eSSPU Institutional Repository :: Перегляд за Автор "Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna"

Перегляд за Автор "Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna"

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Formation of Junior Schoolchildren’s Emotional Resistance in Out‐of‐School Education Institutions by Means of Musical Folklore
(2023) Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Yeremenko Olha Volodymyrivna; Єременко Ольга Володимирівна
The article proves the necessity of studying the problem of forming the emotional stability of junior schoolchildren in out‐of‐school education institutions by means of musical folklore. The aspects of artistic‐musical and moral‐aesthetic education of children by means of musical folklore in the process of their extracurricular activities are considered. The age characteristics of junior schoolchildren are highlighted in order to clarify the importance of musical folklore in the formation of emotional stability. It is established that the main characteristics of the emotional stability of aperson are the ability to preserve his essential positive characteristics in difficult lifecircumstances. It is noted that the emotional stability of junior schoolchildren is determined by the social environment, namely the teacher’s authority and trust in him. The role of musical education in the out‐of‐school education institutions as a multifaceted process of pedagogical influence, during which the musical‐artistic, moral‐ ethical, emotional and intellectual development of the individual is carried out, is clarified. It is argued that in modern conditions it is at the same time the promotion of real art, the universal moral values embodied in it, and an active form of involving children in the best assets of national art.
The Features of Vegetative Regulation of the Heart Rate in Athletes with Different Levels of Perception and Processing of Visual Information
(2017) Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
The study involved 32 children aged from 11–12 who were receiving training in sports schools in Sumy. The children were divided into three study groups with high, medium and low levels of sensorimotor reactivity, defined in terms of complex visual-motor response. The study methods were psychophysiological, cardiointervalography, mathematical and statistical. We found that the majority of individuals with a medium level of sensorimotor reactivity possessed vegetative tonus, characterized by background emphotony, while sympathicotonia was prevalent in the group of athletes with a high level of sensorimotor reactivity, in comparison with those with medium and low levels of sensorimotor reactivity. Vegetative imbalance that manifests via hypersympaticotonic reactivity occurred among athletes with high and medium levels of sensorimotor reactivity, which is the evidence of stress on the cardiovascular system, decline of adaptive capacity of the organism in the individuals investigated. Shorter latent periods of complex visual-motor responses (LP SR 1–3 and LP SR 2–3) were observed among athletes with hypersympaticotonic vegetative reactivity, compared to sportsmen with normal type of vegetative reactivity. Analysis of indicators of heart rate variability revealed an increased activity of the sympathoadrenal system in athletes with a high level of sensorymotor response, which is confirmed by significantly lower values of SDNN and RMSSD in comparison with athletes with a low level of sensorymotor response. The activation of central regulation in athletes with a high level of sensorimotor responses also show significantly higher values IN and Amo, in comparison with athletes with a low level of sensorymotor response. The figures IN (47.7%), and Amo (45.3%) were those most effected by the level of sensorimotor reactivity. Less effected were figures of SDNN (43.1%), which reflects general heart rate variability and RMSSD (43.1%), which reflects high frequency components of heart rate. Analysis of change in dynamics of figures of heart rate variability provides evidence of higher activity of the sympathoadrenal system in athletes with a high level of sensorimotor reactivity, which facilitates increased stress on heart rhythm vegetative regulation mechanisms, accompanied by decline of parasympathetic influences of the vegetative nervous system.
Training Of Musical Art Specialists: Methodological Provisions
(2023) Yeremenko Olha Volodymyrivna; Єременко Ольга Володимирівна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna ; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна
The publication highlights the theoretical and methodological foundations of music specialists training in pedagogical universities. The essence is revealed and theoretical approaches to musical art specialists training are analyzed. It is emphasized that musical art specialists training is based on the theoretical ideas regarding the national paradigm of training musical art specialists, the humanistic basis of music education, axiological approaches to the training of musicians-pedagogues, the existential-emotional direction of art education and its acmeological orientation, as well as prognostic guidelines for professional training. The leading generalized positions regarding the defined role of the consolidation approach as the theoretical basis of the specified training are substantiated. The idea of a national paradigm for the training of art specialists has been actualized; its essence is considered from the point of viewof the dialectics of the special and general in culture, which ensures socialization of future specialists. It is substantiated that assimilation of national and universal culture by pupils enhances development of their value orientations. It is emphasized that formation of national culture is also ensured by the expediency of application in the educational process at the level of artistic knowledge, along with works of world art, of national music. The essence of the existential-emotional direction of art education and its role in ensuring the emotional saturation of the educational process is revealed. It is proved that pedagogical determination of the artistic educational process must necessarily take into account both the conscious and unconscious artistic actions of the participants of the study.
Баянно-акордеонна панорама Сербії: освітньо-педагогічний аспект
(2013) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
Статтю присвячено дослідженню сербської баянно-акордеонної школи та її розвитку в різних контекстах: педагогічної думки, культурноосвітніх проблем, характерних тенденцій та закономірностей. Кожний етап привніс змістові доповнення, розкриваючи динаміку розвитку сербської баянно-акордеонної школи від народження просвітницьких форм у контексті розквіту масового музикування через становлення педагогічної діяльності та виконавської практики ідейних окремих лідерів, ствердження її позицій в світовому просторі, піднесення продуктивного рівня інноваційних педагогічних технологій, творчої діяльності її представників.
Валторна: історія, теорія, виконавська практика
(Гельветика, 2024) Гура Вікторія Вікторівна; Hura Viktoriia Viktorivna; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Губський Олександр Олександрович; Hubskyi Oleksandr Oleksandrovych
У статті охарактеризовано роль і місце натуральної валторни в історичній та сучасній музичній практиці. Розглянуто тер-мінологічні проблеми найменування музичного інструменту в різних джерелах що пов'язані з конструкцією та типом валторни її попередників: corno, corno da caccia, trompe de chasse, waldhorn. На основі теоретичного аналізу наукових джерел розгля-нуто еволюцію мідного духового інструменту – валторни, особливості трактування в композиторській творчості, розвиток техніки гри на інструменті, проблеми інтерпретації в різних оркестрових стилях та напрямках. Проаналізовано особливості техніки гри на духовому музичному інструменті «кларіно» та кларіно-віртуозного музикування у верхньому та вищому регістрах. Обґрунтовано типи та види натуральної валторни в інструментальній культурі бароко, техніки гри, діапазон, фактуру, принципи художнього трактування, виконання «закритим звуком». Досліджено еволюцію натуральної валторни в музиці класицизму, особливості виконавської техніки та інтерпретування. Виділено розподіл на два стилі трактування валторн: концертного та мисливського. На основі музичних творів простежено наявність елементів стилізації, особливих типів руху, інтонацій, імітацій, фактури, розмірів, теситури, особливостей інструментування. Проаналізовано трактування поняття «техніка закритих звуків», її застосування, особливості виконання. Розглянуто інші різновиди сучасної валторни та валторноподібних інструментів: валторни-дисканти, натуральні валторни, вагнерівські труби, їх використання у світовій музичній практиці в різних жанрах оркестрового виконавства. Названотворчу плеяду талановитих та відомих виконавців – валторністів світової музичної культури другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Здійснено аналіз посібників практичного освоєння техніки гри на натуральній валторні в умовах сьогодення. духові музичні інструменти,еволюція валторнового мистецтва, музичноінструментальне виконавство,
Змістові компоненти формування етнонаціонального виконавського стилю майбутніх учителів музики та хореографії з КНР у ВНЗ України
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Чжан Їн; Chzhan Yin
У статті доведена унікальність музично-хореографічної освіти, що розглянута на етнонаціональному виконавському стилі майбутніх учителів музики та хореографії з КНР і його змістових компонентах, які розкривають «автопортрет» виконавської хореографічної школи. Зазначено, що формування етнонаціонального виконавського стилю майбутніх учителів музики й хореографії з КНР спрямоване на збереження та відтворення духовної культури й національних особливостей народу з метою трансформації духовно-морального потенціалу та якостей особистості. Процес опанування етнонаціональним виконавським стилем майбутнім фахівцем музичнохореографічної справи невід’ємний від розвитку етноорієнтованої музично-естетичної свідомості, якою стає «рухомовна свідомість», що виникає в контексті етнічної традиції певної країни.
Змістові компоненти формування етнонаціонального виконавського стилю у сербських баяністів-акордеоністів
(2013) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Курило В. С.; Kurylo V. S.
У статті доведено унікальність баянно-акордеонної освіти, що розглянута на етнонаціональному виконавському стилі баяністів-акордеоністів та його змістових компонентах, які розкривають «автопортрет» виконавської школи локально визначеної країни. Зазначено, що формування етнонаціонального виконавського стилю в баянно-акордеонних школах спрямоване на збереження та відтворення духовної культури й національних особливостей народу з метою трансформації духовно-морального потенціалу і якостей особистості. Процес опанування етнонаціональним виконавським стилем учня-музиканта невід’ємний від розвитку етноорієнтованої музично-естетичної свідомості, якою стає «звукомовна свідомість», що виникає в контексті етномузичної традиції певної країни.
Кваліфікаційна робота за освітнім ступенем «Магістр»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Єременко Ольга Володимирівна; Yeremenko Olha Volodymyrivna
Методичні рекомендації містять загальні положення про порядок визначення тем кваліфікаційних магістерських робіт, вимог до порядку викладу матеріалу та її структурних елементів. У роботі розглянуто особливості підготовки, написання та захисту кваліфікаційної магістерської роботи спеціальності 025 Музичне мистецтво. У публікації надано методичні рекомендації для студентів, наукових керівників та рецензентів за даним напрямом підготовки, які спрямовані на забезпечення методологічної, теоретичної та експериментальної підготовки до виконання наукових досліджень, захисту та оцінки кваліфікаційної магістерської роботи на державних іспитах.
Компонентна структура формування полікультурної компетентності та світогядної культури учнів в освітньо-виховному середовищі школи
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
На основі аналізу джерельної бази дослідження встановлено стан розробленості проблеми формування полікультурної компетентності та світоглядної культури учнів в основній та музичній школах України. Обґрунтовано, що до розроблення компонентної структури досліджуваних явищ науковці не звертались, а існуючі статті та монографії висвітлюють лише окремі аспекти мистецької підготовки особистості. Значна кількість наукових робіт присвячено різним етапам фахової підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва, а досліджень, в яких проаналізовано методичне забезпечення формування полікультурної компетентності та світоглядної культури учнів обмаль, що й обумовило вибір теми роботи. Доведено про потребу розроблення ефективних технологій навчання, які б були спрямовані на підготовку ерудованої особистості, яка володіє комплексом знань щодо національних традицій, історії свого народу, звичаїв та культурних надбань. Визначено комплекс методологічних підходів (педагогічний, культурологічний, етнопедагогічний, акмеологічний, історичній та аксіологічний), на основі яких узагальнено зміст навчання учнів та структурних компонентів полікультурної компетентності та світоглядної культури. Доведена необхідність розроблення платформи для визначення педагогічних умов формування полікультурної компетентності учнів та світоглядної культури, а саме: актуалізація ціннісного ставлення учнів до оволодіння полікультурною компетентністю; створення етнотолерантного середовища в навчальновиховному процесі школи; реалізація особистісно-οрієнтованого підходу в процесі формування досліджуваних явищ в умовах основної та музичної шкіл.
Культурологічний аналіз розвитку сербської баянно-акордеонної школи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
У статті розглянуто етапи та шляхи розвитку сербської баянно-акордеонно'і школи з урахуванням соціокультурних та національно-ментальних координат локально зазначеної країни. Визначено, що баянно-акордеонна школа Сербії є показником зміни «культурного знаку» суспільства, яка трансформується у процесі еволюціїісторико-культурних домінант країни.
Музичний театр Китаю та європейська опера:музикознавчий дискурс в аспекті синтезу мистецтв
(2023) Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr Hryhorovych; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
Мета статті – здійснити музикознавчий дискурс щодо синтезу мистецтв і національних особливостей пекінської музичної опери, її тематики,драматургії, сценічного й вокального втілення у компаративному аналізі з традиціями європейського оперного театру.Методологія статті спирається на комплексний огляд, заснований на історико‐культурологічному та музично‐ теоретичному підходах. Основними методами роботи є: історико‐компаративний, жанрово‐стильовий,музикознавчий, систематизації та теоретичного узагальнення.Висновки. Висвітлено феномен пекінської опери, що є унікальним у світовій культурі. Розглянуто напрацювання українського музикознавства цієї ланкимузичного мистецтва Китаю. Виявлено, що для вітчизняної науки великий інтерес становили історичні аспекти розвитку музичного театру цієї країни, аналіз певних конкретних творів, фольклорних витоків, художніх і виконавських принципів, особливостей сценічного та вокального відтворення тощо. Всі це постало основою синтезу національних співацьких традицій театральної культури Китаю з європейським оперним досвідом, але й донині не отримало належного вивчення. Вищезазначене визначає перспективи дослідження в українському музикознавстві проблематики «схід‐захід» та її проявів як в музичному театрі Китаю, так і в європейському оперному мистецтві.
Національно‐культурні, європейські традиції у фортепіанній музиці та сценічно‐вокальному мистецтві України та Китаю ХХ‐початку ХХІ століття: порівняльно‐стильовий аналіз
(2023) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
На основі аналізу джерельної бази дослідження встановлено стан розробленості проблеми розвитку національно‐культурних та європейських традицій у фортепіанній музиці та сценічно‐вокальному мистецтві України та Китаю ХХ початку ХХІ століття в контексті порівняльно‐стильового аналізу. Обґрунтовано, що означені види мистецтва розвивались під впливом національних культурно‐історичних чинників та європейського музичного мистецтва; становлення композиторської школи, мистецької освіти тощо. Запропоновано періодизацію розвитку фортепіанної музики та сценічно‐ вокального мистецтва Україні та Китаї; наведено приклади маловідомих творів китайських композиторів в контексті еволюції досліджуваних жанрів. Представлені результати дослідження можуть бути використані в подальших наукоих розвідках для вивчення стилю та композиторської техніки в контексті розвитку зазначених видів мистецтва в Україні та Китаю.
Особливості і тенденції розвитку сербської баянно-акордеонної школи періода 1940–1980-х років
(2013) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
У статті розглянуто тенденції розвитку сербської баянно-акордеонної школи періоду 1940–1980 років, у контексті яких з’ясовано педагогічні контексти розвитку освіти за фахом, органологічний аспект удосконалення інструментарію, як наслідок, – формування концептуально-теоретичних засад у розбудові сутнісно-структурних координат виховання інтелектуально-творчої особистості в межах баянно-акордеонної школи локально зазначеної країни. Розвиток баянно-акордеонної школи розглянуто з позицій історичної трансформації побутових форм музикування у складні музично-освітні проекти національної освіти Сербії.
Педагогічні принципи формування полікультурної компетентності та світогядної культури школярів засобами музичного мистецтва
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
У статті визначено процес формування полікультурної компетентності та світоглядної культури школярів в контексті запровадження в навчальний процес наступних принципів: позитивного відношення до культурного різноманіття, культуровідповідності, діалогу, полілінгвізму, комплексності. Перший принцип передбачає не лише розширення діапазону знань студентів про інші етнічні культури, а й формування в останніх позитивного ставлення в цілому до інших культур. Відповідно, у них формується готовність розуміти та приймати етнокультурні особливості як норму та дещо позитивне і неодмінне, що згодом трансформується в здатність до міжетнічного розуміння та успішного діалогу. Другий із зазначених принципів зумовлюється об'єктивним зв'язком індивіда з культурою як системою цінностей. Згідно з даним принципом освітньо-виховне середовище передбачає наявність фактору національної неповторності і наповнення його етнокультурним змістом. Також, у дослідженні враховується певне соціокультурне середовище, де формувалася особистість і в якому тривала її соціалізація. Третій принцип передбачає плюралізм і різноманітність думок, нечисленну кількість аспектів розгляду та значень. Він передбачає вільний обмін думками між школярами, у підсумку чого формується спільна позиція або погляди стосовно якогось явища чи процесу. Діалог розглядається не лише в якості способу оволодіння певною сумою знань, він є дієвою основою для взаємодії і розвитку різноманітних культур. Четвертий принцип передбачає оволодіння майбутніми педагогами рідною, державною і міжнародною іноземною мовами. П’ятий принцип має на увазі формування досліджуваних якостей школярів на поведінковому, пізнавальному та емоційному рівнях. Враховується, що методи формування, форми організації та зміст досліджуваної компетентності результативні, перш за все тоді, коли етнокультурні знання, якими володіють школярі є тим засобом, який допомагає останнім творчо діяти в міжетнічній сфері.
Розвиток музичного смаку в школярів середнього віку в умовах дитячої музичної школи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лю Ченюй; Liu Cheniui; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
В магістерській роботі досліджено педагогічні умови розвитку музичного смаку в школярів середнього віку в умовах дитячої музичної школи. Обґрунтовані теоретико-методологічні засади формування основ музичного смаку у школярів середнього віку. Виявлено особливості музично-смакових проявів у дітей середнього шкільного віку. Апробовані педагогічні умови, спрямовані на розвиток музичного смаку у школярів середнього віку в умовах ДМШ. Розроблені критерії та діагностики вивчення динаміки формування основ музичного смаку у школярів.
Сербський баянно‐акордеонний актуальний фольклор в контексті популярно‐посвітницької культури середини ХХ століття
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
Стаття присвячена висвітленню стильових координат сербського баянно‐ акордеонного актуального фольклору в контексті популярно‐просвітницької культури середини ХХ століття. Запроваджуючи музично‐стильовий та культурологічний підходи зазначено, що баянно‐акордеонний актуальний фольклор синтезує з масовими музичними жанрами середини минулого століття за поведінковими манерами виконавців, їх сценічно‐театралізованими та ігровими рухами, використанням музично‐звукових акустичних приладів, розкутістю артистично‐виконавської манери, що споріднюють означене музичне явище з масовими музичними жанрами середини ХХ століття (рок, джаз, поп‐музика, тощо). З’ясовано, що сербський баянно‐акордеонний фольклор в середині ХХ століття визначився як окремий просвітницький та соціальний напрямок популярної культури Сербії з особливо‐характерними стильовими ознаками, народно‐виконавською школою, плеядою композиторів та музикантів, що визначив безперервний ланцюг нових явищ у музичному мистецтві, які виникли в процесі мас‐культурних новацій. Визначено просвітницьку та виховну функції означеного явища, розкрито історичні витоки становлення шкіл народної музики, а також охарактеризовано специфіку викладання та методику підготовки баяністів‐акордеоністів за народно‐виконавським спрямуванням.
Сценічно‐вокальне мистецтво та цикли фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ ‐ початку ХХІ століття: порівняльно‐стильовий аналіз
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr Hryhorovych
На основі аналізу джерельної бази дослідження встановлено стан розробленості проблеми розвитку сценічно‐вокального мистецтва та жанру циклу фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ початку ХХІ століття у розрізі порівняльно‐стильового аналізу. встановлено, що означені мистецькі явища розвивались під впливом культурно‐історичних чинників, національних та європейських впливів; формування композиторського та виконавського стилю, творчих традицій авторів тощо. Зазначено інтонаційно‐стильові ознаки та письмові знаки, які розкривають музичні традиції в контексті розвитку мистецтві України та Китаю; наведено приклади музичних творів в контексті еволюції зазначених жанрів. Представлені результати дослідження можуть бути використані в подальших дослідженнях для вивчення стилів, жанрів та композиторських шкіл в контексті розвитку музичного мистецтва України та Китаю.
Традиційне та європейське в контексті розвитку виконавства на духових інструментах (на прикладі флейтової китайської школи)
(Гельветика, 2024) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
Стаття присвячена аналізу розвитку академічної флейти, яка стрімко отримала статус поширеного та популярного в Китайській Народній Республіці інструмента. Зазначено, що флейтове мистецтво характеризується високим виконавським рівнем, великою художньою творчістю й ефективною системою навчання гри на інструменті. Доведено, що характерною рисою навчальної системи є суто активна виконавська практика викладачів гри на флейті. Для них характерна неодноразова участь у національних і міжнародних конкурсах, інтенсивна робота в оркестрах і групах камерних інструментів, постійна сольна й оркестрова діяльність, дуже різноманітна репертуарна програма й інтенсивна концертна діяльність у Польщі та за кордоном. Поширення флейтового музикування знайшло відображення у творчості китайських композиторів, перекладах, обробках китайських пісень та в інструментальних творах, що зумовлено відсутністю вітчизняного репертуару на окремому етапі розвитку. Творчість китайських композиторів-флейтистів демонструє сучасні композиторські прийоми в оригінальній формі взаємодії з національними тональними, ритмічними та фактурними системами. Різноманітність пам’яток флейтової педагогіки в сучасному Китаї зумовлена впливом видатних митців із різних країн Європи та Сполучених Штатів Америки, широким проведенням концертних турів, майстер-класів і навчальних курсів протягом усієї історії до сьогодення.Теоретична цінність роботи полягає у представленні комплексної картини існування європейської академічної флейти в Китаї та логіки її розвитку. Концепція взаємодії у флейтовій музиці національного та європейського стилів є важливою для подальшого розроблення проблеми стильового плюралізму у східних художніх культурах. Принципи, що характеризують зародження та розвиток флейтового мистецтва в різних напрямах музичної культури Китаю, можуть бути використані для створення теоретичної моделі вивчення побуту європейських інструментів у позаєвропейських країнах. Ще одним порів-няльним дослідженням цієї позиції в характеристиках педагогічного статусу в різних країнах Сходу та Заходу може слугу-вати аналіз активного акторського життя китайських викладачів гри на флейті різних поколінь у національних вимірах і за кордоном. Детальний розгляд змісту та рівня активності концертного життя, майстер-класів відомих іноземних виконавців є перспективним під час вивчення педагогічних орієнтирів неєвропейських країн.
Формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів музики у процесі фахової підготовки
(2021) Цзень Сяньдун; Tszen Siandun; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
В магістерській роботі було проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з проблеми. Виявлено місце та роль музики у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх педагогів-музикантів. Визначено педагогічні умови, рівні, критерії та показники формування гуманістичних цінностей майбутніх учителів музики. Випробувано на практиці ефективність розробленої методики по формуванню гуманістичних цінностей студентів педагогічного коледжу.
Формування полікультурних компетентностей та світоглядної культури школярів в освітньому середовищі основної та музичної шкіл
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna
На основі аналізу джерельної бази дослідження встановлено стан розробленості проблеми формування поліокультурної компетентності та сітоглядної культури школярів в основній та музичній школах України. Обґрунтовано, що до розроблення методики формування досліджуваного явища науковці не звертались, а існуючі статті та монографії висвітлюють лише локальний аспект полікультурної підготовки особистості. Значна кількість наукових робіт присвячено різним аспектам фахової підготовки майбутніх фахівців, а досліджень, в яких проаналізовано методичне забезпечення формування поліккультурної компетентності обмаль, що й обумовило вибір теми дослідження. Доведено про потребу розроблення ефективної методики формування полікультурної компетентності школярів як обов’язкової складової їх інтелектуального зростання, в основу якої мають увійти навчальні дисципліни з музичних жанрів та форм, розвивальні курси, присвячені розвитку емоційності, артистизму, сценічності тощо. Визначено комплекс методологічних підходів (стильовий, етнопсихологічний, етнопедагогічний, культурологічний, герменевтичний, акмеологічний та аксіологічний), на основі яких узагальнено зміст клчових понять. Доведено, що визначення ключового поняття «полікультурна компетентність» в мистецько-педагогічній поняттєвій базі не існує, що зумовило запропонувати його авторську інтерпретацію. Полікультурна компетентність – це унікальна здатність особистості, що розкриває ментальну приналежність, а також художньо-образну, естетичну та духовну ерудованість у формах пізнавальної та культуротворчої активності.

Перегляд за Автор "Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування