Перегляд за Автор "Mokliak Volodymyr Mykolaiovych"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Multidimensional Digital Transformation of Higher Education in the Context of the Evolution of Specialist Training Models(2025) Danysko Oksana Volodymyrivna; Даниско Оксана Володимирівна; Kononets Nataliia Vasylivna; Кононец Наталія Василівна; Petrenko Lesia Mykolaivna; Петренко Леся Миколаївна; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Oksana Ivanivna; Мокляк Оксана ІванівнаThe article presents a conceptual and analytical review of the multidimensional digital transformation of higher education and analyzes its influence on the evolution of specialist training models. The authors systematize the key digitalization trends shaping the contemporary educational space: massification and democratization, dynamism and diversification, personalization and differentiation, adaptability and flexibility, practiceoriented learning, convergence and dialogicity, technological and resource intensity. The novelty of the research lies in the integrative structuring of these trends within a unified analytical framework that reveals their interconnections and cumulative impact on evolutionary changes in specialist training systems. Based on a systematic analysis, the main results of the digital transformation of higher education are determined: standardization, mediatization, virtualization, intellectualization, and gamification. These processes encompass the development of standards for various fields of knowledge, taking into account the requirements of the digital era and the individual characteristics of learners, alongside the active use of media to form information culture and interaction. Furthermore, they entail the widespread application of digital technologies to facilitate and automate the educational process, the integration of game elements to increase learner motivation, and the enhancement of the intellectual potential of society through the use of the latest technologies. Particular attention is devoted to comparative analysis, which has revealed differences in the vectors of educational model evolution: while the Anglo-American tradition focuses on technological efficiency, learning analytics, and a pragmatic orientation toward the labor market, European scientific schools emphasize social inclusion, dialogicity, and the humanistic dimension of transformations. It is proven that the evolution of professional training models is a context-dependent phenomenon, where digitalization acts not merely as a tool but as a driver of change in value orientations and institutional missions. The study argues that digital transformation represents not only the implementation of technologies but also a profound shift in educational paradigms and organizational models. These processes are interpreted as mechanisms for increasing the accessibility, inclusiveness, and effectiveness of education, as well as improving its quality. The findings emphasize the necessity of implementing innovations in higher education to meet the demands of a rapidly developing digital society. The study concludes that the application of digital technologies is critically important for the sustainable development of the higher education system, ensuring its ability to meet the challenges of the digital age. The results of the study will contribute to the development of the information society in Ukraine, the integration of Ukrainian higher education into the global educational space, the modernization of support programs for professional education in higher education institutions, the establishment of cooperation between universities and business, and raising public awareness of the importance of the digital transformation of education.Документ Автономія університету і якість вищої освіти(2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Мокляк Оксана Іванівна; Mokliak Oksana Ivanivna; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia MykolaivnaУ статті доведено, що якість вищої освіти тісно пов’язана з автономією й академічними свободами учасників освітнього процесу.Висвітлено принципи американської системи вищої освіти, що сприяє тому, що американські університети посідають перші місця у визнаних міжнародних рейтингах. Розкрито новаційну категорію «мультиверситет». Виокремлено погляд на автономію закладів вищої освіти в міжнародних освітніх документах (Лімська декларація про автономію та академічні свободи вищих навчальних закладів, посланя Саламанкського з’їзду європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти», Берлінське комюніке «Створення зони вищої освіти Європи: Комюніке конференції міністрів освіти»,Бергенське комюніке «Загальноєвропейський простір вищої освіти – досягнення цілей», Декларація Глазго Європейської асоціації університетів, Лісабонська декларація «Університети Європи після 2010 року: різноманіття за єдності мети» тощо). Репрезентовано переваги й недоліки автономізації вітчизняних університетів після прийняття ключового Закону України «Про вищу освіту».Документ Культурно‐дозвіллєва діяльність дітей з особливими освітніми потребами(2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychУ статті проаналізовано поняття «дозвілля» та його англомовні відповідники «leisure», «free time», «avocation». Звернуто увагу на часовий,об’єктивний ту суб’єктивний підходи до його потлумачення. Також приділено увагу привілеюючому у сучасній педагогіці терміну «культурно‐дозвіллєва діяльність», під яким розглядається позашкільна, протилежна навчальній. Вияв‐лено, що така діяльність має подвійну природу: з одного боку – це вільна творча діяльність, невимушена, спонтанна, з іншого – діяльність культуроформуюча.Подано авторську дефініцію лексеми «дозвілля» в контексті педагогіки. Так під нею ми розуміємо спеціально організовану, логічно структуровану та вмотивовану діяльність осіб у вільний від навчання та/або роботи час, покликану розвивати вміння та навички, розвивати знання та, як наслідок, самовдоско‐налюватися. Представлено аналіз категорії «дозвілля» з поглядів діахронного аналізу. Виявлено, що зміст та ставлення до неї варіювався в різні періоди часу, а нині актуальними є наукові концепції вільного часу, розвиваються такі напрями наукового знання, як дозвіллєзнавство та педагогіка дозвілля. Описано функції дозвілля в житті дітей. Серед них називаємо рекреаційну, комунікативну, соціаль‐ну, творчу, ціннісно‐орієнтаційну, виховну, розвивальну функції. Закцентовано увагу на тому, що в умовах воєнного стану особливої підтримки та уваги потребує найвразливіша категорія – діти з особливими освітніми потребами.Охарактеризовано нормативно‐правову базу, котра врегульовує питання роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану.Документ Модернізація якості вищої медичної освіти на шляху до євроінтеграції України(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Фазан Василь Васильович; Fazan Vasyl VasylovychУ статті на основі аналізу джерельної бази схарактеризовано контекст реформування національної вищої освіти, зокрема медичної та впровадження й формування відповідно до стратегії Європейського простору вищої освіти відповідних вимог якості. Обґрунтовано сутність поняття «якість» як різнопланової категорії. Розглядаються проблеми, особливості напрями розвитку вищої медичної освіти в контексті європейської та світової парадигми вищої освіти. Висвітлюються значення чинників, що впливають на реформування і якість вищої освіти при підготовці майбутнього лікаря та приведення її у відповідність до вимог світового і Європейського простору вищої освіти. Показано, що розвиток системи вищої освіти й зокрема медичної, як підготовки сучасного фахівця, потрібно розглядати в контексті розвитку системи суспільства, в якому опиняється випускник, та системи вищої освіти, особливостей системи тієї або іншої країни, а також специфіки самої системи.Документ Народна сценографія як засіб формування особистості та естетичного виховання дітей у закладах позашкільної освіти(2024) Цебрій Ірина Василівна; Tsebrii Iryna Vasylivna; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychУ статті йдеться про можливості народної сценографії як засобу формування особистості та естетичного виховання дітей у закладах позашкільної освіти. Автори зазначають, що внаслідок трансформаційних процесів соціокультурного розвитку Української держави духовно‐моральна сфера, що потребує культурного обміну з європейськими країнами, повинна бути пріоритетною у суспільстві, зважаючи на те, що естетичне і фізичне виховання дитини – це виховання культурної та здорової нації. Формування такої особистості в дитячому та підлітковому віці особистості відбувається в межах двох взаємообумовлених напрямів – у процесі родинного та шкільного (до останнього входить і система позашкільної освіти) виховання. Сьогодні наша держава прагне розвивати етнічні культурні традиції та народне мистецтво в закладах позашкільної освіти. На думку авторів, одним із засобів збереження етнокультурних традицій і народного мистецтва в українському суспільстві є розвиток народної сценографії в закладах позашкільної освіти. Заняття народною хореографією виконують наступні функції: адаптивну, цілеспрямовану, інтегративну, функцію регулювання прихованих напружень, етнокультурну, естетичну, фізкультурну, самовиховну, самоконтрольну, самоорганізаційну, самооцінкову. Ці функції насамперед розвивають творчі здібності дітей і підлітків, пробуджують інтерес до культури українського народу, дають змогу вивільнити енергію, задовольнити потребу молоді у святі, видовищі, грі завдяки регулярним заняттям у закладах позашкільної освіти. За можливості дітей і підлітків брати участь у міжнародних конкурсах реально здійснюється творчий і культурний обмін. з європейськими країнами.Документ Організаційно-методичні умови управління освітнім процесом на основі кейс-менеджменту в закладах загальної середньої освіти(2025) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Коваленко Ярина; Kovalenko YarynaУ статті здійснено теоретичне обґрунтування та визначено організаційнометодичні умови управління освітнім процесом на основі кейс-менеджменту в закладах загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації управлінських підходів у системі освіти в умовах трансформаційних змін, впровадження компетентнісної парадигми, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів та посилення міждисциплінарної взаємодії суб’єктів освітнього процесу. На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність поняття «управління освітнім процесом на основі кейс-менеджменту», яке розглянуто як системну діяльність адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників, фахівців психологічної служби та інших учасників освітнього середовища, спрямовану на координацію ресурсів, педагогічних впливів і соціальної підтримки з метою забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти. Визначено, що методологічною основою такого управління є системний, особистісно орієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи. Обґрунтовано комплекс організаційних та методичних умов ефективного впровадження кейсменеджменту в закладах загальної середньої освіти. До організаційних умов віднесено нормативно-регламентувальне забезпечення процесу, структурнофункціональну інтеграцію кейс-менеджменту в систему внутрішнього забезпечення якості освіти, кадрову підготовку педагогічних працівників, налагодження міжвідомчої взаємодії. Методичні умови передбачають розроблення алгоритму реалізації кейс-менеджменту, створення інструментарію діагностики та планування індивідуального освітнього маршруту, інформаційно-аналітичний супровід і моніторинг результативності. Доведено, що впровадження кейсменеджменту як управлінської технології сприяє підвищенню якості освітнього процесу, оптимізації використання ресурсів закладу освіти, розвитку партнерства між школою, сім’єю та соціальними інституціями, а також забезпечує перехід до проактивної моделі управління, орієнтованої на потреби та потенціал кожного учня. Зазначено, що організаційно-методичні умови управління освітнім процесом на основі кейс-менеджменту доцільно включати до змісту професійної підготовки майбутніх освітніх менеджерів у межах університетських освітніх програм для магістрів освітніх наук.Документ Позааудиторні форми правової освіти у вищій військовій школі України як прояв академічної свободи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychУ статті висвітлено досвід впровадження різних форм позааудиторної роботи, зокрема гуртків з вивчення права, у закладах вищої військової освіти України у контексті гарантування академічної свободи. Проаналізовано категорію «академічні свободи». Представлено два виміри «академічних свобод»: сприяння інтелектуальному зростанню та помилкова «легкість». Репрезентовано, що академічні свободи – не лише права, а й обов’язки, визначені вказаними міжнародними документами й державними нормативно‐ правовими актами: підзвітність перед студентами, державою та суспільством, дотримання моральних норм, повага академічних свобод усіх учасників академічної корпорації тощо. З’ясовано, що вивчення права у проблемних гуртках створює умови для реалізації академічної свободи у вищих військових навчальних закладах при обмеженні інституційної автономії згідно законодавства. Результати дослідження вказують на те, що проблемні гуртки сприяють активному вивченню актуальних питань, обміну поглядами та розвитку творчого мислення, аналітичних і критичних навичок у здобувачів. Це дозволяє закладам вищої військової освіти забезпечувати для них академічну свободу навіть в умовах законодавчих та управлінських обмежень.Документ Політика міністрів народної освіти в управлінні вітчизняними університетами (перша половина ХІХ ст.)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Мокляк Володимир Миколайович ; Mokliak Volodymyr MykolaiovychМета статті полягає у висвітленні політики міністрів народної освіти щодо управління вітчизняними університетами першої половини ХІХ ст. Методи дослідження: синергетичного узагальнення матеріалу, порівняння й оцінювання, аналізу. Результати дослідження: з'ясування характеру політики міністрів народної освіти означеного періоду. Практичне значення дослідження: актуалізація конструктивного ретродосвіду. Висновки: більшість міністрів народної освіти дотримувалися ліберальної політики, інші виступали за посилений контроль вишів. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у вивченні політики міністрів народної освіти щодо управління вітчизняними університетами другої половини ХІХ - початку ХХ ст.Документ Роль інноваційних технологій у підвищенні рівня медіакомпетентності майбутніх учителів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia Mykolaivna; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Ільченко Олена Юріївна; Ilchenko Olena Yuriivna; Хоменко Алла Василівна; Khomenko Alla VasylivnaНа основі сучасних інформаційно-комунікаційних ресурсів розкрито поняття «інформаційна компетентність». Схарактеризовано основні дефініції медіаосвіта, медіаграмотність, медіакомпетентність. Виявлено, що медіаосвіта як напрям в педагогіці, покликаний ознайомити здобувачів із закономірностями розвитку засобів масової комунікації (преси, телебачення, кіно, радіо, відео та ін.). Проаналізовано педагогічні технології, які розвивають критичне мислення, формують уміння аналізувати, узагальнювати, проєктувати. Визначено напрями розвитку медіаосвіти майбутніх вчителів, моделі їх медіаграмотності, напрями навчальної діяльності в медійному просторі та застосовано класифікацію медійної компетентності. Наголошено, що використання потенціалу інформаційних технологій має велику перспективу і потребує широкого розвитку.Документ Теоретико‐методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти(2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia MykolaivnaУ статті висвітлено теоретико‐методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти: теоретичне підґрунтя – ідея народності, обґрунтована К. Ушинським; основні методологічні підходи – системно‐діяльнісний,культурологічний, компетентнісний. Виявлено педагогічні умови формування етнокультурної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.Репрезентовано досвід кафедри загальної педагогіки та андрагогіки стосовно впровадження в освітній процес Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка дисципліни за вибором студентів «Технології національного виховання у вищій школі» (для здобувачів другого (магістерського)рівня вищої освіти), окреслено тематику аудиторних занять та самостійної роботи, наведено перелік проблемних питань означеної дисципліни. Ключові слова: етнокультурна діяльність, етнокультурна компетентність, методологічний підхід, компетентнісний підхід, системно‐діяльнісний підхід, культурологічний підхід, заклади загальної середньої освіти,учитель української мови і літератури, педагогічні умови, виховні технологіїДокумент Теорії засвоєння іноземної мови(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Коробов Дмитро; Korobov DmytroУ статті висвітлено ключові психолого-педагогічні теорії засвоєння мови (зокрема біхевіоризм, нативізм, когнітивізм, інтеракціонізм), їхні провідні ідеї та представники. Проаналізовано роль соціальної взаємодії (Л. Виготський), афективних чинників (С. Крашен), культурного контексту та виклики міжкультурної комунікації в умовах глобалізації. Окрему увагу приділено впливу цифрових технологій – насамперед автоматичного перекладу – на процеси мовного навчання й міжкультурного порозуміння. У роботі акцентується увага також на необхідності комплексного підходу, що поєднує психологічні теорії, культурну обізнаність і цифрову грамотність.Документ Формування емоційного інтелекту майбутніх учителів у педагогічному ЗВО(2025) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia Mykolaivna; Кононец Наталія Василівна; Kononets Nataliia Vasylivna; Матяш Людмила; Matiash LiudmylaУ статті уточнено категоріальний апарат проблеми формування емоційного інтелекту майбутніх учителів у педагогічних закладах вищої освіти. Емоційний інтелект потрактовано як професійно-орієнтовану мета- компетенцію, яка інтегрує здатність до самоусвідомлення, саморегуляції, соціальної свідомості (емпатії) та управління відносинами. Обґрунтовано педагогічні умови для ефективного формування ЕІ (професійно-контекстна спрямованість змісту, діяльнісно-практичний характер навчання та створення емоційно-підтримуючого середовища у педагогічному ЗВО). Розроблено структурно-функціональну модель формування емоційного інтелекту майбутніх учителів у педагогічних закладах вищої освіти, яка складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів: цільового, змістового, процесуально- технологічного та оцінювально-результативного.Документ Цифрова компетентність у професійній підготовці викладачів закладів вищої освіти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Дмитрієнко Оксана Олексіївна; Dmytriienko Oksana Oleksiivna; Фазан Василь Васильович; Fazan Vasyl Vasylovych; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Когут Ірина Вікторівна; Kohut Iryna ViktorivnaСтаттю присвячено аналізу поняття «цифрова компетентність» у контексті професійної підготовки викладачів закладів вищої освіти. Розглянуто основні складові цього поняття, проаналізовано сучасні підходи до формування цифрових навичок у викладачів, а також визначено основні виклики, з якими стикаються педагоги у процесі інтеграції цифрових технологій в освітній процес. Особливу увагу приділено методам і прийомам, які можуть бути використані для підвищення рівня цифрової компетентності викладачів, а також перспективам подальшого розвитку цього напряму. Вища школа в сучасних умовах зіткнулася з численними викликами, зумовленими розвитком IT‐технологій та соціальними запитами, пов’язаними з пандемією та війною. Це спричинило значне підвищення темпів реалізації інновацій для гнучкого реагування на змінні умови освітнього процесу. Визначено можливості і потреби педагогічних працівників закладів вищої освіти в опануванні новітніх технологій, а також особливості цього процесу. Окрім опанування основних інструментів та методів, що можуть бути використані в освітньому процесі, важливо враховувати швидкість розвитку цифрових технологій. Автори наголошують на необхідності формування навичок гнучкої роботи та здатності постійно актуалізувати свої знання відповідно до потреб часу та змін в інформаційно‐комунікаційній сфері. Також вища школа, окрім надання певних професійних компетенцій, виконує найважливішу функцію – соціалізацію молоді. Тому впровадження цифрових технологій потребує виваженого підходу з урахуванням усіх аспектів.