Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Kosenko Yurii Mykolaiovych"
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Psychological and Pedagogical Principles of the Organization of Distance Learning of Primary School-Aged Children with Cognitive Development Disorder(2022) Sosnich Yuliia; Torop Kristina; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Omelchenko Iryna; Соснич Юлія; Тороп Крістіна; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Колишкін Олександр Володимирович; Косенко Юрій Миколайович; Омельченко ІринаThe research involved children and parents of primary school-aged children with cognitive development disorder, as well as scientific and pedagogical workers who organized the psychological and pedagogical principles for organizing distance learning. The purpose of the research lies in establishing how effectively children, parents and their teachers cope with online distance learning during the pandemic, as well as investigating the extent to which such educational technology affects the emotional and behavioural state of the child. The research methodology is based on complexity. In the course of the research, the method of pedagogical experiment was used; observation and questionnaire methods were also introduced; the descriptive method, analysis and synthesis were used to review the theoretical material. The hypothesis lies in the fact that distance online education increases academic difficulties, changes the behavioural and emotional picture of a child with cognitive development disorder; consequently, the behaviour and emotional background will be limited by certain parameters, and this requires the active involvement of parents and teachers in the distance work process. The results of the research have revealed that distance education causes a number of restrictions for children with cognitive development disorder, namely: concentration of attention has decreased, anxiety has increased, and sleep has worsened. Behavioural changes predicted increased restlessness and aggression. Parents and teachers have had methodological, academic and everyday difficulties; all participants in the educational process have been more limited in the conditions of online distance learning. A complex of psychological and pedagogical fundamentals of education, additional classes with parents, and consultations with teachers help to cope with negative changes. In the future, it is worth continuing the study of the impact of the using psychological and pedagogical measures in the conditions of distance education, their impact on eliminating difficulties and improving the behaviour and emotional states of all participants in the educational process.Документ Альтернативна комунікація як засіб розвитку мовленнєвої діяльності дітей із комплексними порушеннями(2021) Боряк Оксана Володимирівна; Косенко Юрій Миколайович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті представлено результати дослідження визначення поняття «альтернативна комунікація» в спеціальній освіті, обґрунтовано її вплив на розвиток мовлення дітей з комплексними порушеннями розвитку – тяжкими порушеннями мовлення, зумовленими інтелектуальними порушеннями помірного ступеня тяжкості. Мета статті – дослідити та обґрунтувати доцільність використання альтернативних засобів комунікації як ефективного засобу розвитку мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Під час дослідження було з’ясовано, що альтернативна комунікація – це спосіб навчити і, за можливістю, компенсувати постійні чи тимчасові порушення, які призводять до обмеження суспільного життя і соціальної взаємодії осіб з комплексними порушеннями розвитку, за яких фіксуються порушення сприймання і відтворення мови і мовлення, як усного, так і писемного. Альтернативні засоби комунікації розглядаються в спеціальній освіті як засоби первинної комунікації для дітей різного віку, які знаходяться в домовленнєвому періоді розвитку; засоби комунікації, які частково або повністю замінюють усне мовлення. Було виявлено, що сьогодні в спеціальній освіті не розглядалось питання розвитку комунікативних навичок у дітей, які мають комплексні (комбіновані) порушення розвитку, а саме – порушення інтелектуального розвитку та мовлення. Визначити особливості комунікативного розвитку цієї категорії дітей є необхідним, оскільки порушення мовлення в подальшому детермінуватиме проблеми соціалізації та адаптації дитини в суспільстві, що своєю чергою є необхідною умовою для повноцінного розвитку і розкриття можливостей кожної особистості. Аналіз існуючих методик по виявленню альтернативної комунікації немовленнєвих дітей продемонстрував відсутність уніфікованої професійної діагностичної методики виявлення рівня оволодіння дитиною комунікативними навичками, а також у зв’язку із потребою педагогів, батьків, інших фахівців у методичних рекомендаціях щодо опанування ААС. Перспектива подальшого дослідження вбачається в розробці та обґрунтуванні відповідних методичних матеріалів з включенням діагностичних і корекційно-розвивальних методик, розробці та апробації програми розвитку мовлення відповідно до наявних особливостей психофізичного розвитку обраної категорії дітей та віковими періодами.Документ Вивчення історичного минулого як засіб соціалізації розумово відсталих учнів (за науковою спадщиною А. І. Капустіна)(2015) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті проаналізовано результати досліджень видатного українського вченого-дефектолога А. І. Капустіна, висвітлено запропоновані науковцем методи, прийоми, засоби та форми роботи на уроках історії у спеціальній школі. Узагальнено найбільш ефективні розробки дослідника у галузі спеціальної методики навчання історії розумово відсталих учнів. Підкреслено вплив наукових праць А. І. Капустіна на стан викладання історії в Україні. Відмічено актуальність робіт вченого на сучасному етапі розвитку вітчизняної корекційної психопедагогіки.Документ Дидактична гра як метод самостійної роботи розумово відсталих учнів на уроках історії(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2013) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті розглядається проблема застосування методу дидактичних ігор під час самостійної роботи на уроках історії у спеціальній школі. Здійснено аналіз науково-методичних джерел з цього питання. Зазначено, що розвиток самостійності в учнів із розумовою відсталістю у навчанні є однією із головних умов підвищення ефективності навчального процесу, а дидактичні ігри орієнтовані на індивідуальні інтелектуальні можливості учнів якнайкраще підходять для зазначеного виду робіт. Визначено психолого-педагогічні умови для індивідуального застосування дидактичних ігор які оптимізують процес засвоєння навчального матеріалу з історії. Наведено результати дослідження рівня усвідомлення в учнів експериментальної та контрольної груп теоретичного матеріалу з історії та сформованості практичних вмінь самостійного використання засвоєних знань у практичній діяльності.Документ Еволюція шкільного суспільствознавства на сучасному етапі розвитку національної освіти(ПУ Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті здійснено аналіз процесу розвитку шкільної суспільствознавчої освіти з 1991 року до сьогодення, досліджено методологічні та організаційно-дидактичні засади викладання предметів суспільствознавчого змісту, розкрито змістове наповнення та вивчено структурні зміни в системі шкільної суспільствознавчої освіти в Україні.Документ Застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні історії школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного класу(2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Король Олена Миколаївна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna; Korol Olena MykolaivnaУ статті проаналізовано методичні й організаційні аспекти застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного освітнього середовища. Висвітлено можливості сервісу LearningApps.org у розробленні навчальних ігор на історичну тематику для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наголошено на особливостях пізнавальної діяльності дітей цієї категорії: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, недорозвитку емоційно-особистісної і мотиваційно-вольової сфери, сповільненому розвитку мовлення, низькій працездатності, які призводять до слабкого засвоєння історичних знань учнями з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено критерії, на основі яких були розроблені комп’ютерні дидактичні ігри для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наведено приклади розроблених ігор, спрямованих на активізацію нервовопсихічних процесів, мотивацію та швидку адаптацію школярів з порушеннями інтелекту до розумової праці, на оволодіння учнями нових знань і вмінь, на реалізацію закладеного в них виховного і корекційно-розвивального потенціалу, на вторинне сприйняття і подальше усвідомлення вивченого матеріалу, допомогу учням з порушеннями інтелекту в міцному засвоєнні фактів, дат, імен, історичних понять і зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим, на застосування учнями нових знань і вмінь в інших навчальних ситуаціях, формування власних висновків і ставлення до історичних подій, на перевірку історичних знань і предметних умінь у школярів з порушеннями інтелекту та їх корекцію. Розроблені на основі сервісу LearningApps.org комплекси комп’ютерних дидактичних ігор історичного змісту дозволяють учителю інклюзивного класу одночасно й успішно навчати історії дітей з типовим розвитком та з порушеннями інтелекту, враховуючи особливості навчальних програм для дітей цих категорій, рівень інтелектуального розвитку та темп навчальної діяльності на уроці.Документ Особливості викладання суспільно-історичного матеріалу розумово відсталим учням у 20-х – на початку 30-х років ХХ століття(2015) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті висвітлюється проблема вивчення суспільно-історичного матеріалу розумово відсталими дітьми в Україні в перші післяреволюційні роки, розглядається питання становлення системи навчальних закладів для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку у 20-х – на початку 30-х років ХХ століття. Досліджено засоби, методи і прийоми навчання розумово відсталих дітей суспільствознавчим дисциплінам у допоміжних школах УСРР. Проаналізовано погляди радянських учених-дефектологів на проблему викладання суспільно-історичного матеріалу розумово відсталим школярам. Здійснено аналіз змісту програмового матеріалу суспільно-історичних дисциплін допоміжної школи.Документ Ретроспектива шляхів підвищення ефективності навчання історії дітей із порушеннями інтелекту: 70-ті рр. ХХ ст.(2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana VolodymyrivnaУ статті досліджується проблема підвищення ефективності навчання історії дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, яка у 70-х рр. минулого століття набула значної актуальності в колах науковців-дефектологів. Пропонується авторський погляд на процес розвитку суспільствознавчої освіти у спеціальних (допоміжних) навчальних закладах України в зазначений історичний період. Здійснено аналіз наукових робіт М. Арнольдова, К. Баранова, І. Єременка, О. Зогіної, А. Капустіна, Л. Костянтинової, Ю. Кузнєцова, В. Лапшина, К. Муратової, Г. Плешканівської, Б. Пузанова, Т. Шабаліної та інших вчених, які у 70-х рр. ХХ ст. проводили активну дослідницьку діяльність, встановили низку закономірностей і розробили методичні рекомендації для підвищення свідомого засвоєння історичного матеріалу школярами з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено найбільш розповсюджені методи, прийоми, засоби формування історичних знань в учнів спеціальних навчальних закладів. Описано популярні форми навчання історії дітей означеної категорії. Вивчено погляди вчених-дефектологів цього періоду щодо підвищення якості засвоєння навчального матеріалу школярами з порушеннями інтелекту на уроках історії. З’ясовано, що з метою ефективного формування історичних понять у дітей цієї категорії вчені пропонували проводити дидактичні ігри, використовувати художнє слово, наочні посібники, краєзнавчий матеріал, позитивні емоції, проблемні запитання, контрастне порівняння, індивідуальні картки-завдання, вправи на визначення причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями тощо. Зазначено, що саме у 70-х рр. ХХ ст. науковою спільнотою було звернено увагу на правове виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку, яке значною мірою відбувалося на уроках історії у спеціальних (допоміжних) школах. Наголошувалося на активному використанні змістовного наповнення курсу історії, врахуванні пізнавальних можливостей школярів цієї категорії, об’єднанні зусиль школи та сім’ї у цьому напряміДокумент Розвиток правової освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в Україні з початку ХХ століття до 1991 року(2020) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті досліджено процес розвитку шкільної правової освіти дітей з порушеннями інтелекту з початку ХХ століття до моменту виходу України зі складу Радянського Союзу, вивчено змістове наповнення правознавчих курсів допоміжних шкіл, досліджено процес реформування шкільних предметів цього профілю, зміну методологічних, ідеологічних та організаційно-дидактичних підходів у навчанні школярів цим предметам. Наголошено на важливості шкільних предметів «Конституція СРСР і УРСР», «Бесіди про наше радянське суспільство», «Радянське суспільство», «Основи радянської держави і права» (які викладалися учням допоміжних шкіл УРСР у різний часовий проміжок) у соціальній інтеграції старшокласників з порушеннями інтелектуального розвитку. Підкреслено важливість шкільних правознавчих курсів, які попри велику заідеологізованість, сприяли розвитку пізнавальної активності, формували правову культуру дітей з порушеннями інтелекту, сприяли розвитку інтересу та мотивації до вивчення зазначених предметів та забезпечували усвідомлення морально-етичних категорій.Документ Розвиток шкільного суспільствознавства в Україні з середини 30-х до початку 60-х років ХХ століття(Virtus, 2019) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті висвітлено процес розвитку шкільної суспільствознавчої освіти з 1934 року до початку 60-х років ХХ століття, досліджено організаційно-педагогічні засади викладання дисциплін суспільствознавчого змістуДокумент Система історичних понять у курсі історії спеціальної школи(2013) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті досліджується проблема понять курсу історії спеціальної школи, проаналізовано дослідження науковців загальної та корекційної педагогіки, дається визначення терміну «поняття», вивчаються класифікації історичних понять, які використовуються в масових та спеціальних навчальних закладах, наведено конкретні приклади, розкривається ієрархія історичних понять, на основі якої побудована система понять та описуються взаємозв’язки між елементами понятійної системи курсу історії України для розумово відсталих дітей.Документ Стан шкільної суспільствознавчої освіти в Україні в 60-х – 90-х роках ХХ століття(2020) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychДосліджено процес розвитку шкільної суспільствознавчої освіти в 60-х – 90-х роках минулого століття, вивчено змістове наповнення навчальних суспільствознавчих курсів, досліджено процес реформування шкільних предметів цієї галузі, зміну методологічних, ідеологічних та організаційно-дидактичних підходів у навчанні школярів суспільствознавчим предметам.Висвітлено авторське бачення розвитку шкільного суспільствознавства за трьома змістовими лініями – історичною, правознавчою та власне суспільствознавчою (філософською, релігієзнавчою, економічною, морально-етичною та іншими). У роботі описано процес формування методології шкільного суспільствознавства, спроби реформування існуючих курсів та впровадження нових підходів відповідно до політичних викликів і змін у суспільстві в УРСР у зазначений період. Описані нові для того часу організаційні форми й методи навчання школярів суспільствознавчим дисциплінам – конференції, рольові ігри, диспути, зустрічі з партійними та державними діячами, ветеранами, депутатами, передовими працівниками підприємств, співробітниками міліції, прокуратури, суду тощо. Автором досліджена суспільно важлива діяльність учнів у позаурочний час – участь в усних журналах, проведення лекторіїв, екскурсій, робота в гуртках, шефська діяльність тощо. Наголошено на ідейному значенні суспільствознавчих курсів у 60-ті – 90-ті роки ХХ століття, підкреслено головне завдання шкільного суспільствознавства – формування в старшокласників стійких ідейних переконань на основі марксистсько-ленінських постулатів. Підкреслено важливість шкільного суспільствознавства, яке попри велику заідеологізованість, сприяло розвитку пізнавальної активності, формувало інтерес і мотивацію до вивчення зазначених предметів та забезпечувало самостійну роботу школярів на всіх етапах навчального процесу.Документ Становлення та розвиток шкільної суспільствознавчої освіти в Україні (друга половина ХІХ – середина 30-х років ХХ століть)(Класичний приватний університет, 2019) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті проаналізовано процес становлення та розвитку шкільної у спільствознавчої освіти з другої половини ХІХ – до середини 30-х років ХХ століть, досліджено організаційно-педагогічні засади викладання дисциплін суспільствознавчого змісту, розкрито змістове наповнення та методи навчання зазначених дисциплін у дореволюційний період. У дослідженні пропонується авторський погляд на процес викладання суспільствознавчих предметів у школах України в період національно-визвольних змагань 1917–1921 років, висвітлено заходи та діяльність діячів освіти часів Української Народної Республіки та Української держави Павла Скоропадського, які були спрямовані на формування в українських школярів національної картини світу на основі вивчення минулого й сьогодення Батьківщини, його економічних стосунків, традицій, релігії в школах на уроках суспільствознавчого змісту. У статті описано складний процес створення підручників суспільствознавчого змісту для українських учнів, зазначено дефіцит навчальних книг для тодішніх початкових і середніх навчальних закладів України, підкреслено значення діяльності М. Грушевського, С. Єфремова, І. Крип’якевича у патріотичному вихованні й формуванні правдивих знань про минуле українського народу й активної громадської позиції в української молоді. Вказано на кардинально нові підходи в навчанні дітей предметів суспільствознавчого змісту після встановлення більшовицької влади в Україні. Зазначено, що у перші десятиліття радянської влади в школах України було запроваджено альтернативні класно-урочній системі нові форми організації та методи викладання суспільних дисциплін. У статті наголошується на скасуванні таких суспільствознавчих предметів, як Закон Божий, історія, в радянських школах і впровадженні комплексного навчання, яке складалося із двох концентрів. Під час навчання в першому концентрі діти знайомилися із суспільствознавчою інформацією комплексно – разом із темами природничого змісту та працею, а в другому концентрі суспільствознавство викладалося як окрема навчальна дисципліна, завданням якої було формування нового, побудованого на іншій ідеологічній платформі, світогляду радянських учнівДокумент Становлення шкільної правознавчої освіти в Україні: початок ХХ століття – кінець 1970-х років(2021) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana VolodymyrivnaУ статті висвітлено комплексний історико-ретроспективний аналіз становлення й розвитку шкільної правознавчої освіти в період із початку ХХ століття – до кінця 1970-х років, розкрито спроби організації навчання дітей основам правознавства в рамках курсу “Законодавство” в дореволюційний період, зазначено провідні дидактичні методи і прийоми, які використовували вчителі правознавчих курсів до 1917 року. Описано еволюцію шкільного правознавства в радянській системі освіти, розкрито завдання та змістовне наповнення правознавчих курсів (“Конституція СРСР і УРСР”, “Бесіди про наше радянське суспільство”, “Радянське суспільство”, “Основи радянської держави і права”), зазначено кількість годин, провідні теми цих курсів, найбільш ефективні форми, методи і прийоми формування предметних знань і вмінь у школярів того часу, підкреслено значну ідеологізацію шкільних навчальних дисциплін правознавчого змісту в період Радянського Союзу. Наголошено на певних складнощах опрацювання учнями правознавчого матеріалу, на недостатньому дидактичному забезпеченні навчальних предметів “Конституція СРСР і УРСР”, “Бесіди про наше радянське суспільство”, “Радянське суспільство”, “Основи радянської держави і права”. Зазначені спроби тогочасних науковців А. Безуглова, П. Гурєва, М. Карєвої, Е. Спіріна, В. Шевцова та інших дослідників у розробленні перших посібників до правознавчих курсів. Аналіз деяких із них свідчить про зміну концепції, нетрадиційний підхід до навчання основ правознавства школярів і дуалістичний підхід у висвітленні навчального матеріалу. Висвітлено пошуки підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу правознавчого змісту шляхом знайомства дітей молодшого шкільного віку із загальними ознаками держави, основними положеннями Конституції СРСР і УРСР, правами та обов’язками радянських громадян у рамках навчального предмета “Суспільствознавство” для учнів молодших класів.Документ Суспільствознавча освіта учнів з інтелектуальними порушеннями : сутність поняття, зміст, структура(Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2018) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii MykolaiovychУ статті проаналізовано нормативно-правові документи, погляди науковців та подано авторське трактування понять «суспільствознавча освіта», «шкільне суспільствознавство» та «суспільствознавча компетентність». Розкрито сутність згаданих понять, висвітлено їхнє змістове наповнення, ієрархію, структуру, взаємозв’язок між ними тощо. Визначено, що суспільствознавча освіта учнів з інтелектуальними порушеннями – це процес підготовки особистості на основі змісту суспільних і соціальних наук до умов життя в людському середовищі шляхом формування у неї знань про суспільні явища, процеси й тенденції, знаходження способів розв’язання нею суспільних проблем, прищеплення їй загальнолюдських і загальнонаціональних цінностей. Шкільне суспільствознавство учнів з інтелектуальними порушеннями висвітлено як конструкт з декількох шкільних дисциплін, які формують у дітей уявлення про політичні, економічні, соціальні та духовні аспекти життя людської спільноти.Документ Цифрові технології як інструмент формування абстрактних понять в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку(2021) Косенко Юрій Миколайович; Супрун Микола Олексійович; Боряк Оксана Володимирівна; Король Олена Миколаївна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Suprun Mykola Oleksiiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna; Korol Olena MykolaivnaУ статті проаналізовано методичні йорганізаційні аспекти формування абстрактних понять у школярів із порушеннями інтелектуального розвитку з використаннямцифрових технологій. Висвітлено можливості програм «ArcGIS» та «Google Earth» у розробцінавчального матеріалу з формування абстрактних понять, розширення та поглиблення їхніхознак удітей означеної категорії. Наголошено на специфіці сприйняття навчального матеріалу учнями з порушеннями інтелекту, звернуто увагу на особливості пізнавальної діяльності таких школярів: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, уповільненому розвитку мислення й мовлення, низькій працездатності, порушенні мотиваційно-вольової сфери,які призводять до слабкого засвоєння абстрактних понять дітьми зпорушеннями інтелектуального розвитку.Підкреслено ефективністьзасвоєння абстрактних понять дітьми означеної категоріїза умовінтердисциплінарногопідходу, який уможливлюєпоєднання данихз історії, географії, природознавства, основ правознавства, соціально-побутового орієнтування, музичного та образотворчого мистецтва.Наголошено на потребівсебічноговізуалізованоговивченняабстрактних понять, якесприяє усвідомленню дітьмиїх глобально, без прив’язки до конкретного навчального предмету.Описано можливості основних інструментів «ArcGIS-online» та «Google Earth», які дозволяють педагогу здійснювати візуалізацію місцевостіза допомогою інтерактивних карт, 3D-сцен, діаграм, таблиць, що забезпечує більшу ефективність процесуформування абстрактних понять у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку. Виокремленокілька груп навчально-корекційнихмодулівмультимедійного матеріалу з формування абстрактних понять: вправи з актуалізації раніше сформованих уявлень, організації сприймання ознак, властивостей, предметів, явищ та формування уявлень про них;завдання з виділення істотних ознак понять, яківивчаються;вправи з узагальнення та словесного визначення сутності понять, позначення їх відповідними термінами;вправи із закріплення сформованих понять на основі репродуктивного їхвідтворення;завдання із застосування засвоєних понять у подібних і нових ситуаціях.Визначено та описано етапи формування абстрактних понять в учнів з порушеннями інтелектуального розвиткув умовахвикористання цифрових технологій. Наведено приклади розробленого інформаційного матеріалу, дидактичних завдань з використанням комп’ютернихпрограм «ArcGIS-online» та «Google Earth», описано особливості їх використання на різних типах уроків. Експериментально доведено ефективність програм «ArcGIS-online» та «Google Earth» у навчанні школярів цієїкатегорії.