Освіта. Інноватика. Практика

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 208
  • Документ
    Реалізація міжпредметних зв’язків технологій та природничих дисциплін із використанням 3D моделювання
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Фещук Юрій; Feshchuk Yurii; Мислінчук Володимир; Myslinchuk Volodymyr
    На підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено, що інтеграція навчання технологій та природничих дисциплін має ряд важливих переваг, підтримує збалансований та цілеспрямований підхід до освітнього процесу. Встановлено, що реалізація міжпредметних зв’язків з цих предметів сприяє: організації більш реалістичного та практичного навчання; розвитку критичного мислення учнів; розширенню знань у декількох областях; стимулюванню інтересу до навчання. У статті робиться акцент на 3D моделювання в процесі виготовлення фізичних (астрономічних) приладів під час проектної діяльності учнів на заняттях технологій (навчальний модуль «Комп’ютерне проектування»). Наводиться приклад виконання учнями творчого проекту «Комп’ютерне проектування сонячного годинника». Пропонується така послідовність виконання етапів проектної діяльності: визначення теми та завдань проекту; аналіз об’єкта проектування; пошук інформації; актуальної для проекту; вибір системи автоматизованого проектування; 3D моделювання; 3D друк; тестування виробу; презентація проекту; висновок. Встановлено, що крім моделювання та виготовлення фізичних (астрономічних) приладів, доцільно використовувати також інші варіанти інтеграції технологій і фізики: візуалізація та дослідження фізичних явищ (рух, сили, електромагнетизм та інші); створення 3D моделей об’єктів, які дозволяють учням вивчати та експериментувати з фізичними законами; створення та вдосконалення технічних пристроїв або механізмів, які можна було б вивчати в рамках обох дисциплін; створення та аналіз електричних схем, вивчення основних компонентів електричних схем, з’єднання та взаємодії між ними; створення симуляцій теплових процесів, таких як теплопередача чи розширення речовин: спостереження та аналіз теплових явищ у віртуальному середовищі. Перспективи подальшої роботи полягають у розробці методичних рекомендацій щодо створення 3D моделей планет сонячної системи та інших астрономічних об’єктів, для ілюстрації фізичних законів, які діють в космосі.
  • Документ
    Особливості формування академічної культури майбутніх піаністів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Ту Чуаньцзе; Tu Chuantsze
    Суть дослідження полягає у вивченні формування академічної культури майбутніх піаністів. Академічне середовище, як важливий чинник, враховує індивідуальні потреби піаністів щодо освіти та вбирається в професійні освітні програми. Формування цієї культури вимагає розуміння мистецької місії та її впливу на суспільство, розвитку критичного мислення і комунікативних навичок. Описано процес формування академічної культури майбутніх піаністів, який відбувається в академічному середовищі та враховує індивідуальні запити піаністів щодо академічної освіти. Підкреслено, що цей процес не може бути повністю забезпеченим через опанування лише мистецьких дисциплін, але вимагає розвитку критичного мислення та комунікативних навичок, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій та саморозвитку в даній галузі. У статті пропонується модель, що описує процес формування академічної культури майбутніх піаністів. Використані теоретичні методи, такі як аналіз наукових джерел і моделювання, для ідеалізації цього процесу. Описано структурні елементи моделі, включаючи цільовий, теоретико-методологічний (включає підходи і принципи), педагогічні умови (розвиток критичного мислення студентів; заохочення до участі у наукових, освітніх і практичних неформальних заходах; розвиток комунікативних навичок у професійному спілкуванні) та змістовно-процесуальний модуль (включає опис спецкурсу). Розглянуто етапи реалізації моделі, які сприяють позитивним змінам у рівнях сформованості академічної культури майбутніх піаністів. Результатом реалізації моделі є позитивні зрушення у рівнях сформованості компонентів академічної культури майбутніх піаністів
  • Документ
    Оптимізація процесу фізичного виховання у ЗВО через впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Петренко Юлія Іванівна; Petrenko Yuliia Ivanivna; Колоколов Віталій Олексійович; Kolokolov Vitalii Oleksiiovych; Жогло Володимир; Zhohlo Volodymyr; Хмелюк Олександр; Khmeliuk Oleksandr; Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii
    Вдосконалення процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти передбачає створення інклюзивного середовища. Однією з перспективних форм організації і проведення занять фізичними вправами, що сприятимуть оптимізації фізичного виховання здобувачів освіти, які мають порушення здоров’я є фізкультурно-спортивна реабілітація. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні специфіки впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації як складової процесу фізичного виховання здобувачів ЗВО. Для досягнення цієї мети астосовували відповідні методи наукового дослідження теоретичного спрямування. У результаті наукового аналізу було виявлено, що наразі недостатньо досліджень щодо практики або можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. Не досліджено методологічні аспекти розробки та реалізації цілісних програм або використання елементів фізкультурно-спортивної реабілітації осіб із різними хворобами. Є припущення, що лише систематизація процесу фізкультурноспортивної реабілітації у вищих навчальних закладах як складової фізичного виховання дозволить створювати інклюзивні програми з різними видами рухової та спортивної активності, що забезпечить максимальне включення осіб з обмеженими можливостями у цей процес. Це сприятиме якісному удосконаленню фізичного виховання у ЗВО у напрямку здоров'язбереження, що є ключовим фактором його успішності. Вищезазначені проблеми спонукали до структурування інформації щодо можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у ЗВО, що сприяло розробці системи управління та умов для її реалізації в контексті роботи зі студентами, які мають порушення здоров'я. Успішне формування такої структури більш реалістично для державних та національних ЗВО, оскільки це потребує значних інвестицій у вдосконалення інфраструктури. Проте, першочерговим завданням є вирішення питань програмного наповнення напрямку фізкультурно-спортивної реабілітації.
  • Документ
    Науковий гурток як засіб формування дослідницьких умінь майбутніх учителів біології
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Нікітченко Лілія Олександрівна; Nikitchenko Liliia Oleksandrivna
    У статті розглядається проблема формування дослідницьких умінь у здобувачів освіти під час роботи наукового гуртка біологічного спрямування. Дослідницькі уміння є однією з ключових компетентностей майбутнього вчителя біології. Вони дозволяють вчителю самостійно планувати та проводити дослідження, а також ефективно використовувати їх результати в освітньому процесі. Науковий гурток є ефективним засобом формування дослідницьких умінь майбутніх учителів біології. Він дозволяє студентам отримати практичні навички проведення наукових досліджень, а також розвинути критичне мислення, творчість та самостійність. У статті досліджуються можливості гурткової роботи з біології для розвитку дослідницьких умінь здобувачів освіти. Описується досвід роботи гуртка «Біологічний експеримент в школі» та виокремлюють три складові дослідницької діяльності, яка виконується здобувачами освіти в рамках гуртка: пошукову, інформаційну та результативну. Наголошується, що дослідницька діяльність сприяє розвитку у здобувачів освіти критичного мислення, творчості, самостійності та інших важливих особистісних якостей. У статті акцентується увага не те, що науковий гурток відіграє важливу роль у розвитку дослідницьких умінь майбутніх учителів біології. Завдяки участі в ньому здобувачі освіти отримують можливість: Опанувати навички формулювання дослідницьких запитань та гіпотез: цей процес вчить майбутніх педагогів чітко окреслювати тему дослідження та висувати обґрунтовані припущення щодо результатів. Ознайомитися з методами наукового дослідження: гурток дає здобувачам освіти знання про різноманітні методи дослідження, такі як експеримент, спостереження, опитування, аналіз літератури, тощо. Навчитися збирати та аналізувати наукові дані: цей етап дослідження передбачає оволодіння навичками роботи з лабораторним обладнанням, статистичними методами та інструментами аналізу даних. Опанувати мистецтво презентувати результати дослідження: вміння чітко та лаконічно доносити свої знахідки до аудиторії є важливою компетенцією для будь-якого вчителя.
  • Документ
    Домашні завдання з математичного аналізу як засіб розвитку критичного мислення студентів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych
    Національна система вищої освіти наголошує на важливості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних до прийняття конструктивних рішень на основі критичного аналізу та раціонального використання інформації. Це зумовлює необхідність формування критичного мислення та активацію механізмів самоосвіти, коли самостійно здобуті знання стають ключовим елементом оперативної професійної підготовки студентів. Важливою складовою цього процесу є домашні завдання, при виконанні яких студенти можуть стикатися з різними викликами. Мета статті полягає в обґрунтуванні використання домашніх завдань з математичного аналізу для розвитку критичного мислення студентів. Дане дослідження включає опитування 86 студентів двох університетів та аналіз їхніх відповідей. Студенти позитивно оцінили важливість домашніх завдань та відзначили, що домашні завдання сприяють закріпленню навчального матеріалу, допомагають краще зрозуміти математичні концепції, розвивають аналітичні і практичні навички, самостійність, критичне та творче мислення. У статті також висвітлені підходи до виконання домашніх завдань з математичного аналізу, направлені на формування та розвиток критичного мислення студентів, показано використання різних ресурсів і технологій під час їх виконання. Автори вказують на важливість вибору доцільного підходу з урахуванням філософії конкретного навчального закладу та рівня підготовки студентів. Досліджено ефективність технології "Робочий зошит з математичного аналізу", що поєднує різні підходи до домашніх завдань та сприяє розвитку критичного мислення студентів. Розглянуто структуру "Робочого зошита", яка враховує різні рівні складності, самостійності та творчості завдань. Висновки статті підкреслюють важливість домашніх завдань як інструмента для формування критичного мислення та самостійної роботи студентів у процесі вивчення математичного аналізу.
  • Документ
    Views on Professional Development Issues from the Perspective of Esl Teachers
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Крюкова Єлизавета; Kriukova Yelyzaveta; Чугай Оксана; Chuhai Oksana; Ямшинська Наталія; Yamshynska Nataliia; Свиридова Лариса; Svyrydova Larysa
    It is indeed true that, teachers are the most important elements of education who constantly need professional development (PD) activities, targeted to improve their pedagogical and teaching practice. Considering this, many educational systems worldwide have paid special attention to designing courses by which the quality of teaching and learning increases considerably. This paper presents a comprehensive examination of English as a Second Language (ESL) teachers' perceptions regarding professional development (PD). With the dual objectives of understanding teachers' recognition of PD necessity and gauging their willingness to engage in PD activities, the study identifies key motivations, effective PD practices, and prevalent challenges. The research employs a survey-based approach, targeting teachers with varying teaching experience, genders, and levels of professional satisfaction. The data gathered from the survey was processed and analyzed through descriptive statistics and Likert scale was employed for outcome assessments on some survey questions. . The results obtained, when compared with the results of other scholars, involved in the relevant investigation, coincided considerably, although some inconsistencies were observed. The findings reveal that a vast majority of ESL teachers appreciate the value of PD and demonstrate a strong willingness to participate in activities aimed at enhancing their teaching effectiveness and English competency. However, the study also highlights significant barriers such as time constraints due to heavy workload and the need for better access to high-quality PD resources. Most teachers associate their PD involvement directly with positive student outcomes, reflecting a clear link between teacher development and student academic achievements. The research uncovers a pronounced interest in the use of interactive tools in education among ESL practitioners, collaborative learning with AI, lesson planning, and feedback provision. Lastly, the paper delves into the factors impacting motivation for PD and underscores the importance of knowledge sharing and an adequate reward system to foster a thriving PD environment for ESL teachers.
  • Документ
    Борис Грінченко: педагогічні погляди та проблеми сучасної педагогічної науки
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Жукова Анна; Zhukova Anna
    Стаття присвячена розгляду педагогічної діяльності та педагогічних поглядів видатного українського педагога, громадського та культурного діяча Бориса Дмитровича Грінченка. Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що педагогічна спадщина Бориса Грінченка містить цікаві ідеї, думки та висновки, які очікують на глибоке осмислення, детальне вивчення та духовне поцінування. Мета статті полягає в здійсненні аналізу педагогічних поглядів Бориса Грінченка та проблем сучасної педагогічної науки. Головними результатами, які були одержані в межах цього наукового дослідження, слід вважати обґрунтування особливостей педагогічних поглядів Бориса Дмитровича, а також його внеску у розвиток національної культури виховання та педагогічної системи України. Особливу увагу приділено педагогічній спадщині Бориса Грінченка, яка віддзеркалює його думки, переконання та ключові ідеї щодо навчання та виховання молодого покоління. У даній публікації здійснено аналіз поглядів видатного педагога на особистість вчителя тих часів, його особистісні та професійні якості. Визначено вимоги, які висував Борис Грінченко до навчання школярів, проведення уроків, основних форм організації навчання. Авторка статті наголошує, що це педагог-гуманіст, з непереборним бажанням розвивати українську школу та великим прагненням навчати дітей рідної мови, який зробив неоціненний внесок у розвиток української школи та є прикладом наслідування для вчителів і у наш час. Підкреслено, що ідеї Бориса Грінченка не втрачають своєї актуальності до сьогодні, оскільки як вчитель, він поєднав найкращі надбання світової педагогічної думки з національними традиціями виховання та з невідкладною потребою духовного відродження української нації. Зроблено висновок, що Борис Дмитрович Грінченко зробив неоціненний внесок у розвиток педагогічної системи України, його праці, думки та погляди не втрачають своєї актуальності, а його життя та діяльність для багатьох поколінь служить дієвим прикладом подвижництва на теренах національної ідеї та української культури. Результати цього наукового дослідження, а також сформульовані на їхній основі висновки, становлять практичну цінність для викладачів, літературознавців, а також інших фахівців, які займаються вивченням діяльності та творчості відомих представників українського народу, аналізом їх численних праць та їх внеску у розвиток української культури.
  • Документ
    Переваги вправ і завдань з використанням драматизації для розвитку вмінь публічного мовлення старшокласників
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дацків Ольга; Datskiv Olha
    Повномасштабна війна, яка триває в Україні, впливає на всіх учасників освітнього процесу. Незважаючи на численні виклики, країна продовжує освітню реформу з метою становлення Нової української школи. У статті досліджуються переваги вправ і завдань з використанням драматизації для розвитку вмінь публічного мовлення старшокласників. Огляд літератури підкреслює необхідність інноваційних методів навчання в умовах освітньої реформи. Проаналізовані емпіричні дослідження демонструють позитивний вплив вправ і завдань з використанням драматизації на розвиток вмінь говоріння учнів старших класів у багатьох країнах. Для контекстуалізації дослідження визначено такі ключові терміни, як «драма», «драматизація», «вправи і завдання з використанням драматизації» та «публічне мовлення» в контексті вивчення іноземної мови в Україні. Драматизація визначається як взаємодія вчителя та учнів у драматичних іграх, рольових іграх, імпровізаціях, симуляціях та театральних проектах, спрямованих на формування комунікативної компетентності учнів. Вміння публічного мовлення позиціонуються як важлива складова ширшої комунікативної компетентності. Стаття пропонує способи інтеграції вправ і завдань з використанням драматизації в уроки, факультативні курси та позакласні заходи з іноземної мови у старших класах середньої школи. Синтез результатів дослідження розкриває три основні категорії переваг вправ і завдань з використанням драматизації для розвитку вмінь публічного мовлення старшокласників: переваги, що стосуються навчання говоріння іноземною мовою, особистісні та соціальні. Покращена вимова, збільшений словниковий запас і сформовані граматичні навички, підвищена залученість у навчальний процес, креативність і розвинуті вміння міжособистісного спілкування визначені як основні переваги. Перспектива для подальших досліджень вбачається у вивченні інтеграції технологій, включаючи штучний інтелект, для покращення публічних виступів старшокласників.
  • Документ
    Формування публічного мовлення старшокласників на текстовій основі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Грицак Наталія; Hrytsak Nataliia
    У статті розкрито питання формування публічного мовлення старшокласників на текстовій основі. Проаналізовано поняття публічне мовлення у науково-педагогічних дослідженнях. Показано, що ефективному формуванню публічного мовлення учнів 10- 11 класів сприяє використання текстового матеріалу художніх творів. Розроблено структуру формування публічного мовлення старшокласників на текстовій основі. Розглянуто різні вправи на основі художніх текстів, що вивчаються на уроках української літератури в 10–11 класах. Зазначено, що формування публічного мовлення старшокласників на текстовій основі буде ефективним за умови використання діяльнісного підходу. Окреслено значення у формуванні публічного мовлення старшокласників розвиток умінь узагальнювати і систематизувати думки під час діалогів і полілогів. Показано, що метод евристичної бесіди допомагає перевірити теоретичні знання учнів про види монологічного мовлення (промова, доповідь, лекція, повідомлення), про діалог, полілог, їх структуру. Запропоновано творчі завдання, які спрямовані на розвиток умінь публічної комунікації, інтелектуально-мовленнєвих і творчих здібностей учнів. Показано, що формування публічного мовлення учнів старших класів здійснюється за допомогою навчання продукування діалогу чи полілогу (реплік, діалогічних єдностей, імпровізованих діалогічних текстів). Позитивним у формування публічного мовлення старшокласників є робота в парах і робота в групах. Групова робота з елементами дослідницької діяльності допомагає формуванню вмінь старшокласників працювати у команді, формулювати правильно завдання, вирішувати конкретні мовленнєві ситуації, добирати різні синтаксичні / стилістичні конструкції. Звернено увагу, що виконання творчих завдань потрібно поєднувати з обговоренням проблемних питань. Обґрунтовано доцільність використання навчальної дискусії як ефективного засобу формування публічного мовлення старшокласників на текстовій основі. Показано, що у формуванні публічного мовлення старшокласників на текстовій основі важливим є проведення прес-конференції.
  • Документ
    Дослідження доцільності та ефективності використання навчальних відеоматеріалів у освітньому процесі майбутніх лікарів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Бичко Марина; Bychko Maryna
    У статті коротко описано зміни, які відбулися в освітньому процесі під час пандемії Covid-19 та введення воєнного стану в Україні. Описана роль викладача в освітньому процесі та вимоги до здійснення його професійної діяльності. Обґрунтовано роль інтернету та інтернет-технологій в освітньому процесі здобувачів вищої освіти медичного профілю. Коротко розглянуто поняття «засіб навчання» та розглянуто види засобів навчання. Визначено дидактичні принципи на яких базується зміст навчання майбутніх лікарів. Коротко описані механізми реалізації принципу наочності в освітньому процесі здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано доцільність використання відеоматеріалів у освітньому процесі здобувачів вищої освіти. Описано коли та за яких умов може бути використано відеоконтент під час підготовки до практичних занять та під час освітнього процесу в навчальних аудиторіях Визначено позитивні та негативні аспекти при використанні відеоматеріалів у освітньому процесі. Представлений перелік властивостей візуалізації, що стають можливими під час використання відеоматеріалів здобувачами вищої освіти. Визначену головну прерогативу використання відеоматеріалів під час освітнього процесу майбутніх лікарів. Описано результати власного дослідження для здобувачів вищої освіти у Полтавському державному медичному університеті на тему: «Використання навчальних відео в освітньому процесі». Графічно представлено результати анкетування щодо використання навчальних відеоматеріалів під час підготовки до практичних занять на прикладі навчальної дисципліни: «Медична та біологічна фізика. Сучасні інформаційні технології в медицині». Сформульовано особисту думку щодо доцільності та ефективності використання навчальних відеоматеріалів під час освітнього процесу здобувачів вищої освіти Полтавського державного медичного університету в період воєнного стану.
  • Документ
    Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів: вітчизняні та світові практики
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Акімова Олена; Akimova Olena
    У статті узагальнено розгляд теоретичних аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів у вітчизняному та закордонному досвіді фахової підготовки. Майбутній учитель початкових класів у фаховій практиці одночасно реалізовує ролі тьютора, фасилітатора, дослідника, володіє іноземними мовами й інформаційно-комунікаційними технологіями. Зазначені аспекти сприяють постійному підвищенню вимог до педагогічної освіти, що містять відображення у вітчизняних та закордонних концепціях підготовки майбутніх учителів початкових класів. В Україні на сьогодні немає єдиного нормативно-правового документа, котрий регламентував би зміст професійної підготовки безпосередньо вчителя початкових класів, проте різноманітні аспекти представлені в нормативно-правовій базі нашої держави. Загальна підготовка майбутніх учителів початкових класів регламентується Конституцією України, загальними положеннями Законів «Про освіту», «Про вищу освіту» в Стандартах вищої освіти України за спеціальністю 013 Початкова освіта(третього освітньо-наукового та першого бакалаврського рівнів вищої освіти; професійному стандарті вчителя за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Незважаючи на єдність позиції країн Європи щодо змісту формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогічних працівників, зазначено, що вони по-різному пристосовують провідні положення європейського законодавства до національних систем, у площині чого проаналізовано практики підготовки майбутніх учителів початкових класів у досвіді деяких країн Європи та Великої Британії. Підсумовано, що на сучасному етапі країни Європи, Великої Британії створюють умови для формування конкурентоспроможної економіки, урахування аспектів чого впливає на підготовку майбутніх учителів початкових класів. Система педагогічної освіти передбачає збільшення інвестицій в сферу педагогіки, упровадження освітніх технологій та інновацій, створює умови для капіталізації кращого досвіду національних систем.
  • Документ
    Формування англомовної навчально-стратегічної компетентності учнів базової школи як освітня проблема у науковій літературі
    (2022) Каленик Михайло Вікторович
    . У статті досліджено формування англомовної навчально-стратегічної компетентності учнів базової школи як освітню проблему та визначені поняття навчально-стратегічної компетентності, її структуру, мету та зміст, особливості формування навчально-стратегічної компетентності учнів базової школи. З’ясовано, що стратегічною компетентністю можна вважати здатність доповнювати недолік мовних знань у процесі спілкування, а також мовленнєвий і соціальний досвід спілкування іноземною мовою. Існує розбіжність у трактуванні складових елементів навчально-стратегічної компетентності – понять навчальної компетентності, навчальна стратегія, стратегічна компетентність, комунікативна стратегія. Узагальнюючи погляди науковців щодо визначення поняття навчально-стратегічної компетентності з’ясовано, що така компетентність передбачає комплекс структурних елементів, які зумовлюють наявність знання вербальних та невербальних засобів для заповнення комунікативних прогалин в розвитку іншомовних здібностей, знання словотворення, граматичних форм тощо, що сприяють використанню обґрунтованих припущень щодо використання необхідних засобів, прийомів в процесі набуття знань та навичок. Розвиток навчально-стратегічної компетентності відбувається комплексно та інтегровано з іншими необхідними компетентностями. Схарактеризовано стратегії опанування іноземною мовою, поняття, функції та класифікацію. Визначено, що стратегії опанування іноземною мовою поділяються на навчальні, комунікативні та стратегії використання іноземних мов у різних видах мовленнєвої діяльності, тобто стратегії вивчення та вживання. Обґрунтовано методологію та етапи формування англомовної навчально-стратегічної компетентності учнів базової школи. З’ясовано, що формування англомовної навчально-стратегічної компетентності учнів базової школи зумовлює достатній рівень сформованості низки інших компетентностей, зокрема мовної та лінгвосоціокультурної.
  • Документ
    Деякі аспекти формування методичної компетентності майбутніх вчителів математики
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha Leonidivna
    У статті обґрунтовано необхідність внесення змін до змісту професійної підготовки майбутніх учителів математики для їх успішної педагогічної діяльності в сучасних умовах організації освітньо-виховного процесу. Виділено аспекти професійної компетентності майбутнього вчителя Нової української школи. Акцентовано увагу на тому, що при організації навчання здобувачів освіти, які в перспективі будуть працювати в Новій українській школі, особливе значення набуває методична підготовка студентів, як невід’ємний компонент їх професійної підготовки. Проаналізовано наукові підходи щодо визначення поняття «методична компетентність» та виділено систему її складників. Наголошено, що методична компетентність майбутніх учителів математики формується на основі поєднання науково-теоретичної підготовки (спеціальної математичної, психолого-педагогічної, підготовки із загальної методики та методик навчання окремих розділів математики) та набуття досвіду в здійсненні різних видів методичної діяльності. Авторкою на основі досвіду викладання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки проаналізовано можливість удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів математики. Акцентовано увагу на тому, що майбутні вчителі математики повинні отримати фундаментальну математичну підготовку, яка оптимально поєднувалася б із шкільною математикою. Обґрунтовано доцільність реалізації практичної підготовки здобувачів вищої освіти у кілька етапів за рахунок збільшення різних видів навчальних і виробничих практик. Показано, що кожен вид практики повинен мати індивідуальні чітко окреслені завдання, комплексне вирішення яких сприятиме формуванню методичної омпетентності майбутнього вчителя математики. Ключову роль при цьому відіграє педагогічна практика. Виокремлено умови проведення педагогічної практики при яких ефективно формуються усіх складників методичної компетентності майбутніх вчителів математики.
  • Документ
    Педагогічні умови розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Тітова Олена; Titova Olena; Лузан Петро; Luzan Petro; Мося Ірина; Mosia Iryna; Пащенко Тетяна; Pashchenko Tetiana
    Обґрунтовано позицію, що визначення педагогічних умов розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів є актуальним науково-практичним завданням. У перебігу наукового пошуку на основі логічних правил визначення понять здійснено формулювання терміну «педагогічні умови розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів» як основного методологічного концепту досягнення мети дослідження. У процесі визначення педагогічних умов розвитку досліджуваного феномену враховано надбання попередників щодо обґрунтованих ними обставин ефективності розвитку освітнього процесу, педагогічного явища чи об’єкту. Зазначено, що вартує розглядати педагогічні умови в контексті структури педагогічної системи – мета, завдання; зміст освіти; методи, форми, технології навчання; контроль навчальних досягнень здобувачів освіти та ін. Доведено, що експериментально визначена і теоретично обґрунтована педагогічна умова повинна мати наукову новизну, представляти у своєму змісті нове педагогічне знання. Висвітлено концептуальні положення цілеспрямованого розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів. Охарактеризовано з правилами реалізації визначені педагогічні умови розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів: сформованість у фаховому коледжі гнучкої системи безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників; активна взаємодія фахового коледжу з науковими установами НАПН України, закладами вищої освіти, Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти щодо виконання спільних проектів, грантів, організації конкурсів, олімпіад, участі в роботі науково-практичних конференцій, вебінарів, семінарів тощо; запровадження в освітньому середовищі коледжу прогресивних моделей професійного розвитку педагогічних працівників, зокрема принципів концепції «організації, що навчається»; Зроблено висновки, що кожна з визначених та обґрунтованих педагогічних умов спрямована на цілеспрямований розвиток професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів.
  • Документ
    Контрольні листи для взаємооцінювання у диференційованому навчанні професійно орієнтованого іншомовного письма і говоріння ІТ студентів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Синекоп Оксана; Synekop Oksana; Зєня Любов; Zienia Liubov; Матвієнко Ольга; Matviienko Olha; Коваль Тамара; Koval Tamara
    З метою розвитку самостійності ІТ (інформаційні технології) студентів та їх ефективної взаємодії, раціональним є впровадження контрольних листів для взаємооцінювання іншомовних усних і письмових робіт в умовах диференціації. Контрольний лист є інструментом чи засобом контролю якості сформованості професійно орієнтованої англомовної компетентності ІТ студентів у письмі та говорінні. У статті проаналізовано переваги контрольних листів, зокрема, вони: оптимально систематизують роботу студента, структуруючи його дії; допомагають знайти й уникнути помилок; алгоритмізують процес перевірки усного та письмового продукту; спрощують процедуру перевірки; мотивують студентів брати активну участь в оцінюванні; дозволяють студентам сконцентруватися на завданні; допомагають якісно оцінити роботу; дозволяють набувати та досконалювати іншомовні навички й уміння у процесі контролю; активізують процеси саморегуляції, соціально розподіленої регуляції / співрегуляції ІТ тудентів; посилюють індивідуальну і групову автономію; заощаджують час виконання завдання; сприяють розвитку співпраці та кооперації; розвивають критичне мислення; дозволяють отримати збалансований зворотний зв’язок; сприяють активному навчанню; посилюють відповідальність студентів. Основні недоліки включають: недостатній рівень володіння професійно орієнтованою англомовною компетентністю в письмі і говорінні, недостатній рівень володіння фаховими компетентностями; недостатній досвід в оцінюванні; часозатратний процес; ускладнення керування освітнім процесом викладачем; різний темп виконання взаємооцінювання; нерівномірний розподіл робіт серед студентів, упередженість до оцінювання студентів. Також розглянуто основні вимоги до укладання контрольних листів, серед яких: окреслити мету контрольного листа, виділити основні етапи чи рубрики, алгоритмізувати процес оцінювання, чітко й ясно сформулювати питання, дотримуватися логічної послідовності запитань. Окреслено особливості впровадження контрольних листів для взаємооцінювання в умовах диференціації. Наведено приклади контрольних листів для взаємооцінювання.
  • Документ
    Експериментальне навчання міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх викладачів німецької мови під час самостійної роботи
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Свиридюк Віра; Svyrydiuk Vira
    У статті представлено хід організації методичного експерименту формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх викладачів німецької мов під час самостійної роботи. Зазначено послідовність проведення експериментального навчання майбутніх викладачів німецької мови під час самостійної роботи. Відповідно до теоретичного дослідження і практичного досвіду сформульовано гіпотезу, яка лягла в основу проведення методичного експерименту. Виокремлено навчально-методичний матеріал, згідно з яким корелюють варійовані умови щодо визначення ефективності та доцільності використання авторської методики у двох експериментальних групах. Узагальнено результати перед- та після експериментального навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності. Експериментально доведено ефективність системи вправ, яка стала допоміжним навчально-методичним матеріалом і становить зміст міжкультурного портфоліо “Мовні зустрічі в умовах міжкультурної комунікації: міжкультурне портфоліо з німецької мови для майбутніх викладачів”. Міжкультурне портфоліо як навчально-методичний матеріал, а також методика роботи з ним може упроваджуватись в освітній іншомовний процес майбутніх учителів першого рівня здобуття вищої освіти, що сприятиме розвитку міжкультурного аспекту оволодіння іншомовної комунікативної компетентності. Експеримент доводить, що уміння самоконтролю і самооцінювання на усіх етапах навчально-пізнавальної діяльності сприяє ефективному формуванню комунікативних здібностей іншомовного спілкування, розвитку дискурсної і міжкультурної активності. Стаття робить внесок у розвиток комунікативної і професійної компетентностей майбутніх викладачів німецької мови на рівні іжкультурної комунікації та вдосконалення культурної вторинної мовної особистості. Зроблено висновок про те, що використання інноваційних технологій не тільки оптимізує освітній іншомовний процес майбутніх викладачів німецької мови в умовах самостійної роботи з метою опанування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності, а й стимулює мотиваційну складову сихолого-педагогічного аспекту.
  • Документ
    Аналіз розвитку ІТ в контексті ризиків, які вони несуть
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Руденко Юлія Олександрівна; Rudenko Yuliia Oleksandrivna
    У статті досліджено історичний розвиток інформаційних технологій (ІТ) у контексті можливих негативних наслідків. Вона висвітлює позитивний вплив ІТ на розвиток суспільства, але водночас підкреслює проблеми, пов'язані з появою негативних впливів, таких як інформаційна війна, гібридна війна та кіберзагрози. Акцентовано увагу на тому, що оперативна готовність у протидії цим викликам може бути досягнута лише через розуміння розвитку епохи, зумовленої ІТ-технологіями, характеру їх поширення та специфіки застосування. Обґрунтовано необхідність формування членів суспільства розуміння комплексного впливу розвитку ІТ на громадську безпеку. Стаття визнає ранніх вчених, які намагалися проаналізувати генезис розвитку ІТ та його історичні та соціальні наслідки, зокрема Е. Тоффлера, Б. Кастельса та Д. Белла. У ній акцентується увага на думках Е. Месснера щодо можливостей ведення інформаційної війни за допомогою різних інформаційно-психологічних прийомів і засобів, наголошується на важливості розуміння розвитку епохи. Дослідження заглиблюється у феномен інформаційної війни, яка охоплює різні форми інформаційної війни у сфері Інтернету. Визначено загрози, які несуть інформаційні війни. У статті описано генезис поняття «інформаційна війна» та встановлено домінуючу роль інформаційної складової, яка за допомогою різних інформаційно-психологічних прийомів і засобів впливає на світогляд, цінності та суспільну свідомість, створюючи реальну загрозу для націй, особистостей і людства. Окреслено основні елементи інформаційної війни, серед яких контроль над світовим інформаційним простором, вплив на громадську думку, формування суспільного світогляду, дезінформація, маніпуляції, пропаганда та кібератаки, спрямовані на викриття конфіденційної інформації та дестабілізацію критичної інфраструктури. Обґрунтовується небезпека «гібридних війн», що характеризуються нетрадиційними методами ведення війни (такими як терористичні акти, хакерські атаки, маніпулювання громадською думкою) та потужною інформаційно-пропагандистською складовою.Встановлено, що дослідження в контексті визначеної проблеми, концентруючись на розумінні історико-філософського осмислення проблеми та її наслідків, дає змогу з високим ступенем ймовірності прогнозувати майбутні події, ефективно реагувати на негативні впливи та професійно керувати процесом. У статті визначено перспективні напрями досліджень, зокрема аналіз психологічних, соціальних, педагогічних аспектів розвитку ІТ для утвердження безпечного існування в інформаційному просторі як держави, так і молодої особистості.
  • Документ
    Підвищення мотивації до навчальної діяльності засобами музейної педагогіки (на прикладі Меморіально-мінералогічного музею імені В. Г. Бондарчука в Денишівському ліцеї)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Романова Наталія; Romanova Nataliia; Власенко Руслана; Vlasenko Ruslana
    У статті розкривається один з важливих аспектів сучасної шкільної практики – необхідність спонукати учнів до продуктивної пізнавальної діяльності, формувати високий рівень мотивації учіння. Увагу зосереджено на можливостях освітнього середовища у процесі організації та функціонування краєзнавчого музею у закладі загальної середньої освіти. Обґрунтовано роль музейної освіти, яка дає можливість сформувати загальні та природничі компетентності під час збору, формування та презентації колекцій і розкрити творчий потенціал здобувачів освіти під час дослідницьких робіт, екскурсій і презентацій своєї роботи. Визначено пріоритетні напрямки роботи Меморіально-мінералогічного музею імені академіка В.Г.Бондарчука. На базі музею працюють два гуртки: Юні екскурсоводи та Туристсько-краєзнавчий гурток. Основними видами роботи екскурсоводів є збір біографічного матеріалу про знаменитого земляка, вивчення його наукової спадщини, теоретична підготовка про класи мінералів та групи гірських порід, участь в розробці екскурсій, квестів, вікторин та презентація цих матеріалів перед екскурсантами музею, щорічна участь у конкурсі юних екскурсоводів. Юні краєзнавці всебічно досліджують природу рідного села, розробляють туристичні маршрути, займаються дослідницькою роботою, беруть участь у туристсько-краєзнавчих змаганнях, є активними вихованцями МАН України. Проведено опитування з екскурсоводами та екскурсантами музею і з’ясовано, що музейна педагогіка є ефективним засобом формування краєзнавчих компетентностей: здобувачі освіти формують відповідальне ставлення до природи рідного краю, готові розв’язувати проблеми стану довкілля, генерують ідеї з використання природних ресурсів. Застосовуючи нетрадиційний підхід до навчання, музейна педагогіка сприяє самореалізації кожної дитини, розкриває творчий потенціал гуртківців під час досліджень мінералогічної колекції, створення екскурсій та квестів, участі в різноманітних конкурсах та змаганнях, проведенні екскурсій. На власному емпіричному досвіді доведено, що освітнє середовище музею створює ідеальні умови для самовираження, творчого розвитку здобувачів освіти, а регіональний аспект є потужним засобом для підвищення мотивації до навчання.
  • Документ
    Підходи до розуміння змісту і сутності поняття «особиста, соціальна, навчальна компетентність студентів філологічних спеціальностей» у науково-педагогічній літературі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Маноха Оксана; Manokha Oksana
    У статті уточнено зміст і сутність поняття «особиста, соціальна, навчальна компетентність студентів філологічних пеціальностей». Зважаючи на той факт, що в сучасному українському педагогічному дискурсі проблемі визначення поняття «особиста, соціальна, навчальна компетентність студентів філологічних спеціальностей» не приділялося достатньої уваги, здійснено теоретичний аналіз підходів до визначення сутності таких понять, як «особиста компетентність», «соціальна компетентність», «навчальна компетентність» та «загальна навчальна компетентність». Досягнення поставленої мети потребувало застосування таких методів дослідження, як вивчення, аналіз та узагальнення наукової педагогічної літератури та онлайн ресурсів. Сучасні фахівці-філологи як носії культурної спадщини різних народів мають вирізнятися ґрунтовними мовними знаннями й мовленнєвими навичками, володіти навичками ефективної комунікації, а також бути здатними швидко адаптуватися до нових вимог ринку праці шляхом особистісного і професійного саморозвитку й амовдосконалення. Це означає, що задля успішного функціонування в сучасному глобалізованому суспільстві й досягнення поставлених цілей фахівці-філологи мають вирізнятися наявністю високого рівня сформованості особистої, соціальної, навчальної компетентності. Фахівціфілологи з високим рівнем сформованості зазначеної компетентності є конкурентноздатними на ринку праці, задоволені життям, здатні ефективно співпрацювати з іншими, вдало управляти власним часом, знаходити вихід із складних ситуацій, рефлексувати, керувати власним професійним розвитком, а також дбати про особистісний розвиток. Більш того, наявність у фахівців-філологів високого рівня особистої, соціальної, навчальної компетентності надає їм змогу усвідомлювати свої сильні і слабкі сторони, приймати відповідальні рішення за врахування попередньо набутого суб’єктного досвіду, а головне – ініціювати зміни у власному житті та в суспільно-політичному житті своєї країни.
  • Документ
    Застосування математичних законів Ланчестера у воєнній стратегії
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Листопадова Валентина; Lystopadova Valentyna; Халаїм Діана; Khalaim Diana
    Математика, як наука про числа, структури та моделі, відіграє важливу роль у багатьох аспектах воєнних операцій та стратегій. Від розрахунку ймовірностей успіху або невдачі військових дій до визначення оптимальних шляхів розгортання військ та ресурсів, математика надає військовим стратегам потужні інструменти для прийняття обґрунтованих та ефективних рішень. Одним з важливих аспектів використання атематики у військових цілях є розробка стратегій для бойових дій. Від визначення розташування військ та розміру сил до умов проведення операцій, математичні методи та моделі допомагають оптимізувати рішення. Для визначення ймовірності успіху військових операцій математика икористовує теорію ймовірностей та статистику. Це дозволяє оцінити ймовірність досягнення мети, враховуючи різні фактори, такі як військова техніка, розташування супротивника та інші зовнішні умови. Аналіз попередніх військових конфліктів та даних дозволяє статистично оцінити ймовірнісні розподіли та прогнозувати військові події. Математика також грає важливу роль у розв'язанні задач логістики та розподілу ресурсів. Визначення оптимального маршруту переміщення військ та ресурсів може бути сформульовано як задача оптимізації шляху. У сфері розвідки та розробки нових технологій також використовуються математичні методи. Криптографія, яка захищає важливу інформацію від несанкціонованого доступу, базується на складних математичних алгоритмах. Математичні моделі також можуть бути використані для симуляцій військових операцій, дослідження впливу нових збройних систем або аналізу траєкторій польоту ракет. Варто додати, що математичні закони допомагають аналізувати та передбачати результати військових конфліктів, зокрема визначення впливу розміру та ефективності сил противників на ймовірність успіху. У поданій статті основний акцент зроблено на законах математичних моделей Ланчестера. Наведено викладки лінійного закону Ланчестера та приклад його застосування. Розглянуто математичні принципи роботи квадратичного закону Ланчестера на прикладі. Вказано й висвітлено як ці математичні закони можуть бути застосовані у контексті російського-українсько конфлікту.