Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 78
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Pозвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в процесі сценічно-театралізованої діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Заїка Яна Володимирівна; Zaika Yana Volodymyrivna; Будянський Дмитро Васильович; Budianskyi Dmytro VasylovychОб'єкт дослідження – процес розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку із особливими освітніми потребами. Предмет дослідження – сценічно-театралізована діяльність як ефективна технологія розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку із особливими освітніми потребами. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності процесу розвитку творчих здібностей молодших школярів із особливими освітніми потребами засобами сценічно-театралізованої діяльності. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади процесу використання здобутків сценічно-театралізованої діяльності в інклюзивній освіті, а саме психолого-педагогічні підходи до розуміння сутності та структури творчих здібностей, етапи виникнення і розвитку інклюзивного театру, питання використання можливостей сценічно-театралізованої діяльності в інклюзивній освіті. У другому розділі представлено методичні аспекти розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в процесі сценічно-театралізованої діяльності, технологію організації роботи театрального колективу для дітей з особливими освітніми потребами, результати експериментальної перевірки ефективності сценічно-театралізованої діяльності у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів та публікації. Окремі результати дослідження були представлені на двох конференціях: VIII Міжнародній заочній студентській науково-практичній конференції «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 р., СумДПУ ім. А.С. Макаренка), VII Міжнародній заочній студентській науково-практичній «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., СумДПУ ім. А.С. Макаренка). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 75 сторінок, з них – 64 сторінки основного тексту, 3 таблиці, 61 джерело.Документ Адаптація дітей з розладами аутистичного спектру до школи засобом візуального розкладу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Литовченко Анастасія Олексіївна; Lytovchenko Anastasiia Oleksiivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychОб'єктом дослідження є процес адаптації до шкільного навчання дітей з розладами аутистичного спектру. Предмет дослідження – адаптація дітей з розладами аутистичного спектру до навчання в школі засобом візуального розкладу. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи адаптації до школи дитини з розладами аутистичного спектра. Описано підготовку до школи як важливий етап діяльності майбутнього школяра. Досліджено особливості розвитку дітей з аутизмом у дошкільний період. Визначено шляхи адаптації дітей із розладами аутистичного спектра до нових умов перебування. У другому розділі досліджено рівні адаптації до школи першокласників із розладами аутистичного спектра, визначено критерії, рівні та методики діагностування адаптації до школи дітей із розладами аутистичного спектра та представлено результати констатувального експерименту. У третьому розділі описано експериментальну перевірку ефективності методики візуального розкладу в адаптації дітей означеної категорії до школи. Представлено візуальний розклад як педагогічний інструмент адаптації до школи дітей з аутизмом, описано методику складання та застосування візуального розкладу та представлено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 103 сторінки, з них – 89 сторінок основного тексту, 5 таблиць, 11 рисунків, 82 джерела.Документ Активізація професійного самовизначення учнів з інтелектуальними порушеннями(2020) Калуга Анастасія В’ячеславівна; Kaluha Anastasiia Viacheslavivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr VolodymyrovychМагістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито теоретичні аспекти проблеми професійного самовизначення старшокласників в умовах спеціального закладу освіти, розкрито сучасні підходи до реалізації процесу професійного самовизначення учнів старших класів з інтелектуальними порушеннями. У другому розділі визначено стан сформованості професійного самовизначення учнів старших класів інтелектуальними порушеннями в процесі навчально-виховної діяльності, обґрунтовано педагогічне забезпечення процесу професійного самовизначення учнів означеної нозології у спеціальному закладі освіти. У третьому розділі здійснено експериментальну перевірку ефективності процесу активізації професійного самовизначення учнів старших класів з інтелектуальними порушеннями в системі трудового навчання та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.Документ Взаємодія педагогічного колективу і батьків як чинник ефективної соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку(2020) Стерлянко Дар’я Сергіївна; Sterlianko Daria Serhiivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychМагістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі обгрунтовано теоретичні основи соціалізації дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, розкрито сутність поняття «соціалізація», всебічно розглянуто особливості психофізичного розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, вивчено роль сім’ї у процесі соціалізації дитини з порушеннями інтелекту. У другому розділі досліджено стан взаємодії педагогів і батьків дітей з порушеннями інтелектуального розвитку на констатувальному етапі експерименту, визначено умови та етапи інтегрованої соціалізації дітей з порушеннями інтелекту, розроблено програму «Крок назустріч» як чинник соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку та здійснено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати дослідження.Документ Використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Гордієнко Юлія Юріївна; Hordiienko Yuliia Yuriivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana VolodymyrivnaОб’єктом дослідження є мовленнєва діяльність заїкуватих дітей середнього дошкільного віку. Предмет – використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками. Мета дослідження – проаналізувати, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови використання ароматерапії, як додаткового засобу удосконалення логокорекційної роботі із заїкуватими дошкільниками. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено сучасні підходи до виявлення та виправлення заїкання, подана психолого-педагогічна характеристика дошкільників із заїканням, схарактеризовано ароматерапію як допоміжний засіб в логокорекційній роботі. У другому розділі розроблено та обґрунтовано експериментальну методику виявлення особливостей психомовленнєвого розвитку заїкуватих дошкільників, проведено аналізу результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови використання ароматерапії в логокорекційній роботі з обраною категорією дошкільників, проаналізовано результати експериментально-розвивальної роботи, представлено методичні рекомендації щодо використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 87 сторінок, з них – 77 сторінок основного тексту, 9 рисунків, 2 таблиці, 72 джерела.Документ Використання нейропсихологічного підходу у роботі корекційного педагога в закладах загальної середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Радько Тетяна Миколаївна; Radko Tetіana Mykolayivna; Прядко Любов Олексіївна; Pryadko Lyubov OleksiivnaОб’єктом дослідження є професійна діяльність корекційного педагога в закладах загальної середньої освіти. Предмет дослідження – використання нейропсихологічного підходу у роботі корекційного педагога в закладах загальної середньої освіти. Мета дослідження – виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність організації корекційно-розвиткової роботи з дітьми молодшого шкільного віку з труднощами у навчанні з використанням нейропсихологічного підходу. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел та двох додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено роль нейропсихологічного підходу у корекції порушень розвитку дітей молодшого шкільного віку, дано визначення поняття латералізації вищих психічних функцій, розкрито нейропсихологічні аспекти мовленнєвих порушень. У другому розділі описано методи визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів за допомогою нейропсихологічного підходу, досліджено рівень парціальних відхилень у формуванні вищих психічних функцій дітей молодшого шкільного віку з труднощами у навчанні. У третьому розділі запропоновано комплекс нейропсихологічних вправ, спрямованих на корекцію вищих психічних функцій дітей молодшого шкільного віку з труднощами у навчанні, висвітлено методику проведення корекційної роботи на основі нейропсихологічного підходу та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Основні положення і окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі на базі кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Навчально-наукового інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка » (24 листопада 2021 року, м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 108 сторінок, з них – 65 сторінок основного тексту, 3 рисунки, 4 таблиці, 53 джерела.Документ Виховання моральних якостей молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку засобами казкотерапії(2020) Герасимчук Валентина Миколаївна; Herasymchuk Valentyna Mykolaivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym VolodymyrovychУ магістерській роботі досліджено проблему виховання моральних якостей учнів початкової школи з інтелектуальними порушеннями шляхом впровадження елементів казкотерапії. Розкрито сутність основних понять «моральне виховання», «моральні якості», «казка», «казкотерапія», «школярі з порушенням інтелектуального розвитку», вивчено стан виховання моральних якостей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено роль казки у моральному становленні молодших школярів з порушеннями розумового розвитку. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти використання елементів казкотерапії у корекційно-виховному процесі спеціальної школи. Визначено психолого-педагогічні умови застосування казкотерапії у процесі виховання моральних якостей молодших учнів з інтелектуальними порушеннями, структуру та особливості проведення казкотерапевтичного заняття. Описана і проаналізована експериментальна перевірка ефективності застосування елементів казкотерапії у процесі виховання моральних якостей молодших школярів з порушеннями інтелекту, а саме розроблено та проведено казкотерапевтичне заняття для учнів 3-4 класів з порушеннями розумового розвитку. Теоретичні положення та практичні результати можуть бути використані педагогами, вчителями-дефектологами, психологами спеціальних шкіл та закладів загальної середньої освіти, в яких навчаються діти з порушеннями інтелектуального розвитку, у позакласній та позашкільній виховній роботі, а також під час проведення корекційно-розвиткових занять.Документ Дихальна гімнастика як засіб розвитку мовленнєвого дихання дітей з тяжкими порушеннями мовлення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Качур Тетяна Михайлівна; Kachur Tetiana Mykhailivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana MykolaivnaОб'єктом дослідження є мовленнєве дихання дошкільників середнього віку з ТПМ – ЗНМ ІІ рівня мовленнєвого розвитку. Предмет дослідження – дихальна гімнастика як засіб розвитку мовленнєвого дихання обраної категорії дошкільників. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади проблеми розвитку мовленнєвого дихання дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення. Проведено аналіз проблеми розвитку анатомо-фізіологічних механізмів мовленнєвого дихання в науковій літературі. Висвітлено характеристику мовленнєвого дихання при тяжких порушеннях мовлення. Описано Дихальна гімнастика як невід’ємна складова корекційно-розвиткової роботи при порушеннях мовлення. У другому розділі визначено стан мовленнєвого дихання середніх дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення на констатувальному етапі дослідження. Описано організацію та методику констатувального експерименту. У третьому розділі описано дослідження розвитку дихальної гімнастики для дошкільників з тяжкими порушеннями мовлення на практичному етапі. Висвітлено особливості організації занять з використання дихальної гімнастики для дошкільників з тяжкими порушеннями мовлення та представлено аналіз результатів контрольного етапу дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми).Документ Збагачення словника народознавчою лексикою дітей із затримкою психічного розвитку старшого дошкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Москалець Юлія Анатоліївна; Moskalec Yuliya Anatoliyivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliya AnatoliyivnaОб’єктом дослідження є освітній процес у закладі дошкільної освіти. Предмет дослідження - збагачення словника народознавчою лексикою старших дошкільників із затримкою психічного розвитку. Мета дослідження - розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель активізації збагачення словника дошкільників із затримкою психічного розвитку народознавчою лексикою. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади збагачення словника народознавчої лексики дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, представлено його характеристику та шляхи формування в режимі дня закладу дошкільної освіти. У другому розділі висвітлено організацію і методику проведення експериментальної роботи, вивчено стан практики формування народознавчої лексики у старших дошкільників із ЗПР та виявлено рівні сформованості обсягу словника народознавчою лексикою у досліджуваної категорії дітей. У третьому розділі презентовано теоретичне обґрунтування моделі активізації збагачення словника народознавчою лексикою дошкільників із затримкою психічного розвитку, охарактеризовано засоби та представлено результати формувального етапу дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Апробація результатів здійснювалася шляхом участі у трьох конференціях та одного семінару. Конференції: VIII Міжнародна заочна студентська науково-практична конференція «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 р., СумДПУ імені А.С. Макаренка); VII Міжнародна заочна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 р., СумДПУ імені А.С. Макаренка); VIII Міжнародна заочна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., СумДПУ імені А.С. Макаренка). Семінари: IV Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи запровадження» (18 червня 2021 р., СумДПУ імені А.С. Макаренка). Основні результати дослідження висвітлено у 2-х публікаціях: 1 статті, 1 тези доповіді. Загальний обсяг роботи - 97сторінок, з них - 74 сторінки основного тексту, 3 рисунки, 9 таблиць, 63 джерела.Документ Здоров’язберігаючі технології в роботі вчителя-дефектолога із дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Телевна Інна Павлівна; Televna Inna Pavlivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес впровадження здоров’язберігаючої технологій у роботі вчителя-дефектолога. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології у роботі вчителя-дефектолога. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито специфіку професійної діяльності вчителя-дефектолога на основі застосування індивідуального, диференційованого підходів до дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, уточнено сутність поняття «здоров’язберігаючи технології», визначено сутність здоров’язберігаючих технологій в роботі вчителя-дефектолога в закладі дошкільної освіти, окреслено й обґрунтовано функції здоров'язберігаючих технологій. У другому розділі визначено критерії розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, відповідно до критеріїв розроблено показники і рівні розвитку емоційного інтелекту дошкільників зазначеної категорії, підібрано валідні методики, проаналізовано констатувальний етап дослідження. У третьому розділі висвітлено розроблені й апробовані відповідно до завдань дослідження організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології у роботі вчителя-дефектолога, надані психолого-педагогічні рекомендації щодо формування емоційного інтелекту дітей дошкільного віку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 89 сторінок, з них – 81 сторінки основного тексту, 6 рисунків, 7 таблиці, 82 джерела.Документ Корекція емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку засобами казкотерапії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кошелівська Тетяна Василівна; Koshelivska Tetyana Vasylivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaОб’єкт дослідження: корекційно-розвиткова робота з дошкільниками із затримкою психічного розвитку. Предмет дослідження: корекція емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку засобами казкотерапії. Мета дослідження: дослідити корекційну спрямованість казкотерапії в розвитку емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначена мата та завдання дослідження. У першому розділі описані теоритичні засади використання казкотерапії як засобу корекції емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку. У другому розділі описані практичні засади вікористання використання казкотерапії як засобу корекції емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження та публікації. Апробація результатів здійснювалася шляхом участі в одній конференції VІІІ Міжнародна заочна студентська науково-практична конференція «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців». Структура та обсяг магістерської роботи. У тексті містяться 8 таблиць, 19 малюнків. Основний зміст магістерської роботи викладено на 6 сторінках. Загальний обсяг магістерської роботи складає 89 сторінки.Документ Корекція психомоторної сфери дітей з інтелектульними порушеннями засобами рухової діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Гриценко Ірина Миколаївна; Hrytsenko Iryna Mykolaivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr VolodymyrovychОб’єктом дослідження є психомоторна сфера дітей з інтелектуальними порушеннями. Предмет дослідження – корекція психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку у позаурочних формах фізичного виховання. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність процесу корекції психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку засобами рухової діяльності у позаурочний час. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти розвитку психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями, дано визначення основних понять, з’ясовано, що повнота і точність пізнання рухових дій прямо залежать від активності уваги, тобто спрямованості психічної діяльності та її зосередженості на найважливіших елементах рухів і дій, що вивчаються. У другому розділі висвітлено організацію процесу корекції психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями в процесі фізичного виховання, визначено стан сформованості психомоторики та її компонентів у дітей з інтелектуальними порушеннями, розкрито можливості використання засобів рухової діяльності в процесі корекції психомоторної сфери у дітей з інтелектуальними порушеннями, які спрямовані на сенсорику, моторику та когнітивну сферу на уроках фізичної культури учнів означеної нозології. У третьому розділі обґрунтовано експериментальне дослідження ефективності змісту й методів процесу корекції психомоторної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями засобами рухової діяльності, розроблено засоби і методи корекції психомоторної сфери у дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку в позаурочний час у процесі рухової діяльності в умовах спеціального освітнього закладу, які передбачали комплексний розвиток сенсорних систем та когнітивних елементів в учнів означеної нозології. Запровадження зазначених засобів і методів сприяло покращенню показників розвитку когнітивної сфери, компонентів сенсорики та інтегративних показників розвитку психомоторних здібностей у дітей з інтелектуальними порушеннями, що вказувало на їх позитивний вплив на розвиток рухової сфери даних учнів в процесі рухової діяльності. Проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.Документ Корекція психофізичного розвитку дітей з важкими інтелектуальними порушеннями засобом рухливих ігор(2020) Бойко Олена Петрівна; Boiko Olena Petrivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychОб’єктом дослідження є процес психофізичного розвитку осіб з важкими порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – корекція психофізичного стану осіб з важкими порушеннями інтелектуального розвитку засобом рухливих ігор. Мета дослідження – теоретично узагальнити та експериментально перевірити ефективність комплексу адаптованих рухливих ігор та методики їх використання в роботі з дітьми з важкими порушеннями інтелекту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито сутність поняття «корекція», висвітлено розвиток дітей з порушенням інтелекту та шляхи його корекції, описано особливості психофізичного розвитку дітей з важкими порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі описано критерії тa рiвнi психoфiзичнoгo рoзвитку дiтей з вaжкими пoрушеннями iнтелекту, досліджено стан психoфізичнoгo рoзвитку дітей з вaжкими інтелектуальними пoрушеннями нa кoнстaтувaльнoму етaпі дoслідження. У третьому розділі описано комплекси адаптованих рухливих ігор для дітей з важкими інтелектуальними порушеннями, висвітлено методику проведення рухливих ігор дітям зазначеної категорії та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.Документ Логопедичний супровід дітей із тяжкими порушеннями мовлення в умовах логопедичного пункту(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Зюзько Діана Сергіївна; Zyuzko Diana Serhiivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym VolodymyrovychОб’єктом дослідження є логопедичний супровід дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Предмет- логопедичний супровід дітей із тяжкими порушеннями мовлення в умовах логопедичного пункту. Метадослідження -дослідити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель логопедичного супроводу дітей із тяжкими порушеннями мовлення молодшого шкільного віку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдайня дослідження. У першому розділі висвітлено сучасні підходи до визначення та класифікації тяжких порушень мовлення, обґрунтовано специфіку логопедичної роботи в логопедичних пунктах закладів освіти, досліджено процес та специфіку логопедичного супроводу в сучасній психолого- педагогічній науці та практиці. У другому розділі розроблено та обґрунтовано експериментальну методику виявлення особливостей здійснення логопедичного супроводу молодших школярів з ТПМ; представлено аналіз результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано педагогічні умови здійснення логопедичного супроводу молодших школярів із ТПМ, подано результати експериментальної перевірки формувального етапу дослідження, представлено методичні рекомендації щодо здійснення логопедичного супроводу обраної категорії школярів в сучасному освітньому просторі. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VII Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми)регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми).Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи - 109сторінок, з них - 91 сторінка основного тексту, 8 рисунків, 7 таблиць, 83 джерела.Документ Моральне виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ткач Анна Олександрівна; Tkach Anna Oleksandrivna; Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaОб’єктом дослідження є моральне виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. Предмет дослідження – засоби формування моральних якостей молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, та експериментально перевірити ефективність засобів формування моральних якостей молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні основи морального виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти, дано визначення основних понять. У другому розділі описано показники, рівні та методики діагностування морального виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку, досліджено рівень морального виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито програму виховання моральних якостей у дітей молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку в інклюзивному закладі загальної середньої освіти та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (19 травня 2021 року, м. Суми), VII Міжнародній науково- практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» 24 листопада 2021 року, м. Суми. Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи - 88 сторінок, з них - 64 сторінок основного тексту, 5 додатків, 65 джерел.Документ Моральне виховання учнів молодших класів з порушеннями інтелекту засобом фольклорних творів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Демченко Оксана Олександрівна; Demchenko Oksana Oleksandrivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnaОб'єктом дослідження є процес морального виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку молодшого шкільного віку. Предмет дослідження – моральне виховання учнів молодших класів з порушеннями інтелекту засобом фольклорних творів. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи морального виховання молодших школярів із порушеннями інтелекту. Здійснено науково-педагогічний аналіз поняття «моральне виховання», досліджено психолого-педагогічні особливості молодших школярів із порушеннями інтелектуального розвитку, розглянуто фольклор, як педагогічний інструмент морального виховання учнів із інтелектуальними порушеннями. У другому розділі описано критерії та рівні стан моральної вихованості в учнів із інтелектуальними порушеннями на констатувальному етапі експерименту, висвітлено методику проведення констатувального дослідження та її результати. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито вплив фольклорного гуртка на стан моральної вихованості учнів зазначеної категорії, висвітлено особливості організації фольклорного гуртка в умовах інклюзивного навчання, розроблено методику проведення корекційно-виховних занять на моральну тематику на фольклорному матеріалі, здійснено експериментальну перевірку результатів формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 118 сторінок, з них – 86 сторінка основного тексту, 2 таблиці, 3 рисунки, 83 джерела.Документ Міжособистісні відносини молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу(2020) Черняк Катерина Вікторівна; Cherniak Kateryna Viktorivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana VolodymyrivnaУ результаті ґрунтовного аналізу й узагальнення науково-теоретичних досліджень щодо специфіки міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями було з’ясовано, що міжособистісні відносини – це суб’єктивно пережиті взаємозв’язки між людьми, які об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, що здійснюються людьми один на одного в процесі спільної діяльності і спілкування. Психологічні особливості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями проявляються у вигляді порушень уваги, мислення, емоційно-вольової сфери, сприйняття, недорозвинення моторики, переважання механічної пам’яті, обмеженості словникового запасу; міжособистісні відносини таких дітей багато в чому залежать від ступеня вираженості порушення і характеризуються поверхневістю, нестійкістю, ситуативністю. Було розроблено критерії психолого-педагогічного оцінювання та на їх основі визначені особливості міжособистісних відносин обраної категорії школярів в умовах інклюзивного класу: вимір ступеня задоволеності шкільним життям, ступеня конфліктності в класі (як вони усвідомлюються окремими учнями і класом в цілому), ступеня згуртованості класу (за суб’єктивною оцінкою); визначення кола вагомого спілкування дитини, особливості взаємин в класі., виявити симпатії до членів колективу. За шкалою оцінювання було визначено рівні: високий, середній і низький. У ході констатувального етапу дослідження було з’ясовано, що рівень сприятливих відносин в класі знаходиться на низькому рівні, тому що статус «Популярні» і «Улюбленці» не займає жодна з осіб, в той час як основна кількість дітей займає статус « Зневажених». «Ізольованих» і «Вигнанців». Було розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено програму психолого-педагогічної корекції міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу. Ураховуючи зміни, які зумовили карантинні заходи, Програма корекції була впроваджена не в повному обсязі, відповідно до запланованого часу. У ході проведеного дослідження мета досягнута, завдання виконано. Перспективу подальшої роботи ми вбачаємо в повному впровадженні корекційної програми та її експериментальному обґрунтуванні.Документ Міогімнастика в роботі з дошкільниками з дизартріями(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кочержинська Анжела Анатоліївна; Kocherzhynska Anzhela Anatoliivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana MykolaivnaОб’єктом дослідження є мімічна мускулатура обличчя дошкільників середнього віку з дизартріями. Предмет – міогімнастика як засіб розвитку мімічної мускулатури обличчя обраної категорії дошкільників Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити комплекс вправ міогімнастики, як засобу формування звуковимовної сторони мовлення у дошкільників з дизартріями. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі обґрунтовано ефективність використання міогімнастики як засобу розвитку мімічної мускулатури обличчя, схарактеризовано мімічну мускулатуру обличчя у дітей з дизартріями, визначено міогімнастику як складову логокорекційної роботи при дизартріях. У другому розділі обґрунтовано та експериментально перевірено експериментальну методику виявлення особливостей мімічної мускулатури обличчя у старших дошкільників з дизартріями, подано результати дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність прийомів міогімнастики в логокорекційній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з дизартріями, представлено результати експериментально-корекційної роботи, представлені методичні рекомендації використання прийомів міогімнастики в роботі з дошкільниками з дизартріями. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.Документ Напрямки взаємодії організацій громадянського суспільства з родинами дітей з особливими освітніми потребами в Сумському регіоні(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лебедь Наталія Федорівна; Lebed Nataliia Fedorivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaОб’єктом дослідження є процес та результати взаємодії громадських організацій з родинами, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, на локальному (місцевому) рівні. Предмет дослідження – напрямки взаємодії громадських організацій з родинами, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, в Сумському регіоні. Мета дослідження – визначити напрямки взаємодії локальних громадських організацій з родинами, які виховують дитину/дітей з особливими освітніми потребами, через вивчення наявного досвіду такої взаємодії та дослідження потреб родин зазначеної категорії в Сумському регіоні. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено нормативно-правові та наукові засади взаємодії організацій громадянського суспільства з родинами дітей з особливими освітніми потребами, визначено роль родини у вихованні дитини цієї категорії, надано характеристику досвіду взаємодії громадських організацій з родинами, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, в Сумському регіоні. У другому розділі описано критерії, рівні та методики проведення оцінки рівня взаємодії оцінки членами родин дітей з особливими освітніми потребами та лідерами громадських об’єднань Сумського регіону, перешкод, які негативно впливають на процес співпраці. У третьому розділі сформульовано перелік напрямків взаємодії організацій з родинами зазначеної категорії, обґрунтовано особливості організації системи підтримки родин, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, громадськими об’єднаннями Сумського регіону, проведено аналіз результативності формувальної частини дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження були представлені на VІІ Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад, 2021). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.Документ Організаційно-педагогічні умови інклюзивного навчання молоді з особливими освітніми потребами в закладах професійно-технічної освіти(2020) Декунова Наталія Іванівна; Dekunova Nataliia Ivanivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaУ магістерській роботі розглянуто відношення суспільством до осіб з особливими потребами, визнання їхніх прав на здобуття освіти та професії. Розкрито сутність основних понять «інклюзія», «інтеграція», «інклюзивна освіта», «інклюзивне навчання» «особи з особливими освітніми потребами», проаналізовано проблему інтеграції молоді з особливими освітніми проблемами в сучасне соціальне середовище. Проаналізовано законодавче та нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання у закладах професійно-технічної освіти. Розглянуто шляхи організації інклюзивного навчання в професійно-технічних закладах. Вивчено стан впровадження інклюзивного навчання молоді з особливими освітніми потребами та можливості розширення доступності професійно-технічної освіти для осіб з особливими освітніми потребами шляхом адаптації та модифікації навчальних програм, пристосування освітнього середовища навчального закладу до потреб і життєвих цілей осіб цієї категорії. Описана і проаналізована експериментальна перевірка ефективності організації інклюзивного навчання в професійно-технічних навчальних закладах, а саме специфіка організаційної роботи інклюзивного навчання, оцінювання та складання індивідуального навчального плану. Теоретичні положення та практичні результати досліджування можуть бути використані вчителями, майстрами, психологами та методистами закладів професійно-технічної освіти. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у навчальних курсах для студентів закладів вищої освіти.