Формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін
Вантажиться...
Дата
2021
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У дисертації представлено результати дослідження процесу формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін.
У дослідженні запропоновано інтерпретацію змісту понять «професійна підготовка», «професійна майстерність», та «компетентність». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих у роботі понять доведено, що визначення єдиного ключового поняття «професійна майстерність майбутніх хореографів» у мистецько-педагогічній поняттєвій базі не існує.
З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття дослідження в роботі запропоновано його авторське визначення, а саме в цьому дослідженні професійна майстерність хореографів розглядається, перш за все, як рівень набутих професійних знань, умінь, навичок і готовність їх застосування в професійній та практичній діяльності.
У роботі представлено розроблену компонентну структуру професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання хореографічних дисциплін, а саме було визначено, що у формуванні професійної майстерності доцільно виділити декілька основних етапів, пов’язаних з креативним, анатомічним, поведінковим, когнітивним, рефлексивним компонентами. Доведено, що професійна майстерність майбутніх хореографів, котру представлено сукупністю компонентів, є вираженням нового якісного рівня професійної діяльності фахівця-хореографа, його готовності до роботи в умовах сучасної соціокультурної сфери, що забезпечує комфортний стан особистості в професійному соціумі, сприяє професійному розвитку фахівця, його кар’єрному просуванню, де весь попередній накопичений досвід роботи забезпечує міцний фундамент для подальшого професійного зростання.
У роботі зазначено, що досліджуваний процес формування професійної майстерності майбутніх хореографів забезпечують такі принципи: творча дисципліна і творча атмосфера в умовах процесу підготовки фахівців; етична й естетична єдність, як гарантована основа творчої особистості; попередня установка на викладача; змістовність і смислова спрямованість танцювальної техніки; емпатичний, тобто злиття з об’єктом в єдине ціле.
Перший принцип зумовлюється тим, що погана творча дисципліна педагога викликає безсистемність навчального процесу, освоєння студентами навчального матеріалу, і, як наслідок, низькі результати та недостатній рівень підготовки. У балетному класі виховання свідомої дисципліни – вкрай важлива вимога, виконавча дисципліна – є основним показником творчої особистості.
Другий принцип зумовлюється нерозривністю і взаємодією таких загальних понять як «метод-культура-особистість», так як естетична сторона педагогічної діяльності фахівця-хореографа є невід’ємною частиною його професійної майстерності. Творча дисципліна педагога та його учнів – це один з основних показників педагогічної практики, що виявляє успішність у вирішенні поставлених професійних і навчальних завдань. Конкретний прояв елементів етико-естетичного єдності. Отже, особистість видатного педагога – це прояв життєвого людського духу та прагнення до підвищення професійної майстерності.
Третій принцип передбачає виконання такого завдання, як зміни установки на себе не як на тренера, а як на творчу особистість у педагога і полягає, по-перше, в корекції тренувальної потреби студентів у сторону виконавської практики і, по-друге, у створенні ситуації, адекватної цій новій потребі.
Четвертий принцип передбачає розуміння майбутніми хореографами змістовності та смислової спрямованості танцювальної техніки.
П’ятий принцип – застосування єдності новаторства та традицій у поєднанні з широким діапазоном освоєння всіх засобів мистецтва.
Під час роботи над дослідженням автором розроблено платформу для визначення педагогічних умов формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін, а саме: забезпечення розвитку вмотивованості студентів щодо оволодіння професійною майстерністю на основі прийняття ними цінностей хореографічної освіти на початковому етапі фахової підготовки; актуалізація ціннісного ставлення майбутніх хореографів до оволодіння професійною майстерністю; реалізація особистісно зорієнтованого підходу під час формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін.
У дослідженні зазначено, що новизна виділених педагогічних умов ефективного формування професійної майстерності майбутніх хореографів полягає в тому, що запропоновані нами умови раніше комплексно не використовувалися. При реалізації педагогічних умов особливу увагу ми приділили наданню професійної спрямованості змісту підготовки майбутніх хореографів, практико зорієнтованому характеру практичних завдань, застосуванню таких методів, форм і засобів навчання, що активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів, забезпечують розвиток мотивації до оволодіння професійною майстерністю, сприяють формуванню художньо- мистецького мислення студентів та відповідального здійснення професійної діяльності в контексті їх фахової доцільності.
Формами та засобами реалізації визначених педагогічних умов виступили: авторська концепція викладання курсу «Теорія і методика викладання народного танцю»; лекції-бесіди, лекції-повідомлення, лекції- демонстрації, рольові ігри, інтерактивні практичні заняття, самостійна робота студентів, проектна діяльність, онлайн курси, майстер-класи; навчальні посібники, навчальні програми, технічне устаткування (комп’ютери, цифрова техніка, презентаційне устаткування), інфокомунікаційні технології (Інтернет, відеоролики, комп’ютерні програми і т. ін.), аудіо та відео засоби планування самостійної роботи з курсів спеціальних дисциплін; кураторські години та ін., необхідні для формування досліджуваного феномену у студентів.
У дослідженні представлено розроблену автором схематичну структурно- функціональну модель означеного процесу, що включає: постановку мети дослідження; педагогічні принципи; компоненти етнокультурної компетентності (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний); етапи формування означеного феномену (теоретико-аналітичний, навчально-організаційний, підсумково-результативний); критерії та рівні його сформованості; педагогічні умови формування професійної майстерності майбутніх хореографів; ефективні форми, методи та засоби означеного процесу.
Експериментальна база формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін, ґрунтується на результатах констатувального, формувального та контрольного етапів експерименту. З метою проведення констатувального етапу експерименту на основі методу теоретичного моделювання визначено критеріальний апарат у складі таких критеріїв та показників: спонукальний з показниками: здібності до оволодіння хореографічною лексикою та малюнком танцю, здібності до висловлення певної ідеї, здібності до створення хореографічного образу; здібності до просторового рішення та побудови художнього твору; когнітивно- операційний з показниками: знання системи викладання танцю; знання різних шкіл та напрямів і видів хореографічного мистецтва; знання особливостей музично-хореографічної драматургії; знання основ теорії та історії народної хореографічної творчості; знання регіональних особливостей танцю, національних традицій для відродження, збереження та розвитку традицій народної хореографічної культури, що вимагає освоєння різних соціальних ролей (комунікації) у професійній діяльності; поведінковий з показниками: здібності до освоєння техніки, стилю, манери виконання основних елементів танцю; здібностей до побудови навчальних і танцювальних комбінацій; здібностей до використання різних засобів і методів викладання танцю; здібностей до пластичної інтерпретації одного і того ж руху в залежності від обраного художнього образу та рівні (високий, достатній, середній, низький);
У дослідженні подано аналіз результатів констатувального експерименту, який засвідчив, що більшість майбутніх фахівців-хореографів знаходились на низькому рівні сформованості професійної майстерності (0,58 бали у представників І групи та 0,6 у студентів ІІ групи). Результати констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи показали необхідність цілеспрямованої, спеціально організованої роботи з формування досліджуваного феномену у майбутніх фахівців хореографічного профілю. Перед організацією формувального етапу дослідження, експериментальні та контрольні групи було зрівняно.
Також зазначено, що після експерименту кількість студентів експериментальної групи з високим рівнем сформованості досліджуваного явища становить 16,9%, тоді як у контрольній групі, цей показник дорівнює 5,8%. Достатній рівень в експериментальні групі становить 42,4%, у контрольній –15,3%. Після експерименту до середнього рівня сформованості професійної майстерності в експериментальній групі належало 27,3% студентів, у контрольній – 4 %, кількість студентів з низьким рівнем становить 13,4% в експериментальній групі та 30,9% в контрольній. Отже, після проведеного експерименту, показники сформованості професійної майстерності зросли як в контрольних, так і в експериментальних групах, проте в контрольних – не так помітно.
Формувальний експеримент, обчислення його результатів дозволили підтвердити доцільність та ефективність методики формування професійної майстерності майбутніх хореографів в процесі навчання спеціальних дисциплін.
The dissertation presents the results of the study of the process of formation professional skills of future choreographers in the process of teaching special disciplines.
The paper offers an interpretation of the content of the concepts "professional training", "professional skill", and "competence". Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the work, it is proved that the definition of a single key concept "professional skills of future choreographers" in the artistic and pedagogical conceptual framework does not exist.
In order to avoid scientific differences in the interpretation of the key concept of the study, its author's definition is proposed, namely in this study the professional skill of choreographers is considered primarily as the level of acquired professional knowledge, skills and readiness to apply them in professional and practical activities.
The paper presents the developed component structure of professional skills of future choreographers in the process of teaching choreographic disciplines, namely, it was determined that in the formation of professional skills it is advisable to identify several main stages associated with creative, anatomical, behavioral, cognitive, reflective components. It is proved that the professional skill of future choreographers, which is represented by a set of components, is an expression of a new qualitative level of professional activity of a choreographer, his readiness to work in a modern sociocultural sphere, which provides a comfortable state of personality in professional society. promotion in the conditions of social and professional development, where all previous accumulated work experience provides a solid foundation for further professional growth.
In this paper it is noted that the studied process of formation of professional skills of future choreographers is provided by the following principles: creative discipline, as well as creative atmosphere in the process of training; ethical and aesthetic unity as a guaranteed basis of creative personality; preliminary installation on the teacher; content and semantic orientation of dance technique; empathic, ie merging with the object into a single whole. The first principle is due to the fact that poor creative discipline of the teacher entails the inconsistency of the educational process, the development of educational material by students, and, as a consequence, low results and low level of training. In the ballet class, the education of conscious discipline - an extremely important requirement, executive discipline - is the main indicator of creative personality. The second of these principles is due to the continuity and interaction of such general concepts as "method-culture-personality", as the aesthetic side of the pedagogical activities of a choreographer is an integral part of his professional skills. Creative discipline of the teacher and his students is one of the main indicators of pedagogical practice, which shows success in solving professional and educational tasks. A concrete manifestation of the elements of ethical and aesthetic unity. Thus, the personality of an outstanding teacher in itself is a manifestation of the vital human spirit and the desire to improve professional skills. The third principle involves the implementation of such a task as changing the attitude not as a coach, but as a creative personality of the teacher is, firstly, to correct the training needs of students towards performance practice and, secondly, to create a situation adequate this new need. The fourth principle presupposes the understanding of future choreographers of the content and semantic orientation of dance technique. The fifth principle implies the application of the unity of innovation and tradition in combination with a wide range of mastery of all means of art.
During the research the author developed a platform for determining the pedagogical conditions for the formation of professional skills of future choreographers in the teaching of special disciplines, namely: ensuring the development of students' motivation to master professional skills based on their acceptance of values of choreographic education at the initial stage of training; actualization of the value attitude of future choreographers to mastering professional skills; implementation of a personality-oriented approach in the process of forming the professional skills of future choreographers in the process of teaching special disciplines.
The study notes that the novelty of the selected pedagogical conditions for the effective formation of professional skills of future choreographers is that our proposed conditions have not previously been used comprehensively. In the implementation of pedagogical conditions, we paid special attention to providing professional orientation to the content of training students of future choreographers, practice-oriented nature of practical tasks, the use of such methods, forms and teaching aids that enhance students' learning, provide motivation to master professional skills, promote form artistic thinking of students and responsible implementation of professional activities in the context of their professional expediency.
Forms and means of realization of certain pedagogical conditions were: the author's concept of teaching the course "Theory and methods of teaching folk dance"; lectures-talks, lectures-messages, lectures-demonstrations, role-playing games, interactive practical classes, independent work of students, project activities, online courses, master classes; textbooks, training programs, technical equipment (computers, digital equipment, presentation equipment), infocommunication technologies (Internet, videos, computer programs, etc.), audio and video tools plan of independent work on courses of special disciplines; curatorial hours, etc., necessary for the formation of the studied phenomenon in students.
This study presents a schematic model developed by the author of this process, which includes: setting the purpose of the study; pedagogical principles; components of ethnocultural competence (motivational, cognitive, activity); stages of formation of the specified phenomenon (theoretical-analytical, educational-organizational, final- effective); criteria and levels of its formation; pedagogical conditions for the formation of professional skills of future choreographers; effective forms, methods and means of the specified process.
The experimental basis for the formation of professional skills of future choreographers in the process of teaching special disciplines is based on the results of the ascertaining, forming and control stages of the experiment. In order to carry out the ascertaining stage of the experiment on the basis of the method of theoretical modeling the criterion apparatus is defined as a part of such criteria and indicators: motivating with indicators: ability to master choreographic vocabulary and dance drawing, ability to express a certain idea, ability to create choreographic image; ability to spatial solution and construction of a work of art; cognitive-operational with indicators: knowledge of dance teaching system; knowledge of different schools and directions and types of choreographic art; knowledge of the peculiarities of musical and choreographic drama; knowledge of the basics of theory and history of folk choreography; knowledge of regional features of dance, national traditions for the revival, preservation and development of traditions of folk choreographic culture, which requires the development of various social roles (communication) in professional activities; behavioral with indicators: the ability to master the technique, style, manner of performing the basic elements of dance; abilities to build educational and dance combinations; ability to use various means and methods of teaching dance; abilities to plastic interpretation of the same movement depending on the chosen artistic image and level (high, sufficient, average, low); The paper presents an analysis of the results of the observational experiment, which showed that most future choreographers were at a low level of professional development (0.58 points for representatives of group I and 0.6 for students of group II). The results of the ascertaining stage of the experimental work showed the need for purposeful, specially organized work on the formation of the studied education of future choreographers. Before organizing the formative phase of the study, the experimental and control groups were equalized.
It is also noted that after the experiment, the number of students in the experimental group with a high level of formation of the studied phenomenon is 16.9%, while in the control group, this figure is 5.8%. Sufficient level in the experimental group is 42.4%, in the control -15.3%. After the experiment, the average level of professional skills in the experimental group belonged to 27.3% of students in the control group - 4%, the number of students with a low level is 13.4% in the experimental group and 30.9% in the control group. Thus, after the experiment, the indicators of the formation of professional skills increased in both control and experimental groups, but in the control - not so much.
The formative experiment, calculation of its results allowed to confirm expediency and efficiency of a technique of formation of professional skill of future choreographers in the course of training of special disciplines.
Опис
Ключові слова
професійна майстерність, майбутні хореографи, навчання спеціальних дисциплін, методика, фахова підготовка, компонентна структура, модель, педагогічні умови, professional skill, future choreographers, training of special disciplines, methods, professional training, component structure, model, pedagogical conditions
Бібліографічний опис
Чжан, Сяо Формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 "Освіта/Педагогіка", 011 "Освітні, педагогічні науки" / Чжан Сяо ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник О. В. Коваленко. – Суми, 2021. – 180 с.