Перегляд за Автор "Skyba Olha Oleksandrivna"

Зараз показуємо 1 - 20 з 24
  • Документ
    Injuries Among Different Population Age Groups of the Sumy Region
    (Полтавський державний медичний університет, Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографанатомів України, 2023) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    У статті представлені дані про травматизм серед населення Сумської області за основними віковими групами: діти (0–14 років), підлітки (15–17 років) і доросле населення (старше 18 років) за період 2010–2019 рр. Проведено аналіз динаміки рівня травматизму за вказаний період часу і загалом для всього населення Сумської області. В роботі використані матеріали Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Українського інституту стратегічних досліджень, Обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики м. Суми, Головного управління статистики в Сумській області. Більше 90 % травм різних вікових груп складали рани та поверхневі пошкодження, вивихи і розтягнення, переломи верхніх та нижніх кінцівок, внутрішньочерепні травми, переломи кісток хребта, черепа, тазу. Встановлено зниження травматизму населення всіх вікових груп в Сумській області у 2019 році, яке супроводжувалось зменшенням в структурі частки ран та поверхневих ушкоджень з 41 % до 36 %, вивихів і розтягнень – з 18 % до 13 %. Зафіксовано, що у 2019 році перше місце посідали рани та поверхневі пошкодження, друге – вивихи і розтягнення, третє – переломи верхніх кінцівок. Bстановлено, що кожного року дослідження в обласному центрі рівень травматизму всіх вікових груп був у 2–2,5 рази вище, ніж в районах області.
  • Документ
    Knowledge Management as an Aspect of the Intellectual Capital Management
    (2017) Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    The article describes the essence of the concept of knowledge management as an aspect of intellectual capital management, which serves as the main resource for improving of the company’s competitiveness and defines intellectual capital as an object of management. Managing intellectual capital, representing the company's core value, contributes to achieving the company's goals, creates the prerequisites for innovation, provides benchmarking in all activities, training and motivation of employees, increasing the efficiency of design, procurement and marketing processes, provides a fast pace of corporate development and implements the management process with maximum efficiency.
  • Документ
    Modern State of Preschool Education in Different Parts of Ukraine
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Коновалов Микита Георгійович; Konovalov Mykyta Heorhiiovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    У сучасному суспільстві значно зросла роль соціальних факторів. Освіта необхідна для підвищення інтелектуального та культурного рівня жителів будь-якої країни. Мета статті – проаналізувати сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України та вказати на регіональні відмінності в доступності послуг дошкільної освіти. У статті аналізується сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України. Дослідження базувалося на кількох показниках, таких як кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, кількість дошкільних закладів у різних регіонах України, рівень охоплення дошкільними закладами та кількість дітей, які фактично відвідують дошкільні заклади, на 100 наявних місць. У регіональному розрізі України досліджено рівень розвитку дошкільної освіти в містах і селі. Також розраховано соціальну щільність дошкільних закладів та індекси як територіальної концентрації, так і локалізації дошкільних закладів у країні. У дослідженні також було проаналізовано соціальну щільність дошкільних закладів. Найбільша соціальна щільність дошкільних закладів характерна для столиці України – міста Києва. Найнижча соціальна щільність послуг дошкільної сфери характерна для Полтавської, Сумської, Чернігівської та Луганської областей. Найбільша концентрація дошкільних закладів спостерігається у м. Києві, а низький індекс територіальної концентрації – у Сумській, Запорізькій, Донецькій та Кіровоградській областях, Херсонській, Чернігівській та Луганській областях. Високі значення індексу локалізації спостерігались у Хмельницькій та Тернопільській областях, Житомирській та Черкаській областях, Вінницькій області, Миколаївській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській та Волинській областях, а найнижчі значення індексу локалізації – у місті Києві, Харківській області, Луганській та Донецькій областях. Регіони України проранжовано та згруповано за типами за рівнем розвитку дошкільної освіти. За результатами дослідження виділено три типи регіонів. Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Тернопільська та Закарпатська області віднесені до тиру першого типу (високий рівень розвитку дошкільної освіти). Другий тип (середній рівень розвитку дошкільної освіти) включає м. Київ та Житомирську, Рівненську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернівецьку, Сонячну, Херсонську, Кіровоградську, Полтавську та Харківську області. До третього типу (низький рівень розвитку дошкільної освіти) віднесені Волинська, Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Одеська, Запорізька, Донецька та Луганська області.
  • Документ
    Nosogeographic Assessment of the Adult Population Morbidity of the Sumy Region (Ukraine)
    (2022) Kornus Olesia Hryhorivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Skyba Olha Oleksandrivna; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Pshenychna Liubov Vasylivna; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Скиба Ольга Олександрівна; Шищук Володимир Дмитрович; Пшенична Любов Василівна; Данильченко Олена Сергіївна
    The aim of the article is the nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region during 2009–2019. The assessment was made by primary morbidity and prevalence of cardiovascular, respiratory diseases as well as oncological pathologies. There is a tendency towards a decrease of diseases prevalence as well as primary morbidity of above mentioned diseases among the adult population of the Sumy region in 2019 as compared to the “top” indicators in 2016 and 2017. The prevalence of diseases among the region’s population in 2019 decreased by 9.72 % and 9.40 % compared to 2016 and 2017, respectively, while the primary morbidity rate decreased by 13.9 % and 10.29 %, respectively. The indicators of diseases prevalence and population primary morbidity by cardiovascular diseases and neoplasm which are basic causes of mortality in Ukraine, as well as the European Union were analyzed. During the last 10 years highest indicators of prevalence of the cardiovascular diseases were registered in 2018 (57, 459.63 cases per 100 000 people) and primary cardiovascular morbidity – in 2016 (4 394.71 cases per 100 000 people). Prevalence of neoplasm among the Sumy region’s inhabitants for the last 10 years increased by 29.59 % and in 2019 was 6 126.43 cases per 100 000 people. At the same time the primary morbidity increased by 6.18 %. Respiratory diseases occupy the 1 st place in the structure of primary population morbidity, the 2 nd place – in structure of prevalence of the diseases); its highest indicators were observed in 2016. The index of accumulation of the diseases (the ratio between prevalence of diseases and primary morbidity) among the Sumy region population and by administrative- territorial districts was identified. To realize the nosogeographic assessment of the adult population of the Sumy region and to highlight the groups of the administrative- territorial districts of the Sumy region by the characteristics of population morbidity the cluster analysis procedure was used. The first cluster includes the Sumy and Seredyna- Buda districts. The second cluster was formed by 6 administrative- territorial districts of the region: Yampil’, Hlukhiv, Trostianets, Krasnopillia, Shostka and Velyka Pysarivka districts. The third cluster united both Romny and Buryn’ districts. The fourth cluster includes most of administrative- territorial districts of the region: Lypova Dolyna, Nedryhailiv, Lebedyn, Krolevets, Konotop, Putyvl’, Okhtyrka and Bilopillia districts. The fifth cluster is represented by the regional center – the city of Sumy.
  • Документ
    Pathogenic Specifics of Development of Vegetative Dysfunction in Adolescents in Relation to their Morphological Status
    (2017) Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    Exploring the mechanisms of vegetative regulation in children and adolescents of different somatotypes has a prognostic value in regard to the character of adaptive reactions of the organism, as it facilitates the identification of the risk factors of pathological processes and states of vegetative systems, which may cause chronic illness in adulthood. The author defines the pathogenic specifics of development of vegetative dysfunction in adolescents in relation to their morphological status. Cardiointervalography and anthropometric, mathematical and statistical methods of research were used. Based on the results of cardiointervalography, the structure of initial vegetative tonus was established, which was characterized by prevalence of eutonia (38.4 ± 4.9%). The specific weight with background eutonia of adolescent boys and girls tended to be higher among the representatives of the thoracic and muscular somatotypes, compared to adolescents of the alimentive and osseous somatotypes (Р < 0.001–0.05). The established specifics indicate that thoracic and muscular somatotypes ensure optimal adaptation of organisms to the environment. Sympathicotonia was measured among the majority of boys of extreme constitutional variants (alimentive and osseous somatotypes) (36.3% and 30.0% respectively), which demonstrates the activation of adaptive mechanisms in the abovementioned category of examined adolescents, while among girls this phenomenon was evident among the representatives of the osseous and thoracic somatotypes (38.5% and 30.8% respectively). We found that the majority of examined adolescents (53.4%) had a normal vegetative reactivity. Gender differences in the structure of vegetative reactivity of adolescents could well be explained by the higher number of girls of asympaticotonic type (19.2%) compared to boys (7.3%, Р < 0.05). Furthermore, we found that hypersympathicotonic and asympathicotonic types of vegetative reactivity were characteristic of the majority of representatives of the alimentive and osseous somatotypes irrespective of the gender, which indicates activation of functioning of the cardiovascular system, decreased adaptive capacity of the organism among the examined group. The research shows that the group at risk of developing functional deviations in vegetative systems is formed by the representatives of the alimentive and osseous somatotypes.
  • Документ
    Prognostic Research of Changes in the Phenotypic Features in the Musculoskeletal Apparatus in Children with Joint Hypermobility that Require Physical Rehabilitation
    (2018) Кондратюк Світлана Миколаївна; Kondratiuk Svitlana Mykolaivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Дяченко Юлія Леонідівна; Diachenko Yuliia Leonidivna
    The study explores the specifics of local involvement of structures of musculoskeletal apparatus in dysplastic process. The researchers estimated the significance of external and visceral phenotypic features for further development of pathologic process in children with joint hypermobility as one of the main manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia. It is established that the examined cohort have physiologic joint mobility as well as mild, medium or severe degree of joint hypermobility. The research of prognostic significance of correlation patterns of certain features of joint hypermobility in children enabled constructing conceptual contextual and abstracted mathematical model. It is established that most indicators of physical development are significant factors of phenotypic manifestation of joint hypermobility in children aged 4–6, but the most dominant are: body length, chest circumference, body mass, foot length and arm span. While the influence of such factors as platypodia, hand length, postural kyphosis and scoliosis is less significant compared to that of the indicators mentioned above.
  • Документ
    The Features of Vegetative Regulation of the Heart Rate in Athletes with Different Levels of Perception and Processing of Visual Information
    (2017) Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
    The study involved 32 children aged from 11–12 who were receiving training in sports schools in Sumy. The children were divided into three study groups with high, medium and low levels of sensorimotor reactivity, defined in terms of complex visual-motor response. The study methods were psychophysiological, cardiointervalography, mathematical and statistical. We found that the majority of individuals with a medium level of sensorimotor reactivity possessed vegetative tonus, characterized by background emphotony, while sympathicotonia was prevalent in the group of athletes with a high level of sensorimotor reactivity, in comparison with those with medium and low levels of sensorimotor reactivity. Vegetative imbalance that manifests via hypersympaticotonic reactivity occurred among athletes with high and medium levels of sensorimotor reactivity, which is the evidence of stress on the cardiovascular system, decline of adaptive capacity of the organism in the individuals investigated. Shorter latent periods of complex visual-motor responses (LP SR 1–3 and LP SR 2–3) were observed among athletes with hypersympaticotonic vegetative reactivity, compared to sportsmen with normal type of vegetative reactivity. Analysis of indicators of heart rate variability revealed an increased activity of the sympathoadrenal system in athletes with a high level of sensorymotor response, which is confirmed by significantly lower values of SDNN and RMSSD in comparison with athletes with a low level of sensorymotor response. The activation of central regulation in athletes with a high level of sensorimotor responses also show significantly higher values IN and Amo, in comparison with athletes with a low level of sensorymotor response. The figures IN (47.7%), and Amo (45.3%) were those most effected by the level of sensorimotor reactivity. Less effected were figures of SDNN (43.1%), which reflects general heart rate variability and RMSSD (43.1%), which reflects high frequency components of heart rate. Analysis of change in dynamics of figures of heart rate variability provides evidence of higher activity of the sympathoadrenal system in athletes with a high level of sensorimotor reactivity, which facilitates increased stress on heart rhythm vegetative regulation mechanisms, accompanied by decline of parasympathetic influences of the vegetative nervous system.
  • Документ
    Tropical Nights (1976–2019) as an Indicator of Climate Change in Ukraine
    (IOP Publishing, 2023) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    У статті наведено результати аналізу кількості, частоти та інтенсивності тропічних ночей в Україні. Ми вибрали такі метеостанції, які розташовані на різних широтах і відповідають півночі, заходу, сходу та півдню, а також центральній частині України. Це було зроблено для того, щоб проаналізувати відмінності тропічних ночей у різних широтах. Також у нас є метеостанції, розташовані приблизно на одній широті, щоб аналізувати, як тропічні ночі змінюються за довготою. Аналізувалися дані метеостанцій за 1976-2019 роки. Можна сказати, що підвищення мінімальної температури повітря влітку спостерігається на всій території України. Це призводить до того, що з середини 1990-х років тропічні ночі починають спостерігатися на сході України та на півдні. Після 2000 року тропічні ночі також почали спостерігатися в центрі і навіть на заході України. Між двома напівперіодами (1976-1997 та 1998-2019) збільшення кількості тропічних нічних явищ на півдні України (до 300 випадків) є значно суттєвішим, ніж збільшення їх кількості на північному заході (до 20 випадків). випадків. Окрім частоти, зростає і інтенсивність тропічних ночей. Трапляються випадки з мінімальною добовою температурою повітря вище 25°С. Досить ефективним виявився аналіз індексів північноатлантичного коливання (NAC) та середземноморського (Каїр-Алжир) у контексті пояснення виникнення тропічної ночі в Україні.
  • Документ
    Using Trend Models for Analysis and Forecasting Basic Demographic Indicators (case study of Sumy Region, Ukraine)
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024-01-02) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych;
    Стаття присвячена аналізу динаміки чисельності та природного руху населення в Сумській області та можливостей трендових моделей, які відтворюють тенденції розвитку названих вище показників за роки незалежності і які можуть бути використані для прогнозування їх розвитку. Це прогнозування ґрунтується на з’ясуванні тенденцій динаміки демографічних показників протягом 1990-2021 років. Всі розрахунки та обчислення, а також графічні побудови отримано за допомогою можливостей комп’ютерної програми Microsoft Excel 2021. Варто відзначити, що демографічна ситуація, яка склалася в Сумській області на початок 2022 року, була чи не найскладнішою у національному демографічному вимірі; війна ж ще більше погіршила її. За багатьма демографічними показниками, що аналізувалися за підсумками 2021 року, регіон утримував найбільш негативні позиції в Україні. Крім того, негативні риси продовжують наростати: за останні 10 років чисельність населення регіону скоротилася на 9,3%, у міського – на 6,3%, а сільського – на 15,4%. Згідно нашого прогнозу, до 2030 року чисельність населення області скоротиться іще на 12% і становитиме приблизно 911 тис. жителів. Прогнозування чисельності сільського населення показало швидші темпи його депопуляції, – до 253,8 тис. осіб або на 18,8%. Крім того, відбудуться негативні зміни в чисельності населення окремих вікових групах. Наприклад, у віковій групі 0-17 років до 2030 року буде перебувати лише 135 тис. осіб, інакше кажучи, кількість дітей та підлітків зменшиться на 17,7%. Центральним моментом є суттєве зменшення рівня народжуваності, яка за прогнозний період скоротиться на 14,5%. Рівень фертильності знизиться на 13,7% і становитиме 0,7 дитини на одну жінку. З іншого боку, вираженою є тенденція до зростання смертності, рівень якої у 2021 році сягнув найвищого значення – 20‰. За нашим прогнозом до 2030 р. передбачається стабілізація смертності населення на рівні на 19,6-19,7‰, а за песимістичним сценарієм – її зростання на 16,2% (до 23,2 ‰). Для моделювання тенденцій природного руху населення добре підходять проста лінійна, логарифмічна, степенева та логістична модель, проте поліномні моделі краще згладжують нерівності вхідного ряду. Адаптивні моделі є більш чутливими до нових даних, а тому з їх допомогою можна обчислювати точніші прогнози. Згідно останніх, до 2030 року темпи депопуляції зростуть на 60%, а її рівень становитиме -25,1‰ на рік. Результати демографічного прогнозу можна використати при оцінці балансу трудових ресурсів у перспективі, плануванні розвитку соціальної сфери, будівництві житла тощо.
  • Документ
    Возрастные аспекты спортивного отбора и ориентации детей для занятий сложно-координационными видами спорта
    (2014) Калиниченко Ірина Олександрівна; Kalynychenko Iryna Oleksandrivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    Определена степень развития подвижности позвоночника у детей под влиянием целенаправленных тренировочных занятий, как ведущего критерия отбора для занятий сложно-координационными видами спорта. Установлено, что среди шестилетнего контингента детей наблюдается наибольший прирост показателей подвижности позвоночника относительно исходных данных (-1,12±0,47 см и +3,32±0,94 см, p<0,01-0,05 – для подвижности позвоночника вперед и назад и +2,65±0,70 см и +1,81±0,59 см, p<0,001-0,01 – для подвижности позвоночника вправо и влево соответственно). Для юных спортсменов пяти и семи лет характерен несколько меньший прирост соответствующих показателей.
  • Документ
    Геоепідеміологія окремих захворювань населення Сумської області (Україна)
    (Primedia eLaunch, 2021) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
    У ході дослідження було встановлено, що поширеність проаналізованих нами трьох груп нозологій серед жителів Сумської області за 2009-2019 роки зросла, а первинна захворюваність навпаки – скоротилася. Однак, у розрізі окремих нозологій ситуація виглядає більше диференційовано. Поширеність хвороб сечостатевої системи та первинна захворюваність на них в цілому скоротилися. Однак, у 9 районах області поширеність зросла, особливо серед населення Роменського та Буринського районів. У 7 районах області зросла первинна захворюваність на дані патології, особливо у м. Суми та Середино-Будському районі. У 2019 р. найбільш поширеними патології сечостатевої системи були серед жителів Роменського, Конотопського, Буринського районів. За кількістю вперше встановлених діагнозів даного захворювання лідирують мешканці м. Суми, Кролевецького та Конотопського районів. Протягом 2009-2019 рр. поширеність хвороб шкіри та підшкірної клітковини серед мешканців Сумської області в цілому скоротилася. Однак серед жителів 10 адміністративних одиниць фіксується її суттєве зростання, передусім серед населення Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Так само у 8 районах відзначається зростання первинної захворюваності хвороби шкіри та підшкірної клітковини, особливо серед жителів Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Поширеність хвороб вуха та соскоподібного відростка в цілому в регіоні скоротилася, але у 10 районах області вона навпаки зросла, особливо серед жителів Путивльського, Ямпiльського та Роменського районів. На початок 2020 року найбільш розповсюдженими ці хвороби були серед жителів Роменського, Кролевецького, Буринського та Тростянецького районів. Так само в цілому знизилася і первинна захворюваність, однак у 9 районах області фіксується її зростання, особливо у Путивльському та Ямпiльському.
  • Документ
    Гігієнічні аспекти організації навчально-тренувального процесу у позашкільних навчальних закладах спортивного профілю
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Калиниченко Ірина Олександрівна; Скиба Ольга Олександрівна; Kalynychenko Iryna Oleksandrivna; Skyba Olha Oleksandrivna
    Монографія присвячена проблемі фізіолого-гігієнічного обґрунтування організації навчально-тренувального процесу у позашкільних навчальних закладах спортивного профілю. На підставі гігієнічної оцінки внутрішньошкільного середовища авторами розроблено методику комплексної інтегральної оцінки санітарно-гігієнічного благополуччя дитячо-юнацьких спортивних шкіл, визначено провідні санітарно-гігієнічні фактори та їх вплив на морфо-функціональний стан юних спортсменів. Авторами пропонується для впровадження методику прогностичної оцінки успішності спортивної діяльності в різних видах спорту, що дозволяє здійснювати якісний спортивний відбір та орієнтацію дітей вже на етапі початкової підготовки. Крім того, розроблено та обґрунтовано напрямки оптимізації умов та організації навчально-тренувального процесу у дитячо-юнацьких спортивних школах. Монографія орієнтована на широке коло читачів: фахівців профілактичної медицини, лікарів-педіатрів, фахівців у галузі фізичної культури і спорту та студентів медичних і педагогічних спеціальностей.
  • Документ
    Демографічна ситуація у Сумській області до військового вторгнення РФ в Україну у 2022 році
    (CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Головань Анна Олександрівна; Holovan Anna Oleksandrivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych
    У статті розглянуто основні демографічні показники, які впливають на відтворення населення Сумської області: чисельність населення, народжуваність, смертність, природний приріст (скорочення) населення. Встановлено місце Сумської області у загальнонаціональному вимірі за окремими демографічними показниками. Депопуляція стала характерною особливістю демографічної ситуації в Сумській області, у якій спостерігається низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, природне скорочення, що і викликають загальне скорочення чисельності населення. Чисельність населення за період 2000-2020 років скоротилася на 9,3%, у т.ч. міське – на 6,3%, а сільське – на 15,4%. У розрізі адміністративно-територіальних одиниць найбільше населення проживає у м. Суми та Сумському районі, а найменша чисельність реєструється у Роменському районі. В області найменший коефіцієнт народжуваності фіксувався на за підсумками 2020 р. – 5,7 на 1000 осіб. За 1995-2020 роки рівень фертильності знизився на 31,3%. Рівень смертності населення за останні 20 років знизився на 1,1%. Основними причинами смертності населення у 2020 році були хвороби системи кровообігу, новоутворення та COVID-19. Природний приріст в області є від’ємним. Найвище природне скорочення населення характерно для жителів сільської місцевості.
  • Документ
    Динаміка показників фізичної підготовленості дітей, які займаються спортивними єдиноборствами, на етапі початкової підготовки
    (2015) Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    Оцінено приріст показників фізичної підготовленості дітей, які займаються спортивними єдиноборствами, на етапі початкової підготовки. Визначено, що серед дітей, які починають займатися спортивними єдиноборствами з шести та семи років, спостерігаються вірогідні зміни результатів у більшості контрольних випробувань, тоді як для п’ятирічних осіб характерна тільки тенденція до покращення результатів тестування, а вірогідні зміни фізичної підготовленості досліджуваного контингенту спостерігаються тільки в розвитку гнучкості (+1,37±0,41 см, p<0,001).
  • Документ
    Нозогеографічний моніторинг регіону (на прикладі Сумської області, Україна)
    (2021) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Тонкопей Юлія Леонідівна; Tonkopei Yuliia Leonidivna
    Рівень захворюваності та смертності населення від тих чи інших хвороб є одним з показників соціально-економічного розвитку держави. Сьогодні спостерігається погіршення демографічних показників українського суспільства, зокрема зниження загальної чисельності населення, природне скорочення населення, зростання показників смертності, старіння населення тощо. Тому моніторинг цих негативних тенденцій, особливо стану здоров’я населення в регіональному розрізі, має чітко виражений практичний аспект та є необхідною умовою при розробці стратегічних напрямів розвитку системи охорони здоров’я. Нозогеографічний моніторинг передбачає спостереження за станом здоров’я населення з метою його оцінки, контролю, прогнозу рівня захворюваності та розробки науково обґрунтованих рекомендацій.
  • Документ
    Нозогеографічний моніторинг стану здоров’я населення Сумської області
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Скиба Ольга Олександрівна; Лянной Юрій Олегович; Головань Анна Олександрівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Skyba Olha Oleksandrivna; Liannoi Yurii Olehovych; Holovan Anna Oleksandrivna
    У монографії розглядаються теоретичні питання та методика дослідження нозогеографічного моніторингу стану здоров’я населення, аналізується сучасна демографічна ситуація в Сумській області. Основну увагу приділено територіальним відмінностям стану здоров’я населення регіону за основними класами хвороб. Здійснено прогноз стану здоров’я населення за основними класами хвороб до 2025 року. Монографія буде корисна для географів, медиків, екологів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачів та здобувачів ЗВО.
  • Документ
    Особливості морфофункціонального статусу та фізичної підготовленості юних спортсменів різних соматотипів
    (2016) Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Дмитрук Сергій Миколайович; Dmytruk Serhii Mykolaiovych
    Оцінено морфофункціональні показники дітей, які займаються циклічними видами спорту, залежно від їх соматотипу. Серед обстеженого контингенту встановлено перевагу мезосомного соматотипу (55,56±4,99 %). Серед більшості представників мікросомного соматотипу (69,23±4,64 %) визначено низький рівень розвитку силових здібностей і середній рівень фізичної працездатності (52,0±5,02 %). Високий рівень фізичної працездатності був притаманний лише представникам мезосомного соматотипу (3,64±1,88 %), крім того серед них спостерігалась найбільша кількість осіб із задовільною адаптацією (10,53±3,09 %). Встановлено, що серед осіб дев’яти років приріст показників спеціальної фізичної підготовленості становив -0,25±0,10 с (p<0,05), тоді як серед дітей восьми та десяти років зміни у розвитку витривалості були меншими (-0,15±0,41 с та -0,20±0,09 с відповідно). Соматотипологічні особливості юних спортсменів здійснюють найбільший вплив на приріст показників швидкості (19,97%; F=11,36, р<0,001) та витривалості (16,72%; F=9,13, р<0,001)
  • Документ
    Особливості організації навчального процесу здобувачів вищої освіти в умовах війни
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Скиба Ольга Олександрівна; Депутат Олександр Юрійович; Skyba Olha Oleksandrivna; Deputat Oleksandr Yuriiovych
    У статті висвітлено досвід організації навчального процесу з використанням технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України (на прикладі досвіду Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка). Визначено основні форми дистанційного навчання та особливості контролю знань студентів в умовах дистанційного навчання.
  • Документ
    Прикордонні території у контексті оцінки їх соціально-економічного та інноваційного потенціалу
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Савіна Наталія; Savina Nataliia; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    Проаналізовано ключові показники соціально-економічного розвитку Сумської області у довоєнний період, які переважно були нижчими, порівняно з іншими регіонами України. Зокрема, за індексом фізичного обсягу валового регіонального продукту, Сумській області належало передостаннє місце в загальному рейтингу. Визначено також низький рівень інноваційного потенціалу регіону, про що свідчить частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок до загального валового регіонального продукту, кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, тощо. Формування політики повоєнного відновлення регіонів України повинно бути спрямоване на кардинальну трансформацію національної економіки, нарощення темпів зростання конкурентних позицій в усіх секторах, а не лише як повернення її до довоєнного рівня.
  • Документ
    Прогнозування розвитку найбільш поширених хвороб серед населення Сумської області до 2025 року
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Корнус Олеся Григорівна; Корнус Анатолій Олександрович; Скиба Ольга Олександрівна; Лянной Юрій Олегович; Головань Анна Олександрівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Skyba Olha Oleksandrivna; Liannoi Yurii Olehovych; Holovan Anna Oleksandrivna
    У статті здійснено прогнозування первинної захворюваності та поширеності найбільш поширених хвороб серед населення Сумської області до 2025 року. За результатами прогнозування встановлено, що рівень первинної захворюваності та поширеності на різні патології серед населення Сумської області зросте до 2025 року. Зокрема зросте кількість вперше встановлених діагнозів на 5,2%, тоді як показник поширеності хвороб – на 10,7% відповідно. Також результати прогнозування вказують на зростання первинної захворюваності органів дихання на 2,8% до 2025 року, тоді як передбачається скорочення кількості вперше встановлених діагнозів хвороб системи кровообігу та хвороб органів травлення. Прогнозування поширеності хвороб свідчить про їх зростання за усіма досліджуваними класами, зокрема поширеність хвороб систем кровообігу зросте на 12,4%, хвороб органів дихання – на 6% та хвороб органів травлення – на 11,5%.