Слобожанський науковий вісник. Серія Природничі науки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості варіабельності серцевого ритму на фоні порушення сну та стресових факторів: теоретичний аспект(Гельветика, 2024) Ляшенко Валентина Петрівна; Liashenko Valentyna Petrivna; Стеценко Сергій Миколайович; Stetsenko Serhii MykolaiovychСтаття розкриває теоретичні аспекти взаємозв’язку варіабельності серцевого ритму (ВСР), стресу та порушень сну, їхнього впливу на фізичне та психічне здоров’я людини. Окремий акцент робиться на ролі варіабельності серцевого ритму як індикатора нормальності регуляторних механізмів нервової системи (зокрема, балансу симпатичної та парасимпатич-ної складових частин автономної нервової системи), що відображається у змінах серцевого ритму. Досліджується, яким чином зміни в цих показниках можуть вказувати на ризик розвитку різних захворювань і порушення функцій. Виокремлюються можливості використання варіабельності серцевого ритму як неінвазивного методу для прогнозування ризику серцево-судин-них захворювань та інших патологій, зокрема і психоемоційного генезу. Підкреслено, що підвищена варіабельність серцевого ритму вказує на злагоджене функціонування різних систем організму та досить добрий загальний стан здоров’я, тому може бути асоційованою зі здатністю людини ефективно впоратися зі стресом і збереженням психофізіологічного балансу. Зав-дяки проведеному аналізу фізіологічних аспектів варіабельності серцевого ритму у статті поглиблено розуміння механізмів, за допомогою яких організм реагує на стресові впливи. Зокрема, аналізується взаємодія між активністю нервової системи та ритмічними змінами в серцевому ритмі. Окрема увага приділяється питанням впливу стресових чинників на якість сну, що сприяє розвитку його різноманітних порушень, та їх відображенню в характері варіабельності серцевого ритму. Загалом, у статті розкрито патогенетичні зв’язки варіабельності серцевого ритму, стресу та сну, що мають велике значення для розуміння механізмів забезпечення здоров’я та нормального функціонування організму загалом. Розкриття гли-бинних аспектів даних механізмів має сприяти пошуку та розробленню ефективних стратегій впливу на цей зв’язок для поліп-шення фізичного (шляхом нормалізації діяльності нервової системи через варіабельність серцевого ритму) та психічного здо-ров’я (шляхом оптимізації якості сну та підвищення стресостійкості), оптимізації адаптаційних властивостей людського організму.Документ Характеристика первинних донорів крові Сумського обласного центру служби крові за еритроцитарними антигенами(Гельветика, 2024) Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna Mykolaivna; Васюк Іван Олексійович; Vasiuk Ivan OleksiiovychУ статті актуалізована проблема гарантування імунологічної безпеки трансфузій еритроцитів в умовах значного зростання в Україні потреб у донорській крові та її компонентах від початку повномасштабного вторгнення Росії. У статті висвітлено результати вивчення крові 133-х первинних донорів (83-х чоловіків і 50 жінок) Сумського обласного центру служби крові за антигенами систем АВ0, Rh, Kell. Дослідження виконанев рамках Договору No 562 від 22 березня 2016 року про нау-ково-дослідну, методичну та просвітницьку співпрацю між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний центр служби крові» та Сумським державним педагогічним університетом імені А.С. Макаренка на базі Biopharma Plasma Суми. Визначення антигенів здійснене за методом реакції непрямої гемаглютинації на автоматичному аналізаторі Bio Rad ІН 500. Ідентифікація фенотипів за антигенами системи Rh проведена за номенклатурою R.A. Fisher/R.R. Rice. Статистичні показники розраховані у формі відносних величин. Встановлено, що розподіл первинних донорів за антигенами системи АВ0 загалом і за статтю відповідає офіційним статистичним даним щодо поширеності антигенів системи АВ0 серед українців.Показано, щозасистемою Rh 86% первинних донорів, зокрема і серед жінок і чоловіків, мають у мембранах еритроцитів антиген D, що цілком відповідає загальноєвропейській частоті резус-позитивного фенотипу. За номенклатурою R.A. Fish-er/R.R. Rice первинні донори належать до 8 фенотипів. Засистемою Келл 92% первинних донорів є К-негативними, серед чоловіків 94% і серед жінок 88%, що узгоджується з літературними даними щодо загальносвітової частоти Келл-негативних (≤90) і Келл-позитивних людей (≥10%). За поєднанням еритроцитарних антигенів систем АВ0, Rh та Kell у первинних донорів виявлено 12 фенотипів.Документ Rare Species of Fire Flies (Lepidoptera, Pyraloidea) of the Hetmanskyi National Nature Park(Гельветика, 2024) Hovorun Oleksandr Volodymyrovych; Говорун Олександр Володимирович; Firman Lesja Oleksijvna; Фірман Леся Олексіївна; Firman Lesia Oleksiivna; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Литвиненко Юлія Іванівна; Orlova-Hudim Kateryna Sergiivna; Орлова-Гудім Катерина СергіївнаHetmanskyi National Nature Park is one of two national parks created in Sumy region. The Park, located in Okhtyrka district of the south-eastern part of Sumy region, reaches a total area of 23 360,1 ha, including 11 673,2 ha of land provided for permanent use. The article presents the results of research on the species composition of fire flies in the Hetmanskyi National Nature Park, conducted from 2016 to 2023. As a result, 120 species of fire flies from 10 subfamilies were identified, making this area one of the most studied in the north-east of Ukraine. Most of these species are widespread in the region. Among them, 13 species had not been recorded in Sumy region before this study: Synaphe punctalis (Fabricius, 1775), Elegia fallax (Staudinger, 1881), Pempelia palumbella (Denis & Schiffermüller, 1775), Acrobasis glaucella Staudinger, 1859, Phycitodes saxicola Vaughan, 1870, Elegia similella Zincken, 1818, Homoeosoma inustella Ragonot, 1884, Cadra furcatella (Herrich-Schäffer, 1849), Chrysocrambus craterella (Scopoli, 1763), Catoptria mytilella (Hubner, 1805), Atralata albofascialis (Treitschke, 1829), Pyrausta rectefascialis Toll, 1936, Pyrausta aerealis (Hübner, 1793). The article provides information on these species, including their distribution in Europe and Ukraine (representation in the GBIF and UkrBIN global biodiversity databases) and our findings in the Park, as well as some biological and ecological features. The article notes that insect species from the steppe zone and the Black Sea region are increasingly being registered in Sumy region. Species from more southern regions of Ukraine may be expanding their range due to climate change and vegetation succession in the Park, in particular due to the invasion of alien plants. In general, the species composition of fire flies on the territory of the Park has been studied unevenly so these results do not reflect the full picture of fire flies fauna of the Park and require further research.Документ Результати агрохімічної оцінки темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтів Вінницького природно-сільськогосподарського району (на прикладі дослідного поля no 27 ПРАТ «Дашківці»)(Гельветика, 2024) Войтків Петро Степанович; Voitkiv Petro Stepanovych; Мороз Григорій Богданович; Moroz Hryhorii Bohdanovych; Іванов Євген Анатолійович; Ivanov Yevhen Anatoliiovych; Попик Олександра Олександрівна; Popyk Oleksandra OleksandrivnaАктуальними залишаються питання вивчення й оцінювання агрохімічних властивостей земельних угідь, за результатами яких виявляють проблемні ділянки з нестачею поживних елементів і ефективно (точково) вносять добрива з максимальною їх економією. Це сприяє покращенню родючості земельних угідь, зменшенню технологічних проїздів по полю, отже, збереженню фізико-механічних властивостей ґрунтів і економії ресурсів.Метою дослідження є аналіз агрохімічних властивостей темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтів у Вінницькому природ-но-сільськогосподарському районі, а також аналіз просторового поширення та зміни агрохімічних показників у межах дослід-ного поля No 27. Для досягнення мети нами виконано польові дослідження ґрунтового покриву та проведено лабораторні аналізи агрохімічних властивостей ґрунтів. Проаналізовано агрохімічні властивості темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтів у межах ПрАТ «Дашківці». За допомогою програми Ag Leader Technology SMS Basic показано геопросторове забезпечення визначених елементів у ґрунтах дослідного поля.Аналіз картограм показав території з найменшим значеннями рН 5,4–5,8, які розташовані в північній частині поля, де треба вносити елементи для зменшення кислотності. Вміст органічної речовини у ґрунтових зразках коливається від 1,57 до 4,22%, а середнє значення становить 2,5%. Констатуємо, що загалом досліджувані ґрунти слабо забезпечені гумусом. Площі з найменшим вмістом Калію розташовані в північній частині поля та потребують внесення калійних добрив. Площі з найниж-чим вмістом Фосфору розміщені в центральній і північній частинах поля та потребують додавання фосфорних добрив. Площі з мінімальним вмістом Азоту розташовані в центральній та південно-західній частинах поля та потребують внесення азотних добрив. Площі з найменшим вмістом Сірки є в центральній і північно-західній частинах поля, сюди треба вносити найбільші обсяги добрив.Досліджувані темно-сірі опідзолені оглеєні ґрунти Вінницького природно-сільськогосподарського району є родючими та, за умов раціонального використання, є придатними для вирощування як зернових, так і технічних культур. Установлено, що ґрунти дослідного поля потребують застосування технологій «точного землеробства» щодо точкового покращення агрохіміч-ного складу шляхом внесення потрібної кількості елементів для покращення властивостей ґрунтів і збільшення їхньої родю-чості.Документ Перспективи розвитку сільського туризму у прифронтових громадах України(Гельветика, 2024) Рейманн Март; Reimann Mart; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Пацюк Вікторія Сергіївна; Patsiuk Viktoriia Serhiivna; Венгерська Наталя Сергіївна; Venherska Natalia Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychСтаття присвячена з’ясуванню перспектив розвитку сільського туризму у прифронтових громадах України в повоєн-ний час. За результатами анкетування власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури й атракцій, членів громадських організацій туристичного спрямування та чиновників виконавчої влади, яка координує турис-тичну діяльність на прифронтових територіях України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська та Харківська), з’ясовано основні напрями функціонування сільського туризму. Анкета містила 25 запитань закритого та відкритого типу з використанням інструменту Google-form щодо різних напрямів діяльності туристичного бізнесу та його локації (міська або сільська місцевість). Запитання анкети передбачали з’ясування рівня залученості респондентів до сільського туризму до війни, виявлення їхньої думки щодо видів туризму, які будуть мати попит у їхній громаді після завершення військових дій, перспектив розвитку сільського туризму у прифронтових населених пунктах після закінчення війни. Установлено, що 52,1% респондентів уважають, що сільський туризм як різновид туризму не буде мати попиту після завершення війни. Неперспективним (понад 50% відповідей) сільський туризм уважають опитані із Дніпропетровської та Харківської областей. Лише на думку респон-дентів із Сумської області, сільський туризм буде мати попит після війни, хоча і в цьому регіоні оптимістами є лише відносна більшість (44,8%) опитаних. У порівняльно-географічному аспекті (міські та сільські жителі) сільський туризм не вважа-ють перспективним після завершення військових дій 67,5% опитаних містян Дніпропетровської області, 63,6% – Запорізької, 60% – Сумської, 66,7% – Харківської, 46,7% – Донецької областей. У сільській місцевості зазначених регіонів перспективним сільський туризм уважають значно більше респондентів (40% опитаних із Дніпропетровської, 33,3% – з Донецької, 75% – із Запорізької, 66,7% – із Сумської, 61,5% – з Харківської областей).Документ Оцінка екологічного стану річки Ромен у межах міста Ромни та шляхи її ревіталізації(Гельветика, 2024) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena MykolaivnаСтаття присвячена важливій проблемі сьогодення – оцінці екологічного стану річки Ромен у межах міста Ромни, голов-ної водної артерій басейну річки Сули, правої її притоки, притоки Дніпра ІІ порядку, шляхам її ревіталізації. Для річки Ромен характерні процеси заростання та замулення, річка міліє та перетворюється місцями на малопроточну водойму, тому окреслена проблема надзвичайно важлива. Мета дослідження – оцінити екологічний стан річки Ромен у межах міста Ромни та виявити шляхи її ревіталізації. Установлено, що екологічний стан річки Ромен у межах міста Ромни оцінений як «задовіль-ний», але близький до «незадовільного», що вказує на те, що в річці активно відбуваються негативні зміни, необхідне вжиття термінових заходів щодо призупинення руйнівних процесів, та як «незадовільний», щоби призупинити негативні зміни з річкою, терміново необхідно застосувати широкий комплекс коротко- та довготермінових заходів для призупинення деградації річки та заплави. Створено акт обстеження екологічного стану річки Ромен та лист-звернення до органів влади щодо покращення стану річки. З’ясовано, що основними екологічними проблемами річки Ромен є забруднення та погіршення якості річкової води, замулення, заростання та перетворення на малопроточну водойму. Для ревіталізації річки Ромен у межах міста Ромни запро-поновано такі етапи: вивчити історичну трансформацію русла річки; відновити природну течію, шляхом очищення русла від деревно-чагарникової рослинності, ліквідувати штучні водойми, які перебувають у незадовільному стані; переглянути доціль-ність роботи осушувально-меліоративної системи «Роменська»; виділити в натуру водоохоронну зону та прибережну захисну смугу, відновити їх до природного стану; дотримуватись оптимальних норм співвідношення розораних ділянок, заліснених, лучних тощо; визнати водоохоронну зону об’єктом природно-заповідного фонду з можливим рекреаційним використанням.Документ Особливості просторової диференціації територіальних громад: приклад Тернопільської області(Гельветика, 2024) Кузишин Андрій Васильович; Kuzyshyn Andrii Vasylovych; Поплавська Інна Володимирівна; Poplavska Inna Volodymyrivna; Задворний Сергій Ігорович; Zadvornyi Serhii Ihorovych; Пушкар Богдан Тарасович; Pushkar Bohdan Tarasovych; Горошко Артем Артурович; Horoshko Artem ArturovychУ статті досліджено роль просторового планування як важливого інструменту ефективного використання територі-альних ресурсів громад на прикладі Тернопільської області. Обґрунтовано, що території відображають відмінний спосіб соці-альної та просторової організації, пов’язаний із способами просторового мислення. Території, не будучи природними утво-реннями, є результатом соціальних практик і процесів і створюються за визначених умов, щоб служити вибраним цілям. Аналіз території проводиться з позиції місцеположення об’єктів, просторового відношення та взаємодії, за їх просторо-вою впорядкованістю й організацією. У нашому дослідженні ми хотіли б закцентувати увагу на особливостях диференціації територіальних утворень за параметрами їхнього соціально-економічного стану. Здійснено дослідження ключових метричних характеристик, що впливають на функціонування територіальних громад у Тернопільській області. Також здійснено дослі-дження територіальних громад області за показниками володіння земельними ділянками домогосподарств. На основі означе-них комплементарних показників проведено групування територіальних громад за показниками функціонального характеру їхніх центрів, площ, якими володіють громади, віддаленістю від районних адміністративних центрів – як показником тери-торіальної доступності, визначено роль таких даних для просторової організації території громад. Загалом відзначено, що проведення реформи місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою на засадах зміцнення регіональ-ного розвитку, поглиблення децентралізації влади, використання моделі взаємодії у відносинах центральної та місцевої влади є обов’язковим та необхідним для забезпечення розвитку обласних територій.Документ Фізико-хімічні властивості ґрунтів долини річки Ставчанка в межах міста Пустомити(Гельветика, 2024) Наконечний Юрій Ігорович; Nakonechnyi Yurii IhorovychДосліджено фізико-хімічні властивості ґрунтів долини річки Ставчанки в межах міста Пустомити, а саме: вміст гумусу, зольність, кислотно-основні властивості, суму увібраних основ і ступінь насичення ґрунтів основами. Річка Ставчанка є лівою притокою другого порядку річки Дністер. Установлено, що досліджувані мінеральні дернові та лучні ґрунти належать до низько- та середньо гумусних. Таку низьку гумусованість можна пояснити високим вмістом піщаної фракції та легкосуглин-ковим гранулометричним складом, що не дозволяє затримуватись новоутвореним гумусовим речовинам у верхньому горизонті, тому відбувається поступове їх транспортування в нижчі горизонти. Ґрунти характеризуються прогресивно-акумулятивним розподілом вмісту гумусу за профілем. Органогенні торфовища низинні є середньозольними за вмістом золи, а також зазна-чено динаміку до зниження зольності вниз за профілем. Відносно великий показник зольності в досліджуваних торфовищах низинних можна пояснити близькістю їх до русла річки Ставчанки та низьким гіпсометричним рівнем залягання цих ґрунтів над рівнем води в руслі річки, що приводить до періодичного поповнення на їх поверхні мінеральними речовинами, привнесеними в завислому стані паводковими та повеневими водами під час розливу річки. Реакція ґрунтового розчину коливається від дуже кислої в торфовищах, до нейтральної – у нижніх горизонтах дернових і лучних ґрунтів. Ступінь гідролітичної кислотності коливається в широких межах – від дуже низького в дернових і лучних ґрунтах, до дуже високого – у торфовищах низинних. Показник суми ввібраних основ є середнім у дернових і підвищений – у лучних ґрунтах. Ступінь насичення основами підвищений у межах усього профілю мінеральних ґрунтів. Отримані результати досліджень стануть у пригоді землевласникам і землеко-ристувачам території досліджень під час ведення науково обґрунтованої господарської діяльності на цих землях. Результати досліджень уже стали у пригоді під час правильного вибору деревних культур (модрини європейської, дуба черешчатого, сосни чорної та липи вузьколистої) для створення рекреаційної зони в долині річки Ставчанки.Документ Сучасні дослідження вікових особливостей варіабельності серцевого ритму: теоретичні аспекти(Гельветика, 2024) Ляшенко Валентина Петрівна; Liashenko Valentyna Petrivna; Дуванов Дмитро Сергійович; Duvanov Dmytro SerhiiovychУ статті представлено результати аналізу сучасних наукових досліджень, присвячених вивченню модуляції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) під час онтогенетичного розвитку людини. Дослідження розглядає важливість показ-ників варіабельності серцевого ритму як майже єдиного інструменту оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи, а також можливість використання цих даних у різних галузях наукового та практичного досвіду. Натепер вимірювання показників варіабельності серцевого ритму стає все більш доступним і застосовується в різних галузях. Важливо відзначити, що стандартизація методів вимірювання й аналізу даних варіабельності серцевого ритму ще не досягла завершення, норми чи референтні значення для показників варіабельності серцевого ритму в дорослого здорового населення залишаються неостаточними. Отже, перед дослідниками вікових особливостей варіабельності серцевого ритму стоїть низка завдань, як-от визначення референтних значень для всіх індексів варіабельності серцевого ритму різних вікових груп, з урахуванням статевих відмінностей. Важливо враховувати, що такі чинники, як генетика, етнічні та культурні осо-бливості, соціальні умови та спосіб життя, можуть впливати на варіабельності серцевого ритму.Результати досліджень свідчать про те, що параметри варіабельності серцевого ритму у здорових осіб, починаючи із пренатального періоду розвитку людини, загалом зростають, досягають піку приблизно у 12–14 років. Найвищий рівень варі-абельності серцевого ритму зазвичай спостерігається у віці від 20 до 25 років. Проте вже між другим і третім десятиліт-тями життя фіксується зниження варіабельності серцевого ритму. Приблизно до 50 років показники варіабельності серце-вого ритму людини можуть залишатися стабільними або зменшуватися повільно і досягати мінімальних значень упродовж 7-го десятиліття. Підкреслено необхідність індивідуалізованого підходу до оцінки серцевого ритму в різних вікових групах. Проте деякі дослідження надають основу для припущення, що зниження варіабельності серцевого ритму з віком не є немину-чим процесом, що потребує подальших наукових досліджень.Подальші дослідження проблематики змін у характеристиках варіабельності серцевого ритму, пов’язаних із віком та іншими чинниками, мають велике значення в кардіології, особливо в неврології, що сприяє розвитку знань у медицині та фізі-ології людини.Документ Аналіз психофізіологічних показників осіб, які перехворіли на COVID-19(Гельветика, 2024) Ляшенко Валентина Петрівна; Liashenko Valentyna Petrivna; Кофан Ірина Миколаївна; Kofan Iryna Mykolaivna; Дзюба Тетяна Вячеславівна; Dziuba Tetiana ViacheslavivnaДослідження присвячене вивченню психофізіологічних аспектів в осіб, які перехворіли на COVID-19, і тих, хто отримав вакцину Pfizer. В обстеженні брали участь жінки, середній вік яких становив 47,34 ± 0,66 років. Комплексне дослідження вклю-чало аналіз рівня депресії в зазначених вище осіб за методикою «Шкала депресії Бека», виявлення ступеня денної сонливості за діагностичним опитувальником «Шкала сонливості Епворта» й оцінку якості сну протягом останнього місяця за Пітсбурзь-ким опитувальником якості сну.Результати анкетування та спостережень обстежених щодо їхнього психічного стану, зокрема й рівень депресії та показники якості сну, показали, що захворювання COVID-19 чинить суттєвий вплив на психофізіологічні параметри жінок. Показано, що постковідний синдром спричиняє депресію, втрату інтересу або задоволення, зниження енергії, пору-шення концентрації уваги, апетиту, якості та кількості сну. Спричинене вірусом порушення імунної системи може сприяти розвитку психопатології через посилення психологічного стресу внаслідок перенесення потенційно смертельної хвороби та стрес-зумовленого запалення. Взаємодія між вродженою й адаптивною імунними системами та нейромедіаторами є механізмом, який лежить в основі розладів настрою, психозів і тривожних розладів. Стрес, який супроводжує хворобу, може призводити до змін у сні та бадьорості під час дня. Зайва енергія в умовах відсутності фізичної активності може поглибити метаболічні порушення, що внаслідок цього підвищує ризик виникнення різних хронічних захворювань. Кишковий мікробіом є потенційно ключовим чинником у розвитку психічних розладів, як-от депресія та тривога, особливо в умовах пандемії. Також наявний взаємозв’язок, де мікробні метаболіти й ендотоксини можуть впливати на легені через кров, запа-лення в легенях може взаємодіяти з мікробіотою кишечника. Особи, які отримали вакцину, можуть мати більше відчуття безпеки щодо можливості уникнути тяжкого перебігу COVID-19 або передачі вірусу іншим особам. Це може позитивно вплинути на їхній психологічний стан.Результати дослідження можуть бути корисними для лікарів і психологів, щоб покращити підтримку та лікування осіб, які перехворіли на COVID-19, та допомогти їм відновитися після цього захворювання.Документ Дослідження впливу водокористування електростанції на гідрологічний режим річки (на прикладі річки Стир)(Гельветика, 2024) Кузнєцов Павло Миколайович; Kuznietsov Pavlo Mykolaiovych; Бєдункова Ольга Олександрівна; Biedunkova Olha OleksandrivnaМетою роботи було дослідження гідрологічного режиму річки Стир у зоні впливу водокористування Рівненської атомної електростанції (РАЕС) з виявленням визначальних чинників і їхнього взаємозв’язку. Для оцінки змін гідрологічних показників річки Стир у зоні водозабору та скиду води Рівненської атомної електростанції використано підхід, заснований на аналізі діа-пазону варіабельності (RVA). Виявлені закономірності та проведений аналіз динаміки водокористування Рівненської атомної електростанції свідчать про збільшення витрат на водоспоживання в теплу пору року, що пов’язано з вищою температурою навколишнього середовища і, відповідно, більшим випаровуванням води із системи охолодження. Виявлено позитивний значу-щий (p < 0,0001) на рівні сильного (r = 0,7–0,9; R-sq = 0,9869) кореляційний зв’язок режиму забору та скидання води Рівненської атомної електростанції з температурою води в річці. Новизна роботи полягає в порівнянні фактичних витрат води річки Стир у зоні водокористування Рівненської атомної електростанції з даними нормалізованого індексу різниці води (NDWI), отриманого за допомогою зображення ділянки річки Стир супутника Sentinel-2. Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для планування та впровадження стратегій управління водними ресурсами, що орієнтовані на збереження якості поверхневих вод. Представлений підхід до контролю джерела забруднення передбачає мінімізацію їхнього впливу на водойму та може бути використаний для оцінки нерадіаційного впливу скидів атом-них електростанцій. Результати дослідження свідчать про відсутність впливу скидів з Рівненської атомної електростанції, отже, не потребують оптимізаційних заходів, оскільки гідроекологічні показники та зміна їхніх значень не впливають на еко-логічний стан поверхневих вод річки Стир і не перешкоджають досягненню цілей Водної рамкової директиви.Документ Концепція GreenРМ в управлінні природоохоронними проєктами в контексті сталого розвитку(Гельветика, 2024) Хрутьба Юлія Сергіївна; Khrutba Yuliia Serhiivna; Пацева Ірина Григорівна; Patseva Iryna Hryhorivna; Aлпатова Оксана Миколаївна; Alpatova Oksana Mykolaivna; Хрутьба Ольга Володимирівна; Khrutba Olha Volodymyrivna; Пацев Ігор Сергійович; Patsev Ihor SerhiiovychУ статті розглянуто наукові підходи до вивчення концепції GreenPM в управлінні природоохоронними проєктами в кон-тексті сталого розвитку. Проаналізовано праці зарубіжних і вітчизняних науковців у сфері управління проєктами з урахуван-ням впливу на довкілля. Під час упровадження GreenPM процеси та предметні області управління проєктами узгоджуються з екологічними аспектами проєкту. Концепція передбачає моніторинг і управління впливом проєкту на навколишнє середовище, щоби бізнес-цілі могли бути досягнуті за збереження довкілля. GreenPM пов’язує управління проєктами із природоохоронними заходами та підвищує рівень екологічної свідомості учасників проєкту, незалежно від його безпосереднього стосунку до змін у навколишньому середовищі. Розглянуто також модель управління проєктом, що об’єднує процеси проєктного менеджменту й екологічного управління. Проаналізовано принципи управління сталим розвитком проєктів згідно з літературними джере-лами. З’ясовано, що підходи сталого розвитку можуть бути інкорпоровані у проєкти за допомогою різних методів. Це методи модифікації й оптимізації бізнес-процесів за критеріями сталого розвитку, алгоритми динамічної оптимізації, імітаційне моделювання, генетичні алгоритми тощо. GreenPM є частиною екологічно чутливого управління проєктами й інтегрує еко-логічне мислення в усі процеси ухвалення рішень в управлінні проєктами. Концепція GreenPM полягає в тому, щоб узгодити процес управління проєктами із впливом проєкту на навколишнє середовище. Вона забезпечує досягнення цілей за зменшення водночас негативного впливу на навколишнє середовище, упроваджується на всіх етапах життєвого циклу проєкту. Її реаліза-ція передбачає поєднання методів і підходів проєктного менеджменту з методами та підходами екологічного менеджменту, а також використання механізмів комунікації, заснованих на GreenPM.Документ Еколого-гідрохімічні дослідження південної ділянки Балахівського родовища графіту(Гельветика, 2024) Кошлякова Тетяна Олексіївна; Koshliakova Tetiana Oleksiivna; Кураєва Ірина Володимирівна; Kuraieva Iryna Volodymyrivna; Верховцев Валентин Геннадійович; Verkhovtsev Valentyn Hennadiiovych; Тищенко Юрій Євгенович; Tyshchenko Yurii YevhenovychСтаття містить результати моніторингових досліджень, спрямованих на встановлення фонових показників (базового стану) якості поверхневих і підземних вод Південної ділянки Балахівського родовища графіту. Натурні вишукування передбачали відбір зразків води з колодязів і поверхневих водотоків і водойм. Актуальність проведених досліджень полягає в необхідності встановлення фонових значень основних показників хімічного складу природних вод на території потенційного впливу гірничих підприємств. З отриманих результатів проб води можна констатувати, що якість води загалом гірша в досліджених сверд-ловинах в селі Олександрівка, селі Пустельникове, селищі міського типу Балахівка та селі Новий Стародуб, ніж у річці Інгу-лець і річці Вівнянка й навіть у більшості водойм – як у кар’єрних озерах, так і у ставках-запрудах. Зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій у поверхневих і підземних водах за такими інгредієнтами: Ca, Mg, SO4, Na, K і Mn. Оцінка якості показала, що обстежені природні води за блоком загальносанітарних показників можна схарактеризувати як «добрі», чисті води прийнятної якості. Встановлена подібність досліджених вод за катіонним складом, натомість в аніонному складі є відмінності: у поверхневих водах переважає сульфат-іон, у підземних водах – гідрокарбонат. Для еколого-геохімічної оцінки якості досліджених підземних вод було застосовано критерій біологічно значущої концентрації (БЗК). Мікроелементний ана-ліз показав нестачу в підземних водах таких мікроелементів: V, Cr, Co, Ni, Cu, Zn, Cd та Pb. Проведені гідрохімічні дослідження дали змогу встановити фонові показники базового стану якості довкілля обстеженої території. Надалі необхідно проводити моніторингові спостереження за змінами хімічного складу поверхневих і підземних вод Південної ділянки Балахівського родо-вища графіту під час роботи гірничо-видобувного підприємства.Документ Аналіз різних методів виробництва водню в аспекті надійності й ефективності зменшення викидів(Гельветика, 2024) Васильєва Ірина Вікторівна; Vasylieva Iryna ViktorivnaІнтерес до забезпечення виробництва енергії з відновлюваних джерел вищий, ніж будь-коли, через щоденне спостереження за наслідками зміни клімату. Використання енергії відновлюваних джерел (ВДЕ) натепер є одним із пріоритетних напрямів розвитку світової енергетики. Проблема водневої енергетики в даному аспекті останнім часом привертає все більше уваги. Водень (H2) як носій енергії може відігравати важливу роль у різних секторах промисловості, які важко скоротити, але для мінімізації їхнього негативного впливу на довкілля водень, що постачається, має бути надійним, його виробництво повинно мати низький рівень викидів і бути недорогим.Щоб зменшити глобальні викиди парникових газів і зупинити зростання глобальної температури, технологію без викидів необхідно швидко масштабувати. Тоді як електрифікація в поєднанні зі збільшенням використання відновлюваних джерел енергії може допомогти в усуненні викидів у будівлях, пасажирських транспортних засобах і системах низькотемпературного опалення, інші види палива з нульовим рівнем викидів можуть знадобитися для таких галузей, як цементна та сталеливарна промисловість, які важко зменшити, разом із морським судноплавством і наземним транспортом на великі відстані. Водень (H2) є одним із таких видів палива з нульовими викидами, яке можна використовувати для мінімізації викидів у цих секторах, а також в інших.За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), глобальний попит на водень може зрости з 94 мільйонів метричних тон (MMT) у 2021 році до 660 мільйонів метричних тон у 2050 році та може привести до скорочення сукупних викидів на 80 мільярдів метричних тон вуглекислого газу (CO2).Документ Чисельність зайця сірого в мисливських угіддях користувачів різних форм господарювання в умовах Житомирщини(Гельветика, 2024) Власюк Володимир Павлович; Vlasiuk Volodymyr Pavlovych; Кратюк Олександр Леонідович; Kratiuk Oleksandr Leonidovych; Климчук Олександра Олександрівна; Klymchuk Oleksandra OleksandrivnaЧисельність зайця сірого в мисливських угіддях залежить передусім від ефективності управління господарством користу-вачами мисливських угідь. Від користувача угідь залежить низка обставин, які визначають раціональні шляхи й ефективність ведення мисливського господарства загалом. Зокрема, до визначальних чинників чисельності тварин насамперед варто відне-сти обґрунтоване з господарського погляду планування обсягів проведення експлуатаційних, біотехнічних і охоронних заходів в угіддях.Мета досліджень полягає в установленні закономірностей чисельності зайця сірого в мисливських господарствах Жито-мирщини залежно від форм господарювання користувачів мисливських угідь.Для встановлення особливостей чисельності зайця сірого в мисливських господарствах області всіх користувачів поділили на 3 групи. До I групи віднесли господарства лісогосподарських підприємств Житомирщини, що перебувають у підпорядку-ванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; до II – Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок; до III – господарства приватних підприємств, товариств з обмеженою відпо-відальністю, громадських та інших організацій. Для проведення досліджень було обрано 12-річний період – 2011–2022 роки.Установлено, що загалом у мисливських угіддях Житомирщини щільність зайця сірого впродовж аналізованого періоду коли-валася в межах 20,02–23,1 особин (1 000 га)-1. Середня щільність виду за розглядуваний період становила 21,14 особин (1 000 га)-1.У мисливських угіддях господарств I групи щільність зайця сірого була в межах 8,8–11,49 особин (1 000 га)-1. Середня щіль-ність в умовах цих господарств становить 9,94 особини (1 000 га)-1, що є вдвічі меншою за середню по області.У господарствах II групи щільність виду коливається в межах від 23,24 до 29,9 особин (1 000 га)-1. Середня щільність тварин становить 24,78 особин (1 000 га)-1. Такий показник є загалом вищим в 1,2 раза за середній по Житомирській області.В угіддях господарств III групи щільність зайця сірого перебувала в межах 20,66–23,06 особин (1 000 га)-1. Середня щіль-ність зайця сірого в господарствах даної групи становить 21,83 особин (1 000 га)-1. Такі показники є майже аналогічними із середніми показниками по Житомирській області.Загалом по всіх трьох групах господарств Житомирщини чисельність зайця сірого є найбільш стабільною в угіддях корис-тувачів третьої групи.Документ Поширення рідкісних видів судинних рослин у басейні річки Сироватка (Сумська область)(Гельветика, 2024) Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia IvanivnaСтаття присвячена проблемі вивчення стану популяцій рідкісних видів судинних рослин, які трапляються на терито-рії басейну річки Сироватка (Сумська область). Актуальність досліджень зумовлена необхідністю інвентаризації видового складу рідкісних видів рослин, визначення їхнього природоохоронного статусу, що є передумовою охорони та збереження видів. У процесі обстежень території, які проводилися протягом 2001–2021 років, було встановлено, що природні угруповання рос-линності на значних площах території були цілком знищені, а на тих, що залишилися, спостерігається збіднення видового та популяційного розмаїття рослин. Необхідно зазначити, що в наш час значна частина території досліджень перебуває в зоні бойових дій, спричинених військовою агресією Росії, що також негативно впливає на екосистеми даного регіону. У про-цесі проведених досліджень у межах території басейну річки Сироватка виявлено популяції 17 видів рідкісних рослин. Серед них 16 видів занесені до Червоної книги України – Adonis vernalis L., Allium ursinum L., Astragalus dasyanthus Pall., Dactylorhiza incarnata (L.) Soó s.l., Epipactis helleborine (L.) Crantz., Iris pineticola Klokov, Fritillaria ruthenica Wikstr., Lilium martagon L., Listera ovata (L.) R. Вг., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich., Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb., Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l., Salix myrtilloides L., Stipa capillata L., Stipa pennata L. Два види занесені до Резолюції No 6 Бернської конвенції і два – до Європейського червоного списку тварин і рослин, що опинилися під загрозою зникнення у світовому масштабі. Ці рослини можна віднести до категорії особливо цінних для збереження, що потребують захисту та збалансованого викори-стання як самих видів, так і біоценозів, в умовах яких вони поширені. Проведений аналіз показав, що 12 видів рослин ростуть за межами території об’єктів природно-заповідного фонду. З метою більш гарантованого збереження виявлених у районі дослідження рідкісних видів рослин і вжиття практичних заходів із відтворення їх ресурсів уважаємо доцільним розширити території заповідних лісових урочищ і перевести їх до категорії ботанічних пам’яток природи місцевого значення.Документ Сільські території Сумської області: підходи до ідентифікації, особливості розвитку, типізація(Гельветика, 2024) Барановський Микола Олександрович; Baranovskyi Mykola Oleksandrovych; Барановська Ольга Віталіївна; Baranovska Olha VitaliivnaІдентифікація сільських територій у межах України досі є предметом складних дискусій. Неоднозначність результатів зумовлена відсутністю унормованих критеріїв виокремлення сільських територій і різними підходами до трактування їхньої сутності. За таких умов найбільш ефективним інструментом ідентифікації сільських територій є використання кращих світових практик. У статті вперше на основі європейських підходів і нових критеріїв визначення типів населених пунктів іден-тифіковано сільські території Сумської області на рівні громад і здійснено їх картографування. Встановлено, що переважно сільськими за функціональним типом є 37 територіальних громад (72,5%), у яких мешкає майже 75% сільського населення регіону. Показано, що до цього типу територій доцільно також віднести сільські поселення міських і перехідних громад. На основі кластерного аналізу визначено п’ять типів сільських територій із відмінними демографічними, розселенськими й еко-номічними параметрами. Ядро класичних сільських територій Сумської області формують 24 громади, які мають низьку заселеність, потерпають від знелюднення поселенської мережі та міграційного відтоку населення. Повномасштабна агресія Росії стала тригером змін у розвитку не лише прикордонних, а й «тилових» сільських громад регіону. Область потребує роз-роблення сучасної моделі її просторового розвитку, яка має враховувати ймовірні зміни в системах розселення, поселенській мережі та логістиці. Описані у статті відмінності у профілях сільських територій можуть стати ключем до розроблення й реалізації завдань такої моделі. Визначені в дослідженні типи сільських територій дозволять диференційовано підійти до формування системи заходів регіональної політики, до визначення дієвих інструментів відновлення й розвитку громад Сум-ської області в повоєнний період.Документ Аналіз стану атмосферного повітря міста Житомира(Гельветика, 2024) Пацева Ірина Григорівна; Patseva Iryna Hryhorivna; Кагукіна Анастасія Максимівна; Kahukina Anastasiia MaksymivnaОднією з найбільших проблем сучасності є забруднення атмосферного повітря. Бурхливий ріст промисловості, виробни-цтво нафтохімічних продуктів, побутових хімічних засобів, обробка сільськогосподарських угідь з літаків, збільшення кілько-сті сміттєзвалищ і автомобільного транспорту призвели до забруднення атмосферного повітря. Метою статті є висвітлення й оцінювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря міста Житомира за 2018–2022 роки. У статті представлено інформацію про систему моніторингу стану атмосферного повітря, що діє в Житомирі, та резуль-тати моніторингу стану атмосферного повітря в місті за 2018–2022 роки, а саме вміст завислих речовин, діоксиду вуглецю, оксиду азоту та діоксиду сірки в атмосферному повітрі. Оцінено динаміку викидів забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел за 2017–2021 роки.У Житомирській області поширеними забруднювачами є оксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту та пил (аерозолі). До початку повномасштабного вторгнення основним джерелом забруднення повітря був автомобільний транспорт.Усі забруднювальні речовини, що потрапили в атмосферне повітря, незалежно від джерела отримання, впливають на стан здоров’я людини. Забруднення повітря для всіх живих організмів є однією з основних небезпек, оскільки може супроводжуватися утворен-нями стійких аномалій забруднювачів у воді, ґрунтах, отже, і в рослинах.Забруднювачі, що є аерозолями та газами, мають властивість швидко поширюватися, створюючи небезпеку. Це поясню-ється утворенням небезпечних осередків забруднення, де можуть перебувати живі організмі. Небезпечні та шкідливі речовини мають здатність легко поширюватися та проникати в організм. У таких умовах безпечне повітря є одним з найважливіших аспектів гарантування безпечних умов для проживання всіх організмів. За добу людина в об’ємному відношенні споживає атмосферне повітря більше, ніж їжі та води. З фізіологічного погляду шлунково-кишковий тракт має більше захисних бар’є-рів, ніж легені. Отже, безпечне повітряне середовище для людини є життєво необхідним.Документ Порівняльна оцінка вмісту вітамінів Р і С у екстрактах чаю різних торговельних марок(2023) Харченко Юлія Володимирівна; Kharchenko Yuliia VolodymyrivnaУ статті представлено результати порівняльного аналізу вмісту таких біологічно активних речовин, що містяться у чаю, як біофлавоноїди, що володіють Р-вітамінною активністю, та вітаміну С (аскорбінової кислоти), які проявляють потужні антиоксидантні, протипухлинні властивості тощо. Визначення вмісту цих біологічно активних речовин у чайних екстрактах дозволяє робити висновки про якість чайної сировини. У роботі представлено та проаналізовано вміст цих речовин у екстрактах різних видів чаю: зеленого та чорного різних торговельних марок, а також наведено результати кореляційного аналізу співвідношення цінової категорії вибраних торговельних марок чаю та вмісту у них вітамінів Р у перерахунку на рутин та С. Для дослідження було вибрано десять зразків зеленого та десять зразків чорного чаю різних торговельних марок, які були придбані у торговельних закладах міста Суми. Одержані в ході дослідження дані показують, що у середньому вміст таких біологічно активних речовин, як вітаміни Р і С, приблизно у два рази вищий у зеленому чаю порівняно із чорним. Цей факт може бути пояснений тим, що чорний чай піддається процесу ферментації, який суттєво впливає не тільки на органолептичні характеристики чаю, але й на біохімічні показники, у тому числі і на вміст вітамінів Р і С. Аналіз співвідношення ціни досліджуваних зразків чаю та вмісту у них цих біологічно активних сполук показав, що найдорожчі досліджувані зразки зеленого та чорного чаю, ціна яких перевищувала сто гривень, мали нижчі показники вмісту в них вітамінів Р та С порівняно з іншими, дешевшими зразками. Низькі значення вмісту досліджуваних біологічно активних речовин у чаю можуть бути результатом неналежної якості самої чайної сировини або ж недотриманням технології її переробки чи зберігання готової продукції.Документ Поширеність захворювань системи кровообігу серед підлітків Сумської області(2023) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Попова Альона Сергіївна; Popova Alona SerhiivnaУ статті актуалізовано питання стану здоров’я населення Сумської області на фоні зростання в Україні випадків захворювання на тяжкі хвороби органів системи кровообігу (ішемічна хвороба серця, інфаркти, інсульти тощо). Визначено предметом дослідження поширеність захворювань системи кровообігу серед населення Сумської області. Дано визначення поняттю «поширеність захворювань» як загальної кількості захворювань, віднесених до 100 тис. населення певного віку або території, виявлених за певний період часу. Метою роботи стало встановлення закономірностей ипоширеності захворювань системи кровообігу серед підлітків віком 15–17 років у Сумській області у 2010–2018 роках. За методи дослідження вибрано: епідеміологічний, статистичний, графічний. У статті зазначено, що проаналізувати дані щодо всіх хвороб системи кровообігу у Сумській області практично неможливо, тому було вибрано для дослідження поширені захворювання або захворювання з важкими наслідками. Останній рік дослідження був вибраний не випадково, адже цей рік був передостаннім, коли статистична звітність закладів охорони здоров’я здійснювалась у межах старого поділу на райони. Визначено, що після проведення територіально-адміністративної реформи у 2020 році відбулося зменшення кількості районів одночасно з їх укрупненням. Відповідно до цих змін було здійснено зміни форм статистичної звітності. Після цього порівняння даних із поширеності або захворюваності населення до 2020 року з наступними роками є некоректними і не можуть бути використані в подібних дослідженнях. Проаналізовано поширеність захворювань системи кровообігу серед підлітків 15–17 років у Сумській області. Охарактеризовано поширення цих захворювань (випадків на 10 тис. населення) в різних районах області. Встановлено ріст показника за вісім років на дев’ять відсотків. Динаміка була забезпечена відповідним підвищенням такого показника у підлітків нашого обласного центру та мешканців районів області.