eSSPU Institutional Repository :: Перегляд за Автор "Boriak Oksana Volodymyrivna"

Перегляд за Автор "Boriak Oksana Volodymyrivna"

Зараз показуємо 1 - 20 з 45

Language and Speech Functional System under Development Pathologies (Mental Retardation)
(2015) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
This paper is devoted to the problem of developmental speech disorders among mentally retarded children. The solution of the problem is impossible without the study of all aspects of language and speech development. The psycholinguistic approach was taken as the basis, which, in author’s opinion, reveals peculiarities of learning sign-speech system as fundamental. The author of the article briefly characterized the psycholinguistic aspect of language and speech functional system (LSFS) in general and levels of semiotic subsystem in particular. LSFS is the highest sign level of communication and speech skills complex that ensures the formation of language units, learning and the use of conventional set of rules as well as their application in the process of speaking.
Theoretical Basses of Speech Activity of Mentally Retarded Children of Primary School Age
(European Journal of Special Education Research, 2016-08) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
The article deals with the problem of forming and correction of speech activity of mentally retarded children of primary school age. The author is presented an integrated system of correction of speech development on the basis of the results of the study of speech development level of mentally retarded children of primary school within the modern educational space. The present system has a block structure with comprises: 1. Theoretical and methodological foundations of the technology of forming and correction of speech disorders and 2. A comprehensive program of differentiated correction of the speech development of this category of children. To provide multidisciplinary care in the system of complex correction of the mentally retarded children has developed three main areas the middle of the program. The first is informative. It involves determination of the content of correctional technology to ensure the overcoming of language development problems in mentally retarded children. The second area covers the development of children with different types of dyzontogenezis of speech, caused mental retardation. Third direction – is development of individual algorithms taking into account specificity of each the mentally retarded child.
Альтернативна комунікація як засіб розвитку мовленнєвої діяльності дітей із комплексними порушеннями
(2021) Боряк Оксана Володимирівна; Косенко Юрій Миколайович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kosenko Yurii Mykolaiovych
У статті представлено результати дослідження визначення поняття «альтернативна комунікація» в спеціальній освіті, обґрунтовано її вплив на розвиток мовлення дітей з комплексними порушеннями розвитку – тяжкими порушеннями мовлення, зумовленими інтелектуальними порушеннями помірного ступеня тяжкості. Мета статті – дослідити та обґрунтувати доцільність використання альтернативних засобів комунікації як ефективного засобу розвитку мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Під час дослідження було з’ясовано, що альтернативна комунікація – це спосіб навчити і, за можливістю, компенсувати постійні чи тимчасові порушення, які призводять до обмеження суспільного життя і соціальної взаємодії осіб з комплексними порушеннями розвитку, за яких фіксуються порушення сприймання і відтворення мови і мовлення, як усного, так і писемного. Альтернативні засоби комунікації розглядаються в спеціальній освіті як засоби первинної комунікації для дітей різного віку, які знаходяться в домовленнєвому періоді розвитку; засоби комунікації, які частково або повністю замінюють усне мовлення. Було виявлено, що сьогодні в спеціальній освіті не розглядалось питання розвитку комунікативних навичок у дітей, які мають комплексні (комбіновані) порушення розвитку, а саме – порушення інтелектуального розвитку та мовлення. Визначити особливості комунікативного розвитку цієї категорії дітей є необхідним, оскільки порушення мовлення в подальшому детермінуватиме проблеми соціалізації та адаптації дитини в суспільстві, що своєю чергою є необхідною умовою для повноцінного розвитку і розкриття можливостей кожної особистості. Аналіз існуючих методик по виявленню альтернативної комунікації немовленнєвих дітей продемонстрував відсутність уніфікованої професійної діагностичної методики виявлення рівня оволодіння дитиною комунікативними навичками, а також у зв’язку із потребою педагогів, батьків, інших фахівців у методичних рекомендаціях щодо опанування ААС. Перспектива подальшого дослідження вбачається в розробці та обґрунтуванні відповідних методичних матеріалів з включенням діагностичних і корекційно-розвивальних методик, розробці та апробації програми розвитку мовлення відповідно до наявних особливостей психофізичного розвитку обраної категорії дітей та віковими періодами.
Аналіз результатів логопедичного обстеження мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку
(2016-06) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Проблема логопедичної корекції порушень мовлення розумово відсталих дітей залишається однією з невирішених проблем сучасної логопедичної галузі. Це зумовлено наступними чинниками: - сьогодні в літературі відсутня диференціація розумово відсталих дітей за якісно різними типами порушень мовленнєвого розвитку; - не визначена структура, рівні, критерії системного мовленнєвого недорозвинення дітей цієї нозології; - не з’ясований механізм порушень мовлення в учнів спеціальної школи; - до сьогодні в логопедичній літературі не визначені в повній мірі завдання, програми та зміст логопедичної роботи в спеціальній школі, не розроблена науково обґрунтована методика корекції системного недорозвинення мовлення у розумово відсталих дітей в комплексі впливів на всі рівні мовленнєвої діяльності, на всі компоненти мовлення, в тісному взаємозв'язку з розвитком аналітико-синтетичної діяльності.
Аналіз результатів логопедичного обстеження мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку
(2016-02) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
The article deals with the problem of speech development disorders of mentally retarded children and it remains one of the most topical problems and at the same time it is not enough investigated in modern logopedics. Speech disorders in mentally retarded children are varied and depend on the level of mental retardation, the availability of heavy local pathology in speech-motor and speech-hearing systems, on a number of typological characteristics of children of this nosology. The urgency of the problem is that today there is still no coherent method of forming and correction of speech activity in mentally retarded children, although it is known that this speech is the main mean of person’s intellectual development. In the article the author highlights the main aspects of the diagnostic examination methods of speech development features in mentally retarded children of primary school age which form the basis of the ascertaining phase of the study. According to the results of the diagnostic phase it was found that almost all mentally retarded children of primary school age inherent speech disorders of different level of complexity. In mentally retarded children (88%) all the components of speaking are violated, in 12% - at relatively preserved speech disturbance of reading and writing is observed. Interpreted results obtained by the author during the researches which are represented in the article will be the basis for the developing of an integrated method of speech development forming and correction in mentally retarded children of primary school age.
Використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Гордієнко Юлія Юріївна; Hordiienko Yuliia Yuriivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність заїкуватих дітей середнього дошкільного віку. Предмет – використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками. Мета дослідження – проаналізувати, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови використання ароматерапії, як додаткового засобу удосконалення логокорекційної роботі із заїкуватими дошкільниками. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено сучасні підходи до виявлення та виправлення заїкання, подана психолого-педагогічна характеристика дошкільників із заїканням, схарактеризовано ароматерапію як допоміжний засіб в логокорекційній роботі. У другому розділі розроблено та обґрунтовано експериментальну методику виявлення особливостей психомовленнєвого розвитку заїкуватих дошкільників, проведено аналізу результатів констатувального етапу дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови використання ароматерапії в логокорекційній роботі з обраною категорією дошкільників, проаналізовано результати експериментально-розвивальної роботи, представлено методичні рекомендації щодо використання ароматерапії в логокорекційній роботі з заїкуватими дошкільниками. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 87 сторінок, з них – 77 сторінок основного тексту, 9 рисунків, 2 таблиці, 72 джерела.
До питання інтеграції школярів із розладами аутистичного спектру в загальноосвітній навчальний простір
(2021) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
У статті розглянуто проблему особливостей навчання, виховання та розвитку дітей із особливими освітніми потребами в умовах сучасного освітнього простору – закладу освіти з інклюзивною формою навчання. Серед сучасних дітей як дошкільного, так і молодшого шкільного віку особливе місце займають діти з розладами аутистичного спектру. Специфіка проявів порушення накладає негативний відбиток на їх поведінку, зумовлює певні труднощі під час засвоєння навчального матеріалу, впливає на рівень сформованості необхідних знань, умінь, навичок, ускладнює здійснення навчально-виховного впливу. Мета статті – дослідити й узагальнити відомості щодо обґрунтування та визначення поняття «розлади аутистичного спектру»; проаналізувати й систематизувати етіологію, специфіку проявів порушення в молодших школярів в умовах сучасного освітнього простору; визначити та обґрунтувати алгоритм поступового ведення дитини з РАС в освітнє середовище в межах психолого-педагогічного супроводу обраної категорії школярів в умовах класів з інклюзивною формою навчання. У ході проведеного дослідження було з’ясовано, що розлади аутистичного спектру (РАС) не є самостійним порушенням, переважно є наслідками неврологічних порушень ЦНС дитини і як самостійне порушення (без неврологічного чинника) не існує. Складність і специфіка РАС виявляються в широкому діапазоні станів, які характеризуються специфічними порушеннями соціальної поведінки, комунікації, вербальних здібностей, обмеженістю інтересів та діяльності, є особливими та індивідуальними. Дуже часто РАС супроводжуються іншими порушеннями, переважно – поведінковими. Тому кожна дитина з РАС є неповторною та унікальною.
Засоби соціально-педагогічної адаптації молодших школярів із інтелектуальними порушеннями
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Паращенко Дар’я; Паращенко Дар’я; Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
У статті визначено та обґрунтовано засоби соціально-педагогічної адаптації молодших школярів із інтелектуальними порушеннями. Автором схарактеризовано різні підходи до визначення соціально-педагогічної адаптації в загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі. Зроблено висновок, що соціально-педагогічна адаптація - це педагогічний процес, що входить у структуру цілісного процесу соціально-педагогічної діяльності як загальної системи педагогічних процесів, орієнтованих на кінцеву мету – успішну соціалізацію дитини. Науковці і практики виділяються три основних напрями соціальнопедагогічної адаптації: 1) профілактика дезадаптації, 2) реабілітація дітей, які «мають ті чи інші відхилення від норми», 3) «підвищення рівня соціальної адаптації дітей у вигляді їх особистісного розвитку».
Застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні історії школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного класу
(2020) Косенко Юрій Миколайович; Боряк Оксана Володимирівна; Король Олена Миколаївна; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Boriak Oksana Volodymyrivna; Korol Olena Mykolaivna
У статті проаналізовано методичні й організаційні аспекти застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного освітнього середовища. Висвітлено можливості сервісу LearningApps.org у розробленні навчальних ігор на історичну тематику для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наголошено на особливостях пізнавальної діяльності дітей цієї категорії: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, недорозвитку емоційно-особистісної і мотиваційно-вольової сфери, сповільненому розвитку мовлення, низькій працездатності, які призводять до слабкого засвоєння історичних знань учнями з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено критерії, на основі яких були розроблені комп’ютерні дидактичні ігри для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наведено приклади розроблених ігор, спрямованих на активізацію нервовопсихічних процесів, мотивацію та швидку адаптацію школярів з порушеннями інтелекту до розумової праці, на оволодіння учнями нових знань і вмінь, на реалізацію закладеного в них виховного і корекційно-розвивального потенціалу, на вторинне сприйняття і подальше усвідомлення вивченого матеріалу, допомогу учням з порушеннями інтелекту в міцному засвоєнні фактів, дат, імен, історичних понять і зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим, на застосування учнями нових знань і вмінь в інших навчальних ситуаціях, формування власних висновків і ставлення до історичних подій, на перевірку історичних знань і предметних умінь у школярів з порушеннями інтелекту та їх корекцію. Розроблені на основі сервісу LearningApps.org комплекси комп’ютерних дидактичних ігор історичного змісту дозволяють учителю інклюзивного класу одночасно й успішно навчати історії дітей з типовим розвитком та з порушеннями інтелекту, враховуючи особливості навчальних програм для дітей цих категорій, рівень інтелектуального розвитку та темп навчальної діяльності на уроці.
Затримка психомовленнєвого розвитку як медико-психолого-педагогічна проблема
(2023) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У статті обґрунтовано медико-психолого-педагогічний підхід до визначення затримки психомовленнєвого розвитку. У логопедичній практиці, як і в галузі спеціальної освіти загалом, поширене порушення психофізичного розвитку, яке виокремлене у групу порушень, що має назву «затримка мовленнєвого розвитку». З огляду на те, що мовлення належить до пізнавальної функції організму людини, у разі його порушення страждають усі провідні психічні функції: сприймання, мислення, пам’ять, уява. Відповідно, інертність розвитку мовлення, як правило, свідчить про інертність дозрівання / формування провідних психічних процесів. Численні дослідження в галузі логопедії свідчать про те, що в разі затримки мовленнєвого розвитку спостерігається стійка тенденція проявів затримки психічного розвитку. Відповідно, сьогодні дедалі частіше фахівці-практики під час тлумачення прояву порушення, яке раніше визначалося як «затримка мовленнєвого розвитку», вживають категорію «затримка психомовленнєвого розвитку». Теоретична й експериментальна нерозробленість проблеми ранньої діагностичної та корекційної допомоги дитині із затримкою психомовленнєвого розвитку в сензитивний період ускладнює активізацію її адаптивних і компенсаторних можливостей. Розуміння позицій провідних учених у галузі спеціальної і вікової психології, аналіз експериментальних даних із проблеми дослідження психомовленнєвого розвитку дітей із затримкою психомовленнєвого розвитку в єдності раннього й дошкільного віку показали, що питання комплексного втручання щодо допомоги дітям із затримкою психомовленнєвого розвитку не розкрите повною мірою. У процесі визначення термінологічно змістовного аспекту поняття психомовленнєвого розвитку в разі затримки психомовленнєвого розвитку щодо відповідних вікових періодів вважаємо його інтегративним стосовно психічного, мовленнєвого, інтелектуального, емоційно-вольового розвитку, що має певну структуру, варіативність якої характеризується індивідуально-типовими особливостями порушеного розвитку в разі затримки психомовленнєвого розвитку, що лягли в основу нашого розуміння сутності цього феномену.
Комплексний підхід до здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану
(Гельветика, 2024) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna; Шеремет Марія Купріянівна; Sheremet Mariia Kupriianivna
Комплексний підхід до здобувачів освіти з особливими освітніми потребами – це системний підхід до надання освітніх, психологічних, соціальних і медичних послуг, спрямованих на створення сприятливих умов для навчання, розвитку та соціалізації таких дітей. Метою комплексного підходу є забезпечення максимальної реалізації потенціалу кожного здобувача з урахуванням його індивідуальних особливостей. Визначають наступні складові компоненти комплексного підходу, серед яких: освітній компонент – розробка індивідуальної програми розвитку (ІПР), застосування адаптованих або модифікованих навчальних програм, використання спеціальних методик, засобів і технологій навчання. Психологічний компонент, у межах якого здійснюється діагностика емоційного стану дитини, консультування дитини, її батьків і педагогів; психокорекційна робота для подолання стресу, тривожності чи інших емоційних проблем. Соціальний компонент – допомога у соціалізації дитини в колективі; взаємодія з батьками для формування сприятливого середовища вдома, сприяння інтеграції дитини в суспільство через позашкільні активності. Медичний компонент: моніторинг стану здоров’я дитини; рекомендації щодо режиму дня, харчування та фізичних навантажень; надання спеціалізованої медичної допомоги (за потреби). Створення інклюзивного середовище: забезпечення доступності освітнього простору (фізичного та інформаційного); створення комфортних умов для навчання, адаптованих до потреб дитини; залучення асистентів вчителя, при потребі – тьюторів для індивідуальної підтримки. До команди фахівців зазвичай можуть входити: педагоги, логопеди, психологи, дефектологи, соціальні працівники, медичні працівники, а також батьки. Їхня спільна робота дозволяє врахувати всі аспекти розвитку та навчання дитини. Комплексний підхід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану є надзвичайно важливим оскільки потребує адаптації під сучасні виклики. Комплексний підхід має бути орієнтований на задоволення індивідуальних потреб дитини, допомогу в подоланні наслідків стресу та забезпечення безперервності освіти, навіть у складних умовах. Комплексний підхід є ключовим елементом як спеціальної так і інклюзивної освіти, адже забезпечує рівні можливості для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Концептуально-стратегічний модуль функціональної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів із інтелектуальними порушеннями
(2018) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У статті обґрунтовується концептуально-стратегічний модуль експериментальної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями (легким та помірним ступенем розумової відсталості) молодшого шкільного віку. Зазначається, що цілісний аналіз стану проблеми діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями (ДІП) молодшого шкільного віку в науково-теоретичній та емпіричній площині, а також одержаний арсенал результатів констатувального дослідження дозволяє охарактеризувати цей стан як недостатній. Автором презентовано функціональну систему формування й корекції мовленнєвої діяльності ДІП молодшого шкільного віку, яка заснована на комплексному підході й інтеграції всіх ланок процесу супроводу дитини з інтелектальними порушеннями у закладах освіти спільно із сім’єю. Система ґрунтується на використанні інноваційних педагогічних засобів, що сприяє формуванню й корекції мовленнєвої діяльності школярів зазначеної категорії та підвищенню успішності їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільство. Систему забезпечують пріоритетні напрями: діагностичний, логопедичний, психолого-педагогічний.
Корекційно-реабілітаційна діяльність в сучасному освітньому просторі
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019-12) Боряк Оксана Володимирівна; Колишкін Олександр Володимирович; Косенко Юрій Миколайович; Курєнкова Анна; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Стайко О. С.; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Скиба Тетяна Юріївна; Прядко Любов Олексіївна; Золотарьова Тетяна Вікторівна; Лопатинська Н. А.; Пахомова Наталія Георгіївна; Пахомова В. А.; Чобанян Анна Варужанівна; Дмитрієва І. В.; Іваненко А. С.; Кузікова Світлана Борисівна; Усик Дмитро Борисович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Kurienkova Anna; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Staiko O. S.; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Skyba Tetiana Yuriivna; Priadko Liubov Oleksiivna; Zolotarova Tetiana Viktorivna; Lopatynska N. A.; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Pakhomova V. A.; Chobanian Anna Varuzhanivna; Dmytriieva I. V.; Ivanenko A. S.; Kuzikova Svitlana Borysivna; Usyk Dmytro Borysovych
У монографії представлено теоретичні та прикладні результати наукових досліджень науковців, аспірантів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей з особливми освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, студентам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.
Корекція просодичної сторони мовлення дітей старшого дошкільного віку з дизартрією засобами логопедичної ритміки
(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012-03) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі корекції просодичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку з дизартрією засобами логопедичної ритміки. В дослідженні визначено особливості розвитку компонентів просодичної сторони мовлення (фізіологічних: частота основного тону; фонетичних: тембр, сила, висота голосу; темпоритмічних: темп, ритм мовлення, вживання логічного наголосу та пауз та мовленнєве дихання) у дітей старшого дошкільного віку без порушень мовлення та з порушенням мовленнєвого розвитку (дизартрією) Представлено теоретичне обґрунтування методики формувального етапу експерименту, сформульовано необхідні педагогічні умови досягнення позитивних результатів корекційно-розвиваючого навчання. Визначено напрями та засоби методики корекції просодичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку з дизартрією, а також узагальнено одержані результати проведеної експериментальної роботи, статистично підтверджено ефективність запропонованої методики.
Краєзнавча компетентність: теоретичний аспект
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Лембей Тетяна; Lembei Tetiana; Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
Краєзнавча компетентність – сукупність знань, вмінь, навичок і досвіду необхідних для продуктивної краєзнавчо-дослідницької діяльності. Шкільне краєзнавство було предметом вивчення П. Тронька, В.Прокопчука, Я. Треф’яка, О. Пометун та ін. Так само формування дослідницької компетентності в учнів було предметом дослідження В.Голобородько, І. Муштавінської, Г. Лиходєєвої, П. Мороз, О. Пометун та ін. Проте конкретних досліджень процесу формування дослідницької компетентності в курсі шкільного краєзнавства на сьогодні не здійснювалось. Мета статті - дослідити складові краєзнавчої компетентності, визначити та обґрунтувати основні напрямки її формування.
Молодші школярі з гіперактивним розладом із дефіцитом уваги в умовах сучасного інклюзивного простору
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна; Одинченко Лариса Костянтинівна; Odynchenko Larysa Kostiantynivna
У статті розглянуто проблему особливостей навчання, виховання та розвитку дітей із особливими освітніми потребами в умовах сучасного освітнього простору – інклюзивного закладу освіти. Серед сучасних дітей як дошкільного, так і молодшого шкільного віку особливе місце займають школярі з гіперактивним розладом із дефіцитом уваги. Специфіка проявів порушення накладає негативний відбиток на їх поведінку, зумовлює певні труднощі під час засвоєння навчального матеріалу, впливає на рівень сформованості необхідних знань, умінь, навичок. Мета статті – дослідити та узагальнити відомості щодо обґрунтування та визначення поняття «гіперактивний розлад із дефіцитом уваги»; проаналізувати та систематизувати етіологію, специфіку проявів порушення у молодших школярів в умовах сучасного освітнього простору. У ході проведеного дослідження було з’ясовано, що гіперактивний розлад із дефіцитом уваги (ГРДУ) – це поліморфний клінічний синдром, головними проявами якого є порушення здатності дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що виявляється в моторній гіперактивності, порушенні уваги та імпульсивності.
Міжособистісні відносини молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу
(2020) Черняк Катерина Вікторівна; Cherniak Kateryna Viktorivna; Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
У результаті ґрунтовного аналізу й узагальнення науково-теоретичних досліджень щодо специфіки міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями було з’ясовано, що міжособистісні відносини – це суб’єктивно пережиті взаємозв’язки між людьми, які об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, що здійснюються людьми один на одного в процесі спільної діяльності і спілкування. Психологічні особливості молодших школярів з інтелектуальними порушеннями проявляються у вигляді порушень уваги, мислення, емоційно-вольової сфери, сприйняття, недорозвинення моторики, переважання механічної пам’яті, обмеженості словникового запасу; міжособистісні відносини таких дітей багато в чому залежать від ступеня вираженості порушення і характеризуються поверхневістю, нестійкістю, ситуативністю. Було розроблено критерії психолого-педагогічного оцінювання та на їх основі визначені особливості міжособистісних відносин обраної категорії школярів в умовах інклюзивного класу: вимір ступеня задоволеності шкільним життям, ступеня конфліктності в класі (як вони усвідомлюються окремими учнями і класом в цілому), ступеня згуртованості класу (за суб’єктивною оцінкою); визначення кола вагомого спілкування дитини, особливості взаємин в класі., виявити симпатії до членів колективу. За шкалою оцінювання було визначено рівні: високий, середній і низький. У ході констатувального етапу дослідження було з’ясовано, що рівень сприятливих відносин в класі знаходиться на низькому рівні, тому що статус «Популярні» і «Улюбленці» не займає жодна з осіб, в той час як основна кількість дітей займає статус « Зневажених». «Ізольованих» і «Вигнанців». Було розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено програму психолого-педагогічної корекції міжособистісних відносин молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного класу. Ураховуючи зміни, які зумовили карантинні заходи, Програма корекції була впроваджена не в повному обсязі, відповідно до запланованого часу. У ході проведеного дослідження мета досягнута, завдання виконано. Перспективу подальшої роботи ми вбачаємо в повному впровадженні корекційної програми та її експериментальному обґрунтуванні.
Мінімальна мозкова дисфункція та безмовленнєві діти дошкільного віку: діагностика, корекція в умовах воєнного стану
(2023) Наволокова Олександра Олегівна; Navolokova Oleksandra Olehivna; Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
У статті розглянуто різні підходи до визначення терміна «мінімальна мозкова дисфункція (ММД)». Розглянуто основні причини та основні прояви ММД: клінічні прояви мінімальної мозкової дисфункції в безмовленнєвих дітей, пре- та постнатальна патологія, психосоціальні причини. Наведено діагностику та схему комплексної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми із ММД. Нині ММД – досить поширене явище різного походження, яке здебільшого спричинює різні прояви порушень психофізичного розвитку, серед яких і порушення мовлення. Порушення мовлення, зумовлені ММД, можуть виступати як самостійною групою порушень, так і супутньою симптоматикою у разі затримки психічного розвитку (ЗПР), інтелектуальних порушень різного ступеня важкості тощо. Сучасні дослідження в галузі спеціальної освіти, зокрема логопедії, свідчать, що здебільшого саме ММД зумовлюється явище відсутності мовлення. Коли на певних етапах онтогенезу у дитини спостерігається тотальна затримка мовленнєвого розвитку, яка набуває ознак відсутності мовлення. Нині в педагогічній галузі діти, які на певному етапі мовленнєвого онтогенезу не опановують мовленням як засобом комунікації, отримали назву «безмовленнєві діти». Теоретична та експериментальна нерозробленість проблеми ранньої діагностичної та корекційної допомоги безмовленнєвим дітям у сензитивний період розвитку ускладнює активізацію її адаптивних та компенсаторних можливостей.Розуміння позицій провідних учених у галузі спеціальної, вікової психології, аналіз експериментальних даних з проблеми дослідження психомовленнєвого розвитку вибраної категорії дітей в єдності раннього та дошкільного віку показали, що питання комплексного втручання щодо допомоги цим дітям не розкрите повною мірою. Визначаючи термінологічно змістовий аспект поняття психомовленнєвого розвитку стосовно відповідних вікових періодів, ми вважаємо його інтегративним стосовно психічного, мовленнєвого, інтелектуального, емоційно-вольового розвитку, що має певну структуру, варіативність якої характеризується індивідуально-типовими особливостями порушеного розвитку у разі відсутності мовлення, які покладені в основу авторського розуміння сутності такого феномену. Надання своєчасної комплексної допомоги безмовленнєвим дітям з ММД є запорукою їхньої подальшої соціалізації та підвищення якості життя загалом, проте з початком воєнних дій на території України надання цієї допомоги має певні особливості.
Озокеритотерапія як допоміжний засіб впливу на здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna; Бутенко Наталія; Butenko Nataliia
Здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями є важливим аспектом, що потребує уваги та підтримки. Інтелектуальні порушення включають широкий спектр станів, від легких до важких, і можуть бути зумовлені різними причинами, такими як генетичні аномалії, травми головного мозку, інфекції, недостатність живлення під час вагітності або після народження та інші фактори. Війна, яка триває в Україні вже другий рік, негативно впливає в першу чергу на психічне здоров’я людей усіх вікових категорій без виключення. Це стосується як осіб з нормо типовим так і порушеним розвитком. Саме особи із порушеннями психофізичного розвитку (ППФР) потребують комплексної як психологічної так і фізичної допомоги. У ході дослідження розроблено, поглиблено та уточнено: показники та критерії психічного здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; фізіотерапевтичні процедури, як допоміжний засіб впливу на психічне здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями; обґрунтовано: схему використання озокеритотерапії, як допоміжного засобу впливу на осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; умови використання озокеритотерапії в роботі з обраною категорією осіб. Теоретичне значення проведеного дослідження ґрунтується на розширенні відомостей про особливості стану психічного здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями дорослого віку; можливостей використання озокеритотерапії як допоміжного засобу впливу на психічне здоров’я осіб. Практична значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють рекомендувати в практику фізіотерапевтів, лікарів, схему використання озокеритотерапії з метою впливу на психічне здоров’я осіб із порушеннями інтелектуального розвитку – інтелектуальними порушеннями. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вирішення означеної проблеми.
Озокеритотерапія як допоміжний засіб впливу на психічне здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Бутенко Наталія; Butenko Nataliia; Boriak Oksana Volodymyrivna; Боряк Оксана Володимирівна
У статті визначено та обґрунтовано засоби впливу на психічне здоров’я осіб із інтелектуальними порушеннями. З’ясовано, що порушення психічного здоров’я – це збірне поняття, що охоплює психічні розлади, різні види психосоціальної інвалідності, а також інші психічні патологічні стани, пов’язані зі значним дистресом, функціональними порушеннями чи ризиком самоушкодження.Психічне здоров’я осіб із порушеннями інтелектуального розвитку є первинно порушеним, відповідно до структури порушення. Заходи щодо зміцнення психічного здоров’я та профілактики психічних розладів засновані на визначенні індивідуальних, соціальних та структурних детермінантів психічного здоров’я та вжиття заходів втручання з метою зниження ризиків, підвищення психічної стійкості та створення сприятливого для психічного здоров’я середовища. Втручання може бути спрямовано на окремих людей, конкретні групи населення чи цілі популяції. Зміцнення психічного здоров’я дітей та підлітків є ще одним пріоритетним завданням, яке може бути виконане за допомогою вжиття заходів політики та законодавчих заходів, які сприяють зміцненню та охороні психічного здоров’я та спрямовані на надання батькам та опікунам підтримки у забезпеченні уважного та поважного догляду за дітьми, реалізацію відповідних програм на базі шкільних установ та створення сприятливих та безпечних умов для дітей на рівні місцевих спільнот та в онлайн-просторі. Програми соціального та емоційного навчання на базі шкіл є одними з найефективніших стратегій зміцнення психічного здоров’я у країнах із будь-яким рівнем доходу.

Перегляд за Автор "Boriak Oksana Volodymyrivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування