Автореферати дисертацій
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Автореферати дисертацій за Ключові слова "adaptation"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Стан системного імунітету та психофізіологічних функцій в умовах набутої короткозорості різного ступеня(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2021) Колесник Юлія Іванівна; Kolesnyk Yuliia IvanivnaДисертація присвячена комплексному дослідженню системного імунітету та функціонального стану вищих відділів центральної нервової системи на тлі короткозорості набутої форми різного ступеня. В роботі проаналізовано і узагальнено стан неспецифічного антиінфекційного захисту, клітинної та гуморальної ланок системного імунітету, психофізіологічні функції в осіб із набутою короткозорістю слабкого, середнього та високого ступеня. Виявлено особливості функціонального стану імунної та нервової систем в умовах короткозорості певного ступеня та представлено кореляційні взаємозвязки даних регулюючих систем в умовах набутої короткозорості. Проблема зниженого зору на сьогодні є одним із актуальних напрямів досліджень сучасної біологічної науки. Зважаючи на загальний незадовільний стан здоров’я населення України, зростає роль досліджень, які розкривають особливості функціонування організму людини за наявності в неї різних дисрегуляторних чи преморбідних станів. Короткозорість набутої форми є однією із провідних причин низького зору, що здатна значно погіршити якість життя людини. Її поширеність набуває загрозливих «епідеміологічних» масштабів у світі, особливо серед осіб молодого працездатного віку. Вважається, що набута короткозорість розвивається як адаптаційна реакція зорової сенсорної системи до довготривалої роботи на близькій від ока відстані під впливом інформаційно-емоційного стресу, роль якого постійно посилюється у зв’язку із інтенсивною інформатизацією «цифрового» суспільства. Найбільший відсоток населення із короткозорою рефракцією виявлено в країнах Східної Азії (80-96 %), в США, Європі – до 50 %. В Україні показник поширеності короткозорості варіюється від 10 до 30 % населення, а результати дитячих медоглядів свідчать про його щорічне зростання. Як правило, набута короткозорість, сформувавшись у шкільному віці стабілізується до 20-30 років без складних патологічних ускладнень, проте її високі значення становлять ризик розвитку ускладнень, що можуть у подальшому призвести до втрати зорової функції. В той же час, набута короткозорість – це не лише вада зору, а й певний функціональний стан організму, розвиток якого пояснюється ретино-епіфізарно-гіпоталамічними і ретино-гіпофізарними взаємозв'язками нейроструктур ока з неокортексом та підпорядковується механізмам нейроімуноендокринної взаємодії в організмі. Метою даної роботи стало дослідження особливостей системного імунітету та функціонального стану вищих відділів центральної нервової системи в осіб із набутою короткозорістю слабкого, середнього та високого ступеня. Для реалізації поставленої мети були застосовані такі методи: викопіювання даних з форм первинної медичної документації; загальноприйняті імунологічні та клінічні методи дослідження системи крові; методи оцінки властивостей основних нервових процесів (латентних періодів простих і складних сенсомоторних реакцій, функціональної рухливості нервових процесів) та психофізіологічних функцій (уваги, короткочасної пам’яті); методи параметричної і непараметричної статистичної обробки одержаних результатів. Дослідження охоплювало 150 учасників-волонтерів віком від 18 до 35 років та здійснювалося на базі кафедри біології людини та тварин Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка впродовж 2016-2019 років. Контрольна група була сформована практично-здоровими людьми без хронічних чи гострих захворювань з нормальною гостротою зору. Дослідну групу складали 30 осіб із слабким ступенем (до -3 дптр), 30 осіб із середнім ступенем (від -3 до -6 дптр), 30 осіб із високим ступенем (від-6 дптр) набутої короткозорості. У роботі вперше виявлено загальний характер змін показників клітинних факторів неспецифічної резистентності, клітинної та гуморальної ланок системного імунітету при короткозорості набутої форми слабкого, середнього та високого ступеня: показано зниження вмісту головних імунокомпетентних клітин (лейкоцитів, лімфоцитів, нейтрофілів), натуральних кілерів (І-ІІ ступені імунних порушень (ІП)), Т-лімфоцитів (ІІ ступінь ІП); зростання числа моноцитів (ІІ-ІІІ ступені ІП), Т-супресорів/цитотоксичних (І-ІІ ступені ІП), В-лімфоцитів (ІІ ступень ІП) та концентрації імуноглобулінів класів М (ІІІ ступінь ІП) та А (ІІ ступінь ІП), у порівнянні із учасниками з нормальним зором контрольної групи. Вказані зміни мали найбільший прояв при високому ступені короткозорості, що свідчить про тенденцію до посилення дисрегуляційних імунних порушень в динаміці набутої короткозорості. Набуло подальшого розвитку уявлення про імунологічний статус короткозорих осіб, поглиблено та деталізовано опис дисфункцій системного імунітету за умов різних значень короткозорості. Показано, що в системі неспецифічного антиінфекційного захисту відбувається зростання кількості нейтрофілів (за рахунок підвищення числа сегментоядерних форм), моноцитів та відносного вмісту натуральних кілерів (при одночасному зниженні їх абсолютного числа) від низьких до високих значень короткозорості. Таким чином, при слабкому ступені короткозорості дані показники мали найменші значення, при високому ступені – найвищі. Із зростанням ступеня короткозорості відбувається підвищення показників фагоцитозу (ФЧ і ФІ), хоча вони і залишились на рівні нижчому, ніж в контрольній групі. Дослідження клітинної ланки системного імунітету встановило, що разом із зростанням ступеня короткозорості на тлі дефіциту загальних Т-лімфоцитів відбувається зниження вмісту Т-хелперів/індукторів і Т-супресорів/цитотоксичних; у порівнянні із контрольними даними вміст Т-хелперів/індукторів загалом був менший, а Т-cупресорів/цитотоксичних, навпаки, більший. Функціональне навантаження гуморальної ланки системного імунітету зростало в наслідок підвищення кількості В-лімфоцитів та їх імуноглобулін-продукуюча здатності від слабкого до високого ступеня, що супроводжувалося збільшенням випадків дисімуноглобулінемій, що є підставою вважати про формування глибоких імунних порушень. Проведене психофізіологічне дослідження дозволило нам вперше охарактеризувати специфічні риси у функціонуванні вищих відділів ЦНС за умов короктозорості різного ступеня. Показано збільшення часу латентного періоду простої сенсомоторної реакції в усіх групах осіб із набутою короткозорістю, зменшення часу латентного періоду реакції вибору двох із трьох подразників та підвищення рівня ФРНП при слабкому та середньому ступені короткозорості, у порівнянні із контрольною групою, що свідчить про погіршення показників із зростанням ступеня короткозорості. Серед спільних для усіх короткозорих осіб характеристик процесу уваги, що відрізняються від даних практично здорових людей, слід відзначити кращу якість роботи та концентрацію уваги, вищий рівень розумової продуктивності. В той же час, кількісні та швидкісні показники уваги при слабкому та високому ступені короткозорості були більшими, а при середньому ступені – меншими; здатність до переключення уваги – більш високою при слабкому та середньому ступені короткозорості. Проте слід відзначити зниження обсягів зорової інформації, якості роботи та швидкості обробки матеріалу при вищих ступенях короткозорості. Показники короткочасної пам’яті в умовах короткозорості змінювались стохастично: в усіх групах короткозорих осіб найвищі числові результати були отримані за видами «зорова» та «слухова» короткочасна пам’ять на слова, що свідчить про полегшення сприймання та запам’ятовування сигналів, адресованих до ІІ-ї сигнальної системи. Одночасно із цим, числовий матеріал відтворювався гірше учасниками зі слабкою та середньою короткозорістю, а при високій короткозорості, навпаки, нами виявлено тенденцію до покращення відтворення даного типу стимульного матеріалу. За рівнем смислової пам’яті дані короткозорих осіб дещо перевищували контрольні, проте вірогідні відмінності між ними були відсутні. Узагальнення та систематизація досліджуваних показників дозволили вперше ідентифікувати специфічні риси функціонального стану імунної та нервової систем на тлі короткозорості певного ступеня. Так, у осіб із набутою короткозорістю слабкого ступеня у периферійній крові на фоні загального зниження кількості ІКК спостерігається найнижчий вміст нейтрофілів (за рахунок зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів) і, відповідно, найнижчі показники фагоцитарної активності; найбільше зменшення Т-лімфоцитів при найбільшій кількості клітин Т- супресорів/цитотоксичних; зниження кількості В-лімфоцитів та найнижча концентрація IgG. Нейродинамічні характеристики були високими, а рівень ФРНП – середнім. В даній групі осіб виявлено найкращі кількісні, якісні та швидкісні показники уваги та середні рівні короткочасної пам’яті, зниження обсягу слухової пам’яті на слова (у порівнянні із середньою та високою короткозорістю). У осіб із набутою короткозорістю середнього ступеня показники неспецифічного та Т-клітинного імунітету були максимальними; в гуморальній ланці системного імунітету найбільш високою була концентрація IgА. В даній групі осіб було виявлено максимально високий рівень ФРНП при середніх рівнях сенсомоторних реакцій. Увага осіб із середньою короткозорістю характеризувалась найнижчими кількісними та швидкісними показниками на фоні середньої точності роботи. Найвищі обсяги короткочасної пам’яті встановлені при дослідженні зорової пам’яті на слова, найменші – зорової пам’яті на числа (у порівнянні із слабкою та високою короткозорістю). В групі осіб із набутою короткозорістю високого ступеня виявлено максимальні зміни вмісту провідних ІКК у бік зменшення, що поєднувалось із максимальним числом моноцитів; зменшення числа всіх субпопуляцій Т- лімфоцитів; максимально високий вміст В-лімфоцитів та концентрацій Ig досліджуваних класів. Нейродинамічними особливостями високих значень короткозорості слід вважати найдовший час простих та складних СМР, найнижчий рівень ФРНП. В даній дослідній групі виявлено найменшу точність, концентрацію та переключення уваги, а також найменший обсяг пам’яті на слова та найбільший – пам’яті на числа (у порівнянні із слабкою та середньою короткозорістю). У роботі вперше наведено аналіз кореляційних відносин імунних та психофізіологічних показників на тлі набутої короткозорості слабкого, середнього та високого ступеня. Показано наявність тісних взаємозв’язків між компонентами цих системам, що розширює уявлення про механізми нейроімунної регуляції функцій організму. Таким чином, результати дисертаційного дослідження вказують на спільні функціональні зміни системного імунітету та діяльності вищих відділів ЦНС, що формуються в умовах короткозорості набутої форми і, в той же час, вказують на специфічні відмінності даних систем за умов короткозорості різного (слабкого, середнього та високого) ступеня, що становить наукове значення і є базою для практичного використання.Документ Теоретичні і методичні засади адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Єрьоменко Ольга Анатоліївна; Yeromenko Olha AnatoliivnaУ дисертації представлено теоретичні і методичні засади адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Проаналізовано джерельну базу дослідження. Виявлено стан розробленості проблеми створення адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Виокремлено та обґрунтовано теоретичні і методичні засади розроблення адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом; розкрити зміст понять «адаптивна педагогічна система», «адаптивна система підготовки магістрів». Розроблено та теоретично обґрунтовано модель адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Теоретично обґрунтовано методичні засади застосування адаптивних технологій у професійній підготовці магістрів з управління навчальним закладом. Розроблено адаптивний інструментарій для забезпечення науково-методичного супроводу функціонування й розвитку адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Експериментально перевірено результативність адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Розроблено методичні рекомендації для практичного використання адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом.