Перегляд за Автор "Siutkin Serhii Ivanovych"
Зараз показуємо 1 - 20 з 69
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Event Tourism for Transboundary Cooperation(Сумський державний університет, 2017) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaТуристично-рекреаційна галузь у багатьох країнах переживає період стрімкого розвитку в умовах незадоволеного попиту, динамічної перебудови власної структури і функцій у відповідності до процесу диверсифікації рекреаційних потреб. Формування ринкового середовища в національній економіці України створює об'єктивні передумови для динамічного розвитку різних видів туристичної діяльності у її регіонах, зокрема подієвого туризму. Цей вид туризму має важливе значення у транскордонному співробітництві, адже він сприяє формуванню позитивного образу (іміджу) держави.Документ Industrial tourism in Sumy region: resources and perspectives(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychУ статті розглянуто сутність виробничого туризму і зміст понять «виробничий туризм» та «індустріальний туризм». Вивчено регіональні особливості процесу кластеризації ринку туристичних послуг та обґрунтовано шляхи його інтенсифікації. Охарактеризовано галузеву і територіальну структуру виробничого туризму в Сумській області. З урахуванням географічної специфіки, на території Сумської області виділено шість виробничо-туристичних кластерів (ВТК) – територіальних поєднань підприємств промисловості, сільського господарства транспорту чи сфери послуг, які мають туристичну привабливість та проводять екскурсії на свої виробництва. Межі кластерів проведені згідно адміністративно-територіального поділу, але є достатньо умовними, адже їх реальні межі постійно змінюються, оскільки з’являються нові підприємства, розвиваються нові напрями виробничо-туристичної діяльності, змінюються маршрути транспортного сполучення. Подано детальну галузеву характеристику кожного виробничо-туристичного кластера, встановлено їх спеціалізацію. Так, у Сумському ВТК виділені машинобудівельно-туристичний, хімічнопромислово-туристичний, легкопромислово-туристичний, харчопромислово-туристичний та ін. Охтирсько-Тростянецький ВТК вирізняється розвитком добувної та харчової промисловості. Роменський ВТК включає харчопромислово-, легкопромислово-булівельнопромислово- та машинобудівельно-туристичний сегменти. Конотопський ВТК – машинобудівельно- та харчопромислово-туристичний сегменти. Глухівсько-Путивльський ВТК має легкопромислово-туристичний сегмент. У Шосткинський ВТК входить хімікопромислово-туристичний, харчопромислово-туристичний, машинобудівельно-туристичний та лісогосподарсько-туристичний сегментиДокумент Resources and Opportunities for the Development of Event Tourism in Ukraine(2017) Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaThe article is devoted the tourist events, mainly of cultural character, in Ukraine, as a resource for the development of inbound tourism, to the place where they take place. The findings are help to strengthen and synthetize the basic knowledge about events, the influence of tourist events on destinations image as well as general touristic image of Ukraine. In this study, the authors tried to avoid usual presentation of tourist events associated exclusively with the most famous Ukrainian cities, such as Kyiv, Lviv or Odesa. However, event tourism in Ukraine has a much larger resource base, including ethnographic festivals, which in recent years began to evolutioning from the initiative of individual local experts to more or less well-created industry. Some of them are collect a big number of visitors and are a real magnet for tourists.Документ Scientific and Methodological Foundations for the Formation of Industrial Clusters and Substantiation of the Cluster Concept for the Development of Industrial Complexes(Institute of Economics of the Latvian Academy of Sciences, 2020) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaThe theory of industrial clusters is able to provide interests of balanced spatial development, in particular in terms of determining the locations of localization of “growth poles” and the choice of such spheres of activity that are capable of ensuring the socio-economic growth of the regions (the so-called “smart specialization strategy”). Such “smart specialization” today is an important concept of cluster policy based on the competitive advantages of regions and their opportunities for innovation. Thus, clusters can serve as an important tool for regional development.Документ Territorial Differentiation of the Language Situation in Sumy Region as a Factor of Formation of Regional Identity(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021-10-06) Гоженко Людмила Петрівна; Hozhenko Liudmyla Petrivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychThe article considers the scientific and methodological principles of geographical study of the regional identity of the population, analyzes and assesses the current state of the language situation in the region and creates recommendations for the Ukrainianization of public life in the region. The main attention is paid to the study of the language situation in Sumy region by conducting questionnaires, analysis of markers of territorial identity and information flows. The relevance of this approach is explained by the role of language as one of the most important and stable ethnic characteristics. Gender and age of respondents, as well as place of residence (type of settlement) were taken into account. The key element of the article is the results of the study, which cover the spread of Ukrainian, Russian and surzhik (pidgin) in everyday life of the region, their level of awareness about Ukrainian language being a civic value, the desire to learn foreign languages as an indicator of geopolitical orientation. According to the results of the research, a series of maps and diagrams was created. An important manifestation of regional identity is toponymy, the names of local media, businesses and brands, catering establishments, hotels, sports teams and others. Ukrainian language as a mother tongue predominates in most administrative units of Sumy region. At the same time, the real bilingualism of the region's residents has formed the phenomenon of the most widespread so-called surzhik (pidgin) in Ukraine. Sumy region is not an integral historical and geographical region, perhaps that is why it does not have a high level of regional identity. The absence of obvious manifestations of separatism ensures a certain political stability in the region. The process of creating a Ukrainian political nation continues, so the recommendations for the Ukrainianization of public life are based on the analysis of existing practices, existing multimedia content in the actual "information war" and take into account the ethnogeographical specifics of the region, its border position and current socio-political situation.Документ Алгоритм дослідження річкових басейнів та розробки водоохоронних заходів (на прикладі річки Сумки)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychСтаття присвячена розробці алгоритму дослідження річкових басейнів з метою розробки й упровадження водоохоронних заходів. Головна мета статті полягає у створенні алгоритму дослідження річкового басейну та розробці системи водоохоронних заходів на прикладі басейну річки Сумки, яка знаходиться під потужним антропогенним тиском. У статті проаналізовано засади басейнового підходу і підґрунтя водоохоронних заходів, описано етапи алгоритму дослідження річкових басейнів та на прикладі басейну річки Сумки апробовано запропоновану методику. На першому етапі здійснюється всебічний моніторинг річки та її басейну: дослідження річки від витоку до гирла; виявлення зарегульованих, спрямлених ділянок, і ділянок без русла; встановлення замулення, заростання та забруднення русла; дослідження прибережної захисної смуги (ПЗС); встановлення характеристик басейну. На другому етапі встановлюються актуальні проблеми річки, здійснюється обробка даних та проводяться оцінювання: індексу забруднення води, екологічного стану річки та заплави, антропогенного навантаження на басейн річки. На третьому етапі проводиться розробка та запровадження водоохоронних заходів: встановлюється категорія водоохоронних заходів та їх черговість; розробляються конкретні рекомендації водоохоронних заходів. Особлива увага приділяється розробці водоохоронних заходів для оптимізації екологічного стану басейну річки Сумки. Запропоновано наступні заходи: 1. Для оптимального співвідношення площ розораних, лучних, лісових угідь на водозборі р. Сумки потрібно зменшити розораність на 8,5%, довести лісистість до 15%, а залуженість – до 30%. 2. Виділити водоохоронні зони (ВЗ) та відновити ПЗС, яка має дорівнювати 25 м. 3. Реконструювати мережу колекторів дощової каналізації в м. Суми та гідроспоруду під мостом на просп. Шевченка. 4. Запровадити протиерозійні лукомеліоративні та водоохоронні і протиерозійні лісомеліоративні заходи. 5. Ділянці русла річки, її заплаві та ВЗ у межах міста з метою збереження річки як гідрологічного об’єкта надати статус природно-заповідної території місцевого значення (паркова зона).Документ Алгоритм раціонального використання річок та їх басейнів(2020-01) Данильченко Олена Сергіївна; Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся Григорівна; Сюткін Сергій Іванович; Нешатаєв Борис Миколайович; Danylchenko Olena Serhiivna; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Siutkin Serhii Ivanovych; Neshataiev Borys MykolaiovychУ статті описана поетапна схема раціонального використання річок та їх басейнів. Алгоритм раціонального використанні річок та їх басейнів включає 3 етапи: упровадження науково-обгрунтованої системи водокористування; охорона річок та їх басейнів; оздоровлення і відтворення річок та їх басейнів.Документ Алгоритмическая модель регионального геоэкологического анализа речных бассейнов(МГУ имени А. А. Кулешова, 2017-02) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychИзложена алгоритмическая модель регионального геоэкологического анализа речных бассейнов, предполагающая изучение ландшафтно-гидрологической организация территории, определение уровня антропогенной нагрузки на бассейны рек и оценку качества речных вод. По результатам моделирования осуществлено водоохранное ареалирование Сумской области и водоохранные мероприятия для модельного репрезентативного бассейна.Документ Використання геопорталів у підготовці майбутніх вчителів географії(2021) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychАналізуються функції і можливості освітніх геоінформаційних порталів (геопорталів) як просторових електронних ресурсів з картографічною основою. Здійснюється порівняння досвіду діяльності національних геопорталів різних країн світу та геопорталів окремих освітніх закладів. Надаються рекомендації щодо використання таких геопорталів студентами географічних спеціальностей при вирішення завдань професійного спрямування на конкретному прикладі навчальної дисципліни «Геоекологія».Документ Виробничий туризм у Сумській області: передумови та перспективи розвитку(Національна металургійна академія України, 2019) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychРозглянуто сутність виробничого туризму і зміст понять «виробничий туризм» та «індустріальний туризм». Вивчено регіональні особливості процесу кластеризації ринку туристичних послуг та обґрунтовано шляхи його інтенсифікації. Охарактеризовано галузеву і територіальну структуру виробничого туризму в Сумській області. З урахуванням географічної специфіки, на території Сумської області виділено шість виробничо-туристичних кластерів – територіальних поєднань підприємств промисловості, сільського господарства транспорту чи сфери послуг, які мають туристичну привабливість та проводять екскурсії на свої виробництва. Межі кластерів проведені згідно адміністративно-територіального поділу, але є достатньо умовними, адже їх реальні межі постійно змінюються, оскільки з’являються нові підприємства, розвиваються нові напрями виробничо-туристичної діяльності, змінюються маршрути транспортного сполучення. Подано детальну галузеву характеристику кожного виробничо-туристичного кластера, встановлено їх спеціалізацію.Документ Водоохоронне ареалування території Сумської області(2019-12) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychВодоохоронне ареалування території регіону та розробка водоохоронних заходів, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків антропогенного впливу та поліпшення геоекологічної ситуації в регіоні. Головними завданнями дослідження є: розкриття методичних аспектів водоохоронного ареалування території регіону; виділення ареалів, що потребують застосування різних водоохоронних заходів; розроблення водоохоронних заходів. Водоохоронне ареалування здійснюється з урахуванням ландшафтно-гідрологічної організації території, ступеня антропогенного навантаження на річкові басейни та якості річкової води та передбачає кілька етапів: визначення ареалів з різним ступенем антропогенного навантаження на річкові басейни та встановлення ділянок з різними класами якості води; створення синтезованої комплексної водоохоронної картосхеми; розробка водоохоронних заходів для кожного ареалу. Виокремлено 7 ареалів: кризовий, передкризовий, несприятливий, умовно задовільний, задовільний, умовно природний і природний, що потребують різних водоохоронних заходів з різною інтенсивністю їх застосування. Критеріями виділення даних ареалів є: рівень антропогенного навантаження на басейни річок, оцінка якості річкової води та природні особливості території. Назви виділених ареалів, в основному, залежать від стану річкових басейнів. Загальними водоохоронними заходами, що їх можна рекомендувати, в першу чергу, є раціональна організація території, впровадження ґрунтозахисної контурно-меліоративної організації території, а також встановлення водоохоронних зон та відтворення і створення прибережних захисних смуг. Крім загальних водоохоронних заходів, кожен ареал потребує застосування конкретних спеціальних заходів: агротехнічних, фітомеліоративних, гідротехнічних, протиерозійних, протидефляційних тощо. У висновку автори зауважують, що розроблені комплекси водоохоронних заходів у цілому відображають напрями покращення стану річкових басейнів Сумської області, але кожна річка, кожен річковий басейн потребує конкретних дій, характерних для даного водозбору.Документ Вплив екологічних факторів на геодемографічну ситуацію(2019-05) Горошко Анастасія Геннадіївна; Horoshko Anastasiia Hennadiivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychРозглянуті провідні фактори відтворення населення на прикладі Сумської області, подано оцінку впливу екологічного стану території на репродуктивну поведінку та міграційну активність населення (особливо – молоді)Документ Вплив кліматичних змін на спеціалізацію сільського господарства(СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Лук’янов Андрій Миколайович; Lukianov Andrii Mykolaiovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychСтаття присвячена дослідженню структурних змін в галузях сільського господарства внаслідок динаміки кліматичних параметрів на різних ієрархічних рівнях. Зафіксована відмінність трендів в рослинництві і тваринництві.Документ Вплив кліматичних змін на структуру сільського господарства північної частини Сумської області(НДУ імені М. Гоголя, 2021) Лук’янов Андрій Миколайович; Lukianov Andrii Mukolaiovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychАналізуються тренди кліматичних змін досліджуваної території за останні 30 років та їх відображення в структурі вартості виробленої сільськогосподарської продукції, зокрема значне зростання частки рослинництва, а в ньому – частки зернових культур.Документ Вплив науково-технічної революції на галузеву і територіальну структуру світового господарства(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychГеосистеми такого рівня як світове господарство є надзвичайно складними, оскільки являють собою взаємопов’язані структури ланцюгів прямого і зворотного зв’язку. Складним системам властиві специфічні (інколи неочікувані та незрозумілі) реакції – в цьому полягає основна причина невдач і навіть провалів різноманітних спроб поліпшити «поведінку» конк¬ретної геосистеми. Ця обставина робить географічні прогнози дуже складним завданням, але незважаючи на це автор статті намагається зафіксувати провідні тренди галузевої і територіальної структури сучасного світового господарства. Глобальна інформатизація суспільства є магістральним напрямом подальшого розвитку людської цивілізації. Провідними ознаками інформаційного суспільства є радикальне прискорення НТР, падіння ролі матеріального виробництва, пріоритет виробництва послуг над виробництвом товарів, провідна роль інформації у всіх сферах життя суспільства, перевага класу професійних фахівців і техніків, високий рівень організації управління, формування принципово нових технологічних укладів.Документ Географо-краєзнавча характеристика Краснопільського району Сумської області(ФОП Цьома С.П., 2020) Острога Дмитро Васильович; Ostroha Dmytro Vasylovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychОбговорюються можливості використання краєзнавчого принципу в навчанні географії та подаються окремі елементи інформаційного забезпечення цього процесу на прикладі Краснопільського району Сумської областіДокумент Географічні аспекти миротворчої діяльності України(2018) Бондар Артем Вадимович; Bondar Artem Vadymovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychУ статті аналізуються територіальні та інші особливості миротворчих акцій, в яких брали участь Збройні Сили України, починаючи від 1991 року і по сьогоднішній день. Наводяться кількісні параметри використання військовослужбовців і військової техніки.Документ Географічні основи регіонознавства(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Буц Юрій Васильович; Buts Yurii Vasylovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychНавчальна дисципліна «Географічні основи регіонознавства» викладається здобувачам 1 курсу другого освітнього рівня «магістр» спеціальностей 014 Середня освіта (Географія). Мета вивчення навчальної дисципліни – формування у магістрантів знань про основи регіонознавства як практичний інструмент розв’язання регіональних (територіальних) проблем у світі та в Україні, тенденції розвитку географічного (територіального і міжнародного) поділу праці та світових соціально-економічних процесів, сприяння формуванню у майбутніх фахівців з географії основних понять, категорій, законів і закономірностей територіальної організації суспільства. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі освіти повинні оволодіти наступними програмними компетентностями: - Здатність критично осмислювати основні світоглядні теорії і принципи у навчанні та професійній діяльності; здійснювати аналіз, синтез, оцінювання ситуації та/або завдання з метою виявлення шляхів розв’язування та продукувати рішення. - Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу даних з різних джерел, аналітико-синтетичної діяльності, встановлення та обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків; розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). - Здатність оцінювати та аналізувати фундаментальні основи географічних теорій, законів, принципів, історію розвитку географічних ідей, географічні особливості природи Землі, розміщення населення і господарства. - Здатність до розуміння теорії та принципів взаємодії природи і суспільства, теоретичних засад географічних та біологічних наук, принципів раціонального природокористування, наукових засад охорони природи, збереження природних ресурсів.Документ Географія вирощування зернових та зернобобових культур у Сумській області(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaУ статті розглянуто сучасні географічні особливості вирощування зернових та зернобобових культур у Сумській області. За останні роки в регіоні спостерігається зростання площ, відведених під посіви зернових та зернобобових культур. Найбільші посівні площі, зайняті під зернові та зернобобові культури, знаходяться у Роменському, Сумському, Глухівському, Білопільському і Конотопському районах, у цих же районах спостерігається і найбільший валовий збір зерна. Найвищі обсяги виробництва зернових і зернобобових культур фіксуються у Глухівському, Сумському, Білопільському та Роменському районах. Провідну роль у зерновому господарстві області відіграє кукурудза. За показниками валового збору основними районами виробництва кукурудзи є Роменський, Глухівський і Білопільський. Посівні площі, відведені під урожай цієї культури, найбільші у Роменському, Білопільському і Буринському районах. Основні райони вирощування озимої пшениці – Сумський, Глухівський і Білопільський. У сільськогосподарських підприємствах Глухівського, Конотопського і Кролевецького районів відмічається найвища урожайність озимої пшениці, у той час найнижчі показники мають Ямпільський та Охтирський райони. У Сумському, Глухівському і Білопільському районах найбільшими є й посівні площі ярої пшениці. Шосткинський, Конотопський і Ямпільський райони вирізняються за посівами та виробництвом озимого жита. Основними регіонами вирощування ярого ячменю є Сумський, Конотопський і Глухівський райони. Шосткинський, Путивльський і Глухівський райони є лідерами за виробництвом вівса. Гречку вирощують у всіх адміністративних одиницях Сумської області (за винятком Сумської міської ОТГ), однак найбільшим валовий збір цієї культури є у сільгосппідприємствах Липоводолинського, Сумського і Краснопільського районів. Вирощування сільськогосподарськими підприємствами власне зернобобових культур (горох, боби, люпин, квасоля; без зернових та сої) представлене майже у всіх адміністративно-територіальних одиницях Сумської області, окрім Путивльського району та сільських населених пунктів Сумської міської ОТГ. За валовим збором зернобобових культур виділяються Глухівський, Роменський і Шосткинський райони. Найменша урожайність зернобобових культур зафіксована у сільгосппідприємствах Середино-Будського району, а найвища – Роменського.Документ Географія населення(ФОП Цьома С. П., 2016) Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychСтруктура завдань робочого зошиту відповідає основним темам нормативного курсу «Географія населення». Запропоновані завдання орієнтують студентів на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю тощо, формують вміння розв’язувати практичні задачі та коректно оформляти результати графічно-розрахункових робіт. У виданні містяться приклади тестових завдань для перевірки знань на модульних контрольних роботах