Перегляд за Автор "Tarapata-Bilchenko Lidiia Hryhorivna"
Зараз показуємо 1 - 18 з 18
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ «Science Art» як проекція у майбутнє музики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaУ статті осмислюються сучасні практики музичного «science art» як форми створення і побутування музики, що проектують її майбутнє. Прогнозується значний вплив наукових технологій на процес музичної творчості, подальша візуалізація музики та її еволюція за межами нормативно-ціннісної системи мистецтва. Констатуються трансформації в системі «композитор – виконавець – слухач»: перехід концертного простору у віртуальний, зміна статусу композитора, заміщення виконавця «цифровими музикантами», перетворення слухача на глядача. Зазначені тенденції позначаються як небезпечний вектор розвитку музики, який може зашкодити її існуванню як одухотвореної звукової матерії, унікального засобу самовиразу, комунікації та самопізнання.Документ Аксіологічні домінанти філософії музики(2016) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтаття висвітлює аксіологічні домінанти філософії музики, конкретизує змістові аспекти формування світоглядних ціннісних орієнтацій майбутніх музикантів-педагогів у процесі їх фахової підготовки. Ключові ціннісні ідеї навчального курсу «Філософія музики» визначаються в контексті аксіологічного підходу в мистецькій освіті. Аксіологічні виміри застосовуються до концепцій музики як світової гармонії, способу самовиразу, засобу світо- та самопізнання. Наголошується на ціннісній вартості світоглядних ідей, які мають значний аксіологічний потенціал у визначенні граничних смисложиттєвих цінностей сьогодення.Документ «Базис» і «надбудова» китайської фортепіанної педагогіки(ФОП Цьома С. П., 2019) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaУ статті конкретизуються особливості китайської фортепіанної педагогіки як результату взаємодії європейських і національних традицій у процесі запозичення Китайською Народною Республікою вдалої освітньої моделі та її подальшого розвитку на національному ґрунті. Попри видатну роль російських педагогів-піаністів у процесі ґенези і становлення китайської фортепіанної школи констатується основоположне значення національних цінностей та естетичних стандартів у змісті музичної освіти в КНР. Екстраполяція європейської музично-педагогічної моделі в ментальний простір китайської нації визначається як адаптація культурою іншокультурного «базиса», його трансформація під впливом світоглядної «надбудови» даосизму і конфуціанства. Категоріальна опозиція «базис – надбудова» застосовується як художня метафора, що моделює дослідницьку оптику та розширює епістемічний доступ до предмета дослідження.Документ Виробнича (виконавська) практика(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Корякін Олексій Олексійович; Koriakin Oleksii Oleksiiovych; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia Hryhorivna; Фоломєєва Наталія Аркадіївна; Folomieieva Nataliia ArkadiivnaМетодичне видання конкретизує мету та завдання виробничої практики, висвітлює її роль у процесі підготовки фахівців за освітньо-професійною програмою «Музичне мистецтво». Уточнено організаційні умови та порядок проведення виробничої (виконавської) практики, права та обов’язки практикантів, правила техніки безпеки, критерії оцінювання. Враховано особливості підготовки здобувачів вищої освіти залежно від фахової спеціалізації. Наведено зразки оформлення звітної документації. Методичні рекомендації призначено здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво».Документ Вища музична освіта України: виклики і стимули китайської освітньої міграції(Інститут вищої освіти НАПН України, 2018-12) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтаття осмислює практику навчання студентів з КНР у навчальних закладах вищої музичної освіти України; окреслює виклики китайської освітньої міграції для системи української мистецької освіти. Розбіжності східних і західних естетичних стандартів, комунікативних стратегій та дидактичних систем визначаються як детермінанти психолого-педагогічного та методичного пошуку вітчизняної музичної педагогіки. Концепт «виклику» інтерпретується як стимул для активізації творчого потенціалу системи з метою гідної відповіді викликам світової освітньої міграції.Документ Вплив музичного мистецтва на формування пізнавальної компетентності молодших школярів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Бойченко Марина Анатоліївна; Boichenko Maryna Anatoliivna; Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia Hryhorivna; Рибалко Петро Федорович; Rybalko Petro Fedorovych; Завгородній Денис Сергійович; Zavhorodnii Denys SerhiiovychУ статті з’ясовано вплив музичного мистецтва на формування пізнавальної компетентності молодших школярів. Автором доведено, що музичне мистецтво впливає на формування пізнавальної компетентності молодших школярів у різних аспектах, як‐от: розвиток слухового сприйняття (музика допомагає розвивати в дітей увагу, концентрацію та зосередженість); покращення мовлення та комунікаційних навичок (музичні заняття сприяють розвиткові мовлення, оскільки вони включають спів,речитатив, прослуховування й обговорення музичних творів); стимулювання творчості та уяви (музичне мистецтво сприяє розвиткові творчих здібностей дітей); підвищення когнітивних навичок (музика може покращити пам’ять, увагу, логічне мислення й аналітичні здібності в дітей); сприяння емоційному розвиткові (музика має сильний емоційний вплив на дітей).Документ Втілення хореографічного образу засобами контемпорарі(2020) Говорун Владислав Валерійович; Hovorun Vladyslav Valeriiovych; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaУ роботі висвітлено становлення розвиток сучасного танцю. Розглянуто сучасний танець як досліджуваний феномен; з’ясовано становлення та розвиток контемпорарі денс; окреслено інтеграційну складову та технічні принципи контемпорарі денс; виявлено витоки та особливості розвитку контемпорарі денс як складової сучасного танцю.. Мета дослідження — розкрити особливості створення хореографічного образу засобами контемпу.Документ Зміст музично-інструментальної підготовки педагога-хореографа(2014) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтаття презентує авторську програму дисципліни «Гра на музичному інструменті» навчального плану підготовки бакалавра за напрямом 6.020202 «Хореографія*». Зміст програми спрямовано на формування музичноінструментальної компетентності педагога-хореографа. Поняття «музично-інструментальна компетентність» інтерпретується як сукупність засвоєних студентом-хореографом знань, умінь та навичок елементарного музикування в контексті опанування ним синкретичної мови хореографічного мистецтва.Документ Казка як жанр фортепіанної мініатюри: семантично-інтерпретаційний аспект(2020) Бойко Світлана Володимирівна; Boiko Svitlana Volodymyrivna; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaПопри наявність різнобічних досліджень музичної казки, практично відсутні узагальнення її жанрового інваріанту та висвітлення історичного розвитку жанру від зародження до наших днів. Недостатньо вивчено жанр казки у творчості українських композиторів та митців сучасності. Між тим, в силу свого глибинного загальнолюдського та національного значення, казка потребує більшої уваги та має посідати чільне місце у педагогічному та концертному репертуарі піаністів. Мета дослідження – висвітлити становлення жанру казки як різновиду фортепіанної мініатюри та охарактеризувати особливості її інтерпретації на прикладах творів зарубіжних та українських композиторів.Документ Музика як модель світобудови (досвід культурологічного дослідження)(Харківський державний університет, 1998) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaНа підставі герменевтико-семіотичного аналізу текстів, що містять кореляції між музичними та світоглядними категоріями, досліджується роль музики в процесі формування та репрезентації уявлень про світобудову. Встановлено дієвість музики як джерела інформації про структуру і принципи функціонування глобального, соціального та індивідуального рівнів буття.Документ Музична картина у фортепіанній творчості українських композиторів(2020) Шкеть Анастасія Олегівна; Shket Anastasiia Olehivna; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСловосполучення «музична картина» позначає парадоксальний зміст, адже сполучає в одне ціле два протилежних типи художньо-образного пізнання світу, два різних способи створення і сприйняття художнього образу; поєднує акустичність і візуальність, динаміку і статичність, простір і час. Мета дослідження – висвітлити поняття «музична картина» у сучасному музикознавстві та конкретизувати жанрові особливості різновидів музичної картини у фортепіанній творчості українських композиторів.Документ Науково‐теоретична сутність темброво‐динамічного уявлення як специфічного досвіду музично‐слухової діяльності піаніста(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Гуральник Наталія Павлівна; Huralnyk Nataliia Pavlivna; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтаття присвячена розгляду та з’ясуванню науково‐теоретичної сутності темброво‐динамічного уявлення як специфічного досвіду музично‐слухової діяльності піаністів у процесі опанування фортепіанними творами та їх презентації слухацькій аудиторії. Розкриваються сутнісні характеристики взаємозалежних психічних якостей людини, таких як уява та уявлення, та їх трансформація в музично‐слуховій парадигмі. У статті представлені наукові погляди на означені категорії, їх взаємозв’язок з іншими музичними здібностями піаністів, надані смислові характеристики їх функціонування у музично‐слуховій діяльності. Зосереджено увагу на прояві досвіду музично‐слухової діяльності у контексті фортепіанної підготовки в умовах використання цього унікального музичного інструмента.Документ Педагогічний азимут та світоглядні горизонти філософії музики(2011) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтаття експонує авторський досвід впровадження філософії музики в систему музично-педагогічної освіти, конкретизує світоглядний потенціал філософсько-музичної епістеми та дидактичні основи її педагогічної інтерпретації.Документ Професіоналізація мозку: нейропедагогічні виміри музичної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaУ статті здійснено огляд сучасних досліджень в галузі нейронаук щодо діяльності мозку та специфіки його змін залежно від професійного спрямування. У простір наукового аналізу залучено роботи вітчизняних, західноєвропейських та американських науковців. Мета статті – узагальнення результатів сучасних нейронаукових досліджень щодо професіоналізації мозку людини у процесі музичної діяльності, визначення напрямків використання досягнень нейропедагогіки у галузі музичної освіти. Методи дослідження: аналіз та узагальнення результатів досліджень сучасних нейронаук, інтерпретація та прогнозування їх дидактичного потенціалу в контексті музичного навчання. У висновках констатовано вагоме значення нейрофізіологічних та нейропсихологічних досліджень у поясненні глибинних механізмів професіоналізації мозку та особливостей його функціонування у процесі музичної діяльності. Конкретизовано дефініцію поняття «професіоналізація мозку» як процесу і результату морфологічних і функціональних змін мозку людини внаслідок ґрунтовного засвоєння нею специфічних знань, багаторічного формування умінь та навичок з метою ефективного виконання фахових функцій у певній галузі людської життєдіяльності. Вказано на статус нейрофізіології та нейропсихології як наукового підґрунтя нейропедагогіки. Зазначено важливість урахування теоретико-методичних положень нейропедагогіки у музичній освіті, наголошено на доцільності залучення нейропедагогічного дискурсу у семантичний простір методики музичного навчання. Особливості діяльності мозку визначено основою проєктуваня освітніх технологій, які забезпечать персоналізацію навчання та диференціацію освітнього середовища. У музичній освіті важливо враховувати загальні аспекти мозок-орієнтованого навчання, зокрема: - вікові особливості розвитку мозку; субстанційні та функціональні зміни мозку у процесі фахової діяльності; - пластичність мозку залежно від досвіду і впливу конкретних типів стимуляції; - емоційну залежність когнітивних процесів; - комплементарний досвід, в якому різні сенсорні модальності взаємодіють та породжують втілений сенс; - вплив повторюваних дій на розвиток психічних уявлень і їх диференціацію. Перспективою подальших наукових розвідок визначено моніторинг досліджень у галузі нейрофізіології, нейропсихології, нейропедагогіки, етології, когнітології та інших нейронаук з метою вдосконалення освітнього процесу у галузі музичної освіти.Документ Професіоналізація мозку: нейропедагогічні виміри музичної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaУ статті здійснено огляд сучасних досліджень в галузі нейронаук щодо діяльності мозку та специфіки його змін залежно від професійного спрямування. У простір наукового аналізу залучено роботи вітчизняних, західноєвропейських та американських науковців. Мета статті – узагальнення результатів сучасних нейронаукових досліджень щодо професіоналізації мозку людини у процесі музичної діяльності, визначення напрямків використання досягнень нейропедагогіки у галузі музичної освіти. Методи дослідження: аналіз та узагальнення результатів досліджень сучасних нейронаук, інтерпретація та прогнозування їх дидактичного потенціалу в контексті музичного навчання. У висновках констатовано вагоме значення нейрофізіологічних та нейропсихологічних досліджень у поясненні глибинних механізмів професіоналізації мозку та особливостей його функціонування у процесі музичної діяльності. Конкретизовано дефініцію поняття «професіоналізація мозку» як процесу і результату морфологічних і функціональних змін мозку людини внаслідок ґрунтовного засвоєння нею специфічних знань, багаторічного формування умінь та навичок з метою ефективного виконання фахових функцій у певній галузі людської життєдіяльності. Вказано на статус нейрофізіології та нейропсихології як наукового підґрунтя нейропедагогіки. Зазначено важливість урахування теоретико-методичних положень нейропедагогіки у музичній освіті, наголошено на доцільності залучення нейропедагогічного дискурсу у семантичний простір методики музичного навчання. Особливості діяльності мозку визначено основою проєктуваня освітніх технологій, які забезпечать персоналізацію навчання та диференціацію освітнього середовища. У музичній освіті важливо враховувати загальні аспекти мозок-орієнтованого навчання, зокрема: - вікові особливості розвитку мозку; субстанційні та функціональні зміни мозку у процесі фахової діяльності; - пластичність мозку залежно від досвіду і впливу конкретних типів стимуляції; - емоційну залежність когнітивних процесів; - комплементарний досвід, в якому різні сенсорні модальності взаємодіють та породжують втілений сенс; - вплив повторюваних дій на розвиток психічних уявлень і їх диференціацію. Перспективою подальших наукових розвідок визначено моніторинг досліджень у галузі нейрофізіології, нейропсихології, нейропедагогіки, етології, когнітології та інших нейронаук з метою вдосконалення освітнього процесу у галузі музичної освіти.Документ С. Прокофьев и Дм. Шостакович: пути самоактуализации художника в пространстве Культуры "Два"(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2017) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaСтатья посвящена 125-летию со дня рождения Сергея Прокофьева и 110-летию со дня рождения Дмитрия Шостаковича. Конкретизированы условия и пути самоактуализации художника в пространстве тоталитарной культуры.Документ Філософський нарис про майбутнє музики(ФОП Цьома С. П., 2018) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaУ статті експонується концепт «майбутнє музики» у філософсько-культурологічному вимірі; виокремлено есхатологічні мотиви у сценаріях розвитку музичного мистецтва; узагальнено припущення щодо особливостей функціонування музики в системі «композитор – виконавець – слухач» у культурі ХХІ століття. «Смерть автора», «смерть виконавця» і «смерть слухача» інтерпретуються як визначальні тенденції розвитку майбутньої музичної практики; констатовано ознаки трансформації «культури Ока» і «культури Вуха» в «культуру Видовища»; вказано на практику онлайн-колаборацій та Science art як нові форми створення та побутування музики. Наголошено на необхідності збереження мелосферної аури культури та відновлення функцій музичного мистецтва в сучасному культурному просторі.Документ Філософія музики(Сумський державний педагогічний університет імені А. С.Макаренка, 2004) Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia HryhorivnaНавчальний посібник експонує культурно-історичну панораму поглядів на природу та функції музичного мистецтва; розглядає онтологічні, соціальні та антропологічні виміри музичних понять; конкретизує важливу роль музики в процесі формування світогляду.