Переглянути
Нові надходження
Документ Творча постать Анатолія Гайденка у сучасному українському баянному мистецтві(ФОП Цьома С. П., 2023) Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychМонографію присвячено висвітленню естетичних, жанрових та стильових констант баянної творчості Анатолія Гайденка. Вказано на вагомий внесок А. Гайденка в галузь баянного мистецтва та підкреслено багаторівневі зв’язки його художніх пошуків із магістральними тенденціями розвитку сучасної української музики. При загальному жанровому різноманітті провідне місце в доробку композитора належить саме творам для баяна – інструмента, з опанування якого розпочався процес долучення музиканта до таємниць мистецтва. Видання розраховане на музикознавців, культурологів, викладачів і студентів навчальних закладів культури і мистецтва, на широке коло читачів, які цікавляться українським академічним баянним мистецтвом.Документ Розвиток вищої хореографічної освіти в Німеччині (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna OleksandrivnaУ дослідженні розглянуто розвиток вищої хореографічної освіти в Німеччині (друга половина ХХ–початок ХХІ століття). Схарактеризовано вищу хореографічну освіту в Німеччині як історико-педагогічний феномен. Окреслено поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Систематизовано історіографічну базу дисертації за хронологічним і проблемним критеріями. Встановлено, що окремі аспекти проблеми дослідження висвітлені в культурологічній, мистецтвознавчій, психолого-педагогічній, арт-терапевтичній літературі, проте системні розвідки досліджуваного феномену практично відсутні як у міжнародному, так і у вітчизняному науковому просторі. З’ясовано витоки вищої хореографічної освіти в Німеччині, серед яких відкриття перших шкіл танцю у Дрездені та Ессені, інтенсивний розвиток танцю модерн, проведення трьох танцювальних конгресів, діяльність видатних німецьких педагогів-хореографів. Визначено критерії (суспільно-політичні зміни, оновлення нормативно-правової бази, еволюція структури та змісту), за якими виокремлено три етапи розвитку вищої хореографічної освіти в Німеччині, а саме: 1) контроверсійний (1950–1989 рр.) – поділ Німеччини після Другої світової війни на Німецьку Демократичну Республіку (НДР) та Федеративну Республіку Німеччину (ФРН), прийняття Конституції й Рамкового закону «Про вищу освіту» (ФРН) та Закону «Про єдину соціалістичну систему освіти» (НДР), що детермінували розбіжності в структурі та змісті вищої хореографічної освіти; 2) об’єднувальний (1990–1999 рр.) – утворення єдиної держави Федеративна Республіка Німеччина, запровадження спільної системи освіти, що регламентується правовими актами колишньої Західної Німеччини й активно трансформує структуру й зміст вищої хореографічної освіти згідно з вектором її розвитку в федеральних землях; 3) модернізаційний (2000 – 2010 рр.) – входження ФРН до Болонського процесу і запровадження «Танцювального плану Німеччини», що зумовило кардинальні зміни в структурі й змісті вищої хореографічної освіти в країні. Висвітлено нормативно-правові та організаційні аспекти розвитку вищої хореографічної освіти в Німеччині (1950–2010 рр.). Аргументовано їх різновекторність на контроверсійному етапі, що було зумовлено культурно-освітньою політикою урядів НДР та ФРН. Доведено, що нормативно-правова база вищої хореографічної освіти в Західній Німеччині містила основоположні правові акти, які стали фундаментом для створення єдиної системи вищої хореографічної освіти на об’єднувальному етапі. Визначено, що на модернізаційному етапі її розвитку в Німеччині нормативно-правові та організаційні зміни були зумовлені євроінтеграційними процесами. Виокремлено рівні управління вищою хореографічною освітою в Німеччині: федеральний, регіональний, муніципальний, інституційний. Визначено структурно-змістові зміни у вищій хореографічній освіті Німеччини. Аргументовано, що на контроверсійному етапі відновлюється робота двох професійних шкіл танцю у Дрездені й Ессені з наданням їм статусу закладів вищої освіти (ЗВО) та відкриваються нові мистецькі виші з хореографічними відділами в Східному Берліні й Лейпцигу і профільні ЗВО в Кельні та Мангеймі. З’ясовано, що зміст вищої хореографічної освіти в НДР був зорієнтований на танцювальні традиції російської школи класичного танцю та народного фольклору, а у ФРН – на опанування танцю модерн. Доведено, що у 90-ті роки ХХ ст. у структурі вищої хореографічної освіти об’єднаної Німеччини відбувалися незначні зміни: підготовка фахівців-хореографів здійснювалась у шести профільних закладах вищої освіти, які раніше функціонували в двох республіках. Перелік спеціальностей і змістове наповнення освітнього процесу змінюється на користь сучасного танцювального мистецтва за зразком профільних закладів вищої освіти Західної Німеччини. Встановлено, що на модернізаційному етапі структурно-змістові трансофрмації вищої хореографічної освіти в Німеччині були зумовлені Болонським процесом і «Танцювальним планом Німеччини». Обґрунтовано типологію профільних закладів вищої освіти і з’ясовано, що в сучасній Німеччині бакалаврів (В.А.) і магістрів (М.А.) у сфері хореографічного мистецтва готують у двох вищих школах танцю, шести вищих мистецьких школах, трьох університетах мистецтв і спорту, двох класичних університетах. Зміст вищої хореографічної освіти в Німеччині вдосконалюється відповідно до запитів соціуму та вимог ринку праці: розширюється спектр магістерських програм та спеціальностей та доповнюється перелік фахових дисциплін. Виявлено сучасні моделі підготовки фахівців-хореографів у закладах вищої освіти Німеччини: виконавську (підготовка танцівників, артистів балету і театрів танцю), балетмейстерську (підготовка хореографів-балетмейстерів, постановників театральних вистав, творців сучасного театру танцю), модернову (передбачає опанування сучасних танцювальних жанрів), хореологічну (підготовка істориків, теоретиків і критиків танцювального мистецтва), педагогічну (передбачає навчання викладачів танцю), евритмічну (підготовка фахівців-хореографів в межах танц-терапії). Окреслено перспективи використання позитивного німецького досвіду у практиці вдосконалення вищої хореографічної освіти в Україні на європейському, національному та інституційному рівнях. Аргументовано, що серед поданих найбільш перспективними для реалізації на сучасному етапі визначено такі рекомендації: на європейському рівні –спрямування діяльності закладів вищої освіти у сфері хореографії на міжкультурне виховання, сприяння розвитку міжнародних зв’язків шляхом участі студентських виконавських колективів в міжнародних танцювальних конкурсах і фестивалях; на національному рівні –запровадження інноваційних моделей хореографічної підготовки (балетмейстерської, модернової, хореологічної, евритмічної) та формулювання сучасних вимог щодо фахових компетенцій майбутніх викладачів хореографії навчальними закладами спільно з роботодавцями; на інституційному рівні – запровадження у вітчизняних вишах нових спеціальностей (танцювальна педагогіка, перформанс, евритмія, танцювальна культура, хореотерапія) та інноваційних дисциплін (медицина танцю, анатомія танцю, контактна імпровізація, естетична гімнастика), проведення семінарів і майстер-класів як обов’язкової частини хореографічної підготовки.Документ Проліски Слобожанщини: педагогічний досвід(ФОП Цьома С.П., 2021-03-26)Збірка науково-методичних праць учителів дитячих музичних шкіл видрукувана у контексті Всеукраїнського конкурсу юних музикантів «Проліски Слобожанщини», присвяченого перебуванню П.І. Чайковського на Сумщині. Статті узагальнюють педагогічний досвід та висвітлюють новаторські ідеї у просторі початкової мистецької освіти. Автори акцентують увагу на дидактичному та виховному потенціалі музичного мистецтва; особливостях виконавської інтерпретації музичних творів; розвитку творчих та музичних здібностей дитини.Документ Розвиток хореографічно-педагогічної освіти на пострадянському просторі(2017) Горських Юлія Вікторівна; Horskykh Yuliia ViktorivnaУ монографії презентовано результати дослідження феномену хореографічно-педагогічної освіти, висвітлено її ґенезу у вибраних країнах пострадянського простору. Представлено наукову хореографічно-педагогічну думку, схарактеризовано структурно-змістові аспекти підготовки майбутніх учителів-хореографів в Україні, Білорусі, Молдові, Казахстані та Російській Федерації. Подано перспективи розвитку хореографічно-педагогічної освіти в умовах модернізації вищої школи.Документ Творчість П. І. Чайковського в контексті музичної культури України: традиції та сучасність(ТОВ ВПП «Фабрика друку», 2014-05)Збірник містить матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Творчість П.І.Чайковського в контексті музичної культури України: традиції та сучасність», організованої кафедрою музично-інструментального виконавства СумДПУ імені А.С.Макаренка з нагоди 150-річчя першого візиту П.І.Чайковського в Україну (Суми - Тростянець, 2014). Розглядаються напрями та шляхи осягнення творчої спадщини П.І.Чайковського; тенденції розвитку музичної культури України в контексті міжкультурних комунікацій; традиції та інновації у вітчизняній композиторській, виконавській і музично-педагогічній діяльності; дидактико-виховний потенціал музики П.І.Чайковського та теоретико-методичні основи виконавської інтерпретації його творів.Документ Використання позитивного польського досвіду модернізації вищої хореографічної освіти в Україні: реалії та перспективи(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2017) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaСтаттю присвячено висвітленню перспектив використання інноваційного досвіду модернізації вищої хореографічної освіти в Польщі в українських реаліях. Окреслено новітні стратегії розвитку, з’ясовано сутнісні характеристики та визначено напрями модернізації вищої хореографічної освіти в Польщі. Виявлено витоки та висвітлено процес розбудови хореографічного наукового простору в Польщі. Схарактеризовано нормативно-правовий, структурний та змістовий аспекти модернізації. Висвітлено стан підготовки фахівців-хореографів у вітчизняних вишах. Визначено перспективи використання позитивного польського досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні.Документ С. Прокофьев и Дм. Шостакович: пути самоактуализации художника в пространстве Культуры "Два"(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2017) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтатья посвящена 125-летию со дня рождения Сергея Прокофьева и 110-летию со дня рождения Дмитрия Шостаковича. Конкретизированы условия и пути самоактуализации художника в пространстве тоталитарной культуры.Документ Філософія музики(Сумський державний педагогічний університет імені А. С.Макаренка, 2004) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaНавчальний посібник експонує культурно-історичну панораму поглядів на природу та функції музичного мистецтва; розглядає онтологічні, соціальні та антропологічні виміри музичних понять; конкретизує важливу роль музики в процесі формування світогляду.Документ Використання позитивного польського досвіду модернізації вищої хореографічної освіти в Україні: реалії та перспективи(2017) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaСтаттю присвячено висвітленню перспектив використання інноваційного досвіду модернізації вищої хореографічної освіти в Польщі в українських реаліях. Окреслено новітні стратегії розвитку, з’ясовано сутнісні характеристики та визначено напрями модернізації вищої хореографічної освіти в Польщі. Виявлено витоки та висвітлено процес розбудови хореографічного наукового простору в Польщі. Схарактеризовано нормативно-правовий, структурний та змістовий аспекти модернізації. Висвітлено стан підготовки фахівців-хореографів у вітчизняних вишах. Визначено перспективи використання позитивного польського досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні.Документ Аксіологічні домінанти філософії музики(2016) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтаття висвітлює аксіологічні домінанти філософії музики, конкретизує змістові аспекти формування світоглядних ціннісних орієнтацій майбутніх музикантів-педагогів у процесі їх фахової підготовки. Ключові ціннісні ідеї навчального курсу «Філософія музики» визначаються в контексті аксіологічного підходу в мистецькій освіті. Аксіологічні виміри застосовуються до концепцій музики як світової гармонії, способу самовиразу, засобу світо- та самопізнання. Наголошується на ціннісній вартості світоглядних ідей, які мають значний аксіологічний потенціал у визначенні граничних смисложиттєвих цінностей сьогодення.Документ Розповсюдження ритміки Еміля Жак-Далькроза в міжнародному просторі вищої мистецької освіти(2017) Ніколаї Галина Юріївна; Nikolai Halyna Yuriivna; Ключко Вероніка Валеріївна; Kliuchko Veronika ValeriivnaДослідження присвячено висвітленню проблеми поширення ритміки Е. ЖакДалькроза в міжнародному освітньому просторі. На основі порівняльно-зіставного аналізу показано, що ритміка впроваджена у мистецьку освіту розвинених країн і функціонує на всіх її щаблях – від дитячих садків до університетів третього віку. Схарактеризовано діяльність Інституту Жак-Далькроза та Вищої школі музики в Женеві; розкрито особливості підготовки бакалаврів мистецтв у сфері музики та руху і магістрів мистецтв у сфері музичної педагогіки, що спеціалізуються на ритміці Далькроза, зокрема музично-рухової підготовки хореографів. Презентовано провідні тенденції розповсюдження ритміки Далькроза в міжнародному просторі мистецької освіти та можливості її адаптації в Україні.Документ Музика як модель світобудови (досвід культурологічного дослідження)(Харківський державний університет, 1998) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaНа підставі герменевтико-семіотичного аналізу текстів, що містять кореляції між музичними та світоглядними категоріями, досліджується роль музики в процесі формування та репрезентації уявлень про світобудову. Встановлено дієвість музики як джерела інформації про структуру і принципи функціонування глобального, соціального та індивідуального рівнів буття.Документ Подготовка хореографов в педагогических университетах Украины(2014) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaВ статье освещается проблема подготовки учителей хореографии в системе педагогического образования; рассматриваются соответствующие структурные подразделения, в которых осуществляется подготовка хореографов (институты, факультеты, кафедры); характеризуется профессорско-преподавательский состав кафедр хореографии, их сотрудничество с международными образовательными организациями и художественными учреждениями, творческие коллективы студентов, их участие в соревнованиях и конкурсах; анализируются учебные планы, согласно которым осуществляется подготовка хореографов в Украине; рассматривается перечень учебных дисциплин в соответствии с уровнями квалификации «бакалавр», «специалист», «магистр», который подразделен на три цикла (гуманитарной и социально-экономической подготовки, естественно-научной подготовки, профессиональной и практической подготовки).Документ Перспективи використання позитивного польського досвіду модернізації хореографічної освіти в Україні(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2013) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaУ статті окреслюються стратегії розвитку хореографічної освіти в Польщі (збереження національних танцювальних традицій, розвиток сучасної хореографії, розвиток хореографії в контексті мистецької освіти); виділяються проблеми мистецької освіти в Польщі, зокрема хореографічної; розглядаються прогностичні орієнтири впровадження в нашій країні досвіду Польщі щодо модернізації хореографічної освіти (на європейському, державному та інституційному рівнях).Документ Розвиток хореографічної освіти в Польщі(РВВ КГУ, 2014) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaУ статті висвітлюється проблема хореографічної підготовки фахівців в Польщі та визначаються її структурні компоненти (середня та вища ланки). Розглядається становлення та розвиток осередків хореографічної освіти на етнічних польських територіях. Розкриваються особливості функціонування балетних шкіл, музичних академій, театральної школи та музичного університету.Документ Структура хореографічної освіти в сучасній Польщі(ТОВ фірма «Планер», 2012) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaУ статті висвітлюється проблема хореографічної освіти в Польщі та визначаються її структурні компоненти (початкова, середня та вища ланки). Розглядаються особливості функціонування аматорських танцювальних студій, творчих майстерень, балетних професійних шкіл, музичних академій.Документ Модернізація хореографічної освіти в Польщі (кінець ХХ – початок ХХІ століття)(СПДФО Повалій К. В., 2015) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaМонографія присвячена цілісному порівняльному аналізу процесу модернізації хореографічної освіти в Польщі. У науковому дослідженні з’ясовано сутнісні характеристики та визначено напрями модернізації. Виявлено витоки, виокремлено персоналії та висвітлено процес розбудови хореографічного наукового простору в Польщі. Схарактеризовано базові аспекти, репрезентовано моделі хореографічної підготовки в Польщі та проаналізовано навчальні плани. Представлено європейський контекст модернізації хореографічної освіти. Подано рекомендації щодо можливості використання позитивного польського досвіду модернізації хореографічної освіти в Україні.Документ Європейський контекст модернізації хореографічної освіти(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2016) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaУ статті систематизуються хореографічні навчальні заклади різних країн Європи (Німеччина, Нідерланди, Франція, Фінляндія, Чехія, Швейцарія, Велика Британія, Данія, Бельгія, Угорщина, Австрія, Швеція, Італія, Люксембург і Норвегія); розглядаються навчальні заклади країн з найбільшою кількістю новацій у хореографічній освіті; визначаються перспективи модернізації хореографічної освіти (інтернаціоналізація навчального процесу, універсалізація змісту хореографічної освіти, міжнародне співробітництво, євроінтеграція).Документ Науковий простір хореографічної освіти в Республіці Польща(Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского, 2012) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaУ статті висвітлюється становлення наукової думки у галузі хореографічної освіти в Польщі; з’ясовуються основні проблеми, розглянуті на І Конгресі танцю та І Міжнародній конференції «Танцювальна освіта в Польщі – реалії та виклики» у Варшаві; аналізується тематика регіональних досліджень.Документ Зміст хореографічної освіти в Республіці Польща: інтеркультурний аспект(2013) Повалій Тетяна Леонідівна; Povalii Tetiana LeonidivnaУ статті розглядається зміст профільних навчальних дисциплін у закладах хореографічної освіти в Республіці Польща; визначається тематика теоретичних предметів, що входять до навчального плану хореографічної підготовки в Польщі; висвітлюється інтеркультурний аспект у змісті фахової підготовки майбутнього хореографа; виокремлюються дисципліни з інтеркультурним змістом, які не входять до стандартного переліку хореографічних дисциплін.