Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Профілактика порушень писемного мовлення у дітей старшого дошкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Андрієвський Олексій Олександрович; Andriievskyi Oleksii Oleksandrovych; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaМовлення як психологічне явище – одне із найбільш складних в житті кожного з нас. Воно має власні фізіологічні механізми, що детермінуються не тільки на функціональному, але й на морфологічному рівні. Майбутній педагог – логопед повинен буди обізнаним з цими аспектами. Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Водночас, як засвідчує практика, поширення комп’ютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. У зв'язку з актуальністю даного питання нами була обрана тема дослідження: «Профілактика порушень писемного мовлення у дітей старшого дошкільного віку».Документ Корекція фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку із стертою формою дизартрії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Марченко Інна Олексіївна; Marchenko Inna Oleksiivna; Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaНа сьогодні відсутні дані про загальну статистику дітей зі стертою формою дизартрії, вплив фонетичного контексту на характер і специфіку мовленнєвих порушень. Знання форм дизартрії допомагає визначити методику роботи з дітьми. Стерта форма дизартрії супроводжується фонетико-фонематичним недорозвиненням, що негативно впливає на формування наступних звукових навичок, розвиток фонематичного сприйняття та навичок звукового аналізу та синтезу. Сучасні існуючі методи корекційної роботи недостатньо диференційовані залежно від механізму та структури дефекту мовленнєвого порушення. У зв’язку з зазначеним вище у сучасній науці і практиці виникає гостра потреба у підвищенні ефективності корекційно-логопедичної роботи. Недостатня розробленість корекції фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку із стертою формою дизартрії, з одного боку, і збільшенні кількості дітей, з іншого, і обумовили вибір теми дослідження «Корекція фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку із стертою формою дизартрії».Документ Особливості формування мовлення у дітей дошкільного віку із моторною алалією(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кузьміна Жанна Юріївна; Kuzmina Zhanna Yuriivna; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСучасна демографічна ситуація в нашій країні характеризується не лише зниженням кількості новонароджених дітей, а ще й зниженням кількості здорових і фізіологічно зрілих дітей. Серед причин, які обумовлюють таку ситуацію, слід назвати хронічні хвороби породілля і преклампсію, ускладнені та передчасні пологи, відхилення вродженого характеру. І як наслідок цих причин збільшується кількість дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Залишається багато відкритих питань, зокрема недостатній рівень теоретико-методологічної розробленості даної наукової проблеми, особливо етіології і патогенезу моторної алалії, також досить цікавим є питання мотиваційного компоненту в процесі логопедичної роботи і впливу дисфункцій сенсорних систем на мовленнєвий розвиток дітей із моторною алалією. Усе вищезазначене зумовлює актуальність обраної нами теми магістерської роботи – «Особливості формування мовлення у дітей дошкільного віку із моторною алалією».Документ Корекція порушень графо-моторної навички письма у дітей молодшого шкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бучук Світлана Володимирівна; Buchuk Svitlana Volodymyrivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaЕволюція писемного мовлення, окрім загальної потреби в передачі повідомлення обумовлена достатнім ускладненням когнітивних здібностей людини і більшою диференціацією її сенсомоторних навичок. Перехід до графічної символізації одиниць звукового малюнку мовлення зробив писемне мовлення гнучким інструментом вираження та передачі мисленнєвої продукції. До п’яти років єдиною доступною дітям графічною формою передачі повідомлень виступає малюнок. Розвиток мовленнєвих форм мислення дозволив звільнити думку від обов’язкового зв’язку з наочними образами. Усе вищезазначене зумовлює актуальність обраної нами теми магістерської роботи, пов’язана з необхідністю розробки і опробування технологій та програм для проведення ефективної роботи з дітьми з порушенням писемного мовлення – дисграфіями. Це і зумовило вибір теми магістерської роботи – «Корекція порушень графо-мотрної навички письма у дітей молодшого шкільного віку».Документ Корекція дислексії у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Мірошниченко Катерина Павлівна; Miroshnychenko Kateryna Pavlivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaЗ кожним роком серед дітей, які вступають до закладів освіти, збільшується кількість дітей із різноманітними відхиленнями у мовленнєвому розвитку, що перешкоджає формуванню повноцінної навчальної діяльності. Проблема труднощів у засвоєнні навчальної програми розглядається у працях багатьох науковців. Реалії сьогодення говорять про необхідність створення особливих умов для всебічного розвитку особистості як здобувача освіти з метою подолання труднощів у засвоєнні навчальної програми. Не зважаючи на численні дослідження різних науковців, проблема порушення читання у молодших школярів із ЗПР є актуальною і потребує подальшого розроблення.Документ Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення засобами математичних казок(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Нагорна Аня Олександрівна; Nahorna Ania Oleksandrivna; Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov OleksiivnaВажливою умовою успішної підготовки дитини дошкільного віку до навчання є оволодіння зв’язним мовленням. а тому виховання з перших років життя інтересу до мовлення та вживання влучних висловів, слів і словосполучень має стати прерогативою дошкільної освіти. Прагнення досконало володіти рідною мовою є надійним шляхом формування високодуховної особистості, громадянської гідності. Порушення мовлення та його корекція є однією з головних проблем сучасності серед дитячого населення дошкільного віку, а цей процес, у свою чергу, сприяє збагаченню словникового запасу дітей у дошкільному віці. Збагачення словникового запасу дітей яскраво свідчить про тісний зв’язок мовлення з розумовим розвитком, мисленням, сприйняттям, увагою. Отже, актуальність дослідження, його недостатня розробленість та гостра необхідність збагачення словника дітей дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення обумовили вибір теми дослідження «Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку загальним недорозвитком мовлення засобами математичних казок».Документ Корекція дислексії у молодших школярів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Скляр Олена Володимирівна; Skliar Olena Volodymyrivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaПроблема порушень писемного мовлення у школярів – одна з найактуальніших для сучасних закладів загальної середньої освіти, оскільки письмо і читання з мети навчального процесу перетворюються в засіб подальшого отримання знань учнями. З кожним роком в початкових класах шкіл збільшується кількість дітей з різними видами дислексій. Порушення процесу читання у дітей вивчаються давно, але до теперішнього часу це питання залишається одним з актуальних проблем спеціальної освіти. Пошук ефективних методик формування навичок правильного читання є предметом досліджень науковців, дефектологів, логопедів-практиків, а також вчителів початкових класів, оскільки останнім часом значно збільшилась кількість дітей, що мають труднощі в опануванні знань, умінь та навичок з рідної мови. Актуальність визначається і практичними завданнями, пов’язаними з необхідністю розробки програм та технологій здійснення ефективної допомоги дітям із порушеннями писемного мовлення – дислексіями, як суб’єктів освітнього процесу в ЗЗСО. Це і зумовило вибір теми магістерської роботи – «Корекція дислексії у молодших школярів».Документ Збагачення та активізація словника дітей молодшого шкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Матюшенко Вікторія Володимирівна; Matiushenko Viktoriia Volodymyrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaМова і мовлення є засобом набуття знань, тому можна стверджувати, що без сформованого мовлення діти не зможуть здобути міцних і ґрунтовних знань під час навчання в школі. У школі до мовлення ставлять високі вимоги, тому дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком, а саме з недостатньо розвиненим словниковим запасом, потрапляє у складне становище, діти не можуть правильно та впевнено викладати свої думки, вільно спілкуватися з однолітками та дорослими. Несформованість словника виявляється в його обмеженості, труднощах переведення слів з пасивного словника до активного, нерозумінні значень слів, заміна складних слів більш простими, нерозумінні багатозначності слів тощо. Зазначене унеможливлює для таких. З огляду на це, одним з важливих напрямів роботи з дітьми молодшого шкільного віку є збагачення, активізація та уточнення словника. Вивчення лексичного запасу дитини, особливостей розуміння і вживання нею слів є необхідним для визначення змісту корекційної роботи, для обґрунтованого відбору методів, прийомів та засобів збагачення та активізації словника дітей молодшого шкільного віку, а також визначення методики.Документ Особливості корекційної роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектру(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Скринник Юлія Олександрівна; Skrynnyk Yuliia Oleksandrivna; Прядко Любов Олексіївна; Pryadko Lyubov OleksiivnaАутизм сьогодні є проблемою дитячої популяції через складну соціальну ситуацію як для дитини, так і для всієї родини. Збільшення кількості дітей з розладами аутичного спектру пов’язане з ураженням центральної нервової системи, які здебільшого виникає у внутрішньоутробний період, під час пологів або протягом перших трьох місяців життя. Дослідники відзначають, що ці фактори можуть спровокувати порушення як пізнавальних процесів дитини, так і її емоційної сфери, що проявляється аутизмом та іншими розладами особистості. Розлади аутичного спектру – це поширене захворювання, пов’язане з розладами поведінки, що характеризується якісними порушеннями соціальної взаємодії, вербального та невербального спілкування, стереотипних моделей поведінки, інтересів та діяльності. Ця група є досить поліморфною, оскільки відноситься до класичного аутизму Каннера (низькофункціональний аутизм), аутизму Аспергера (високофункціональний аутизм) і більш легких межових розладів. Актуальність обраної проблеми, беззаперечна значущість й зумовили вибір теми дослідження: «Особливості корекційної роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектру».Документ Розвиток зв’язного мовлення в дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку (в умовах інклюзивного навчання)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Савенко Олена Іванівна; Savenko Olena Ivanivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychУдосконалення системи освіти відбувається відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті та передбачає створення умов, що сприяють своєчасному й повноцінному розвитку усіх параметрів особистості дитини та її успішному навчанню. Досить неоднорідною групою за виявленням порушень є група дітей із затримкою психічного розвитку. Поняття «затримка психічного розвитку» об’єднує відхилення, що є різноманітними за походженням, за глибиною якості та рівнем інтелектуальної діяльності дитини. Незаперечним фактом є зростання кількості дітей із затримкою психічного розвитку. З огляду на це актуальною проблемою корекційної педагогіки є вивчення психологічних особливостей дітей із затримкою психічного розвитку, а саме вивчення особливостей розвитку мовлення з метою подальшого поліпшення умов навчання та виховання дітей даної категорії та удосконалення технологій компенсаторно-корекційного процесу.Документ Розвиток та активізація словника дітей передшкільного віку із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ткаченко Любава Ігорівна; Tkachenko Liubava Ihorivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychМовленнєвий розвиток дитини є одним із основних чинників становлення особистості в цілому. Оскільки словниковий запас дитини, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння є найважливішими складовими мовленнєвого розвитку дошкільника, проблема формування словникового запасу посідає важливе місце в сучасній педагогіці, а питання про стан словника при різних мовленнєвих порушеннях і про методику його розвитку є одним із актуальних. У дітей із затримкою психічного розвитку спостерігаються значні труднощі в оволодінні словником навіть в умовах спеціального навчання. Тому вони потребують спеціально організованого корекційного впливу щодо розвитку словника та стимулювання до його активізації. Одним із засобів, що підвищує ефективність корекційної роботи з розвитку та активізації словника дітей перед шкільного віку із затримкою психічного розвитку є кольоротерапія.Документ Вдосконалення зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Биваліна Катерина Олексіївна; Byvalina Kateryna Oleksiivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaФормування зв’язного мовлення в дітей з затримкою психічного розвитку залишається одним із найсуперечливіших питань у спеціальній педагогіці, що, у свою чергу, залежить від ступеня розвитку наочно-образного мислення, вміння встановлювати суттєві ситуаційні зв’язки між предметами та правильно висловлюватися. Отже, питання удосконалення зв’язного мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку набувають особливої актуальності. Низький рівень сформованості зв’язного мовлення ускладнює можливість вільного спілкування дитини з дорослими та однолітками, викликає негативні емоційні стани, сприяє формуванню своєрідних психологічних особливостей. Саме зв’язне мовлення має соціальну значущість у формуванні особистості, а також в ньому реалізується комунікативна функція мови та мовлення. Тому, розвиток зв’язного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку потребує пошуку ефективних підходів і засобів корекційної роботи, одним з яких є техніка сторітелінгу.Документ Психокорекцiя неуважностi у дiтей раннього вiку iз затримкою мовленнєвого розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Жданович Ірина Сергіївна; Zhdanovych Iryna Serhiivna; Харченко Тамара Григорівна; Kharchenko Tamara Hryhorivna;Велике значення для формування повноцінної особистості має раннє опановування правильним чітким мовленням. Людина з добре розвиненим мовленням легко вступає в спілкування, може зрозуміло висловлювати свої думки або бажання, домовлятися з партнерами про спільну діяльність, чітко запитувати та відповідати. І навпаки, незрозуміле мовлення сильно ускладнює відносини з оточуючими людьми та часто відображається на характері людини в майбутньому. Аналіз сучасної наукової літератури з даної проблеми показує, що проблема особливостей та розвитку уваги дітей з порушеннями мовлення вивчена недостатньо повно. У зв'язку з її актуальністю нами була обрана тема дослідження: «Психокорекція неуважності у дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку».Документ Розвиток дрібної моторики у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кононенко Анастасія Сергіївна; Kononenko Anastasiia Serhiivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaДрібна моторика є досить важливою складовою у формуванні мовлення для дитини, тому проблема розвитку мовлення дітей віком 4-5 років із загальним недорозвиненням мовлення залишається актуальною вже багато років, оскільки саме в цьому віковому періоді дитина активно пізнає навколишнє середовище, оволодіває комунікативними навичками, проявляє інтерес до осмисленого мовлення та спілкування. Численні дослідження різних науковців, висвітлюють проблему порушення розвитку дрібної моторики у дітей із загальним недорозвиненням мовлення як нині актуальну та таку, що потребує подальшого дослідження.Документ Корекція лексико-семантичної складової мовлення у дітей передшкільного віку засобами казкотерапії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернявська Анастасія Дмитрівна; Cherniavska Anastasiia Dmytrivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaНа сьогоднішній день кількість дітей передшкільного віку з мовленнєвими порушеннями неупинно зростає. Труднощі в засвоєнні мовних одиниць, бідність словника і вже надалі – відсутність бажання спілкуватися і взаємодіяти з однолітками і дорослими є наслідками, які спричиняють саме мовленнєві порушення. Вони можуть бути спричинені як внутрішніми (фізіологічні чинники), так і зовнішніми (соціальні чинники) факторами. Актуальність дослідження полягає в тому, що без глибокого теоретичного аналізу процесів формування словника дітей 6-го року життя із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня є неможливими подальші дослідження наукових та практичних питань в області логопедичної роботи з даною категорією осіб, створення адекватних технологій корекційної роботи з дітьми передшкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня.Документ Збагачення та активізація словника дітей передшкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня засобами інформаційно-комунікативних технологій(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Шаповал Вікторія Сергіївна; Shapoval Viktoriia Serhiivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaНа даний час значно збільшилась кількість дітей передшкільного віку з мовленнєвими порушеннями, наслідком яких є труднощі в засвоєнні мовних одиниць, бідність словника і вже надалі – відсутність бажання спілкуватися і взаємодіяти з однолітками і дорослими. Вони можуть бути спричинені як внутрішніми (фізіологічні чинники), так і зовнішніми (соціальні чинники) факторами. Актуальність дослідження полягає в тому, що без глибокого теоретичного аналізу процесів формування словника дітей 6-го року життя із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня є неможливими подальші дослідження наукових та практичних питань в області логопедичної роботи з даною категорією осіб, створення адекватних технологій корекційної роботи з дітьми передшкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня.Документ Формування фразового мовлення в дітей із алалією(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Овсієнко Тетяна Василівна; Ovsiienko Tetiana Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaСьогодні пріоритетного значення в освіті набуває проблема розвитку мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку із порушеннями мовлення та підготовка дітей до умов загальноосвітньої школи. Актуальним питанням є дослідження мовлення дітей дошкільного віку із моторною алалією, а також пошук ефективних шляхів формування у них фразового мовлення. Створення системи корекційного впливу на дітей з тяжкими порушеннями мовлення, зокрема із алалією, є актуальною проблемою сучасної спеціальної освіти. На сьогодні гостро постає питання методичного забезпечення корекційної роботи, пошуку ефективних шляхів корекції порушень мовлення при алалії.Документ Народна казка як засіб збагачення лексики дітей передшкільного віку з загальним недорозвитком мовлення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Саган Тетяна Анатоліївна; Sahan Tetiana Anatoliivna; Ласточкіна Олена Володимирівна; Lastochkina Olena VolodymyrivnaДошкільне дитинство – найважливіший період для дитини. Цей вік створює початкові утворення особистості, за словами О. Леонтьєва. У дитини саме в цей час інтенсивно формуються ті психічні функції (гра, спілкування з дорослими й ровесниками), які надалі формують саму особистість. Найбільш головним фактором психічного розвитку дошкільника – є спілкування, спочатку із дорослими, а потім і з ровесниками та іншими дітьми. Під час навчання у дитячому закладі, вихователь на занятті використовує різноманітні методи традиційного і інноваційного характеру для навчання та викладу матеріалу. Під час обирання теми наукової роботи ми розглядували ці два методи для ефективного застосування. Саме традиційний метод для покращення та збагачення лексики для дітей з ЗНМ ми обрали народну казку, саме вона з перших днів життя розкриває та наповнює словник для дитини, а щоб дитина краще опановувала казку їй допомагають батьки, найближче соціальне середовище дитини.Документ Психологічні особливості поведінки дітей молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Шарпило Олена Володимирівна; Sharpylo Olena Volodymyrivna; Харченко Тамара Григорівна; Kharchenko Tamara HryhorivnaУ сучасному житті існує безліч факторів, що впливаючи на людину змінюють її психічний стан, установки, відношення до інших людей, провокують появу небажаних форм поведінки. Здатність до саморегуляції поведінки, до формування комунікативних навичок набувають у сучасному житті особливої актуальності. Насамперед це стосується найбільш вразливих категорій дітей, а саме дітей із особливими потребами. Нашу увагу привернули діти молодшого шкільного віку із мовленнєвими порушеннями. Цим дітям дуже важко адаптуватись до наявних труднощів. Перепоною для повноцінного спілкування стають мовленнєві порушення, патохарактерологічні невротичні реакції, страх мовлення, агресивність. Важливо вчасно корегувати небажані прояви поведінки у таких дітей, всіляко підтримувати впевненість у власних силах.Документ Розвиток дрібної моторики у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в корекційно-логопедичному процесі(2021) Полуюфта Катерина Олександрівна; Poluiufta Kateryna Oleksandrivna; Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna ViktorivnaДипломна робота викладена на 54 сторінках, вона містить вступ, два розділи, висновки до розділів, загальний висновок, список використаної літератури. В тексті містяться таблиці та діаграма. Об’єктом дипломної роботи є моторика дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Предмет дипломної роботи – особливості розвитку дрібної моторики дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Метою роботи є дослідити особливості розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. У першому розділі представлені теоретичні засади розвитку дрібної моторики дітей із загальним недорозвиненням мовлення, основні поняття та особливості розвитку дрібної моторики дітей дошкільного віку. У другому розділі – характеристика корекційно-логопедичного процесу, дані про проведення дослідження розвитку дрібної моторики дітей дошкільного віку, методичні рекомендації щодо розвитку дрібної моторики у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. За результатами роботи сформовані висновки та рекомендації щодо розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення у корекційно–логопедичному процесі.