Роль адресанта у висловлюваннях похвали (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті було досліджено роль адресанта у висловлюваннях похвали. З’ясовано, що похвала – це контекстно прив’язаний комунікативний феномен. Важливою відмінною особливістю висловлювань похвали є їх функціонування в комунікативнихситуаціях співпраці. Установлено, що ситуація створює комунікативний контекст, у якому здійснюється мовленнєва діяльність особи. Доведено, що роль адресанта в загальній моделі ситуації співпраці є надзвичайно великою: перш за все адресантвизначає зміст повідомлення та його ілокутивну силу. Адресант – це конкретний індивід, занурений у дискурс, саме він формуємету та план мовленнєвої поведінки в дискурсі, контролює та корегує його. З’ясовано, що адресат отримує інформацію проадресанта з лінгвістичних та паралінгвістичних даних. Таким чином адресант формує характер і тон комунікації. Визначено характеристики адресанта, які впливають на ефективність висловлювань похвали, а саме: вік, авторитет, статуста престиж, особистий тезаурус. Констатовано, що комунікативний статус ініціатора похвали та його соціальний статусне завжди співпадають. У ситуаціях, коли є висловлювання похвали, адресант займає домінуючу позицію, а адресат – залежну,тобто адресант використовує похвалу як стратегію, спрямовану «вниз». З’ясовано, що важливу роль у функціонуванні висловлювання похвали відіграють макротекстуальні компоненти ситуації, перш за все соціальні відносини між комунікантами.Установлено, що комунікативний статус індивіда зумовлений його роллю (діями, думками, почуттями). Досліджено, що кому-нікативний статус може бути жорстким і варіативним залежно від ролі комунікантів у межах конкретної ситуації, а самеїх прагнення до комунікативної співпраці, суперництва або конфлікту. З’ясовано, що на рівні макротексту ситуація співпраціможе бути симетричною або асиметричною, якщо брати до уваги статусні відносини між комунікантами.
The article is devoted to the investigation of the addresser’s role in expressions of praise. It has been found that praise is a context-bound communicative phenomenon. An important distinguishing feature of expressions of praise is their functioning in communicative situations of cooperation. It has been established that the situation creates a communicative context in which the person’s speech activity is carried out. It is proven that the role of the addresser in the general model of the cooperation situation is extremely large: first of all, the addresser determines the content of the message and its illocutionary force. The addresser is a specific individual immersed in the discourse, it is he who forms the purpose and plan of speech behaviour in the discourse, controls and corrects it. It has been found that the addressee receives information about the addresser from linguistic and paralinguistic data. In this way, the addresser forms the character and tone of communication. The characteristics of the addresser that influence the effectiveness of expressions of praise are determined, namely: age,authority, status and prestige, personal thesaurus. It has been established that the communicative status of the initiator of praise and his social status do not always coincide. In situations where there is an expression of praise, the addresser takes a dominant position, and the addressee takes a subordinate position, that is, the addresser uses praise as a “downward” strategy. It has been found that macro textual components of the situation, primarily social relations between communicators, play an important role in the functioning of the expression of praise. It has been established that the communicative status of an individual is determined by his role (actions, thoughts, feelings). It has been studied that the communicative status can be rigid and variable depending on the role of communicators within a specific situation, namely their desire for communicative cooperation, rivalry or conflict. It has been found that at the macrotext level, the situation of cooperation can be symmetrical or asymmetrical, if we take into account the statusrelations between the communicators.
The article is devoted to the investigation of the addresser’s role in expressions of praise. It has been found that praise is a context-bound communicative phenomenon. An important distinguishing feature of expressions of praise is their functioning in communicative situations of cooperation. It has been established that the situation creates a communicative context in which the person’s speech activity is carried out. It is proven that the role of the addresser in the general model of the cooperation situation is extremely large: first of all, the addresser determines the content of the message and its illocutionary force. The addresser is a specific individual immersed in the discourse, it is he who forms the purpose and plan of speech behaviour in the discourse, controls and corrects it. It has been found that the addressee receives information about the addresser from linguistic and paralinguistic data. In this way, the addresser forms the character and tone of communication. The characteristics of the addresser that influence the effectiveness of expressions of praise are determined, namely: age,authority, status and prestige, personal thesaurus. It has been established that the communicative status of the initiator of praise and his social status do not always coincide. In situations where there is an expression of praise, the addresser takes a dominant position, and the addressee takes a subordinate position, that is, the addresser uses praise as a “downward” strategy. It has been found that macro textual components of the situation, primarily social relations between communicators, play an important role in the functioning of the expression of praise. It has been established that the communicative status of an individual is determined by his role (actions, thoughts, feelings). It has been studied that the communicative status can be rigid and variable depending on the role of communicators within a specific situation, namely their desire for communicative cooperation, rivalry or conflict. It has been found that at the macrotext level, the situation of cooperation can be symmetrical or asymmetrical, if we take into account the statusrelations between the communicators.
Опис
Ключові слова
висловлювання похвали, адресант, адресат, комунікативна ситуація, комунікативний статус, мовленнєва стратегія, expression of praise, addresser, addressee, communicative situation, communicative status, speech strategy
Бібліографічний опис
Клочко, Л. Роль адресанта у висловлюваннях похвали (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) [Текст] /Л. Клочко // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Філологічні науки : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: Н. М. Бідюк, Л. М. Горболіс, Т. В. Григоренко та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 1. – С. 17–21. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2023.1.3