Традиційне та європейське в контексті розвитку виконавства на духових інструментах (на прикладі флейтової китайської школи)
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Стаття присвячена аналізу розвитку академічної флейти, яка стрімко отримала статус поширеного та популярного в Китайській Народній Республіці інструмента. Зазначено, що флейтове мистецтво характеризується високим виконавським рівнем, великою художньою творчістю й ефективною системою навчання гри на інструменті. Доведено, що характерною рисою навчальної системи є суто активна виконавська практика викладачів гри на флейті. Для них характерна неодноразова участь у національних і міжнародних конкурсах, інтенсивна робота в оркестрах і групах камерних інструментів, постійна сольна й оркестрова діяльність, дуже різноманітна репертуарна програма й інтенсивна концертна діяльність у Польщі та за кордоном. Поширення флейтового музикування знайшло відображення у творчості китайських композиторів, перекладах, обробках китайських пісень та в інструментальних творах, що зумовлено відсутністю вітчизняного репертуару на окремому етапі розвитку. Творчість китайських композиторів-флейтистів демонструє сучасні композиторські прийоми в оригінальній формі взаємодії з національними тональними, ритмічними та фактурними системами. Різноманітність пам’яток флейтової педагогіки в сучасному Китаї зумовлена впливом видатних митців із різних країн Європи та Сполучених Штатів Америки, широким проведенням концертних турів, майстер-класів і навчальних курсів протягом усієї історії до сьогодення.Теоретична цінність роботи полягає у представленні комплексної картини існування європейської академічної флейти в Китаї та логіки її розвитку. Концепція взаємодії у флейтовій музиці національного та європейського стилів є важливою для подальшого розроблення проблеми стильового плюралізму у східних художніх культурах. Принципи, що характеризують зародження та розвиток флейтового мистецтва в різних напрямах музичної культури Китаю, можуть бути використані для створення теоретичної моделі вивчення побуту європейських інструментів у позаєвропейських країнах. Ще одним порів-няльним дослідженням цієї позиції в характеристиках педагогічного статусу в різних країнах Сходу та Заходу може слугу-вати аналіз активного акторського життя китайських викладачів гри на флейті різних поколінь у національних вимірах і за кордоном. Детальний розгляд змісту та рівня активності концертного життя, майстер-класів відомих іноземних виконавців є перспективним під час вивчення педагогічних орієнтирів неєвропейських країн.
The article is devoted to the analysis of the development of the academic flute, which quickly gained the status of widespread and popular in China. It is noted that flute art is characterized by a high level of performance, great artistic creativity and an effective system of learning to play the instrument. It has been proven that a characteristic feature of the educational system is the exceptionally active performing practice of flute teachers. They are characterized by repeated participation in national and international competitions, intensive work in orchestras and groups of chamber instruments, constant solo and orchestral activity, a very diverse repertoire program and intensive concert activity in Poland and abroad. The wide spread of flute music-making was reflected in the work of Chinese composers, translations, arrangements of Chinese songs and instrumental works, which is caused by the lack of a domestic repertoire at a certain stage of development. The work of Chinese flutist composers demonstrates modern compositional techniques in an original form of interaction with national tonal, rhythmic and textural systems. The variety of monuments of flute pedagogy in modern China is due to the influence of outstanding artists from various countries of Europe and the USA, extensive concert tours, master classes and training courses throughout history to the present day.The theoretical value of the work consists in presenting a comprehensive picture of the existence of the European academic flute in China and the logic of its development. The concept of interaction in flute music of national and European styles is important for the further development of the problem of stylistic pluralism in Eastern artistic cultures. The principles characterizing the birth and development of flute art in various areas of Chinese musical culture can be used to create a theoretical model for studying the life of European instruments in non-European countries. Another comparative study of this position in the characteristics of the pedagogical status in different countries of the East and the West can serve as an analysis of the active acting life of Chinese flute teachers of different generations in national dimensions and abroad. A detailed examination of the content and level of activity of concert life, master classes of famous foreign performers are promising when studying the pedagogical guidelines of non-European countries.
The article is devoted to the analysis of the development of the academic flute, which quickly gained the status of widespread and popular in China. It is noted that flute art is characterized by a high level of performance, great artistic creativity and an effective system of learning to play the instrument. It has been proven that a characteristic feature of the educational system is the exceptionally active performing practice of flute teachers. They are characterized by repeated participation in national and international competitions, intensive work in orchestras and groups of chamber instruments, constant solo and orchestral activity, a very diverse repertoire program and intensive concert activity in Poland and abroad. The wide spread of flute music-making was reflected in the work of Chinese composers, translations, arrangements of Chinese songs and instrumental works, which is caused by the lack of a domestic repertoire at a certain stage of development. The work of Chinese flutist composers demonstrates modern compositional techniques in an original form of interaction with national tonal, rhythmic and textural systems. The variety of monuments of flute pedagogy in modern China is due to the influence of outstanding artists from various countries of Europe and the USA, extensive concert tours, master classes and training courses throughout history to the present day.The theoretical value of the work consists in presenting a comprehensive picture of the existence of the European academic flute in China and the logic of its development. The concept of interaction in flute music of national and European styles is important for the further development of the problem of stylistic pluralism in Eastern artistic cultures. The principles characterizing the birth and development of flute art in various areas of Chinese musical culture can be used to create a theoretical model for studying the life of European instruments in non-European countries. Another comparative study of this position in the characteristics of the pedagogical status in different countries of the East and the West can serve as an analysis of the active acting life of Chinese flute teachers of different generations in national dimensions and abroad. A detailed examination of the content and level of activity of concert life, master classes of famous foreign performers are promising when studying the pedagogical guidelines of non-European countries.
Опис
Ключові слова
Схід – Захід, музична культура, виконавство, флейтове мистецтво, європейські та національні традиції, освіта, педагогічна діяльність, виконавська техніка, East – West, musical culture, performance, flute art, European and national traditions, education, pedagogical activity, performing technique
Бібліографічний опис
Устименко-Косоріч О. Традиційне та європейське в контексті розвитку виконавства на духових інструментах (на прикладі флейтової китайської школи) [Текст] / О. Микитюк // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 2 (05). – С. 101–104. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2024.2.20