Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/276

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Prerequisites for Creating Textbooks for Auxiliary Schools: Correctional Psychopedagogy for Children with Intellectual Disabilities
(2021-07-19) Chepurna Liudmyla; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Lisovets Oleg; Kuzava Iryna; Odynchenko Larysa Kostiantynivna ; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Чепурна Людмила; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Лісовець Олег; Кузава Ірина; Одинченко Лариса Костянтинівна; Дегтяренко Тетяна Миколаївна
The history of the use of school textbooks as a special teaching tool dates back more than two centuries. Throughout its existence, the textbook has played a significant role in teaching students. It records the amount of knowledge, skills and abilities to be acquired in the learning process. The textbook is a special didactic object, which is both a carrier of the content of education, forms of recording its various elements and a project of the educational process. It implements the substantive and procedural aspects of learning in their organic unity, because the content of education and the learning process are closely interrelated, without each other impossible. One of the important areas of research in the history of pedagogy is the study of the history of school textbooks, a phenomenon that has come a long way in history, and at the present stage is an important tool for learning. The didactic functions of the school textbook are determined: informational, consolidation and control, systematization, self-education, integrating, coordinating, reference, developmental and educational. It is established that foreign and domestic correctional pedagogy has accumulated some experience in the practical creation of textbooks for the auxiliary school. Most of all in Ukraine it concerns textbooks on native language and reading. It was found that the formation and development of textbooks for children with intellectual disabilities in Ukraine were not the subject of a comprehensive analysis that would overcome the fragmentary historical and pedagogical knowledge to understand the historical experience gained in Ukraine and help identify the most progressive ideas and provide useful material for use by authors of textbooks in modern conditions.
Starting and Development of the National Starting and Development of the National Systems of Pre-School Music Education in Ukraine
(2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна ; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
In the article the author made an analysis of heritage of famous Ukrainian artists, public figures and educators, pedagogues and psychologists musicians of eighteenth and twentieth century, different issues concerning the impact of music and music education on the child's personality; organization of musical education in preschool institutions. Formation and development of a national system of preschool music education in Ukraine related to activities and views on music education of famous Ukrainian artists of XVIII-XIX centuries, namely Skovoroda and Shevchenko. The issue of implementation of different kinds of music in kindergartens at the state level has been discussed since the mid-nineteenth century.Artistic, educational and developmental potential of music in training and education of preschool children was recognized. This process was greatly influenced by Soviet public figures and teachers of the nineteenth and twentieth centuries (V. Odoyevskyy, S. Rusova, M. Sventytska, A. Simonovic, E. Tyhyeyeva, K. Ushinsky). Ukrainian musicians and educators of the nineteenth and twentieth centuries (V. Verhovinets, M. Lysenko, J. Steppe, K. Stetsenko, D. Leontovych, B. Jaworski et al.) made significant contribution to developing the national musical education of preschool children, musical development and publication of manuals. The development of theoretical and methodological principles on the national level introduced in the early and mid-twentieth century influenced preschool musical education, as well as musical-rhythmic system of education (N. Alexandrova, N. Rumer, B. Hryner, A. Konorovoyi) and music education (N. Vyetluhinoyi, D. Kabalevskoho, M. Palavandishvili, O. Radynovoyi, M. Rumer, V. Shatskoyi, S. Sholomovych etc.), who studied development of children’s musical perception, psychological and pedagogical means of influence and conditions of the basics of musical culture, contents, methods and forms of musical development, education of preschool children and more. A significant impact on design and development of the concept of musical education of preschool children was made by psychologists (L. Vygotsky, V. Romenets, S. Naumenko, K. Tarasova). They noted that the objectives of musical education of young children is forming their aesthetic attitude to music and musical activities.
The Usage of Music Rhythm in the Correction and Rehabilitation Process of Children’s Music Education with Vision Disorders
(Vydavateľstvo a tlač, s. r. o., 2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
The given article provides with the insight into the issues of the music rhythm influence on the general development of a human, its usage in the pedagogical systems of music and rhythmical education, its healing and correction impact on the children with special educational needs. High attention is paid on the researches, connected with the development of the music and rhythmical feeling as the means of correction while overcoming the disadvantages among the children with vision disorders of pre-school and school ages. Mentioned material in the chronological order gave an opportunity to see the time gap of music rhythm usage while performing the correction work among children with vision disorders.
Вивчення особливостей мотиваційно-емоційної сфери у дошкільників зі зниженим зором у процесі музичної діяльності
(НПУ імені В. О. Сухомлинського, 2017) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті автором наведено результати експериментального дослідження з виявлення у дошкільників зі зниженим зором рівнів сформованості інтересу до музичного мистецтва, до участі у різних видах музичної діяльності, розвитку емоційної чуйності до музики та наявності музичних уподобань, що характеризують особливості мотиваційно-емоційної сфери досліджуваної категорії дітей у процесі музичної діяльності. Подано якісний і кількісний аналіз кожного із досліджуваних показників мотиваційно-орієнтаційного та емоційно-ціннісного векторів дослідження. Узагальнені результати щодо рівнів розвитку у них мотиваційно-емоційної сфери піддалися порівняльному аналізу із результатами, отриманими у дітей із нормальним зором. На основі проведеного дослідження виявлено значне відставання дошкільників зі зниженим зором від однолітків з нормальним зором за всіма чотирма рівнями розвитку мотиваційно-емоційної сфери, відповідно яким виділено чотири групи дітей зі зниженим зором і подано якісну їх характеристику.
Виховний вплив музичного мистецтва на формування особистості дитини
(2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті зроблений теоретичний аналіз проблеми виховного впливу музичного мистецтва на формування особистості дитини дошкільного віку. Автором зазначено, що розвиток дошкільника, становлення його як особистості – кардинальна для дошкільної освіти проблема. Музичне мистецтво має невичерпний потенціал впливу на внутрішній світ дитини, воно є своєрідним засобом спілкування, сприяє самопізнанню і самовираженню особистості, формуванню її світогляду, про що неодноразово наголошували письменники, композитори, педагоги, психологи, мистецтвознавці, вчені різних галузей. Музичне мистецтво має величезний виховний потенціал, використання якого сприяє формуванню особистості дитини дошкільного віку.
Еволюція зарубіжної думки щодо лікувально-педагогічного впливу музичного мистецтва на особистість
(ТОВ «Поліграф плюс», 2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті автором зроблений аналіз поглядів античних поетів, філософів, а також науковців, лікарів, педагогів, музикознавців різних історичних епох на проблему лікувально-педагогічного впливу музичного мистецтва на особистість. У статті акцентується увага на аналізі сучасних напрямів використання музичного мистецтва в лікувальній та корекційній роботі з дітьми різних категорій, що включає психофізіологічний, психотерапевтичний, психологічний та соціально-педагогічний. Наведений матеріал структурований у хронологічному порядку, що дозволило виділити історичні етапи у розвитку різних поглядів на досліджувану проблему, простежити часовий проміжок використання музичного мистецтва в лікувальній та корекційній роботі.
Зміст і структура програмно-методичного комплексу корекційного блоку занять із музичного виховання для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей із порушеннями зору
(Херсонський державний університет, 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті подано опис розробленого автором програмно-методичного комплексу корекційного блоку занять з музичного виховання для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з порушеннями зору, який містить чотири програми, а саме: корекційну ритміку, логоритміку, горизонтальну пластику, музикотерапію. Зміст програм представлений по роках опанування дітьми зі зниженим зором програмовим змістом. Використання в практиці роботи спеціальних дошкільних закладів зазначеного комплексу дозволить суттєво посилити корекційне спрямування процесу музичного виховання дошкільників зі зниженим зором.
Корекційна спрямованість музичного виховання дошкільників зі зниженим зором
(Вид. центр КНЛУ, 2017) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті висвітлено шляхи посилення корекційної ефективності процесу музичного виховання у дошкільних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором. Встановлено, що для побудови корекційно спрямованого процесу музичного виховання необхідним є вивчення музично-особистісного розвитку дитини і виявлення у ньому порушень. У ході експериментального дослідження об’єктами корекційного впливу визначено компоненти мотиваційної сфери, емоційно-ціннісного, вербально-інтонаційного, когнітивного, психомоторного, творчого розвитку. З урахуванням виявлених порушень шляхами реалізації корекційно спрямованого процесу музичного виховання визначено змістовий та процесуальний його діапазони. Змістовий ґрунтується на принципах організації процесу музичного виховання з дошкільниками зі зниженим зором, методах і прийомах музично-особистісного розвитку. Процесуальний реалізує корекційну методику та її посилення шляхом впровадження корекційних занять з музичного виховання: ритміки, музичної логоритміки, горизонтальної пластики, музикотерапії, які цілеспрямовано впливають на порушені сторони музично-особистісного розвитку і сприяють розвитку компенсаторних механізмів. Окреслені у роботі шляхи визначають корекційну спрямованість процесу музичного виховання у дошкільних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором
Корекція емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку засобами казкотерапії
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кошелівська Тетяна Василівна; Koshelivska Tetyana Vasylivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Об’єкт дослідження: корекційно-розвиткова робота з дошкільниками із затримкою психічного розвитку. Предмет дослідження: корекція емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку засобами казкотерапії. Мета дослідження: дослідити корекційну спрямованість казкотерапії в розвитку емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначена мата та завдання дослідження. У першому розділі описані теоритичні засади використання казкотерапії як засобу корекції емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку. У другому розділі описані практичні засади вікористання використання казкотерапії як засобу корекції емоційно-вольової сфери дошкільників із затримкою психічного розвитку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження та публікації. Апробація результатів здійснювалася шляхом участі в одній конференції VІІІ Міжнародна заочна студентська науково-практична конференція «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців». Структура та обсяг магістерської роботи. У тексті містяться 8 таблиць, 19 малюнків. Основний зміст магістерської роботи викладено на 6 сторінках. Загальний обсяг магістерської роботи складає 89 сторінки.
Методологічні підходи до вивчення рівня досягнень у музичній діяльності дошкільників зі зниженим зором
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті автором висвітлено проблему основних методологічних підходів щодо вивчення рівня досягнень у музичній діяльності дошкільників зі зниженим зором, що відбувається за трьома напрями: музично-аксіологічним, музично-когнітивним, музично-праксеологічним. Вивчення дошкільників зі зниженим зором за виділеними автором напрямами дозволить виявити ступінь розвитку та сформованості таких показників складових досягнень у музичній діяльності, як: музична спрямованість, музична освіченість, музична та психофізична розвиненість, музична вихованість. Під час організації діагностичної роботи автором виділено об’єкти вивчення – знання, уміння і навички музичної діяльності та об’єкти спостереження – компоненти музичного і психофізичного розвитку, а саме: музично-мотиваційна сфера, музично-когнітивні, музично-сенсорні, психомоторні, музично-творчі здібності, а також музична вихованість. Виявлені порушення, недоліки, труднощі у досліджуваних показниках цих компонентів повинні стати об’єктами подальшого корекційного впливу у процесі музичної діяльності, яка набуває надалі кореційно-розвивальної спрямованості. Укладена методика вивчення рівня досягнень у музичній діяльності дітей дошкільного віку зі зниженим зором ґрунтується на розроблених нами методичних умовах щодо її організації.
Музикотерапія в системі корекційної допомоги дошкільникам зі зниженим зором
(ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Автором здійснений аналіз наукових джерел на предмет використання музикотерапевтичної методики в лікуванні, реабілітації, освіті й вихованні дітей і дорослих. У статті висвітлено методичні аспекти проведення музикотерапевтичних занять зі старшими дошкільниками зі зниженим зором, визначено мету, завдання, тематику, види музикотерапевтичної діяльності, методи і умови організації занять, виділено корекційно-розвивальну їх спрямованість та подано спеціально підібраний релаксаційний музичний матеріал.
Напрямки взаємодії організацій громадянського суспільства з родинами дітей з особливими освітніми потребами в Сумському регіоні
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лебедь Наталія Федорівна; Lebed Nataliia Fedorivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Об’єктом дослідження є процес та результати взаємодії громадських організацій з родинами, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, на локальному (місцевому) рівні. Предмет дослідження – напрямки взаємодії громадських організацій з родинами, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, в Сумському регіоні. Мета дослідження – визначити напрямки взаємодії локальних громадських організацій з родинами, які виховують дитину/дітей з особливими освітніми потребами, через вивчення наявного досвіду такої взаємодії та дослідження потреб родин зазначеної категорії в Сумському регіоні. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено нормативно-правові та наукові засади взаємодії організацій громадянського суспільства з родинами дітей з особливими освітніми потребами, визначено роль родини у вихованні дитини цієї категорії, надано характеристику досвіду взаємодії громадських організацій з родинами, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, в Сумському регіоні. У другому розділі описано критерії, рівні та методики проведення оцінки рівня взаємодії оцінки членами родин дітей з особливими освітніми потребами та лідерами громадських об’єднань Сумського регіону, перешкод, які негативно впливають на процес співпраці. У третьому розділі сформульовано перелік напрямків взаємодії організацій з родинами зазначеної категорії, обґрунтовано особливості організації системи підтримки родин, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, громадськими об’єднаннями Сумського регіону, проведено аналіз результативності формувальної частини дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження були представлені на VІІ Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад, 2021). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.
Організаційно-педагогічні умови інклюзивного навчання молоді з особливими освітніми потребами в закладах професійно-технічної освіти
(2020) Декунова Наталія Іванівна; Dekunova Nataliia Ivanivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У магістерській роботі розглянуто відношення суспільством до осіб з особливими потребами, визнання їхніх прав на здобуття освіти та професії. Розкрито сутність основних понять «інклюзія», «інтеграція», «інклюзивна освіта», «інклюзивне навчання» «особи з особливими освітніми потребами», проаналізовано проблему інтеграції молоді з особливими освітніми проблемами в сучасне соціальне середовище. Проаналізовано законодавче та нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання у закладах професійно-технічної освіти. Розглянуто шляхи організації інклюзивного навчання в професійно-технічних закладах. Вивчено стан впровадження інклюзивного навчання молоді з особливими освітніми потребами та можливості розширення доступності професійно-технічної освіти для осіб з особливими освітніми потребами шляхом адаптації та модифікації навчальних програм, пристосування освітнього середовища навчального закладу до потреб і життєвих цілей осіб цієї категорії. Описана і проаналізована експериментальна перевірка ефективності організації інклюзивного навчання в професійно-технічних навчальних закладах, а саме специфіка організаційної роботи інклюзивного навчання, оцінювання та складання індивідуального навчального плану. Теоретичні положення та практичні результати досліджування можуть бути використані вчителями, майстрами, психологами та методистами закладів професійно-технічної освіти. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у навчальних курсах для студентів закладів вищої освіти.
Організація педагогічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми потребами у закладі загальної середньої освіти
(2020) Зайцева Оксана Сергіївна; Zaitseva Oksana Serhiivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито сутність, чинники та принципи педагогічної просвіти, висвітлено особливості педагогічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти. У другому розділі розкрито методику організації констатувального експерименту та обґрунтовано результати констатувального експерименту. У третьому розділі розроблено форми та методи організації педагогічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти та перевірено їх ефективність. У висновках узагальнено основні результати дослідження.
Проблема коррекционной направленности музыкального воспитания детей с нарушениями зрения в исследованиях советских и современных украинских ученых
(2015-09) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Cтатья посвящена исследованию научного наследия советских и современных украинских ученых-дефектологов, которые занимались проблемой коррекционного воздействия музыкального искусства, музыкально-ритмических занятий на детей с пониженным и глубокими нарушениями зрения. В статье акцентируется внимание на выводах, сделанных авторами в области коррекционно-компенсаторного потенциала музыкального искусства в направлении предупреждения, снижения проявления и исправления вторичных отклонений в музыкальном и общем психофизическом развитии детей и активизации сохранившихся анализаторных систем. Приведенный материал структурирован в хронологическом порядке и позволяет проследить развитие различных взглядов на исследуемую проблему, а также временной промежуток использования средств музыкального искусства в коррекционно-педагогической работе.
Проблеми практики організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором
(ПП Медобори-2006, 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті висвітлений аналіз практики організації музичного виховання в спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами зору у напрямку виявлення проблем професійної компетентності музичних керівників, проведення ними діагностичної роботи, забезпечення програмовим та методичними матеріалами занять з музичного виховання, стану реалізації корекційно-розвивального потенціалу різних видів музичної діяльності. Дослідження проведене шляхом анкетування музичних керівників дошкільних навчальних закладів різних типів, у яких виховуються та навчаються діти зі зниженим зором. Результати анкетування засвідчили такі проблеми організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, як потребу у: висококваліфікованих фахівцях – музичних керівників, які володіли б не лише знаннями методики музичного виховання дошкільників, а й були обізнані з корекційно-розвивальним потенціалом різних видів музичної діяльності; розробці єдиної програми з музичного виховання для досліджуваної категорії дітей, яка повинна чітко висвітлювати корекційно-розвивальну та компенсаторну спрямованість різних видів музичної діяльності і орієнтовний рівень досягнень на кінець навчального року; роз’ясненні щодо змістової специфіки оформлення і ведення обов’язкової документації музичного керівника, яка повинна враховувати корекційно-компенсаторні можливості музичного мистецтва та сприяти вирішенню корекційно-розвивальних завдань на практиці; методичних матеріалах, щодо особливостей організації діагностичної роботи з виявлення рівня досягнень у музичній діяльності і музично-рухового розвитку та організації корекційного спрямування музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором. Вирішення вищезазначених проблем організації музичного виховання, реалізація його корекційного потенціалу сприятиме подоланню вторинних відхилень та розвиткові компенсаторних механізмів у дошкільників зі зниженим зором, і, як наслідок, впливатиме на забезпечення подальшої соціальної адаптації, соціальної активності, соціальної комунікації та самореалізації особистості зі зниженим зором в умовах сьогодення.
Розвиток зв’язного мовлення старших дошкільників із затримкою психічного розвитку засобами художнього слова
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Горобець Ірина Іванівна; Horobets Iryna Ivanivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Об’єктом дослідження є процес розвитку зв’язного мовлення дошкільників. Предмет дослідження - розвиток зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку засобами художнього слова. Мета дослідження - дослідити та обґрунтувати вплив художнього слова на розвиток зв’язного мовлення дітей із порушенням мовлення старшого дошкільного віку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено питання виховного та розвивального значення художнього слова, особливостей розвитку мовлення дошкільників із затримкою психічного розвитку, корекційного впливу художнього слова на розвиток мовлення цієї категорії дітей. У другому розділі представлено організацію та методику проведення експериментального дослідження, результати констатувального його етапу. У третьому розділі висвітлено шляхи активізації розвитку зв’язного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку засобами художнього слова, аналіз результатів формувального етапу дослідження та запропоновано методичні рекомендації щодо впровадження художнього слова в освітній процес.
Роль асистента вчителя у забезпеченні психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями
(2020) Войтенко Альона Андріївна; Voitenko Alona Andriivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
Магістерське дослідження присвячено проблемі ролі асистента вчителя у забезпеченні психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями. Метою роботи визначено розробку, впровадження та перевірку ефективності моделі реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями та роль асистента вчителя в ньому. За результатами аналізу виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми в теорії спеціальної освіти. Розроблено модель покращення ефективності психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями та розкрито роль асистента вчителя в ній шляхом використання матеріалів Монтессорі. Модель забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями та роль асистента вчителя в ньому представлена блоками: цільовим, діагностичним, змістовим, результативно-оцінювальним та перевірено її ефективність. Діяльність асистента вчителя була спрямована на розвиток мотиваційного (мотивації до шкільного навчання), когнітивного (знань з української мови та математики) та сенсорно-перцептивного (сприйняття форми, кольору, величини та орієнтації у просторі) критеріїв у під час уроків та позаурочної діяльності з використанням матеріалів Монтессорі. Розкрито специфіку діяльності асистента вчителя в реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями шляхом використання на уроках та у позаурочній діяльності матеріалів Монтессорі. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у визначенні, обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо роботи асистента вчителя інклюзивних закладів освіти, на основі порівняння досвіду з іншими країнами і визначення шляхів його підвищення.
Роль музичного виховання в ранній соціалізації дітей із порушеннями зору
(2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
У статті показано корекційно-компенсаторне значення музичного виховання в розвиткові слухового сприймання, формуванні музичних образів, мовлення й мотивації до спілкування, музично-ритмічних рухів дітей зі зниженим і глибокими порушеннями зору у віці немовляти, раннього та молодшого дошкільного віку. Виявлено, що недостатнє використання корекційно-розвивальних та виховних можливостей музичного мистецтва заважають процесу «входження» дитини в соціум, пристосування до нових умов життя. Автором обґрунтовано доцільність використання різних видів музичної діяльності під час проведення музичних занять із дітьми з порушеннями зору у віці від 0 до 3-х років, до яких належать: слухання-сприймання звуків довкілля і музики, спів, голосові ігри та звуконаслідування, артикуляційна гімнастика, музично-пластичні рухи, музично-рухові й пальчикові ігри.

Переглянути

Перегляд Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти за Автор "Bondarenko Yuliia Anatoliivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування