситуативні кризи можуть відбуватися одночасно, і коли це трапляється, криза, як правило, є більш руйнівною для особистості. Розкрито також розуміння психічної травми та зазначено її особливості протікання. Визначено, що наслідки травми можуть включати: зміну режиму сну, панічні атаки, замкнутість, нав’язливі думки, досить легку лякливість особистості, підвищену пильність тощо. Деякі зі способів, якими травма може проявлятися в організмі, включають: хронічні захворювання або біль, проблеми зі сном, часті головні болі або біль у грудях тощо. Запропоновано шляхи психологічної допомоги у разі криз і психічних травм особистості, при цьому акцент зроблено на роботі психолога в методі арт-терапії – формі психологічної допомоги, в основі якої – безпечне і природне для людини образотворче мистецтво, казкотерапія, фототерапія, пісочна терапія тощо. Підкреслюється, що завдяки творчому процесу арт-терапія може бути цінним терапевтичним підходом у роботі з травмою та кризами особистості.Обґрунтовується, що використання мистецтва для вираження емоцій відкриває доступ як до візуальної пам’яті, так і до тілесної пам’яті, оскільки не тільки дозволяє людям створювати образи. Використання художніх матеріалів, таких як глина і фарби, може відновити зв’язок з фізичними відчуттями, які можуть бути відрізані від своїх тілесних відчуттів. Оскільки дослідниками припускається, що дотик і зір безпосередньо пов’язані з центром страху в мозку людини, арт-терапія підходить для роботи з травматичною пам’яттю.

Переглянути

Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування