Олімпійський та паралімпійський спорт

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13258

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

Олімпійський та паралімпійський спорт
(Гельветика, 2024)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються результати наукових досліджень актуальних напрямків олімпійського та паралімпійського спорту. Розглядаються теоретичні, методологічні та практичні аспекти підготовки спортсменів, новітні розробки у напрямку збереження здоров’я людини, новаторські підходи до розвитку сфери фітнесу і рекреації, фізичного виховання різних груп населення, фізичної реабілітації.
Олімпійський та паралімпійський спорт
(Видавничий дім «Гельветика», 2024)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються результати наукових досліджень актуальних напрямків олімпійського та паралімпійського спорту. Розглядаються теоретичні, методологічні та практичні аспекти підготовки спортсменів, новітні розробки у напрямку збереження здоров’я людини, новаторські підходи до розвитку сфери фітнесу і рекреації, фізичного виховання різних груп населення, фізичної реабілітації.
Аналіз взаємозв’язку активності матчу й фізіологічної реакції тенісисток в одиночному розряді
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Євтифієва Ірина Ігорівна; Донець Юрій Георгійович; Недбайло Ірина Анатоліївна; Хірний Сергій Володимирович; Бороган Віктор Вікторович; Yevtyfiieva Iryna Ihorivna; Donets Yurii Heorhiiovych; Nedbailo Iryna Anatoliivna; Khirnyi Serhii Volodymyrovych; Borohan Viktor Viktorovych
Тенісна гра характеризується техніко-тактичними діями високої інтенсивності з інтервальним навантаженням. Установлено, що жіночий теніс відрізняється від чоловічого тривалішими розіграшами (тобто більшою кількістю виконаних ударів під час розіграшу), але меншою інтенсивністю навантажень під час виконання ударів, має більший відсоток невимушених помилок і менший відсоток виграних геймів на подачах. Проаналізовано, що фізичні аспекти гри впливають на гострі фізіологічні реакції під час виконання ударів на корті, характер активності гри може впливати на фізіологічні потреби гравціві з більш високою концентрацією лактату в крові в матчах із більш тривалими розіграшами м’яча. Метою дослідження було оцінити фізіологічне навантаження й індивідуальні особливості активності гри в дівчат-юніорів, які займаються тенісом. У дослідженні брали участь 8 професійних тенісисток, середній вік яких становив 17,3 року. Аналіз активності проводився підчас матчів, серцевий ритм і концентрація лактату вимірювалися під час перерв. Середні значення характеристик активності гравців були такі: тривалість розіграшу – 8,2 с, час відпочинку між розіграшами – 17,7 с, ефективний час гри – 21,9%, ударів за розіграш – 2,7, змін напрямку за розіграш – 2,3. Серцевий ритм і концентрація лактату під час матчів становили, відповідно,161 уд/хв та 2,0 ммоль/л. Проаналізовано, що значення серцевого ритму були вищими під час подачі (166 уд/хв) порівняно з розіграшем (156 уд/хв), тоді як концентрації лактату не відрізнялися. Доведено, що на фізіологічні відповіді, пов’язані з матчевою грою, вплинули характеристики матчу (тривалість розіграшу, кількість ударів за розіграш та зміни напрямку; серцевий ритм був вищий під час подачі). Результати дослідження можуть бути використані для розроблення протоколів інтервальних тренувань для молодших гравців.
Ефективність тренувальної програми з фізичної підготовки футбольних арбітрів
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кисельов Валерій Олександрович; Харченко Сергій Миколайович; Kyselov Valerii Oleksandrovych; Kharchenko Serhii Mykolaiovych
Футбол – один із найпопулярніших і всесвітньо визнаних видів спорту, що збирає мільйони гравців і прихильників у всьому світі. Проте на футбольному полі, окрім двадцяти двох гравців, важливу роль відіграє людина, від рішень котрої часто залежить доля матчу. Це футбольний арбітр. Від його рішень залежить чесність гри, справедливість результату, дотримання правил, безпека гравців і нормальний хід змагань. Футбольні арбітри, завдяки своєму фаховому рівню, робочому етикету й досвіду, забезпечують адекватну оцінку подій на полі. Їхні рішення можуть вплинути на результат гри, тож вони сприяють забезпеченню чесності й цінностей спорту. Роль арбітра у футболі є надзвичайно важливою та безпосередньо впливає на хід гри. Рефері забезпечують дотримання правил гри. Вони реагують на порушення й неправомірні дії гравців, що допомагає зберегти спортивний характер матчу й уникнути небезпеки для гравців. Арбітри ухвалюють рішення на підставі своїх спостережень і знань правил, вони визначають, чи було порушення, хто здійснив його та які санкції застосовувати. Діяльність футбольного арбітра безпосередньо залежить від рівня його підготовки. Висока професійна підготовка дає змогу арбітру краще впоратися з викликами на полі, приймати швидкі й обґрунтовані рішення. Саме це також сприяє й кар’єрному зростанню арбітра. Високий рівень підготовки дає можливість арбітрам заслуговувати на входження до міжнародної суддівської системи, де вони можуть брати участь у важливих і престижних турнірах, таких як чемпіонати світу чи Ліга чемпіонів. Це вимагає від них ще більшої відповідальності й постійного самовдосконалення. Дослідження відбувалося на базі суддівського корпусу Асоціації футболу Сумської області. У ньому брали участь14арбітрів-практиків, поділених на дві групи: контрольну й експериментальну. У кожній групі була рівна кількість осіб – 7, що дало змогу зробити результати більш порівняльними й об’єктивними. Дослідження полягало в тестуванні фізичних якостей футбольних рефері, оцінюванні жирового компонента тіла, підготовці експериментальної групи за новою методикою протягом установленого часу та повторного тестування на підсумковому етапі. Отримані результати проаналізовано з метою визначення ефективності вправ, які запропоновано використовувати суддям експериментальної групи під час підготовки.
Фактори ризику неінфекційних захворювань у педагогічних працівників на етапі професійної підготовки під час воєнного стану
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Латіна Ганна Олександрівна; Latina Hanna Oleksandrivna
Сучасні дослідження вимагають застосування моніторингу факторів неінфекційних захворювань серед педагогічних працівників на етапі професійної підготовки для розробки програм підвищення медичної грамотності та забезпечення здоров’язбережувальної компетентності професійного стандарту, що і визначає актуальність проведеного дослідження. Мета – оцінити фактори ризику неінфекційних захворювань у педагогічних працівників на етапі професійної підготовки під час воєнного стану. Методи дослідження: проведено опитування за спеціально розробленою анкетою у хмарному середовищі Google.forms, яка містила питання щодо поведінкових факторів ризику, антропометричних показників, показників гемодинаміки (частота серцевих скорочень, артеріальний тиск). У дослідженні взяли участь 178 педагогічних працівників 18–52років на етапі професійної підготовки м. Суми протягом жовтня 2022 (88осіб) і 2023 (90осіб) років. Результати. За результатами оцінки факторів ризику неінфекційних захворювань у педагогічних працівників на етапі професійної підготовки під час воєнного стану встановлено високий рівень комбінованих факторів НІЗ, показник яких перевищує загальноукраїнський. Під час воєнного стану встановлена тенденція до зростання частки педагогічних працівників на етапі ПП з ожирінням І ступеня (t=3,04, p≤0,05) та зниження частки з нормальною масою тіла (t=3,1, p≤0,05); зниження частки з підвищеним АТ (t=4,5, p≤0,001), зниження частки, що споживає овочі та фрукти понад сім раз на добу (t=2,6, p≤0,01), зростання частки майбутніх педагогічних працівників з високим рівнем ФА (t=3,83, p≤0,01). Висновки. Проведене дослідження вимагає в умовах воєнного стану оптимізувати заходи щодо промоції здоров’я серед педагогічних працівників на етапі професійної підготовки та постійно акцентувати увагу на факторах ризику неінфекційних захворювань.
Формування ціннісного ставлення до свого здоров’я в процесі фізичної підготовки футболістів на етапі початкової підготовки
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Максименко Людмила Михайлівна; Maksymenko Liudmyla Mykhailivna
Розвиток фізичної підготовленості здійснюється відповідно до сенситивного періоду. Крім фізіологічно зумовлених причин розвитку, важливу роль відіграють також фізичне виховання і тренування. Метою дослідження було сприяння формуванню ціннісного ставлення до свого здоров’я в процесі фізичної підготовки футболістів на етапі початкової підготовки. Педагогічний експеримент здійснювався на базі футбольного центру «Барса» (експериментальна група) та комунальної дитячої юнацької спортивної школи «Суми» (контрольна група) (2022/2023н.р), учасником якого також був студент-магістрант. З експериментальною групою проводилася виховна робота стосовно сприяння формування ціннісного ставлення до свого здоров’я в процесі фізичної підготовки футболістів на етапі початкової підготовки. Особливістю виховної роботи в експериментальній групі було формування культури ставлення до себе, до суспільства, до свого здоровʼя та способу життя, а також залучення батьків вихованців до участі у виховних заходах, адже лише сформована потреба у веденні активного, здорового способу життя в сім’ї допоможе зміцнити й розвинути отримані знання, уміння, потреби в подальшій життєдіяльності. Формами роботи з батьками в цьому напрямі є залучення їх до випуску та виготовлення дидактичного матеріалу навчання, запрошення до участі в заходах виховного характеру та навчально-тренувальних заняттях. Велике значення має така форма роботи з батьками, як проведення батьківських зборів і консультацій «ситуативного характеру». На завершальному етапі збільшилася кількість сімей, які звертаються до наукової літератури або фахівців по допомогу у вирішенні конфліктних ситуацій, пов’язаних із відносинами «дорослий – дитина» тощо, або просто бажаючих покращити й розвинути сімейні стосунки, стосунки «тренер – батьки».
Інтелектуально-спортивні ігри як форма підтримки самореалізації школярів і студентів
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Гончар Галина Іванівна; Затуливітер Анастасія Володимирівна; Honchar Halyna Ivanivna; Zatulyviter Anastasiia Volodymyrivna
Вивчення самосвідомості людини як активна тема зараз набуває актуальності. Усе більше дослідників цікавляться питанням самосприйняття в спорті, особливо в контексті спорту вищого рівня, а також професійного самосприйняття спортсменів високого рівня. Головним пріоритетом сучасних навчальних закладів є розвиток особистості та її творчих здібностей. Безсумнівно, що навчання в будь-якому виші не повинно обмежуватися суто навчанням, оволодінням уміннями та набуттям конкретних знань, потрібних у повсякденному житті. Освітній процес має бути спрямований на розвиток особистості, здатність до самоосвіти, щоб діти прагнули до чогось нового, цікавого й незвичного. З одного боку, самореалізація означає сутнісну (суттєву) характеристику самосвідомості особистості, з іншого – визначає відповідну технологію реалізації цієї сутності, тобто функціонує як оптимальний і комплексний спосіб для себе. Індивідуальна реалізація, що несе в собі наміри самої сутності та технології, розгортає її в культурах сьогодення, минулого та майбутнього. Проблема самосвідомості особистості є міждисциплінарною проблемою з філософським походженням, але лише нещодавно вона набула статусу проблеми психологічної. Не менш важливим питанням є розгляд занять фізичною культурою і спортом як основи формування особистості. Спорт постає як діяльність спортсмена, під час якої формується його особистість. Однак вплив цієї діяльності може бути як позитивним, так і негативним. Тому, вивчаючи ці закономірності, ми можемо сприяти позитивним змінам і мінімізувати негативний вплив спорту на формування особистості спортсмена. Спортивна діяльність також може бути досліджена з погляду самосприйняття індивіда, об’єктивно вираженого спортивними результатами, рівень яких є умовою суб’єктивного задоволення. Самосвідомість особистості є найбільш повним визначенням особистісних і професійних здібностей людини. Посилення уваги до цього питання пов’язане з розумінням його вирішальної ролі в розвитку особистості, пред’явленням підвищених вимог до таких якостей людини, як здатність до розвитку й повноцінності.
Інтелектуальні ігри античного світу
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Лазоренко Сергій Анатолійович; Коломієць Андрій Якович; Химченко Олександр Вікторович; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Kolomiiets Andrii Yakovych; Khymchenko Oleksandr Viktorovych
Сучасна індустрія розваг – це суцільний плагіат інтелектуальних розваг, давно забутих, століть і навіть тисячоліть. Ігровий бізнес – один із найприбутковіших напрямів наповнення бюджету як держави, так і фізичної особи. До цієї сфери належать казино, зали з ігровими столами, інтернет-казино, зали ігрових автоматів, букмекерські контори тощо. Держава, де ігорний бізнес має легальний статус, через систему оподаткування намагається контролювати цей процес і наповнювати державний бюджет. Кабалістичні умови сучасної розважальної індустрії, коли лише десята частина від загальної суми надходжень іде на виграш, а вся інша – на прибуток власнику бізнесу, не зупиняють азартних гравців. Надмірне захоплення азартними іграми Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зарахувала до патологічних захворювань та ідентифікувала як «гемблінг» − нестерпне бажання гравця грати з метою одержання грошей або інших матеріальних цінностей і «лудоманія» − вид залежності індивіда, для якого характерна залежність від комп’ютерних і азартних розваг. Але така політика речей була не завжди. За доби Античного періоду ігри виконували суспільну мету й вирішували зовсім інші функції. Гравці за ігровими дошками мали продемонструвати індивідуальні когнітивні здібності й не чекали благовоління долі. Когнітивність – інтелектуальний процес, пов’язаний із рефлексією формування понять, вирішенням певних завдань, уявою та логікою. Когнітивна активність суспільства завжди мала місце в діалектиці антропогенезу від приматів до людини розумної. Відсутність стратегічного мислення призвела до інволюційних процесів австралопітеків – роду викопних вищих гомінід, які могли мислити максимум на дві доби вперед і населяли нашу планету майже два з половиною років, так і досягши вершин еволюції. Матеріал цієї публікації є результатом аналізу місця розважальних заходів у житті стародавніх цивілізацій.
Характеристика ціннісно-мотиваційної сфери студентів у процесі фізичного виховання
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Балашов Дмитро Іванович; Стасенко Олексій Анатолійович; Balashov Dmytro Ivanovych; Stasenko Oleksii Anatoliiovych
Принципи нової освітньої системи передбачають зміну підходів до навчання й виховання студентів у напрямі розбудови професійної мотивації на основі гуманізації та демократизації освітнього процесу. Однак ці принципи неповністю впроваджені в практичну діяльність викладачів кафедр фізичного виховання закладів вищої освіти. Це негативно впливає на загальний рівень знань і практичних навичок із фізичної культури серед студентів. Необхідно збільшити вимоги до національного виховання студентів і забезпечити належне організаційно-методичне супроводження процесу фізичного виховання. Це дасть змогу узгодити особистісні цінності й оздоровчу спрямованість як важливий складовий елемент системи, яка формує сучасну стратегію гармонійного виховання студентської молоді та сприятиме досягненню мети формування здорової особистості. У студентів недостатньо сформовані ціннісні орієнтації щодо навчального предмета «Фізичне виховання». Це можна підтвердити такими ознаками: низьким ранговим становищем у системі особистісних цінностей, низькою оцінкою якості викладання предмета «Фізичне виховання» студентів, наявністю негативних емоцій у великої кількості студентів під час занять фізичними та спортивними вправами, а також відсутністю або недостатньою сформованістю основних мотивувальних факторів для активності студентів на заняттях із фізичного виховання. Організація фізичного виховання студентів зумовлена змінами в економічній системі, зокрема переходом до ринкової економіки, політичною й управлінською системами, а також ціннісно-ідеологічним контекстом, де відбуваються освітні процеси, у тому числі в галузі системи підготовки педагогічних кадрів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні розвитку ціннісно-мотиваційної сфери студентів у процесі фізичного виховання.
Характеристики психомоторики, фізичної і техніко-тактичної підготовленості футбольних воротарів різної кваліфікації
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Страшненко Сергій Сергійович; Дубинська Оксана Яківна; Strashnenko Serhii Serhiiovych; Dubynska Oksana Yakivna
Проаналізовані на основі аналізу наукової літератури, педагогічних спостережень і власного практичного досвіду характеристики психомоторики, фізичної і техніко-тактичної підготовленості футбольних воротарів різної кваліфікації. Дослідження визначає ключові аспекти, що впливають на високий рівень виконавської майстерності футбольних воротарів, і виявляє різницю між воротарями різного досвіду та навичок у футболі. Автори використовують методи педагогічного спостереження, бесіди з провідними практиками для аналізу техніко-тактичних аспектів гри, щоб дослідити вплив цих характеристик на успішність ігрової діяльності воротарів у футбольних матчах. У роботі наводяться модельні характеристики гравців цього амплуа та детально аналізуються особливості змагальної діяльності футболістів цього напряму, одним із ключових спрямувань є дослідження характеристики навчально-тренувальної та змагальної діяльності футбольних воротарів на етапі базової підготовки з огляду на підготовку якісного резерву професійних футбольних команд. Мета – вивчити характеристики психомоторики, фізичної і техніко-тактичної підготовленості футбольних воротарів різної кваліфікації. Результати. Дослідження фізичної підготовленості можуть допомогти розробити програми попередження травм для воротарів. Це особливо важливо, оскільки воротарі часто піддаються травмам через інтенсивну фізичну активність і стрибки. Дослідження техніко-тактичної підготовленості можуть виявити найкращі методи навчання прийомів воротарів і тактики. Це може допомогти покращити ефективність воротарів на полі. Вивчення характеристик воротарів різної кваліфікації також може сприяти розвитку нових методів аналізу гри та визначенню оптимальних стратегій для команд залежно від типу воротаря, який стоїть у воротах. Усе вищевикладене дає змогу констатувати, що ефективне оволодіння техніко-тактичною підготовленістю воротарів неможливе без належного рівня фізичної підготовленості. У цьому дослідженні зустрічаються поодинокі роботи, присвячені особливостям фізичної підготовки футбольних воротарів, які носять фрагментальний характер, а їх висновки не підтверджені експериментально.
Комплексне оцінювання координаційних здібностей дітей5 і 6 років відповідно до вікової і статевої диференціації
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бермудес Діана Валеріївна; Bermudes Diana Valeriivna
Негативні виклики сьогодення: тривала пандемія, війна, вимушене перебування дітей удома перед екранами моніторів комп’ютерів, лише дистанційна можливість навчання, зменшення обсягу й інтенсивності фізичного навантаження – призвели до підвищення нервово-емоційного напруження, значно обмежили в рухах і знизили фізичний розвиток дошкільнят. Особливого значення для дітей дошкільного віку є розвиток координаційних здібностей, адже саме вони сприяють оволодінню, засвоєнню більшості рухових навичок дітьми й беруть участь в управлінні рухами. Тому питання комплексного оцінювання координаційних здібностей дітей 5 і 6 років є важливим необхідним складником у навчально-тренувальному процесі. Під час дослідження використано такі матеріали й методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової й методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Педагогічний експеримент передбачав дослідження й оцінювання розвитку координаційних здібностей акробатів відповідно довікової (5 і 6 років) і статевої (дівчатка й хлопчики) диференціації, які тривалий час перебувають в умовах негативних викликів сьогодення: тривалої пандемії й війни. Педагогічний експеримент проведено на базі двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл Сумської області: загалом у педагогічному тестуванні взяли участь 40 акробатів групи початкової підготовки: 20 дівчаток і 20 хлопчиків віком 5 і 6 років. За результатами педагогічного експерименту можна зазначити, що більшість акробатів групи початкової підготовки мають нижчий за середній і низький рівень розвитку координаційних здібностей. Отже, необхідно створювати такі умови на тренувальних заняттях, які б сприяли покращенню розвитку координаційних здібностей спортсменів-акробатів і, як результат, підвищенню їхньої координаційної підготовленості.
Методологічні принципи формування фахових компетентностей майбутніх учителів предмета «Захист України» в умовах дистанційного навчання
(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Лазоренко Станіслав Сергійович; Рибалко Петро Федорович; Lazorenko Stanislav Serhiiovych; Rybalko Petro Fedorovych
Інформація цієї наукової статті є результатом аналізу релевантної науково-методичної літератури щодо оптимізації освітнього процесу формування фахових компетентностей майбутніх фахівців закладів загальної середньої освіти, з погляду системного підходу в наукових дослідженнях. У сучасній педагогічній галузі відбуваються значні зміни й перетворення, які позначаються на активізації пошуку нових інновацій і підходів, які б допомогли суб’єктам освітнього процесу якнайкраще засвоїти навчальний матеріал і сформувати стійкі та перманентні професійні навички та вміння. Перед сучасною педагогікою досить гостро постає завдання − визначити систему методів і прийомів, спрямованих на оптимізацію зазначеного вище процесу в ситуації дистанційного навчання через військові дії та футуристично безперервні катастрофи як природного, такі техногенного характеру. І освіта виділяється сьогодні як ключова сфера людської діяльності, за допомогою якої і може бути визначений вибір шляху розвитку всього людства загалом і кожної людини окремо. Мета написання цієї наукової статті поля-гає в діалектиці й акмеології процесу становлення закономірностей і механізмів, які забезпечили формування наукової думки та фахових компетентностей майбутніх учителів начального предмета «Захист України» та сформувати в них систему наукової діяльності – інтелектуальної творчої активності, спрямованої на здобуття й використання нових знань. Для кращої партнерської взаємодії учасників освітнього процесу на засадах рівності, взаєморозуміння та поваги відповідно до «професій-ного стандарту вчителя» педагог має сформувати в себе такі професійні компетентності: психологічну, емоційно-етичну, педагогічного партнерства тощо. Тому в цій науковій публікації ми проаналізували методологічні принципи, які допоможуть прискорити освітні процеси формування фахових компетентностей учителів предмета «Захист України.
Модернізація процесу технічної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки в річному тренувальному циклі
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кравченко Ігор Миколайович; Ліщенко Олександр Вячеславович; Свістюла Єгор Сергійович; Kravchenko Ihor Mykolaiovych; Lishchenko Oleksandr Viacheslavovych; Svistiula Yehor Serhiiovych
Підґрунтям успіхів футболістів під час змагальної діяльності є сумісна і плідна робота, спрямована на вмотивованість спортсмена на підготовку та бажання йти до перемоги. Метою дослідження було визначення думки експертів щодо модернізації процесу технічної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки й обґрунтування спеціальних оновлень тренувальної програми. Педагогічний експеримент здійснювався на базі футбольного центру «Барса» у 2023 році. Учасником цього експерименту також був студент-магістрант. Метод експертної оцінки дав змогу отримати інформацію про безпосередню важливість технічної підготовки спортсменів. Також експертами було надано перевагу застосуванню спеціальних засобів для покращення технічної підготовленості саме в період підготовчого етапу. Фахівці зазначили, що для вдосконалення технічної підготовленості спортсменів потрібні спеціальні засоби. Критерієм ефективності спеціальних засобів фахівці виокремили вдосконалення прийомів техніки і значущість спеціальних засобів для вдосконалення технічної підготовленості спортсменів. Обґрунтовано основні чотири етапи формування технічної підготовленості футболістів на етапі попередньої базової підготовки в період річного тренувального циклу. Завдання першого етапу полягає в тому, щоб сформувати уявлення (логічне, зорове та рухове уявлення) про те, як виконувати основні елементи техніки футболу; а також розвивати мотивацію та координаційну готовність до навчання. Завдання другого етапу полягає в тому, щоб сформувати здатність технічно правильно виконувати основні прийоми гри футболістів на цьому етапі підготовки та розвити навички злагоджено поєднувати окремі технічні елементи в єдину цілісну структуру рухових дій спортсмена. Для реалізації цього етапу з формування технічної підготовленості було використано метод практичної вправи. Завдання третього етапу полягає у формуванні вміння правильно виконувати технічні прийоми, поєднувати варіації швидкого пересування по ігровому полі й одночасно взаємодіяти з гравцями. Завдання четвертого етапу полягає в тому, щоб розвинути здатність використовувати технічні прийоми ефективно та надійно в умовах гри під час активної протидії з боку суперника. На цьому етапі технічна підготовка футболістів передбачає ігрові вправи з невеликою кількістю гравців. Це полегшує тактичні завдання, але дає учням змогу виконувати велику кількість дій одночасно.
Перспективи комплексного використання засобів спортивних ігор у фізичному вихованні учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Голод Юрій Михайлович; Пасічник Вікторія Михайлівна; Пітин Мар’ян Петрович; Цап Ірина Геннадіївна; Лещак Олександр Миколайович; Holod Yurii Mykhailovych; Pasichnyk Viktoriia Mykhailivna; Pityn Mar’ian Petrovych; Tsap Iryna Hennadiivna; Leshchak Oleksandr Mykolaiovych
Сучасні реформи освіти вимагають пошуку нових форм і шляхів формування фізичного виховання учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Мета статті – з’ясувати перспективи наукового напряму, пов’язаного з використанням засобів спортивних ігор у фізичному вихованні учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової й методичної літератури, абстрагування, історичний метод, порівняння. Фахівці неодноразово вказували на потребу підвищення навчального потенціалу програми «Фізична культура». Структура мотивації молодших школярів указує на високий інтерес дітей до вправ із м’ячем. Деякі фахівці під час вивчення досвіду підвищення рухової активності дітей молодшого шкільного віку запропонували застосовувати засоби тенісу; наявні також ефективні спроби оптимізувати руховий режим молодших школярів за допомогою застосування засобів футболу, міні баскетболу, волейболу тощо. Разом із тим ми в пропозиціях виходимо від пошуку спільних ознак рухової діяльності (техніки рухових дій) окремих спортивних ігор і поєднання елементів навчання їх в одну програму з подальшим диференційованим підкріпленням вибірковими освітніми впливами з окремих спортивних ігор. Це дасть змогу сприяти формуванню шкали компетентностей на уроках і з фізичної культури в початкових класах, пов’язаної з руховим досвідом зі спортивних ігор. Установлено наявність суперечності між потребою формування в учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти широкого кола рухових умінь і навичок зі спортивних ігор і відсутністю науково-методичного обґрунтування комплексного застосування засобів цих видів спорту в урочних формах занять із фізичного виховання учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Її вирішення можна досягнути за допомогою обґрунтування програми комплексного використання засобів спортивних ігор в урочних фор-мах занять із фізичного виховання учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти.
Показники фінансового забезпечення роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл міста Львова
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Хіменес Христина Робертівна; Синиця Світлана Михійлівна; Тимчій Тарас Орестович; Khimenes Khrystyna Robertivna; Synytsia Svitlana Mykhiilivna; Tymchii Taras Orestovych
Складні умови розвитку України сьогодні, економічна нестабільність і значна кількість інших чинників негативного впливу спонукають до вирішення важливого завдання пошуку раціональних шляхів покращення матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності ДЮСШ. Мета– охарактеризувати показники фінансового забезпечення роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл міста Львова. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення, аналізування документальних матеріалів, порівняння, методи математичної статистики. Результати. У 2020-х роках фінансування фізкультурно-спортивної сфери України мало дещо хвилеподібну динаміку. Спостерігалося суттєве зростання суми забезпечення з 2020 до 2021року – на 287%, з 2021 до2022 року ця сума зросла лише на 5,4%. А от у 2023 році в умовах кризової для України ситуації виділений на сферу бюджет суттєво знизився і становив усього 51,2% від суми попереднього року. Обговорюючи питання бюджету, зокрема, Управління спорту, слід зазначити, що у 2020-х роках його сума здебільшого зростала. Незважаючи на пандемію COVID, яка вирувала у світі, і обмеження, яких, зокрема, зазнав спорт, видатки на нього у 2020році було збільшено на 26,5% (105,9млн грн) порівняно з 2019роком.У 2021році ця сума зросла ще на 24,8% (132,2млн грн). Висновки. Основною ланкою дитячо-юнацького спорту в Україні залишаються ДЮСШ. У цих установах відбувається підготовка майбутнього спортивного резерву. Водночас існує ряд проблем, з якими стикаються сучасні ДЮСШ, важливою серед яких є проблема фінансового і, як наслідок, матеріально-технічного забезпечення. Брак фінансування потреб ДЮСШ викликає неможливість якісного оновлення матеріально-технічної бази, реконструкції застарілої інфраструктури та розбудови нової. Ці установи здебільшого залежні від бюджету, виділеного місцевими органами влади, який не дає змоги заповнити потреби повною мірою, і при цьому не мають достатніх можливостей відповідно до чинного законодавства вести підприємницьку діяльність, щоб самостійно наповнити свій бюджет.
Специфіка змісту уроківу системі адаптивної фізичної культури в ЗЗСО
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Васкан Іван Георгійович; Vaskan Ivan Heorhiiovych
Метою статті є проаналізувати й обґрунтувати спрямованість змісту уроків у системі адаптивної фізичної культури в ЗЗСО та їх специфіку залежно від відхилення в стані здоров’я. Суть і значення адаптивної фізичної культури в школах полягає в забезпеченні можливостей для фізичного розвитку й активної участі у фізичних заняттях усіх учнів незалежно від їхніх індивідуальних особливостей, здібностей і фізичних обмежень. Це допомагає виробляти в дітей навички здорового способу життя, підтримує їхнє фізичне та психічне здоров’я, сприяє соціальній інтеграції та розвитку самоповаги. Адаптивна фізична культура в школах є важливим складником загального навчального процесу, сприяючи гармонійному розвитку кожної дитини. Методи: аналіз науково-методичної літератури, психолого-педагогічне спостереження. Адаптивна фізична культура в ЗЗСО спрямована на створення інклюзивного та гнучкого середовища для фізичного виховання учнів з різними особливостями. Її суть полягає в індивідуалізації підходів до навчання, урахуванні потреб і можливостей кожного учня. Значення адаптивної фізичної культури в школах включає створення сприятливого середовища для участі всіх учнів незалежно від їхніх фізичних, соціальних або емоційних особливостей; дає змогу кожному учневі розвивати свої фізичні навички та здібності на рівні, який відповідає його індивідуальним можливостям; заохочує до співпраці та взаємодії між учнями різних фізичних можливостей, що сприяє формуванню позитивного соціального середовища. Окрім того, адаптивна фізична культура сприяє покращенню фізичного та психічного здоров’я учнів, забезпечуючи їм необхідний рівень активності й рухової активності. Адаптивна фізична культура в школах визнає й ураховує різноманітність учнів, сприяючи їхньому гармонійному розвитку й активному включенню у фізичну діяльність. Дослідження передбачало, що використання інклюзивної освіти в Україні створює передумови щодо запровадження в навчально-виховному процесі однаково рівних умов для всіх дітей, які будуть учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб і можливостей, а отже, і під час проведення уроків фізичної культури.
Стан фізкультурно-рекреаційної діяльності в шкільній освіті Європи
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бакіко Ігор Володимирович; Хомич Анатолій Вікторович; Малімон Олександр Олександрович; Кульчицький Василь Михайлович; Bakiko Ihor Volodymyrovych; Khomych Anatolii Viktorovych; Malimon Oleksandr Oleksandrovych; Kulchytskyi Vasyl Mykhailovych
фізичне виховання, програма, проєкт, урок, школярі, physical education, program, project, lesson, schoolchildren Проблеми фізичного виховання дітей знаходяться в полі зору урядів і суспільства різних країн. Немає держави, яка залишилася б байдужою до якісного вирішення цієї важливої проблеми, адже фізичне виховання є невід’ємною частиною освіти дітей у дошкільних установах, закладах загальної середньої освіти й молоді в закладах вищої освіти. Методи дослідження –аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, документальних матеріалів та Інтернет-джерел. В Ірландії впроваджена навчальна програма «Юніорський цикл», яка спрямована на покращення самопочуття в учнів середніх класів. Реалізація програми «Юніорський цикл» (Junior cycle) почата у 2017 році, її учасниками стала група школярів, які перейшли з початкової школи в середні класи. В Італії реалізований проєкт «Спортивні класи». «Спортивні класи» – це проєкт, який реалізовується за сприяння Міністерства освіти України, вищих закладів освіти й наукових інститутів Італії та італійського національного Олімпійського комітету. Він користується підтримкою органів державного, регіонального й територіального управління країни, які співпрацюють на всіх рівнях проєкту. Латвійська мета проєкту «Спорт для всіх» (Sporto visa klase)полягає в зміцненні ролі спорту в житті суспільства, пробудженні в дітей інтересу до регулярних фізичних вправ і контролю впливу фізичної активності на стан їхнього здоров’я. Литовський соціально-просвітницький проєкт «Давайте рухатись»(Judekim) являє собою довгострокову кампанію з інформування людей про користь фізичної активності та спорту, присвячену насамперед популяризації здорового способу життя серед школярів. Люксембурзькі «Активні школи» – це проєкт, який спрямований на підвищення рівня фізичної активності серед учнів початкових шкіл. Нідерландський проєкт «Спільне навчання, відмінні результати» (Samen leren, goed presteren) являє собою ситуаційне дослідження, у рамках якого аналізується досвід початкової школи в Гаазі, який передбачає в навчальному плані заняття фізкультурою та фізичну активність. Визнаний у всіх державах Європи статус фізичного виховання як єдиного обов’язкового предмета шкільної програми спрямований переважно на тілобудову, активізацію рухової активності, розвиток фізичних якостей і здоров’я.
Становлення стрільби з лука як олімпійського виду спорту в СРСР
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Снагощенко Леся Вікторівна; Snahoshchenko Lesia Viktorivna
Високі спортивні результати в стрільбі з лука визначаються високим рівнем організації процесу комплексної підготовки спортсменів. Бурхливий прогрес відбувається внаслідок упровадження в підготовку лучників сучасних досягнень теорії та методики спортивних тренувань, удосконалення техніки пострілу, покращення матеріального забезпечення тощо. Проте проблема підготовки спортсменів-лучників залишається актуальною, увага до неї лише підсилюється зі зростанням світових досягнень у цьому виді спорту. Мета дослідження – проаналізувати становлення та розвиток стрільби з лука як олімпійського виду спорту в СРСР для використання корисного історичного досвіду. Для її вирішення ми застосували комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічний, хронологічний та історико-системний)методів дослідження. Результати. Проведено аналіз становлення та розвитку стрільби з лука як олімпійського виду спорту. Визначено, що як вид спорту стрільба з лука зародилась у ХV ст. Але особливого розвитку набула з її введенням до програми Олімпійських ігор. Перший чемпіонат світу зі стрільби з лука відбувся у Львові (1931). Одночасно було створено Міжнародну федерацію зі стрільби з лука (ФІТА), яка і стала організовувати світові чемпіонати, міжнародні турніри та регіональні пер-шості за міжнародними правилами. Стрільба з лука в СРСР набула особливої популярності із середини 1950-х років. У 1972р.після тривалої перерви стрільба з лука знову була включена до програми Олімпійських ігор. Висновки. Аналіз літературних джерел засвідчив, що стрільба з лука, як олімпійський вид спорту, в СРСР перманентно розвився. Про це свідчили рекорди та результати на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, міжнародних змаганнях. Створення вітчизняної системи підготовки спортсменів-лучників сприяло можливості тривалий час бути лідерами й переможцями на світових першостях. Тому традиції розвитку стрільби з лука як олімпійського виду спорту в СРСР мають значний науково-практичний потенціалі потребують більш детального ознайомлення.
Структура змагального результату в легкоатлетичному багатоборстві серед жінок на іграх олімпіад (2016 і 2021 роки) і чемпіонатів світу (2021 і 2023 роки)
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Білик Тетяна Миколаївна; Пітин Мар’ян Петрович; Західний Василь Романович; Строкун Михайло Ярославович; Когут Юрій Васильович; Bilyk Tetiana Mykolaivna; Pityn Mar’ian Petrovych; Zakhidnyi Vasyl Romanovych; Strokun Mykhailo Yaroslavovych; Kohut Yurii Vasylovych
З’ясування структури змагального результату й розподілу здобутих очок у легкоатлетичному багатоборстві серед жінок відображає об’єктивний підхід до визначення кращих спортсменок, а також сприяє розвитку й популяризації цього виду спорту. Мета статті – з’ясувати структуру загального змагального результату спортсменок у легкоатлетичному багатоборстві на змаганнях ігор Олімпіад (2016 і 2021 роки) і Чемпіонатів світу (2021 і 2023 роки). Методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних, аналізування документальних матеріалів – підсумкових протоколів змагань із легкоатлетичного семиборства на іграх XXXII Олімпіади (2021, Токіо), іграх XXXI Олімпіади (2016, Ріо-де-Жанейро), Чемпіонаті світу (2023,Будапешт), Чемпіонату світу (2021, Орегон); методи математичної статистики. Для перемоги в найпрестижніших змаганнях із легкоатлетичного семиборства спортсменкам необхідно демонструвати високий рівень універсальності підготовленості. На іграх XXXII Олімпіади (2021, Токіо) для загальної перемоги необхідно було перемогти в трьох (стрибок у висоту з розбігу, стрибок у довжину з розбігу, метання списа) та іграх XXXI Олімпіади (2016, Ріо-де-Жанейро) – чотирьох (стрибок у висоту з розбігу, штовхання ядра, біг на 200 м, стрибок у довжину з розбігу) видах змагань і за іншими бути в чільній шістці спортсменок із найкращими результатами. Для перемоги на Чемпіонаті світу (2023, Будапешт) спортсменки мали отримати локальну перевагу в трьох (стрибок у висоту з розбігу, біг на 200 м, стрибок у довжину з розбігу) і Чемпіонаті світу (2021, Оре-гон) у двох (стрибок у висоту з розбігу, стрибок у довжину з розбігу) видах змагань відповідно. Установлено кращі приклади досягнень спортсменок завдяки вивченню структури змагального результату на іграх Олімпіад (2016, 2021), Чемпіонатах світу (2021, 2023) у легкоатлетичному багатоборстві серед жінок, що вказали на щільність результатів за окремими видами й загалом необхідність універсальної підготовленості.
Сучасні методологічні основи оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Гакман Анна Вікторівна; Руденко Анна Миколаївна; Дудко Михайло Валерійович; Ковтун Ольга Олексіївна; Hakman Anna Viktorivna; Rudenko Anna Mykolaivna; Dudko Mykhailo Valeriiovych; Kovtun Olha Oleksiivna
Мета дослідження полягає в ретельному вивченні, систематизації та обґрунтуванні організаційних і методологічних принципів оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку. Для досягнення мети ми застосовували різноманітні теоретичні методи дослідження. Серед них використовували теоретичний аналіз спеціалізованої науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, теоретичне прогнозування, концептуальне моделювання, індуктивний і дедуктивний методи, метод синтезу, а також метод систематизації. Стаття висвітлює передумови впровадження оздоровчо-рекреаційної фізичної активності серед осіб похилого віку в Україні. Автори вказують, що цей вид діяльності може бути ключовим інструментом для привертання цільової аудиторії до регулярних оздоровчих занять. Демографічні передумови пов’язані з очікуваним зростанням кількості осіб старшого віку в Україні до2035 року. Соціальні, психологічні, особистісні, біологічні, інформаційні й економічні аспекти визначені як фактори, що впливають на інтерес осіб похилого віку до фізичної активності. Дослідження акцентує увагу на необхідності розроблення концепції залучення людей похилого віку до рухової активності, базованої на наукових потребах і стратегічних пріоритетах. Зокрема, ураховуються проблеми самотності, утрати інтересів, економічні труднощі й низький рівень поінформованості старшого населення України. У статті розглядають організаційні аспекти оздоровчо-рекреаційної рухової активності для людей похилого віку, зосереджуючись на комплексному підході до поліпшення фізичного та психічного благополуччя цільової аудиторії. Індивідуалізація програм, використання сучасних технологій, таких як сенсорні пристрої та мобільні додатки, і підтримка групових занять сприяють успішному залученню таких осіб до активного способу життя. Значення різного методологічного підґрунтя для розроблення концепції управління оздоровчо-рекреаційною руховою активністю також указується. Дослідження підкреслює практичний внесок у підвищення якості життя старшого населення та сприяє формуванню стратегій для ефективного розвитку активного старіння.

Переглянути

Нові надходження