Methodological Aspects of the Interaction of Classical Psychoanalysis and Philosophy
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article examines the methodological aspects of psychoanalytic teaching. The relationship between psychoanalysis and philosophy is considered. An attempt is made to analyze the attitude to psychoanalysis in the system “myth – philosophy – science”. Explicated the main basic concepts of psychoanalytic teaching. The evolution of psychoanalytic views on human nature and development of his psyche is revealed. The criticism of psychoanalysis through the prism of different psychological and philosophical concepts is revealed. The influence of European philosophical thought on the formation of psychoanalysis is presented. Particular attention is paid to the critique of psychoanalysis by representatives of positivism and positivism. The focus is on the classical psychoanalysis of S. Freud and his followers and on the relationship between psychoanalysis and philosophy. It is shown that psychoanalytic concepts turn out to be the centre of attraction for philosophers of different worldview orientations, no matter how sharply and fundamentally they criticize certain psychoanalytic statements or, on the contrary, uncritically borrow the fundamental ideas of S. Freud. Psychoanalysis will continue providing the most exhaustive and clear insight into the human soul, stimulating research and understanding in many fields of human endeavour. Therefore, one of the most important tasks is to proceed with the further comprehension of the richest corpus of psychoanalytic ideas. The article considers psychoanalysis as a philosophical and ideological concept, attempts to describe the main elements of this teaching. The reconstruction of the problem field of psychoanalytic philosophy is made, which, thus, inscribes it in the historical and philosophical process, as one of its integral parts.
Статтю присвячено дослідженню методологічних аспектів психоаналітичного вчення. Розглянуто зв’язки між психоаналізом та філософією. Зроблено спробу проаналізувати ставлення до психоаналізу в системі «міф – філософія – наука». Експліковано основні, базові поняття психоаналітичного вчення. Розкрито еволюцію психоаналітичних поглядів на природу людини та розвиток її психіки. Показано критику психоаналізу крізь призму різних психологічних і філософських концепцій. Розкрито вплив європейської філософської думки на становлення психоаналізу. Особливу увагу приділено критиці психоаналізу представниками позитивізму та постпозитивізму. Акцентовано на класичному психоаналізі З. Фройда та його послідовників, співвідношенні психоаналізу та філософії. Показано, що психоаналітичні концепції виявляються центром тяжіння філософів різних світоглядних орієнтацій незалежно від того, наскільки гостро вони критикують окремі психоаналітичні положення чи, навпаки, некритично запозичують основні ідеї З. Фройда. Психоаналіз забезпечує найглибше проникнення в душу людини, стимулює дослідження в багатьох сферах сучасного гуманітарного знання. У зв’язку із цим одним із найважливіших завдань є подальше осмислення психоаналітичних ідей. У статті психоаналіз розглядається як філософсько-світоглядна концепція, зроблені спроби опису основних елементів цього вчення. Зроблено реконструкцію проблемного поля психоаналітичної філософії, яка вписує її, відповідно, в історико-філософський процес як одну з невід’ємних його частин.
Статтю присвячено дослідженню методологічних аспектів психоаналітичного вчення. Розглянуто зв’язки між психоаналізом та філософією. Зроблено спробу проаналізувати ставлення до психоаналізу в системі «міф – філософія – наука». Експліковано основні, базові поняття психоаналітичного вчення. Розкрито еволюцію психоаналітичних поглядів на природу людини та розвиток її психіки. Показано критику психоаналізу крізь призму різних психологічних і філософських концепцій. Розкрито вплив європейської філософської думки на становлення психоаналізу. Особливу увагу приділено критиці психоаналізу представниками позитивізму та постпозитивізму. Акцентовано на класичному психоаналізі З. Фройда та його послідовників, співвідношенні психоаналізу та філософії. Показано, що психоаналітичні концепції виявляються центром тяжіння філософів різних світоглядних орієнтацій незалежно від того, наскільки гостро вони критикують окремі психоаналітичні положення чи, навпаки, некритично запозичують основні ідеї З. Фройда. Психоаналіз забезпечує найглибше проникнення в душу людини, стимулює дослідження в багатьох сферах сучасного гуманітарного знання. У зв’язку із цим одним із найважливіших завдань є подальше осмислення психоаналітичних ідей. У статті психоаналіз розглядається як філософсько-світоглядна концепція, зроблені спроби опису основних елементів цього вчення. Зроблено реконструкцію проблемного поля психоаналітичної філософії, яка вписує її, відповідно, в історико-філософський процес як одну з невід’ємних його частин.
Опис
Ключові слова
philosophy, outlook, myth, science, psychoanalysis, scientism, antiscientism, філософія, світогляд, міф, наука, психоаналіз, сцієнтизм, антисцієнтизм
Бібліографічний опис
Vertel А. Methodological Aspects of the Interaction of Classical Psychoanalysis and Philosophy [Теxt] / A. Vertel // Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. С. Б. Кузікова, редкол.: А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс, З. С. Карпенко та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 1.– С. 5–9. – DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2023.1.1