Освіта. Інноватика. Практика

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12503

Переглянути

Перегляд Освіта. Інноватика. Практика за Ключові слова "academic orientation"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Теоретичні основи розроблення змісту профільної середньої освіти та формування профілів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Шелестова Людмила; Shelestova Liudmyla
    У статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування змісту профільної середньої освіти в умовах трансформації системи загальної середньої освіти України. Акцентовано увагу на важливості забезпечення безперервності освітнього процесу в старшій школі та створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Проаналізовано положення Державного стандарту профільної середньої освіти (ДСПСО) як нормативної основи змістового наповнення академічного та професійного спрямувань профільної освіти. Особливу увагу зосереджено на необхідності досягнення змістового балансу між інваріантною (обов’язковою) частиною, що забезпечує базову підготовку для всіх учнів, та варіативною, яка надає можливість поглибленого опанування змісту освіти відповідно до обраного профілю. Визначено основні педагогічні принципи, що мають бути покладені в основу проєктування інваріантного ядра: науковість, інваріантність, гнучкість, інтегративність, гуманізація, компетентнісна орієнтація та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Здійснено аналіз академічного та професійного спрямувань профільного навчання, зокрема мети, структури, предметного наповнення, акцентів на підготовку до продовження освіти або до професійної діяльності. У статті подано деталізований алгоритм формування навчальних профілів: від вивчення інтересів учнів і аналізу ринку праці до розроблення структури, визначення змісту, освітніх результатів, навчальних програм і планів, організаційних умов реалізації та оцінювання ефективності. Підкреслено, що побудова змістової моделі профілів навчання є складним багаторівневим процесом, який вимагає інтеграції зусиль державної освітньої політики, наукового супроводу, інституційної автономії та активної участі всіх суб’єктів освітнього процесу. Перспективами подальших досліджень визначено розроблення інструментів оцінювання якості профільної освіти, а також вивчення механізмів адаптації профільної освіти до потреб ринку праці та сучасних соціально-економічних викликів; з’ясування ролі освітніх технологій у забезпеченні якісного профільного навчання.