Перегляд за Автор "Olitskyi Viacheslav Oleksandrovych"
Зараз показуємо 1 - 20 з 26
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Taxation of the Orthodox Clergy of Ukraine in the Mid-1940s –1980s(2024) Olitskyi Viacheslav Oleksandrovych; Оліцький В'ячеслав ОлександровичThe purpose of the research is to analyze the Soviet tax legislation and determine the practice of taxing the Orthodox clergy of Ukraine, establishing other payments paid by the clergy in the mid-1940s – 1980s. The research methodology is based on the use of general scientific and special historical research methods, including problem-chronological, historical-comparative, typological, diachronic, etc. Scientific novelty. The Soviet tax legislation in the field of taxation of the Orthodox clergy is analyzed. It was established that, in addition to the extremely high income tax, the clergy had to make a number of other payments. The peculiarities of taxation of the Orthodox clergy in Ukraine have been clarified. The attitude of clergymen to the tax system, attempts to challenge and transform it are analyzed. Conclusions. Taxation of the Orthodox clergy in the mid-1940s – 1980s was one of the ways to put pressure on them to stop religious activities. In general, the tax policy in relation to the Orthodox clergy in Ukraine was determined by general Soviet trends, although in some cases it had its own peculiarities. In the 1940s, the amount of individual taxes for the Orthodox clergy of the Ukrainian SSR was higher than in other republics of the USSR. Increased taxation was used as one of the ways to fight against the Greek Catholic clergy, who refused to convert to the Russian Orthodox Church. The system of taxation of the Orthodox clergy remained discriminatory throughout the studied period. One of the most unfair was the income tax, which reached 81%. Often, the amount of tax payments was deliberately overestimated by employees of financial departments. As a result of such a system, the Orthodox clergy, especially in rural areas, was oftenin a very difficult situation, actually on the verge of survival. Having found themselves in a similar situation, priests were forced to change parishes, older clergy – to go abroad. This further contributed to the closing of churches in parishes that remained without priests.Документ Yosyp Rozhnovskyі: a Biographical Dossier(2024) Kushch Yaroslav Mykolaiovych; Кущ Ярослав Миколайович; Olitskyi Viacheslav Oleksandrovych; Оліцький В'ячеслав ОлександровичThe article, based on archival sources, highlights the biography of the educator, one of the first leaders of the Sumy State Pedagogical University named after A.S.Makarenko, Yosyp Rozhnovskyi. The goal of the article is to provide a comprehensive coverage of the biography of Y.Rozhnovskyі, a manager and teacher, and to identify promising areas for further research.The scientificnovelty of this article lies in the fact that the biography of Y.Rozhnovskyі became the object of a separate scientific study for the first time. Particular attention is focused on the ‘Sumy period’ of Y.Rozhnovskyіʼs life (1925, 1933-1941), when he headed the Sumy Higher Three-Year Pedagogical Courses (early July 1925), Sumy Pedagogical College (July – October 1925), worked as a lecturer at the Sumy Pedagogical Institute (September 1933 – July 1934) and taught at the Sumy Machine-Building College (September 1937 – September 1941), the horizontal connections of the studied figure in the field of pedagogical education of the USSR of the 1920s – 1930s are revealed. The portrait photo of Y.Rozhnovskyі is published for the first time.The methodologicalbasis of the study is based on the biographical method, using the principles of scientific objectivism, historicism, and consistency using general scientific methods of synthesis, analysis, and generalization.Conclusions: The analysis of the available source base allowed us to cover the life and activities of Y.Rozhnovskyi until September 1941. The pedagogical and managerial activities in the ‘Sumy period’ (1925, 1933-1941) are analyzed in detail. In the general context of the biography, the period of his work as the head of the Sumy Pedagogical College and teaching at the Sumy Pedagogical Institute is highlighted.Документ Блаженні гнані за правду (репресії проти Православної церкви на Сумщині у 1920–1930-ті роки)(2018) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ монографії на основі ґрунтовного аналізу широкого кола архівних та опублікованих джерел, а також історіографічної бази комплексно розглянуто репресії проти Православної церкви на Сумщині у 1920–1930-ті роки. Охарактеризовано комплекс антицерковної політики на теренах краю. Визначено роль місцевої влада та партійної номенклатури в її запроважденні. Проаналізовано механізми репресій проти Православної церкви, шляхи їх реалізації, форми утисків та переслідувань православного духовенства Сумщини. Встановлено регіональну специфіку, масштаби та наслідки репресій. Висвітлено спротив православного населення регіону антицерковній політиці більшовиків. Показано методи використання та фальсифікації тоталітарним режимом елементів демократичного суспільства для легітимізації та нав’язування незаконних рішень. Для науковців, викладачів, краєзнавців, студентів та всіх, хто цікавиться історичним минулим України.Документ «Великий терор» проти православного духовенства Сумщини: катування та виконавці(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychСтаття присвячена одному із важливих питань «великого терору» – переслідуванню православного духовенства. Проаналізовано умови в яких відбувалося кримінальне переслідування на Сумщині. Встановлено, що в період «великого терору» з метою фальсифікації кримінальних справ та отримання необхідних для органів НКВС даних проти підозрюваних та інших осіб, широко використовувалися позазаконні методи ведення слідства. Серед них переважали побиття ув’язнених, повсякденним явищем стали катування. Поряд із цим використовувалися методи спрямовані на психологічне подавлення особистості, що також можна розцінювати як тортури. Охарактеризовано методи катувань, які використовували слідчі на Сумщині. З’ясовано, що катування, у тому числі психологічний тиск та побиття використовували фактично всі слідчі. Окремі із них відзначалися надзвичайною жорстокістю. Владою, як керівництвом НКВС різного рівня заохочувалися такі методи ведення слідства. Заохочення полягали як в усній похвалі, так і в представленні до державних нагород за високі показники у розкритті злочинів. Масовий терор стосувався не лише діючих священнослужителів, а й тих, хто офіційно змінив сферу діяльності. Отримані таким чином покази, часто були єдиним доказом вини обвинуваченого духовенства. Трійки на основі таких даних виносили вироки про розстріли, а слідчі відкривали нові кримінальні справи. Основою для їх відкриття служили також покази отримані із застосуванням катувань. Особливо необхідними вони стали при розкритті так званих «контрреволюційних релігійних організацій», до числа яких інколи включали духовенство кількох районів.Документ Висвітлення становлення початкової освіти на Роменщині у матеріалах газети «Відродження» (1942–1943 рр.)(2020) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ статті розглядається висвітлення початкової освіти в Роменській окрузі у другій половині 1941 – на початку 1942 рр. у матеріалах газети «Відродження». Проаналізовано процес підготовки шкільних приміщень до навчання. Висвітлено особливості освітнього та виховного процесів в початкових школах. Визначено місце пропаганди у статтях присвячених освіті.Документ Вшанування пам’яті Петра Калнишевського в Україні(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ статті здійснено аналіз вшанування пам’яті останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського в Україні через призму формування національної пам’яті українців. Досліджено процес меморіалізації постаті кошового. Проаналізовано створення місць пам’яті та формування відповідних топонімів. Встановлено, що першими місцями пам’яті були пам’ятники у м. Ромни та с. Пустовійтівка Роменського району, відкриті у 1990 р. та 1991 р. відповідно. Перші вулиці на честь Петра Калнишевського названо у м. Запоріжжі та с. Пустовійтівка на початку 1990-х рр., сьогодні в Україні ім’ям кошового названо близько 30 вулиць. Окремо аналізуються наукові заходи та фестивалі, як способи увіковічення. Висвітлено заходи щодо вшанування на місці заслання та поховання – на території Соловецького монастиря. Простежується роль державної та місцевої влади, громадських об’єднань у вшануванні пам’яті Петра Калнишевського. Відзначається, що із початку 2000-х років збільшується увага держави до даного питання. Констатовано, що новий етап у вшануванні наступив після 2008 р., коли Калнишевського було канонізовано УПЦ КП. З цього часу розпочалося будівництво храмів та монастирів на його честь. Встановлено, що особа Петра Калнишевського займає важливе місце в національній пам’яті українців будучи об’єднавчою для населення різних регіонів та діаспори.Документ Звинувачення на націоналістичному підґрунті проти діячів УАПЦ у 20–30-ті рр. ХХ ст., на прикладі Сумщини(2015) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ тезах розглянуто звинувачення на націоналістичному підгрунті проти священнослужителів УАПЦ.Документ Кампанія по вилученню церковних цінностей 1922 р. в Роменському повіті: перебіг та наслідки(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychПроаналізовано особливості реалізації кампанії по вилученню церковних цінностей у Роменському повіті. Встановлено період провадження кампанії, її масштаб та кількість вилученого майна. Досліджено підготовчий період кампанії який спрямовувався на пропаганду в пресі та серед духовенства і парафіян з метою уникнення спротиву як з боку віруючих так і духовенства. Встановлено, що цей період кампанії був досить і тривалим але успішним. Владі вдалося залучити до нього представників Церкви, які друкували відгуки до віруючих із закликом підтримати дану акцію. Виявлено, що місцевій владі вдалося використати на свою користь наявний конфлікт між представниками РПЦ та УАПЦ в регіоні. Останні активно підтримали дану кампанію сподіваючись заручитися підтримкою влади у боротьбі за парафії, представники РПЦ погоджувалися лише виплатити грошима вартість майна яке підпадало під вилучення. З’ясовано, що внаслідок активної пропаганди, наявного конфлікту та суперечок між РПЦ та УАПЦ владі вдалося успішно реалізувати кампанію по вилученню церковних цінностей у Роменському повіті. Церкві не вдалося організувати віруючих для захисту своїх інтересів. Автором не встановлено жодного факту бунтів або спротиву даній кампанії на Роменщині. Констатовано, що зважаючи на збереженість документів сьогодні фактично не можливо встановити точну кількість та якість, історичну та культурну цінність вилученого майна на території повіту. Встановлено конкретні дати вилучення майна в окремих храмах регіону. Разом із тим, зважаючи на збереженість документів, названо вагу вилученого майна. Виявлено, що серед вилученого переважає срібло і не зазначається золото. Дана кампанія на Роменщині стосувалася і іудейських громад м. Ромни.Документ Кримінальне переслідування православного духовенства Сумщини у 1919–1941 роках: особливості, масштаби, наслідки.(2017) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ тезах розглянуто масштаби та наслідки кримінального переслідування духовенства на Сумщині у 1919-1941 роках, визначено регіональні особливостіДокумент Кримінальне переслідування православного духовенства Сумщини у 1937–1938 роках: умови, масштаби, наслідки(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2018) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychСтаття присвячена одному із важливих питань «Великого терору» – переслідуванню православного духовенства. Проаналізовано умови в яких відбувалося кримінальне переслідування на Сумщині. Встановлено, що починаючи із середини 1930-х років владою створювалася система для середовища спецслужб, яка б сприяла масовій фальсифікації кримінальних справ. Церковнослужителі потрапили до числа категорій громадян проти яких ця система була спрямована. Результатом цього стало масове кримінальне переслідування та фізичне знищення священнослужителів у 1937–1938 роках. Охарактеризовано масштаби репресій серед православного священства регіону та визначено наслідки цих дій для релігійного життя краю. З’ясовано, що масштаби розстрілів та ув’язнень відрізнялися в залежності від адміністративного підпорядкування районів, адже територія сучасної Сумської області була сформована лише у 1939 р. Масовий терор стосувався не лише діючих священнослужителів, а й тих, хто офіційно змінив сферу діяльності.Документ Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять із навчальної дисципліни «Історія церкви в Україні»(2021) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychМетодичні рекомендації допоможуть студентам підготуватися до семінарських занять з навчальної дисципліни «Історія церкви в Україні». У виданні подаються структура навчальної дисципліни, критерії оцінювання, розподіл балів по темах, плани семінарських занять і самостійної роботи, рекомендована література з курсу.Документ Міжконфесійна політика радянської влади на Сумщині у 1920-ті рр.(2015) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychНа основі архівних матеріалів та напрацювань попередників розглянуто взаємовідносини радянської влади із різними напрямками у православної церкви у 1920-ті рр. на Сумщині. Особлива увага приділена з’ясуванню місця впливу міжконфесійної політики більшовиків на розкол православної церкви. Визначено особливості міжконфесійних відносин на Сумщині та місце влади у цих відносинах. Підкреслено, що стратегічною метою міжконфесійної політики більшовиків, як у СРСР в цілому, так і на Сумщині був розкол православної церкви з метою її дискримінації та самознищення із середини. Робиться спроба порівняти синхронізацію відносин держави із різними напрямами православ’я на всесоюзному та місцевому рівнях. Порівняно міжконфесійну політику більшовиків на різних територіях до складу яких входили землі сучасної Сумщини. Визначено, що впливало на цю політику у різних частинах області та відношення населення до даної ситуації. Висвітлено динаміку становлення та кількісних змін релігійних громад різних православних церков у 1920-ті рр. на території сучасної Сумської області. Значне місце в статті зайняли сюжети присвячені конфліктам між ними та визначенню у розвитку цих конфліктів засад, які провокувалися діями місцевої влади. Проаналізовано, як розкол православної церкви вплинув на становище різних її течій та релігію в цілому.Документ Нове джерело до вивчення постаті кошового Петра Калнишевського із фондів Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О. М. Лазаревського(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ статті розглядається синодик Крупецького монастиря, як джерело до вивчення родоводу Петра Калнишевського.Документ Особливості регулювання назв релігійних організацій в Україні(2020) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ тезах розкрито особливості законодавчого регулювання назв релігійних організацій в Україні.Документ Особливості регулювання функціонування релігійних організацій в Україні(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ тезах розкриваються особливості регулювання діяльності релігійних організацій українським законодавством.Документ Податковий тиск, як форма репресій проти православного духовенства на Сумщині (1920–1930-ті рр.)(2016) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychВизначено місце податкового тиску на духовенство у системі репресивної політики радянської держави щодо православної церкви, роль яку він відіграв у зреченні духовенства від священного сану та тиску на церкву. З’ясовано відношення самого духовенства краю до даної політики. Охарактеризовано трансформацію податкової системи СРСР у 1920 – 1930-ті рр. та вплив її на становище духовенства Сумщини. Розглянуті зміни в оподаткуванні духовенства пов’язані із послабленням репресивного характеру держави у 1930 р. та подальшому зміцненню тоталітарного режиму і розкручуванні маховика репресій. Визначено види та розміри податків, які сплачували священнослужителі, їх співвідношення із видами та розмірами оподаткування інших соціальних верств.Документ Політична географія світу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychМетодичні рекомендації допоможуть студентам підготуватися до занять з навчальної дисципліни «Політична географія світу». У виданні подаються структура навчальної дисципліни, критерії оцінювання, розподіл балів по темах, плани та методичні рекомендації до підготовки до семінарських занять і самостійної роботи, рекомендована література з курсу.Документ Промисловий сектор економіки Української СРР у 1920–1930-х рр.(2020) Черкашина Олена Валеріївна; Cherkashyna Olena Valeriivna; Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ магістерській роботі досліджується українська промисловість 1920-х – 1930-х рр. Зокрема, розглядається стан і розвиток промисловості в період непу, а також досліджуються шляхи і методи модернізаційних змін у промисловості України в кожній довоєнній п’ятирічці.Документ Родовід Петра Калнишевського(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychПрисвячено вивченню родинних зв'язків останнього кошового Петра Калнишевського.Документ Становище Руської Православної церкви в Україні в середині 1940-х років(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ статті проаналізовано зміну становища Руської Православної Церкви в Україні в середині 1940-х років та вплив Другої світової війни на зміну релігійної політики в СРСР. Проаналізовано зустріч радянського керівництва із церковними ієрархами 4 вересня 1943 р. та діяльність Собору єпископів 8 вересня 1943 р. і ступінь реалізованості їх попередніх домовленостей та рішень. В дослідженні простежується зміна становища православного духовенства в державі та чинники, які сприяли виробленню в церковному середовищі позиції співіснування із радянською владою. Значна увага приділяється Помісному Собору РПЦ 1945 р. та ухваленню «Положення про управління РПЦ». У статті відзначено неоднозначність релігійної ситуації в Україні, зокрема в новоприєднаних регіонах. Акцентується увага на проблемі нестачі освіченого духовенства, з якою зіткнулася РПЦ відразу після легалізації та спроби її вирішення. Окремо автор зупиняється на виході РПЦ на міжнародну та міжрелігійну арени. Робиться спроба аналізу головних заходів реалізовуваних РПЦ на шляху перетворення Москви на новий світовий релігійний центр.