Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія за Ключові слова "adjective"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мовні засоби позначення простору в поетичній мові В. Голобородька(2023) Зленко Аліна Олександрівна; Zlenko Alina OleksandrivnaУ статті проаналізовано мовні засоби позначення простору в поетичній мові В. Голобородька. Досліджено, що художній простір як складник поетикальної системи митця дає уявлення про визначальні константи його світосприйняття, які знаходять мовне вираження на образному рівні його поезії. З’ясувано ключові ознаки лінгвостилю поета, охарактеризувано мовні засоби репрезентації художнього простору у поетичному континуумі В. Голобородька, описано засоби мовно-образної поетизації сільського та міського простору в творчості поета. Доведено, що індивідуально-авторська манера письменникає автентичним, непідробним, оригінальним явищем в історії української мовно-поетичної думки, тому потребує докладних різновекторних студій. У мовотворенні художника засвідчені нові грані словесно-образного кодування ідеї, нові образи і новізнаки-символи, засновані на канонах традиційної культури.Документ Прикметникова напівпредикативна конструкція у фокусі лексичної та синтаксичної семантики(2023) Кульбабська Олена Валентинівна; Kulbabska Olena ValentynivnaУ статті з’ясовано термінологічний обшир понять «предикативність», «напівпредикативність», «напівпредикативнаконструкція», «напівпредикативний синтаксичний зв’язок», «напівпредикативні семантико-синтаксичні відношення», «вторинна предикація», дефініції яких дотепер залишаються актуальною проблемою теоретичної граматики. Констатовано, щовсі зазначені вище категорії оприявнені в асиметричній синтаксичній одиниці – у простому ускладненому реченні, що у формально-синтаксичному плані належить до класу монопредикативних одиниць, а у семантико-синтаксичному – до неелементарних (поліпропозитивних). Установлено, що просте неелементарне речення охоплює різні типи ускладнювачів, центральнемісце серед яких посідають відокремлені другорядні члени речення (за традиційною класифікацією), або напівпредикативніконструкції зі стрижневим компонентом прикметником, дієприкметником, дієприслівником та іменником (у новітньомувитлумаченні). Досліджено, що поняття «напівпредикативність» і «напівпредикативна конструкція» тісно пов’язані з морфологічною природою та ономасіологічними параметрами окремих слів, з їхньою семантикою та можливостями встановлення синтаксичних зв’язків у реченні. Зокрема, сигніфікативну сутність прикметника виформують не поняття про предметидійсності, а поняття про якості, відношення, належності. До того ж прикметник найчастіше входить до синтаксичноїструктури речення не безпосередньо, а у складі іменної (субстантивної) групи, установлюючи зв’язки з іншими елементамивисловлювання через означуване – іменники різної семантики. У лексико-граматичній єдності прикметник не лише уточнюєсемантику означуваного іменника, але й конкретизує своє значення в атрибутивній і в предикативній позиціях. Доведено, щоабстрактні іменники в основному складі речення, хоча й позбавлені денотації, паралельно можуть формувати денотативнусемантику висловлення, якщо стають означуваним для прикметникової напівпредикативної конструкції.