Актуальні питання природничо-математичної освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/1243

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

STEM-освіта як важливий чинник компетентнісного навчання хімії
(2023) Лебединець Н. І.; Lebedynets N. I.; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Лебединець С. П.; Lebedynets S. P.
Сучасні трансформації у галузі освіти характеризуються переходом від підходу, спрямованого на передачу фактичних знань, до акценту на формування компетентностей. Ця нова освітня концепція підкреслює важливість розвитку учнівських навичок, умінь, ціннісного ставлення до набутої інформації та досвіду, об'єднуючи ці аспекти зі знаннями. Така зміна підходу призвела до оновлення Державних стандартів, перегляду концепцій освіти, перетворення навчальних програм, розробки інтегрованих курсів, впровадження нових методик навчання. З урахуванням важливості впровадження STEM-освіти, наукове обґрунтування впливу цього підходу на розвиток компетентностей учнів, зокрема хімії, ще потребує докладного дослідження та наукового аналізу. Мета статті полягає у дослідженні впливу STEM-освіти на компетентнісне навчання учнів хімії. У статті виділено основні переваги реалізації STEM освіти та ряд її важливих аспектів. Сформульовані вимоги до сучасного уроку хімії в закладі загальної середньої освіти: високий рівень інформатизації структури уроку та формулювання результатів уроку у вигляді продуктів освітньої діяльності учнів; суттєве зростання тривалості самостійної роботи учнів на уроці; зміна підходів до самого процесу навчання та до ролі вчителя. Виокремлено ряд методів та інструментів, що дозволяють оцінити вплив застосування STEM-підходу до навчання на рівень компетентності учнів закладів загальної середньої освіти: створення відповідних STEM завдань та проектів; спостереження за роботою учнів під час виконання STEM-завдань; збір даних та оцінювання досягнень; залучення та спонукання учнів до самооцінки свого розвитку та навчання; проведення обговорення та рефлексії з учнями їхніх досягнень тавикликів. Визначено подальші перспективи наукових досліджень, що включають детальний аналіз впливу STEM-освіти на формування компетентності учнів у галузі природничих наук, техніки і технологій, а також вдосконалення методів оцінювання цього впливу.
Аналіз готовності вчителів міста Суми та Сумської області до дистанційного навчання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Касьяненко Геннадій Яковлевич; Kasianenko Hennadii Yakovlevych
На сьогодні дистанційна освіта в Україні перебуває на етапі впровадження і використання в освітньому процесі закладами освіти. Відразу підкреслимо, що, на нашу думку, система дистанційного навчання не може замінити повністю традиційну систему навчання, а лише доповнюватиме її, і, водночас, матиме вплив на розвиток та удосконалення освіти. Мета статті полягає в аналізі, узагальненні та систематизації досвіду впровадження дистанційної форми навчання шкільних дисциплін у закладах загальної середньої освіти міста Суми та Сумської області. Дистанційне навчання в Україні почало розвиватися давно, але неабиякого поширення набуло у період погіршення епідемічної ситуації в зв’язку з COVID-19. Заклади освіти були вимушені перейти на дистанційну форму навчання. Проведено опитування вчителів, яке було спрямоване на виявлення їх думки щодо ефективності використання онлайн інструментів для забезпечення дистанційного навчання учнів, а також на визначення освітніх ресурсів, електронних засобів навчання, які користуються найбільшим попитом серед вчителів в умовах карантину. Під час опитування було визначено, як вчителі закладів загальної середньої освіти міста Суми та Сумської області організовують дистанційне навчання, як реалізовані його переваги, які інструменти використовують педагоги, наскільки ефективно та гнучко; скільки часу використовують вчителі на підготовку до здійснення освітньої діяльності. З’ясувалось, що багато закладів загальної середньої освіти були не готові до впровадження дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти. Вчителі отримали додаткове навантаження та ряд проблем, зокрема недостатні технічні уміння учнів, обмежений доступ школярів до Інтернету, їх невисоку мотивацію до навчання та самонавчанння і, звичайно, недостатність власного досвіду викладання предметів дистанційно. На цьому тема дослідження не вичерпується. У подальшому планується розкриття можливості впровадження дистанційного навчання на уроках хімії в закладах загальної середньої освіти з урахуванням специфіки цього предмету.
Використання алгоритмічних блок-схем при вивченні хімії
(2024) Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
У статті розглянуто результати дослідження, метою якого було проаналізувати ефективність використання алгоритмічного підходу, зокрема алгоритмічних блок-схем, у процесі навчання хімії для покращення навчальних результатів учнів старших класів. Авторами запропоновано використання алгоритмічних блок-схем, які дають змогу перетворити складні послідовності дій у візуально зрозумілий та зручний формат для учнів. Показано, що їх використання є доцільним як під час очного, так і в умовах дистанційного навчання, на різних етапах процесу засвоєння знань як в урочний, так і позаурочний час, і є зручним як для учнів, так і для учителя. Розроблено ряд алгоритмічних блок-схем для вивчення хімії у десятому класі, зокрема для характеристики речовин, складання назв органічних речовин згідно із науковою номенклатурою, а також для розв’язання розрахункових задач різних типів. Авторами наведено та проаналізовано результати педагогічного дослідження, які свідчать про те, що використання алгоритмічних блок-схем під час вивчення хімії у експериментальному класі дозволило покращити навчальні результати для учнів, що мали початковий рівень навчальних досягнень. Водночас, їх використання дозволило суттєво зменшити кількість учнів, які мали середній рівень навчальних досягнень і підняти їх на достатній і, таким чином значно підвищити кількість учнів із достатнім рівнем навчальних досягнень; а також збільшити відсоток учнів, що навчалися на високому рівні. Загалом, отримані результати дослідження та їх аналіз підтвердили, що робота з алгоритмічними блоксхемами сприяє позитивній динаміці у навчанні хімії серед учнів старших класів, оскільки незалежно від вихідного рівня навчальних досягнень, учні, які працювали з алгоритмічними блок-схемами, досягали кращих результатів у вивченні хімії. Це свідчить про високу ефективність цього інструменту у формуванні предметних компетентностей з хімії, особливо у контексті дистанційного навчання.
Використання сервісів Google на етапі контролю навчальних досягнень учнів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
У статті описаний досвід застосування Google інструментарію для проведення контролю навчальних досягнень учнів. Доцільним виявилось створення особистого блогу вчителя, в якому розміщувалися всі необхідні навчальні та допоміжні матеріали до кожного уроку. Детально описаний проведений педагогічний експеримент, що включав констатувальний, пошуковий, формувальний етапи й обробку одержаних результатів. Для контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів експериментального класу були застосовані такі інструменти Google: Форми, Презентації, Документи. Опитування школярів і аналіз виконуваних ними завдань засвідчив, що застосування нетрадиційних форм і методів контролю викликало бажання школярів навчатися, опрацьовувати додатковий матеріал, відповідальніше ставитися до виконання домашнього завдання. Ефективність запропонованої методики перевірено за допомогою методів математичних розрахунків, що включав визначення зростання середнього балу оцінок учнів та коефіцієнту засвоєння знань учнів контрольного і експериментального класів. Позитивна динаміка цих показників в учнів контрольного класу доводить ефективність запропонованої методики застосування Google-сервісів для контролю навчальних досягнень школярів з хімії.
Вплив інтерактивних методів навчання на розвиток критичного мислення учнів при вивченні хімії
(Гельветика, 2024) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Конвісар Анна Сергіївна; Konvisar Аnna Serhiyvna; Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna
У статті розглядається актуальна проблема розвитку критичного мислення учнів закладів загальної середньої освіти через впровадження інтерактивних методів навчання на уроках хімії. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка системи інтерактивних методів навчання, спрямованих на формування та розвиток навичок критичного мислення здобувачів освіти. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході, що включає теоретичний аналіз наукової літератури з проблем розвитку критичного мислення, педагогічного експерименту та діагностичних методик. Для оцінки рівня критичного мислення використано стандартизований тест Лорен Старкі, адаптований до українських освітніх реалій. Результати дослідження демонструють значний позитивний ефект від впровадження інтерактивних методів навчання. Зокрема, експериментально доведено підвищення рівня критичного мислення в учнів різних вікових груп, зафіксовано покращення сформованості ключових складові критичного мислення. Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації системи інтерактивних методів навчання, які можуть бути ефективно впроваджені в освітній процес закладів загальної середньої освіти. Запропонована методика сприяє не лише розвитку критичного мислення, але й формуванню комунікативних навичок, здатності до аналізу та синтезу інформації, вивчення хімії. Доведено, що запропонована система методів навчання суттєво підвищує рівень критичного мислення, сприяє активізації пізнавальної діяльності та формуванню ключових компетентностей сучасного здобувача освіти. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаються в проведенні порівняльних досліджень ефективності інтерактивних методів у різних предметних сферах, розробка комплексних методик діагностики рівня критичного мислення для різних вікових груп, вивчення впливу цифрових технологій на формування критичного мислення учнів.прийняття обґрунтованих рішень. Висновки дослідження підтверджують ефективність інтерактивних методів як інструменту розвитку критичного мислення учнів у процесі
Впровадження моделі «ротація за станціями» у процес навчання хімії
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
Мета статті полягає у з’ясуванні сутності «ротації за станціями» як однієї з моделей технології змішаного навчання та дослідженні можливості її впровадження на уроках хімії. Методами дослідження виступили теоретичний аналіз літератури, узагальнення та систематизація виявлених даних для формування й обґрунтування висновків та проведення власного педагогічного експерименту. Встановлено, що провідною освітньою технологією з активним використанням інформаційно-комунікаційних технологій є змішане навчання. Це така технологія навчання, за якої учень освітнього закладу навчається як через онлайнові засоби, так і з використанням традиційних форм організації освітнього процесу. Поєднання традиційного і он-лайн навчання на уроках хімії створює можливості для активного залучення учнів до освітнього процесу, поліпшення його якості. Навчання за моделлю «ротація за станціями» дає змогу залучати всіх учнів до активної та творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації. Учні навчаються спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів впровадження технології змішаного навчання у освітній процес. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у з’ясуванні особливостей упровадження різних моделей змішаного навчання у процес вивчення хімії в школі та порівняння їх ефективності.
Впровадження скрайб-презентацій у процес вивчення хімії в 9 класі
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna
Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності застосування скрайб-презентацій у сучасних закладах середньої освіти, зокрема на уроках хімії. Для реалізації поставленої мети були застосовані такі методи: теоретичний аналіз літератури, вивчення та узагальнення досвіду роботи вчителів, опитування учнів, проведення педагогічного експерименту. До переваг скрайб-презентацій віднесемо: привабливість і оригінальність цієї технології; компактність і образність; сприяння підвищенню пізнавального інтересу учнів, засвоєнню й запам’ятовуванню навчального матеріалу. Як недоліки, зазначимо: великі часові витрати на створення скрайбу; вимогливість до підготовленості вчителя у технологічному плані, технічному, художньо-естетичному. Був проведений педагогічний експеримент по дослідженню можливостей впровадження до освітнього процесу загальноосвітніх шкіл скрайб-презентацій. За мету дослідження було поставлено упровадження в навчальний процес дев’ятого класу скрайб-презентації для підвищення зацікавленості та мотивації до вивчення та закріплення навчального матеріалу, що, на нашу думку, зумовить покращення якості знань, умінь та навичок школярів. Анкетування школярів показало, що учасники експерименту мали змогу краще розібратись із навчальним матеріалом тем «Розчини» та «Хімічні реакції» за допомогою розроблених скрайб-презентацій. Крім того, аналіз самостійних і контрольних робіт засвідчив, що можливість постійного доступу до навчальних відео під час підготовки домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу в класі, при підготовці до контрольної роботи зумовило підвищення рівня навчальних досягнень школярів експериментального класу. Практичне значення дослідження полягає в розробці методики застосування скрайбінгу під час вивчення хімії, яка може бути використана на заняттях з методики навчання хімії, студентами під час педагогічної практики та вчителями.
Застосування сервісу LearningApps на уроках хімії під час вивчення теми «Вода»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
Мета цієї статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики контролю навчальних досягнень семикласників з теми «Вода» з використанням онлайн сервісу LearningАpps та її експериментальна перевірка. Для контролю знань, умінь та навичок учнів на уроці вчителям можна використовувати інтерактивні завдання, створені за допомогою сервісу LearningApps. Такі завдання дають змогу в ігровій формі засвоїти та перевірити рівень навчальних досягнень школярів. Важливо, що цей сервіс дозволяє публікувати свої вправи та користуватися вже створеними вправами інших учителів. У статті проаналізовано науковий доробок педагогів-практиків і роботи теоретичного характеру, в яких обґрунтовується доцільність застосування електронного навчального середовища Learning Apps в освітньому процесі. Висунуто гіпотезу, згідно якої систематичне використання в навчальному процесі різноманітних засобів контролю навчальних досягнень, що поєднують як традиційні методи, так і сучасні інформаційні технології, забезпечить зростання зацікавленості учнів до вивчення шкільного предмета, а отже, сприятиме підвищенню їх рівня навчальних досягнень. Методами дослідження, спрямованими на перевірку гіпотези, обрано: опитування школярів, письмова анкетування та проведення педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент проведено в одній із сумських загальноосвітніх шкіл у двох сьомих класах, один з яких став експериментальним, а другий – контрольним. У експериментальному класі контроль навчальних досягнень учнів і на уроці, і під час домашньої підготовки проводився з використанням сервісу LearningApps. Тоді як на уроках у контрольному класі застосовувалися лише традиційні методи контролю: опитування, хімічні диктанти, самостійні роботи тощо. З’ясовано, що середній бал оцінок учнів експериментального класу підвищився на 7,5%, а контрольного – лише на 3,3%, порівнюючи із попередньою темою. У подальшому планується продовжити використовувати в освітньому процесі онлайн-сервісів та пропонувати школярам систематично виконувати різних інтерактивних завдань на уроці та вдома під час підготовки до занять.
Застосування цифрових інструментів у навчанні хімії учнів 7 класу нової української школи
(Гельветика, 2024) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Панасенко Н. В.; Panasenko N. V.; Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna
У статті розглядається теоретичне обґрунтування та практичне впровадження цифрових інструментів у навчання хімії учнів 7 класу в контексті реформування освіти за концепцією Нової української школи. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності застосування цифрових інструментів у навчанні хімії учнів 7 класу. Методи дослідження включали анкетування вчителів хімії міста Суми та Сумської області, аналіз модельних навчальних програм, педагогічний експеримент та математичну обробку результатів. Дослідження проводилося протягом 2023-2024 років. Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо застосування цифрових інструментів на уроках хімії. Експериментальне впровадження методики в сумських закладах загальної середньої освіти продемонструвало позитивну динаміку навчальних результатів: здатність учнів здійснювати дослідження природи зросла на 33,2%, опрацьовувати інформацію – на 21,9%, усвідомлювати закономірності природи – на 27,5%. Висновки дослідження підтверджують, що впровадження цифрових інструментів у навчання хімії є необхідною умовою ефективної реалізації концепції Нової української школи. Використання сучасних цифрових технологій сприяє покращенню успішності учнів за всіма групами програмних результатів. Перспективи подальших наукових розвідок передбачають створення комплексної методології впровадження цифрових технологій в освітній процес, поглиблене вивчення впливу різних типів цифрових інструментів на освітні результати та адаптацію інноваційних міжнародних практик до вітчизняного освітнього контексту.
Обґрунтування методичної системи вивчення основ хімічних виробництв в курсі хімії ЗЗСО
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Вакал Юлія Сергіївна; Vakal Yuliia Serhiivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Кузьменко М. В.; Kuzmenko M. V
Сучасний прогрес розвитку техніки та технологій досягає великих масштабів. Найбільш затребуваними стають не просто висококваліфіковані фахівці, а фахівці, здатні самостійно орієнтуватися в потоці інформації, опановувати нові технології, механізми роботи сучасних апаратів тощо. Хімічні виробництва намагаються вийти на новий рівень – впровадження інновацій, сучасного обладнання, автоматизація процесів виробництва, мінімізація додаткових витрат. Але на жаль, в Україні цей розвиток дещо пригальмований. Це, з одного боку, пов’язано із недостатністю фінансування для розвитку хімічної галузі виробництва, з іншого – нестачею підготовлених висококваліфікованих фахівців. Про це свідчить кількість вакансій (по Сумській області), які відкриті для працевлаштування на хімічні виробництва. Але враховуючи вимоги до сучасного фахівця, досить складним є пошук висококваліфікованого фахівця. На нашу думку, таких фахівців треба готувати ще у процесі підготовки у ЗЗСО. Це обумовлює потребу посилення акцентів підготовки учнів на уроках хімії на формуванні у них знань про основи хімічних виробництв, що підтверджено результатами анкетування учнів. Зважаючи на означену проблему, метою статті є розробка та теоретичне обґрунтування методичної системи вивчення основ хімічних виробництв на уроках хімії у ЗЗСО. Для досягнення мети були використані методи: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, методи матстатистики. Розроблено методичну систему, яка ґрунтується на особистісно-орієнтованому, компетентнісному, системному, інформаційному та діяльнісному підходах та принципах (зв’язку навчання з життям, науковості, системності й послідовності, свідомості та активності в навчанні, професійної спрямованості, технологічності, когнітивної візуалізації), та складається з трьох блоків: мотиваційно-цільового, змістовно- процесуального та оцінно-результативного. Теоретичне обґрунтування методичної системи вивчення основ хімічних виробництв потребує перевірки своєї ефективності.
Онлайн-вікторини з хімії як елемент гейміфікації, спрямований на активізацію пізнавального інтересу учнів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Сердюк В. О.; Serdiuk V. O.
У статті розглянуто проблему зниження пізнавального інтересу учнів при вивченні хімії не тільки безпосередньо на уроках, як під час традиційного очного навчання, так і при дистанційному онлайн-форматі, але й у позаурочний час. Наведено детальний аналіз даних Українського центру оцінювання якості освіти, що засвідчив суттєве зниження інтересу учнів до вивчення хімії у закладах загальної середньої освіти. Одним із шляхів формування позитивного пізнавального інтересу загалом до навчання вважається використання елементів гри – гейміфікація. А зважаючи на активне впровадження у освітній процес різноманітних онлайн-технологій та різнопланових форматів онлайн-заходів, виникає необхідність аналізу їх ефективності та можливостей для дієвого мотивування учнівської навчальної та пізнавальної діяльності, у тому числі і при вивченні хімії. Авторами проаналізовано досвід кафедри біології людини, хімії та методики навчання хімії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка у проведенні хімічних вікторин у онлайн-форматі та зроблено висновки щодо можливостей такого формату для підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення хімії. Для цього було проведено анкетування учасників онлайн-вікторини – учнів 7-11 класів. Аналіз одержаних відповідей показав, що переважна більшість респондентів вважає, що подібні вікторини, турніри та конкурси, у тому числі й у онлайн-форматі, справді сприяють активізації пізнавального інтересу до вивчення хімії, і виявила переконливе бажання бути учасниками подібних заходів і в майбутньому. Також виявилося, що більшість опитаних вважають хімію цікавою наукою, проте практично половина респондентів зауважила, що завдання, які їм пропонують у школі, є нудними і нецікавими, і на уроках хімії вони не отримують додаткового стимулювання у вигляді ігрової діяльності, яка сприймається дітьми набагато природніше і легше. Також результати дослідження виявили необхідність додаткового аналізу готовності учителів до використання елементів гейміфікації на уроках і у позаурочній навчальній діяльності, як при очному, так і в онлайн-форматі.
Особливості викладання хімії неорганічної для іноземних студентів у СумДПУ імені А. С. Макаренка
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
У статті розглядається питання особливостей викладання хімії неорганічної іноземним студентам, а саме студентам із Туркменістану, на прикладі кафедри хімії та методики навчання хімії Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Окреслено одну із основних проблем, з якою стикаються і викладачі і студенти – «мовний бар’єр». А вивчення хімічних дисциплін з огляду на неї дається студентам особливо важко. Подолання цієї проблеми вимагає значних зусиль з боку викладача. І одним із рішень може бути створення спеціальної тлумачної літератури – глосаріїв мовами рідної для студентів країни та мовою країни, де вони навчаються, що містять не тільки переклад слів та термінів, але і коротку інформацію-пояснення. До глосарію з неорганічної хімії включено основні терміни, необхідні для засвоєння цього курсу. Вони наводяться трьома мовами: російською, туркменською та українською, а для хімічних елементів – ще й латиною. В статті також проаналізовано основні фактори, що впливають на якість засвоєння нового матеріалу. Зокрема, лаконічна мова, чітка та виразна вимова викладача і водночас прості за будовою речення дозволяють іноземним студентам краще сприймати інформацію. Акцентовано увагу на застосуванні принципу наочності та принципу зворотного зв’язку при проведенні лекцій, як основної форми подання нового матеріалу з неорганічної хімії, яка використовується при роботі з іноземними студентами. Унаочнення інформації, що подається, має особливе значення з огляду на те, що студенти досить важко сприймають інформацію на слух та не володіють навичками конспектування на належному рівні. Авторами статті також піднімається і питання запізнень туркменських студентів на заняття та їх відвідування. Зазначено, що підвищення мотивації до навчання є одним із основних факторів , що впливає на якість освіти.
Особливості впровадження інноваційних педагогічних технологій у процесі навчання хімії
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
Мета статті полягає у виявленні особливостей використання інноваційних технологій навчання під час вивчення хімії в закладах середньої освіти. Були використані теоретичні методи дослідження, такі як: аналіз нормативних документів про освіту в Україні, психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури, чинних шкільних програм та підручників із хімії з метою з'ясування змісту технології веб-квестів, відео- проектів, ведення YouTube каналу; аналіз та систематизація отриманих даних для формування та обґрунтування висновків. А також проведено педагогічний експеримент для дослідження особливостей упровадження в освітній процес описаних інноваційних технологій. Застосовані методи дослідження дозволили розкрити сутність інноваційних педагогічних технологій. З'ясовано, що технологія стає інноваційною, коли вона виступає фактором подолання наслідків деструктивних процесів у системі освіти та забезпечує її модернізацію, підвищення якості, ефективності та доступності. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики впровадження інноваційних педагогічних технологій. Позитивна динаміка середнього балу оцінок учнів, відсотку засвоєння кожного елементу компетентностей, коефіцієнту ефективності технологій доводить ефективність проведеного педагогічного експерименту по застосуванню інноваційних педагогічних технологій. Практичне і теоретичне значення результатів дослідження полягають у визначенні методичних умов використання інноваційних технологій навчання на уроках хімії; обґрунтуванні особливостей впровадження інноваційних методів навчання на уроках хімії та в позакласній діяльності, спрямованої на підвищення рівня навчальних досягнень школярів з хімії, розвиток їх пізнавального інтересу, творчих здібностей та формування їх компетентностей. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів впровадження інновацій у освітніх процес. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у теоретичному обґрунтуванні, створенні та практичній реалізації методичної системи навчання хімії, що включає й інші інноваційні педагогічні технології.
Проблеми та виклики дистанційного навчання хімії у закладах загальної середньої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Ліцман Юлія; Litsman Yuliia
Останніми роками у всьому світі невпинно зростає інтерес до організації освітнього процесу за допомогою технічних засобів навчання. Особливо гостро постало це питання у зв’язку із переходом закладів освіти до дистанційної форми навчання. У статті розкривається ряд проблем і викликів, що виникли в учнів закладів загальної середньої освіти у зв’язку з незапланованим, швидким і невизначеним за тривалістю переходом до дистанційної форми навчання. До основних недоліків, що заважають ефективній дистанційній освіті, педагоги відносять такі: залежність від технічних пристроїв і Інтернету; проблеми із зосередженням школярів; низький рівень інформаційнокомунікаційної компетентності учасників освітнього процесу; необ’єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів; зростання навантаження на учасників освітнього процесу та інші. З метою всебічного вивчення означених проблем було проведене добровільне й анонімне анкетування школярів міста Суми та області. Наведено детальний аналіз проведеного опитування. Експериментально перевірено ефективність дистанційної форми проведення уроків хімії у сьомому класі шляхом розрахунку середнього балу і коефіцієнту засвоєння знань семикласниками. Зафіксовано від’ємну динаміку обох показників у тих випадках, коли навчальний матеріал вивчався школярами дистанційно в зв’язку із оголошенням загальнонаціонального карантину та переходом до онлайн-освіти. Так, середні бали знижувались на 5,66 і 5,17% за кожну наступну тему, що вивчались школярами дистанційно; коефіцієнти засвоєння знань зменшувались на 5,59 і 5,10% відповідно. Такі результати, на нашу думку, свідчать про необхідність вдосконалення існуючих у вітчизняній освіті підходів до впровадження дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти. Вважаємо, що постала гостра необхідність у розробці методичних рекомендацій стосовно викладання уроків хімії під час організації дистанційної форми навчання, з урахуванням специфіки цієї дисципліни.
Реалізація наскрізних змістових ліній при вивченні хімії в розрізі компетентнісного підходу шляхом застосування кейс-методу
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Лебединець К. В.; Бабенко Олена Михайлівна; Лебединець Н. І.; Lebedinets K. V.; Babenko Olena Mykhailivna; Lebedinets N. I.
У статті запропоновані шляхи реалізації наскрізних змістових ліній при вивченні хімії в рамках застосування компетентнісного підходу до освітнього процесу. Одним із шляхів реалізації наскрізних змістових ліній визначено застосування кейс методу. Відмічено, що кейс- метод відрізняється від інших активних методів навчання своєю універсальністю. Він може бути основою, яка формує весь навчальний процес, дозволяючи сформувати не тільки окремі знання. Основна мета його використання – формування життєвих компетентностей учнів, їхніх навичок: аналітичних, практичних, соціальних, комунікативних, творчих, навичок ХХІ століття. Наведено приклади навчальних, аналітичних, евристичних, науково-дослідницьких кейсів, розроблених з урахуванням реалізації наскрізних змістових ліній в курсі вивчення хімії 9 класу. Надано детальний опис таких кейсів: «Розрахунки з використанням поняття «Масова частка розчиненої речовини в розчині»», «Розчини в побуті та медицині», «Їжа очима хіміка», «Сортування сміття». Для кожного із запропонованих кейсів вказано змістові лінії, що будуть реалізовані при розв’язанні поставленої проблеми, опис проблемної ситуації, завдання для учнів для роботи у групах, основні та додаткові джерела інформації, очікуваний освітній продукт. На прикладі запропонованих кейсів доведено, що застосування цього методу розвиває здатність і готовність здобувачів освіти виявляти, відбирати та вирішувати актуальні проблем, працювати з інформацією, аналізувати та синтезувати її, застосовувати навички критичного мислення, осмислення деталей, які описані в кейсі, приймати рішення, оцінювати альтернативи, брати персональну відповідальність, спілкуватися з однодумцями тощо. Важливою перевагою застосування кейс-вправ під час вивчення хімії стає поєднання глибоких фундаментальних знань і практичних навичок.
Розвиток медіаграмотності майбутніх учителів природничих дисциплін
(2023) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia Volodymyrivna; Осьмук Наталія Григорівна; Osmuk Nataliia Hryhorivna
У статті розкрито сутність поняття медіаграмотності в цілому і в освіті зокрема. Як робоче визначення медіаграмотності прийнято таке: це рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують. Визначено, що найбільш перспективними шляхами упровадження медіаосвіти у освітній процес закладів вищої педагогічної освіти можуть виступати як включення до освітніх програм окремих навчальних дисциплін, так і включення до робочих програм існуючих дисциплін спеціальних розділів/модулів з формування та розвитку медіаосвітньої компетентності. Об’єктами медіаосвіти, що можуть бути інтегровані в навчальні дисципліни, виступають: навчальна інформаційні об’єкти в незалежності від носія і джерела інформації; комунікаційні канали для передачі інформації; технічні засоби створення, перетворення, накопичення, передачі та використання інформації. Проведено аналіз стану дослідженості проблеми використання медіаграмотності під час вивчення природничих дисциплін у навчанні студентів природничо-географічного факультету. Студентам різних курсів було запропоновано пройти опитування, мета якого полягала у виявленні рівня природничо-наукової грамотності та довіри до інформації з медіа. Учасникам опитування було запропоновано проаналізувати інформацію, що часто зустрічається на форумах і сайтах і висловити власну думку з цього приводу. Виявлено найбільш стійкі міфи та упередження здобувачів освіти, пов’язані з уявленнями про здоровий спосіб життя, основи правильного харчування, прийоми лікування засобами народної медицини тощо.
Роль формувального оцінювання у підвищенні мотивації до навчання хімії
(ФОП Цьома, 2023) Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna; Артеменко Ю. Є.; Artemenko Yu. Ye.; Терещенко Т. В.; Tereshchenko T. V.
У статті розглянуто різні підходи до формувального оцінювання, які, в першу чергу, підкреслюють його значимість у підвищенні мотивації навчальної діяльності та спонукають учнів до навчання. Таким чином, формувальне оцінювання – це не лише форма проведення оцінювання, але і підхід, спрямований на покращення навчання та розвиток учнів, який може бути застосований у різних формах та контекстах навчання. Мета полягала у дослідженні етапів організації формувального оцінювання на уроках хімії з метою підвищення мотивації учнів до вивчення цієї дисципліни. Відзначено, що мотивація учнів до вивчення хімії є складним процесом, і вплив на неї може здійснюватися через різноманітні чинники. Важливо створювати сприятливі умови для навчання та підтримувати учнів у розвитку зацікавленості до цього предмету. У статті підкреслюється, що мотивація є динамічним процесом, який може варіювати в часі. Важливо розуміти, що впливає на мотивацію учнів до вивчення конкретного предмету, такого як хімія. Мотивація учнів для навчання предмету хімія піддається впливу різних факторів, які можна умовно розділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів віднесено: зацікавленість, результати навчання, зв'язок з майбутніми цілями, методи та підходи, що обирає вчитель. До зовнішніх факторів віднесено: соціальний контекст, освітнє середовище, обрані методи та засоби навчання. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, а також проведений у 2022-2024навчальних роках педагогічний експеримент дозволив виділити ряд етапів організації формувального оцінювання на уроках хімії: визначення цілей оцінювання, розробка критеріїв оцінювання успішності; використання різноманітних засобів оцінювання; забезпечення зворотного зв'язку та рефлексії; адаптація оцінювання до потреб учнів; сприяння діалогу та обговоренню; розвиток позитивної мотивації; співпраця та обмін досвідом. У подальшому планується розробити та апробувати нові інструменти та прийоми формувального оцінювання на уроках хімії, спрямовані на підвищення мотивації учнів до навчання.

Переглянути

Перегляд Актуальні питання природничо-математичної освіти за Автор "Babenko Olena Mykhailivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування