Освіта. Інноватика. Практика

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12503

Переглянути

Перегляд Освіта. Інноватика. Практика за Ключові слова "academic integrity"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Advancing Ukrainian Phd Education Through the Integration of European Scientific Values: Key Principles and Practices
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Semenoh Olena Mykolaivna; Kapranov Yan Vasylovych; Семеног Олена Миколаївна; Капранов Ян Васильович
    This article examines the integration of European scientific values into the training of Doctor of Philosophy (Ph.D.) students in Ukraine, a process that has become particularly relevant in the context of European integration and wartime challenges. It argues that academic integrity, interdisciplinarity, open science, the development of transversal competences, and social responsibility constitute the core of the modern European model of doctoral education, as reflected in the European Higher Education Area (EHEA) and the European Research Area (ERA). The study focuses on the educational-scientific program of Educational and Pedagogical Sciences and the course “Ethics of Scientific Inquiry: Philosophical and Linguistic Aspects” at Sumy State Pedagogical University. A mixed-methodology approach was employed, combining theoretical methods (analysis of European policy frameworks, EUA-CDE reports, and scholarly publications) with empirical methods (observation of the doctoral process, roundtables, and semi-structured interviews with PhD students, supervisors, and program guarantors). The findings indicate that Ukrainian doctoral programs are progressively converging with European standards by embedding academic culture, adopting digital tools and open science practices, reinforcing ethical norms, and developing socially relevant competences. Particular attention is given to the resilience of Ukrainian PhD education under wartime conditions, which reflects a new culture of shared responsibility and adaptability. The article concludes that the integration of European values is not only a precondition for modernizing Ukrainian doctoral education but also a significant contribution to the development of the broader European scientific and educational space.
  • Документ
    ChatGPT як інструмент оптимізації самостійної роботи та розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти
    (СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Полторацька Ганна; Poltoratska Hanna; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Алексєнко Яна; Aleksienko Yana
    Поява потужних цифрових засобів масового вжитку сприяє переосмисленню форм організації навчального процесу майбутніх спеціалістів. Існують побоювання щодо фальсифікації навчання через широке застосування студентами великих мовних моделей. Мета – дослідити потенційні можливості застосування Генеративного попередньо навченого перетворювача (ChatGPT) у освітньому процесі вищої школи. Методологія. Для вирішення дослідницького питання було застосовано релевантні методи педагогічного дослідження теоретичної спрямованості. Результати. Встановлено, що ChatGPT є новітньою великою мовою моделлю, яка дозволяє вести багатораундовий діалог людською мовою. Функції даного інструмента передбачають його використання у освітньому процесі в якості підкажчика або консультанта, включаючи креативне оброблення та переклад текстів, а також перевірку правопису. ChatGPT дозволяє: оптимізувати процес підготовки та презентації навчальних матеріалів; проводити підготовку до тестування; здійснювати контроль виконаних робіт студентами. Обговорення. Проведене дослідження продовжує поточну дискусію щодо доцільності впровадження ChatGPT у освітній процес як інноваційної технології роботи з текстом. Встановлено, що існують перестороги щодо застосування цього інструменту студентами, через можливі порушення доброчесності; зниження ініціативності та мотивації у навчанні. Зазначено, що сучасна версія ChatGPT, зважаючи на встановлені переваги, може з успіхом керовано використовуватися педагогами та студентами для оптимізації роботи з текстами та дослідницькими даними, особливо для їх узагальнення, критичного осмислення та презентації. В цілому, застосування ChatGPT в освіті може стати передумовою модифікації цифрової та комунікативної компетентності, які формуються та розвиваються у процесі навчання та професійної діяльності. Висновки. Проведене дослідження узагальнює можливі переваги, які ChatGPT здатен привнести у освітній процес. Даний інструмент активно використовується як студентами, так і педагогами. Означені переваги ChatGPT можна розглядати в контексті застосування інших великих мовних моделей. Подальше їх використання в освіті на різних рівнях буде посилюватися, а алгоритми їх роботи змінюватися. Отримані результати надають можливість їх використання у практичній діяльності та подальших теоретико-практичних дослідженнях можливостей ChatGPT для освіти. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку рекомендацій щодо використання ChatGPT у організації самостійної роботи здобувачів освіти.
  • Документ
    Reliance on Artificial Intelligence in Chinese Vocational Undergraduate Theses
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Licong Zhang; Pryshliak Oksana; Melnyk Diana; Koshivka Liudmyla; Ліцун Чжан; Пришляк Оксана; Мельник Діана; Кошівка Людмила
    This study investigates the extent to which vocational undergraduate students in China rely on artificial intelligence (AI) in the process of writing graduation theses, a topic that has gained heightened relevance following the 2025 policy statement by the Chinese Ministry of Education that vocational undergraduates are generally not required to produce such theses. Drawing on comprehensive survey data from MYCOS – a nationally recognized higher education research and consulting organization with a respondent pool of 3,145 teachers and students from diverse institutions, the research analyzes both the prevalence and the patterns of AI-assisted writing, as well as the educational community’s attitudes toward its use. The findings reveal that nearly half of the surveyed teachers (50%) and students (46%) support the cancellation of undergraduate theses, primarily due to their perceived misalignment with vocational training objectives and their often-unsatisfactory quality. Teachers in ordinary undergraduate institutions express stronger support for cancellation than those in elite “Double First-Class” universities, reflecting differing institutional priorities. The study also explores the methods used by educators to detect AI-generated content. The most common strategies include checking for logical and stylistic consistency (64%), oral questioning to verify familiarity with the material (51%), and the use of specialized AI detection tools (41%). However, the accuracy of these tools remains limited, with documented cases of both false positives and undetected AI-polished content. To address the changing educational landscape, the research examines preferred alternatives to traditional theses. Practical projects such as product design, innovation transformation, and entrepreneurial initiatives- emerge as the most favored option (75% of students, 69% of teachers), followed by course-based research reports and vocational skill certifications. In light of these findings, the paper proposes a multi-dimensional framework for responsible AI integration into academic writing. This includes establishing age- and level-specific usage guidelines, embedding critical thinking and verification skills into curricula, and diversifying assessment models to emphasize the reasoning process rather than final outputs alone. Ultimately, the results highlight the need for adaptive, diversified evaluation systems that align with both the evolving capabilities of AI and the labor market’s demand for graduates who combine creative, analytical, and practical competencies.
  • Документ
    Використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях в контексті академічної доброчесності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Семеніхіна Олена Володимирівна; Різник Вячеслав; Шамоня Володимир Григорович; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Riznyk Viacheslav; Shamonia Volodymyr Hryhorovych
    Штучний інтелект (ШІ) сьогодні має великий потенціал для прискорення наукових досліджень, підвищення продуктивності, допомоги у формулюванні гіпотез, дизайні експериментів і аналізі великих даних. Водночас науковці зауважують, що існують ризики зниження глибини розуміння проблеми, надмірної зосередженості на автоматизації алгоритмів, а також етичні проблеми у викладі наукових результатів (плагіат, власність на результати, достовірність). Тому ефективне використання ШІ вимагає не лише міждисциплінарної співпраці, глибокого розуміння методології, а й розробки політик і стандартів для відповідального застосування ШІ при здійсненні наукового пошуку. Стаття має за мету проаналізувати наявні підходи до регулювання використання ШІ у наукових журналах на прикладі галузі освіти. В межах статті вирішуються такі завдання: (1) аналіз політик використання ШІ журналів, індексованих у Scopus і Web of Science як лідерів наукової думки та редакційної політики; (2) огляд практик використання ШІ українських наукових видань в галузі освіти; (3) порівняльний аналіз підходів журналів до політики використання ШІ, їх переваг та недоліків; (4) формування рекомендацій для фахових видань України щодо редакційної політики використання ШІ, яка враховуватиме баланс між інноваціями та академічною етикою. За результатами аналізу автори пропонують проєкт редакційної політики використання ШІ для українських наукових журналів у галузі освіти, де описані відповідальність за авторство, допустимі практики використання ШІ, вимоги до розкриття використання ШІ та відповідальність і доброчесні практики наукової роботи. Обґрунтовано, що редакційна політика має включати механізми перевірки доброчесності, зокрема через аналіз наукових текстів на предмет ознак машинного генерування, ознайомлення авторів із принципами етичного використання ШІ та впровадження стандартів академічної етики у зв’язку з новими технологічними викликами. Рекомендовано підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів щодо розпізнавання текстів, створених із використанням ШІ, а також опанування ними принципів етичної оцінки таких рукописів.