Наукові видання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові видання за Автор "Aleksenko Svitlana Fedorivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Trends in the Development of Philological Education in the Era of Digitalization: European and National Contexts: Scientific monograph(2023) Bahatska Olena Viktorivna; Багацька Олена Вікторівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана Федорівна; Bondarenko Viktor Oleksandrovych; Бондаренко Віктор Олександрович; Burenko Tetiana Mykolaivna; Буренко Тетяна Миколаївна; Dokashenko T. V.; Докашенко Т. В.; Kovalenko Andrii Mykolaiovych; Коваленко Андрій Миколайович; Kozlova Viktoriia Viktorivn; Козлова Вікторія Вікторівна; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Подосиннікова Ганна ІгорівнаThe international collective monograph reveals various aspects of the development of philological education in the era of digitalization, namely, the topical issues of the development of Slavic, Romance and Germanic languages, Ukrainian and foreign literature, linguistics, intercultural communication, modern trends in the development of language and literature teaching methods, the use of digital technologies in philological education.Документ Verbal Representation of the Category of Agonality in the Political Discourse of the Confrontational Psychological Type of Linguistic Personality(2024) Aleksenko Svitlana Fedorivna; Алексенко Світлана ФедорівнаThe article dwells on verbal representation particuliarities of the category of agonality in the political discourse of the confrontational psychological type of linguistic personality. The relevance of the study of agonality of the political discourse from the psycholinguistic perspective is substantiated by its relation to a psychotype of a politician’s linguistic personality. Research into the category of agonality allowed us to view it as one of the key categories of the political discourse which represents itself as an intrinsic competitiveness, antagonism between people in politics whose ultimate objective is power. Having set the purpose of establishing lexico-syntantical and pragmatic features of agonality verbalization in the political discourse we selected texts of electioneering speeches and presidential debates of Donald Trump as an exponent of a confrontational psychotype of a politician’s linguistic personality. This psychotype is characterized by egocentric narcissistic scope, low agreeableness, callousness and self-assertive and / or aggressive speech behavior. It exhibits inward-focused thinking, evinces signs of a noticeable drive for the role of the communicative leader, displays limited span of topics due to a politician’s rigidity of mentality. It was revealed that lexical peculiarities of verbal representation of agonality of the confrontational psychological type of linguistic personality in the political discourse constitute nouns, adjectives and verbs with negative connotation and the usage of abstract nouns as a means of enhancement of terseness and actionality of speech. On the syntactical level agonality of the psychotype in question becomes obvious via short simple sentences, numerous anaphoric and epiphoric repetitions and anadiplosis. Special emphasis was given to outlining pragmatic specificity of agonality verbalization means in the political discourse of the confrontational psychotype. It is implemented by means of the communicative strategies of self-assertion and vilification of opponents. Each of the strategies was analysed in terms of its specifics and tactics based on the examples provided.Документ Вербалізація наративу «Coronavirus Pandemic: лексико-семантичний аспект» (на матеріалі інформаційного порталу BBC News)(2025) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaПропонована наукова розвідка представляє результати дослідження англомовного онлайн-дискурсу новин в площині його наративних особливостей, зокрема лексико-семантичного аспекту вербалізації наративу «Coronavirus Pandemic» на шпальтах новинного онлайн-порталу BBC news. Техніки розгортання наративів глобального масштабу, одним з яких виявився наратив світової коронапандемії, а також особливості конструювання бажаних фреймів у свідомості адресатів лексико-семантичними засобами мови залишаються недостатньо вивченими, що зумовлює актуальність їхнього дослідження. Об’єктом нашого дослідження є наратив «Coronavirus Pandemic», який розуміємо як структуровану подію, представлену у певній послідовності розгортання її етапів, що обумовлена просторовими та часовими обставинами і певною точкою зору на неї. З’ясовано, що досліджуваний наратив формувався і розгортався на інфопорталі BBC news за мережевим принципом організації інформації, згідно з яким представлені заголовки статей пов’язані спільною подією, але є незалежними один від одного. Встановлено, що наративна структура послідовних етапів події «спалах пандемії вірусної пневмонії вірусу SARS-CoV-2» є наступною: початок та глобальне розповсюдження вірусної хвороби; статистика захворювання та безпрецедентні карантинні обмеження; економічні, соціально-психологічні та культурні наслідки карантину; нагальність та темпи вакцинації; зміни людського світосприйняття за умов життя при «довгій пандемії». Аналіз емпіричного матеріалу на лексико-семантичному рівні засвідчив, що уживання лексем певної частиномовної належності віддзеркалює логіко-семантичні обставини мовлення: іменники та дієслова передають динамічну реакцію суспільства на екзистенційний виклик, а також загострюють увагу на певних явищах; прикметники суб’єктивують опис подій; числівники використовуються для передачі статистики захворювань та летальних випадків. Окреслено семантичний зміст емоційно-забарвленої лексики з позитивною та негативною конотацією, який відповідає характеру концептуалізації описаного наративу.Документ Засоби вербалізації лінгвориторичних модусів переконання в англомовному б’юті відеоблогінгу(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено дослідженню засобів вербалізації лінгвориторичних модусів переконання в англомовному б’юті відеоблогінгу. З цією метою у статті з’ясовуються характеристики сучасної медіакомунікації. Відеоблогінг розглядається як складне соціально-психологічне, семіотико-культурне явище медіакультури, як жанр періодичної медіакомунікації, що реалізується у формі парцельного відеоконтенту – відеоблогів. Антропологічне осмислення дозволяє вбачати відеоблоги як форму саморепрезентації та самореалізації людини, яка їх створює (відеоблогера). Окреслено роль та сутність лінгвориторичних модусів переконання у процесі створення відеоблогів. Був проведений аналіз особливостей вербалізації трьох модусів переконання в англомовних навчальних б’юті відеоблогах. З’ясовано, що пафос проявляється в апелюванні б’юті-блогерками до таких почуттів слухацької аудиторії, як захоплення, самовпевненість та гідність, і експлікується на лексичному рівні молодіжною лексикою та фемінітивами, на лексико-семантичному – лексемами та словосполученнями із спільною семантикою «єднання/згуртованість», на стилістичному мовному рівні – епітетами, порівняннями, персоніфікацією. Встановлено, що логос як доречний відбір словесних засобів втілюється у мовленні б’юті-блогерок посередництвом прихованих стратегій переконання глядачів у професійній косметичній компетентності ведучої блогу через ретельний опис складу косметичної продукції, перерахування властивостей її інгредієнтів, використання риторичного прийому інвенції при розбудові промови. Відзначається, що етос реалізується через згадування авторитетних у галузі моди та краси осіб та апелювання до морально-етичних цінностей, як от: нетестування пропонованих марок косметики на тваринах, екологічність матеріалу упаковки для косметики, природність самих інгредієнтів косметичних виробів. Наведено відповідні приклади з мовлення англомовних б’юті-блогерок, що демонструють опанування ними лінгвориторичними модусами переконання з метою здійснення прихованої маніпуляції свідомістю підписників та досягнення очікуваного перлокутивного ефекту.Документ Категорія експресивності як лексико-семантичний феномен в англомовному політичному дискурсі (на матеріалі політичних промов Б. Джонсона та Р. Сунака)(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Алексенко Світлана Федорівна; Хилько Надія; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Khylko NadiiaУ статті досліджуються особливості мовного вираження категорії експресивності як лексико-семантичного феномену в англомовному політичному дискурсі. Актуальність розвідки з вивчення експресивності політичного дискурсу з точки зору семантики обґрунтовується ключовою роллю першої у підсиленні інтелектуально-емоційного впливу на реципієнтів при реалізації прагматичної настанови політичної промови. Категорія експресивності, будучи багатоаспектною, розглядається у пропонованій розвідці як інтенсифікуючий виразник ілокутивної сили певного мікроконтексту у висловленні, що формується як внутрішньо-семантичними ознаками лексичних одиниць, так і суб’єктивними інтенціями мовця. Поставивши за мету статті з’ясувати лексико-семантичні особливості вираження категорії експресивності в англомовному політичному дискурсі, ми дослідили політичні промови на тему війни Росії проти України, оголошені британськими політиками Б. Джонсоном та Р. Сунаком. Лексика із внутрішньою й адгерентною експресивністю була розподілена на лексико-семантичні групи «біженство та біженці» та «економічний стан країни». З’ясовано, що в межах першої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Незламність вимушених переселенців» та «Підтримка постраждалих», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Потік/навала біженців» та «Страждання потерпілих», емоційно-нейтральної лексики – «Біженці / Мігранти», «Люди, що втратили дім». В межах другої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Економічне зростання / Стабільність / Процвітання» та «Зростання інвестицій», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Рецесія / Спад економіки», «Безробіття», «Дефіцит бюджету», емоційно-нейтральної лексики – «Економічні зміни/ динаміка» та «Фінансова ситуація». Політики, вживаючи експресивну лексику зазначеної семантики, суттєво впливають на сприйняття проблематики біженців та перспектив економічного стану кожної з воюючих країн залежно від політики підтримки чи санкційних обмежень з боку країн Західного альянсу, тим самим формуючи суспільні наративи серед своєї цільової аудиторії.Документ Лексико-семантичні та стилістичні особливості створення сатиричного ефекту в англомовному публіцистичному дискурсі(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Алексенко Світлана Федорівна; Крутась Катерина; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Krutas KaterynaСтаттю присвячено вивченню лексико-семантичних та стилістичних засобів створення сатиричного ефекту в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі. З цією метою у статті з’ясовуються зміст поняття та функції публіцистичного дискурсу, його жанрові ознаки. Сатирична публіцистика розглядається з точки зору виконуваних нею функцій інформування, оцінювання, маніпулювання та очищення. Сатира в публіцистиці розглядається як один з видів комічного, що покликаний різко висміювати вади суспільно-політичного середовища через навмисну гротескність і гіперболізацію їх представлення. Вона формується вдалим поєднанням засобів різних мовних рівнів: лексичного, стилістичного, текстового. З’ясовано, що мікроконтексти з сатиричним ефектом формують лексико-семантичні поля «Соціально-політичні проблеми» та «Індустрія розваг і спорту», кожне з яких як ієрархічно організована система містить мікрополя, що конкретизують та уточнюють семантичний зміст кожного. На основі дослідженого ілюстративного матеріалу виділено такі мікрополя, що складають лексико-семантичне поле «Соціально-політичні проблеми»: «Типи дискримінації в суспільстві», «Вади та особливості поведінки представників влади», «Пригнічення свободи мислення та маніпулювання суспільною думкою», «Нав’язування владою суспільству свого позитивного іміджу». Лексико-семантичне поле «Індустрія розваг і спорту» містить такі мікрополя: «Зіркова хвороба та її наслідки», «Мінливість та дріб’язковість ідеалів», «Негативний вплив телебачення та соціальних мереж на користувачів», «Експлуатація спортсменів». Визначено, що сатиричний ефект на лексичному рівні утворюється такими групами стилістично маркованої лексики, як сленгізми, професіоналізми, вульгаризми, фразеологізми, контекстуальні антоніми, алогізми. У статті описано механізм формування сатири такими лінгвостилістичними засобами, як антитеза, перифраз, гіпербола, каламбур, іронія, гротеск та чорна сатира. Засоби створення сатиричного ефекту у сучасній англомовній публіцистиці відіграють ідеологічну роль формування громадської думки щодо найгостріших проблем сучасного соціуму.