Олімпійський та паралімпійський спорт

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13258

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 62

The Influence of Changes in Competition Rules on Tacticsof Weight Category Choice in Wrestling
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Zadorozhna Olha Romanivna; Kozhokar Maryna Vasylivna; Pervukhina Svitlana Myroslavivna; Golovachuk Valentina Volodymyrivna; Задорожна Ольга Романівна; Кожокар Марина Василівна; Первухіна Світлана Мирославівна; Головачук Валентина Володимирівна
The article presents the types and speciﬁcs of tactics of the weight category choice in women’s, freestyle and Greco-Roman wrestling.In modern scientiﬁc papers participation tactics of athletes in the competition system is covered fragmentally. Moreover, tactics of weight category choice is not described at all. We analyzed the dynamics of performances and results of 72 elite wrestlers who won gold,silver and bronze medals at the Games of XXXI Olympiad 2016 in Rio de Janeiro in diﬀerent weight categories (four athletes in each one). In general, we compared the results of 24 women, 24 freestyle and 24 Greco-Roman wrestlers. There were discovered eight types of tactics which athletes used during four seasons in 2013–2016 Olympic cycle. Some types provided performances only in one Olympic weight category, while others were connected with participation in tournaments in two or even three weight categories during the same season. In all cases elite wrestlers used one weight category (mainly an Olympic one) as prior, while one or two weight categories were considered as additional. We established that the choice of the particular weight category depended on the speciﬁcs of the Olympic qualiﬁcation system-2016, the prospects of obtaining the Olympic quota place in the International Qualiﬁcation Tournaments and the results demonstrated at oﬃcial international events in various weight categories. It was also discovered that in 2013 and 2016 the most popular was a tactics that involved performances in one prior Olympic weight category (70.83% of wrestlers used it). In 2014 and 2015 some athletes (1.39–11.11%) performed in the prior weight category and used one or two of them as additional. The largest number of tactics was used by representatives of women’s and freestyle wrestling as the upper limits of weight categories were changed more than in Greco-Roman wrestling.
Аналіз взаємозв’язку активності матчу й фізіологічної реакції тенісисток в одиночному розряді
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Євтифієва Ірина Ігорівна; Донець Юрій Георгійович; Недбайло Ірина Анатоліївна; Хірний Сергій Володимирович; Бороган Віктор Вікторович; Yevtyfiieva Iryna Ihorivna; Donets Yurii Heorhiiovych; Nedbailo Iryna Anatoliivna; Khirnyi Serhii Volodymyrovych; Borohan Viktor Viktorovych
Тенісна гра характеризується техніко-тактичними діями високої інтенсивності з інтервальним навантаженням. Установлено, що жіночий теніс відрізняється від чоловічого тривалішими розіграшами (тобто більшою кількістю виконаних ударів під час розіграшу), але меншою інтенсивністю навантажень під час виконання ударів, має більший відсоток невимушених помилок і менший відсоток виграних геймів на подачах. Проаналізовано, що фізичні аспекти гри впливають на гострі фізіологічні реакції під час виконання ударів на корті, характер активності гри може впливати на фізіологічні потреби гравціві з більш високою концентрацією лактату в крові в матчах із більш тривалими розіграшами м’яча. Метою дослідження було оцінити фізіологічне навантаження й індивідуальні особливості активності гри в дівчат-юніорів, які займаються тенісом. У дослідженні брали участь 8 професійних тенісисток, середній вік яких становив 17,3 року. Аналіз активності проводився підчас матчів, серцевий ритм і концентрація лактату вимірювалися під час перерв. Середні значення характеристик активності гравців були такі: тривалість розіграшу – 8,2 с, час відпочинку між розіграшами – 17,7 с, ефективний час гри – 21,9%, ударів за розіграш – 2,7, змін напрямку за розіграш – 2,3. Серцевий ритм і концентрація лактату під час матчів становили, відповідно,161 уд/хв та 2,0 ммоль/л. Проаналізовано, що значення серцевого ритму були вищими під час подачі (166 уд/хв) порівняно з розіграшем (156 уд/хв), тоді як концентрації лактату не відрізнялися. Доведено, що на фізіологічні відповіді, пов’язані з матчевою грою, вплинули характеристики матчу (тривалість розіграшу, кількість ударів за розіграш та зміни напрямку; серцевий ритм був вищий під час подачі). Результати дослідження можуть бути використані для розроблення протоколів інтервальних тренувань для молодших гравців.
Аналіз енергетичних механізмів та оптимізація тренувальних навантажень у молодих плавчих
(Гельветика, 2024) Білов Сергій Олександрович; Bilov Serhii Oleksandrovych; Тищенко Валерія Олексіївна; Tyshchenko Valeriia Oleksiivna
Важливим для розуміння специфіки спортивної підготовки в 10-11 років фізіологічного розвитку є комплексний аналіз та оптимізації тренувальних навантажень для молодих плавців означенного критичного періоду. З огляду на інтенсивні зміни в організмі, що відбуваються на цьому етапі життя, ретельне дослідження енергетичних систем та адаптація тренувальних методик значно підвищують ефективність підготовки та сприяють здоровому розвитку юних атлетів. Дослідження відіграє ключову роль у визначенні найбільш ефективних підходів до тренувань, спрямованих на максимальне використання потенціалу молодих спортсменів, при цьому мінімізуючи ризик травм та перетренованості. Мета дослідження – здійснити аналіз показ-ників спеціальної фізичної підготовленості юних плавчих. Об’єкт дослідження – тренувальний процес на етапі попередньої базової підготовки. Предмет дослідження – показники спеціальної фізичної підготовленості плавчих 10-11 років. Методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної літератури та матеріалів мережі Інтернет; педагогічні дослідження; педа-гогічне тестування; методи математичної статистики. Результати дослідження. Проведено глибинний аналіз показників спеціальної фізичної підготовленості молодих плавчих віком 10-11 років, що виявив низку ключових відкриттів, маючих значний теоретичну та практичну зацікавленість. Результати пропливання дистанції 25 м вільним стилем (16,87±0,17 с) продемон-стрували високу активність анаеробно-алактатного механізму, що підкреслило важливість розробки тренувальних вправ, націлених на підвищення швидкості та експлозивної сили, які є критичними для коротких дистанцій. Середній час на дистанції 800 м вільним стилем (799,42±7,33 с) вказано на домінуючу роль аеробного енергозабезпечення в тривалих зусиллях. Виділення цього аспекту має пряме відношення до планування тренувальних сесій з метою підвищення загальної витривалості та здат-ності до довготривалих фізичних навантажень. Прогресивне зростання часу пропливання в кожному наступному відрізку з інтервалом відпочинку 15 с свідчило про поступову втрату працездатності через акумуляцію втоми, що вимагало особливої уваги до стратегій відновлення та раціонального розподілу навантажень у тренувальному процесі. Висновки. Дослідження підкреслює критичну роль адекватного відновлення та стратегічного управління енергетичними ресурсами для підтримання високої працездатності в умовах змагань, вказують на необхідність розробки тренувальних програм, спрямованих на підви-щення толерантності до лактату та оптимізацію процесів відновлення, щоб максимізувати спортивний потенціал плавців.
Аналіз нормативно-правової бази щодо кількості видів спорту, визнаних в україні за період 2001-2024 років
(Гельветика, 2024) Ворона Віта Вікторівна; Vorona Vita Viktorivna; Скрипка Ірина Миколаївна; Skrypka Iryna Mykolaivna; Бугрій Станіслав Володимирович; Buhrii Stanislav Volodymyrovych
Вагомим показником розвитку виду спорту в країні є залученість до занять цим видом спорту значної кількості різних груп населення. На рівні держави існують механізми, які сприяють популяризації різних видів спорту, втому числі і за рахунок їх включення до реєстру (переліку) визнаних видів спорту в Україні та надання державної підтримки. Мета – про-аналізувати нормативно-правову базу і відстежити динаміку офіційного визнання різних видів спорту на рівні держави у період з 2001 року по 2024 рік. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, нормативно-правової бази Верховної Ради України та профільного Міністерства, методи статистичного аналізу. Результати. Аналіз нормативно-правової бази Верховної ради України, а саме наказів «Про затвердження Переліку видів спорту, що визнані в Україні» і «Про затвер-дження Реєстру визнаних видів спорту в Україні» 2001, 2012 і 2015 років зі значною кількістю дозволив чітко визначити кількість видів спорту та зміни щодо їх включення і виключення з переліку і реєстру. Висновки. За період з 2001 і на поча-ток 2024 року спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення кількості видів спорту в країні. Кількість зареєстро-ваних олімпійських видів спорту зросла з 52 до 56. Перелік видів спорту осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку розширився з 35 до 45 видів. Найбільші зміни щодо вне-сення видів спорту до реєстру стосувалися неолімпійських та національних видів спорту. Їх кількість за означений період зросла майже вдвічі з 70 до 120. Загальна кількість видів спорту визнаних в Україні за досліджуваний період зросла з 157 до 221. Значне різноманіття визнаних видів спорту і їх постійне кількісне збільшення, позитивно впливає на залученість населення до занять спортом. Офіційно визнаний вид спорту отримує право на державну підтримку і, як наслідок, на проведення офіційних змагань, створення національних команд для виступу за кордоном, присвоєння спортивних звань, фінансування і розвиток інфраструктури тощо.
Аналіз планування спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів осіб з інвалідністю в україни за період 2020-2024 років
(Гельветика, 2024) Ворона Віта Вікторівна; Vorona Vita Viktorivna; Лазоренко Сергій Анатолійович; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Петренко Наталія Володимирівна; Petrenko Nataliia Volodymyrivna
Залучення осіб з інвалідністю до занять фізичною культурою і спортом залишається актуальним питанням сьогодення. На рівні держави створюються механізми для подолання існуючих фізичних, соціальних, психологічних, економічних, інсти-туційних, логістичних і комунікаційних барʼєрів для осіб даної категорії, проводяться різноманітні заходи, спрямовані на їхню соціальну інтеграцію, фізичну реабілітацію, розвиток спортивних навичок та участь у змаганнях. Метою дослідження є здійснити аналіз нормативно-правової бази щодо планування спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів осіб з інвалід-ністю в України за період 2020-2024 років. Методи дослідження: аналіз наукових джерел, нормативно-правової бази Вер-ховної Ради України та профільного Міністерства, методи статистичного аналізу. Результати. Аналіз нормативно-пра-вових актів Верховної ради України дозволив констатувати, що на сьогодні в Україні спортивні і фізкультурно-оздоровчі заходи для осіб з інвалідністю інтегровані в національну Стратегію розвитку фізичної культури і спорту через різноманітні державні програми, законодавчі норми та інституційні механізми. У рамках цієї стратегії були розроблені та впроваджені плани заходів, спрямовані на залучення осіб з інвалідністю до фізкультурно-спортивної реабілітації та підготовки спортс-менів до участі в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх. Протягом 2020-2024 років було заплановано 1799 спортивних змагань, 3161 навчально-тренувальних і 143 реабілітаційно-спортивних зборів, а їх кількість варіювалася залежно від року і мала загальну тенденцію до збільшення з року в рік. В Єдиному календарному плані приділяється значна увага спортивним заходам для осіб з інвалідністю, що підтверджується зростанням кількості змагань на 19,5% у 2024 році, порівняно з 2020 роком. Кількість запланованих заходів з підготовки спортсменів зросла на 38,8-60,9% за останні чотири роки. Таким чином, за останні 5 років спостерігається тенденція до збільшення кількості спортивних заходів для осіб з інвалідністю. Водночас кількість спеціально запланованих фізкультурно-оздоровчих заходів для даної категорії осіб за досліджуваний період зали-шається незмінною.
Аналіз пріоритетних форм і засобів фітнесу в процесі фізкультурно-оздоровчих занять чоловіків молодого віку
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бермудес Діана Валеріївна; Гордієнко Вадим Анатолійович; Bermudes Diana Valeriivna; Hordiienko Vadym Anatoliiovych
Останніми роками в Україні складна соціальна, культурна й економічна ситуація, яка зумовлена повномасштабним вторгненням і військовою агресією російської федерації. Це призвело до соціально-економічних змін у суспільстві, зміни мотивів і ціннісних орієнтацій у системі загальносуспільних відносин, а також стало основною причиною затяжного психоемоційного стресу значного відсотка українців, що зумовлює зниження адаптаційних механізмів, які підтримують здоров’я і працездатність організму, тому важливим є питання свідомого розуміння цінностей здоров’я і здорового способу життя, дотримання принципів здоров’язбережувальної поведінки. Президент України Володимир Зеленський наголосив: «Фізичне виховання та спорт залишаються одним з напрямків підтримки здоров’я людини, здоров’я нації, міцності українців та українок. Фізична культура і спортивне виховання – це не розваги сьогодні. Це одна з основ безпеки…» У ході теоретичного аналізу наукової й методичної літератури вивчено питання основних дефініцій поняття «фітнес», проаналізовано результати наукових пошуків фахівців у сфері фізичної культури і спорту, з’ясовано проблематику, цінності норм та ідеалів і філософію фітнесу. Для розуміння сутності фізкультурно-оздоровчих занять на підставі досліджень різних авторів з’ясовано й охарактеризовано фітнес-технології, що спрямовані на підвищення рухової активності серед чоловіків молодого віку. Визначено пріоритетні форми й засоби фітнесу в процесі фізкультурно-оздоровчих занять чоловіків молодого віку, а також досліджено вплив засобів спортивних ігор. Узагальнене дослідження різних авторів дало змогу дійти висновку, що завдання оздоровлення й гармонійного розвитку особистості в процесі впровадження різних фітнес-технологій дає можливість охарактеризувати фізкультурно-оздоровчу діяльність із використанням засобів ігрових видів спорту як ігрову фітнес-технологію.
Аспекти навчання консультуванню з харчування майбутніх фахівців фізичної культури і спорту
(Гельветика, 2024) Паришкура Юлія Володимирівна; Paryshkura Yuliia Volodymyrivna; Підлужняк Олександр Іванович; Pidluzhniak Oleksandr Ivanovych; Магула Олександр Степанович; Mahula Oleksandr Stepanovych; Гаврилова Надія Михайлівна; Havrylova Nadiia Mykhailivna; Гетьман Лариса Миколаївна; Hetman Larysa Mykolaivna
Метою даної роботи є актуалізація навчання консультуванню з харчування майбутніх фахівців Фізичної культури та спорту у процесі опанування освітнього компонента «Спортивне харчування». Важливими аспектами для здобувачів вищої освіти освітнього ступеню Бакалавр є ознакомленная з аспектами консультування із харчування у навчально-тренувальному процесі у спорті та фітнесі, зокрема у розумінні значення вітамінів, їх функціях і дії з іншими добавками, для покращення когнітивних функцій у тому ж числі. Більшість осіб, що займаються спортом та фітнесом переконані у тому, що єдиний спосіб досягти гарного результату – це тренування та споживання відповідних препаратів для покращення фізичного стану на функцій організму. Вони черпа-ють інформацію засобом рекомендацій, тих, хто займається фізичними вправами поряд з ними довший час та через мережу інтернет. Хоча насправді це далеко не так, адже важливими факторами, які впливають на результат у спорті та фітнесу є наступні: відсутність стресу (емоційного та нервового перенапруження), відпочинок і сон, раціональне харчування та спо-живання харчових добавок для покращення діяльності організму. Відтак, це слід робити через призначення лікарями та кон-сультування фахівцями фізичної культури та спорту. Вивчення особливостей дії вітамінів та опрацювання аспектів консультування з харчування є важливим етапом підго-товки бакалаврів спеціальності 017 Фізична культура та спорт.Мета роботи. Актуалізація знань про дію вітамінів у функціонауванні організму при застосуванні препаратів для покра-щення когнитивних функцій, концентрації та уваг що є вкрай важливим у консультуванні з харчування майбутніми фахівцями фізичної культури та спорту.Методологія. Теоретичні основи фізіології, біохімії та гігієни харчування. Основи раціонального та збалансованого харчування.Завдання дослідження. Вивчення літературних джерел і їх аналіз, інтерпретація, узагальнення, актуалізація.Матеріали та методи. Метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури.Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні та актуалізації питань з особливостей у консульуванні з харчування для майбутніх фахівців Фізичної культури та спорту, шо розширить їх знання у галузі та сприятимуть формуванню профе-сійних компетентностей для консультування з харчування. Висновки. Відтак, під час роботи з літературою з актуалізації знань про дію вітамінів у функціонауванні організму при застосуванні препаратів для покращення когнитивних функцій, концентрації та уваги виявлено важливість розуміння дії вітамінів та їх функціями у роботі з іншими харчовими добавками, що є вкрай важливим у консультуванні майбутніми фахів-цями Фізичної культури та спорту.
Вестибулярна стійкість у процесі розвитку координаційних здібностей у дітей 5–6 років
(2023) Балашов Дмитро Іванович; Balashov Dmytro Ivanovych
Стаття присвячена дослідженню рівня вестибулярної стійкості дітей старшого дошкільного віку та вивченню вплив у вестибулярної стійкості дітей на рівень розвитку їхніх координаційних здібностей. Серед усіх фізичних здібностей найактуальнішим для цієї вікової групи є розвиток координаційних здібностей. По-перше, саме розвиток координації впливає на покращення моторики дитини та засвоєння нею багатьох рухових навичок. По-друге, на старший дошкільний вік припадає сенситивний період для розвитку координаційних здібностей. Мета дослідження – вивчити вплив вестибулярної стійкості на рівень розвитку координаційних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури за проблематикою дослідження, тестування, методи математичної статистики. За результатами тестування вестибулярної стійкості діти були умовно поділені на три групи: з нормальними показниками; із середніми показниками; з низькими або нульовими показниками. Після проведення тестування для оцінки рівня розвитку координаційних здібностей дітей було підраховано середню оцінку за виконання трьох тестових вправ на координацію. У ході проведеного дослідження було з’ясовано, що рівень вестибулярної стійкості більшості дітей віком 5–6 років пере-буває на рівні нижчому за середній і лише у невеликої кількості дітей він досягає фізіологічної норми для цього віку. Причиною цього може бути насамперед недостатність рухової активності, адже рух всебічно впливає на органи людини і цей вплив неодмінно важливий для дитячого організму, що росте та розвивається. Отже, необхідно звернути особливу увагу на те, чи досить приділяється уваги фізичному вихованню дітей, а також на зміст тих програм з фізичного виховання, за якими нині працюють дошкільні навчальні заклади.
Вивчення залежності між показниками психічного розвитку та фізичної підготовленості в дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку
(2023) Гвоздецька Світлана Володимирівна; Hvozdetska Svitlana Volodymyrivna; Довгопол Маргарита Олегівна; Dovhopol Marharyta Olehivna
Статтю присвячено проблемі вивчення особливостей психічного розвитку та фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Встановлено, що діти із затримкою психічного розвитку мають низькі показники як психічного розвитку, так і фізичної підготовленості порівняно зі своїми нормально розвинутими однолітками. Особливо це стосується таких психофізичних показників, як спритність і мислення. Встановлено зв’язок між показниками психічного розвитку та фізичної підготовленості в дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Визначення взаємозалежності зазначених показників проводилося на підставі данихкореляційного аналізу. У результаті досліджень були виявлені статистично достовірні зв’язки між показниками спритностіта сформованості функції мислення в дітей цієї категорії. Визначено певні закономірності між сформованістю психічної функції мислення та розвитком спритності в дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Так, чим вищий рівень сформованості показників аналізу, синтезута процесів узагальнення, тим вищий рівень розвитку точності рухів, динамічної рівноваги, точності просторових перемі-щень, комплексного прояву координаційних здібностей. Спостерігається зв’язок між сформованістю зорово-просторовогоорієнтування (як на об’ємних, так і на площинних предметах) та рівнем розвитку спритності в дітей із затримкою психічногорозвитку. Зв’язок від’ємний: скорочення часу виконання завдання на сформованість зорово-просторового орієнтування пов’язане з підвищенням результативності в тестових вправах на спритність. Проведене експериментальне дослідження не вичерпало розгляд усіх аспектів проблеми вивчення особливостей психічного розвитку та фізичної підготовленості дітей цієї категорії. Перспективи подальших наукових розвідок ми вбачаємо в пошуках та вдосконаленні методики проведення занять із фізичної культури з дітьми старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.
Використання засобів цілеспрямованого впливу як педагогічна умова розвитку здібності до збереження рівноваги
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Бермудес Діана Валеріївна; Ткаченко Катерина Сергіївна; Bermudes Diana Valeriivna; Tkachenko Kateryna Serhiivna
Для сучасної акробатики характерна напруженість змагальної діяльності й тренувального процесу, постійне підвищення координаційної складності вправ і необхідність формування стійких і надійних технічних навичок. Тому важливим є дослідження використання різних засобів цілеспрямованого впливу для розвитку здібності до збереження рівноваги в дівчат 7−9 років, які займаються акробатикою. Ми розробили, упровадили й експериментально перевірили комплекс вправ із використанням сучасного обладнання для розвитку здібності до збереження рівноваги в дівчат 7−9 років, які займаються акробатикою. На основі отриманих результатів можна зробити висновки, що в результаті проведеного експерименту рівень розвитку здатності до рівноваги підвищився в досліджуваних акробаток як контрольної, так й експериментальної груп. У дівчат контрольної групи статистично значущих змін не спостерігалося, тоді як у дівчат експериментальної групи відбувся статистично значущий приріст результату в усіх контрольних тестах. У контрольних тестах, які передбачали утримання ноги вперед або вбік, результати обох груп дівчат були вищими, коли елемент виконувався на опорній лівій нозі. Навпаки, у контрольних тестах, що передбачали утримання ноги назад, результати акробаток були кращими під час виконання цієї групи елементів на опорній правій нозі. При цьому ця статистика залишилася й після проведення експерименту. Розроблений і впроваджений комплекс вправ із використанням сучасного обладнання для розвитку здібності до збереження рівноваги в дівчат 7−9 років, які займаються акробатикою, дав змогу покращити здатність до збереження статичної й динамічної рівноваги в дівчат експериментальної групи в середньому на 44%. При цьому результати дівчат покращилися не тільки у виконанні елементів тіла, а й в обертових рухах.
Вплив систематичних навантажень аеробного характеру на функціональний стан кардіореспіраторної системи здобувачів вищої освіти 19–21 років
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Тонкопей Юлія Леонідівна; Tonkopei Yuliia Leonidivna
Залучення молодого покоління до спортивної діяльності потребує систематичного контролю тренувально-змагальних навантажень. Досягнення спортивних результатів вимагає певного рівня функціональних можливостей і ґрунтується на достатньому фізіологічному забезпеченні організму. Оцінка динаміки систематичного впливу навантажень аеробно-циклічного характеру на функціональний стан кардіореспіраторної системи дасть можливість досягти вагомих спортивних результатів із мінімальним ступенем ризику формування негативних зрушень функціональних можливостей організму молодого покоління. Мета дослідження – проаналізувати динаміку змін ряду кардіореспіраторних показників здобувачів вищої освіти19–21років під впливом систематичних навантажень аеробно-циклічного характеру. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 19осіб віком 19–21років, які протягом року мали систематичні тренування з легкої атлетики. До плану дослідження внесено контроль функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем. Функціональна діагностика системи передбачала визначення функціонально-резервних можливостей за пробою Руф’є та вивчення тонусу вегетативної нервової системи за допомогою вегетативного індексу Кердо. Отримані дані підлягали математичній і статистичній обробці. Результати. Установлені прояви спортивної гіпотонії у 56,78% і спортивної брадикардії у 67,89% юнаків 19–21року.Вірогідна відмінність урівноваженості вегетативних процесів притаманна юнакам 20років. У процесі систематичних тренувань кількість юнаків із високим рівнем функціонально-резервних можливостей збільшилася вдвічі. Вказані результати свідчать про адаптаційні зміни динаміки функціонального стану їх організму під впливом систематичних навантажень аеробного характеру.
Вплив швидкості зорово-моторних реакцій на технічну підготовленість юних футболістів
(Гельветика, 2024) Голяка Сергій Кіндратович; Holiaka Serhii Kindratovych; Спринь Олександр Борисович; Spryn Oleksandr Borysovych; Литвиненко Олександр Олегович; Lytvynenko Oleksandr Olehovych
Ефективність занять футболом, обдарованість юних спортсменів багато в чому залежить від системного аналізу ролі різних сенсомоторних реакцій у розвитку та прояві технічних дій. Накопичення теоретичних та практичних відомостей з даного питання суттєво розширить розуміння сутності прояву сенсомоторного реагування у футболістів, сприятиме від-бору інформаційних показників, котрі б характеризували успішність спортивної майстерності юних футболістів.З метою визначення швидкості зорово-моторних реакцій, технічної підготовленості, їх взаємозв’язку було проведено дослідження у дитячо-юнацькій спортивній школі м. Олешки Херсонської області. В обстеженні брали участь 10 юних футболістів віком 10-11 років та 8 юних футболістів 12-13 років Вимірювали у юних футболістів швидкість реакції за показниками латентних періодів простої зорово-моторної реакції, реакцій вибору та реакції на рухомий об’єкт, рівень технічної підготовленості. Обстеження проводилися за допомогою комп’ютерної системи «Діагност-1» (методика М.В.Макаренка).З’ясовано, що за всіма показниками, що використовувалися для оцінки швидкості реакції відносно кращими результатами визначалися футболісти старшої за віком групи. Пояснюється кращою в цьому віці налагодженістю роботи різних ланок рухового аналізатора, що є відповідальними за розвиток й перебіг швидкісних характеристик людини. У результаті дослідження залежності між швидкістю реагування та технічної підготовленості юних футболістів можна зробити заключення, що футболістам 10-11 років з високим («Удар по м’ячу на точність», «Біг на 30 м», «Точність передач м’яча на середню відстань після обведення 3-х стійок з веденням м’яча»), середнім («Удар по м’ячу на точність», «Точність передач м’яча на велику відстань після обведення 3-х стійок») та футболістам 12-13 років з високим («Біг на 30 м з веденням м’яча», «Точність передач м’яча на середню та велику відстань після обведення 3-х стійок з веденням м’яча»), середнім («Удар по м’ячу на точність») рівнями швидкості реагування, в цілому, властиві відносно кращі результати оволо-діння технічними діями.
Вплив швидкісно-силової підготовки на функціональну підготовленість дзюдоїстів
(2023) Рибалко Петро Федорович; Rybalko Petro Fedorovych
Спортивна техніка дзюдо являє собою складну багатоструктурну систему цілеспрямованих і взаємопов’язаних рухових дій. Вона нараховує близько 2000 прийомів. Спортивна боротьба на сучасному етапі її розвитку відрізняється високими вимогами до різних сторін підготовленості спортсменів. Особлива увага надається силовій та швидкісно-силовій підготовці. Здатність вибірково показувати значні м’язові зусилля дозволяє борцям успішно виконувати комбінації, вчасно застосовувати контр-прийоми, що значно підвищує надійність реалізації технічних дій. Мета такої роботи полягає в аналізі впливу швидкісно-силової підготовки на функціональну підготовленість борців-дзюдоїстів. Недостатність вивчення біологічного складника, неузгодженість думок фахівців з найважливіших практичних питань, що визначають ефективне рішення розвитку працездатності дзюдоїстів, дозволяє вважати таку проблему цілком актуальною. Проблематика, пов’язана з багаторічною підготовкою, не досить розроблена в більшості видів спорту. Відносна молодість українського дзюдо збільшує наявні труднощі. Основними питаннями, що підлягають дослідженню, тут є структура багаторічного тренування і спрямованість занять на її окремих етапах. Для правильного їх вирішення важливу роль відіграють знання про вікову динаміку спортивних досягнень і фактори, що їх визначають. У цій роботі пропонується розглядати спортивну працездатність як можливість організму збільшувати і підвищувати інші адаптаційні механізми, що беруть участь у прояві функціональної потужності демонстрації технічних дій. Такий підхід дозволяє використовувати фізіологічні особливості організму спортсменів, поступово включати додаткові можливості підвищення потужності виконання роботи.
Відмінності спеціальної фізичної підготовленості юних спортсменів різного віку в таеквон-до ІТФ
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Данищук Сергій Юрійович; Яців Ярослав Миколайович; Гнатчук Ярослав Ілліч; Данищук Андрій Сергійович; Danyshchuk Serhii Yuriiovych; Yatsiv Yaroslav Mykolaiovych; Hnatchuk Yaroslav Illich; Danyshchuk Andrii Serhiiovych
У статті виявлено потребу вдосконалення фізичної підготовки спортсменів у таеквон-до ІТФ, для вирішення якої необхідно з’ясувати наявний рівень спеціальної фізичної підготовленості юних спортсменів у цьому виді спорту. Мета статті –установити рівень спеціальної фізичної підготовленості та його відмінності між юними спортсменами різних вікових груп таеквон-до ІТФ. Матеріали та методи – теоретичний аналіз, узагальнення даних літератури й мережі Інтернет, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Спеціальна фізична підготовленість спортсменів визначена за допомогою таких контрольних вправ, як поодинокі удари руками й ногами, комбінації з двох (дольочагі-крос і йопчагі-хук) і трьох (хук-до-льо-двічагі та джеб-йопчагі-хук) ударів із залученням рук і ніг упродовж 10 і 120 с. Для більшості контрольних вправ зі спеціальної фізичної підготовки юних спортсменів у таеквон-до ІТФ спостерігається поступове підвищення результатів від най-молодшої групи (7–9 років) до найстаршої (15–17 років). Виявлено закономірності, згідно з якими в усіх контрольних вправах наймолодші спортсмени (7–9 років) поступаються своїм старшим колегам; у більшості контрольних вправ таеквондисти15–17 років домінують за результатами над іншими віковими групами (р≤0,04); відсутні будь-які достовірні відмінності між таеквондистами вікових груп 10–11 і 12–14 років; із підвищенням віку спортсмени в таеквон-до ІТФ більш схильні отримувати перевагу в проявах спеціальної (швидкісно-силової) витривалості й у контрольних вправах із поодиноким виконанням ударів і виконанням комбінацій із трьох ударів упродовж 120 с. У жодній із контрольних вправ не виявлено статистично вірогідних відмінностей між результатами таеквондистів двох вікових груп 10–11 і 12–14 років. Вони перебувають усередині вікового діапазону, який аналізували, і, маючи здебільшого статистично вірогідні відмінності від спортсменів 7–9 років і 15–17 років, залишаються певною буферною (резервною) зоною. Уважаємо, що для спортсменів зазначеного віку в таеквон-до ІТФ необхідно впроваджувати спрямовані тренувальні впливи з фізичної підготовки.
Військово-патріотичне виховання як складова частина політики обороноздатності країни
(2023) Лазоренко Станіслав Сергійович; Lazorenko Stanislav Serhiiovych
На сьогодні становлення національної державності формується на рівні розвитку освіченого та діджиталізованого громадянського суспільства, постійні інтеграційні процеси в нашій країні у європейські альянси включають у себе орієнтацію військово-патріотичного виховання в Україні. Адже сучасний етап розвитку нашої Батьківщини потребує пильної уваги від органів місцевого самоврядування та соціальних інституцій розвитку та впровадженню нових сучасних заходів, які спрямовані на формування патріотичних виховних цінностей молоді з подальшим оглядом на резервні потреби підготовки майбутніх кандидатів для прийняття на службу до Збройних сил України. Підвищення належного рівня військово-патріотичного виховання повинне бути головним вектором розвитку у молодого покоління власної національної свідомості на фундаментальних історико-націоналістичних почуттєвих цінностях до власної країни, поваги до неї та Конституції і законів України. У статті висвітлено роль військово-патріотичного виховання в нашій країні на рівні ретроспективного аналізу чинних державних нормативно-правових документів та літературних джерел вітчизняних авторів. Констатовано реалізаційні шляхи впровадження військово-патріотичного руху у соціум різних верств населення.
Греплінг як спортивна та освітня дисципліна
(Гельветика, 2024) Чередніченко Сергій Вікторович; Cherednichenko Serhii Viktorovych; Прокопчук Ольга Олегівна; Prokopchuk Olha Olehivna
У статті досліджується значення греплінгу в контексті фізичної підготовки та освіти учнів старшої школи. Греплінг розглядається як ефективний засіб розвитку м'язової сили, витривалості, гнучкості та координації рухів, а також як мето-дика самозахисту та самовдосконалення. У роботі представлено результати експериментальної програми, яка показала зна-чне покращення фізичних показників учасників після 6 місяців тренувань. Зокрема, учні, які займалися греплінгом, продемон-стрували підвищення м'язової сили, витривалості, гнучкості та швидкості реакції.Дослідження включало комплексний підхід до оцінки фізичного стану учнів, використовуючи різні тести та методики, що дозволило отримати об'єктивні дані про вплив греплінгу на фізичний розвиток школярів. Результати свідчать про суттєве покращення фізичної підготовки в усіх основних аспектах, що підтверджує ефективність греплінгу як засобу фізичного вихо-вання.Також аналізується вплив греплінгу на психологічні аспекти, такі як самоконтроль, впевненість у собі та стійкість до стресу. Учні, які брали участь у програмі, відзначали покращення своєї здатності до контролю емоцій, зниження рівня три-вожності та підвищення рівня впевненості у власних силах. Греплінг сприяв розвитку психологічної стійкості та самодисци-пліни, що є важливими аспектами особистісного розвитку.На основі отриманих даних було розроблено практичні рекомендації щодо впровадження греплінгу в освітню програму закладів загальної середньої освіти. Зокрема, рекомендовано інтегрувати греплінг як обов'язковий компонент фізичної куль-тури, що дозволить забезпечити всебічний фізичний та психологічний розвиток учнів. Акцент зроблено на створенні позитив-ної атмосфери під час тренувань, забезпеченні безпеки та дотриманні методичних принципів навчання греплінгу.Програма занять включає різноманітні вправи, спрямовані на розвиток сили, витривалості, гнучкості та координації рухів. Особлива увага приділяється техніці виконання вправ та поступовому збільшенню навантаження для запобігання трав-мам. Також передбачено проведення регулярних змагань та контрольних тестів для оцінки прогресу учнів.Важливим аспектом є підготовка вчителів до проведення занять з греплінгу. Рекомендовано організовувати спеціалізовані курси підвищення кваліфікації для педагогів, що включають теоретичні та практичні заняття з методики викладання гре-плінгу. Це дозволить забезпечити високий рівень навчання та ефективність занять.Таким чином, впровадження греплінгу в освітню програму старшої школи сприятиме не тільки фізичному, але й психологіч-ному розвитку учнів, підвищенню їхньої самооцінки та стійкості до стресу. Греплінг може стати потужним інструментом формування здорового способу життя та гармонійного розвитку особистості.
Ефективність використання спеціальних засобів у підготовці біатлоністів
(2023) Ворона Віта Вікторівна; Vorona Vita Viktorivna
Стрілецька підготовка є невід'ємною частиною навчально-тренувального процесу біатлоніста. Щоб підвищити результативність стрільби, тренери часто використовують практику холостого тренажу, або так званої сухої стрільби, яка є одним із засобів тренувань біатлоністів. Мета – дослідити вплив вправ холостого тренажу (сухої стрільби) на розвиток стрілецьких навичок біатлоністів. Методи дослідження: аналіз професійної стрілецької літератури, що стосується біатлонної стрільби, тестування спортсменів за стрілецькими тестами, педагогічний експеримент, аналіз отриманих даних. У педагогічному експерименті взяли участь біатлоністи у віці 13–14 років. Було сформовано дві групи: контрольну та експериментальну. Групи були відібрані у двох різних спортивних закладах. Для дослідження було вибрано три показники: тренувальна стрільба, змагальна стрільба та стрільба на стрілецькому приладі «Скат» у положенні лежачи. Результати. Проведено аналіз професійної стрілецької літератури щодо використання засобів холостого тренажу (сухої стрільби) у підготовці біатлоністів. Розглянуто використання розробленої методики холостого тренажу (сухої стрільби) біатлоністами у навчально-тренувальному процесі. Проведено аналіз тестування біатлоністів, які лише перейшли до занять із малокаліберною зброєю. За чотири місяця тренувань із використанням засобів холостого тренажу відбулися зміни часу стрільби на тренуваннях і результативність стрільби на змаганнях у положенні як лежачи, так і стоячи. Скорочення цього часу свідчить про набуття автоматизації навичок стрільби. Також фіксувалося поліпшення навичок стрільби всіх досліджуваних у тесті на приладі «Скат». Висновки. Експериментальні дослідження свідчать про позитивний вплив використання засобів холостого тренажу на результативність стрільбі під час як тренувань, так і змагань. На більш суттєві результати в окремих біатлоністів могли вплинути більш часті практики стрільби та поводження зі зброєю.
Ефективність тренувальної програми з фізичної підготовки футбольних арбітрів
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кисельов Валерій Олександрович; Харченко Сергій Миколайович; Kyselov Valerii Oleksandrovych; Kharchenko Serhii Mykolaiovych
Футбол – один із найпопулярніших і всесвітньо визнаних видів спорту, що збирає мільйони гравців і прихильників у всьому світі. Проте на футбольному полі, окрім двадцяти двох гравців, важливу роль відіграє людина, від рішень котрої часто залежить доля матчу. Це футбольний арбітр. Від його рішень залежить чесність гри, справедливість результату, дотримання правил, безпека гравців і нормальний хід змагань. Футбольні арбітри, завдяки своєму фаховому рівню, робочому етикету й досвіду, забезпечують адекватну оцінку подій на полі. Їхні рішення можуть вплинути на результат гри, тож вони сприяють забезпеченню чесності й цінностей спорту. Роль арбітра у футболі є надзвичайно важливою та безпосередньо впливає на хід гри. Рефері забезпечують дотримання правил гри. Вони реагують на порушення й неправомірні дії гравців, що допомагає зберегти спортивний характер матчу й уникнути небезпеки для гравців. Арбітри ухвалюють рішення на підставі своїх спостережень і знань правил, вони визначають, чи було порушення, хто здійснив його та які санкції застосовувати. Діяльність футбольного арбітра безпосередньо залежить від рівня його підготовки. Висока професійна підготовка дає змогу арбітру краще впоратися з викликами на полі, приймати швидкі й обґрунтовані рішення. Саме це також сприяє й кар’єрному зростанню арбітра. Високий рівень підготовки дає можливість арбітрам заслуговувати на входження до міжнародної суддівської системи, де вони можуть брати участь у важливих і престижних турнірах, таких як чемпіонати світу чи Ліга чемпіонів. Це вимагає від них ще більшої відповідальності й постійного самовдосконалення. Дослідження відбувалося на базі суддівського корпусу Асоціації футболу Сумської області. У ньому брали участь14арбітрів-практиків, поділених на дві групи: контрольну й експериментальну. У кожній групі була рівна кількість осіб – 7, що дало змогу зробити результати більш порівняльними й об’єктивними. Дослідження полягало в тестуванні фізичних якостей футбольних рефері, оцінюванні жирового компонента тіла, підготовці експериментальної групи за новою методикою протягом установленого часу та повторного тестування на підсумковому етапі. Отримані результати проаналізовано з метою визначення ефективності вправ, які запропоновано використовувати суддям експериментальної групи під час підготовки.
Застосування спеціальних комплексів для формування фізичної підготовленості футболістів на етапі початкової підготовки
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Максименко Людмила Михайлівна; Мирна Ангеліна Іванівна; Яцюк Богдан Сергійович; Maksymenko Liudmyla Mykhailivna; Myrna Anhelina Ivanivna; Yatsiuk Bohdan Serhiiovych
Футбол сприяє підвищенню рівня фізичної підготовленості. Фізичні якості доречно вдосконалювати відповідно до сенситивних періодів. Важливу роль відіграють спеціальні засоби під час навчально-тренувальних занять. У процесі фізичної підготовки важливим є індивідуальний підхід. Однак такий підхід має постійно контролюватися фахівцями, які беруть участь у підготовці спортсменів на початкових етапах. Вимоги до фізичної підготовленості футболістів на початковому етапі підготовки постійно зростають. Такий факт зумовлює потребу в постійному вдосконаленні процесу підготовки футболістів і визначає актуальність нашого педагогічного експерименту. Мета дослідження – підібрати спеціальні засоби для сприяння формуванню фізичної підготовленості футболістів на початковому етапі підготовки протягом річного циклу. Педагогічний експеримент здійснювався на базі футбольного центру «Барса» (експериментальна група) та комунальної дитячої юнацької спортивної школи «Суми» (контрольна група) (2023/2024н.р). В експериментальній групі розділ «Фізична підготовка» було змінено спеціальними комплексами спеціальних фізичних вправ для формування фізичної підготовленості футболістів 9–10 років протягом річного тренувального циклу та розроблено план-графік навчально-тренувальних занять відповідно до програми «Юний футболіст». Отримано вихідні та кінцеві дані рівня фізичної підготовленості футболістів на початковому етапі підготовки (біг 30м, с; рівномірний біг без урахування часу, бали; човниковий біг 3х10м, с; нахил тулуба вперед, см, піднімання тулуба в положення сід, раз). Числові значення показників тестів щодо оцінки фізичної підготовленості спортсменів командного виду спорту вказують на статистично достовірні зміни між показниками нормативів як в експериментальній групі (р˂0,05–0,01), так і в контрольній групі (р˂0,05). Зроблений порівняльний аналіз свідчить про ефективність спеціальних засобів.
Зміст фізичної підготовки в підготовчому періоді навчально-тренувального процесу команди фк Рига 2
(Гельветика, 2024) Чередниченко Інна Анатоліївна; Cherednychenko Inna Anatoliivna; Напалкова Тетяна Вадимівна; Napalkova Tetiana Vadymivna; Пархоменко Максим Максимович; Parkhomenko Maksym Maksymovych
Ефективність підготовки до змагального періоду залежить від змісту всіх видів роботи та їх раціонального поєднання протягом річного циклу. Сучасний футбол вимагає від спортсмена досягнення дуже високого функціонального рівня, здатно-сті переносити дуже великі тренувальні та змагальні навантаження, швидко відновлюватися після них. Для цього потрібен спеціальний фундамент, який точно відповідає вимогам обраного виду спорту і забезпечує підготовленість для ефективного виконання основної спеціальної фізичної підготовки і всього подальшого тренувального процесу. Фізична підготовка є фунда-ментом, на якому будується технічна, техніко-тактична, психологічна і функціональна підготовка футболіста. Фізична під-готовка має важливе значення на кожному з етапів багаторічного вдосконалення спортсменів, оскільки ефективне виконання техніко-тактичних дій упродовж змагань вимагає належного рівня розвитку фізичних якостей. Рівень фізичної підготовле-ності футболіста впливає на засвоєння ним технічних елементів та використання техніко-тактичних дій протягом змагаль-ного періоду. Метою дослідження було наукове обґрунтування змісту фізичної підготовки в підготовчому періоді навчаль-но-тренувального процесу команди ФК Рига 2. Методи дослідження – вивчення науково-методичної літератури, педагогічні методи дослідження (спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості при застосуванні датчиків Catapult), методи математичної статистики. Із застосуванням датчиків Catapult у спортсменів ФК Рига 2 (Латвія) вимірювалися показники швидкості, витривалості, швидкісно-силової витривалості і швидкісно-силових здібностей та визначався кореля-ційний зв’язок між ними, що було підставою для обґрунтування змісту фізичної підготовки протягом підготовчого періоду для підготовки команди до Чемпіонату Першої Ліги Латвії. Тісний кореляційний зв’язок відмічався між більшістю показників фізичної підготовленості, найвищий (r=1,00) – між бігом на дистанції 01:17:08 і середньою дистанцією за 1 хв та об’ємом і інтенсивністю навантаження гравця. Середній взаємозв’язок був виявлений між всіма досліджуваними показниками і бігом високої інтенсивності на швидкості 19,8-25,2 км/год, крім бігу низької інтенсивності на швидкості менше ніж 14,4 км/год (м), де він був практично відсутній і дорівнював r=0,07. Це дало підстави при плануванні змісту підготовчого періоду доцільно підбирати засоби і методи, які цілеспрямовано впливали б на результат швидкісно-силової витривалості і швидкісно-силових здібностей та планувати їх на окремих тренувальних занять з метою підвищення ефективності навчально-тренувального процесу гравців ФК Рига 2.

Переглянути

Перегляд Олімпійський та паралімпійський спорт за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування