Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації за Ключові слова "art pedagogy"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Лян Цзи; Lian TszyУ дисертаційному дослідженні цілісно висвітлено проблему формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору, розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено відповідну методику. Схарактеризовано стан розробленості проблеми формування естетичної культури учнів основної школи в науково-педагогічній літературі, розкрито її сутність та структуру. Простежено еволюційний шлях поняття «культура», що ознаменувався урізноманітненням та уточненням його визначень. Виявлено, що естетична культура особистості являє собою цілісну систему, що охоплює низку складових, до яких належать: естетичні цінності, що формуються під час навчання, виховання й розвитку особистості; естетичні потреби і установки, що виступають підґрунтям для формування цінностей; цілеспрямована діяльність та творчість (засвоєння наявних і продукування нових естетичних цінностей у різноманітних видах людської діяльності, зокрема й мистецькій); сприятливе освітнє середовище для імерсії здобувача освіти у «світ естетики». Сутність загальної естетичної культури особистості вчені вбачають у сукупності елементів усіх сфер розвитку особистості: розумовій (інтелектуальній), фізичній, моральній, трудовій, виступаючи водночас засобом, який їх об’єднує та гармонізує. У феномені естетичної культури розрізняють естетичну культуру суспільства й естетичну культуру особистості, що характеризуються мірою засвоєння естетичних цінностей. У межах характеристики структури естетичної культури учнів основної школи висвітлено сутнісні особливості її складових: естетичного сприйняття, естетичного почуття, естетичної потреби, естетичної свідомості, естетичного судження, естетичної оцінки, естетичного смаку, естетичної поведінки, естетичного досвіду тощо. Визначено потенціал засобів музичного фольклору для формування естетичної культури учнів основної школи. Констатовано, що вивчення історичних відомостей та ознайомлення з кращими зразками музичного фольклору народів світу сприяє вдосконаленню всіх складових естетичної культури: естетичної свідомості, естетичного сприйняття, естетичного почуття, естетичного смаку, здатності до естетичної оцінки тощо. Обґрунтовано наукові підходи та принципи формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору. У дослідженні проблема формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору розглядається на основі особистісно орієнтованого, аксіологічного, герменевтичного, діяльнісного та мультикультурного підходів, оскільки саме вони, з огляду на специфіку означеного феномену, впливають на динаміку його розвитку в процесі фахового навчання. Схарактеризовано загальнодидактичні та спеціифічні принципи формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору. Серед специфічних принципів, реалізація яких забезпечує формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору, виокремлено принципи: культурологічної та музикознавчої спрямованості освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти на уроках мистецтва та в позаурочній діяльності; наступності у формуванні естетичної культури учнів основної школи впродовж навчання в закладі загальної середньої освіти; стимулювання власної естетичної активності й самостійності в естетичному розвиткові; значущості естетичного переживання особистості учня основної школи; єдність потенційного й актуального в розвитку естетичної культури учнів основної школи. Обгрунтовано педагогічні умови формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору: 1) стимулювання пізнавального інтересу до музичного фольклору представників різних народів як засобу формування естетичної культури; 2) створення в закладі освіти середовища, сприятливого для розвитку естетичної культури здобувачів загальної середньої освіти; 3) розробка й застосування на уроках мистецтва та в позаурочній діяльності креативних технологій формування естетичної культури учнів основної школи; 4) упровадження різноманітних форм індивідуально-творчої роботи. Окреслено методи формування естетичної культури учнів основної школи із їхнім розподілом на три групи: мотиваційні, пізнавальні й інтерактивні, використання яких було зумовлено специфікою певного етапу експериментального дослідження. На першому етапі домінували мотиваційні методи навчання, орієнтовані на розвиток інтересу й потреби у вивчення творів музичного мистецтва, зокрема музичного фольклору, формування позитивного ставлення до мистецької діяльності (визнання, заохочення, переконання, схвалення, стимулювальне оцінювання, створення ситуацій успіху тощо). На другому етапі домінували пізнавальні методи навчання, сфокусовані на розвиткові аналітичного мислення, накопиченні знань у галузі музичного фольклору, формування вмінь їх синтезувати й узагальнювати (розповідь, обговорення, бесіда, пояснення; коментування, метод аналізу творів музичного фольклору, метод вербалізації змісту творів музичного фольклору, метод логічної здогадки тощо). Інтерактивні методи, спрямовані на формування естетичної культури учнів основної школи, використовувалися протягом усіх етапів досліджуваного процесу, однак домінували на третьому етапі, оскільки саме на цьому етапі здобувачі загальної середньої освіти демонстрували кращу мотивацю та здатність до творчої діяльності. До таких методів зараховано: навчальні дискусії, «круглі столи», «світове кафе», коментування відео та аудіоматеріалу, творчі імпровізації, театралізації, міні- проєкти, кейси, квести тощо. Розроблено методику формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору. Виокремлено критерії та показники, що відповідали кожному структурному компоненту. Мотиваційно- аксіологічний компонент оцінювався за допомогою мотиваційно- особистісного критерію, що уможливив виявлення інтересу учнів до вивчення музичного фольклору різних народів та усвідомлення його значущості для формування системи цінностей та переконань. Показниками мотиваційно- особистісного критерію було обрано: міру зацікавленості у вивченні музичного фольклору різних народів; міру сформованості особистісних якостей учнів основної школи. Когнітивно-знаннєвий компонент досліджуваного феномену позначав відповідні знання й когнітивні вміння учнів основної школи, їх здатність аналізувати та інтерпретувати твори музичного фольклору. Задля здійснення оцінювання когнітивно-знаннєвого компоненту було обрано когнітивно-компетентнісний критерій із відповідними показниками, а саме: ступінь ерудованості в галузі музичного фольклору різних народів та розвиненості художньо-образного мислення; міру компетентності в галузі аналізу й інтерпретації творів музичного фольклору; міру розвиненості естетичних смаків та потреб. Емоційно-творчий компонент формування естетичної культури учнів основної школи оцінювався за емоційно-перетворювальним критерієм, показниками якого було обрано: міру творчої активності учнів основної школи на заняттях мистецтва та в позаурочній діяльності; міру здатності до емоційного занурення у світ музичного мистецтва, насамперед, музичного фольклору, естетичної емпатії, естетичного сприймання; міру розвитку творчих здібностей школярів. Задля здійснення оцінки окреслених вище показників було використано такі діагностичні інструменти, як педагогічне спостереження, експертна оцінка, анкетування, тестування, діагностичні карти, творчо-діагностичні завдання, опитування тощо, а також методи математичної статистики для обробки отриманих у ході експериментальної роботи результатів. Аналіз та узагальнення отриманих результатів дозволили виявити чотири рівні сформованості естетичної культури учнів основної школи: низької, середньої, достатньої та високої сформованості. Результати першого діагностичного зрізу в межах констатувального експерименту засвідчили, що переважна кількість учнів основної школи до початку впровадження розробленої авторської методики знаходилася на рівнях низької та початкової сформованості естетичної культури. Результати другого, прикінцевого діагностичного зрізу, продемонстрували значну динаміку змін у рівнях сформованості естетичної культури учнів основної школи, досягнуті завдяки впровадженню авторської методики. Зокрема, в ЕГ кількість школярів, які досягли високого рівня сформованості естетичної культури збільшилася на 19,25 % (у КГ - на 1,76 %), на рівні достатньої сформованості спостерігалося збільшення кількості здобувачів освіти в ЕГ на 21,78 % (у КГ - на 3,69 %); на рівні низької сформованості кількість учнів у ЕГ стала меншою на 24,97 % (у КГ - на 3,37 %); на рівні початкової сформованості в ЕГ було виявлено зменшення на 16,05 % (у КГ - на 1,66 %). Статистичну розбіжність між показниками в ЕГ та КГ було доведено за допомогою критерію ф* Фішера, що підтвердило ефективність запропонованої експериментальної методики. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній педагогічній науці естетичну культуру учнів основної школи досліджено як цілісний освітній і культурний феномен, у структурі якого виокремлено три компоненти (мотиваційно-аксіологічний, когнітивно- знаннєвий, емоційно-творчий); обґрунтовано методику формування естетичної культури учнів основної школи засобами музичного фольклору, в основу якої покладено: особистісно орієнтований, аксіологічний, герменевтичний, діяльнісний і мультикультурний наукові підходи, загальнодидактичні та специфічні принципи (культурологічна та музикознавча спрямованість освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти на уроках мистецтва та в позаурочній діяльності; наступність у формуванні естетичної культури учнів основної школи впродовж навчання в закладі загальної середньої освіти; стимулювання власної естетичної активності й самостійності в естетичному розвиткові; значущість естетичного переживання особистості учня основної школи; єдність потенційного й актуального в розвитку естетичної культури учнів основної школи) та педагогічні умови (стимулювання пізнавального інтересу до музичного фольклору представників різних народів як засобу формування естетичної культури; створення в закладі освіти середовища, сприятливого для розвитку естетичної культури здобувачів загальної середньої освіти; розробка й застосування на уроках мистецтва та в позаурочній діяльності креативних технологій формування естетичної культури учнів основної школи; упровадження різноманітних форм індивідуально-творчої роботи). Уточнено сутність поняття «естетична культура» та характеристики її структурних компонентів; удосконалено методику навчання мистецтва на уроках та в позаурочній діяльності закладу загальної середньої освіти. Подальшого розвитку отримали ідеї щодо використання потенціалу засобів музичного фольклору у вихованні особистості школяра, зміст, форми та методи навчання й виховання засобами музичного фольклору в закладі загальної середньої освіти в урочній та позаурочній діяльності. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості впровадження положень та висновків дисертації у зміст курсу з методики навчання музичного мистецтва. Розроблена методика може бути застосована на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти, у позакласній та позашкільній роботі з дітьми та учнівською молоддю в закладах загальної середньої та позашкільної освіти. Результати дослідження можуть бути використані в підготовці навчальних програм і посібників для закладів вищої, загальної середньої та позашкільної освіти. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в адаптації розробленої методики формування естетичної культури для учнів інших вікових категорій та в інших галузях мистецької освіти.