Формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання в закладах позашкільної освіти
Ескіз недоступний
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У дисертації представлено результати дослідження процесу формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти.
У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «артистизм», «артистичні здібності», «музичні здібності», «акторська майстерність», «виконавська майстерність», «художня творчість», «виконавське мистецтво». Виявлено, що однією з провідних проблем закладів додаткової мистецької освіти є формування в учнів артистизму, який розуміється як комплексне мотиваційно- смислове утворення. Проте проблеми, що потребують осмислення та подальшої теоретичної розробки, не втратили своєї актуальності, оскільки артистизм найчастіше розуміється у вужчому сенсі, як прояв прийомів і навичок, необхідних в акторській професії. Заклади позашкільної мистецької освіти, які мають широкі виховні можливості у сфері формування особистості засобами мистецтва, не повною мірою використовують цей потенціал, переважно прищеплюючи дітям необхідні виконавські вміння і навички, абстрагуючись від питань артистизму (творчої самореалізації, здатності встановлювати діалог зі слухацькою аудиторією тощо). Як наслідок, одним із завдань сучасної позашкільної мистецької освіти є формування артистичних здібностей учнів.
Задля уникнення наукових розходжень, у дисертації автором запропоноване власне визначення артистичних здібностей молодших школярів - учнів закладів позашкільної освіти. Ключове поняття розглядається як здатність музиканта-виконавця впливати на емоційну сферу слухачів під час втілення музичного образу через залучення механізму співтворчості й діалогу, викликаючи відповідні естетичні переживання.
Розроблено структуру артистичних здібностей молодших школярів у єдності потребово-мотиваційного, змістово-емоційного та художньо- креативного компонентів.
Виявлено, що процес формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти відбуватиметься ефективніше за умови застосування відповідних наукових підходів, функцій, та принципів.
Доведено, що особистісний підхід виводить на перший план індивідуальний потенціал самого виконавця, як суб’єкта творчої діяльності; аксіологічний підхід до інструментальної діяльності соліста-музиканта концентрує у собі сукупність художньо-естетичних цінностей, накопичених попереднім історичним досвідом; сутність діяльнісного підходу формулюється в опорі на універсальну тезу про те, що особистість як така формується у діяльності, а отже, її дії так чи інакше визначають характер та специфіку цієї діяльності.
Визначено, що артистизм у галузі музичного виконавства може бути розглянутий як єдина організаційна система із властивими їй функціями: художньо-інформаційною, регулятивною, комунікативною, рефлексивною, практичною, ціннісно-орієнтованою. Художньо-інформаційна функція свідчить про наявність великого арсеналу способів передачі певної інформації в умовах міжособистісних відносин, що складаються на «ґрунті» артистизму, де діяльність музиканта-інструменталіста протікає в безперервному обміні знаннями, вміннями, навичками як профільної спрямованості, так і прищепленими шляхом залучення до специфічних особливостей виконавської майстерності. Регулятивна функція забезпечує управління психофізичними та іншими процесами в ході безперервного «діалогу» особистості з виконуваною музикою. Комунікативна функція висвітлює зовнішньо-афективні, найбільш «видимі» сторони творчої індивідуальності музиканта-виконавця. Рефлексивна функція відіграє особливу роль у самосвідомості та саморегуляції артистичних дій, де за допомогою порівняльно-аналітичних узагальнень та розумових операцій вибудовується унікальний художньо-виконавський план музичного твору. Практична функція спрямована на розширення відповідних знань та умінь у будь-яких творчих умовах, до яких відноситься «занурення» в специфічну атмосферу інструментального виконавства. Ціннісно-орієнтована функція вказує на наявність в інструменталіста стійких художньо-естетичних критеріїв щодо музично-артистичних закономірностей, які існують у виконавському середовищі.
Доведено, що процес формування артистичних здібностей учнів молодшого шкільного віку забезпечують наступні принципи: побудови комунікативного «діалогу» між виконавцем та слухацьким сприйняттям, готовності до образно-наскрізного тематичного втілення музично-виконавських ідей, прояву духовної свободи та емоційної відкритості, забезпечення єдності художнього та технічного, інтуїтивного та раціонального. Так, принцип побудови комунікативного «діалогу» між виконавцем та слухацьким сприйняттям передбачає процес контактних взаємовідносин, з яких вибудовуються основні артистичні прийоми музично-психологічного впливу. Принцип готовності до образно-наскрізного тематичного втілення музично- виконавських ідей вказує на можливості концептуального бачення у реалізації художньо-виконавських рішень, покликаних викликати найбільш помітний відгук у слухацької аудиторії з супутнім музичним ефектом емоційного співпереживання. Значущість принципу прояву духовної свободи та емоційної відкритості полягає у тому, що останній підкреслює переваги творчого вибору самостійних артистичних дій, надиханих правом на художню саморегуляцію. Принцип забезпечення єдності художнього та технічного, інтуїтивного та раціонального виводить на перший план їхню рівноцінну роль у втіленні художньо-виконавського задуму твору, де творча «виправданість» виразно- технічних прийомів знаходить своє відображення в адекватній передачі авторського задуму.
Визначено педагогічні умови, які покликані сприяти формуванню артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти: запровадження тренінгу «Формування
артистичних здібностей молодших школярів» (сприяє розвитку в учасників експерименту необхідних для формування артистичних здібностей якостей, як от: увага, уява, фантазія, здатність до релаксації, мімічна та пантомімічна виразність та сценічна свобода, емоційна пам’ять, вольові якості, здатність до перевтілення та ін.); залучення молодших школярів до активної ігрової діяльності у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти (є ефективним засобом соціалізації дитини в процесі осмислення нею художньо- образного підтексту музичного твору, має колективний характер, створює сприятливі умови для розвитку почуття партнерства, освоєння способів позитивної взаємодії, сприяє самовираженню та самореалізації молодших школярів); створення творчого середовища в навчально-виховному процесі закладів позашкільної освіти (допомагає учням у набутті необхідних знань і вмінь як домогтися артистизму у процесі виконання музичного твору, приймати самостійні рішення).
У процесі реалізації означених педагогічних умов було використано засоби, методи і форми роботи, які засновані на демократичному стилі взаємодії та направлені на підвищення рівня досліджуваного феномену: методи:
традиційні, проблемно-творчі, інтонаційно-стильового аналізу, контрастного зіставлення інструментальних творів; форми: тренінг «Формування артистичних здібностей молодших школярів», концертно-виконавська діяльність, аналіз концертного виступу, ігрова діяльність, вправи на розвиток артистичних якостей; засоби: технічне обладнання (комп’ютери, презентаційне
устаткування), навчально-методичний комплекс (підбір необхідної літератури, репродукцій, аудіо- та відеотека (фрагменти сольних концертних виступів музикантів, музичних колективів, виступів дітей різних вікових категорій), навчально-методичні посібники, план тренінгу «Формування артистичних здібностей молодших школярів», карта оцінки артистизму виконавця під час концертного виступу.
Розроблено модель та обґрунтовано методику формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти, в межах якої визначено: постановку мети дослідження; етапи впровадження методики формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти (концептуально- теоретичний; організаційно-технологічний; результативно-підсумковий); педагогічні умови, підходи, функції та принципи, завдяки яким відбувається формування досліджуваного утворення в учнів, та які покликані сприяти інтенсифікації означеного процесу.
Експериментальне дослідження з формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів. Для проведення констатувального експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат, який складався з наступних критеріїв та показників: потребовий (стійкий інтерес до формування артистичних здібностей; прагнення до творчих результатів у розкритті артистичних проявів під час здійснення виконавської діяльності; потреба у здійсненні музично-виконавської діяльності); психотехнічний (саморефлексивний) (розвинуті уява, фантазія; розвинута слухова увага; здатність до самоконтролю та релаксації (відсутність тілесного напруження)); художньо-виконавський (художньо-образне мислення; емоційна пам’ять; здатність впливати на емоційну сферу слухачів під час втілення музичного образу).
Визначено рівні сформованості артистичних здібностей молодших школярів (високий, достатній, середній, низький). Запровадження формувального експерименту, кількісна та якісна обробка його результатів дали можливість підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики з формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти.
Таким чином, вперше в українській педагогічній науці здійснено цілісне дослідження процесу формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти, а саме: досліджено стан розробленості означеної проблеми; розроблено структуру досліджуваного утворення у єдності потребово-мотиваційного, змістово-емоційного та художньо-креативного компонентів; обґрунтовано методику формування досліджуваного цілісного феномену у складі відповідних підходів, функцій, принципів, педагогічних умов, методів, форм та засобів. Здійснена експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики формування артистичних здібностей молодших школярів у закладах позашкільної мистецької освіти.
The dissertation presents the results of research into the process of forming younger schoolchildren’s artistic abilities in the process of musical education in supplementary educational institutions. The research work offers an interpretation of the meaning of such concepts as «artistry», «artistic abilities», «musical abilities», «acting skill», «performing skill», «artistic creativity», and «performing art». We revealed that one of the leading problems of supplementary art education institutions is the formation of students’ artistry, which is presented as a complex of motivational and meaningful education. However, the problems that require understanding and further theoretical development have not lost their relevance, since artistry is very often presented in a narrower sense, as a manifestation of techniques and skills needed in the acting profession. Supplementary art education institutions, which have wide educational opportunities in the field of personality formation by means of art, do not fully use this potential, mainly instilling in children the necessary performance skills, abstracting from the issues of artistry (creative self-realization, the ability to establish a dialogue with the listening audience, etc.). As a result, one of the tasks of modern supplementary art education is the formation of students' artistic abilities. In order to avoid scientific disagreements, in the dissertation, the author proposed the definition of the artistic abilities of junior high school students - the students of supplementary educational institutions. The key concept is considered to be the ability of a musician-performer to influence the emotional sphere of listeners during the realization of a musical image through the involvement of the mechanism of co-creation and dialogue, causing appropriate aesthetic experiences. We developed the structure of artistic abilities of younger schoolchildren in the unity of need-motivational, content-emotional and artistic-creative components. In the research work we revealed that the process of forming the artistic abilities of junior high school students in supplementary art educational institutions will take place more effectively if appropriate scientific approaches, functions, and principles are applied. We proved that the personal approach brings to the fore the individual potential of the performer, as a subject of creative activity; the axiological approach to the instrumental activity of a soloist-musician concentrates a set of artistic and aesthetic values accumulated by previous historical experience; the essence of the activity approach is formulated on the universal thesis that personality is formed in activity, and therefore, its actions somehow determine the nature and specificity of this activity. Also, we determined that artistry in the field of musical performance can be considered as a single organizational system with its own functions: artistic- informational, regulatory, communicative, reflective, practical, and value-oriented. The artistic and informational function indicates the presence of a large arsenal of methods of transmitting certain information in the conditions of interpersonal relations, which are formed on the «soil» of artistry, where the activity of an instrumentalist musician proceeds in a continuous exchange of knowledge, abilities, skills both of a professional orientation and instilled through involvement in specific features of performance skills. The regulatory function ensures control of psychophysical and other processes during the continuous «dialogue» of the personality with the performed music. The communicative function highlights the external affective, most «visible» sides of the creative individuality of the musician-performer. The reflective function plays a special role in self-awareness and self-regulation of artistic actions, where a unique artistic and performance plan of a musical work is built with the help of comparative and analytical generalizations and mental operations. The practical function is aimed at expanding relevant knowledge and skills in any creative conditions, which include «immersion» in the specific atmosphere of instrumental performance. The value-oriented function indicates that the instrumentalist has stable artistic and aesthetic criteria regarding the musical and artistic regularities that exist in the performing environment. It was proved that the process of forming the artistic abilities of elementary schoolchildren is provided by the following principles: building a communicative «dialogue» between the performer and the listener's perception, readiness for figurative and thematic embodiment of musical and performing ideas, manifestation of spiritual freedom and emotional openness, ensuring the unity of artistic and technical, intuitive and rational. Thus, the principle of building a communicative «dialogue» between the performer and the listener's perception involves the process of contact; the main artistic techniques of musical and psychological influence are built with the help of the contact. The principle of readiness for figurative and cross-cutting thematic embodiment of musical and performance ideas points to the possibilities of conceptual vision in the implementation of artistic and performance solutions designed to evoke the most noticeable response in the listening audience with the accompanying musical effect of emotional empathy. The significance of the principle of manifestation of spiritual freedom and emotional openness lies in the fact that the latter emphasizes the advantages of the creative choice of independent artistic actions inspired by the right to artistic self-regulation. The principle of ensuring the unity of the artistic and technical, intuitive and rational brings to the fore their equal role in the realization of the artistic and performing intention of the work, where the creative "justification" of expressive and technical techniques is reflected in the adequate transmission of the author's intention. Pedagogical conditions are determined to promote the formation of artistic abilities of younger schoolchildren in the process of musical education in supplementary educational institutions: the introduction of the training «Formation of younger schoolchildren’s artistic abilities» (contributes to the participants development of the experiment connected with the qualities necessary for the formation of artistic abilities, such as: attention, imagination, fantasy, the ability to relax, mime and pantomime expressiveness and stage freedom, emotional memory, willpower, the ability to reincarnate, etc.); involving younger schoolchildren in active playing activities in the process of musical education in supplementary educational institutions (it is an effective means of socializing a child in the process of understanding the artistic and figurative subtext of a musical work, has a collective character, creates favorable conditions for the development of a sense of partnership, mastering methods of positive interaction, promotes self-expression and self-realization of younger schoolchildren); creation of a creative environment in the educational process of supplementary educational institutions (helps students acquire the necessary knowledge and skills to achieve artistry in the process of performing a musical piece, to make independent decisions). In the process of implementing the specified pedagogical conditions, tools, methods and forms were used, they are based on a democratic style of interaction and aimed at increasing the level of the studied phenomenon: methods: traditional, problem-creative, intonation-style analysis, contrasting comparison of instrumental works; forms: training «Formation of younger schoolchildren’s artistic abilities», concert-performance activity, analysis of a concert performance, game activity, exercises for the development of artistic qualities; means: technical equipment (computers, presentation equipment), educational and methodological complex (selection of necessary literature, reproductions, audio and video library (fragments of solo concert performances by musicians, musical groups, performances of children of different age categories), educational and methodological manuals, the training plan «Formation of younger schoolchildren’s artistic abilities», a card for evaluating the performer's artistry during a concert performance. We developed a model and substantiated the method of forming the artistic abilities of younger schoolchildren in the process of musical education in supplementary educational institutions. We defined the stages of implementation of the method of formation of artistic abilities of younger schoolchildren in supplementary art educational institutions (conceptual-theoretical; organizational-technological; result-summary); pedagogical conditions, approaches, functions and principles, thanks to which the formation of students’ education takes place, and which are designed to contribute to the intensification of the specified process. An experimental study on the formation of younger schoolchildren’s artistic abilities in supplementary art educational institutions was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. In order to conduct a ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed, which consisted of the following criteria and indicators: necessary (steady interest in the formation of artistic abilities; the desire for creative results in the disclosure of artistic manifestations during performing activities; the need to perform musical and performing activities); psychotechnical (self-reflective) (developed imagination, fantasy; developed auditory attention; ability to self-control and relaxation (absence of bodily tension)); artistic and performing (artistic thinking; emotional memory; the ability to influence the emotional sphere of listeners during the embodiment of a musical image). The levels of formation of younger schoolchildren’s artistic abilities were determined (high, sufficient, average, low). The introduction of a formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results made it possible to confirm the effectiveness of the proposed experimental methodology for the formation of younger schoolchildren’s artistic abilities in supplementary art educational institutions. Thus, for the first time in Ukrainian pedagogical science, a holistic study of the process of forming the artistic abilities of younger schoolchildren in supplementary art educational institutions was carried out, namely: the state of development of the specified problem was investigated; the structure of the studied education was developed in the unity of need-motivational, content-emotional and artistic-creative components; the method of formation of the researched holistic phenomenon in the composition of relevant approaches, functions, principles, pedagogical conditions, methods, forms and means is substantiated. An experimental verification of the effectiveness of the proposed method of forming the artistic abilities of younger schoolchildren in supplementary art educational institutions was carried out.
The dissertation presents the results of research into the process of forming younger schoolchildren’s artistic abilities in the process of musical education in supplementary educational institutions. The research work offers an interpretation of the meaning of such concepts as «artistry», «artistic abilities», «musical abilities», «acting skill», «performing skill», «artistic creativity», and «performing art». We revealed that one of the leading problems of supplementary art education institutions is the formation of students’ artistry, which is presented as a complex of motivational and meaningful education. However, the problems that require understanding and further theoretical development have not lost their relevance, since artistry is very often presented in a narrower sense, as a manifestation of techniques and skills needed in the acting profession. Supplementary art education institutions, which have wide educational opportunities in the field of personality formation by means of art, do not fully use this potential, mainly instilling in children the necessary performance skills, abstracting from the issues of artistry (creative self-realization, the ability to establish a dialogue with the listening audience, etc.). As a result, one of the tasks of modern supplementary art education is the formation of students' artistic abilities. In order to avoid scientific disagreements, in the dissertation, the author proposed the definition of the artistic abilities of junior high school students - the students of supplementary educational institutions. The key concept is considered to be the ability of a musician-performer to influence the emotional sphere of listeners during the realization of a musical image through the involvement of the mechanism of co-creation and dialogue, causing appropriate aesthetic experiences. We developed the structure of artistic abilities of younger schoolchildren in the unity of need-motivational, content-emotional and artistic-creative components. In the research work we revealed that the process of forming the artistic abilities of junior high school students in supplementary art educational institutions will take place more effectively if appropriate scientific approaches, functions, and principles are applied. We proved that the personal approach brings to the fore the individual potential of the performer, as a subject of creative activity; the axiological approach to the instrumental activity of a soloist-musician concentrates a set of artistic and aesthetic values accumulated by previous historical experience; the essence of the activity approach is formulated on the universal thesis that personality is formed in activity, and therefore, its actions somehow determine the nature and specificity of this activity. Also, we determined that artistry in the field of musical performance can be considered as a single organizational system with its own functions: artistic- informational, regulatory, communicative, reflective, practical, and value-oriented. The artistic and informational function indicates the presence of a large arsenal of methods of transmitting certain information in the conditions of interpersonal relations, which are formed on the «soil» of artistry, where the activity of an instrumentalist musician proceeds in a continuous exchange of knowledge, abilities, skills both of a professional orientation and instilled through involvement in specific features of performance skills. The regulatory function ensures control of psychophysical and other processes during the continuous «dialogue» of the personality with the performed music. The communicative function highlights the external affective, most «visible» sides of the creative individuality of the musician-performer. The reflective function plays a special role in self-awareness and self-regulation of artistic actions, where a unique artistic and performance plan of a musical work is built with the help of comparative and analytical generalizations and mental operations. The practical function is aimed at expanding relevant knowledge and skills in any creative conditions, which include «immersion» in the specific atmosphere of instrumental performance. The value-oriented function indicates that the instrumentalist has stable artistic and aesthetic criteria regarding the musical and artistic regularities that exist in the performing environment. It was proved that the process of forming the artistic abilities of elementary schoolchildren is provided by the following principles: building a communicative «dialogue» between the performer and the listener's perception, readiness for figurative and thematic embodiment of musical and performing ideas, manifestation of spiritual freedom and emotional openness, ensuring the unity of artistic and technical, intuitive and rational. Thus, the principle of building a communicative «dialogue» between the performer and the listener's perception involves the process of contact; the main artistic techniques of musical and psychological influence are built with the help of the contact. The principle of readiness for figurative and cross-cutting thematic embodiment of musical and performance ideas points to the possibilities of conceptual vision in the implementation of artistic and performance solutions designed to evoke the most noticeable response in the listening audience with the accompanying musical effect of emotional empathy. The significance of the principle of manifestation of spiritual freedom and emotional openness lies in the fact that the latter emphasizes the advantages of the creative choice of independent artistic actions inspired by the right to artistic self-regulation. The principle of ensuring the unity of the artistic and technical, intuitive and rational brings to the fore their equal role in the realization of the artistic and performing intention of the work, where the creative "justification" of expressive and technical techniques is reflected in the adequate transmission of the author's intention. Pedagogical conditions are determined to promote the formation of artistic abilities of younger schoolchildren in the process of musical education in supplementary educational institutions: the introduction of the training «Formation of younger schoolchildren’s artistic abilities» (contributes to the participants development of the experiment connected with the qualities necessary for the formation of artistic abilities, such as: attention, imagination, fantasy, the ability to relax, mime and pantomime expressiveness and stage freedom, emotional memory, willpower, the ability to reincarnate, etc.); involving younger schoolchildren in active playing activities in the process of musical education in supplementary educational institutions (it is an effective means of socializing a child in the process of understanding the artistic and figurative subtext of a musical work, has a collective character, creates favorable conditions for the development of a sense of partnership, mastering methods of positive interaction, promotes self-expression and self-realization of younger schoolchildren); creation of a creative environment in the educational process of supplementary educational institutions (helps students acquire the necessary knowledge and skills to achieve artistry in the process of performing a musical piece, to make independent decisions). In the process of implementing the specified pedagogical conditions, tools, methods and forms were used, they are based on a democratic style of interaction and aimed at increasing the level of the studied phenomenon: methods: traditional, problem-creative, intonation-style analysis, contrasting comparison of instrumental works; forms: training «Formation of younger schoolchildren’s artistic abilities», concert-performance activity, analysis of a concert performance, game activity, exercises for the development of artistic qualities; means: technical equipment (computers, presentation equipment), educational and methodological complex (selection of necessary literature, reproductions, audio and video library (fragments of solo concert performances by musicians, musical groups, performances of children of different age categories), educational and methodological manuals, the training plan «Formation of younger schoolchildren’s artistic abilities», a card for evaluating the performer's artistry during a concert performance. We developed a model and substantiated the method of forming the artistic abilities of younger schoolchildren in the process of musical education in supplementary educational institutions. We defined the stages of implementation of the method of formation of artistic abilities of younger schoolchildren in supplementary art educational institutions (conceptual-theoretical; organizational-technological; result-summary); pedagogical conditions, approaches, functions and principles, thanks to which the formation of students’ education takes place, and which are designed to contribute to the intensification of the specified process. An experimental study on the formation of younger schoolchildren’s artistic abilities in supplementary art educational institutions was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. In order to conduct a ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed, which consisted of the following criteria and indicators: necessary (steady interest in the formation of artistic abilities; the desire for creative results in the disclosure of artistic manifestations during performing activities; the need to perform musical and performing activities); psychotechnical (self-reflective) (developed imagination, fantasy; developed auditory attention; ability to self-control and relaxation (absence of bodily tension)); artistic and performing (artistic thinking; emotional memory; the ability to influence the emotional sphere of listeners during the embodiment of a musical image). The levels of formation of younger schoolchildren’s artistic abilities were determined (high, sufficient, average, low). The introduction of a formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results made it possible to confirm the effectiveness of the proposed experimental methodology for the formation of younger schoolchildren’s artistic abilities in supplementary art educational institutions. Thus, for the first time in Ukrainian pedagogical science, a holistic study of the process of forming the artistic abilities of younger schoolchildren in supplementary art educational institutions was carried out, namely: the state of development of the specified problem was investigated; the structure of the studied education was developed in the unity of need-motivational, content-emotional and artistic-creative components; the method of formation of the researched holistic phenomenon in the composition of relevant approaches, functions, principles, pedagogical conditions, methods, forms and means is substantiated. An experimental verification of the effectiveness of the proposed method of forming the artistic abilities of younger schoolchildren in supplementary art educational institutions was carried out.
Опис
Ключові слова
артистизм, артистичні здібності, акторська майстерність, виконавська майстерність, художня творчість, виконавське мистецтво, учні молодшого шкільного віку, заклади позашкільної мистецької освіти, artistry, artistic abilities, acting skills, performing skills, artistic creativity, performing arts, elementary schoolchildren, supplementary art educational institutions
Бібліографічний опис
Жень, Вей Формування артистичних здібностей молодших школярів у процесі музичного навчання у закладах позашкільної освіти [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 «Освіта/Педагогіка», 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» / Жень Вей ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник О. А. Устименко-Косоріч. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – 213 с.