Олімпійський та паралімпійський спорт
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Активний туризм як засіб розвитку спритності учнів середнього шкільного віку(2025) Бутенко Галина Олександрівна; Butenko Halyna OleksandrivnaУ дослідженні акцентовано увагу на актуальності вдосконалення фізичних якостей учнів середнього шкільного віку шляхом впровадження позакласних занять із фізичної культури для учнів 7-8 класів із використанням засобів активного туризму. Особливу увагу приділено аналізу фізичної підготовленості школярів, зокрема розвитку їхньої спритності, як важливої складової загальної фізичної підготовки. Вивчено специфіку застосування активного туризму у фізичному вихованні учнів і використано ці дані як основу для розробки програми позакласних занять. У роботі представлено теоретичне обґрунтування ефективності розробленої програми активного туризму, спрямованої на всебічний фізичний розвиток, із акцентом на покращення показників спритності учнів середнього шкільного віку. Зокрема, детально розглянуто особливості методичного підходу, який поєднує фізичні вправи та туристичні активності, що сприяють підвищенню мотивації до занять і кращому засвоєнню рухових навичок. Ефективність розробленої програми оцінювалася на основі порівняльного аналізу показників фізичної підготовленості учнів 7-8 класів контрольної та експериментальної груп на початковому і завершальному етапах педагогічного експерименту. Результати експерименту підтвердили суттєве покращення показників фізичної підготовленості, зокрема спритності, у школярів, які брали участь у заняттях за програмою активного туризму. Отримані дані доводять, що впровадження елементів активного туризму у позакласні заняття з фізичної культури є дієвим засобом підвищення фізичної активності та вдосконалення моторних якостей учнів середнього шкільного віку. Таким чином, використання активного туризму як складової позакласних занять із фізичної культури для учнів 7-8 класів є ефективним підходом для вдосконалення їхньої фізичної підготовленості, зокрема спритності.Документ Інтеграція спорту і мистецтва у викладанні Гопака(Гельветика, 2025) Максименко Анатолій Іванович; Maksymenko Anatolii IvanovychСтаття присвячена аналізу інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака – одного з основних елементів української народної танцювальної культури. Аналіз сучасної науково-методичної літератури з обраної проблематики надав можливість розглянути теоретичні основи поєднання фізичних і художніх аспектів цього танцю, що дозволяє не лише вдосконалювати фізичні якості учнів, але й формувати їхній естетичний смак, музикальність та творчий потенціал. Основна увага зосереджена на важливості комплексного підходу до навчання Гопака, який включає розвиток сили, витривалості, гнучкості, координації рухів, а також здатності виражати емоції через музику, ритм і пластику. Метою даного дослідження є аналіз і визначення ролі інте-грації спортивних та мистецьких аспектів у викладанні Гопака як ефективного засобу фізичного та естетичного розвитку учнів. Головну увагу закцентувано на педагогічних методах, що інтегрують спортивні і мистецькі елементи, які дозволяють формувати не лише фізичну підготовку, але й емоційну виразність учнів, а також сприяють їхньому творчому зростанню. Визначено, що Гопак є унікальним танцем, який поєднує фізичну майстерність з художньою виразністю, що робить його важливим засобом всебічного розвитку учнів, зокрема, через баланс між технічними та творчими завданнями. Висновки засвідчують, що інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака полягає у створенні умов для комплексного розвитку фізичних і художніх здібностей учнів. Виконання танцювальних елементів Гопака вимагає високої фізичної підготовки, але одночасно вимагає від учнів здатності виражати емоції через рух, відчувати ритм і передавати настрій через пластичні та сценічні образи. Таким чином, інтеграція двох аспектів – фізичного і художнього – є основою для формування всебічно розвиненої особистості танцюриста. Гопак як частина української культурної спадщини має великий потенціал у фізичному та естетичному вихованні, надаючи учням можливість відчути глибину традицій та інтерпретувати їх через сучасну хореографічну практику.Документ Використання українського тренажеру Alfa Gravity для гармонізації тілесного та ментального здоров'я(Гельветика, 2025) Молодова Олена Юріївна; Molodova Olena YuriivnaОстанніми роками серед практиків адаптивної фізкультури спостерігається значне зростання інтересу до інноваційних тренажерів, що здатні не лише покращити фізичну форму, а й відновити ментальне здоров'я, стимулювати підсилення когнітивних функцій. Яскравий представник подібних методик – український тренажер Alfa Gravity. Цей унікальний метод поєднує тілесно-орієнтований підхід, психосоматику, лікувальну фізкультуру та фізичну реабілітацію, що дозволяє користувачам ефективно тренувати м'язи, покращувати координацію та підвищувати загальну витривалість. У статті розглянуто особливості Alfa Gravity, його переваги та вплив на здоров'я, наведені практичні рекомендації щодо використання методики, зокрема в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Дослідження базується на загально- наукових, порівняльних, пошукових та практичних методиках, включаючи багаторічний досвід тренерської діяльності у співпраці з громадськими та благодійними організаціями. Результати вказують на високу ефективність цієї методики для поліпшення самопочуття та емоційного стану, покращення постави, зміцнення та надання еластичності м’язам, ментального оздоровлення, підвищення загального тонусу.Документ Взаємозв’язок спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях(Гельветика, 2025) Омельяненко Захар Валерійович; Omelianenko Zakhar ValeriiovychУ статті розглянуто взаємозв’язок спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях. Сучасний танцювальний спорт динамічно розвивається, що підвищує вимоги до спортсменів не лише щодо музичності, легкості та пластичності виконання, а й до рівня їх фізичної підготовки. Ця проблема стає особливо значущою при освоєнні зма- гальних програм, що потребує комплексного розвитку фізичних якостей – сили, витривалості, гнучкості, координації та швид- кості, які забезпечують виконання складнокоординованих танцювальних елементів з максимальною амплітудою та точністю. Було встановлено, що технічна майстерність спортсменів-танцюристів безпосередньо залежить від рівня їх фізичної підго- товки, адже фізичний стан визначає можливість втілення технічно складних рухів, стрибків, обертів і підтримок. Крім того, низький рівень фізичних якостей обмежує діапазон танцювальних елементів, що негативно впливає на виступи й оцінювання суддів. Успішність у спортивних танцях неможлива без високого рівня фізичної підготовки, адже її недостатність безпосе- редньо впливає на технічну майстерність і, відповідно, на результати виступів. Висновки акцентують увагу на беззаперечному взаємозв’язку спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях. Доведено, що ретельно спланований тренувальний процес гармонійно поєднує загально-фізичні та спеціальні вправи, сприяє формуванню витривалих, сильних, гнучких і технічно обізнаних танцюристів. Комплексний підхід до підготовки дозволяє не лише підвищити рівень фізичних якостей, а й вдосконалити ритміку, координацію рухів та музикальність спортсменів. Саме така збалансована підготовка є запорукою успішних виступів і стабільного спортивного зростання танцюристів.Документ Хореографічна підготовка в художній гімнастиці: інтеграція технічних і художніх аспектів для розвитку спортивної майстерності(2025) Омельяненко Катерина Анатоліївна; Omelianenko Kateryna AnatoliivnaСтаття присвячена всебічному аналізу хореографічної підготовки в художній гімнастиці, зокрема дослідженню вза- ємозв’язку технічних і художніх аспектів, що сприяють розвитку спортивної майстерності. Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури показав важливість хореографії як основи для формування виразної техніки виконання спортивних елементів і гармонійного взаємодії з предметами, що є невід’ємною частиною тренувального процесу в художній гімнастиці. Було встановлено, що ключові компоненти хореографічної підготовки: класичний екзерсис, народно-характерні танці, сучасна хореографія завдають потужного впливу на розвиток фізичних якостей, таких як гнучкість, координація, пластичність і сила. Крім того, слід звернути увагу на роль творчого підходу у створенні танцювальних композицій, які не тільки допомагають спортсменкам покращити технічну майстерність, але й значно підвищують рівень емоційної виразності на виступах. Важли- вим аспектом є здатність виразити характер і настрій через рух, що стає основою для створення яскравих образів, особлива увага акцентується на розвитку хореографічної виразності, що є критично важливим для командної майстерності. Узагаль- нення результатів наукових досліджень свідчать про те, що хореографічна підготовка в художній гімнастиці є багатогран- ним процесом, що охоплює не лише технічний, але й творчий розвиток спортсменок. Взаємодія технічних і художніх аспектів дозволяє значно покращити рівень майстерності, виразності та емоційної насиченості виступів. Важливість системного підходу до тренувань, поєднання фізичних і психологічних аспектів, а також творчого розвитку у співпраці з хореографом робить підготовку спортсменок більш комплексною та ефективною, що веде до високих досягнень у художній гімнастиці. Ці висновки фокусуються на фізичних тренуваннях, що інтегруються з художнім виконанням. Вагомим є вдосконалення техніки спортивних елементів, таких як обертання, стрибки, акробатичні вправи, у поєднанні з вмінням тримати рівновагу і підтри- мувати естетичний вигляд руху. Система тренувань повинна поєднувати фізичні й психологічні навантаження, що дозволяють досягти максимальних результатів у виступах, зберігаючи при цьому індивідуальність кожної спортсменки.Документ Фізіологічні основи та характеристика стомлення у легкоатлетів: причини, механізми та шляхи подолання(2025) Павленко Інна Олександрівна; Pavlenko Inna OleksandrivnaУ статті розглядаються фізіологічні основи стомлення легкоатлетів, його причини, механізми виникнення та особливості прояву під час фізичних навантажень. Проаналізовано роль центральної нервової системи, енергетичного обміну, м'язових структур та серцево-судинної системи у формуванні стомлення. Біологічна роль стомлення, як невід’ємного елементу спортивної діяльності, полягає у своєчасному захисті організму від виснаження при тривалій або напруженій м’язовій роботі. Існує наступні фази стомлення: початкове стомлення, компенсо- ване стомлення, декомпенсоване стомлення. Розрізняють також гостре та хронічне, загальне та локальне, приховане (ком- пенсується) і явне (некомпенсується) стомлення. Універсальним механізмом, що оберігає нервову систему а через неї і всі органи та тканини від виснаження є гальмування Патологічний стан організму, який характеризується постійним відчуттям втоми, млявістю, порушенням сну та апе- тіту, больовими відчуттями у різних частинах тіла називається перевтомою. При недотриманні раціональної організації навчально-тренувального процесу може розвинутися перетренування – захво- рювання, що виникає в зв’язку з перенапруженням ЦНС у спортсмена. При правильно побудованому тренувальному процесі в організмі розвивається стан тренованості, в основі якого лежать механізми термінової та довготривалої адаптації до фізичних навантажень. Попередження та ліквідація перетренованості та перевтоми полягає в зниженні обсягу та інтенсивності фізичного навантаження, використанні активного відпочинку, застосуванні спеціальних відновлювальних засобів. Вірне планування навчально-тренувальних занять допомагає ефективно використовувати стомлення як елемент прогресу. Розуміння механізмів стомлення дозволяє легкоатлетам уникати небезпечних станів і підтримувати високий рівень роботоз- датності.Документ Синергія руху і ритму: роль музики у фітнес-тренуваннях(Гельветика, 2025) Панчук Андрій Паладійович; Panchuk Andrii Paladiiovych; Панчук Ілона Вікторівна; Panchuk Ilona Viktorivna; Шеретюк Юліана Вікторівна; Sheretiuk Yuliana ViktorivnaУ статті досліджується роль музики у різних аспектах фітнес-тренувань, зокрема її вплив на фізіологічний і психологічний стан, мотивацію, координацію рухів та ефективність виконання вправ. Розглядаються механізми взаємодії між ритмом музики та рухами, а також аналізується вплив різних музичних жанрів на різні типи тренувань. Музика є важливим компонентом сучасних фітнес-програм, оскільки вона здатна покращувати якість виконання вправ, мотивацію та загальну ефективність тренувань. Ритм і темп музики впливають на рівень фізичної активності, координацію рухів, а також допомагають зменшити відчуття втоми. Стаття досліджує механізми взаємодії між музикою та фізичною активністю, аналізує вплив різних музичних жанрів на психоемоційний стан і фізичну витривалість. Особлива увага приділяється використанню музики у групових заняттях, таких як аеробіка, танцювальні тренування та йога, а також індивідуальних програмах. Розглядаються рекомендації щодо підбору музичного супроводу для різних типів тренувань залежно від їх мети та інтенсивності. Музика є потужним інструментом, що може суттєво підвищити ефективність фітнес-тренувань. Її правильне використання сприяє досягненню кращих результатів, покращенню настрою та загального самопочуття. Завдяки своїй універсальності музика допомагає зробити тренування не лише корисними, але й приємними. Музика не лише підтримує фізичну активність, але й виступає важливим інструментом для регуляції біологічних і психологічних процесів під час тренувань. Чіткий ритм музики допомагає спортсменам зосереджуватися на виконанні вправ, зменшуючи вплив зовнішніх відволікаючих факторів. Це важливо як для професійних спортсменів, так і для любителів, які прагнуть підвищити якість своїх тренувань. Використання музики в спортивно-методичній роботі – це більше ніж тренд; це стратегічний інструмент, який гармонійно поєднує фізичні зусилля з емоційним піднесенням. Фітнес-тренування у поєднанні з музикою створюють ідеальну синергію руху і ритму, яка сприяє не лише фізичному розвитку, але й емоційному задоволенню.Документ Знання про глікемічний індекс для майбутніх фахівців фізичної культури та спорту(Гельветика, 2025) Паришкура Юлія Володимирівна; Paryshkura Yuliia Volodymyrivna; Гайова Людмила Володимирівна; Haiova Liudmyla Volodymyrivna; Пуздимир Микола Іванович; Puzdymyr Mykola Ivanovych; Костюченко Максим Анатолійович; Kostiuchenko Maksym Anatoliiovych; Захарова Ірина Юріївна; Zakharova Iryna YuriivnaОдним з важливих параметрів, що впливає на процеси енергетичного забезпечення під час фізичних вправ, є глікемічний індекс (ГІ) продуктів харчування. Знання про ГІ є важливим для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки доз- воляє оптимізувати харчування для покращення результатів, відновлення після навантажень та підтримки загального здо- ров’я атлетів і осіб, що займаються фізичними вправами з оздоровчими цілями. Метою дослідження є актуалізація знань про ГІ у процесі формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у ос отовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Методологія. Теоретичні основи фізіології, біохімії та гігієни харчування. Основи раціонального та збалансованого хар- чува ня. Завдання дослідження: вивчення та аналіз наукової літератури щодо наявних даних про ГІ; інтеграція матеріалів для під- готовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у процесі його моделювання. Матеріали та методи. Метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури, моделювання. Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні та актуалізації знань про глікемічний індекс у процесі моделювання осві енту «Спортивне харчування». Висновки. Знання про ГІ є необхідним для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки це допомагає не лише покращити фізичну працездатність атлетів, але й підтримувати їхнє здоров’я. Врахування ГІ продуктів у складі харчування сприяє оптимальному використанню енергії, відновленню після тренувань і забезпеченню розвитку витривалості. Враховуючи це, важливо інтегрувати навчання про ГІ в освітні програми підготовки фахівців у освітньому компоненті «Спортивне харчування» Ключові слова:Документ Фізична роботоздатність легкоатлетів: поняття та ключові фактори визначення(Гельветика, 2025) Скачедуб Наталія Миколаївна; Skachedub Nataliia MykolaivnaУ статті розглянуто поняття фізичної роботоздатності легкоатлетів, яка є важливим критерієм ефективності їхньої спортивної діяльності. За переважаючим вкладом різних шляхів ресинтезу АТФ фізичну роботоздатність диференціюють на три види: аеробну, анаеробну, фізичну роботоздатність зі змішаним типом енергозабезпечення. У процесі спортивної діяльності роботоздатність визначається впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників, які діляться на наступні групи: максимальна величина енергообміну; узгодженість діяльності м’язового апарату, нервової та ендокринної систем; психологічна складова: воля, мотивація, самоконтроль, емоційна стійкість та здатність до концентрації; соціальна складова: умови місць занять, умови проживання, харчування та ін. Проаналізовано ключові фактори, що визначають фізичну роботоздатність, серед яких: рівень фізичної підготовки, функціональний стан організму, енергетичний потенціал, технічна майстерність, психологічна готовність і зовнішні умови. Фізична роботоздатність формується взаємодією цих факторів, які впливають на здатність спортсменів виконувати тривалі й інтенсивні фізичні навантаження. Динаміка роботоздатності характеризується відповідними фазами: фаза мобілізаці, фаза впрацьовування, фаза гіперкомпенсації, фаза оптимальної роботоздатності, фаза субкомпенсації, фаза декомпенсації, фаза зриву (стомлення). Тривалість і вираженість зазначених фаз залежить від багатьох факторів (вік, характер роботи, організація діяльності, тип вищої нервової діяльності, досвід спортивної діяльності, мотивація та ін.). Всі методики дослідження прямих показників роботоздатності спортсменів поділяються на кількісні (метри, секунди, кілограми, очки та ін.), якісні (надійність і точність виконання конкретних фізичних вправ) і комбіновані (поряд із продуктив- ністю оцінюється надійність і точність спортивної діяльності). До непрямих критеріїв роботоздатності відносять різні клініко-фізіологічні, біохімічні та психофізіологічні показники, що характеризують зміни функцій організму у процесі роботи. Дослідження фізичної роботоздатності у підготовці легкоатлетів дозволяє оптимізувати тренувальний процес, підвищити спортивні результати та зменшити ризик травм.Документ Роль командної взаємодії в досягненні високих результатів у силових видах спорту(Гельветика, 2025) Семенович Сергій Васильович; Semenovych Serhii Vasylovych; Давидюк Ірина Василівна; Davydiuk Iryna Vasylivna; Бутенко Тетяна Валеріївна; Butenko Tetiana ValeriivnaУ статті досліджується значення командної взаємодії у процесі досягнення високих спортивних результатів у силових видах спорту. Аналізуються основні фактори, що впливають на ефективність взаємодії між спортсменами, тренерами та іншими членами команди, зокрема комунікація, мотивація, психологічна підтримка та спільні цінності. Виокремлено психо- логічні аспекти, такі як згуртованість команди, довіра між її членами та управління конфліктними ситуаціями. Особливу увагу приділено впливу тренера як лідера, який сприяє створенню позитивного мікроклімату та стимулює досягнення командою високих результатів. Зроблено висновок, що оптимізація командної взаємодії є критично важливою для розвитку особистісного потенціалу спортсменів і підвищення загальної ефективності підготовки. Отримані результати можуть бути використані для розробки практичних рекомендацій для тренерів та спортивних менеджерів у сфері силових видів спорту. Розкрито психологічні аспекти командної взаємодії, такі як згуртованість, вирішення конфліктів та створення позитивного мікроклімату. Особливу увагу приділено ролі тренера як лідера, який сприяє гармонійному функціонуванню команди. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що вдосконалення механізмів командної взаємодії є важливим чинником підвищення ефективності підготовки спортсменів. Успіх у спортивній діяльності залежить не лише від фізичних і технічних характеристик спортсмена, але й від міжособистісної взаємодії всередині команди. Взаєморозуміння, згуртованість, підтримка з боку тренера та партнерів по команді створюють сприятливе середовище для розвитку особистого потенціалу кожного члена команди. Водночас конфлікти, недостатня координація дій чи низький рівень комунікації можуть суттєво знижувати ефективність тренувального процесу та негативно впливати на результати. Наукові дослідження свідчать, що такі чинники, як емоційна підтримка, довіра, ефективне управління конфліктами та спільні цінності, є ключовими елементами успішної командної взаємодії. Однак на практиці ці аспекти часто ігноруються, що знижує потенціал команди у досягненні високих результатів.Документ Специфіка організації секційних занять оздоровчої гімнастики з учнями старших класів(Гельветика, 2025) Чередніченко Сергій Вікторович; Cherednichenko Serhii Viktorovych; Хіміч Віта Леонідівна; Khimich Vita Leonidivna; Харченко Сергій Миколайович; Kharchenko Serhii Mykolaiovych; Павленко Олег Євгенович; Pavlenko Oleh YevhenovychУ статті розглянуто основні принципи, методи та підходи до організації секційних занять оздоровчої гімнастики з учнями старших класів, враховуючи їх вікові, психофізіологічні та індивідуальні особливості. Оздоровча гімнастика як форма фізичної активності має значний потенціал для покращення функціонального стану організму, розвитку координації, гнучкості, сили та витривалості. Для старшокласників, які перебувають на етапі активного фізіологічного та психологічного розвитку, такі заняття є особливо корисними, оскільки сприяють гармонійному розвитку, зняттю стресу та підвищенню загального рівня енергії. Організація секційних занять має ґрунтуватися на принципах індивідуалізації, систематичності та доступності. Програма занять повинна включати різноманітні вправи, спрямовані на розвиток усіх груп м’язів, покращення постави, дихальної системи та загального стану здоров’я.Особливу увагу приділено техніці виконання вправ, щоб уникнути травм та забезпечити максимальну ефективність тренувань. Важливим елементом організації занять є створення комфортного психологічного клімату в групі. Учні старших класів часто стикаються з емоційними навантаженнями, пов’язаними з навчанням та соціальними взаємодіями, тому заняття оздоровчої гімнастики повинні сприяти релаксації, зняттю напруги та підвищенню самовпевненості. Використання музичного супроводу, елементів гри та групових вправ дозволяє зробити заняття більш цікавими та мотивуючими. Крім того, у статті підкреслюється роль педагога як організатора та наставника, який повинен володіти не лише професійними знаннями з фізичної культури, але й навичками комунікації з підлітками. тивність секційних занять оздоровчої гімнастики багато в чому залежить від здатності вчителя зацікавити учнів підтримувати їхню активність та сприяти формуванню позитивного ставлення до фізичної активності. У статті також розглядаються питання безпеки під час проведення занять, зокрема необхідність попереднього медичного обстеження учнів, дотримання правил техніки безпеки. Правильно побудовані секційні заняття оздоровчої гімнастики не лише сприяють розвитку фізичних якостей, але й формують в учнів старших класів усвідомлене ставлення до власного здоров’я, що є важливим елементом їхнього майбутнього життя.Документ Закордонний досвід використання методик фізичної підготовки юних футболістів у передзмагальному періоді(Гельветика, 2025) Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Буркацький Євген Олегович; Burkatskyi Yevhen OlehovychФізична підготовка є одним із ключових компонентів тренувального процесу у футболі, оскільки вона забезпечує розвиток основних фізичних якостей, необхідних для успішної участі у змаганнях. Витривалість, сила, швидкість, координація та гнучкість є основою ефективної гри у футбол, і їхній розвиток має відбуватися відповідно до вікових, фізіологічних та психологічних особливостей юних спортсменів. Особливе значення має правильне планування тренувального процесу, що враховує не лише фізичні можливості гравців, а й їхній рівень мотивації, психоемоційний стан та індивідуальні харак- теристики. Юні футболісти проходять через різні етапи фізичного, психічного та соціального розвитку, що робить неможливим застосування однакових тренувальних програм для всіх вікових категорій. Недостатня адаптація навантажень до фізіоло- гічних можливостей дітей та підлітків може призвести до перевантажень, травм або передчасного виснаження, що негативно впливає на спортивний прогрес та загальний рівень мотивації спортсменів. Саме тому важливим аспектом є розробка та впровадження науково обґрунтованих методик фізичної підготовки, які дозволяють не лише розвивати необхідні фізичні якості, а й запобігати перевтомі та травматизму. Дана стаття присвячена аналізу наукової літератури та огляду сучасних методик фізичної підготовки у дитячо-юнацькому футболі, зокрема методів, що застосовуються у передзмагальний період. Розглядаються основні концепції та підходи до розвитку фізичних якостей юних футболістів, їхній вплив на загальну ефективність тренувального процесу, а також рівень адаптації до змагальної діяльності. Окрему увагу приділено сучасним тенденціям у підготовці спортсменів, зокрема викорис- танню ігрових методик, функціонального тренінгу, високоінтенсивних інтервальних тренувань та методів, що поєднують фізичний і тактичний розвиток.Аналіз наукових досліджень демонструє, що оптимальна фізична підготовка юних футболістів базується на комплексному підході, що включає поступове збільшення навантаження, індивідуалізацію тренувального процесу та контроль відновлення. Крім того, важливу роль відіграє поєднання традиційних методів підготовки з новітніми технологіями моніторингу фізичного стану спортсменів, що дозволяє коригувати навантаження відповідно до їхніх індивідуальних особливостей. Таким чином, стаття містить детальний аналіз існуючих методик фізичної підготовки юних футболістів, їхні переваги та недоліки, а також пропонує рекомендації щодо впровадження ефективних програм підготовки у тренувальний процес дитячо-юнацьких футбольних команд.Документ Порівняльний аналіз показників змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільної боротьбі(Гельветика, 2025) Тропін Юрій Миколайович; Tropin Yurii Mykolaiovych; Голоха Валерій Леонідович; Holokha Valerii Leonidovych; Бойченко Наталя Валентинівна; Boichenko Natalia ValentynivnaВільна боротьба є одним із найдавніших і найпопулярніших видів єдиноборств, що входить до програми Олімпійських ігор та інших престижних міжнародних змагань. Цей вид спорту вимагає від атлетів високої фізичної підготовленості, відмінної координації, витривалості, сили та швидкості реакції. Аналіз змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільній боротьбі дозво- ляє визначити ключові особливості ведення сутичок, оцінити ефективність техніко-тактичних дій, а також розробити більш точні та дієві програми підготовки спортсменів. Дослідження таких аспектів є важливим для тренерів, які прагнуть підвищити результативність своїх вихованців, а також для спортивних аналітиків, які займаються вивченням тенденцій розвитку вільної боротьби, як виду спорту. Метою даного дослідження є проведення порівняльного аналізу показників змагальної діяльності чоло- віків і жінок у вільній боротьбі. Було проведено аналіз протоколів і відеозаписів Кубка України 2024 року з вільної боротьби серед дорослих. Всього проаналізовано 151 сутичку: чоловіки (n=97) і жінки (n=54). Проведені дослідження вказують на деякі схожості та відмінності у показниках змагальної діяльності борців та борчинь вільного стилю. Визначено, що найбільш виконуваними прийо- мами борців та борчинь були: в партері – перевороти накатом, в стійці – проходи в ноги та звалювання. Кількість набраних балів більша в стійці, ніж в партері та технічних балів більш, ніж нетехнічних, як у борців, так у борчинь. Найбільша кількість набра- них балів припадає на першу хвилину сутички (у борців – 23,18% від всіх набраних балів, у борчинь – 39,28%). Варто відзначити, що кількість набраних балів зменшується з кожної хвилини сутички і у борців, і у борчинь. Це можливо пояснити, що перші хвилини є важливими в досягнення перемоги в сутички. Середня кількість набраних балів в сутички достовірно вище (p<0,05) у борців (9,34 балів), чим у борчинь (8,20 балів). А індекс успіху найбільший у борчинь (2,48), ніж у борців (2,19), але ця різниця недостовірна (p>0,05). Отримані результати допоможуть тренерам оптимізувати тренувальний процес борців і борчинь вільного стилю.Документ Фізична підготовленість футболістів-початківців на етапі базової підготовки(Гельветика, 2025) Хриплюк Олександр Петрович; Khrypliuk Oleksandr Petrovych; Крот Анатолій Сергійович; Krot Anatolii Serhiiovych; Вегнер Олег Іванович; Vehner Oleh IvanovychУ даній статті вказується, що в Україні щороку з’являється все більше спортивних секцій, зокрема футбольних. Незважаючи на непросту епідеміологічну ситуацію попередніх років, постійні карантини та три роки війни, дитячі спортивні секції відкривають свої двері для все більшої кількості відвідувачів. Фізичному розвитку та фізичній підготовленості підлітків відво- диться особлива роль. Заняття рухливою активністю вивчалося відомими вченими протягом попередніх десятиліть, але зараз вимагає нового та особливого підходу. Обираючи спортсменів-школярів до футбольного клубу, а згодом до участі у змаганнях, головну увагу приділяють не тільки фізичній витривалості та досконалості, але й техніці гри, рівню теоретико-методичних знань, стресостійкості та психологічній готовності як до перемоги, так і до поразки у грі. Фізична підготовленість футболістів на етапі базової підготовки є одним із головних компонентів, які мають впливають на результат проведення змагань. Високий рівень фізичних навантажень в певній мірі визначає структуру фізичної підготовленості. Фізична підготовка у спортивній діяльності, зокрема у футболі повинна відповідати розвитку тих рухових якостей, які мають впливають на майстерність гравця у ігровій діяльності. Основу структури фізичної підготовленості футболістів-початківців складають такі фізичні якості як: стартова, абсолютна і дистанційна швидкості, загальна і швидкісна витривалості, сила і швидкісно-силові якості. Підготовка юних футболістів базується із урахуванням сучасних тенденцій розвитку футболу. Зросло значення колек- тивного початку гри, що ґрунтується як на розширенні універсальних можливостей гравців, так і на успішному поєднанні їх високих індивідуальних якостей у грі. При цьому універсальним вважається футболіст, який вміє бездоганно зіграти на своєму місці й, за потреби – добре на будь-якому місці і в обороні і в атаці. Відзначається вміння футболістів підтриму- вати належний темп гри, її інтенсивність. Фізична діяльність характеризується різноманітними діями. Головними формами фізичної діяльності є: біг різної інтенсивності з м’ячем і без цього, ходьба, стрибки, удари по м’ячу, зупинки, падіння, фінти, єдиноборства. Будь-який вид спортивної підготовки (фізичної, технічної, тактичної, психологічної, атлетичної) забезпечується підбором певних засобів, методів, навантажень. Фахівцям відомо, що на базових етапах тренування юних футболістів паралельний розвиток сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості дає належні результати. Загальна фізична підготовка передбачає гармонійний розвиток фізичних якостей. Постає необхідність комплексної оцінки даних здібностей, що мають вплив на належний рівень фізичної підготовленості. Гравці, які знаходяться на етапі базової підготовки повинні демонструвати належні показники у змаганнях з футболу.Документ Інтервальне тренування НІІТ для корекції надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку(Гельветика, 2025) Шинкарьова Олена Дмитрівна; Shynkarova Olena Dmytrivna; Шинкарьов Сергій Іванович; Shynkarov Serhii Ivanovych; Брусак Олександр Михайлович; Brusak Oleksandr MykhailovychВ статті розглянуто проблему надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку та її вирішення засобами фітнес-технологій. Останні десятиліття надмірна маса тіла та ожиріння набули статусу одних із найактуальніших проблем охорони здоров’я, що суттєво впливають на якість життя жителів країн світу. Одним із перспективних напрямків підвищення ефективності фізичного виховання є впровадження сучасних методик та засобів, які активно застосовуються у сфері фізичної культури, спорту та фітнес-індустрії. Особливо ефективним є метод інтервального тренування, який набув популярності у фітнес-індустрії завдяки здатності покращувати емоційний стан учасників, підтримувати стійкий інтерес до занять та значно підвищувати рівень фізичної підготовленості. Мета дослідження – обґрунтувати доцільність використання засобів інтервального тренування НІІТ для корекції надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку. У контексті дослідження було проведено педагогічний експеримент з жінками 21-35 років, які займаються у фітнес-клубі «Sport Life» міста Київ у кількості 36 осіб. За результатами анкетування популярність фітнес-технологій серед жінок 21-35 років та оптимальним видом фітнесу для досягнення своєї мети визначено силове фітнес-тренування. Тому було розроблено програму інтервального тренування високої інтенсивності НІІТ для корекції надлишкової маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку, розраховану на 6 місяців. Після проведеного педагогічного експерименту було зафіксовано значні покращення антропометричних показників. Відповідно, «Окружність грудної клітини» зменшилась на 8,7%, «Окружність талії» – на 7,2%, «Обвід сідниць» – на 6,9%, «Обхват правого стегна» зменшився на 4,8%, «Обхват лівого стегна» – на 4,7%, а «Обхват правого плеча» – на 6,6%, «Обхват лівого плеча» зменшився на 6,3%. Вага тіла показала також суттєве покращення, зменшившись на 14,8%. Висновки. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність застосованої методики з корекції маси тіла у жінок першого періоду зрілого віку засобами інтервальної програми «НІІТ». Дані розробки можуть бути рекомендовані спеціалістам у галузі спортивно-оздоровчих технологій. На основі опрацьованих даних, отриманих у ході педагогічного експерименту, жінки отримали рекомендації щодо підтримання своїх результатів після проходження курсу.Документ Фізичне виховання дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання(Гельветика, 2025) Балашов Дмитро Іванович; Balashov Dmytro Ivanovych; Колеснік Ірина Володимирівна; Kolesnik Iryna VolodymyrivnaУ статті розглянуто ефективність впровадження організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку фізичних якостей та підвищення рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи засобами фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Проведені дослідження та передовий педагогічний досвід, описаний у науковій літературі, показують, що основними причинами неефективності фізичного виховання в дистанційному навчанні є низька цифрова грамотність та володіння технологіями дистанційного навчання вчителя, відсутність у дітей мотивації до навчання та складність навчатися вдома; несвідоме ставлення учасників навчально-виховного процесу (батьків, учнів, деяких учителів) до фізичного виховання; технічні питання. Мета дослідження – проаналізувати та перевірити ефективність організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку фізичних якостей та підвищення рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи засобами фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Розроблено організаційно-методичні рекомендації щодо покращення фізичної підготовленості, зокрема розвитку основних фізичних якостей (сила, швидкість, гнучкість, витривалість, спритність) та рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи в умовах онлайн за допомогою впровадження новітніх інформаційних технологій на уроці фізичної культури. У ході проведення формувального педагогічного експерименту з метою перевірки ефективності впровадження організаційно-методичних рекомендацій на покращення фізичної підготовки дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання впродовж експерименту в першому та другому класах було проведено тестування з розвитку основних фізичних якостей для визначення рівня фізичного розвитку дітей. Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що зміни показників фізичної підготовленості та рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи мають високий рівень статис- тичної значущості.Документ Силовий фітнес як ефективний засіб покращення психоємоційного стану здобувачів ЗВО(Гельветика, 2025) Бейгул Ігор Олегович; Beihul Ihor Olehovych; Бейгул Олена Миколаївна; Beihul Olena Mykolaivna; Гладощук Олександр Григорович; Hladoshchuk Oleksandr Hryhorovych; Падалко Валерій Іванович; Padalko Valerii IvanovychУ статті розглянуто вплив занять силовим фітнесом на психоемоційний стан студенток ЗВО на заняттях з фізичної культури і спорту. Показано, що силовий фітнес має високу емоційну складову та широкий арсенал рухової активності, а також чинить позитивний вплив на відновлення функціонального й психічного стану студентської молоді. Мета дослідження. Дослідити влив занять силовим фітнесом на психоемоційний стан студенток закладів вищої освіти. Матеріал і методи дослі- дження. Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи: теоретичні; емпіричні; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь студентки 1-2 курсів, віком 17–19 років. Студентки були поділені на дві групи: КГ – контрольна група (n=43) та ЕГ – експериментальна група (n=45). Контрольна група займалася за загальноприйнятою програмою з фізичної культури, а експериментальна група займа- лася на заняттях силовим фітнесом. Заняття проводилися два рази на тиждень, протягом 8 місяців. Результати. Отримані результати студенток контрольної та експериментальної груп до початку формуючого експерименту показали,що показники домінуючого психічного стану (ДС–8) були майже однакові, при відсутності достовірних (р>0,05) відмінностей. Після про- ведення формуючого експерименту аналіз динаміки показників домінуючого психічного стану (ДС-8) виявив позитивні зміни в обох досліджуваних групах. У студенток контрольної групи відмічені незначні недостовірні (р>0,05) зміни. У студенток експериментальної групи спостерігалося істотне достовірне (р<0,05–<0,01) покращення усіх досліджуваних показників. Висновки. Підводячи підсумок впливу занять силовим фітнесом на психоемоційну сферу студенток закладу вищої освіти, можна констатувати, що застосування засобів силового фітнесу на заняттях з фізичної культури і спорту викликає більш позитивні зміни в психіці, формує стійкий, бадьорий, активний стан, сприяє формуванню позитивних емоцій та забезпечує високу самооцінку дівчат.Документ Використання цифрових технологій на уроці фізичної культури в умовах Нової української школи(Гельветика, 2025) Гейтенко Владислав Володимирович; Heitenko Vladyslav Volodymyrovych; Шинкарьов Сергій Іванович; Shynkarov Serhii Ivanovych; Шинкарьова Наталія Геннадіївна; Shynkarova Nataliia HennadiivnaУ статті розглянуто використання та впровадження цифрових технологій у навчальний процес на уроках фізичної культури в умовах Нової української школи (НУШ). Змінювані освітні стандарти та сучасні тенденції цифровізації навчання вима-гають пошуку нових підходів до організації уроків, спрямованих на підвищення мотивації учнів, покращення якості навчання та моніторингу фізичної активності.Проведений аналіз наукової літератури, щодо дослідження ефективних цифрових технологій, визначив, що для підвищення якості проведення уроків фізичної культури можна використовувати мобільні додатки для відстеження фізичної активності (наприклад, google fit, myfitnesspal, adidas running), що дозволяють учням контролювати кількість пройдених кроків, витрачені калорії та рівень фізичного навантаження. Фітнес-браслети та розумні годинники, які забезпечують індивідуальний контроль частоти серцевих скорочень учнів. Інтерактивні платформи та відеоуроки (youtube, fiton, nike training club), що допомагають урізноманітнити навчальний процес, демонструючи правильну техніку виконання вправ. Віртуальна та доповнена реальність, які дозволяють проводити інтерактивні заняття та моделювати урок фізичної культури. Онлайн-щоденники фізичної активності, що допомагають вчителю ефективно оцінювати успішність учнів та аналізувати їхню фізичну підготовку.Дослідження підтверджує, що використання цифрових технологій на уроках фізичної культури сприяє підвищенню зацікав-леності школярів у фізичній активності, індивідуалізації навчального процесу та формування здорового способу життя. Інте-грація таких технологій забезпечує нові можливості для оцінки та корекції фізичних, технічних, тактичних умінь та навичок учнів, а також для організації дистанційного навчання. Інтеграція цих інновацій узгоджується з концептуальними засадами Нової української школи, що спрямована на формування всебічно розвиненої особистості з високим рівнем фізичного розвитку. Проте досягнення максимального ефекту можливе за умови володіння педагогом інформаційними та інтерактивними технологіями в освітньому процесі, а також забезпечення належного рівня матеріально-технічної бази.Документ Теоретичні засади розвитку рухових якостей дітей молодшого шкільного віку на уроках фізичної культури(Гельветика, 2025) Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych; Веліканов Олексій Олександрови; Velikanov Oleksii OleksandrovyУ статті розглянуто теоретичні засади розвитку рухових якостей дітей молодшого шкільного віку на уроках фізичної культури. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку ефективних методів і підходів до фізичного виховання, спрямованих на гармонійний розвиток дитини, формування її рухових навичок та загального фізичного здоров’я. Молодший шкільний вік визнається ключовим етапом у становленні рухових якостей, оскільки саме в цей період відбувається активний розвиток опорно-рухового апарату, нервової системи та координаційних здібностей. У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення рухових якостей, серед яких виділяють швидкість, силу, витривалість, гнучкість та координацію. Особливу увагу приділено психофізіологічним особливостям дітей молодшого шкільного віку, які впливають на процес навчання руховим діям. Визначено, що розвиток рухових якостей має базуватися на принципах індивідуалізації, доступності, система-тичності та послідовності, що забезпечує ефективне засвоєння рухових навичок та формування позитивного ставлення до фізичної активності.Автори статті пропонують комплекс педагогічних умов, спрямованих на оптимізацію процесу розвитку рухових якостей. Серед них: використання ігрових методів навчання, застосування диференційованого підходу до кожного учня, інтеграція різноманітних форм рухової активності (ігри, естафети, вправи на координацію тощо). Особливий акцент робиться на важ-ливості створення мотиваційного середовища, яке стимулює дітей молодшого шкільного віку до активного включення в рухову діяльність. Стаття також містить рекомендації щодо організації уроків фізичної культури, які сприяють розвитку рухових якостей дітей. Важливим аспектом є використання інноваційних технологій, таких як мультимедійні засоби, для підвищення інтересу дітей молодшого шкільного віку до фізичної активності.Результати дослідження можуть бути корисними для вчителів фізичної культури, методистів та науковців, які займа-ються проблемами фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Стаття підкреслює необхідність подальших досліджень у цій галузі для розробки нових методик та підходів, що забезпечать всебічний розвиток рухових якостей учнів початкових класів.Документ Шляхи підвищення рівня здоров'я та фізичної підготовленості учнівської молоді(Гельветика, 2025) Іваній Ігор Володимирович; Ivanii Ihor Volodymyrovych; Терещенко Марина Сергіївна; Tereshchenko Maryna SerhiivnУ статті розглядаються основні шляхи підвищення рівня здоров’я та фізичної підготовленості учнівської молоді, що включають комплексний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності в закладах загальної середньої освіти. Автори акцентують увагу на необхідності інтеграції сучасних методик фізичного виховання, які враховують інтереси та фізичні можливості учнів. Серед таких підходів виділяються: використання інтерактивних методів навчання, впровадження ігрових та змагальних елементів, а також індивідуалізація навчальних програм. Важливим питанням є мотивація учнівської молоді до регулярних фізичних навантажень через створення позитивного середовища для занять спортом. Власне окрема увага приділяється розвитку позаурочної фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема організації спортивних секцій, туристичних походів, фізкультурно-масових заходів, які сприяють не лише покращенню фізичної підготовленості, а й розвитку комунікативних навичок та соціальної активності учнівської молоді. Важливим чинником успіху є залучення родини до процесу фізичного виховання, оскільки сімейні традиції здорового способу життя значно впливають на формування відповідних звичок у дітей та підлітків. У статті підкреслюється значення медико-профілактичних заходів, спрямованих на попередження захворювань та підтримку оптимального рівня фізичного стану учнів. Регулярні медичні огляди, діагностика фізичного розвитку та корекція навантажень відповідно до стану здоров’я є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я молоді. Також автори обґрунтовують необхідність підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері фізичного виховання, що дозволить ефективно впроваджувати сучасні підходи до організації фізкультурно-оздоровчої роботи. Важливим є забезпечення закладів загальної середньої освіти сучасним спортивним інвентарем та створення відповідних умов для занять фізичною культурою. Підвищення рівня здоров’я та фізичної підготовленості учнівської молоді є багатоаспектним завданням, яке вимагає спільних зусиль педагогічних колективів, медичних працівників, батьків та самих учнів. Реалізація запропонованих шляхів дозволить не лише покращити фізичний стан учнівської молоді, а й сприятиме формуванню ціннісного ставлення до здоров’я як основи успішного життя.