Перегляд за Автор "Mokliak Volodymyr Mykolaiovych"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Автономія університету і якість вищої освіти(2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Мокляк Оксана Іванівна; Mokliak Oksana Ivanivna; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia MykolaivnaУ статті доведено, що якість вищої освіти тісно пов’язана з автономією й академічними свободами учасників освітнього процесу.Висвітлено принципи американської системи вищої освіти, що сприяє тому, що американські університети посідають перші місця у визнаних міжнародних рейтингах. Розкрито новаційну категорію «мультиверситет». Виокремлено погляд на автономію закладів вищої освіти в міжнародних освітніх документах (Лімська декларація про автономію та академічні свободи вищих навчальних закладів, посланя Саламанкського з’їзду європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти», Берлінське комюніке «Створення зони вищої освіти Європи: Комюніке конференції міністрів освіти»,Бергенське комюніке «Загальноєвропейський простір вищої освіти – досягнення цілей», Декларація Глазго Європейської асоціації університетів, Лісабонська декларація «Університети Європи після 2010 року: різноманіття за єдності мети» тощо). Репрезентовано переваги й недоліки автономізації вітчизняних університетів після прийняття ключового Закону України «Про вищу освіту».Документ Культурно‐дозвіллєва діяльність дітей з особливими освітніми потребами(2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychУ статті проаналізовано поняття «дозвілля» та його англомовні відповідники «leisure», «free time», «avocation». Звернуто увагу на часовий,об’єктивний ту суб’єктивний підходи до його потлумачення. Також приділено увагу привілеюючому у сучасній педагогіці терміну «культурно‐дозвіллєва діяльність», під яким розглядається позашкільна, протилежна навчальній. Вияв‐лено, що така діяльність має подвійну природу: з одного боку – це вільна творча діяльність, невимушена, спонтанна, з іншого – діяльність культуроформуюча.Подано авторську дефініцію лексеми «дозвілля» в контексті педагогіки. Так під нею ми розуміємо спеціально організовану, логічно структуровану та вмотивовану діяльність осіб у вільний від навчання та/або роботи час, покликану розвивати вміння та навички, розвивати знання та, як наслідок, самовдоско‐налюватися. Представлено аналіз категорії «дозвілля» з поглядів діахронного аналізу. Виявлено, що зміст та ставлення до неї варіювався в різні періоди часу, а нині актуальними є наукові концепції вільного часу, розвиваються такі напрями наукового знання, як дозвіллєзнавство та педагогіка дозвілля. Описано функції дозвілля в житті дітей. Серед них називаємо рекреаційну, комунікативну, соціаль‐ну, творчу, ціннісно‐орієнтаційну, виховну, розвивальну функції. Закцентовано увагу на тому, що в умовах воєнного стану особливої підтримки та уваги потребує найвразливіша категорія – діти з особливими освітніми потребами.Охарактеризовано нормативно‐правову базу, котра врегульовує питання роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану.Документ Народна сценографія як засіб формування особистості та естетичного виховання дітей у закладах позашкільної освіти(2024) Цебрій Ірина Василівна; Tsebrii Iryna Vasylivna; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychУ статті йдеться про можливості народної сценографії як засобу формування особистості та естетичного виховання дітей у закладах позашкільної освіти. Автори зазначають, що внаслідок трансформаційних процесів соціокультурного розвитку Української держави духовно‐моральна сфера, що потребує культурного обміну з європейськими країнами, повинна бути пріоритетною у суспільстві, зважаючи на те, що естетичне і фізичне виховання дитини – це виховання культурної та здорової нації. Формування такої особистості в дитячому та підлітковому віці особистості відбувається в межах двох взаємообумовлених напрямів – у процесі родинного та шкільного (до останнього входить і система позашкільної освіти) виховання. Сьогодні наша держава прагне розвивати етнічні культурні традиції та народне мистецтво в закладах позашкільної освіти. На думку авторів, одним із засобів збереження етнокультурних традицій і народного мистецтва в українському суспільстві є розвиток народної сценографії в закладах позашкільної освіти. Заняття народною хореографією виконують наступні функції: адаптивну, цілеспрямовану, інтегративну, функцію регулювання прихованих напружень, етнокультурну, естетичну, фізкультурну, самовиховну, самоконтрольну, самоорганізаційну, самооцінкову. Ці функції насамперед розвивають творчі здібності дітей і підлітків, пробуджують інтерес до культури українського народу, дають змогу вивільнити енергію, задовольнити потребу молоді у святі, видовищі, грі завдяки регулярним заняттям у закладах позашкільної освіти. За можливості дітей і підлітків брати участь у міжнародних конкурсах реально здійснюється творчий і культурний обмін. з європейськими країнами.Документ Позааудиторні форми правової освіти у вищій військовій школі України як прояв академічної свободи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr MykolaiovychУ статті висвітлено досвід впровадження різних форм позааудиторної роботи, зокрема гуртків з вивчення права, у закладах вищої військової освіти України у контексті гарантування академічної свободи. Проаналізовано категорію «академічні свободи». Представлено два виміри «академічних свобод»: сприяння інтелектуальному зростанню та помилкова «легкість». Репрезентовано, що академічні свободи – не лише права, а й обов’язки, визначені вказаними міжнародними документами й державними нормативно‐ правовими актами: підзвітність перед студентами, державою та суспільством, дотримання моральних норм, повага академічних свобод усіх учасників академічної корпорації тощо. З’ясовано, що вивчення права у проблемних гуртках створює умови для реалізації академічної свободи у вищих військових навчальних закладах при обмеженні інституційної автономії згідно законодавства. Результати дослідження вказують на те, що проблемні гуртки сприяють активному вивченню актуальних питань, обміну поглядами та розвитку творчого мислення, аналітичних і критичних навичок у здобувачів. Це дозволяє закладам вищої військової освіти забезпечувати для них академічну свободу навіть в умовах законодавчих та управлінських обмежень.Документ Політика міністрів народної освіти в управлінні вітчизняними університетами (перша половина ХІХ ст.)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Мокляк Володимир Миколайович ; Mokliak Volodymyr MykolaiovychМета статті полягає у висвітленні політики міністрів народної освіти щодо управління вітчизняними університетами першої половини ХІХ ст. Методи дослідження: синергетичного узагальнення матеріалу, порівняння й оцінювання, аналізу. Результати дослідження: з'ясування характеру політики міністрів народної освіти означеного періоду. Практичне значення дослідження: актуалізація конструктивного ретродосвіду. Висновки: більшість міністрів народної освіти дотримувалися ліберальної політики, інші виступали за посилений контроль вишів. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у вивченні політики міністрів народної освіти щодо управління вітчизняними університетами другої половини ХІХ - початку ХХ ст.Документ Теоретико‐методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти(2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia MykolaivnaУ статті висвітлено теоретико‐методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти: теоретичне підґрунтя – ідея народності, обґрунтована К. Ушинським; основні методологічні підходи – системно‐діяльнісний,культурологічний, компетентнісний. Виявлено педагогічні умови формування етнокультурної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.Репрезентовано досвід кафедри загальної педагогіки та андрагогіки стосовно впровадження в освітній процес Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка дисципліни за вибором студентів «Технології національного виховання у вищій школі» (для здобувачів другого (магістерського)рівня вищої освіти), окреслено тематику аудиторних занять та самостійної роботи, наведено перелік проблемних питань означеної дисципліни. Ключові слова: етнокультурна діяльність, етнокультурна компетентність, методологічний підхід, компетентнісний підхід, системно‐діяльнісний підхід, культурологічний підхід, заклади загальної середньої освіти,учитель української мови і літератури, педагогічні умови, виховні технологіїДокумент Цифрова компетентність у професійній підготовці викладачів закладів вищої освіти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Дмитрієнко Оксана Олексіївна; Dmytriienko Oksana Oleksiivna; Фазан Василь Васильович; Fazan Vasyl Vasylovych; Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Когут Ірина Вікторівна; Kohut Iryna ViktorivnaСтаттю присвячено аналізу поняття «цифрова компетентність» у контексті професійної підготовки викладачів закладів вищої освіти. Розглянуто основні складові цього поняття, проаналізовано сучасні підходи до формування цифрових навичок у викладачів, а також визначено основні виклики, з якими стикаються педагоги у процесі інтеграції цифрових технологій в освітній процес. Особливу увагу приділено методам і прийомам, які можуть бути використані для підвищення рівня цифрової компетентності викладачів, а також перспективам подальшого розвитку цього напряму. Вища школа в сучасних умовах зіткнулася з численними викликами, зумовленими розвитком IT‐технологій та соціальними запитами, пов’язаними з пандемією та війною. Це спричинило значне підвищення темпів реалізації інновацій для гнучкого реагування на змінні умови освітнього процесу. Визначено можливості і потреби педагогічних працівників закладів вищої освіти в опануванні новітніх технологій, а також особливості цього процесу. Окрім опанування основних інструментів та методів, що можуть бути використані в освітньому процесі, важливо враховувати швидкість розвитку цифрових технологій. Автори наголошують на необхідності формування навичок гнучкої роботи та здатності постійно актуалізувати свої знання відповідно до потреб часу та змін в інформаційно‐комунікаційній сфері. Також вища школа, окрім надання певних професійних компетенцій, виконує найважливішу функцію – соціалізацію молоді. Тому впровадження цифрових технологій потребує виваженого підходу з урахуванням усіх аспектів.