Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Stakhova Larysa Lvivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Застосування елементів сенсорної інтеграції в логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку(2021) Стахова Лариса Львівна; Мороз Людмила Василівна; Stakhova Larysa Lvivna; Moroz Liudmyla VasylivnaУ статті висвітлюється проблема включення елементів сенсорної інтеграції в логопедичну роботу з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Зазначено, що сенсорний та мовленнєвий розвиток відбуваються в тісній взаємодії, та, що до причин, які викликають порушення мовленнєвого розвитку дітей, відносяться порушення, що пов’язані з переробкою сенсорної інформації, тому одним із засобів корекції даних порушень може бути метод сенсорної інтеграції. Висвітлюються результати обстеження мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення за методикою обстеження мовлення дітей 4-7 років О. Зайцевої та В. Шептунової на констатувальному та контрольному етапах дослідження. Визначено принципи, на реалізації яких має базуватися включення елементів сенсорної інтеграції в систему логопедичної роботи: розвитку, індивідуального підходу, довіри та співробітництва, активності дитини, наочності, гуманізму і педагогічного оптимізму. Подано зразки використання обладнання Сенсорного центру (сенсорні доріжки, крупи, сухий басейн, пісок, балансир) на логопедичних заняттях з метою корекції порушень мовлення та його розвитку. Зазначено, що використання обладнання Сенсорного центру дає можливість дітям виконувати різноманітні предметно-практичні та ігрові дії, що сприяють розвитку дрібної моторики пальців рук, удосконаленню просодичних компонентів мовлення, розвитку слухового сприймання та фонематичних процесів, формуванню лексико-граматичних категорій, корекції порушень звуковимови, розвитку зв’язного мовлення, а також стимуляції сенсорних функцій, рухової активності, зняття м’язового та психоемоційного напруження, створення позитивного емоційного фону, активізації когнітивних процесів, підвищенню мотивації до спільної з дорослим та самостійної діяльності дошкільнят.Документ Значення природничо-наукової складової в професійній діяльності вчителя-дефектолога(Library of Congress Cataloging-in-Publication, 2021-03-04) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaПідготовка конкурентноспроможного, кваліфікованого, компетентного фахівця завжди залишається актуальною для теорії та практики професійної освіти. В мінливих умовах сьогодення заклади вищої освіти зобов'язані вчасно реагувати на нові виклики суспільства, забезпечуючи належний рівчень підготовки до фахової діяльності майбутніх працівників галузі спеціальної освіти - вчителів-дефектологів.Документ Корекція звуковимови у студентів спеціальності спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія)(2020-12-30) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychУ статті актуалізовано проблему нормативності звуковимови майбутніх фахівців-логопедів у контексті їх професійної мовленнєвої компетентності. Наголошено, що порушення звуковимови у майбутнього вчителя-логопеда є неприпустимою професійною невідповідністю. Виявлено, що майже третина студентів-першокурсників мають певні порушення звуковимови і це можна розцінювати як перешкоду до подальшої професійної діяльності на посаді вчителя-логопеда. Авторами здійснено опис особливостей реалізації організаційних, етапних, змістовних та методичних компонентів корекційно-логопедичної роботи з дорослими людьми (студентами), а також представлено результати експериментальної системи корекційно-логопедичної роботи щодо корекціїї звуковимови у студентів спеціальності Спеціальна освіта (Логопедія) в умовах закладу вищої освіти. Результативність покращення звуковимови автори пояснюють специфікою "перенавчання" дорослої людини та відношенням до корекційно-логопедичної роботи самих студентів.Документ Логоритміка в системі нейропсихологічної реабілітації після інсульту(2020) Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna Viktorivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaВисвітлено нейропсихологічний напрям реабілітації після інсульту пацієнтів з вираженими порушеннями когнітивних функцій (мовлення, пам’яті, уваги, сприймання і мислення). Описано зміст і особливості проведення логоритмічних занять із особами, які перенесли інсульт, на базі Навчально-наукового центру кафедри логопедії СумДПУ імені А. С. Макаренка. Узагальнено досвід роботи з пацієнтами у віці від 53 до 66 років упродовж раннього відновлювального періоду. Наголошено, що групові заняття логоритмічними вправами посутньо сприяють активації уражених зон головного мозку і налагодженню комунікації між пацієнтами.Документ Методичне об'єднання в системі неперервної освіти учителя-логопеда закладу дошкільної освіти(2019-09-30) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna ViktorivnaУ статті висвітлюється проблема організації роботи методичного об'єднання учителів-логопедів закладів дошкільної освіти, що є центром надання освітніх послуг та забезпечення професійного розвитку педагогів. Зазначається, що методичне об'єднання є однією з організаційних форм колективної методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогів, основним завданням якого є формуванняінноваційного методичного освітнього середовища. Висвітлюються функції, що їх виконує методична служба (компенсаторно-освітня, консультаційна, науковометодична, моделююча, діагностико-прогностична), цілі психолого-педагогічного супроводу учителів-логопедів в умовах методичного об'єднання, завдання, що вирішуються на засіданнях методичного об’єднання учителів-логопедів закладівдошкільної освіти. Зазначається, що теми, які обговорюються на засіданнях методичного об’єднання, мають сприяти формуванню сучасних педагогічних позицій у галузі корекційної педагогіки, збагачувати зміст корекційно-розвиткової роботи новими теоретичними знаннями та методиками, що, як наслідок, підвищуватиме ефективність логопедичного впливу на дитину дошкільного віку загалом. З огляду на це, виправдовує себе така форма організації' методичного об'єднання як семінар, основною метою якого є удосконалення теоретичних знань та впровадження теоретичної моделі в практичну діяльність логопедів. Наведено приклади семінару, що поєднує теоретичний виклад матеріалу з демонстрацією практичних видів діяльності, та ігрових методів роботи з педагогічними кадрами (учителями-логопедами). Підкреслено, що доцільним у межах методичного об'єднання є створення та функціонування творчої групи, метою роботи якої є апробація новітніх технологій, творення рекомендацій для педагогів та батьків щодо організації логопедичної роботи з дітьми, напрацювання ідей вдосконалення корекційно-розвиткового процесу загалом.Документ Розвиток фонетико-фонематичних процесів у дітей із порушеннями мовлення засобами музики(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaПредставлено аналіз останніх досліджень із вивчення питання використання музичних засобів із метою формування та розвитку мовленнєво-комунікативних навичок, просодичних компонентів мовлення, фонематичних процесів, корекції звуковимови, профілактики мовленнєвих порушень. Висвітлено роль музики як ефективного засобу корекційно-розвиткового процесу, що викликатиме у дітей почуття емоційних змін, бажання діяти, опановувати; вплив музики на процес корекції наявних порушень мовленнєвого розвитку, а саме порушень фонетико-фонематичних процесів; особливості використання засобів музики в корекційній роботі в групах компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти. Зазначено, що одним із провідних напрямів мовленнєвого розвитку дітей дошкіль¬ного віку є своєчасно організована робота щодо виховання звукової культури мовлення та розвитку фонематичного слуху і фонематичного сприймання, що стане основою подальшого успішного навчання читання та письма дітей у процесі шкільного навчання. Визначено корекційні завдання, разе 'язанню яких сприяють музичні засоби; дидактичні принципи, на яких грунтується методика використання музики в корекційній роботі з подолання порушень фонетико-фонематичного складника мовлення (принципи системності, гуманізації, індивідуального підходу, послідовності та ускладнення матеріалу, наочності); основні напрями використання засобів музики під час корекційно-розвиткової роботи (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах тощо); завдання, що їх пропонують дітям для виконання під час слухання музики (з метою розвитку слухової уваги і пам 'яті та слухового контролю), співу (як складного процесу звукоутворення з метою корекції порушень артикуляції, дихання, звуковимови, дикції), гри на музичних інструментах (з метою розвитку чуття ритму, дихання). У статті представлено музичні вправи, що спрямовані на розвиток слухового сприймання та фонематичних процесів, закріплення правильної вимови звуків дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення.Документ Формування фразового мовлення в дітей, які не розмовляють(2021) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Кравцова Ірина; Kravtsova IrynaУ статті представлено методику формування мовлення в дітей дошкільного віку, які мають загальне недорозвинення мовлення І рівня або затримку мовленнєвого розвитку. Визначено основні принципи корекційно-розвиткової роботи (принцип системного підходу, наочності, послідовності, врахування провідного виду діяльності, доступності, врахування структури мовленнєвого порушення, емоційності) та основні напрями (формування активного словника, формування граматичних категорій мовлення, формування фразового мовлення на основі засвоєної лексики). Зазначено, що реалізація зазначених напрямів відбувається за допомогою картинного, дрібного іграшкового та буквеного матеріалу, а формування активного словника базується на поступовому й поетапному засвоєнні складової будови лексем. Під час створення даної методики за основу взята послідовність у роботі над складовою будовою слів, що розроблена А. К. Марковою, яка частково доповнена та змінена; відповідно до цієї послідовності добираються слова, що дозволяє за умови наявності навіть мінімальної кількості слів в активному словнику дитини формувати елементарне фразове мовлення. Визначено послідовність корекційно-розвиткової роботи за означеними напрямами: проспівування голосних звуків та ознайомлення з буквами, що їх позначають, які в подальшому використовуватимуться як замінники прийменника У, сполучників І, А; введення в активне мовлення займенників Я, ТИ, МИ та частки НА в значенні наказового способу дієслова взяти та одночасне формування первинних навичок діалогічного мовлення; ознайомлення з двоскладовими словами з однаковими відкритими складами та двоскладовими словами з різними відкритими складами та введення прислівників, що позначають місце знаходження предмета (ось, тут, там) і дієслова дай; формування граматичної будови мовлення з використанням букви У як замінника прийменника У в поєднанні з особовими займенниками я, ти в родовому відмінку (у мене, у тебе); поширення фрази через введення сполучника І, який позначається відповідною буквою; введення до структури речення дієслова Є, яке в схемі замінюється буквою Є; введення прийменника З, який позначається буквою З; закріплення вживання сполучника І та введення сполучника А, які позначаються відповідними буквами; введення прийменників НА, БІЛЯ, ЗА, НАД, ПІД, які під час складання схематичних речень з використанням предметних картинок або дрібних іграшок позначаються відповідними друкованими словами. Зазначено, що всі малюнки або іграшки та зображення букв обов’язково розташовуються в один ряд.