Перегляд за Автор "Bozhko Iryna Serhiivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 30
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ L'Etat, c'est nous!(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaМетодичні рекомендації до практичного курсу французької мови охоплюють теми «Політика», «Національні символи», «Демократія», «Вибори», «Управління громадами». Методичні рекомендації містять завдання для формування навичок читання, аудіювання, розвитку граматичної та лексичної компетенцій. Методичні рекомендації можуть бути використані на практичних заняттях з французької мови для спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (французька)), 014 Середня освіта (Мова і література (англійська)), 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії.Документ Le petit Nicolas(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaМетодичні рекомендації ґрунтуються на текстах французьких авторів Жана-Жака Сампе та Рене Госсіні, об’єднаних спільною назвою «Малий Ніколя». Робота над текстами покликана стимулювати інтерес студентів до літератури, розвивати навички роботи з текстом та розширювати словниковий запас. Навчально-методичне видання призначене для роботи студентів спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (французька)), однак може використовуватися під час занять зі студентами, які вивчають французьку мову як другу іноземну на спеціальності 014 Середня освіта (мова і література (англійська))Документ Le Petit Prince(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаМетодичні рекомендації ґрунтуються на тексті алегоричної повісті-казки Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Робота над текстом покликана стимулювати інтерес студентів до літератури, розвивати навички роботи з текстом та розширювати словниковий запас.Документ Légendes françaises(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna; Кінжегулова Наталія Володимирівна; Kinzhehulova Nataliia VolodymyrivnaМетодичні рекомендації до читання французькою мовою включають легенди різних регіонів Франції, які супроводжуються завданнями переважно дискусійного та пошукового характеру. До більшості легенд подано гейміфіковані лексичні вправи. Методичні рекомендації призначені для студентів-філологів ІІІ курсу спеціальності 014 Середня освіта, щоб супроводжувати такі вибіркові курси, як «Аналітичне читання французькою мовою», «Країнознавство Франції» та подібні.Документ Lexicologie française(СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2021) Божко Ірина Сергіївна; Баранцев Ярослав; Bozhko Iryna Serhiivna; Barantsev YaroslavНавчально-методичний посібник призначений для вивчення лексикології студентами IІІ курсу спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (французька)). Видання має практичне спрямування, адже пропонує широкий спектр вправ з лексикології різного спрямування. Посібник містить елементи теоретичних знань, подані у вигляді схем і таблиць. Це видання призначене і для самостійної роботи студентів, і для роботи в аудиторії під наглядом викладача.Документ Lists of Names in Raymond Queneau’s «Les œuvres completes de Sally Mara»: Stylistic Functions(2020) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaThe article deals with stylistic functions of lists of names in « Les œuvres complètes de Sally Mara » by Raymond Queneau. We analysed several lists formed by different types of names and arrived at the conclusion that Raymond Queneau’s lists serve the purpose of creating metafiction, underlying fictitiousness and artificiality of the story. They are examples of fine humour of the real author, Raymond Queneau, and fictional author of the collection, Sally Mara. They are parodic; they contain puns, irony, and absurd. Proper names within a list, as compared to appellatives, dispose of higher potential to produce nets of allusions because they carry a huge load of connotative meaning linking a proper name to a certain epoch, sphere of human activity, etc. without naming them explicitly. And last but not least, lists of proper names are a powerful means of text melody.Документ Noms propres de «Doce cuentos peregrinos» de Gabriel García Márquez dans le contexte du réalisme magique(КП ОМД, 2020) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaCet article étudie les traits caractéristiques des noms propres littéraires dans le recueil des nouvelles du réalisme magique « Doce cuentos peregrinos » de Gabriel Garcia Marquez. La recherche montre que les noms propres de chaque nouvelle forment un amalgame des noms propres réels et imaginaires. Les noms propres réels créent le contexte réaliste de l’histoire magique, alors que les noms imaginaires ajoutent de l’expressivité et contiennent des sens implicites. La recherche se penche aussi sur le problème des noms propres littéraires dits « réels » en comparaison avec des noms inventés par l’auteur. Nous affirmons la nature pareille des deux. L’amalgame des anthroponymes « étranges » et toponymes réalistes est vu comme l’élément de l’étrangisation (ostranenie), qui, dans le réalisme magique, signifie l’équilibre entre la supernaturalisation (le fait de transformer le monde connu en fantastique) et naturalisation (la « banalisation » du fantastique). Ce qui concerne la structure et la sémantique des noms, nous observons des noms hybrides, des noms parodiques, des noms-allusions, et des noms-éléments de métafiction. Les noms hybrides, typiques du postmodernisme, se composent des éléments de la nature hétérogène, ils unissent les éléments espagnols et, parmi d’autres, les éléments de la culture anglophone. Les noms-allusions, comme et les noms parodiques, servent à lier le récit à d’autres récits qui appartiennent aux époques différentes ainsi créant le jeu de l’auteur avec les lecteurs. Les noms-éléments de métafiction impliquent la facticité des personnages et des événements décrits, ainsi faisant partie de ce qu’on appelle la poéticité jakobsonienne, « quand le mot est ressenti comme un mot et pas comme une représentation pure de l’objet nommé ». Ces observations se conforment aux particularités du réalisme magique comme sous-mouvement du postmodernisme.Документ Réussir le DELF. Niveau A1.(Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Божко Ірина Сергіївна; Боряк Надія Олексіївна; Bozhko Iryna Serhiivna; Boriak Nadiia OleksiivnaМетодичні рекомендації складені відповідно до програми дисципліни Практика усного та писемного французького мовлення для студентів I курсу. Вони містять тренувальні вправи для підготовки до складання іспиту з французької мови на диплом DELF, рівень A1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.Документ Stylistique française(Видавництво СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaНавчально-методичний посібник призначений для вивчення стилістики студентами IV курсу спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (французька)). Видання має практичне спрямування, адже пропонує широкий спектр вправ зі стилістики різного спрямування. Посібник містить елементи теоретичних знань, подані у вигляді таблиць. Це видання призначене і для самостійної роботи студентів, і для роботи в аудиторії під наглядом викладача.Документ Vivre au XXIe siècle: mondialisation, migration, tourisme(Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Божко Ірина Сергіївна; Боряк Надія Олексіївна; Bozhko Iryna Serhiivna; Boriak Nadiia OleksiivnaМетодичні рекомендації складені відповідно до програми з дисципліни Практика професійно орієнтованого французького мовлення спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (французька)). Методичні рекомендації містять медійні та художні тексти, присвячені реаліям життя в двадцять першому сторіччі: глобалізації, міграції, туризму. До текстів подано завдання різного характеру, націлені на формування навичок читання та розширення словникового запасу.Документ Актуальний стан використання imparfait du subjonctif у французькій мові(2021) Баранцев Ярослав; Barantsev Yaroslav; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaПодана науково-дослідницька робота присвячена вивченню актуального стану використання часової форми дієслова imparfait du subjonctif у французькій мові на базі соціолінгвістичного інструментарію. Мета роботи – дослідити лінгвопрагматичні характеристики форми imparfait du subjonctif у французьких джерелах різних стилів, визначити актуальне ставлення до них жителів Франції за допомогою соціолінгвістичних підходів, а також перспективи її розвитку та функціонування в писемному й усному мовленні. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: продемонструвати результати критичного аналізу наукової літератури, присвяченої актуальним аспектам у використанні форми imparfait du subjonctif у французькій мові; дослідити вживання imparfait du subjonctif у різних стилях мовлення, зокрема художньому, публіцистичному, офіційно-діловому, науковому та розмовному; пояснити динаміку вживання форми imparfait du subjonctif у мовленні різних стилів; оцінити ставлення носіїв французької мови до вживання imparfait du subjonctif у мовленні. У процесі дослідження встановлено, що імперфект кон’юнктива в сучасній французькій мові зазнає певного відродження, його використання тепер умотивовується не лише літературною традицією, але й цілою низкою відтінків значення, які він може мати залежно від комунікативної ситуації. Ставлення жителів Франції до цієї форми доволі прихильне навіть попри все-таки незначну її поширеність у розмовному мовленні.Документ Афектоніми в українській і французькій мовах: актуальний стан уживання(2022) Калініченко Артем; Сахно Ілля; Kalinichenko Artem; Sakhno Illia; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaЦю науково-дослідну роботу присвячено афектонімам – пестливим найменуванням, які вживаються в різних ситуаціях комунікації як синонім до власного імені людини та які можуть утворюватися рядом лексичних засобів. Метою роботи є дослідити структуру та семантику афектонімів в українській та французькій мовах, а також особливості їхнього сприйняття жителями України та франкомовних країн. У дослідженні розв’язано такі завдання: з’ясувати особливості семантики афектонімів; проаналізувати їхні словотвірні риси; з’ясувати роль запозичень в афективних звертаннях; дослідити ставлення носіїв української і французької мов до вживання афектонімів у різних ситуаціях спілкування. Роботу виконано на матеріалі розмовно-побутового мовлення: частково матеріал отримано з соціальних мереж, популярних пісень та фільмів, частково – з анкетування носіїв української і французької мов. У дослідженні з’ясовано, що афектоніми ґрунтуються на перенесенні значення – метафоричному або метонімічному. Нерідко афектонімами стають власні назви та обсценна лексика, що демонструє великий інструментарій цих експресивних звертань. В аспекті словотвору для афектонімів властиво використання демінутивних суфіксів, конверсії (субстантивації), редуплікації, словоскладання. Цей пласт лексики відкритий до запозичень передусім з англійської мови, а також поповнюється за рахунок мовних контактів носіїв української та французької мов. Анкетування показало, що українці та франкофони в цілому подібно реагують на афектоніми залежно від адресанта чи адресата мовлення. Найбільше афектоніми вживають в комунікації з чоловіком/дружиною або партнером/кою, найменше – в ситуаціях ділового спілкування.Документ Бананова республіка чи Пакистан науки: конотативні топоніми і квазітопоніми на позначення корумпованої держави(2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Lukash Halyna Pavlivna; Божко Ірина Сергіївна; Лукаш Галина ПавлівнаУ дослідженні висвітлено питання конотативних та квазітопонімів, які вживаються як метафори корумпованих урядів, диктатур, загального занепаду держав. Виявлено ряд словотвірних, структурних та семантичних особливостей цих назв. Проаналізовано контексти вживання конотативних та квазітопонімів у текстах соціальних мереж, а також здійснено елементи міжмовного зіставлення.Документ Власні назви роману "Польові дослідження з українського сексу" в німецькому перекладі(2021) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаСтаттю присвячено стратегії перекладу власних назв мовної пари українська ‒ німецька на матеріалі “Польових досліджень з українського сексу” Оксани Забужко та німецького перекладу твору, виконаного колективом DAJA. Виокремлено та проаналізовано ряд власних назв з нюансами перекладу, зокрема інтралінгвальні конотоніми та культурно марковані назви, які втрачають свої експресивні риси у перекладі.Документ Відбиття суспільно-політичної дійсності в українській і французькій військовій сленґовій лексиці(2021) Barantsev Yaroslav; Баранцев Ярослав; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaМетою дослідження є огляд особливостей військової сленґової лексики української та французької мов. Розглянуто основні засоби творення жаргонізмів та їхнє місце у межах лексичних систем. Окреслено поле подальших досліджень.Документ Відонімні неологізми як засіб експресивности в онлайн-комунікації(Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2023) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаУ статті порушено проблему відонімних неологізмів, які слугують для увиразненнях текстів соціальних мереж. Метою дослідження є з’ясувати словотвірні особливості відонімних неологізмів у соціальних мережах. Матеріал дослідження відібрано протягом 2020 – 2023 рр. з соціальної мережі Twitter; він відображає в цілому суспільні настрої та запити користувачів мережі. Неологізми соціальних мереж ближчі до авторських неологізмів, адже їхня поява пов’язана більшою мірою зі стилістичними особливостями текстів соціальних мереж, аніж із потребою називати нові реалії. Експресивні неологізми та власні назви взаємодіють двома способами: а. власна назва є основою для творення відонімного неологізму, що може належати практично до будь-якої повнозначної частини мови; б. апелятиви та їхні комбінації запозичують форму власної назви. В обох випадках йдеться про онімну гру, що становить собою процес формування оказіоналізмів і неологізмів. Відонімні неологізми утворюються через ряд словотвірних та семантичних змін. Переважно засвідчуємо комбінацію різних методів (наприклад, запозичення + словоскладання, словоскладання + суфіксація тощо). З кожним повторним вживанням експресивність неологізму втрачається, саме тому користувачі можуть з часом відмовитися від його вживання: через брак ефекту несподіванки. Деякі новотвори вживаються оказіонально, адже доречні лише у певному вузькому контексті. Неологізми соціальних мереж залежні від суспільно-політичного контексту, тож спроби творення лексичних одиниць, які суперечать цьому контексту (навіть суто на емоційному рівні), приречені на фіаско. Експресивне використання відонімних неологізмів є характерним для всіх досліджуваних мов (української, французької, англійської) з деякими відмінностями в способах їх утворення.Документ Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности(2021) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаСтаття присвячена назвам малих і віддалених міст і сіл. Виділено дві групи назв: квазітопоніми та реальні конотаційні топоніми. Квазітопоніми ґрунтуються на власне топонімах і запозичують їх структуру та морфологію. З погляду семантики в більшості випадків квазітопоніми містять обсценні компоненти, рідше вони пов’язані з сільськогосподарською діяльністю. Конотативні топоніми часто мають подібну семантику: вони можуть містити пейоративні компоненти; етимологічно вони пов’язуються з поняттями сільського господарства. Постмодерне змішування кодів шляхом поєднання конотаційних топонімів та ксенізмів-запозичень з англійської мови слугує досягненню комічного ефекту. Отже, конотативні топоніми мають значення провінційності лише у конкретних контекстах: від мікроконтексту до широкого історичного та суспільного контексту.Документ Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности в неформальному мовленні франкофонів(2021) Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaМетою статті є дослідити вираження категорії провінційности в квазітопонімах та конотативних топонімах, вживаних у неформальному мовленні франкофонів. Актуальність дослідження зумовлюється загальним інтересом до проблеми не лише на науковому, а й на побутовому рівнях. Виявлено ряд фонетичних, морфемних, структурних та семантичних особливостей цих назв. З’ясовано, що значення провінційности виражається переважно квазітопонімами, які є або повністю фіктивними назвами, або назвами-гібридами, які містять у собі реальні топоніми чи їх елементи, однак не мають реального позначуваного. Чітко виокремлені конотативні топоніми на позначення провінційности є менш численними, однак ця група власних назв має потенціал до розширення. Конотативні топоніми в ряді випадків позначають цілком великі міста, однак розташовані далеко за кордоном. Виявлено зв’язок між фонетичною будовою квазітопонімів та їх семантикою. Ономатопея, яка відсилає до звуків сільської місцевости (передусім Квебек), фонетично вбудовані, хоч і приховані обсценізми (головним чином Франція), є характерною рисою квазітопонімів. З погляду морфеміки для квазітопонімів властиве вживання демінутивних суфіксів та псевдосуфіксів, які спостерігаємо й у реальних топонімах, на основі яких утворено квазітопоніми. Однокомпонентні квазітопоніми є найменш численними й найменш динамічними серед усіх структурних моделей. Складні квазітопоніми становлять собою конструктор з фактично необмеженою кількістю варіацій. Складні квазітопоніми можуть містити фіктивні агіоніми (моделі X-артикль-Y, X-sur-Y) та гідроніми (модель X-sur-Y) – переважно реальні, рідше – фіктивні. Квазітопоніми франкомовної Швейцарії позначені впливами німецької мови та нерідко відповідають моделі X derrière la lune. Семантично квазітопоніми найчастіше містять компоненти, які імпліцитно відсилають до сільських реалій, акцентуючи на поганій інфраструктурі, загальній побожності, бракові розваг. В окремих квазітопонімах віддаленість та безперспективність виражена експліцитно, хоча й дещо замаскована графічно. Ряд квазітопонімів обмежені сферою вживання, пов’язані з історичними явищами або ж розвинулися з поетонімів шляхом трансонімізації.Документ Конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина(Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022) Bozhko Iryna Serhiivna; Божко Ірина СергіївнаУ статті проаналізовано конотативні та квазіантропоніми на позначення поняття ‘пересічний громадянин’. На сучасному матеріалі з’ясовано основні структурні та семантичні особливості таких назв в українській, французькій та німецькій мовах. Конотативні антропоніми та квазіантропоніми виконують спільну функцію, однак мають різне походження; зазвичай межа між цими типами назв тонка. Конотативні антропоніми переважно є типовими національними іменами, прізвищами чи іншими типами найменувань певного – не обов’язково актуального – періоду. Квазіантропоніми залучають цілий спектр мовних засобів: обсценізми та жаргонні слова; апелятиви, які експліцитно виражають значення пересічности (особливо у німецькій мові), експресивну лексику. Творення квазіантропонімів здійснюється через додавання до апелятивів типових антропоформантів та змішування антропонімних компонентів з апелятивами, якщо йдеться про двокомпонентну назву. Конотативні та квазіантропоніми переважно мають зневажливе значення, а ті, які вживаються на позначення представників інших націй, подекуди можна вважати проявом мови ворожнечі. Більшість досліджуваних мовних одиниць належать до чоловічого роду, який має ознаки нейтральности. Назви жіночого роду не відзначаються ні меліоративним, ні пейоративним значенням порівняно з чоловічим. В окремих випадках назви жіночого роду вживаються з нейтральним значенням. Структурно конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина можуть складатися з імені; прізвища; імені і прізвища; ідентифікатора і прізвища; імені, патроніма і (іноді) прізвища. Поширеність структурних моделей зумовлена мовними традиціями та, як показує досвід, може змінюватися з часом.Документ Конотативні власні назви-афектоніми в мовленні франкофонів(Астропринт, 2022) Божко Ірина Сергіївна; Калініченко Артем; Сахно Ілля; Bozhko Iryna Serhiivna; Kalinichenko Artem; Sakhno IlliaСтаттю присвячено конотативним власним назвам-афектонімам, які становлять собою власні імена людей / персонажів художньої дійсности, що вживаються у переносному значенні як синоніми до найменування адресата мовлення (рідше третьої особи). Дослідження реалізовано на матеріалі анкетування та аналізу текстів соціальних мереж. Метою дослідження є проаналізувати семантику конотативних власних назв, які вживаються в ролі афектонімів, продемонструвати їхню (не)залежність від культурних вподобань поколінь, з’ясувати мотивацію такого найменування. У ході дослідження з’ясовано, що власні назви-афектоніми незалежно від походження первинного позначуваного (реальна власна назва чи поетонім) становлять собою метафори: переважно позитивні риси первинного позначуваного переносяться на адресата мовлення. Попри те що певна частина власних назв-афектонімів лишається незмінною з плином часу (зазвичай йдеться про загальновідомі конотоніми типу Roméo, Juliette, Don Juan), це досить динамічна група назв, яка відображає інтереси та культурні запити широких верств суспільства. Утім, зберігаються загальні моделі метафоричного перенесення, семантика таких назв, які покликані відсилати до ідей сили, краси, інтелекту, влади, романтичного ореолу фіктивних чи реальних персоналій. Так, замість mon Alain Delon вживають mon petit Timothée Chalamet, замість Einstein – mon Steve Jobs – як в схвальному, так і в іронічному значенні. Рідше афектоніми такого роду утворюються через метонімію – за сферою інтересів адресанта мовлення. Подекуди роль відіграє фонічна структура вживаного афектива. Через редуплікацію або вживання демінутивних суфіксів у найменуванні створюється пестливо-зменшувальний ефект. У контексті вживання власних назв-афектонімів відзначаємо наявність мовної гри, яка проявляється як у модифікації первинної власної назви, так і в обігруванні логічних зв’язків між поняттями.