Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13254

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 160

Clinical and Psychological Features of the Influence of Stressogenic Factors on Eating Disorders in Women
(Гельветика, 2024) Varina Hanna Borysivna; Варіна Ганна Борисівна; Shevchenko Svitlana Vitaliivna; Шевченко Світлана Віталіївна
Eating disorders are an important object of study by both psychologists and medical specialists. Eating disorders are characterized by severe psychological and secondary somatic disorders, as well as high mortality. The study of the possible causes of eating disorders is a relevant direction in modern research. Data from these studies can be used to clarify pathogenetic mechanisms, in psychotherapy and psychological counseling. In our opinion, the most relevant is the division of eating behavior into adaptive and maladaptive, i.e., that promotes or hinders the adaptation processes of the body and personality. The existing problems of classifying the types of eating behavior in normal and pathological conditions are largely explained by the dominance of the practice of dividing “healthy” eating behavior into three types – emociogenic, external and restrictive, and clinical – mainly into anorexia and bulimia. The analysis of research results allows to confirm the thesis that eating disorders are associated with various mental and somatic disorders. The nutritional behavior of women arises in ontogenesis as a complex interfunctional psychological system and is regulated by the contradictory unity of natural needs and cultural forms of their satisfaction. In our study, we studied the eating behavior of the respondents, subjective assessment of stress, analyzed the relationship between eating behavior, subjective assessment of stress and coping strategies. The study found that women who perceive a stressful situation negatively tend to blame themselves, were dissatisfied with themselves and their behavior in a stressful situation, attribute negative qualities to themselves, and at the same time have a higher tendency to eating disorders. Likewise, the stronger a woman's emotogenic type of eating behavior is expressed, the more often she uses the escape-avoidance strategy, overeats more often and feels the desire to eat sweets more than usual.
Environmental Self-Awareness as a Value-Semantic Component of the Personal Resource Potential
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Varina Hanna Borysivna; Molozhon Karina Oleksandrivna; Burtseva Olena Henadiivna; Варіна Ганна Борисівна; Моложон Каріна Олександрівна; Бурцева Олена Генадіївна
The article presents a theoretical and empirical study of environmental self-awareness as a value-semantic component of an individual’s resource potential. The relevance of the study is determined by the growing scale of global environmental challenges and the need to identify psychological mechanisms underlying the formation of pro-environmental behavior. The aim of the study is to conceptualize environmental self-awareness as an integrative personal resource and to empirically examine its relationships with psychological resourcefulness and self-reflection. The methodology is based on a cross-sectional correlational research design. The sample consisted of 142 higher education students of Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University. Data were collected using validated psychometric instruments, including the New Ecological Paradigm (NEP) scale, the Pro-environmental Social Responsibility (PSR) scale, the Self-Reflection and Insight Scale (SRIS), and a psychological resourcefulness questionnaire. The internal consistency of the instruments was confirmed (Cronbach’s α = 0.78–0.84). The results indicate that medium and high levels of environmental beliefs, environmental responsibility, self-reflection, and psychological resourcefulness prevail in the sample. Statistically significant positive correlations were found between environmental beliefs and environmental responsibility (r = 0.42; p < 0.01), psychological resourcefulness (r = 0.35; p < 0.01), as well as between self-reflection and resourcefulness (r = 0.47; p < 0.01). A relative asymmetry between the cognitive-worldview and value-normative components was identified, manifested in the higher development of normative orientations compared to the depth of their cognitive internalization. The scientific novelty lies in the interpretation of environmental self-awareness as an integrative value-semantic resource that combines cognitive, normative, and reflexive components into a unified system of self-regulation. The practical significance of the findings is associated with their potential application in the development of environmental education programs and psychological interventions aimed at enhancing personal resourcefulness and promoting pro-environmental behavior.
Job Complexity Management: Rational and Intuitive Decision-Making
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Suprun Daria Mykolaivna; Louner Markus; Uchida Natsuko; Yi Chzhou; Kapliienko Mykola; Супрун Дар’я Миколаївна; Лоунер Maркус; Учіда Нацуко; Ї Чжоу; Каплієнко Микола
This article investigates the interplay between job task complexity and decision-making styles – specifically rational and intuitive – within professional settings. Drawing on contemporary cognitive frameworks, particularly dual-process theories, the authors analyze how varying levels of task complexity influence individuals' cognitive strategies, whether through deliberate analytical reasoning or rapid intuitive judgments. The findings indicate that increased task complexity heightens the likelihood of employing both decisionmaking styles concurrently, as employees are often required to operate under conditions of uncertainty, time constraints, and information overload. The study highlights how intuition functions in complex environments. Experienced professionals are more inclined to rely on intuitive decisions grounded in pattern recognition and accumulated expertise. In contrast, less experienced individuals, while also leaning toward intuitive approaches, exhibit greater flexibility in toggling between intuitive and rational modes of thinking. The article pays close attention to the impact of key contextual factors such as time pressure, emotional state, environmental ambiguity, task complexity, and individual cognitive preferences. A comprehensive overview of psychometric instruments is provided, including REI, GDMS, CoSI, PMPI, PID, TIntS, and the newly proposed Rational and Intuitive Decision-Making Styles (RIDMS) model. The RIDMS framework distinguishes three types of rational and nine types of intuitive cognitive styles, offering a more nuanced understanding of how decision-making unfolds in real-world, highstakes contexts. Ultimately, the authors argue that effective decision-making in today’s dynamic and complex work environments does not lie in choosing between rationality and intuition, but in developing the capacity to integrate both. This adaptive ability is essential for professional effectiveness, particularly amid rapid change, rising competency demands, and compressed decision timelines. The study offers valuable insights for human resource management, job design, leadership development, and the creation of training programs aimed at enhancing decision-making competencies.
Methodological Aspects of the Interaction of Classical Psychoanalysis and Philosophy
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article examines the methodological aspects of psychoanalytic teaching. The relationship between psychoanalysis and philosophy is considered. An attempt is made to analyze the attitude to psychoanalysis in the system “myth – philosophy – science”. Explicated the main basic concepts of psychoanalytic teaching. The evolution of psychoanalytic views on human nature and development of his psyche is revealed. The criticism of psychoanalysis through the prism of different psychological and philosophical concepts is revealed. The influence of European philosophical thought on the formation of psychoanalysis is presented. Particular attention is paid to the critique of psychoanalysis by representatives of positivism and positivism. The focus is on the classical psychoanalysis of S. Freud and his followers and on the relationship between psychoanalysis and philosophy. It is shown that psychoanalytic concepts turn out to be the centre of attraction for philosophers of different worldview orientations, no matter how sharply and fundamentally they criticize certain psychoanalytic statements or, on the contrary, uncritically borrow the fundamental ideas of S. Freud. Psychoanalysis will continue providing the most exhaustive and clear insight into the human soul, stimulating research and understanding in many fields of human endeavour. Therefore, one of the most important tasks is to proceed with the further comprehension of the richest corpus of psychoanalytic ideas. The article considers psychoanalysis as a philosophical and ideological concept, attempts to describe the main elements of this teaching. The reconstruction of the problem field of psychoanalytic philosophy is made, which, thus, inscribes it in the historical and philosophical process, as one of its integral parts.
Methodological Imperatives of Psychoanalytic Theory in the Reconceptualization of Personality Education Paradigmatic Foundations
(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз психоаналітичної теорії як концептуальної основи переосмислення парадигмальних засад виховання особистості. Розкрито наукові передумови становлення психоаналітичного підходу, започаткованого З. Фройдом, а також його подальший розвиток у межах постфройдистських і неофройдистських інтерпретацій. Обґрунтовано доцільність інтеграції психоаналітичного дискурсу в сучасний психологічний та педагогічний простір у контексті гуманізації освіти та посилення уваги до внутрішнього світу дитини. Визначено, що методологічні імперативи психоаналітичної теорії полягають у визнанні ролі несвідомих детермінант психічного розвитку, урахуванні внутрішньоособистісної конфліктності як закономірного механізму становлення особистості та необхідності гармонізації індивідуальних потягів і соціокультурних вимог. Наголошено на переорієнтації виховного впливу з авторитарно-нормативної моделі на особистісно орієнтовану взаємодію, що передбачає підтримку автономії, рефлексії та емоційної зрілості суб’єкта, формування здатності до саморегуляції та конструктивного переживання внутрішніх суперечностей. Показано, що звернення до глибинних механізмів формування психіки розширює теоретичний інструментарій сучасної психології виховання, зокрема в аспектах мотивації, соціалізації, емоційного розвитку та адаптації до соціальних змін. Акцентовано на принципі психологічної компетентності вихователя як необхідній умові ефективного виховного процесу та профілактики деструктивних форм поведінки. Зроблено висновок, що психоаналітична теорія постає як цілісний світоглядно-методологічний конструкт, здатний сприяти трансформації сучасної парадигми виховання особистості в напрямі її гуманізації, індивідуалізації та посилення психічного благополуччя.
Personality as an Explanatory Basis in the Analysis of Victim Behavior
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Velichko Hanna Viktorivna; Велічко Ганна Вікторівна
The article examines the problem of explaining the phenomenon of victim behavior through the prism of the personality approach. The authors substantiate the thesis that victim behavior cannot be explained solely by situational factors, since its prerequisites are rooted in the system of individual psychological traits of a person. It is shown that the long-standing "person-situation" debate in psychological science has not only methodological but also conceptual significance: the discovery of the fundamental attribution error does not negate the existence of stable dispositions that determine consistent behavioral patterns across various life contexts. The victim personality is viewed as an integral, hierarchically organized self-regulating system that integrates psychodynamic, socially conditioned, and reflexive-semantic (self-concept) components. Such a systemic structure ensures the stability and recurrence of behavioral reactions that, in critical situations, may manifest as victim-like. It is established that personal characteristics emotional vulnerability, low self-regulation, distorted self-perception, and inadequate situation assessment are key factors contributing to the formation of victim tendencies, while situational factors serve as catalysts that activate existing personality dispositions. The article analyzes major theoretical approaches to the study of personality as well as positions of domestic psychological schools that interpret personality as an active subject of activity, a system of attitudes, or a socio-historically determined integrity. Generalization of these approaches allowed the authors to define personality as a dynamic self-regulating system that ensures behavioral consistency and stability and forms cognitive-emotional prerequisites for victim activity. The feasibility of the systemic approach in studying the phenomenon of the victim personality is substantiated, as it enables the integration of the micro-level of psychodynamic processes with the macro-level of sociobehavioral structures. The authors emphasize that adequate understanding of the victim’s personality is possible only when it is analyzed as an integral system in which traits, states, attitudes, values, and self-regulation mechanisms are interrelated.
Professional Training of Future Specialists in the Context of Spiritual Self-Development
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Buherko Yaroslava Mykolaivna; Бугерко Ярослава Миколаївна
The article examines the educational cycle of training a psychologist as a psycho-developmental technology aimed at forming students’ professional competences and spiritual potential. In the context of integrating Ukrainian higher education into the European educational area, the need is emphasized to train highly qualified psychologists who combine professional knowledge, specific abilities, and welldeveloped personal qualities, including spiritual ones. The profession of a psychologist requires not only cognitive and interactive skills but also a high level of existential-meaning and spiritual maturity, which determines the effectiveness of psychological assistance. Drawing on A. V. Furman’s vita-cultural paradigm, a theoretical model of training a practitioner-psychologist is developed that encompasses four stages of the educational cycle: the informational-cognitive, the normative-regulatory, the value-reflective, and the spiritual-selfrealization stages. Each stage presupposes parity-based interaction between instructors and students, aimed at activating processes of self-awareness and developing the self-concept and spiritual potential. Diagnostic results show that the formation of the student’s spiritual sphere depends not only on age and individual characteristics but also on the organization and content of the educational process. It is established that the educational environment of a higher education institution positively influences the spiritual formation of the future specialist; however, this impact is insufficient for full self-realization as a highly spiritual personality, which necessitates specially organized conditions to activate processes of self-knowledge, self-understanding, self-development, and self-actualization. To this end, training sessions were designed and piloted that included dialogic-discussion methods, role-play, psychodrama, therapeutic drawing, aesthetotherapy, and elements of meditative techniques. Re-assessment confirmed an increase in indicators of spiritual potential among students in the training group. It is concluded that students’ spiritual growth occurs most effectively under conditions that create a value-meaning educational environment conducive to subjectively significant comprehension of the world. The proposed model and the methodological tools of the trainings provide a foundation for developing a spiritually mature practitioner-psychologist capable of self-realization and effective professional activity.
Prompt-Dialog in Cognitive System «Subject Of Knowledge – AI»: Structure, Form, Pattern
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Ivanova Larysa Serhiivna; Ivanov Serhii Arkadiiovych; Іванова Лариса Сергіївна; Іванов Сергій Аркадійович
This article presents a comprehensive analysis of the prompt-dialog phenomenon within the cognitive system «Subject of Knowledge – Artificial Intelligence». It argues that the interaction between a human and contemporary intelligent systems (e.g., ChatGPT, DeepSeek) gives rise to fundamentally new mental practices, which represent an externalization of inner speech and a qualitative transformation of thinking itself. The study positions AI not merely as an instrumental tool, but as an active cognitive partner and a unique psychological mirror that reflects, structures, and co-develops the human thought process. The research is grounded in L. Vygotsky’s cultural-historical psychology, particularly his concepts of «psychological tools» and the «Inter-Intra» dynamics of higher mental functions formation. The genesis of prompt-dialog is traced from its precursors – inner dialogue and written self-reflection – to its current form as a cognitive interaction with AI. Methodologically, the phenomenon is described through a categorical triad of «structure – form – patterns», which allows for a systematic characterization of this new type of thinking. This framework effectively captures the dynamics of hybrid intelligence formation. The article provides an empirical illustration via a detailed prompt-dialog between a subject and AI, aimed at acquiring the cognitive skill of performing payments through a terminal. This terminal payment case study demonstrates how the cycle of inner speech → prompt (externalization) → AI processing → promptback (interiorization) facilitates the development of self-reflective abilities, algorithmic thinking, and metacognitive control. It is concluded that prompt-dialog fosters the emergence of a hybrid form of thinking, opening new horizons for intellectual partnership with AI. This partnership has profound anthropological significance, transforming educational paradigms and professional practices by establishing prompt-dialog as a new epistemological foundation for 21st-century cognition, enhancing both cognitive flexibility and professional competence.
Psychological Factors of Post-Traumatic Growth of Volunteer Veterans
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Kravchuk Svitlana Leontiievna; Кравчук Світлана Леонтієвна
The article presents the results of a theoretical and empirical study of the features of psychological factors of post-traumatic growth in volunteer veterans. The psychological content of the concept of “post-traumatic growth” is highlighted. It is shown that posttraumatic growth is manifested in an increase in the value of life, filling relationships with meaning, an increase in the sense of personal power, enrichment of spiritual life, and a change in priorities. It is highlighted that the following variables are associated with posttraumatic growth: cognitive assessment of threat, harm, and controllability of the situation; problem-focusing, acceptance, optimism, positive reinterpretation, religiosity, and cognitive processing of traumatic memories. The results of an empirical study involving 324 male volunteer veterans (164 young and 160 middle-aged) who took direct part in hostilities are presented. The following empirical research methods were applied: a post-traumatic growth questionnaire, a research questionnaire “Diagnostics of Attitudes to Life”, a resilience test, a methodology “Diagnostics of Psychological Resilience of the Personality”, a religious coping questionnaire (Brief- RCOPE), a dispositional hope scale, and a symptomatic questionnaire. Regression analysis revealed that the psychological factors of post-traumatic growth in volunteer veterans are meaning and purpose, hope, mental and physical health, life satisfaction, resilience, psychological resilience, positive religious coping, and close social relationships. It was shown that psychological resilience plays a significant role in the formation of post-traumatic growth. It is proposed to consider psychological resilience as a multidimensional and multilevel phenomenon that includes cognitive, affective, and conative components and represents a nonlinear and uneven dynamic process of recovery after difficult life circumstances and which is manifested in the ability to maintain a stable level of psychological and physical functioning in critical situations, to emerge from such situations without persistent impairments, and to successfully adapt to adverse changes. It is noted that psychological resilience is manifested through the following content-structural components: involvement, need for cognition, control, ability to set realistic goals and carry out activities aimed at achieving them, risk-taking, resourcefulness, flexibility, optimism, cognitive complexity, altruism.
Research on the Volunteers Resilience During Martial Low
(Гельветика, 2024) Shcherbak Tetiana Ivanivna; Щербак Тетяна Іванівна
The purpose of the article is to present the findings of a research on the resilience features of volunteers in martial law. Theoretical aspects include analyzing, comparing, systematizing, and summarizing scientific sources and data from experimental research; empirical aspects involve psychodiagnostics methods: the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC-10) (adapted by Z. Kireeva, O. Odnostalko, B. Biron); the “Brief Resilience Scale” (by B. Smith et al., adapted by O. Shevchenko); the “Hardiness Survey” by S. Maddi (adapted by D. Leontiev). The defined psychodiagnostics tools allowed for the investigation, analysis, and interpretation of the resilience levels of volunteers under martial law. The general sample parameters: 31 volunteers, including 27 women and 4 men; age range from 26 to 59 years (average age of the sample is 34 years). 74% of the surveyed volunteers were in Ukraine, most of whom were in frontline cities, while 25.8% were volunteers forced to move abroad. This research presents an analysis of resilience as a psychological phenomenon. It includes an analysis of theoretical research on scientific approaches to defining and understanding the concept of “resilience”. It presents scientists’ views on resilience depending on the subject of research, in particular, this phenomenon is considered as a personality trait, a dynamic process, and an adaptive-defensive mechanism. The types and components of resilience were defined. The emergence and development of the volunteer movement in Ukraine, as well as the flourishing of volunteer activities during the full-scale invasion, were analyzed. The mental health risks for volunteers during the war were systematized. The need to form and develop resilience in volunteers during wartime and post-war periods was highlighted. It was noted that the resilience level of most surveyed volunteers was low. Volunteers with a high level of resilience, meaning those who can overcome tension, recover, and grow personally even in martial law, were few. The resilience level of volunteers living in Ukraine under conditions of daily stress and military threats was mostly low, hence insufficient. Meanwhile, volunteers living abroad tend to have an average level of resilience, making it easier for these respondents to adapt to new changes, considering the safe conditions.
Self-Regulation of the Emotional State as the Basis of the Future Specialist Formation
(2024) Korniienko Inokentii Oleksiiovych; Корнієнко Інокентій Олексійович; Barchi Beata Vasylivna; Барчі Беата Василівна
The modern system of training a future specialist requires the student to develop both creative potential and the disclosure of individual personality qualities. The student is considered as a subject of initiation of personal activity, who is able to arbitrarily regulate their own activity in order to achieve professional goals. In this context, initiative, creativity, responsibility, ability to self-determination, self-actualization, and self-reflection are the leading personality characteristics that must be fostered. In the article, the authors carried out a theoretical analysis of the content and structural organization of psychological self-regulation in the process of future specialist formation. It has been substantiated that self-regulation is the management of one’s psycho-emotional state, which is achieved by influencing oneself with the help of words, imaginary images, as well as controlling muscle tone and breathing. The methods of self-regulation of the emotional state, which contribute to the restoration of strength, normalize the emotional background, and strengthen the mobilization of the body’s resources have been characterized. Based on the analysis, recommendations have been made for the formation of certain components of the psychological self-regulation of the individual in the process of the future specialist development. It has been proven that the process of developing emotional and volitional self-control is based on three main points: relaxation, visualization, and self-suggestion. The main goal is to learn to consciously create an optimal “internal atmosphere” within oneself. Relaxation techniques help reduce muscle tension, slow breathing, and promote a calmer state of mind. Visualization involves forming vivid mental images that can shape emotions and mindset. Self-suggestion uses positive affirmations and self-talk to reinforce desired attitudes and behaviours. By mastering these self-regulation methods, students can better manage stress, improve focus, boost confidence, and maintain motivation throughout their professional training.
The Role of Interpersonal Interaction and Psychological Training in the Development of Students' Communicative Competence
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Korniienko Inokentii Oleksiiovych; Barchi Beata Vasylivna; Корнієнко Інокентій Олексійович; Барчі Беата Василівна
The article reveals the importance of interpersonal interaction as one of the key factors in the formation of communicative competence of higher education students. It is emphasised that effective communication in higher education institutions is based not only on the ability to transmit information, but also on the ability to establish constructive relationships, understand the position of the other, and take into account the socio-psychological context of communication. The article analyses modern approaches to defining the structure of communicative competence, which includes knowledge, skills, abilities and personal qualities necessary for productive interpersonal interaction. Particular attention is paid to the conditions that contribute to the effective development of communicative competence in the student environment, such as a positive microclimate and pedagogical support. A study conducted found that while the majority of students demonstrate a competent position in communication, a significant proportion of respondents exhibit a tendency towards a dependent or aggressive position in interaction. Based on these results, the article underscores the need for targeted psychological training to address these tendencies by focusing on assertiveness, emotional intelligence, and conflict resolution. The authors argue that such training, particularly through techniques like role-playing and assertiveness exercises, is a key condition for the effective development of communicative competence. The role of interpersonal interaction in the processes of self-knowledge, self-presentation, development of empathy and formation of reflective thinking in students is revealed. The theoretical justification of the need for purposeful creation of psychological and pedagogical conditions for the formation of communicative competence as an important component of the professional training of students is provided. It is concluded that communicative competence largely determines the effectiveness of professional and social realisation of a personality in the conditions of a modern information-saturated society.
The Structure of the Mental Apparatus of Classical Freud’s Psychoanalysis (Philosophical and Psychological Analysis)
(2023) Vertel Anton Viktorovych; Вертель Антон Вікторович
The article is devoted to the philosophical analysis of the complex of issues related to the understanding and interpretation of the structure of the mental apparatus of Freud’s classical psychoanalysis. The basic principles of psychoanalysis of consciousness are presented, the dynamics of the development of psychoanalytic ideas of the system unconscious – consciousness is revealed. From the perspective of psychoanalysis, the psyche splits into two opposing spheres: the Conscious and the Unconscious. They are the defining characteristics of the personality structure. However, they are not equivalent. The Unconscious is a special domain of the psyche. The Unconscious is the essence of the human psyche. The Conscious is built on top of the Unconscious. The structure of the mental apparatus according to Freud consists of three components: “Ego” – the sphere of the Conscious, the mediator between the “Id” and the external world. “Id” is the underlying layer of the Unconscious that urges and determines human behaviour, the domain of the Unconscious. “Id” is the foundation of any child’s personality. It is driven by primary biological needs, desires, and emotions. At the same time, “Id” is not a dry foundation for further development, but an original living source of psychic energy that “Ego” and “Super-Ego” just “borrow”. “Super-Ego” is the intrapersonal conscience, a kind of censor. “Super-Ego” is generated by the inability of “Ego” to curb unconscious impulses and subject them to the demands of reality. “Ego” tries to maintain harmony both with “Id” and with the outside world. This creates a new instance of “Super-Ego” – conscience or unconscious guilt. “Super-Ego” reflects social inhibitions. The “Id” can lead to conflict situations and mental disorders (neuroses). Neuroses are illnesses caused by conflict between the Conscious and the Unconscious; they occur where the control of the Consciousness is weakened.
Аrt Therapy Tools in Crisis Counseling
(Гельветика, 2024) Vasilevska Olena Ivanivna; Василевська Олена Іванівна; Dvornichenko Larisa Leonidivna; Дворніченко Лариса Леонідівна
The purpose of this article is to reveal the possibilities of using art therapeutic methods for psychological support of people who survived traumatic events in the phase of resource accumulation. A systematic approach was used to write the article, which allowed to reveal the possibilities of art therapy in the structure of crisis counseling. The difference between crisis counseling and other forms of psychological assistance is highlighted, the main tasks and stages of work are revealed. The place of art therapy in the range of crisis care techniques is revealed. It is noted that art-therapeutic techniques make it possible to indicate their experiences in all sensory channels, which activates the vital forces of the individual. It is claimed that due to the variability of art therapy and its features, a specialist can form a productive individual tactic of helping a person, including to restore integration. The main mechanisms of psychological influence, which are typical for art-therapeutic technologies, are analyzed, the main factors and functions are determined. Separately considered the task of the therapist in working with a person who has experienced traumatic events, the activation of personal, generic and transpersonal resources is highlighted, which is achieved through the use of a number of art-therapeutic techniques. It is noted that art therapy is a means of gaining inner strength by clients, their awareness of their interests and their self. Separately, the possibilities of art psychotherapy in working with children who have psychological traumas caused by war are revealed. Approaches to understanding mental trauma are analyzed and the strategy of helping to overcome it by means of art therapy, based on the interpretation of the concept of post-traumatic development, is outlined. The place of art therapy as a method of helping a person in a crisis period of life is determined, the advantages of its use in working with mental injuries of a person are described. Examples of art-therapeutic methods and technologies that are most effective and environmentally friendly in overcoming the consequences of psychotraumatic events are given. It is noted that the topic of providing psychological assistance to persons who have experienced traumatic experience by means of atr-therapy has further prospects for development for persons of different age categories.
Авторська методика оцінювання рівня стресостійкості військовослужбовців механізованих підрозділів до дій в умовах оборонного бою
(Гельветика, 2024) Українець Василь Мирославович; Ukrainets Vasyl Myroslavovych
У статті розкрито процес розроблення та апробації авторської методики оцінювання рівня стресостійкості військовослужбовців механізованих підрозділів до дій в умовах оборонного бою. В основу дослідження покладено сучасні наукові підходи до побудови тестів. На основі змістової характеристики стресостійкості військовослужбовця, чинників оборонного бою та частоти їх впливу на психіку і поведінку особового складу механізованих підрозділів сконструювано тестові твердження. Взявши за основу результати структурного аналізу стресостійкості, твердження опитувальника розподілено за чотирма шкалами: ціннісно-мотиваційною, когнітивно-інтелектуальною, емоційно-вольовою, поведінковою. Ціннісно-мотиваційна шкала відображає систему мотивів, потреб та цінностей військовослужбовців. Когнітивно-інтелектуальна шкала характеризує здатність військовослужбовців сприймати, аналізувати й інтерпретувати інформацію, ухвалювати швидкі та правильні рішення. Емоційно-вольова шкала відображає систему емоцій, почуттів і вольових якостей військовослужбовців. Поведінкова шкала характеризує реакції, психічні стани та поведінку військовослужбовців під час ведення оборонного бою. Методика успішно апробована за психометричними процедурами: перевірки дискримінативності, надійності і валідності. На основі зарубіжних і вітчизняних сучасних наукових досліджень стресостійкості, моделі контролю за бойовим та оперативним стресом армій країн – членів НАТО визначено чотирьох рівневий діапазон оцінювання рівня стресостійкості. Результати психометричної перевірки показали її практико-діагностичну придатність до використання. Не зважаючи на те, що методика орієнтована на оцінювання рівня стресостійкості військовослужбовців механізованих підрозділів, її можна застосовувати і в інших загальновійськових підрозділах, залучених до підготовки та ведення оборонного бою.
Аксіометрика диспозиційного антагонізму в структурі особистості
(Гельветика, 2024) Карпенко Зіновія Степанівна; Karpenko Zinoviia Stepanivna
Статтю присвячено теоретичному моделюванню диспозиційного антагонізму в структурі особистості з позицій аксіо-логічного підходу в персонології та принципу інтегральної суб’єктності. Зазначено, що історичною логікою розвитку теорій рис у психології особистості доведено існування найбільш генералізованих позитивних рис-диспозицій, відображених у «Вели-кій п’ятірці» (нейротизм / емоційна стабільність, екстраверсія / інтроверсія, відкритість / закритість досвіду, доброзичли-вість / дружелюбність, свідомість / сумлінність), згодом доповнених фактором «Чесність, скромність» у HEXACO. В останні два десятиліття верифіковано існування «Темної тріади» у складі неклінічних форм психопатії, нарцисизму й макіавелізму, доповнених згодом неклінічним садизмом у «Темній тетраді». Аргументовано ієрархічну концептуальну модель диспозиційного антагонізму позитивних і негативних предикторів поведінки на п’яти рівнях суб’єктної репрезентації особистості: 1) від-носний суб’єкт або психосоматичний індивід – нейротизм vs первинна психопатія; 2) моносуб’єкт або суб’єкт індивідуальної предметної діяльності – екстраверсія vs нарцисизм; 3) полісуб’єкт або соціальний індивід, особистість у вузькому значенні – доброзичливість vs макіавелізм; 4) метасуб’єкт або творча індивідуальність – відкритість досвіду vs садизм; 5) абсолют-ний суб’єкт або цілісна, універсальна людина чи особистість у широкому значенні – свідомість vs вторинна психопатія, що сукупно маркують біофільний та некрофільний ціннісно-мотиваційні чинники структури особистості й зумовлені ними від-повідні вчинки. На часі – масштабна емпірична перевірка валідності запропонованої моделі з метою запобігання й корекції різноманітних поведінкових девіацій на рівні як особистості, так і суспільних феноменів.
Аналіз сучасних напрямів соціально-психологічних досліджень інтернету
(Гельветика, 2025) Зінченко Олександр Володимирович; Zinchenko Oleksandr Volodymyrovych; Депутат Валентина Василівна; Deputat Valentyna Vasylivna
Метою статті є визначення стратегічних векторів соціально-психологічних досліджень Інтернету та їх теоретичне обґрунтування. Визначено теоретичну й практичну актуальність задекларованої проблематики. Окрему увагу акцентовано на необхідності модернізації досліджень Інтернету в соціальній психології відповідно до сучасних наукових і суспільних реалій.У статті встановлено необхідність вивчення психологічних особливостей інтернет-спільнот. Аргументується актуальність створення теоретичної моделі функціонування соціальних груп в інтернет-просторі, що враховувала б мотиви, мету, особливості діяльності учасників, становлення групових контактів, поділ на мікрогрупи, рівень згуртованості й ефективності командної роботи. Встановлено важливість вивчення міжгрупових процесів в онлайн-середовищі з опертям на сучасні соціально-психологічні теорії. Описується значущість дослідження міжгрупових контактів мережевих груп у політиці, освіті, професійних галузях. Встановлено доцільність вивчення формування й проявів ідентичності особистості в онлайн-просторі. Визначено актуальність емпіричного дослідження розвитку самосвідомості особистості на різних інтернет-ресурсах – професійних, сайтах сайтів знайомств, груп інтересу. Зафіксовано необхідність вивчення специфіки соціальної перцепції в інтернет-просторі відповідно до сучасних соціальних реалій. Проаналізовано доцільність реалізації стратегії соціально-психологічних досліджень лідерства у різних соціальних осередках Інтернету. Акцентовано на важливості емпіричного вивчення агресії, конфліктів, поширення ненависті в онлайн-середовищі. Схарактеризовано практичні аспекти проведеного теоретичного аналізу. Відповідно до викладеного матеріалу зроблено висновки й визначено перспективи подальших досліджень.
Апробація методики діагностики професійної фрустрованості особистості
(Гельветика, 2025) Столярчук Олеся Анатоліївна; Stoliarchuk Olesia Anatoliivna
У статті викладено результати апробації авторської методики діагностики професійної фрустрованості особистості. Актуальність дослідження зумовлена обмеженою кількістю українськомовних інструментів діагностики характеристик особистості як суб’єкта професійної діяльності та дефіцитом методик вивчення криз професійного розвитку фахівця.Метою дослідження постали розроблення й апробація авторської методики діагностики професійної фрустрованості особистості. Фрустрованість тлумачиться як психологічна характеристика особистості, що проявляється у тривалому пригніченні, розчаруванні, спровокованими неможливістю досягнути бажаної мети, задовольнити свої потреби через перешкоди або труднощі. Відповідно, професійна фрустрованість особистості виникає на підґрунті переживання особистістю стану фрустрації у професійній сфері.Психометричну вибірку склали 597 працюючих осіб з репрезентативним розподілом за критеріями статі, віку та сфери професійної діяльності, що загалом відповідає генеральній сукупності українського суспільства. Змістова надійність пунктів методики перевірена застосуванням альфа Кронбаха, який становить 0,768, що є достатнім показником. Ретестова надійність визначена шляхом повторного опитування через 3 тижні та застосуванням кореляційного аналізу, при цьому коефіцієнт Пірсона становить 0,721. Валідність методики визначена засобами факторизації (пояснена дисперсія становить 66,627%) та кореляційного аналізу із показниками методики професійної самоефективності, де коефіцієнт Пірсона становить r= -0,619. Стандартизація методики передбачала розроблення трьох рівнів професійної фрустрованості особистості з відповідними числовими діапазонами та описовими характеристиками. Психометрична перевірка методики діагностики професійної фрустрованості особистості засвідчила достатні показники надійності та валідності цього діагностичного інструменту.
Арт-терапевтичний вплив сучасного театру
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna Mykolaivna
У статті досліджено феномен арт-терапевтичного впливу сучасного театру як багатовимірного явища, що поєднує мистецькі, психологічні та соціальні аспекти. Театр розглядається як унікальний простір, у якому взаємодіють елементи слова, руху, музики, емоції та символічних образів, створюючи потужний засіб для емоційного самовираження, пізнання та внутрішньої трансформації особистості. Підкреслюється, що сучасний театр має значний потенціал у сфері психологічної допомоги, особливо в умовах підвищеного рівня стресу, соціальної напруги, воєнних подій та емоційного виснаження суспільства. У статті проаналізовано психологічні механізми, що забезпечують терапевтичний ефект театральної діяльності, зокрема катарсис, ідентифікацію, проєкцію, сублімацію та символізацію. Показано, що участь у театральній діяльності – як у ролі актора, так і глядача – сприяє глибшому усвідомленню власних емоцій, формує здатність до емоційної саморегуляції, підвищує рівень емпатії та сприяє гармонізації міжособистісних стосунків. Театральна практика допомагає особистості безпечно опрацьовувати травматичний досвід, трансформувати внутрішні конфлікти та активізувати ресурси самопідтримки. Особливу увагу приділено використанню театральних методів у психологічній, освітній та соціальній практиці. Арт-терапевтичні програми на основі театру, зокрема драматерапія, довели свою ефективність у подоланні стресу, профілактиці професійного вигорання та розвитку особистісної цілісності. Театр постає не лише як вид мистецтва, а як форма колективної творчості, що об’єднує, відновлює та надихає. Зроблено висновок, що сучасний театр має потужний арт-терапевтичний потенціал, який сприяє відновленню внутрішньої рівноваги, розвитку креативності, самосвідомості та психологічної стійкості. Його інтеграція в систему психотерапевтичних, педагогічних і соціальних практик відкриває нові можливості для зміцнення ментального здоров’я, підтримки особистісного зростання й формування культури емоційного інтелекту в сучасному суспільстві.
Архітектоніка метакогнітивного потенціалу психічного здоров’я студентів
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Гандзілевська Галина Борисівна; Волошина-Нарожна Вікторія Олександрівна; Handzilevska Halyna Borysivna; Voloshyna-Narozhna Viktoriia Oleksandrivna
Стаття присвячена дослідженню проблеми збереження психічного здоров’я студентів. У зв’язку з відомими теоріями та концепціями психічного здоров’я обґрунтовано доцільність використання салютогенного та метакогнітивного підходів у цьому процесі. Послуговуючись принципами означених підходів запропоновано архітектоніку метакогнітивного потенціалу психічного здоров’я студентів. Компоненти архітектоніки охарактеризовано відповідно до трьох рівнів її функціонування у вимірі збереження психічного здоров’я студентів, де інформаційний рівень (метакогнітивні знання: декларативне, процедурне та знання умов) формує основу усвідомлення; афективно-рефлексивний (метакогнітивний дослід: метакогнітвні відчуття та метакогнітивну обізнаність) забезпечує емоційно-смислову інтеграцію досвіду; регулятивно-операційний (метакогнітивна регуляція: метаконітивне планування, метаконітивний моніторинг, метаконітивний контроль) трансформує знання і досвід у цілеспрямовані дії. Обґрунтовано, що метакогнітивний потенціал психічного здоров’я студентів, як структурно-функціональна організація метакогнітивних знань, здібностей та процесів, забезпечує усвідомлення, саморефлексію, саморегуляцію та контроль над мисленнєвими процесами під час вирішення ними навчальних завдань. Наголошено, що ефективність функцій метакогнітивних механізмів (метакогнітивних потреб та мотивів) у вимірі адаптації до навчального стресу залежить від ставлення студентів до своїх можливостей (довіри до своїх пізнавальних процесів), почуття узгодженості та ресурсів опору. У зв’язку з цим уточнено поняття психічного здоров’я студентів крізь призму мета когнітивного підходу у вимірі їхньої саморегуляції та динамічної здатності зберігати внутрішню рівновагу, гнучкість і цілісність у складних кризових умовах,. Відзначено, що врахування метакогнітивного підходу буде корисним під час розробок профілактичних та інтервенційних програм, спрямованих на збереження й зміцнення психічного здоров’я молодих людей в освітньому середовищі та підкріплення їхньої резилієнтності.

Переглянути

Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування