Сумські наукові географічні читання

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 142
  • Документ
    Формування та розвиток туристично-рекреаційного простору на основі історико-культурної спадщини (досвід регіону Стірлінг-Клакманнаншир, Шотландія, та його імплементація в Україні)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Пугач Анна Сергіївна; Puhach Anna Serhiivna
    Успіх Шотландії – це результат зрілої, інтегрованої екосистеми. Для України шлях уперед лежить через впровадження аналогічного стратегічного, професійного та колаборативного підходу. Це дозволить перетворити спадщину з тягаря збереження на двигун відновлення, національної ідентичності та економічного зростання. Рекомендовано розробити Національну стратегію розвитку туризму на основі спадщини, ініціювати створення агентства «Спадщина України» та впровадити фінансові стимули для приватних інвесторів.
  • Документ
    Формування предметних компетентностей за допомогою розвязання географічних задач
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Панасюра Ганна Сергіївна; Panasiura Hanna Serhiivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna
    Багаторазово повторивши роботу із задачами, учні набувають уміння нелише самостійного виконання типових задач, а й їх складання, що вже єтворчою роботою, а залучивши додатковий інформативний матеріал здобувачіосвіти можуть складати дуже цікаві, різноманітні задачі, які мають бутирозв’язані іншими учасниками освітнього процесу, включно з змаганнями нашвидкість розв’язання, конкурсами на найцікавішу задачу.
  • Документ
    Созологічна цінність річкової заплави Хоролу в умовах агроосвоєних ландшафтів (на прикладі села Ручки)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Мовчан Володимир Васильович;; Movchan Volodymyr Vasylovych; Олійник Олександра; Oliynyk Oleksandra
    Всі три ділянки заслуговують на увагу екологів, природоохоронних організацій та місцевої влади. То ж потрібно спільно розробити план заходів щодо збереження рідкісних видів рослин вмежах села Ручки. Найоптимальнішим варіантом для цього стало б створення в долині річки Хорол філії регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». Такоїж думки дотримуються як місцеві краєзнавці, так і полтавські науковці.
  • Документ
    Частота та повторюваність туманів на метеостанції Суми
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Пономарьов Олександр Миколайович; Ponomariov Oleksandr Mykolaiyovych; Корнєв Ярослав Ігорович; Kornev Yaroslav Ihorovych
    Середнє багаторічне значення становить 26,5 дня з туманом на рік, тоді як медіана дорівнює 27 дням. Мінімальна кількість днів з туманами зафіксована у 2024 р. (6 днів), а максимальні значення спостерігалися у 2006 та 2019 рр. (по 41 дню). Дисперсія ряду є досить високою (σ ≈ 9,7 дня), що відображає суттєву міжрічну мінливість.
  • Документ
    Деcяті Сумські наукові географічні читання
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025)
    До збірника увійшли матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Десяті Сумські наукові географічні читання», яка відбулася 17-18 жовтня 2025 року на природничо-географічному факультеті СумДПУ імені А.С. Макаренка.
  • Документ
    Просторові особливості формування мережі первинної медико-санітарної допомоги в територіальних громадах Сумської області
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych
    Просторовий аналіз підтвердив сформованість первинної ланки системи охорони здоров’я, проте виявив потребу у збалансуванні доступності медичних послуг у сільських та міських територіях. Оптимізація мережі має ґрунтуватися на поєднанні збереження базової доступності у малих громадах із підвищенням ефективності функціонування медичних закладів у міських центрах.
  • Документ
    Природокористування та кліматичні зміни як чинники трансформації ландшафтів Сумської області
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Кіріндась Олександр Іванович; Kirindas Oleksandr Ivanovych; Пономарьов Ігор Олександрович; Ponomariov Ihor Oleksandrovych
    Природні зміни в Сумській області являють собою багатофакторний процес, де кліматичні, біотичні, гідрологічні та антропогенні чинники взаємопов’язані між собою. Посухи та ерозія знижують продуктивність агроландшафтів, сукцесійні процеси змінюють видовий склад екосистем, біорізноманіття невпинно скорочується, а природні катастрофи та воєнні дії прискорюють деградаційні тенденції. Наслідки цих змін охоплюють як природні, так і соціально-економічні аспекти, що зумовлює необхідність розробки комплексних стратегій управління земельними та природними ресурсами з урахуванням сучасних викликів і прогнозів.
  • Документ
    Оцінка смертності населення України від злоякісних новоутворень
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024) Шапошник Вадим Васильович; Shaposhnyk Vadym Vasyliovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Смерті від раку легень, шлунку, головного мозку, глотки та підшлункової залози становили 43,1% смертей від онкопатологій чоловіків у віці до 45 років, а в структурі онкологічної смертності жінок лідирували рак грудної залози та шийки матки (45,9%). Серед причин смерті хворих на рак чоловіків у віці 45+ років найбільш частими були рак легень та шлунка, колоректальний рак і рак підшлункової залози. У жінок старше 45 років переважали злоякісні новоутворення грудної залози, тіла матки та колоректальний рак – від 36,0% до 48,9%.Злоякісні новоутворення грудної залози і шлунку, колоректальний рак, а також злоякісні новоутворення яєчника і підшлункової залози є основними причинами онкологічної смертності жінок.
  • Документ
    Короткий аналіз поширення байрачних лісів на території Петрівсько-роменської сільської ради (Миргородський район, Полтавська область)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024) Гнатенко А. В.; Hnatenko A. V.; Мовчан Володимир Васильович; Movchan Volodymyr Vasylovych
    Байрачні ліси прохідної долини знаходяться на захід від сіл Березова Лука та Ручки. На відміну від природних комплексів попередньої групи, дані об’єкти мають меншу площу. Найбільшим ПК є «Свистунка» (близько 18 га), що стало можливим завдяки протяжності понад 2,5 км, хоча ширина складає в середньому всього 70 м. Байрачний ліс «Кринка» має площу 7,5 га. Саме на його узліссі знаходиться географічний центр Петрівсько-Роменської громади, визначений за перетином серединних паралелі та меридіана. Інші два об’єкта – «Шиянове» та «Федіркове» займають площу не більше 3 га кожне. Проте, навіть незначні за площею байрачні ліси можуть мати геоекологічну цінність то ж в подальшому потрібно провести тут детальні обстеження.
  • Документ
    Основні характеристики вегетаційного періоду у Сумській області в контексті вирощування ярових культур
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Головань Анна Олександрівна; Holovan Anna Oleksandrivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Вегетаційний період – коли середні добовими температурами повітря перевищують 5 °С на території Сумської області триває від 197 до 204 днів. Перехід середньодобової температури через 5 °С у бік вищих значень відбувається 4-7 квітня, а у бік нижчих значень 21-25 жовтня. Сума активних температур повітря вище 5 °С змінюється від 2775 °С на півночі регіону до 3065 °С на півдні. Період із середніми добовими температурами повітря, що перевищують 10 °С, отримав назву «періоду активної вегетації сільськогосподарських культур». Його середня тривалість становить 157-166 днів, хоча в окремі роки він може тривати від 140 до 186 днів. Перехід середньодобової температури через 10 °С у бік вищих значень відбувається 20-23 квітня, а у бік нижчих значень 27 вересня – 4 жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10 °С за цей період змінюється від 2455 °С на півночі області до 2770 °С на півдні.
  • Документ
    Аналіз частоти і динаміки тропічних ночей у північній частині Сумської області (2005-2024)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Красовська Ганна Олександрівна; Krasovska Hanna Oleksandrivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    На метеостанціях Трубчевськ і Конотоп упродовж 2005-2024 рр. зафіксовано 49 і 140 тропічних ночей відповідно (в середньому 2,45 і 7,0 на рік). Місяцем, коли зареєстровано найбільшу кількість тропічних ночей, на обох метеостанціях є липень. 2010 рік був рекордним в плані кількості тропічних ночей – 29 випадків для Конотопа, у той же час, для Трубчевська таким роком був 2021 р. – 9 випадків (у 2010 р. було 8).
  • Документ
    До питання оцінки багаторічної динаміки градової активності у Сумській області
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024) Приходько Михайло Віталійович; Prykhodko Mykhailo Vitaliovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Пономарьов Олександр Миколайович; Ponomariov Oleksandr Mykolaiyovych
    Град є локальним метеорологічним явищем і його повторюваність, приурочена до певного пункту, незначна, оскільки просторовий масштаб градових процесів значно менше щільності мережі метеостанцій, відтак існуюча мережа спостережень не може зафіксувати всі випадки цього явища й абсолютно правдиво відобразити частоту випадіння граду в певному регіоні. Тому для визначення градонебезпечності території беруть кількість випадків з градом за даними метеостанцій та шторм-донесень з прогностичних підрозділів і приводять їх до площі 100 км2. При такому підході, при проведенні порівняльного аналізу для території Сумської області за періоди спостережень 1971-1990 і 1991-2010 рр. встановлено незначне збільшення, як кількості днів зі звичайним та стихійним градом, так і середнього та максимального діаметру градин.
  • Документ
    Суспільно-географічний аналіз сучасного адміністративно-територіального устрою Сумської області
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024) Лук'яненко Віталій Володимирович; Lukyanenko Vitaliy Volodymyrovych; Горшеніна Світлана Павлівна; Horshenina Svitlana Pavlivna
    Адміністративна реформа місцевого самоврядування надала можливість удосконалити організацію його діяльності шляхом децентралізації державної влади і деконцентрації її владних повноважень. Опрацювавши наукову літературу, статті та інші джерела було визначено переваги і недоліки адміністративної реформи.
  • Документ
    Баницьке родовище кварцових пісковиків
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024) Панасенко Іван Сергійович; Panasenko Ivan Serhiyovych; Горшеніна Світлана Павлівна; Horshenina Svitlana Pavlivna
    Пісковик родовища є високоякісною сировиною для виробництва кристалічного кремнію. Пісковики за результатами механічного аналізу відносяться до тонкозернистих з великим вмістом глин. Вміст пилу, мулу і інших дрібних фракцій у піску складає від 4,0 до 20,2 %. У межах кар’єру видобуток пісковиків відбувається відкритим способом за допомогою розмиву гідромонітором.
  • Документ
    Дев'яті Сумські наукові географічні читання
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2024)
    До збірника увійшли матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Дев'яті Сумські наукові географічні читання», яка відбулася 4-5 жовтня 2024 року на природничо-географічному факультеті СумДПУ імені А. С. Макаренка.
  • Документ
    Великі штучні водойми України, їх сучасний стан та перспективи подальшого використання
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Стригунов Ілля Андрійович; Stryhunov Illia Andriiovych
    Штучні водойми України відіграють важливу роль в економіці та екосистемі України. Вони забезпечують водопостачання, гідроенергетику, рибне господарство та рекреацію. Однак, їх використання має і негативні наслідки: замулення, забруднення, втрата біорізноманіття та зміна екосистем. Для України важливо модернізувати існуючі водойми, таким чином, щоб зберегти їхню функціональність і водночас мінімізувати шкоду для довкілля.
  • Документ
    Альтернативні джерела енергії – європейський досвід і перспективи їх використання в Україні
    (2024) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Ковальов Андрій Петрович; Kovalov Andrii Petrovych
    Використання «зеленої» енергетики розповсюдилося по всьому світу і вийшла на пік своєї популярності. В першу чергу така популярність пояснюється тим, що у світі екологічний стан стає все більш вираженою проблемою, а «зелена» енергія це один з тих інструментів, який може покращити екологічні умови. В першу чергу це стосується забрудненості повітря і виникненню парникових газів.
  • Документ
    Використання ГІС-технологій для визначення придатності території освітньої інфраструктури
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2023) Чжао Чаоян; Король Олена Миколаївна; Chzhao Chaoian; Korol Olena Mykolaivna
    У зав’язку із продовженням процесу урбанізації в Україні, існує певна потреба у залучення ГІС-технологій до здійснення геопросторового аналізу щодо об’єктів соціальної інфраструктури. Як результат довоєнного економічного зростання і підвищення рівня народжуваності призвело до збільшення чисельності населення мегаполісів, що відбилося на зростанні житлового сектора великих міст. Але питання недорозвиненості освітньої інфраструктури та не відповідність її сучасним вимогам містян залишається невирішеним завданням як сьогодення так і майбутнього повоєнного часу. Невідповідність освітньої інфраструктури потребам жителів нових мікрорайонів та зміни демографічної ситуації мегаполісів призвело до дефіциту і перевантаження існуючих закладів освіти та визначило тему нашого дослідження.
  • Документ
    Ефективність застосування мобільних додатків в навчальному середовищі НУШ на уроках географії
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2023) Шкурат Альона Сергіївна; Король Олена Миколаївна; Shkurat Alona Serhiivna; Korol Olena Mikolaivna
    Сучасне покоління дітей живе в надмірно насиченому інформаційному просторі, це навіює думки, що немає можливості навчити дитину всьому, але потрібно пам’ятати, що є значно важливішим формувати в дітей потребу в зацікавленості до навчання. Саме тому зміст навчального матеріалу з географії має бути цікавим, новітнім, та доступним для дітей.
  • Документ
    До питань набуття досвіду роботи в середовищі Arcgis Online
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Волинська Анастасія Олександрівна; Volinska Anastasiy Oleksandrivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mikolaivna
    На сьогоднішній день багато закладів освіти як середньої так і вищої ланки освіти використовують в своїй практиці програмне забезпечення ArcGIS від компанії ESRI, в тому числі і платформу ArcGIS Online. За допомогою інтерактивних карт і додатків здобувачі освіти та викладачі активно вивчають світ, екологічні проблеми, аналізують різні природні явища та демографічні дані.