Перегляд за Автор "Klok Serhii Volodymyrovych"
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Analysis of Precipitation and Their Extremeness according to Observation Data at Odessa Meteorological Station for the Period 1976-2019(Одеський державний екологічний університет, 2021) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaВідомо, що опади є основним джерелом вологи для підстилаючої поверхні; тому вони значною мірою визначають її водний баланс. Як нестача опадів, так і їх надмірна кількість є критичними для життя людини. Опади пов'язані з такими небезпечними або катастрофічними погодними явищами, як посуха, повені, зсуви тощо. Сьогодні результати наукових досліджень пов'язують глобальні зміни клімату, насамперед, з перерозподілом опадів по поверхні землі, внаслідок чого території з вологим кліматом стану ще більш вологими, а посушливі ще більше постраждають від дефіциту вологи в майбутньому.Документ Current State of Snow Cover in the Area of Ukrainian Antarctic Research Base "Academician Vernadsky"(Scientific Committee Antarctic Research, 2020) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaThe paper analyzes the results of comprehensive observations of the snow cover in the area of the Ukrainian Antarctic research base "Academician Vernadsky" for 1986-2019. It has been established that the formation of a snow mass of 2-3 m high in the region occurs under relatively warm conditions (average January temperature of 0.7 °C, the sum of the temperatures of the winter months is -23.7 °C) and during long (6-7 months) winter. Because of it, snow falls wet, its temperature is close to 0 °C, the dynamic factor increases its density to 0.5 g/cm3 and higher.Документ Heat Waves over Ukraine Detected by HCWI(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaВ результаті аналізу ряду добової температури повітря за 1980-2021 рр. в Україні зафіксовано 83 ХТ, які відповідали критеріям визначення цієї події, що використовується в даному дослідженні (в середньому 2 події на рік) . При цьому чітко простежується нерівномірність прояву цього атмосферного явища в часі з виділенням двох напівперіодів, тривалість яких становить 21 рік. За перше півріччя (1980-2000 рр.) зафіксовано 29 подій ГВ, а за друге півріччя (2001-2021 рр.) − вже 54 події. Слід зазначити, що до 2001 р. в Україні зазвичай реєструвалося 1-2 ХТ на рік, але в другому півріччі їх частота зросла до 2-3 подій, а в окремі роки досягала 4-5 подій на рік.Документ Heatwaves’ Characteristics Detected by Heat and Cold Wave Index in Ukraine over the Last Four Decades("HARD" Publishing Company s.c., 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena MykhailivnaМетою даного дослідження є аналіз особливостей хвиль тепла в теплий період року як прояву кліматичних змін в Україні. Нашою метою також було визначити, наскільки надійним є індекс хвиль тепла та холоду (HCWI) Європейської обсерваторії посух (EDO), як інструмент для аналізу хвиль тепла. Для визначення частоти та тривалості теплових хвиль використовували порогові значення 90-го процентиля. Аналізувалися дані метеостанцій України з 1980 по 2021 рік. В Україні зафіксовано 83 хвилі тепла (ХТ). При цьому за перший напівперіод (1980-2000 рр.) зафіксовано 29 ХТ, а за другий (2001-2021 рр.) − уже 54 ХТ. Протягом досліджуваного періоду тривалість хвиль тепла зросла. Якщо за 1980-2000 роки середня тривалість ХТ становила 3,8 дня, то за 2001-2021 роки середня тривалість зросла до 4,3 дня. Середня максимальна тривалість теплових хвиль зросла більш суттєво – з 7,4 до 11,5 діб у другій половині періоду спостережень. Інтенсивність спеки оцінювали за екстремумом температури. Середня максимальна температура (1980-2021 рр.) під час спеки в Україні становить 32,2°C. Найгарячіша ХТ за період дослідження мала максимальну добову температуру 41,4°C (2010). Вперше за допомогою HCWI визначено частоту, тривалість та інтенсивність теплових хвиль в Україні. HCWI також можна застосовувати для вивчення змін клімату, визначення періоду посухи, адаптації населення до теплового стресу та системи охорони здоров’я до його наслідків.Документ Intra-annual and Long-periodic Components in the Changes of Precipitation over the Antarctic Peninsula and Their Possible Causes(2021) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii VolodymyrovychЗ метою виявлення і дослідження основних механізмів формування атмосферних опадів, у статті проаналізовано місячні та річні суми опадів за результатами спостережень на станціях Вернадський, Беллінсгаузен та Грютвікен. Для останньої станції виявлено невеликий лінійний тренд до збільшення опадів, тоді як на станціях Вернадський та Беллінсгаузен він практично відсутній. На наступному етапі дослідження були отримані характеристики внутрішньорічної складової мінливості опадів для цих станцій. У річному ході складова мінливості опадів представлена 3 піками, що припадають на березень, липень та жовтень (на станції Беллінсгаузен максимуми опадів лише у березні та липні), з чітко вираженою 4-річною періодичністю. Однак, дані зі станції Вернадський свідчать про зменшення сезонної складової в часі, на станції Грютвікен ця складова стабільна, тоді як на станції Беллінсгаузен сезонна складова мінливості опадів зростає в часі. Аналіз довготермінових компонентів мінливості опадів проведено за залишками даних, отриманих після аналізу внутрішньорічної складової. На станції Вернадський отримано п’ять статистично значущих гармонік, які відображені в періодах 6,8, 2,4, 4,0, 5,1 та 5,3 року. Для станції Грютвікен та Беллінсгаузен були отримані по 4 статистично значущих гармоніки, періоди яких становлять 4,2, 0,8, 1,7, 8,9 років і 1,5, 2,0, 2,8, 0,2 роки відповідно. Сьогодні добре відомі основні фази сонячної активності, яким близько 11 років. Довгострокові компоненти мінливості опадів, отримані в роботі для розглянутих станцій (до 10,3, 12 та 34,1 року), ідентичні (близькі) до згаданої фази сонячної активності. Це дозволило авторам зробити попередні висновки про вплив сонячної активності на умови утворення опадів у досліджуваному регіоні. Однак прямий кореляційний аналіз не підтвердив цього, як у випадку впливу Ель-Ніньо.Документ Long-Term Changes in Temperature, Precipitation, and Moisture Conditions in the Kyiv Region: Evidence from the Boryspil Weather Station (1976–2019)(Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, 2025-03-27) Klok Serhii Volodymyrovych; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся ГригорівнаThis study focuses on the analysis of data from the meteorological station in Boryspil, Ukraine, for the period from 1976 to 2019, regarding air temperature and precipitation. Long-term monthly and annual trends were established through statistical processing and visualization using time series and graphs. It was found that both global and local air temperature trends demonstrate a steady increase, albeit with a slight slowdown in recent years. Seasonal temperature variations were characterized, showing accelerated warming in spring and summer. The stabilization of minimum temperature values after 2000 was identified, accompanied by an increase in January, March, August, September, and December. Maximum air temperature trends were analyzed, revealing a downward tendency over the last decade, despite pronounced increases in July, August, and September. A contrasting stability in maximum temperature levels from January to March was established. The average annual precipitation in Boryspil was estimated at 566.2 mm, with a monthly rate of approximately 47.2 mm and an average of 194 days with precipitation per year. The precipitation distribution was characterized as relatively stable throughout the observation period, despite periodic extremes. Moisture conditions were assessed using Ivanov’s humidity coefficient and Selyaninov’s hydrothermal coefficient, calculated based on the ratio of annual precipitation to evaporation and the sum of precipitation and active temperatures. A steady negative trend in the humidity coefficient was identified, indicating a transition from excessive to insufficient moisture. A deterioration in moisture conditions was determined, particularly after 2003, based on the dynamics of the hydrothermal coefficient. A correlation analysis was conducted, revealing a statistically significant relationship between the hydrothermal coefficient, the humidity coefficient, and key climatic indicators such as average air temperature and relative humidity. The maximum correlation values were found between the humidity coefficient and average air temperature (r = -0.72) and relative humidity (r = 0.83). It was confirmed that the impacts of global warming manifest at the local level through alterations in thermal regimes and precipitation patterns, influencing agricultural practices and economic sectors. The urgent need for climate research was emphasized to ensure effective monitoring and adaptive responses to climate change. It was highlighted that understanding local manifestations of global climate trends facilitates proactive adaptation measures.Документ Monitoring of Snow Cover at the Territory of Academic Vernadsky Polar Research Base(2021) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychПротягом 24-річного (1997-2020 рр.) періоду спостережень існує чітка тенденція зміщення термінів початку формування постійного снігового покриву на пізніші, а його повного руйнування-на більш ранні терміни. Якщо на початку досліджуваного періоду утворення снігового покриву спостерігалося у березні, то сьогодні воно стійко у квітні. Середні терміни руйнування снігового покриву також змістилися, хоча дещо менше - з третьої декади лютого до середини лютого. В результаті ми маємо стабільну тенденцію до зменшення періоду залягання снігового покриву на досліджуваній території.Документ The Components of Seasonal Variability of the Snow Depth in the Area of the Ukrainian Antarctic Akademik Vernadsky Station(National Antarctic Scientific Center, 2021) Klok Serhii Volodymyrovych; Клок Сергій Володимирович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Олеся ГригорівнаThe article studies some seasonal features snow cover near the Ukrainian Antarctic station of Academician Vernadsky. In the work, using physical and statistical methods, analyzed the data of daily observations of the snow cover height at the meteorological playground for the period 1997-2020, made with 2 stationary snow depth gauges.Документ Trends in the Formation of Snow Cover Against the Background of Global Climate Changes (According to Observations at the Ukrainian Antarctic Station “Academic Vernadsky”)(2021) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaДля того, щоб отримати характеристики снігового покриву, а також визначити його зміни та їх основні тенденції, у цій роботі з використанням математичних та статистичних методів ми проаналізували дані спостережень за снігом на метеорологічному майданчику української антарктичної станції «Академік Вернадський» за період 1997-2020 років. Отримані результати свідчать про значний зсув часових меж періоду залягання снігового покриву, а також структуру його відкладення, що може бути свідченням зміни характеру атмосферних процесів. Слід звернути увагу на той факт, що після 2005 р. відбулися зміни в структурі формування снігового покриву в районі української антарктичної станції «Академік Вернадський»: цей процес сповільнився, особливо в першій половині зими. Водночас загальна кількість опадів до кінця сезону накопичення снігу залишається відносно стабільною. В результаті дослідження вдалося виявити довгострокову складову висоти снігового покриву, період якої становить 11,03 року з обертонами 5 і 2,5 років, аналіз яких свідчить про можливий вплив на формування снігової маси в досліджуваній зоні явища Ель-Ніньо. Результати слід використовувати при розробці моделей прогнозу погоди.Документ Tropical Nights (1976–2019) as an Indicator of Climate Change in Ukraine(IOP Publishing, 2023) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha OleksandrivnaУ статті наведено результати аналізу кількості, частоти та інтенсивності тропічних ночей в Україні. Ми вибрали такі метеостанції, які розташовані на різних широтах і відповідають півночі, заходу, сходу та півдню, а також центральній частині України. Це було зроблено для того, щоб проаналізувати відмінності тропічних ночей у різних широтах. Також у нас є метеостанції, розташовані приблизно на одній широті, щоб аналізувати, як тропічні ночі змінюються за довготою. Аналізувалися дані метеостанцій за 1976-2019 роки. Можна сказати, що підвищення мінімальної температури повітря влітку спостерігається на всій території України. Це призводить до того, що з середини 1990-х років тропічні ночі починають спостерігатися на сході України та на півдні. Після 2000 року тропічні ночі також почали спостерігатися в центрі і навіть на заході України. Між двома напівперіодами (1976-1997 та 1998-2019) збільшення кількості тропічних нічних явищ на півдні України (до 300 випадків) є значно суттєвішим, ніж збільшення їх кількості на північному заході (до 20 випадків). випадків. Окрім частоти, зростає і інтенсивність тропічних ночей. Трапляються випадки з мінімальною добовою температурою повітря вище 25°С. Досить ефективним виявився аналіз індексів північноатлантичного коливання (NAC) та середземноморського (Каїр-Алжир) у контексті пояснення виникнення тропічної ночі в Україні.Документ Аналіз грозової активності у Сумській області(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2024) Корнус Анатолій Олександрович; Корнус Олеся Григорівна; Клок Сергій Володимирович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Kornus Olesia Hryhorivna; Klok Serhii VolodymyrovychМаксимально за рік було 33 грози (у 2010 і 2013 рр.). Місяцем з найбільшою кількістю гроз є липень – 31,1%. Загалом впродовж останніх 20 років спостерігається зменшення грозової активності, виходячи з кількості днів грозою на рік. Утворюються грози зазвичай у другій половині дня, більше всього з 15:00 до 21:00 години – 63%. У цей час ймовірні грози як внутрішньомасового, так і фронтального походження. Вночі та вранці (тобто чисто фронтальні грози) виникають 38,5% гроз.Документ Аналіз локальних кліматичних змін за результатами спостережень на метеорологічній станції Бориспіль(Гельветика, 2024) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Бобир Ольга Олегівна; Bobyr Olha Olehivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaДослідження фокусується на аналізі даних метеорологічної станції в Борисполі (Україна) за період з 1976 по 2019 роки, які були статистично оброблені у часові ряди та графіки, що ілюструють багаторічні тренди температури повітря та атмосферних опадів. У дослідженні розглядаються тенденції зміни температури повітря та опадів з акцен-том на локальні прояви, як наслідки глобального потепління. Як глобальні, так і локальні тренди температури повітря демонструють постійне зростання, з деяким уповільненням темпів зростання у останні роки. Сезонний аналіз показує більш швидке зростання температури навесні та влітку. Розподіл мінімальної температури демонструє стабілізацію після 2000 року, хоча й зі збільшенням значень мінімальної температури у січні, березні, серпні, вересні та грудні. Аналіз максимальної температури повітря показує тенденцію до її зниження протягом останнього десятиліття, з вираженим підвищенням у липні, серпні та вересні, що контрастує зі стабільними рівнями з січня по березень. Середньорічна кіль-кість опадів у Борисполі 566,2 мм, місячна норма – близько 47,2 мм, а кількість днів з опадами становить 194 на рік. Розподіл опадів залишається стабільним протягом спостережуваного періоду, незважаючи на періодичні екстремуми. Вплив глобального потепління проявляється на місцевому рівні через зміну теплового режиму та структури опадів, що впливає на сільське господарство та інші сектори економіки. Стратегії адаптації повинні враховувати ці зміни для ефективного пом’якшення їхніх негативних наслідків. Дослідження підкреслює гостру потребу в постійних кліматичних дослідженнях для ефективного моніторингу та реагування на зміни клімату. Розуміння локальних проявів глобальних кліматичних тенденцій полегшує проактивні заходи з адаптації до змін клімату.Документ Аналіз сучасних тенденційних змін мінімальної добової температури повітря на території України на фоні глобального потепління(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2022) Клок Сергій Володимирович ;; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaСхідні та північно-східні території країни є найбільш активними в плані змін мінімальної температури повітря, особливо це стосується холодного періоду року. У перехідні сезони року спостерігається збільшення активності змін мінімальної температури повітря західних та північно-західних областей, що пов’язано з активізацією відповідних синоптичних процесів. Підвищення температури повітря призводить до збільшення кількості тропічних ночей практично по всій території країни. Слід зазначити, що інтенсивне збільшення їх повторюваності на сході та в центрі країни відбулося іще з середини 90-х років минулого століття. Впродовж останніх десятиліть явище тропічних ночей досить стабільно почало спостерігатись на західних територіях.Документ Аналіз сучасних тенденційних змін мінімальної добової температури повітря на території України на фоні глобального потепління(Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка, Львівська політехніка, 2022) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena SerhiivnaНаведено порівняльний аналіз повторюваності тропічних ночей по 13 метеостанціям України за період спостережень 1976-2019 рр. Обрані станції: Вінниця, Житомир, Львів, Полтава, Херсон, Івано- Франківськ, Київ, Ковель, Нікополь, Харків, Одеса, Суми, Чернігів відносяться до різних фізико-географічних областей України. Названі метеостанції обрані таким чином, аби мати можливість проаналізувати не лише секторні, а й міжширотні відмінності екстремальних температур повітря. Отримані результати підтверджують, що підвищення температури повітря призводить до зростання мінімальних температур практично по всій території країни, що призвело до появи влітку екстремально високих мінімальних температур (явище тропічних ночей). Слід зазначити, що інтенсивне збільшення їх повторюваності на півдні, сході та у центрі країни відбулося іще з середини 90-х років минулого століття. Впродовж останніх десятиліть явище тропічних ночей досить стабільно почало спостерігатись і на заході України.Документ Використання інтерактивних методів навчання при викладанні дисциплін «Метеорологія та кліматологія» і «Гідрологія» для студентів географічних спеціальностей(2021) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii VolodymyrovychПеред сучасної системою вищої освіти в Україні постали нові виклики, адже в умовах освітніх реформ питання модернізації освітнього процесу з залученням сучасних методів і технологій навчання набуло надзвичайної актуальності. При підготовці висококваліфікованого фахівця сучасні заклади вищої освіти запроваджують нові технології навчання для розвитку як загальних, так і професійних компетентностей. Це стосується і гідрометеорологічної підготовки студентів географічних спеціальностей. В сучасних умовах викладачі географічних спеціальностей в освітньому процесі використовують як традиційні, так і інтерактивні технології навчання. Останні покликані створити атмосферу доброзичливості, взаємопідтримки, дають можливість підвищити інтерес майбутніх географів до вивчення географічних дисциплін, у т.ч. гідрології та метеорології.Документ Географія Сумської області: особливості природи, соціально-економічного розвитку та раціонального природокористування(СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Авхутська Світлана Олександрівна; Avkhutska Svitlana Oleksandrivna; Акулов Олександр Юрійович; Akulov Oleksandr Yuriiovych; Гоженко Людмила Петрівна; Hozhenko Liudmyla Petrivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Моцак Світлана Іванівна; Motsak Svitlana Ivanivna; Омельяненко Віталій Анатолійович; Omelianenko Vitalii Anatoliiovych; Пономарьов Олександр Миколайович; Ponomarov Oleksandr Mykolaiovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych; Удовиченко Ірина Віталіївна; Udovychenko Iryna VitaliivnaКолективна монографія підготовлена в межах виконання науково-дослідної теми «Географія Сумської області: особливості природи, соціально-економічного розвитку та раціонального природокористування» (державний реєстраційний номер 0117U004980). Видання орієнтоване на науковців, викладачів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти, працівників органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємців та іншими особами, які цікавляться цією проблематикою.Документ Динаміка водності річки Сули за даними гідрологічного поста міста Ромни у період з 1979 по 2019 роки(2022) Данильченко Олена Сергіївна; Клок Сергій Володимирович; Карнаушенко Дмитрій Павлович; Danylchenko Olena Serhiivna; Klok Serhii Volodymyrovych; Karnaushenko Dmytrii PavlovychСтаття присвячена дослідженню динаміки водності річки Сули за даними гідрологічного поста міста Ромни у період з 1979 по 2019 роки. У статті проаналізовано головну кількісну характеристику стоку: витрати води (середньорічні, максимальні та мінімальні). Встановлено, що для середньорічних витрат води річки Сули характерна стійка тенденція до зниження, маловодні роки переважають над багатоводними, а з 1989 року триває маловодна фаза; значення показника максимальних витрат води різко знижується, 65,9% даних вибірки мають значення менше 75,1 м3/с, лише у 1980 році зафіксовано аномально високий показник 540 м3/с; динаміка мінімальних витрат води річки Сули показує також тенденцію до зниження, а за останні 10 років показник мінімальних витрат води значно знизився і середнє його значення за період 2010-2019 рр. становить 0,7 м3/с. У висновку автори зазначають, що тенденція, яку констатують вчені про внутрішньорічний перерозподіл стоку, для річки Сули з 2010 року не прослідковується, наявні всі ознаки маловоддя: зменшуються усі досліджувані кількісні показники стоку.Документ Минимальная температура воздуха на территории Украины − анализ и основные тенденции(2021) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaЗ метою визначення основних тенденцій та динаміки екстремальності приземної температури повітря у цій роботі проведено аналіз мінімальних значень цієї характеристики погоди по станціях України за період спостережень 1991-2016 років. В результаті отримані зони, максимально схильні до впливу мінімальних температур повітря, а також виявлено тенденції їх подальшого розвитку та поширенняДокумент Окремі кліматичні характеристики території Шацьких озер: сьогодення, тренди та перспективи(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychСпостерігається стійкий позитивний тренд температури повітря: підвищення її відбувається за рахунок максимальних її значень, тоді як мінімуми залишаються досить стабільними впродовж всього часового проміжку, що аналізувався в роботі (1976–2019 рр.). Підвищення максимумів температури повітря спостерігається лише у теплу пору року, тоді як в інші сезони вона залишається стабільною (жовтень-грудень) чи навіть знижується (січень-березень). Зміни мінімальної температури повітря є менш суттєвими у порівнянні з максимальними значеннями, особливо у теплий сезон року, проте, в окремі місяці має місце її збільшення у порівнянні з попередніми періодами (листопад-січень). Результати аналізу показали позитивний тренд до збільшення кількості опадів на метеостанції Світязь впродовж останніх десятиліть. На фоні збільшення кількості опадів спостерігається і збільшення кількості днів з опадами, тобто, інтенсивність їх суттєво не змінилась.Документ Оцінка екологічного стану річки Ворскли у межах Сумської області(2021) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Туркіна Юлія Вікторівна; Turkina Yuliia Viktorivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii VolodymyrovychСтаття присвячена дослідженню екологічного стану річки Ворскли притоки Дніпра першого порядку у межах Сумської області. Оцінка екологічного стану річки здійснювалася згідно тест-методики за візуальною оцінкою адаптованої для середньої річки. Встановлено, що річка Ворскла у межах регіону знаходиться переважно у «задовільному» та «ще доброму» екологічному стані.