Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 34
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Методика формування в учнів одинадцятих класів вміння розв’язувати задачі зі стереометрії(2020) Дініц Руслан Олександрович; Dinits Ruslan Oleksandrovych; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Khvorostina Yurii ViacheslavovychВ дипломній роботі розглянуто питання методики формування в учнів одинадцятих класів вміння розв’язувати задачі зі стереометрії. Дипломна робота містить наступні розділи: - методичні аспекти вивчення тіл обертання у старшій школі; - методи підвищення рівня просторових навичок в учнів; - аналіз програмного забезпечення для проведення уроків геометрії. В процесі роботи зроблено висновки щодо методики вивчення тіл обертання, теоретично аргументовано методи, що дозволяють покращити просторові навички учнів, формально описано правила та принципи, що полегшують візуалізацію об’ємних тіл, проаналізовано приклади програмного забезпечення, що може бути використане для проведення уроків геометрії, перераховано і аргументовано переваги його використання порівняно зі звичайною наочністю. Робота містить 3 таблиці, 12 рисунків, 33 літературних і електронних джерела.Документ Організація навчальної діяльності учнів 5–6 класів з низьким рівнем навчальних досягнень на уроках математики(2020) Мясоєдова Ольга Миколаївна; Miasoiedova Olha Mykolaivna; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ роботі розглянуто теоретичні основи і приклади практичного використання різних форм навчання математики учнів 5-6 класів з низьким рівнем навчальних досягнень Метою кваліфікаційної роботи є дослідження проблеми зниження рівня навчальних досягнень учнів 5-6 класів на уроках математики та формування методичного апарату для попередження виникнення неуспішності та підвищення рівня навчальних досягнень учнів на уроках математики. Об’єктом дослідження виступає методика навчання математиці в 5-6 класах основної школи. Предмет дослідження ‒ методичні питання пов’язані із неуспішністю учнів у 5-6 класах У вступі визначено актуальність, об’єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та завдання роботи. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні аспекти проблеми зниження рівня навчальних досягнень учнів 5-6 класів, У другому розділі роботи розглянуто методичні особливості навчання математики учнів 5-6 класів з низьким рівнем навчальних досягнень; наведено аналіз існуючих програм та підручників;наведено методичні рекомендації для підвищення рівня навчальних досягнень учнів5-6 класів не прикладі теми «звичайні дроби» У висновках узагальнено й систематизовано результати вивчення і визначено перспективи подальших досліджень.Документ Технології навчання фізики в закладах загальної середньої освіти(2020) Махиня Яна Ігорівна; Makhynia Yana Ihorivna; Салтикова Алла Іванівна; Saltykova Alla IvanivnaУ кваліфікаційній роботі були розкриті можливості впровадження у навчальний процес з фізики інноваційні технології навчання. Визначені можливості впровадження у навчальний процес інноваційних технологій навчання, як ключової компетентності у процесі навчання учнів фізики. У ході дослідження було розглянуто поняття технологій та їх виникнення, проведено аналіз особливостей інноваційних та традиційних технологій, розглянуті інноваційні технології в навчанні фізики та розроблено уроки з розділу «Механіка» в інноваційних технологіях. Результати подані в роботі можуть бути корисними для студентів фізико-математичного факультету педагогічних навчальних закладів та вчителям фізики.Документ Різні форми навчання математики учнів класів гуманітарних профілів (старша школа)(2020) Плясенко Євгеній Олександрович; Pliasenko Yevhenii Oleksandrovych; Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela OurelianivnaУ роботі розглянуто теоретичні основи і приклади практичного використання різних форм навчання математики учнів гуманітарних профілів старшої школи. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження дослідженні різних форм навчання математики учнів гуманітарних профілів старшої школи. Об’єктом дослідження виступає процес навчання математики у старшій школі. Предмет дослідження ‒ форми навчання математики учнів класів гуманітарних профілів навчання старшої школи. У вступі визначено актуальність, об’єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та завдання роботи. У першому розділі роботи охарактеризовано процес навчання математики у класах гуманітарного профілю з позицій диференційованого, рівневого і компетентнісного підходів, проаналізовано основний зміст навчального матеріалу з математики для класів гуманітарного профілю, класифіковано різні форми навчання математики. У другому розділі роботи розглянуто методичні особливості навчання математики учнів гуманітарних класів, зокрема: оптимізацію організаційних форм навчання в процесі компетентнісного вивчення функціональної змістової лінії; форми формування навчально-пізнавальної компетентності та розвитку творчого мислення учнів під час виконання обчислень, перетворення виразів та навчання розв’язуванню різних типів рівнянь; організаційні форми формування практичної компетентності в процесі вивчення геометрії; форми використання історичного матеріалу; позаурочні форми навчання математики. У висновках узагальнено й систематизовано результати вивчення і визначено перспективи подальших досліджень.Документ Розвиток пізнавального інтересу учнів старшої школи на уроках математики (рівень стандарту)(2020) Данченко Анастасія Олександрівна; Danchenko Anastasiia Oleksandrivna; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ дипломній роботі розглянута загальна характеристика процесу розвитку пізнавального інтересу у школярів, а також методику його розвитку на уроках математики (рівень стандарту). Метою даної роботи є дослідження аспектів розвитку пізнавального інтересу в учнів старшої школи на уроках математики. В процесі роботи зроблено висновки щодо розвитку пізнавального інтересу з історичним розвитком суспільства, а також про методи, прийоми, форми та засоби його розвитку.Документ Особливості навчання елементам тригонометрії в шкільному курсі математики(2020) Уварова Лідія Михайлівна; Uvarova Lidiia Mykhailivna; Одінцова Оксана Олександрівна; Odintsova Oksana OleksandrivnaУ магістерській роботі розглянуто властивості тригонометричних функцій, показано реалізацію принципу неперервності навчання на прикладі вивчення елементів тригонометрії. Проаналізовано відповідний навчальний матеріал з геометрії для учнів 8-9 класів та з алгебри і початків аналізу для учнів 10 класів. Розглянуто методичні особливості навчання темам, що охоплюють тригонометричні функції, розроблено методичні схеми розв’язування прямокутних і косокутних трикутників та конспекти уроків на теми: «Розв’язування трикутників. Прикладні задачі» (8 клас), «Розв’язування трикутників. Прикладні задачі» (9 клас), «Радіанна міра кутів» (10 клас), «Основі співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу» (10 клас).Документ Компетентнісний підхід у навчанні оптики в шкільному курсі фізи-ки(2020) Свириденко Тарас Анатолійович; Svyrydenko Taras Anatoliiovych; Салтикова Алла Іванівна; Saltykova Alla IvanivnaУ кваліфікаційній роботі розкрито основні питання формування компетентностей при навчанні оптики в шкільному курсі фізики, проаналі-зовано методику організації проектної діяльності при вивчені теми «опти-ка», досліджено особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення теми «оптика» на уроках фізики та запропо-новано мультимедійні роботи.Документ Вивчення теми «Многогранники» у старшій школі(2020) Косенко Олександр Миколайович; Kosenko Oleksandr Mykolaiovych; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Khvorostina Yurii ViacheslavovychВивчення в шкільному курсі многогранників є доцільним у зв’язку з тим, що вивчення цієї теми розв’язує завдання формування в учнів реального погляду на оточуючий світ, оскільки ми живемо у тривимірному просторі. Основна мета вивчення теми – спираючись на уявлення і знання про многокутники, одержані при вивченні математики, креслення і в життєвому досвіді, ввести означення многогранника і його видів, вивчити їх властивості і застосовувати при розв’язуванні задач, далі розвивати просторові уявлення й уяву, логічні, графічні і обчислювальні вміння. Здатність до оперування просторовими образами є однією з важливих сторін інтелектуального розвитку особистості. Складність формування просторової тривимірної уяви, у порівнянні з двовимірними образами на площині, обумовлена їх динамічністю, тобто необхідністю поступового переходу від об’ємних зображень до площинних і навпаки. Дана дипломна робота може бути використана вчителями при підготовці та проведенні уроків з теми «Многогранники» для учнів 11 класів, студентами при написанні курсових робіт, абітурієнтами для підготовки до вступних іспитів, а також для самоосвіти.Документ Методика організації та проведення дидактичних ігор на кроках фізики(2020) Шкробот Жанна Миколаївна; Shkrobot Zhanna Mykolaivna; Каленик Михайло Вікторович; Kalenyk Mykhailo ViktorovychУ даній роботі розглядається поняття застосування дидактичної гри у ході оволодіння знаннями з фізики учнями основної та старшої школи. Визначено завдання гри. Виокремлено її цінності, а також критерії. Зазначено вимоги до проведення ігрової діяльності. Наведено структуру дидактичної гри. Надано класифікацію дидактичних ігор. Визначено роль дидактичної гри у навчальному процесі. Наведено приклади дидактичних, інтелектуальних ігор та ігрових елементів, які можна використати на уроках. Розглянуто проблему гри, як дидактичного методу навчання. Застосування ігрової технології при вивченні фізики. Методи проведення дидактичних ігор з наведеними прикладами. Розглянуто роль використання дидактичних ігор як засіб активізації пізнавальних інтересів учнів. На основі аналізу теоретичних джерел обґрунтовано доцільність використання комп’ютерних ігор у ході вивчення фізики учнями 7-11 класів та використання ігор у ході підготовки учнів 11 класу до ЗНО.Документ Деякі класи топологічних просторів(2020) Змієнко Михайло Юрійович; Zmiienko Mykhailo Yuriiovych; Погребний Валерій Данилович; Pohrebnyi Valerii DanylovychТопологія зародилася наприкінці XIII – початку XIX століття як складова частина геометрії. Проте дуже швидко виросла в самостійний розділ математики. У період з 1925-1975 рр. топологія була однією з основних предметів дослідження математиків з усього світу. Це пояснюється її великим значенням та можливістю досліджувати різні об’єкти без повного осягнення їх властивостей. У роботі розглянута загальна топологія, а саме топологічні простори, які посідають важливе місце в сучасній математиці. Поняття топологічного простору можна розглядати як узагальнення поняття геометричної фігури в якому нам не важливі властивості типу розміру та точного положення фігури в просторі. Топологічні простори застосовуються майже в кожному розділі математики. Метричні топологічні простори відіграють важливу роль в розумінні топології і є основним предметом для досліджень. На основі проведеного дослідження топологічних просторів можна зробити висновок, що топології побудовані в роботі відіграють важливу роль в розумінні властивостей тих чи інших просторів. Основним результатом роботи є побудова топології на D-метричному просторі, і узгодження її з звичною топологією. Практична значимість дослідження полягає в тому, що можливо подивитися на простори не з боку алгебри, а з боку топології. На їх властивості, способи побудови та практичні застосування.Документ Формування компетентності учнів уміння вчитися впродовж життя в процесі вивчення оптики в школі(2020) Береза Лідія Олексіївна; Bereza Lidiia Oleksiivna; Салтикова Алла Іванівна; Saltykova Alla IvanivnaУ кваліфікаційній роботі проаналізовано формування компетентності учнів уміння вчитися впродовж життя в процесі вивчення оптики в школі. Визначено особливості формування уміння вчитися впродовж життя, як ключової компетентності у процесі навчання учнів фізики. У ході дослідження було запропоновано системну підбірку матеріалів для вивчення основ геометричної оптики, яка може бути використана як в старшій школі, так і в ЗВО. Надані пропозиції щодо активного використання інформаційно-комунікативних технологій в експериментальних дослідженнях з оптики, засобів мультимедійних технологій та розглянуто використання у шкільній практиці проєктної діяльності при вивченні оптичних явищ, як засобу формування компетності уміння вчитися впродовж життя. Результати подані в роботі можуть бути корисними для студентів фізико-математичного факультету педагогічних навчальних закладів та вчителям фізики.Документ Історичні довідки в процесі навчання математики(2020) Черкаська Марина Вікторівна; Cherkaska Maryna Viktorivna; Одінцова Оксана Олександрівна; Odintsova Oksana OleksandrivnaКваліфікаційна робота містить матеріал, що стосується особливостей методики застосування історичних довідок в процесі навчання математики. В роботі розкрито функції та роль історичних довідок, зазначено психолого-педагогічна характеристика дітей підліткового віку, подано аналіз підручників основної школи щодо наявності моментів історизму та проведено дослідження щодо використання вчителями історичних довідок в педагогічній діяльності. Продемонстровано методи розв’язування цікавих історичних задач та подано конспекти уроків із застосуванням моментів історії на уроках математики в основній школі.Документ Елементи теорії фракталів у позакласній роботі (основна школа)(2020) Бульченко Артем Миколайович; Bulchenko Artem Mykolaiovych; Страх Олександр Петрович; Strakh Oleksandr PetrovychРозвитку кожної фундаментальної науки сучасності сприяє зародження в ній нових напрямків. Деякі із цих методів дозволяють використовувати математичний апарат, удосконалюючи цим ще загальніші та різноманітніші перспективи науки. Останнім часом спостерігається тісний взаємозв’язок математики з іншими суспільними науками. Так однією із взаємодій математики та інформатики є виникнення та розвиток принципово нового математичного напрямку, такого як фрактальна геометрія. Поняття фрактала було введено Б. Мандельбротом у 1975 році. Сьогодні прийнято застосовувати наступне означення фрактала – множина, розмірність якої не є цілою, тобто є дробовим числом (М. В. Працьовитий). Фрактальна геометрія як навчальна дисципліна ще не входить до стандартів основної, старшої чи вищої школи. Можливість знайомства учнів з теорією фракталів надається через систему математичних гуртків, факультативів чи курсів за вибором. Знайомство з фракталами значно підвищує інтерес в учнів до математики, оскільки фрактали є одними з найкрасивіших математичних об’єктів, по-друге, для побудови фракталів часто використовуються ІКТ, по-третє фрактали мають широкий спектр застосувань і в інших сферах наукового знання. Таким чином, творець фракталів – це математик, програміст, художник, скульптор, фотограф, біолог, поет, винахідник в одній особі. Отже, все вищезазначене підтверджує актуальність проблеми дослідження. У даній роботі було розглянуто необхідні теоретичні відомості з теорії фракталів, зокрема наведено теоретичні основи щодо побудова фрактальних множин, застосування фракталів при описі природних явищ, а також способів зображення геометричних фракталів (тут наведені програми та пакети графічних редакторів). Другий розділ роботи присвячений використанню фракталів у освітніх цілях в школах. Тут проаналізована література про роль та місце теорії фракталів в різних сферах діяльності людини; наведена пропедевтика формування в учнів поняття «фрактал» на прикладі курсу «фрактали в Лого»; наведені особливості вивчення елементів фрактальної геометрії в школі як засіб естетичного виховання учнів. Щодо досягнення практичних цілей у цьому розділі висвітлено проблему використання фракталів і фрактальної геометрії у позакласній роботі в школі, зокрема при вивченні математики, інформатики, географії, літератури, біології та образотворчому мистецтві. У висновках узагальнено здобуті результати дослідження. В роботі також міститься додаток: «Опис семінару «фрактали і теорія хаосу» для проведення на математичних гуртках та у позанавчальний час».Документ Особливості використання оберненого навчання у старшій школі (на прикладі вивчення теми «Показникова та логарифмічна функції»)(2020) Гавриленко Марина Сергіївна; Havrylenko Maryna Serhiivna; Одінцова Оксана Олександрівна; Odintsova Oksana OleksandrivnaУ магістерській роботі розглянуто використання моделі «оберненого навчання» в старшій школі на уроках алгебри і початків аналізу, показано переваги і недоліки моделі «перевернутого» класу в порівнянні з традиційним методами навчання математики. Розглянуто методичні особливості навчання теми «Показникова та логарифмічна функції», розроблена методика викладання даної теми у «перевернутому» класі. Проаналізовано відповідний навчальний матеріал з алгебри і початків аналізу для учнів 10-11 класів.Документ Розвиток критичного мислення учнів старшої школи при вивченні математики(2020) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna HryhorivnaУ межах проведеного дослідження було узагальнено визначення поняття «критичне мислення». Визначено його структурні компоненти. Було виявлено, що серед найбільш ефективних прийомів, які сприяють розвитку критичного мислення є асоціації, мозковий штурм, кластери. Було з’ясовано, що ефективними засобами розвитку критичного мислення школярів є задачі-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання й можливої відповіді. У ході дослідження було доведено, що в шкільному курсі математики з метою розвитку критичного мислення можна використовувати такі види некоректних задач: задачі, які мають більше одного розв’язку (багатоваріантні); задачі з недостачею даних; задачі із зайвими даними; задачі, які містять протиріччя (суперечливі); задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами. З’ясовано, що в шкільних підручниках і посібниках некоректні задачі зустрічаються рідко. Проведений аналіз діючих підручників з алгебри для 10-11 класів показав, що частка таких задач у загальній масі задачного матеріалу не перевищує 3-4 %, а з геометрії цей показник – 5-6 %. За результатами проведеного аналізу виокремлено основні типи некоректних задач, які найбільш поширені, – задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами (за кількістю можливих розв’язків, повнотою даних та їх сумісністю). Зроблено висновки, що включення некоректних задач у зміст уроку суттєво змінює методику роботи з коректними задачами, оскільки вимагає доповнення структурного аналізу її умови й критичним аналізом і впливає на повноту використання усіх даних в ході розв’язування задачі, перевірку отриманого результату на відповідність вихідним даним, тощо.Документ Формування дослідницької компетентності учнів в процесі виконання домашнього експерименту(2020) Щупачинська Аніта Володимирівна; Shchupachynska Anita Volodymyrivna; Завражна Олена Михайлівна; Zavrazhna Olena MykhailivnaУ роботі проаналізовано сутність, структуру та зміст дослідницької компетентності учнів, окреслено шляхи її формування під час виконання домашніх дослідів. Також проведено аналіз видів навчальних завдань для домашніх спостережень, дослідів та експериментів з фізики, розглянуто дидактичні можливості домашнього експерименту з фізики як засобу формування дослідницької компетентності учнів. У роботі запропоновано розробку методики формування дослідницької компетентності учнів основної школи під час виконання домашніх дослідів.Документ Створення проблемної ситуації як спосіб організації на уроках фізики активної пізнавальної діяльності учнів основної школи(2020) Бєлясник Євгенія Володимирівна; Bieliasnyk Yevheniia Volodymyrivna; Каленик Михайло Вікторович; Kalenyk Mykhailo ViktorovychУ дипломній роботі проаналізовано суть активних методів пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках фізики, розкрито поняття проблемної ситуації на уроці фізики, її суть, значення, дидактичні методи розв'язання, описано реалізацію технології проблемного навчання на уроках фізики із врахуванням вимог до постановки і розвитку навчальної проблеми в контексті інтегративної моделі процесу навчання. У ході дослідження, в дипломній роботі запропоновані способи створення проблемних ситуацій та алгоритм їх розв'язання, розглянуто приклади навчальних проблем, як засобів створення проблемної ситуації на уроках фізики, а також запропоновано свої. Відповідно до типу проблемної ситуації, запропоновано приклади створення проблемної ситуації під час уроку фізики в основній школі. Дипломна робота є корисною для студентів фізико-математичного факультету педагогічних навчальних закладів та вчителям фізики.Документ Підтримка вивчення теорії ймовірності та математичної статистики в школі засобами динамічної математики(2020) Хоминська Олександра Анатоліївна; Khomynska Oleksandra Anatoliivna; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna HryhorivnaСтохастична грамотність є необхідною складовою загальнокультурної, загальноосвітньої підготовки сучасної людини. Стохастика має пронизувати шкільний курс математики від початкової до старшої школи. Оскільки йдеться не про вивчення кількох понять і фактів, а про формування окремого типу мислення. У дослідженнях психологів показано, що людина за природою погано пристосована до ймовірнісної оцінки, до усвідомлення і правильної інтерпретації ймовірнісно-статистичної інформації. Для цього потрібна систематична і цілеспрямована робота х формування статистичного типу мислення. На якість знань учнів стохастичної змістової лінії впливає складність візуалізації її основних понять та процесів. У даному контексті на допомогу вчителю приходять потужні комп’ютерні засоби, але вивчення питання щодо їх методичного супроводу і особливостей застосування є і досі актуальним через постійне оновлення програмного забезпечення, вдосконалення комп’ютерного інструментарію та потужностей інформаційних систем. Проаналізувавши закордонний та вітчизняний досвід і зробивши власні припущення, виділено саме програму динамічної математики Математический конструктор з позиції її переваг щодо візуалізації навчального матеріалу стохастичної змістової лінії. Зазначені ідеї реалізовано у авторських розроблених конспектах уроків за темами «Задача Бюффона», «Парадокс Бертрана» із використанням програми Математический конструктор для класів з поглибленим вивченням математики, матеріали яких також можна використовувати для факультативних занять.Документ Задачі на проценти у шкільному курсі математики(2021) Козлов Кирило Володимирович; Kozlov Kyrylo Volodymyrovych; Лукашова Тетяна Дмитрівна; Lukashova Tetiana DmytrivnaОб’єкт дослідження: процес навчання математики учнів основної школи. Предмет дослідження: методичні особливості навчання учнів розв’язуванню задач на відсотки в курсі математики основної школи. Мета дослідження: виявлення методичних особливостей вивчення теми «Відсотки» в основній школі та розробка методичних матеріалів для навчання учнів розв’язуванню задач на відсотки. Завдання дослідження: 1) Провести аналіз навчальної, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, зокрема, проаналізувати діючі навчальні програми та підручники з математики у контексті теми дослідження. 2) Розкрити методичні аспекти вивчення теми «Відсотки» в курсі математики основної школи. 3) Виділити основні типи задач на відсоткові розрахунки. 4) Розробити систему завдань та представити розробки уроків з теми дослідження. Загальний обсяг роботи − 64 сторінки; таблиць – 2; рисунків – 4; використаних джерел − 50.Документ Навчання учнів методам пізнання під час виконання домашнього фізичного експерименту(2021) Ільченко Вікторія Романівна; Ilchenko Viktoriia Romanivna; Каленик Михайло Вікторович; Kalenyk Mykhailo ViktorovychКваліфікаційна робота викладена на 70 сторінок, вона містить 3 розділи, 5 ілюстрацій, 2 таблиці, 1 графік, 27 джерел в переліку посилань. Об’єктом розгляду є процес навчання фізики у навчальних закладах. Предмет дослідження – формування пізнавального інтересу учнів у процесі навчання фізики під час домашнього фізичного експерименту. Метою роботи є запропонована методика навчання учнів методами пізнання під час виконання домашніх дослідів з фізики. У першому розділі представлені основні поняття з методики викладання фізики та розглянуті види фізичних експериментів. У другому розділі – види домашніх фізичних експериментів, їх приклади та методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи. В остатньому розділі вказано методику сформування дослідницької пізнавальної діяльності під час виконання домашніх дослідів. За результатами роботи зроблено висновки щодо формування пізнавальної діяльності учнів.