Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Освіта. Інноватика. Практика за Ключові слова "3D modeling"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Організація гурткових занять з 3D-моделювання в середовищі Cinema 4D(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Носаченко Дар’я Сергіївна; Nosachenko Daria Serhiivna; Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem OleksandrovychУ роботі висвітлено особливості організації, проведення і підготовки гурткових занять з вивчення 3Dмоделювання в середовищі Cinema 4D. На основі аналізу науково-педагогічних джерел нами було охарактеризовано гурткові заняття як одну з форм організації позакласної роботи. Уточнено методичні особливості проведення гурткових занять. А саме: визначено мету, означено функції, розглянуто принципи, визначено дидактичні засоби та приведено форми проведення гурткових занять загалом та зокрема з інформатики. Визначено місце вивчення теми «3D-моделювання» в шкільній програмі та проведено аналіз підручників на наявність даної теми. Зроблено висновок про недостатнє вивчення даної теми в школі та недооцінення перспектив вивчення даної теми учнями. Здійснено аналіз спеціального програмного забезпечення для вивчення теми «3D-моделювання» в школі. Зокрема, Cinema 4D та представлено як найбільш вдалий вибір програмного забезпечення для проведення гурткових занять з інформатики для вивчення теми «3D-моделювання». За результатами дослідження розроблено авторську програму та методичні рекомендації для проведення гурткових занять з інформатики для вивчення теми тривимірного моделювання. Де представлено теоретичний матеріал та приклади практичних завдань для учнів, що є викладено згідно тем, що підібрані відповідно до вимог міністерства освіти, методичних особливостей проведення гурткових занять з інформатики та особливостей викладання теми 3Dмоделювання.Документ Реалізація міжпредметних зв’язків технологій та природничих дисциплін із використанням 3D моделювання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Фещук Юрій; Feshchuk Yurii; Мислінчук Володимир; Myslinchuk VolodymyrНа підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено, що інтеграція навчання технологій та природничих дисциплін має ряд важливих переваг, підтримує збалансований та цілеспрямований підхід до освітнього процесу. Встановлено, що реалізація міжпредметних зв’язків з цих предметів сприяє: організації більш реалістичного та практичного навчання; розвитку критичного мислення учнів; розширенню знань у декількох областях; стимулюванню інтересу до навчання. У статті робиться акцент на 3D моделювання в процесі виготовлення фізичних (астрономічних) приладів під час проектної діяльності учнів на заняттях технологій (навчальний модуль «Комп’ютерне проектування»). Наводиться приклад виконання учнями творчого проекту «Комп’ютерне проектування сонячного годинника». Пропонується така послідовність виконання етапів проектної діяльності: визначення теми та завдань проекту; аналіз об’єкта проектування; пошук інформації; актуальної для проекту; вибір системи автоматизованого проектування; 3D моделювання; 3D друк; тестування виробу; презентація проекту; висновок. Встановлено, що крім моделювання та виготовлення фізичних (астрономічних) приладів, доцільно використовувати також інші варіанти інтеграції технологій і фізики: візуалізація та дослідження фізичних явищ (рух, сили, електромагнетизм та інші); створення 3D моделей об’єктів, які дозволяють учням вивчати та експериментувати з фізичними законами; створення та вдосконалення технічних пристроїв або механізмів, які можна було б вивчати в рамках обох дисциплін; створення та аналіз електричних схем, вивчення основних компонентів електричних схем, з’єднання та взаємодії між ними; створення симуляцій теплових процесів, таких як теплопередача чи розширення речовин: спостереження та аналіз теплових явищ у віртуальному середовищі. Перспективи подальшої роботи полягають у розробці методичних рекомендацій щодо створення 3D моделей планет сонячної системи та інших астрономічних об’єктів, для ілюстрації фізичних законів, які діють в космосі.Документ Фрактальні підходи у технологіях цифрової візуалізації часу під час 3D моделювання астрономічного обладнання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Мислінчук Володимир; Фещук Юрій; Myslinchuk Volodymyr; Feshchuk YuriiНа підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено, що у контексті часу та його візуалізації фрактали допомагають відобразити складні, багаторівневі процеси, які повторюються у різних часових масштабах. У процесі 3D моделювання є можливість симулювати циклічні й самоподібні часові зміни (схід-захід, зміни сезонів), використовувати фрактальні алгоритми для генерації складних, але передбачуваних змін тіней і світла. Під час моделювання астрономічного обладнання (сонячні годинники, телескопи, планетарії тощо) фрактальні підходи допомагають розробити структури, які максимально точно розподіляють або спрямовують світло. У статті робиться акцент на 3D моделюванні в процесі виготовлення саморобного обладнання з астрономії, а саме сонячного годинника. Встановлено, що цифровий сонячний годинник це сучасна інтерпретація традиційного сонячного годинника, який, замість простого положення тіні, показує час у вигляді справжніх цифрових цифр, як на електронному дисплеї. Пропонується така послідовність 3D моделювання: створення набору координат для розташування кожної цифри відповідно до позиції Сонця у певний час; створення базового об'єму у вигляді нахиленої 3D-платформи; формування маленьких виступів або отворів (своєрідних 3D-пікселів), які або блокують, або пропускають світло; створення 3D-цифр, кожна з яких (0-9) розбивається на фрагменти (пікселі), які відкидатимуть правильну тінь у відповідний час; накладення всіх позицій у єдину модель; усунення зайвих виступів, що можуть давати неправильні тіні в інший час; моделювання шляху Сонця і перевірка, як проектуються цифри у різні години; експорт моделі у формат .stl для 3D-друку; 3D-друк. Встановлено, що інтеграція фрактального підходу у процес розробки астрономічного обладнання не лише розширює межі традиційної технічної думки, а й формує нову методологію цифрової візуалізації на основі математичної естетики. Подальші дослідження у цьому напрямку можуть полягати у створенні функціональних, візуально привабливих і освітньо значущих приладів, що поєднують точність, красу та наукову інноваційність.