Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8470

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 78

Розвиток пізнавальної активності учнів зі зниженим слухом на уроках географії засобами інформаційних технологій
(2020) Гонтарик Ганна Миколаївна; Hontaryk Hanna Mykolaivna; Кульбіда Світлана Вікторівна; Kulbida Svitlana Viktorivna
Об’єктом дослідження є пізнавальна активність учнів зі зниженим слухом. Предмет дослідження – розвиток пізнавальної активності учнів середнього шкільного віку зі зниженим слухом на уроках географії засобами інформаційних технологій. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику розвитку пізнавальної активності учнів зі зниженим слухом середніх класів на уроках географії засобами інформаційних технологій в умовах спеціального закладу освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти розвитку пізнавальної активності учнів зі зниженим слухом засобами інформаційних технологій, корекційні можливості застосування інформаційних технологій на уроках географії в спеціальному закладі освіти. У другому розділі досліджено організацію процесу розвитку пізнавальної активності дітей зі зниженим слухом середнього шкільного віку на уроках географії, розкрито напрями реалізації корекційно-розвивальної роботи з розвитку пізнавальної активності учнів зі зниженим слухом в процесі використання інформаційних технологій на уроках географії. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності процесу розвитку пізнавальної активності учнів зі зниженим слухом на уроках географії засобами інформаційних технологій та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Міжособистісні відносини молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу
(2020) Черняк Катерина Вікторівна; Cherniak Kateryna Viktorivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У результаті ґрунтовного аналізу й узагальнення науково-теоретичних досліджень щодо специфіки міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями було з’ясовано, що міжособистісні відносини – це суб’єктивно пережиті взаємозв’язки між людьми, які об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, що здійснюються людьми один на одного в процесі спільної діяльності і спілкування. Психологічні особливості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями проявляються у вигляді порушень уваги, мислення, емоційно-вольової сфери, сприйняття, недорозвинення моторики, переважання механічної пам’яті, обмеженості словникового запасу; міжособистісні відносини таких дітей багато в чому залежать від ступеня вираженості порушення і характеризуються поверхневістю, нестійкістю, ситуативністю. Було розроблено критерії психолого-педагогічного оцінювання та на їх основі визначені особливості міжособистісних відносин обраної категорії школярів в умовах інклюзивного класу: вимір ступеня задоволеності шкільним життям, ступеня конфліктності в класі (як вони усвідомлюються окремими учнями і класом в цілому), ступеня згуртованості класу (за суб’єктивною оцінкою); визначення кола вагомого спілкування дитини, особливості взаємин в класі., виявити симпатії до членів колективу. За шкалою оцінювання було визначено рівні: високий, середній і низький. У ході констатувального етапу дослідження було з’ясовано, що рівень сприятливих відносин в класі знаходиться на низькому рівні, тому що статус «Популярні» і «Улюбленці» не займає жодна з осіб, в той час як основна кількість дітей займає статус « Зневажених». «Ізольованих» і «Вигнанців». Було розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено програму психолого-педагогічної корекції міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу. Ураховуючи зміни, які зумовили карантинні заходи, Програма корекції була впроваджена не в повному обсязі, відповідно до запланованого часу. У ході проведеного дослідження мета досягнута, завдання виконано. Перспективу подальшої роботи ми вбачаємо в повному впровадженні корекційної програми та її експериментальному обґрунтуванні.
Розвиток дрібної моторики в учнів молодшого шкільного віку із порушеннями інтелекту засобом спеціальних вправ
(2020) Коваль Вікторія Володимирівна; Koval Viktoriia Volodymyrivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
Магістерська робота складається зі вступу, трьохрозділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи розвитку дрібної моторики в дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, розкрито значення дрібної моторики в розвитку дитини, висвітлено специфіку розвитку таких дітей, охарактеризовано особливості розвитку в них дрібної моторики. У другому розділі розроблено методику вивчення розвитку дрібної моторики в дітей молодшого шкільного віку з порушеннями інтелекту, досліджено стан розвитку дрібної моторики в молодших школярів із інтелектуальними порушеннями на констатувальному етапі дослідження. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності моделі та комплексу вправ з розвитку дрібної моторики в учнів із порушеннями інтелекту, розроблено комплекс вправ з розвитку дрібної моторики в молодших школярів учнів із порушеннями інтелекту та модель використання комплексу вправ з розвитку дрібної моторики у молодших класах, проведено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Організаційно-педагогічні умови інклюзивного навчання молоді з особливими освітніми потребами в закладах професійно-технічної освіти
(2020) Декунова Наталія Іванівна; Dekunova Nataliia Ivanivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У магістерській роботі розглянуто відношення суспільством до осіб з особливими потребами, визнання їхніх прав на здобуття освіти та професії. Розкрито сутність основних понять «інклюзія», «інтеграція», «інклюзивна освіта», «інклюзивне навчання» «особи з особливими освітніми потребами», проаналізовано проблему інтеграції молоді з особливими освітніми проблемами в сучасне соціальне середовище. Проаналізовано законодавче та нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання у закладах професійно-технічної освіти. Розглянуто шляхи організації інклюзивного навчання в професійно-технічних закладах. Вивчено стан впровадження інклюзивного навчання молоді з особливими освітніми потребами та можливості розширення доступності професійно-технічної освіти для осіб з особливими освітніми потребами шляхом адаптації та модифікації навчальних програм, пристосування освітнього середовища навчального закладу до потреб і життєвих цілей осіб цієї категорії. Описана і проаналізована експериментальна перевірка ефективності організації інклюзивного навчання в професійно-технічних навчальних закладах, а саме специфіка організаційної роботи інклюзивного навчання, оцінювання та складання індивідуального навчального плану. Теоретичні положення та практичні результати досліджування можуть бути використані вчителями, майстрами, психологами та методистами закладів професійно-технічної освіти. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у навчальних курсах для студентів закладів вищої освіти.
Формування громадської активності дітей з порушеннями зору у позаурочній діяльності
(2020) Горда Юлія Олександрівна; Horda Yuliia Oleksandrivna; Кульбіда Світлана Вікторівна; Kulbida Svitlana Viktorivna
Об’єктом дослідження є – громадська активність дітей з порушеннями зору. Предмет дослідження – формування громадської активності у дітей з порушеннями зору старшого шкільного віку у позаурочній діяльності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність впровадження методики формування громадської активності дітей з порушеннями зору старшого шкільного віку у позаурочній діяльності. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти формування громадської активності дітей з порушеннями зору у спеціальному закладі освіти, особливості і напрями формування громадської активності дітей з порушеннями зору. У другому розділі досліджено організацію процесу формування громадської активності дітей з порушеннями зору в ході навчально-виховного процесу, розкрито педагогічне забезпечення процесу формування громадської активності дітей з порушеннями зору. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності процесу формування громадської активності дітей з порушеннями зору у позаурочній діяльності та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Правове виховання підлітків зі зниженим слухом в освітньому процесі спеціального закладу освіти
(2020) Чижик Тетяна Василівна; Chyzhyk Tetiana Vasylivna; Кульбіда Світлана Вікторівна; Kulbida Svitlana Viktorivna
Об’єктом дослідження є – правове виховання підлітків зі зниженим слухом. Предмет дослідження – зміст, форми і методи ефективної реалізації правового виховання підлітків зі зниженим слухом в освітньому процесі спеціального закладу освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, форми і методи ефективної реалізації правового виховання підлітків зі зниженим слухом в освітньому процесі спеціального закладу освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти процесу правового виховання учнів зі зниженим слухом в сучасному освітньому просторі, визначено сучасні підходи до правового виховання підлітків зі зниженим слухом в умовах спеціального закладу освіти. У другому розділі досліджено організацію процесу правового виховання підлітків зі зниженим слухом в освітньому процесі, обґрунтовано напрями правового виховання учнів середнього шкільного віку з порушеннями слуху. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності процесу правового виховання підлітків зі зниженим слухом в умовах спеціального закладу освіти : зміст, форми, методи зазначеного процесу та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Психолого-педагогічна адаптація дітей з особливими освітніми потребами до закладу дошкільної освіти
(2020) Глушко Карина Андріївна; Hlushko Karyna Andriivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У результаті ґрунтовного аналізу досліджуваної проблеми у загальній та спеціальній науковій, методичній, психолого-педагогічній літературі було з’ясовано, що однією з важливих проблем сучасної системи освіти є проблема розвитку адаптаційних можливостей особистості й профілактика дезадаптації. Особлива увага звертається на дітей молодшого дошкільного віку, оскільки процес звикання до умов дошкільного закладу освіти є досить складним. Психолого-педагогічне вивчення дітей з РСА переважно зосереджується на особливостях їхньої унікальної психічної організації: специфіці сприймання довкілля; незвичність системи сигналів для комунікації з іншими, власне мовлення; схоплення інформації від людини без прямого погляду на неї завдяки периферійному зору; тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким і як можна поводитися; кмітливість, переважання невербального інтелекту; прагнення до чіткої визначеності, порядку й завершеності, здатність зрозуміти чітко визначені алгоритми, правила і постійно дотримуватися їх; високорозвинена механічна пам’ять; уміння орієнтуватися за візуальними стимулами – малюнками, піктограмами, графіками тощо; здатність зацікавитися чимось незвичним; розвинений музичний слух; уміння чітко орієнтуватись у просторі й часі. У ході проведеного дослідження були визначені та експериментально встановлені особливості процесу адаптації до нових умов перебування дітей з розладами спектру аутизму молодшого дошкільного віку. Дослідження особливостей процесу адаптації дітей молодшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектру до закладу дошкільної освіти здійснювалося за двома напрямами: організація анкетування батьків на етапі вступу дитини в дитячий садок та спостереження за дитиною в період її адаптації. Додатково ми проводили опитування працівників закладів дошкільної освіти щодо з’ясування актуального рівня професійної обізнаності про специфіку проявів та особливості роботи з дітьми з розладами спектру аутизму. На констатувальному етапі дослідження нами було визначено, обґрунтовано критерії та показники психолого-педагогічної адаптації дошкільників з РАС. Було визначено рівні адаптації: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький. У межах нашого дослідження було обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови адаптації дітей молодшого дошкільного віку з розладами спектру аутизму до умов дошкільного закладу освіти.
Розвиток зв’язного мовлення в учнів молодшого шкільного віку з порушеннями інтелекту засобом дидактичних ігор
(2020) Васильєва Марина Павлівна; Vasylieva Maryna Pavlivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym Volodymyrovych
Об’єктом дослідження є процес розвитку зв’язного мовлення в учнів із порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – розвиток зв’язного мовлення в учнів молодшого шкільного віку з порушеннями інтелекту засобом дидактичних ігор. Мета дослідження – теоретично узагальнити та експериментально перевірити ефективність методики та комплексу дидактичних ігор з розвитку зв’язного мовлення у молодших школярів із порушеннями інтелекту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено значення усного мовлення для соціального розвитку особистості, розкрито особливості розвитку дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, описано специфіку розвитку зв’язного мовлення в молодших школярів із інтелектуальними порушеннями. У другому розділі описано критерії, рівні та методики діагностування розвитку зв’язного мовлення в молодших школярів із порушеннями інтелекту, досліджено стан розвитку зв’язного мовлення в учнів зазначеної категорії на констатувальному етапі дослідження. У третьому розділі описано комплекс дидактичних ігор з розвитку зв’язного мовлення для молодших школярів із порушеннями інтелекту та методику їх проведення, проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
Виховання моральних якостей молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку засобами казкотерапії
(2020) Герасимчук Валентина Миколаївна; Herasymchuk Valentyna Mykolaivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym Volodymyrovych
У магістерській роботі досліджено проблему виховання моральних якостей учнів початкової школи з інтелектуальними порушеннями шляхом впровадження елементів казкотерапії. Розкрито сутність основних понять «моральне виховання», «моральні якості», «казка», «казкотерапія», «школярі з порушенням інтелектуального розвитку», вивчено стан виховання моральних якостей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено роль казки у моральному становленні молодших школярів з порушеннями розумового розвитку. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти використання елементів казкотерапії у корекційно-виховному процесі спеціальної школи. Визначено психолого-педагогічні умови застосування казкотерапії у процесі виховання моральних якостей молодших учнів з інтелектуальними порушеннями, структуру та особливості проведення казкотерапевтичного заняття. Описана і проаналізована експериментальна перевірка ефективності застосування елементів казкотерапії у процесі виховання моральних якостей молодших школярів з порушеннями інтелекту, а саме розроблено та проведено казкотерапевтичне заняття для учнів 3-4 класів з порушеннями розумового розвитку. Теоретичні положення та практичні результати можуть бути використані педагогами, вчителями-дефектологами, психологами спеціальних шкіл та закладів загальної середньої освіти, в яких навчаються діти з порушеннями інтелектуального розвитку, у позакласній та позашкільній виховній роботі, а також під час проведення корекційно-розвиткових занять.
Розвиток мовлення учнів із затримкою психічного розвитку засобами дидактичних ігор
(2020) Кулібаба Анна Олексіївна; Kulibaba Anna Oleksiivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти процесу розвитку мовлення в учнів із затримкою психічного розвитку, визначено педагогічні аспекти використання дидактичних ігор у виховному процесі учнів із затримкою психічного розвитку. У другому розділі досліджено організацію процесу розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах освітнього закладу, розкрито особливості впровадження дидактичних ігор в процесі розвитку мовлення учнів означеної нозології. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності використання засобів дидактичних ігор в процесі розвитку мовлення дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності учнів зі зниженим слухом в умовах спеціального закладу освіти
(2020) Блонова Тетяна Миколаївна; Blonova Tetiana Mykolaivna; Кульбіда Світлана Вікторівна; Kulbida Svitlana Viktorivna
Об’єктом дослідження є – правове виховання підлітків зі зниженим слухом. Предмет дослідження – зміст, форми і методи ефективної реалізації правового виховання підлітків зі зниженим слухом в освітньому процесі спеціального закладу освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, форми і методи ефективної реалізації правового виховання підлітків зі зниженим слухом в освітньому процесі спеціального закладу освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти формування здоров’язбережувальної компетентності учнів зі зниженим слухом в умовах освітнього процесу, особливості процесу і сучасні підходи до формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів зі зниженим слухом. У другому розділі досліджено організацію процесу формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів зі зниженим слухом молодшого шкільного віку, визначено засоби її формування у дітей означеної нозології в процесі навчально-виховної діяльності. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності процесу формування здоров’язбережувальної компетентності учнів зі зниженим слухом в умовах спеціального закладу освіти та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Активізація професійного самовизначення учнів з інтелектуальними порушеннями
(2020) Калуга Анастасія В’ячеславівна; Kaluha Anastasiia Viacheslavivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти проблеми професійного самовизначення старшокласників в умовах спеціального закладу освіти, розкрито сучасні підходи до реалізації процесу професійного самовизначення учнів старших класів з інтелектуальними порушеннями. У другому розділі визначено стан сформованості професійного самовизначення учнів старших класів інтелектуальними порушеннями в процесі навчально-виховної діяльності, обґрунтовано педагогічне забезпечення процесу професійного самовизначення учнів означеної нозології у спеціальному закладі освіти. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності процесу активізації професійного самовизначення учнів старших класів з інтелектуальними порушеннями в системі трудового навчання та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Розвиток комунікативних умінь у молодших школярів із порушеннями інтелекту засобами арт-терапії
(2020) Білан Ірина Олексіївна; Bilan Iryna Oleksiivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym Volodymyrovych
Об’єктом дослідження єпроцес розвитку комунікативних умінь в осіб з порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження –розвиток комунікативних умінь в учнів молодших класів з порушеннями інтелекту. Метадослідження –теоретично узагальнити та експериментально перевірити ефективність моделі та методики розвитку комунікативних умінь у молодших школярів з порушеннями інтелекту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито значення комунікації в розвитку особистості дитини молодшого шкільного віку, висвітлено особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями, описано специфіку розвитку комунікативної сфери в школярів зазначеної категорії. У другому розділі обґрунтовано й висвітлено критерії, рівні та методики діагностування розвитку комунікативних умінь у дітей із інтелектуальними порушеннями, досліджено станрозвитку комунікативних умінь в учнів із порушеннями інтелекту молодшого шкільного віку. У третьому розділі теоретично обґрунтовано і описаномодель розвитку комунікативних умінь в учнів молодших класів із порушеннями інтелекту засобами арт-терапії (на прикладі лялькотерапії), висвітлено методику проведення занять лялькотерапії в спеціальному навчальному закладі та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
Корекція психофізичного розвитку дітей з важкими інтелектуальними порушеннями засобом рухливих ігор
(2020) Бойко Олена Петрівна; Boiko Olena Petrivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
Об’єктом дослідження є процес психофізичного розвитку осіб з важкими порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – корекція психофізичного стану осіб з важкими порушеннями інтелектуального розвитку засобом рухливих ігор. Мета дослідження – теоретично узагальнити та експериментально перевірити ефективність комплексу адаптованих рухливих ігор та методики їх використання в роботі з дітьми з важкими порушеннями інтелекту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито сутність поняття «корекція», висвітлено розвиток дітей з порушенням інтелекту та шляхи його корекції, описано особливості психофізичного розвитку дітей з важкими порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі описано критерії тa рiвнi психoфiзичнoгo рoзвитку дiтей з вaжкими пoрушеннями iнтелекту, досліджено стан психoфізичнoгo рoзвитку дітей з вaжкими інтелектуальними пoрушеннями нa кoнстaтувaльнoму етaпі дoслідження. У третьому розділі описано комплекси адаптованих рухливих ігор для дітей з важкими інтелектуальними порушеннями, висвітлено методику проведення рухливих ігор дітям зазначеної категорії та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
Взаємодія педагогічного колективу і батьків як чинник ефективної соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку
(2020) Стерлянко Дар’я Сергіївна; Sterlianko Daria Serhiivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі обгрунтовано теоретичні основи соціалізації дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, розкрито сутність поняття «соціалізація», всебічно розглянуто особливості психофізичного розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, вивчено роль сім’ї у процесі соціалізації дитини з порушеннями інтелекту. У другому розділі досліджено стан взаємодії педагогів і батьків дітей з порушеннями інтелектуального розвитку на констатувальному етапі експерименту, визначено умови та етапи інтегрованої соціалізації дітей з порушеннями інтелекту, розроблено програму «Крок назустріч» як чинник соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Роль асистента вчителя у забезпеченні психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями
(2020) Войтенко Альона Андріївна; Voitenko Alona Andriivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Магістерське дослідження присвячено проблемі ролі асистента вчителя у забезпеченні психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями. Метою роботи визначено розробку, впровадження та перевірку ефективності моделі реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями та роль асистента вчителя в ньому. За результатами аналізу виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми в теорії спеціальної освіти. Розроблено модель покращення ефективності психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями та розкрито роль асистента вчителя в ній шляхом використання матеріалів Монтессорі. Модель забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями та роль асистента вчителя в ньому представлена блоками: цільовим, діагностичним, змістовим, результативно-оцінювальним та перевірено її ефективність. Діяльність асистента вчителя була спрямована на розвиток мотиваційного (мотивації до шкільного навчання), когнітивного (знань з української мови та математики) та сенсорно-перцептивного (сприйняття форми, кольору, величини та орієнтації у просторі) критеріїв у під час уроків та позаурочної діяльності з використанням матеріалів Монтессорі. Розкрито специфіку діяльності асистента вчителя в реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями шляхом використання на уроках та у позаурочній діяльності матеріалів Монтессорі. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у визначенні, обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо роботи асистента вчителя інклюзивних закладів освіти, на основі порівняння досвіду з іншими країнами і визначення шляхів його підвищення.
Організація педагогічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми потребами у закладі загальної середньої освіти
(2020) Зайцева Оксана Сергіївна; Zaitseva Oksana Serhiivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито сутність, чинники та принципи педагогічної просвіти, висвітлено особливості педагогічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти. У другому розділі розкрито методику організації констатувального експерименту та обґрунтовано результати констатувального експерименту. У третьому розділі розроблено форми та методи організації педагогічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти та перевірено їх ефективність. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Психолого-педагогічний супровід дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня в умовах інклюзивного навчання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Химченко Марина Володимирівна; Khymchenko Maryna Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Об’єктом дослідження є пізнавальний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня. Предмет дослідження - психолого-педагогічний супровід учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня в умовах інклюзивної форми навчання. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексного психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного навчання. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями: сутність поняття «інтелектуальні порушення» в психолого-педагогічній літературі, особливості розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня, нормативно-правове забезпечення психолого-педагогічного супроводу в Україні. У другому розділі досліджено та обґрунтовано особливості реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями в сучасному освітньому просторі, проведено аналіз результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено вплив комплексного психолого-педагогічного супроводу на пізнавальний розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня в умовах інклюзивного навчання. Представлено власні розробки корекційно-розвиткових занять. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 82 сторінки, з них – 77 сторінок основного тексту, 11 рисунків, 13 таблиць, 1 формула, 66 джерел.
Формування естетичної культури молодших школярів з інтелектуальними порушеннями у процесі театралізованої діяльності
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ситнік Анна Сергіївна; Sytnik Anna Serhiivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
Об’єктом дослідження є процес формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями. Предмет дослідження – зміст і методи виховання основ естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку у процесі театралізованої діяльності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність змісту й методів формування естетичної культури молодших школярів з інтелектуальними порушеннями у процесі театралізованої діяльності в умовах закладу спеціальної освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти процесу формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями, дано визначення основних понять, визначено виховні можливості театралізованої діяльності у формуванні естетичної культури учнів з інтелектуальними порушеннями, які закладені у механізмах створення художньо-театрального образу, у впливові на особистість комплексу видів мистецтва, у колективному характері театральної творчості. У другому розділі висвітлено організацію процесу формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями у процесі театралізованої діяльності, досліджено рівні сформованості естетичної культури в учнів означеної нозології, визначено педагогічні умови використання засобів театральної діяльності у формуванні ціннісних орієнтацій в учнів з інтелектуальними порушеннями. У третьому розділі обґрунтовано експериментальне дослідження ефективності використання театралізованої діяльності для формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушенням, висвітлено зміст і методи процесу формування естетичної культури учнів означеної нозології в умовах закладу спеціальної освіти, які включали бесіди з елементами театралізованої діяльності, ігри-драматизації, ігри-інсценізації, ігри-змагання, театралізовані ігри. Діяльність дитячого театру була організована на засадах виховної технології, спрямованої на розвиток естетичної культури з опорою на виховні можливості самодіяльної творчості. Проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час проведення «Круглого столу» з проблем психолого-педагогічної і соціальної реабілітації, соціально-трудової адаптації та інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я в рамках проблемної групи за темою «Формування безперешкодного середовища для життєдіяльності дітей з обмеженими можливостями здоров’я»; під час участі у VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2020 р., м. Суми); під час участі у VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 98 сторінок, з них – 72 сторінки основного тексту, 1 рисунок, 1 таблицю, 82 джерела.
Розвиток фізичних якостей у дітей з порушеннями інтелекту засобами адаптивної фізичної культури в умовах реабілітаційно-спортивного центру
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бартлевич Юлія Миколаївна; Bartlevych Yuliya Mykolayivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
Об’єктом дослідження є процес розвитку фізичних якостей у дітей з порушеннями інтелекту. Предмет дослідження – розвиток фізичних якостей дітей з порушеннями інтелекту засобами адаптивної фізичної культури в умовах реабілітаційно-спортивного центру. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи розвитку фізичних якостей у дітей з порушеннями інтелекту. Дано визначення поняттю «адаптивна фізична культура», описано процес фізичної реабілітації та соціальної адаптації осіб з психофізичними порушеннями в умовах реабілітаційно-спортивних центрів України, розкрито особливості фізичного розвитку дітей з порушеннями інтелекту. У другому розділі описано критерії, методику та рівні розвитку фізичних якостей у дітей з інтелектуальними порушеннями. Визначено стан розвитку фізичних якостей у дітей з порушеннями інтелекту на констатувальному етапі дослідження. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито комплекс адаптивної фізичної культури з розвитку фізичних якостей у дітей з порушеннями інтелекту, здійснено експериментальну перевірку ефективності комплексу адаптивної фізичної культури з розвитку фізичних якостей у дітей з порушеннями інтелекту, описано результати формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 106 сторінок, з них – 81 сторінка основного тексту, 4 таблиці, 12 рисунків, 86 джерел.

Переглянути

Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування