Сценічно‐вокальне мистецтво та цикли фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ ‐ початку ХХІ століття: порівняльно‐стильовий аналіз
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С.Макаренка
Анотація
На основі аналізу джерельної бази дослідження встановлено стан розробленості проблеми розвитку сценічно‐вокального мистецтва та жанру циклу фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ початку ХХІ століття у розрізі порівняльно‐стильового аналізу. встановлено, що означені мистецькі явища розвивались під впливом культурно‐історичних чинників, національних та європейських впливів; формування композиторського та виконавського стилю, творчих традицій авторів тощо. Зазначено інтонаційно‐стильові ознаки та письмові знаки, які розкривають музичні традиції в контексті розвитку мистецтві України та Китаю; наведено приклади музичних творів в контексті еволюції зазначених жанрів. Представлені результати дослідження можуть бути використані в подальших дослідженнях для вивчення стилів, жанрів та композиторських шкіл в контексті розвитку музичного мистецтва України та Китаю.
On the basis of the analysis of the source base of the research, the state of development of the development of the problem of scenic and vocal art and the genre of the cycle of piano miniatures in Ukraine and China of the 20th and early 21st centuries has been established in the context of a comparative and stylistic analysis. It was established that the specified artistic phenomena developed under the influence of cultural and historical factors, national and European influences; formation of compositional and performing style, creative traditions of authors, etc. Intonational and stylistic signs and written signs are indicated, which reveal musical traditions in the context of the development of the art of Ukraine and China; examples of musical works in the context of the evolution of the specified genres are given. The presented research results can be used in further research to study styles, genres and composer schools in the context of the development of the musical art of Ukraine and China. The gradual increase of textural fullness and tessitural tension towards the end of the work gives the exposition a sense of focusing on the movements, which encourage the victorious hymnic sound and remind of the introduction to R. Wagner's "Golden Rhine". But the predominance of the idea of quantitative growth of sound in the process of presenting music in the German composer does not correspond to the principle of seeing a similar image in Chinese art, which gravitates towards lyrics and contemplation. In the dramaturgy of the work of the Chinese author, which is revealed in the support of the texture‐dynamics, one can see the macro‐level embodiment of the intonation references embedded in the melody‐theme, which tends in the Chinese version to ascending sequences. Therefore, the comparison of language‐intonation indicators characteristic of Chinese and Ukrainian practice as a representative typology of European languages allows us to identify fundamental differences and coincidences in them, to determine certain moments of stylistic‐species integration that takes place in the musical art of the 20th century. In addition, the comparison of the language and intonation models of the Chinese and Europeans points to global psychological mental orientations, sources of mental stereotypes of nations and artistic principles of creativity. And if the connection with language intonations forms the foundation of the European musical system, then the reliance on the language sphere in Chinese music, which is revealed in European polyphony, stage‐vocal art, and piano cycle forms, poses a fundamentally new problem for art history.
On the basis of the analysis of the source base of the research, the state of development of the development of the problem of scenic and vocal art and the genre of the cycle of piano miniatures in Ukraine and China of the 20th and early 21st centuries has been established in the context of a comparative and stylistic analysis. It was established that the specified artistic phenomena developed under the influence of cultural and historical factors, national and European influences; formation of compositional and performing style, creative traditions of authors, etc. Intonational and stylistic signs and written signs are indicated, which reveal musical traditions in the context of the development of the art of Ukraine and China; examples of musical works in the context of the evolution of the specified genres are given. The presented research results can be used in further research to study styles, genres and composer schools in the context of the development of the musical art of Ukraine and China. The gradual increase of textural fullness and tessitural tension towards the end of the work gives the exposition a sense of focusing on the movements, which encourage the victorious hymnic sound and remind of the introduction to R. Wagner's "Golden Rhine". But the predominance of the idea of quantitative growth of sound in the process of presenting music in the German composer does not correspond to the principle of seeing a similar image in Chinese art, which gravitates towards lyrics and contemplation. In the dramaturgy of the work of the Chinese author, which is revealed in the support of the texture‐dynamics, one can see the macro‐level embodiment of the intonation references embedded in the melody‐theme, which tends in the Chinese version to ascending sequences. Therefore, the comparison of language‐intonation indicators characteristic of Chinese and Ukrainian practice as a representative typology of European languages allows us to identify fundamental differences and coincidences in them, to determine certain moments of stylistic‐species integration that takes place in the musical art of the 20th century. In addition, the comparison of the language and intonation models of the Chinese and Europeans points to global psychological mental orientations, sources of mental stereotypes of nations and artistic principles of creativity. And if the connection with language intonations forms the foundation of the European musical system, then the reliance on the language sphere in Chinese music, which is revealed in European polyphony, stage‐vocal art, and piano cycle forms, poses a fundamentally new problem for art history.
Опис
Ключові слова
стиль, стильовий аналіз, сценічно‐вокальне мистецтво, цикли фортепіанних мініатюр, фортепіанна музика, українські та китайські композитори, музичні твори, китайська опера, інтонаційна мова, інтерпретація, виконавство, творчість, вокалісти, піаністи, музична культура, порівняльний аналіз, style, stylistic analysis, stage and vocal art, cycles of piano miniatures, piano music, Ukrainian and Chinese composers, musical works, Chinese opera, intonation language, interpretation, performance, creativity, vocalists, pianists, musical culture, comparative analysis
Бібліографічний опис
Устименко‐Косоріч О. Сценічно‐вокальне мистецтво та цикли фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ ‐ початку ХХІ століття: порівняльно‐стильовий аналіз [Текст] / О. Устименко‐Косоріч, О. Зав’ялова, О. Стахевич // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2022. – № 5 (119). – С. 248–258. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2022.05/248‐258