Наукові записки Сумського державного педагогічного університету. Географічні науки

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 172
  • Документ
    Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього і наукового процесу
    (2023) Шинкарук Олександра; Shynkaruk Oleksandra
    У статті обґрунтовано, що у ХХІ столітті тема академічної доброчесності набула підвищеної актуальності в освітньо‐науковому середовищі. Зазвичай, коли будь‐яке явище так активно обговорюється в суспільстві, маємо не тільки поверхневі, всім помітні, а й глибинні, латентні,приховані від пересічного ока причини. До поверхових проблем, які очевидні є плагіат, а до глибинних проблем можна віднести той факт, що причини, які призводять до такого явища, важко викорінити, вони криються у культурі,цінностях, звичках, традиціях. У сучасних умовах освітній процес виходить на новий якісний рівень, який обумовлений особливостями інформаційного суспільства. Повинні сформуватися нові комунікації між суб’єктами, новий стиль керівництва закладами освіти, нові технології підвищення якості освіти,в тому числі й формування культури академічної доброчесності. Епоха трансляції обсягу знань відходить у минуле. Освіта сьогодні має на меті створення для реалізації потенціалу кожної людини, сприяти постійному процесу вдосконалення та самоосвіти, розвитку креативності особистості.Феномен творчості ґрунтується на розвинених мисленні, уяві, інтуїції,результати якого втілюється у різноманітних практиках. Саме завдяки розвитку творчих здібностей уможливлюється формування компетентностей, які дозволяють особистості конструктивно і відповідально взаємодіяти з сучасним світом, продукувати власний новий продукт. Доведено, що проблема академічної доброчесності не буде носити такого актуального характеру за умови розвитку творчості молоді, оскільки здобувачі не будуть ставити на меті компіляцію матеріалу, запозичення його,вдаватися до академічного шахрайства. Формування академічної доброчесності як складової академічної культури має реалізуватися комплексно на кількох рівнях (цивілізаційному, національному, інституційному,індивідуальному) і цей процес має бути спланованим, системним.
  • Документ
    Освітній потенціал гурткової роботи з географії при формуванні соціально-економічної компетентності фахових молодших бакалаврів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023-04) Приходько Наталія Анатоліївна; Prykhodko Nataliia Anatoliivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
    У статті проаналізовано освітній потенціал гурткової роботи з географії. Розкрито загальноосвітню цінність географії для формування не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей фахових молодших бакалаврів, серед яких і соціально-економічна компетентність. Продемонстровано формування соціально-економічної компетентності завдяки роботі гуртка «Міжнародні організації». Здійснено аналіз напрямів пізнавально-дослідницької діяльності роботи гуртка. Це реалізується через вдосконалення уявлення студентів про географічну картину світу – епоху процесів інтеграції та глобалізації, де зростає вплив міжнародних організацій на регулювання міжнародних, зокрема, міждержавних відносин. В роботі підкреслено мотиваційний потенціал гурткової роботи в плані сучасного і перспективного співробітництва України з міжнародними організаціями, що представлено завдяки розширенню тематики гурткової роботи.
  • Документ
    Аналіз водності річки Псел за даними гідрологічного поста міста Суми за період з 1979 по 2019 роки
    (2023-04) Данильченко Олена Сергіївна; Лиштван Віталій Леонідович; Danylchenko Olena Serhiivna; Lyshtvan Vitaly Leonidovych
    Стаття присвячена аналізу водності річки Псел за даними гідрологічного поста міста Суми за період з 1979 по 2019 роки. У статті досліджено динаміку головної кількісної характеристики стоку: витрати води (середньорічні, максимальні та мінімальні). Встановлено, що для середньорічних витрат води річки Псел характерна стійка тенденція до зниження, маловодні роки переважають над багатоводними, а з 1989 року триває маловодна фаза; значення показника максимальних витрат води різко знижується, 58,5% вибірки мають значення менше 87,8 м3/с; динаміка мінімальних витрат води характеризується незначною хвилеподібною низхідною динамікою, хоча найнижче значення мінімальних витрат води за досліджуваний період у 2,9 разів вище від мінімального багаторічного показника. У висновку автори зазначають, що наявні всі ознаки маловоддя: зменшуються усі досліджувані кількісні показники стоку, а також тенденція, яку констатують вчені про внутрішньорічний перерозподіл стоку, для річки Псел уцілому прослідковується.
  • Документ
    Палеогеографічні умови формування опільських ландшафтів Сумської області
    (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Опілля − особливий тип природних комплексів мішанолісової зони Східноєвропейської рівнини, що є природними безлісними просторами на дренованих вододілах, які межують з піщаними та лісистими заболоченими низинами – поліссями. В межах Сумської області основна частина опіль приурочена до високого ландшафтно-гіпсометричного ярусу південної частини Шосткинського Полісся (Реть-Шосткинське, Шосткинсько-Івотське, Івотсько-Свигівське межиріччя). Для цього ярусу характерна менша заболоченість, широкий розвиток остепнених борів і суборів, значне посилення ерозійних процесів на більш високих (від 150 до 200 м) місцеположеннях. Поєднання піднесеного дренованого рельєфу та лесоподібного підґрунтового субстрату, дало можливість для формування тут родючих ґрунтів, а в давньослов'янську історичну епоху зумовило появу перших осередків рільничих угідь.
  • Документ
    Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Географічні науки
    (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2023) Ашихміна Альона Андріївна; Ashykhmina Alona Andriivna; Бейдик Олександр Олексійович; Beidyk Oleksandr Oleksiiovych; Буц Юрій Васильович; Buts Yurii Vasylovych; Іванова Ганна Миколаївна; Ivanova Hanna Mykolaivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Крайнюк Олена Володимирівна; Krainiuk Olena Volodymyrivna; Мельник Ірина Геннадіївна; Melnyk Iryna Hennadiivna; Мисковець Ірина Ярославівна; Myskovets Iryna Yaroslavivna; Митрофанова Олександра Андріївна; Mytrofanova Oleksandra Andriivna; Мольчак Ярослав Олександрович; Molchak Yaroslav Oleksandrovych; Насєдкін Євген Ігорович; Nasiedkin Yevhen Ihorovych; Насєдкін Ігор Юрійович; Nasiedkin Ihor Yuriiovych; Поливана Ольга Юріївна; Polyvana Olha Yuriivna; Приходько Наталія Анатоліївна; Prykhodko Nataliia Anatoliivna; Рейманн Март; Reimann Mart; Савенко Дмитро Олексійович; Savenko Dmytro Oleksiiovych; Слюта Володимир Борисович; Sliuta Volodymyr Borysovych; Паланг Ханнес; Palang Hannes; Чжао Чаоян; Chzhao Chaoian
    У випуску опубліковані статті, що містять результати наукових досліджень з фізичної географії та геоекології, геології та палеогеографії, суспільної та економічної географії, рекреаційної географії і туризму, методики навчання навчання. До нього увійшли матеріали, підготовлені вченими Києва, Львова, Луцька, Чернігова, Сум та інших наукових центрів України, а також науковцями з Естонії та Китаю. Для фахівців у галузі географії та геоекології, екології, географії, працівників державних і громадських природоохоронних установ, викладачів і студентів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами регіональної географії та взаємодії природи і суспільства.
  • Документ
    Особливості розвитку туристичної діяльності у Сумській області в умовах війни та перспективи на майбутнє
    (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2023) Рейманн Март; Reimann Mart; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Паланг Ханнес; Palang Hannes; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Стаття присвячена дослідженню розвитку туристичного бізнесу у Сумській області в умовах війни та визначенні перспектив його розвитку на майбутнє. Проаналізовано зарубіжний досвід відновлення туристичної сфери в країнах, у яких відбувалися військові дії, таких як Грузія, Чорногорія та Хорватія. У дослідженні використано результати розробленого та проведеного соціологічного опитування серед власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність у Сумській області. На основі проведеного соціологічного опитування визначено стан, проблеми, виклики та можливості туристичної індустрії. Враховуючи зарубіжний досвід та результати авторського дослідження запропоновано рекомендації щодо відновлення туризму в Сумській області після війни.
  • Документ
    Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022)
    У випуску опубліковані статті, що містять результати наукових досліджень з фізичної географії, геології, геоморфології та палеогеографії, суспільної та економічної географії, рекреаційної географії і туризму, теорії досліджень. До нього увійшли матеріали, підготовлені вченими Львова, Луцька, Сум та інших наукових центрів України. Для фахівців в області географії та геоекології, рекреації та туризму, працівників державних та громадських екологічних установ, викладачів та студентів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами регіональної географії та взаємодії природи та суспільства.
  • Документ
    Тропічні ночі у місті Суми
    (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Пономарьов Олександр Миколайович; Ponomarov Oleksandr Mykolaiovych
    Тропічні ночі – це ночі, коли мінімальна температура повітря не опускається нижче 20°C. Крім того, що ці дні викликають професійний інтерес кліматологів, вони також впливають на комфортність життя місцевого населення. У статті аналізується повторюваність тропічних ночей у Сумах, розташованих біля підніжжя південно-західних відрогів Середньоруської височини. Дослідження базується на часових рядах вимірювань температури повітря на Сумській метеостанції та охоплює період спостережень 18 років (з 2004 по 2021 рік). Дані аналізували стандартними статистичними методами та моделювали за допомогою простої лінійної регресії. Кількісні дані, наведені на рисунках та в таблицях, показують частоту появи тропічних ночей за весь період спостережень. Аналіз показує, що кількість тропічних ночей у спостережуваний період має тенденцію незначного збільшення. Всього за 18 років зафіксовано 113 діб із тропічною ніччю, які припали на травень, червень, липень, серпень та вересень. 2010 рік визначено як пік повторюваності таких ночей, кількість яких досягла 28 випадків. У цей рік в Україні було зафіксовано найвищу температуру – 42,0°C у Луганську, тоді як у Сумах максимальна температура досягла 38,7°C, що також є рекордом за останні 100 років спостережень.
  • Документ
    Методичні підходи вирішення еколого-економічних проблем водноресурсного потенціалу
    (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Мольчак Ярослав Олександрович; Molchak Yaroslav Oleksandrovych; Мисковець Ірина Ярославівна; Myskovets Iryna Yaroslavivna; Горбач Людмила Миколаївна; Horbach Liudmyla Mykolaivna
    У статті розглянуто методичні підходи основ вирішення сучасного стану водноресурсного потенціалу, раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів територій. Проаналізовано проблеми в еколого-економічних системах водокористування та запропоновано ряд заходів покращення стану водноресурсного потенціалу Волинської області. Водноресурсний потенціал і, особливо його стан, повинен задовольняти соціальноекономічні та екологічні вимоги суспільства та довкілля, які направлені на розробку заходів із вдосконалення територіально-галузевої структури і технологій використання вод. Розробка методичних підходів щодо вирішення еколого-економічних проблем забезпечення якісною водою населення, з метою збереження їх здоров’я, основа водноресурсного потенціалу. Міжнародне співробітництво у цій галузі, охорона вод та їх раціональне використання повинно сприяти стабільному розвитку суспільства. Чорнобильська трагедія змінила можливість сільськогосподарського використання земель. Сьогодні все більшого значення набуває необхідність у методичному підході використання еколого-економічних інструментів покращення водноресурсного потенціалу. Представлено ряд пропозицій із вирішення ефективної еколого-економічної системи використання вод.
  • Документ
    Українська наукова періодика 2021 року: геоморфологічні та палеогеографічні об'єкти у назвах статей
    (CумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana Volodymyrivna
    Проаналізовано 17 статей 2021 року з геоморфологічними чи палеогеографічними об'єктами у назвах, які були вибрані з таких українських наукових журналів категорії “А” для географічних і / або геологічних наук, як “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія” (чотири випуски, 51 дослідницька стаття); “Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія»; “Геодинаміка”; “Геофізичний журнал”; “Журнал з геології, географії та геоекології”; “Український географічний журнал”. У структурі статей враховані наявність і поєднання п’яти компонентів: 1) об’єкт дослідження, далі – [о]; 2) метод/методика досліджень, [мет]; 3) історія досліджень, [іст]; 4) територія як конкретний регіон, [тер]; 5) час, [час]. Найбільш поширеними структурами статей з геоморфологічними та палеогеографічними об’єктами в назвах виявилися [о][тер], [о][мет][тер] – по шість. На 1-2-компонентні назви статей припадає 41% (сім статей), а усі три статті з 4-компонентною структурою назви − з палеогеографічними об'єктами. У чотирьох статтях з десяти тих, що мають геоморфологічні об'єкти у назвах, згадані зсуви, зсувні процеси, ще у чотирьох − берегові форми та процеси. Флювіальної геоморфології та антропогенного впливу стосуються по три статті, також є публікації, де йдеться про зсуви на берегах чи про антропогенний вплив на русла рік водночас. У палеогеографічних публікаціях найчастіше фігурують лесово-ґрунтові розрізи (три статті зі семи) та різні аспекти палеомагнетизму (теж три). Порівняно з 2016 роком, спостерігаємо зростання частки геоморфологічних статей (чи статей з геоморфологічними об'єктами у назвах), які містять у назві вказівки на методи чи методику досліджень: 10% у 2016 та 60% у 2021 році. У 2021 році порівняно з 2016 зменшилася удвічі частка 1-2-компонентних статей, а частка статей зі вказівкою на територію залишилася такою ж − 90%. Частка публікацій про зсуви у 2021 році − 40% (чотири статті з десяти тих, що містять у назві геоморфологічні об'єкти), тоді як у 2016 році у розглянутих українських виданнях статті про зсуви були відсутні, на відміну від закордонних і тоді, і тепер.
  • Документ
    Демографічна ситуація у Сумській області до військового вторгнення РФ в Україну у 2022 році
    (CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Головань Анна Олександрівна; Holovan Anna Oleksandrivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych
    У статті розглянуто основні демографічні показники, які впливають на відтворення населення Сумської області: чисельність населення, народжуваність, смертність, природний приріст (скорочення) населення. Встановлено місце Сумської області у загальнонаціональному вимірі за окремими демографічними показниками. Депопуляція стала характерною особливістю демографічної ситуації в Сумській області, у якій спостерігається низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, природне скорочення, що і викликають загальне скорочення чисельності населення. Чисельність населення за період 2000-2020 років скоротилася на 9,3%, у т.ч. міське – на 6,3%, а сільське – на 15,4%. У розрізі адміністративно-територіальних одиниць найбільше населення проживає у м. Суми та Сумському районі, а найменша чисельність реєструється у Роменському районі. В області найменший коефіцієнт народжуваності фіксувався на за підсумками 2020 р. – 5,7 на 1000 осіб. За 1995-2020 роки рівень фертильності знизився на 31,3%. Рівень смертності населення за останні 20 років знизився на 1,1%. Основними причинами смертності населення у 2020 році були хвороби системи кровообігу, новоутворення та COVID-19. Природний приріст в області є від’ємним. Найвище природне скорочення населення характерно для жителів сільської місцевості.
  • Документ
    Географічні аспекти російсько-української війни
    (CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Кисельов Юрій Олександрович; Kyselov Yurii Oleksandrovych
    Розглянуто основні географічні чинники перебігу подій сучасної російсько-української війни. Відзначено, що такими чинниками є ландшафт, характер кордонів, етноконфесійний склад населення й особливості господарського комплексу прикордонних реґіонів, транспортна мережа. Зауважено, що поліський ландшафт явив перешкоду для руху російських військ до Києва, тоді як степовий ландшафт півдня України сприяв їхньому просуванню до Каховської ГЕС і Запорізької АЕС. Іншим географічним чинником поразки Росії під Києвом стала слабка розвиненість транспортних комунікацій на північ від столиці. Конфігурація українсько-російського кордону зробила найбільш вразливою територію Луганської області, що виразно проявилося при повномасштабному російському вторгненні в Україну. Наголошено, що етноконфесійні особливості прикордоння, які мали істотне значення на початку війни у 2014 р., втратили вагу в ході її ескалації у 2022 р.
  • Документ
    Ресторанний туризм як новий напрям на туристичному ринку Львівщини
    (CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Паска М. З.; Радзімовська О. В.; Paska M. Z.; Radzimovska O. V.
    У статті проаналізовано особливості організації туристичної діяльності. Здійснено аналіз змісту гастрономічного туризму в системі туристичної діяльності, запропоновано новий підвид гастрономічного туризму − ресторанний туризм. Удосконалено визначення поняття «ресторанний туризм» та визначено найбільш авторитетні ознаки класифікації даного підвиду гастрономічного туризму. Розглянуто специфіку використання локальної кухні, окремих етапів технології, з метою популяризації у туристичній сфері. Акцентовано на важливості врахування смакових вподобань гостя та включення їх міркувань до індустрії туризму, а саме ресторанного туризму. Здійснено структурований розгляд закладу ресторанного господарства, як засобу розміщення та ймовірні інноваційні напрями використання у галузі гостинності. Проаналізовано специфіку та напрями організації ресторанного туру на туристичному ринку Львівщини.
  • Документ
    Атрактивність Чорнобильської зони відчуження
    (CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Пугач Анна Сергіївна; Puhach Anna Serhiivna; Саєнко Вікторія Геннадіївна; Saenko Victoria Hennadiivna
    Людство сьогодні вже не полюбляє відпочивати пасивно і більшість туристичних компаній намагаються пропонувати активний та цікавий відпочинок. Саме тому популярністю серед туристів користуються нетрадиційні та екстремальні види туризму. Одним з таких нетрадиційних видів туризму є темний туризм (чорний туризм, туризм суму). До складових темного туризму слід віднести: туризм катастроф, містичний туризм, туризм по кладовищах і туризм «смерті» (цей вид спрямований на відвідування місць з трагічною історією: концентраційні табори смерті в Польщі, місця Голодомору в Україні, музеї тортур, в'язниці з суворим режимом, місця історичних битв). Відомі «темні» тури України, які існують доволі давно – це тури, під час яких відвідуються Личаківський цвинтар (Львів) та Бабин Яр (Київ). Особливою популярністю користується тур до міста Чорнобиля. Майже на всіх діючих АЕС України проводяться екскурсії з метою пропаганди «мирного атому».
  • Документ
    Видатний український геоморфолог та дендрокліматолог П.В. Ковальов (до 110-річчя від дня народження)
    (CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Стаття присвячена життєвому і творчому шляху видатного вітчизняного геоморфолог та дендрокліматолог, професора П.В. Ковальова. Розкрита біографія вченого. Показані його теоретичні і практичні здобутки у науковій царині.
  • Документ
    Медичний туризм: проблеми та перспективи розвитку в Україні та світі
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2021) Ткачук Леоніла Миколаївна; Tkachuk Leonila Mykolaivna; Колосова Інна Валентинівна; Kolosova Inna Valentynivna
    Медичний туризм отримує все більше визнання у світі й в Україні. Це відбувається на тлі глобальної популяризації здорового способу життя, а також одночасного погіршення стану здоров’я сучасної людини та підвищення рівня її добробуту. У роботі виявлені та докладно описані передумови та чинники розвитку медичного туризму у світі та в Україні. Зокрема, у якості визначального чинника виділяється розвиток інформаційних технологій, які суттєво полегшили організацію та документальне оформлення процесу отримання послуг у закордонних медичних закладах. Уточнено термінологію медичного туризму, розкриті характерні риси, різновиди, особливості організації та географія подорожей з метою оздоровлення та лікування. Виявлено, що основними чинниками активного розвитку в’їзного медичного туризму в Україні є низькі ціни, достатній рівень якості і відсутність черг на популярні процедури. Також розкриті основні обмеження та виклики, з якими стикається галузь медичного туризму через глобальне поширення короновірусної інфекції.
  • Документ
    Оцінювання забезпеченості та динаміки використання водних ресурсів Чернігівської області
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2021) Савенко Дмитро Олексійович; Savenko Dmytro Oleksiovych; Сиксин Юлія Анатоліївна; Syksyn Yulia Anatoliivna; Корж Руслана Анатоліївна; Korzh Ruslana Anatoliivna
    В статті розглядається використання водних ресурсів Чернігівської області протягом 2010-2020 років. Коротко звертається увага на рівень забезпеченості водними ресурсами як самої території Чернігівщини, так і України в цілому. Зазначаються наявні в області суббасейни та підприємства, які використовують воду в межах території дослідження і на прилеглих адміністративних утвореннях, зокрема забезпечення столиці України м. Києва питною водою з Деснянської водопровідної станції. Аналізується використання води по окремим галузям господарства, а саме: промисловості, сільському та комунальному господарстві, визначаються найбільші водоспоживачі. Розглядаються відмінності в кількості забору поверхневих і підземних вод. Також зроблена спроба аналізу причин забруднення, в першу чергу поверхневих вод, як найбільш вразливої частини водних ресурсів та оцінювання якості водних ресурсів Чернігівської області.
  • Документ
    Життя реліктового карсту на прикладі озера Світязь
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2021) Насєдкін Ігор Юрійович; Nasiedkin Ihor Yuriiovych
    Більшість озер північно-західної частини Волинського Полісся виповнюють реліктові форми прадавнього карстового рельєфу і відносяться в основному до атмосферного або атмосферно-ґрунтового типу водного живлення. Між тим, за науковими дослідженнями і даними багаторічного моніторингу підземний потік в окремих зонах інтенсивного транзиту і первинного карстоутворення, за умов підвищеного тиску розвантажуються на денну поверхню, в ґрунтовий і поверхневий стік через давні карстові структури у вигляді висхідних джерел. Це підтверджують розрахунки водного балансу ґрунтових вод і озер гідродинамічним методом аналізу режиму підземних вод. Такі об’єкти, як оз. Світязь, є геологогідрогеологічними пам’ятками природи і потребують особливого екологічного догляду і охорони.
  • Документ
    Оцінка варіацій змін швидкостей геомеханічних рухів земної кори та їх зв’язку із сейсмічними процесами в Карпатському регіоні
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2021) Ігнатишин Василь Васильович; Ihnatyshyn Vasyl Vasyliovych; Ігнатишин Адальберт Васильович; Ihnatyshyn Adalbert Vasyliovych; Іжак Тібор Йосипович; Izhak Tibor Yosypovych; Ігнатишин Моніка Бейлівна; Ihnatyshyn Monika Beilivna
    Розглянуто результати досліджень геодинамічного та сейсмічного стану Закарпатського внутрішнього прогину в 2019 році. Показано спектр геофізичних спостережень в регіоні, що позиціонується як сейсмогенеруючий, де протягом року сейсмічними станціями Відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України реєструються чисельні сейсмічні події, серед яких відбуваються відчутні місцеві землетруси, що є індикатором сейсмотектонічних процесів у Карпатському регіоні. Актуальність дослідження геофізичних явищ в регіоні викликана відсутністю протягом тривалого періоду землетрусів відчутного класу, що в свою чергу підвищує ймовірність прояву сейсмічності через серію підземних відучених подій. Вивчається зв'язок просторово-часового розподілу місцевої сейсмічності у 2019 році та характеру сучасних горизонтальних рухів корив центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину. Використовується розраховані фізичні характеристики геомеханічних рухів кори, зокрема швидкість добових зміщень верхніх шарів земної кори. Відмічено зв'язок інтервалів аномальних рухів кори із періодами сейсмічної активізації. Частота прояву місцевої сейсмічності залежить від модуля величини швидкості сучасних горизонтальних рухів: чим швидше стискаються або розширяються породи тим більша кількість землетрусів місцевого значення реєструється сейсмічними станціями.
  • Документ
    Несприятливі екзогенні процеси в зоні впливу меліоративної системи «Журавка»
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2021) Слюта Володимир Борисович; Sliuta Volodymyr Borysovych; Лестовнича Тетяна Олександрівна; Lestovnycha Tetiana Oleksandrivna; Райська Анастасія Юріївна; Raiska Anastasiia Yuriivna
    В статті розглядається розвиток ерозійних процесів в зоні впливу меліоративної системи «Журавка», зокрема на прилеглій до водосховища території. Дана система є однією з небагатьох зрошувальних систем Чернігівської області, розташовується на південному сході області в Прилуцькому районі в басейні р. Журавка. Структурно зрошувальна система була включена до складу Удайської осушувальної системи (УОС). На початку статті розглядаються природні особливості басейну р. Журавка, в першу чергу геологічна та літологічна будова території дослідження, рельєф, ґрунтовий покрив як основа розвитку окремих екзогенних процесів. Зазначаються особливості в поширенні ерозійних форм поблизу водосховища «Журавка», розглядається й аналізується комплекс протиерозійних заходів та їх обсяг, здійснений при будівництві меліоративної системи, сучасний стан самої системи. Зроблено спробу прогнозування подальшого розвитку водно-ерозійних процесів в зоні впливу меліоративної системи «Журавка».