Освіта. Інноватика. Практика

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12503

Переглянути

Перегляд Освіта. Інноватика. Практика за Ключові слова "academic culture"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Особливості формування академічної культури майбутніх піаністів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Ту Чуаньцзе; Tu Chuantsze
    Суть дослідження полягає у вивченні формування академічної культури майбутніх піаністів. Академічне середовище, як важливий чинник, враховує індивідуальні потреби піаністів щодо освіти та вбирається в професійні освітні програми. Формування цієї культури вимагає розуміння мистецької місії та її впливу на суспільство, розвитку критичного мислення і комунікативних навичок. Описано процес формування академічної культури майбутніх піаністів, який відбувається в академічному середовищі та враховує індивідуальні запити піаністів щодо академічної освіти. Підкреслено, що цей процес не може бути повністю забезпеченим через опанування лише мистецьких дисциплін, але вимагає розвитку критичного мислення та комунікативних навичок, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій та саморозвитку в даній галузі. У статті пропонується модель, що описує процес формування академічної культури майбутніх піаністів. Використані теоретичні методи, такі як аналіз наукових джерел і моделювання, для ідеалізації цього процесу. Описано структурні елементи моделі, включаючи цільовий, теоретико-методологічний (включає підходи і принципи), педагогічні умови (розвиток критичного мислення студентів; заохочення до участі у наукових, освітніх і практичних неформальних заходах; розвиток комунікативних навичок у професійному спілкуванні) та змістовно-процесуальний модуль (включає опис спецкурсу). Розглянуто етапи реалізації моделі, які сприяють позитивним змінам у рівнях сформованості академічної культури майбутніх піаністів. Результатом реалізації моделі є позитивні зрушення у рівнях сформованості компонентів академічної культури майбутніх піаністів
  • Документ
    ІТ-дисципліни в міжнародному освітньому контексті: порівняльне дослідження викладання в українських та китайських університетах
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Rudenko Yuliia; Zetao Hu; Ahadzhanova Svitlana; Pivtoraiko Victor; Руденко Юлія; Зетао Ху; Агаджанова Світлана; Півторайко Віктор
    This article highlights the importance of studying and comparing educational practices across different countries. It emphasizes the necessity of such analysis to enhance the teaching of IT disciplines in the context of digitalization and globalization. A comparative analysis of IT education is conducted between a Ukrainian university (Sumy National Agrarian University, SNAU) and a Chinese university (Harbin Institute of Science and Technology, HIST). The article is based on the authors’ teaching experience at both institutions, drawing on empirical data collected through student surveys, classroom observations, and informal interviews with students and faculty. The study focuses on first-year students of the “International Trades” program at HIST (China) and students majoring in “Entrepreneurship” and “Enterprise Economics” at SNAU (Ukraine), involving a total of 170 Chinese and 68 Ukrainian students. Key aspects analyzed include students’ prior technical background (noting the heterogeneous preparation among Chinese students and more uniform but often fragmented knowledge among Ukrainians), learning motivation (with stronger external motivators in China and greater emotional engagement in Ukraine), independent learning practices (higher activity observed among Chinese students), teaching styles (more formal and structured in China vs. informal and feedback-oriented in Ukraine), technical infrastructure, and academic culture in both educational contexts. The research identifies a range of intercultural differences that influence learning effectiveness and the nature of student-teacher interaction. Conclusions emphasize the need to adapt IT teaching methods to the cultural and educational characteristics of students. The study also provides practical recommendations for improving higher education practices through the integration of international experiences.