Self-Regulation of the Emotional State as the Basis of the Future Specialist Formation
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The modern system of training a future specialist requires the student to develop both creative potential and the disclosure of individual personality qualities. The student is considered as a subject of initiation of personal activity, who is able to arbitrarily regulate their own activity in order to achieve professional goals. In this context, initiative, creativity, responsibility, ability to self-determination, self-actualization, and self-reflection are the leading personality characteristics that must be fostered. In the article, the authors carried out a theoretical analysis of the content and structural organization of psychological self-regulation in the process of future specialist formation. It has been substantiated that self-regulation is the management of one’s psycho-emotional state, which is achieved by influencing oneself with the help of words, imaginary images, as well as controlling muscle tone and breathing. The methods of self-regulation of the emotional state, which contribute to the restoration of strength, normalize the emotional background, and strengthen the mobilization of the body’s resources have been characterized. Based on the analysis, recommendations have been made for the formation of certain components of the psychological self-regulation of the individual in the process of the future specialist development. It has been proven that the process of developing emotional and volitional self-control is based on three main points: relaxation, visualization, and self-suggestion. The main goal is to learn to consciously create an optimal “internal atmosphere” within oneself. Relaxation techniques help reduce muscle tension, slow breathing, and promote a calmer state of mind. Visualization involves forming vivid mental images that can shape emotions and mindset. Self-suggestion uses positive affirmations and self-talk to reinforce desired attitudes and behaviours. By mastering these self-regulation methods, students can better manage stress, improve focus, boost confidence, and maintain motivation throughout their professional training.
Сучасна система підготовки майбутнього фахівця вимагає від студента як розвитку творчого потенціалу, так і роз-криття індивідуальних якостей особистості. Студент розглядається як суб’єкт ініціювання особистої діяльності, який здатний довільно регулювати власну діяльність для досягнення професійних цілей. У цьому контексті провідними особи-стісними характеристиками є ініціативність, креативність, відповідальність, здатність до самовизначення, самоакту-алізації та саморефлексії. У статті автори здійснили теоретичний аналіз змісту та структурної організації психологіч-ної саморегуляції в процесі становлення майбутнього фахівця. Обґрунтовано, що саморегуляція – це управління власним психоемоційним станом, якого досягають шляхом впливу на себе за допомогою слів, уявних образів, а також контролю м’язового тонусу та дихання. Схарактеризовано методи саморегуляції емоційного стану, які сприяють відновленню сил, нормалізації емоційного фону та посиленню мобілізації ресурсів організму. На основі аналізу надано рекомендації щодо формування певних компонентів психологічної саморегуляції особистості в процесі розвитку майбутнього фахівця. Дове-дено, що процес розвитку емоційно-вольового самоконтролю ґрунтується на трьох основних моментах: релаксації, візу-алізації та самонавіюванні. Головна мета – навчитися свідомо створювати в собі оптимальну «внутрішню атмосферу». Техніки релаксації допомагають зменшити м’язове напруження, сповільнити дихання та сприяти більш спокійному стану розуму. Візуалізація передбачає формування яскравих розумових образів, які можуть формувати емоції та нала-штування розуму. Самонавіювання використовує позитивні ствердження та самоконтроль для підкріплення бажаних установок і моделей поведінки. Опанувавши ці методи саморегуляції, студенти зможуть краще керувати стресом, поліп-шити концентрацію, підвищити впевненість та підтримувати мотивацію протягом професійної підготовки. Автори наголошують, що навички саморегуляції життєво важливі не лише для академічного успіху, а й для досягнення успіхів у майбутній кар’єрі. Фахівці будь-якої галузі повинні вміти зберігати витримку під тиском, швидко відновлюватися після невдач та проактивно створювати психологічні умови, які сприяють піковій продуктивності. Отже, формування студентів міцних здібностей до саморегуляції готує їх до успішного подолання неминучих викликів, що виникатимуть. Це культивує життєстійкість, емоційний інтелект та самоконтроль, необхідні для повної реалізації свого потенціалу як фахівця в будь-якій сфері.
Сучасна система підготовки майбутнього фахівця вимагає від студента як розвитку творчого потенціалу, так і роз-криття індивідуальних якостей особистості. Студент розглядається як суб’єкт ініціювання особистої діяльності, який здатний довільно регулювати власну діяльність для досягнення професійних цілей. У цьому контексті провідними особи-стісними характеристиками є ініціативність, креативність, відповідальність, здатність до самовизначення, самоакту-алізації та саморефлексії. У статті автори здійснили теоретичний аналіз змісту та структурної організації психологіч-ної саморегуляції в процесі становлення майбутнього фахівця. Обґрунтовано, що саморегуляція – це управління власним психоемоційним станом, якого досягають шляхом впливу на себе за допомогою слів, уявних образів, а також контролю м’язового тонусу та дихання. Схарактеризовано методи саморегуляції емоційного стану, які сприяють відновленню сил, нормалізації емоційного фону та посиленню мобілізації ресурсів організму. На основі аналізу надано рекомендації щодо формування певних компонентів психологічної саморегуляції особистості в процесі розвитку майбутнього фахівця. Дове-дено, що процес розвитку емоційно-вольового самоконтролю ґрунтується на трьох основних моментах: релаксації, візу-алізації та самонавіюванні. Головна мета – навчитися свідомо створювати в собі оптимальну «внутрішню атмосферу». Техніки релаксації допомагають зменшити м’язове напруження, сповільнити дихання та сприяти більш спокійному стану розуму. Візуалізація передбачає формування яскравих розумових образів, які можуть формувати емоції та нала-штування розуму. Самонавіювання використовує позитивні ствердження та самоконтроль для підкріплення бажаних установок і моделей поведінки. Опанувавши ці методи саморегуляції, студенти зможуть краще керувати стресом, поліп-шити концентрацію, підвищити впевненість та підтримувати мотивацію протягом професійної підготовки. Автори наголошують, що навички саморегуляції життєво важливі не лише для академічного успіху, а й для досягнення успіхів у майбутній кар’єрі. Фахівці будь-якої галузі повинні вміти зберігати витримку під тиском, швидко відновлюватися після невдач та проактивно створювати психологічні умови, які сприяють піковій продуктивності. Отже, формування студентів міцних здібностей до саморегуляції готує їх до успішного подолання неминучих викликів, що виникатимуть. Це культивує життєстійкість, емоційний інтелект та самоконтроль, необхідні для повної реалізації свого потенціалу як фахівця в будь-якій сфері.
Опис
Ключові слова
students, self-regulation, emotional state, emotional regulation, personality development, студенти, саморегуляція, емоційний стан, емоційна регуляція, становлення особистості
Бібліографічний опис
Korniienko І. Self-Regulation of the Emotional State as the Basis of the Future Specialist Formatio [Техt] / I. Korniienko,B. Barchi // Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. С. Б. Кузікова, редкол.: А. В. Вертель, А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1. – С. 80–84. – DOI: 10.32782/psyspu/2024.1.14