Перегляд за Автор "Kozlova Olena Hryhorivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 24
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ European Teacher Education Area: the Transformation of Teacher education Practices in Europe(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Сбруєва Аліна Анатоліївна; Sbruieva Alina Anatoliivna; Козлов Дмитро Олександрович; Kozlov Dmytro Oleksandrovych; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna AnatoliivnaУ статті досліджено особливості трансформації педагогічної освіти в контексті створення Європейського простору педагогічної освіти (ЕТЕА). У статті на основі контент-аналізу європейської педагогічної освіти визначено механізми, процеси та ключові агенти, які взаємно підсилюють один одного для формування процесу європеїзації в освіті вчителів. Для аналітичних цілей означені механізми, процеси та ключові агенти було згруповано відповідно до їх функцій у такі основні категорії: 1) координація політики; 2) міжгалузеві інструменти; 3) управління на основі фактів; 4) Болонський процес; 5) освітні програми; 6) стейкхолдери. Доведено, що з точки зору європеїзації, поява ЕТЕА є результатом «кругового підходу», який поєднує вертикальні та горизонтальні процедури трансформації політики. Визначено майбутні тенденції політики реформування освіти ЄС: 1) зростання ролі ЄС в освітній політиці, включаючи політику щодо педагогічної освіти, а також збільшення його здатності впливати на розвиток освіти держав- членів ЄС; 2) постійна можливість інших галузей впливати на розвиток освіти. Констатовано, що європеїзація галузі може або посилити існуючу напруженість, або функціонувати як засіб від історично вкорінених протиріч. Для того, щоб уможливити появу нових інноваційних рішень, процес європеїзації повинен дати можливість системам педагогічної освіти визначити власні організаційні моделі, ураховуючи, що різні країни можуть перебувати на різних стадіях формулювання та впровадження освітньої педагогічної політики.Документ Foreign Experience in Introducing Master’s Training Programs for Future Managers of General Secondary Education Institutions(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Козлов Дмитро Олександрович; Kozlov Dmytro Oleksandrovych; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Сбруєва Аліна Анатоліївна; Sbruieva Alina Anatoliivna; Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna AnatoliivnaНа основі аналізу магістерських програм закладів вищої освіти зарубіжних країн (Великої Британії, США та Китаю), відібраних авторами на підставі критерію розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти, констатовано, що окреслені програми спрямовані на формування в майбутніх освітніх лідерів різних рівнів інноваційних навичок, що дозволяють швидко реагувати на зміни, які відбуваються в суспільстві в цілому й закладі освіти зокрема, ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, задовольняти різноманітні потреби учасників освітнього процесу на засадах рівності та справедливості, що потребує високого рівня інноваційної культури. Незважаючи на різницю в обсязі навчальних годин, усі магістерські програми приділяють значну увагу виробничій практиці магістрантів та науково-дослідницькій роботі (у випадку наукової магістратури). Показано, що пропозиція програм магістерської підготовки керівників закладів загальної середньої освіти у світі є досить широкою. Висвітлено магістерські програми закладів вищої освіти зарубіжних країн (США, Великої Британії та Китаю), відібраних на підставі критерію розвитку ІК майбутнього керівника ЗЗСО. Зокрема, розвиток ІК майбутнього керівника ЗЗСО здійснюється в межах магістерських програм з освітнього лідерства (Університет Південної Флориди Сарасота-Манаті (США); Міжнародний університет Марконі (США); Нью-Йоркський університет (США); Університет Джорджа Вашингтона (США); Університетський коледж Лондона (Велика Британія)) тощо. Доведено, що магістерські програми означених закладів вищої освіти спрямовані на формування в майбутніх освітніх лідерів різних рівнів інноваційних навичок, які дозволяють швидко реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві в цілому й закладі освіти зокрема, приймати рішення в нестандартних ситуаціях, задовольняти різноманітні потреби учасників освітнього процесу на засадах рівності та справедливості, що потребує високого рівня інноваційної культури.Документ National Universities in the Contest of the Development of Informal Continuous Education(2024) Korzh-Usenko Larysa Viktorivna Сидоренко Олена Леонідівна; Корж-Усенко Лариса Вікторівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Козлова Олена Григорівна; Sydorenko Olena Leonidivna; Сидоренко Олена ЛеонідівнаDuring the period of intensive development of non‐formal continuous education at the present stage, the achievements of Ukrainian scientists and the progressive public of the 19th ‐ early 20th centuries regarding the provision of high intellectual and spiritual needs of the population of Ukraine are of significant interest.Документ Аксіологічні виміри німецької філософсько‐педагогічної думки ХІХ – ХХ ст.(2023) Геращенко Тетяна Григорівна; Herashchenko Tetiana Hryhorivna; Кондратюк Світлана Миколаївна; Kondratiuk Svitlana Mykolaivna; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena HryhorivnaУ статті розглядаються основні засади морального виховання в Німеччині (кінця ХІХ – початку ХХ століття). Метою морального виховання у попередні столітті було формування вільної особистості, всебічна реалізація потенційних можливостей, уміння керувати власними емоціями. У ХХІ столітті процес виховання та освіти має будуватись на основі традицій гуманістичної етики і найвищих людських цінностей, а виховання має готувати дитину до служіння світовим цінностям. Постійне самовдосконалення, саморозвиток, самонавчання,що сприяють самореалізації людини, є певною мірою проявами гуманізму особистості, яка не зупиняється у своєму розвитку і виступає запорукою міцного і стабільного сучасного суспільства.Документ Антикризове управління навчальним закладом: аспектний аналіз практичного досвіду А. Макаренка (1920-1928)(2015) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Гавриленко Інна Іванівна; Havrylenko Inna IvanivnaУ статті здійснено аспектний аналіз антикризового управління навчальним закладом на прикладі практичного досвіду А. Макаренка в період завідування Трудовою колонією ім. М. Горького (1920–1928 рр.). Розкрито основні напрями управлінської діяльності А. Макаренка, що характеризуються ознаками антикризового управління, визначено орієнтири антикризового управління та стадії розвитку Трудової колонії ім. М. Горького за означеними орієнтирами управління А. Макаренка в кризових умовах.Документ Досвід подолання дитячої безпритульності у СРСР та Європі у 1920-1930 рр.(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Штань Ольга; Shtan OlhaУ статті розглядається проблема вивчення соціально-педагогічного явища дитячої безпритульності у 1920-1930 рр. З'ясовано основні групи причин (економічних, соціальних, політичних, психологічних) появи безпритульних дітей в Україні, СРСР та Європі. Проаналізовано вітчизняний та міжнародний досвід подолання масового соціально-педагогічного явища дитячої безпритульності. Здійснено спробу довести, що поява спеціалізованих закладів соціального виховання в досліджуваний період внесла позитивні корективи в подолання явищ безпритульності та бездоглядності дітей.Документ Лексико-семантичні особливості репрезентації етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі(2020-02) Козлова Вікторія Вікторівна; Тарасенко Ганна Сергіївна; Kozlova Olena Hryhorivna; Tarasenko Hanna SerhiivnaЕтнічна толерантність як цінність та норма міжкультурної взаємодії в американському президентському дискурсі про-являється через неупередженість оцінки, прийняття різних світоглядів, віросповідань й культур, усвідомлення рівності прав та дотримання демократичних свобод. Виділено та схарактеризовано лексико-семантичні групи: «культура чужого», «співробітни-цтво», «ставлення до чужого», «право на незалежність», що репрезентують етнічну толерантність у сучасному американсько-му президентському дискурсі. Встановлено семантичні та морфологічні особливості мовних засобів етнічної толерантності та ідентифіковано опозицію «свій – чужий» у контексті реалізації етнічної толерантностіДокумент Менеджмент персоналу(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Захарова Ірина Олександрівна; Zakharova Iryna Oleksandrivna; Дєнєжніков Сергій Сергійович; Dieniezhnikov Serhii Serhiiovych; Статівка Валентина Іванівна; Stativka Valentyna IvanivnaУ навчальному посібнику розкрито суть основних категорій менеджменту персоналу, розглянуто роботу з кадрами як систему і пояснено кожну її складову. Навчальний посібник охоплює широкий спектр менеджменту персоналу, максимально адаптований до вимог програми курсу. Викладений матеріал допоможе студентам спеціальності 073 Менеджмент детальніше з’ясувати особливості сучасного процесу управління персоналом, оволодіти знаннями, необхідними для побудови ефективно діючої організації. Тести в кінці посібника дозволять проконтролювати ступінь засвоєння знань.Документ Методична підтримка самопрезентації вчителя в навчальному закладі(2013) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena HryhorivnaСтаттю присвячено актуалізації проблеми методичної підтримки вчителя. Розкрито сутність самопрезентації та методичної підтримки; відображено комунікативний аспект самопрезентації вчителя та основи становлення позитивної «Я-концепції». Зазначено, що методична підтримка вчителя, відповідно до її складових частин (організаційної, інформаційної, науково-методичної, правової), спрямована на організацію безперервної освіти педагогічних і управлінських кадрів. Розглянуто умови методичної підтримки самопрезентації вчителя: суспільні умови, що діють на рівні держави; професійно-освітні умови, що діють на рівні професійної підготовки й підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; психологічні умови; організаційні умови; управлінські умови.Документ Організаційно-педагогічні основи забезпечення сучасної правової освіти школярів в Україні(2017) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena HryhorivnaСтаттю присвячено з’ясування організаційних та педагогічних основ ефективної реалізації правової освіти учнів в Україні. Уточнено феномен «правова освіта»; подано тлумачення поняття «організаційно-педагогічні основи сучасної правової освіти школярів». Запропоновано організаційно-педагогічні основи забезпечення досліджуваного феномену на загальнодержавному, регіональному та інституційному рівнях.Документ Основні напрями виховання особистості в професійній діяльності A. С. Макаренка(2016) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena HryhorivnaСтаттю присвячено розкриттю основних напрямів виховання в професійній діяльності А. С. Макаренка, що припадає на часи соціально-економічної кризи на території української держави (20-ті роки ХХ століття). З’ясовано, що сутність виховного процесу визначалась А. С. Макаренком у межах сформульованої ним мети виховання. Встановлено, що основними напрямами виховання в професійній діяльності А. С. Макаренка є: моральне, трудове, фізичне, естетичне та статево-рольове виховання. Аргументовано, що виховна робота за означеними напрямами сприяла формуванню щасливого, організованого педагогом дитинства.Документ Особистість викладача‐дослідника у вимірах педагогічного дискурсу(2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Штика Юрій Михайлович; Shtyka Yurii MykhailovychУ статті закцентована увага на рисах особистості викладача‐дослідника у вимірах педагогічного дискурсу. Джерельною базою слугують праці доктора педагогічних наук Дмитра Олександровича Козлова, спогади фахівців про колегу, безпосереднє спілкування з викладачем дослідником, досліджені за допомогою взаємопов’язаних загальнонаукових та конкретно‐наукових методів: термінологічного аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення. У 32 роки молодий дослідник переніс складну кардіооперацію й отримав інвалідність другої групи, тому наукова праця Дмитра Козлова стала результатом справді надлюдських зусиль, засвідчила не лише працьовитість, а й неординарні здібності педагога: у 35 років успішно захистив кандидатську дисертацію, а в сорок один – докторську дисертацію. У статті акцентована увага на становленні дослідника, викладацькій діяльності, науковому партнерстві наукового консультанта та докторанта, рисах особистості дослідника, які окреслили науковці, колеги Д. Козлова:інтелігентність, ерудованість, філософський оптимізм, толерантність,моральні чесноти, відданість справі, готовність ділитися знаннями. Праці педагога‐дослідника дають можливість осягнути мовно‐творчу індивідуальність особистості з широким діапазоном знань, проникливим розумом. Поняття «інноваційна культура особистості» вчений розглядав як динамічну характеристику особистості, її готовність, здібності та здатності до створення, сприйняття, поширення й верифікації інновацій, володіння такими ключовими якостями, як творчість, інтуїтивність, ризикованість,амбіційність, сміливість і далекоглядність. Результатом творчого таланту дослідника є розроблена концепція інноваційної культури та її становлення під час менеджерської підготовки керівника освітньої установи.Документ Педагогічні умови формування громадянської позиції майбутніх учителів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Бушнєв Юрій Сергійович; Bushniev Yurii SerhiiovychУ статті аналізуються сучасні тенденції формування громадянської позиції майбутніх учителів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу. Розглянуто різні погляди вчених щодо педагогічних умов професійної підготовки учнів педагогічних вишів. Визначено, розкрито й обґрунтовано педагогічні умови формування громадянської позиції студентів педагогічного коледжу, що сприятимуть підвищенню рівня її сформованості.Документ Правова культура майбутніх юристів як педагогічна проблема(2015) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Павленко А. І.; Pavlenko A. I.Проаналізовано сутність правової культури як об’єкту наукового аналізу. Розкрито поняття правової культури майбутніх юристів на основі аналізу та узагальнення положень культурології, філософії, соціології, педагогіки, психології, політології та права. Визначено, що правова культура майбутніх юристів характеризується наявністю глибоких правових знань, усвідомленням, чіткою та беззаперечною переконаністю в соціальній цінності права й у поведінці, яка відповідає правовим нормам. Здійснено спробу виокремлення структурних елементів правової культури майбутніх юристів з урахуванням суб’єктивних та об’єктивних аспектів феномену правової культури.Документ Професійна мобільність майбутнього вчителя як педагогічна проблема(2015) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Малецька Т. В.; Maletska T. V.; Козлов Дмитро Олександрович; Kozlov Dmytro OleksandrovychУ статті розглядаються проблеми професійної мобільності майбутнього вчителя. Особливий акцент зроблено на визначення професійної мобільності особистості як стратегії адаптації до швидких змін середовища, у якому здійснюється професійно-педагогічна діяльність учителя. Проведено аналіз особливостей сучасної професійної діяльності майбутнього педагога. Розглянуто комплекс теоретико-методологічних засад, які дозволяють застосувати модель професійної мобільності, під якою розуміється інтегративна властивість особистості, що включає мотиваційно-ціннісний, креативний, діяльнісний, рефлексивний компоненти.Документ Розвиток лідерського потенціалу керівника закладу освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Мармаза Олександра; Козлова Олена Григорівна; Marmaza Oleksandra; Kozlova Olena HryhorivnaМета статті полягала у визначенні сутності лідерського потенціалу керівника закладу освіти та виокремленні підходів до його розвитку. Використано такі методи дослідження, як: аналіз, синтез, зіставлення, систематизація, метод наукової екстраполяції. У статті зазначено, що гуманістичний менеджмент спирається на людиноцентристську філософію та концепцію лідерства. Визначено, що лідерський потенціал керівника являє собою складне утворення: комплекс особистісних якостей, які знаходять прояв під час різних ситуацій; здатність реалізувати лідерські технології та техніки управлінської діяльності; досвід професійних комунікацій та соціальних стосунків. Запропоновано розділи проєкту розвитку лідерського потенціалу та їхню змістове наповнення. Дійшли висновку, що під час призначення на керівні посади доцільно враховувати лідерський потенціал майбутнього керівника, а вже практикуючим керівникам – створювати проєкти розвитку лідерської компетентності. Перспективними проблемами досліджень є розроблення системи формування лідерського потенціалу керівника.Документ Структура професійного іміджу майбутніх педагогів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Гребеник Тетяна; Hrebenyk Tetiana; Волосюк Тетяна; Volosiuk TetianaУ статті висвітлено сутність поняття «професійний імідж» та його значення в успішній професійній діяльності педагога. Проаналізовано основні підходи до визначення поняття «імідж», виокремлено основні характеристики «професійного іміджу», визначено «професійний імідж педагогів». Здійснено аналіз складників структури професійного іміджу майбутніх педагогів, акцентовано на вагомості їх формування задля підвищення конкурентоспроможності майбутнього фахівця в педагогічній сфері. Характеристику структури професійного іміджу майбутнього педагога здійснено через призму його формування в ході професійної підготовки під час навчання в закладі вищої освіти.Документ Управління формуванням коучингових компетенцій у майбутніх менеджерів організації(2020) Скоробагатська Оксана Іванівна; Skorobahatska Oksana Ivanivna; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena HryhorivnaУ магістерський роботі розглянуто теоретико-практичні основи управління формуванням коучингових компетенцій у майбутніх менеджерів організації. У першому розділі вивчено теоретичні основи управління формуванням коучингових компетенцій у майбутніх менеджерів організації, а саме: визначено сутність та передумови виникнення коучингових технологій у системі управління персоналом; проаналізовано технологію коучингу як методу оптимізації соціально-економічної ефективності персоналу організації; обґрунтовано ключові коучингові компетенції менеджера організації. У другому розділі представлено інтегровану модель управління формуванням коучингових компетенцій у майбутніх менеджерів організації, яка передбачає досягнення певного результативного компонента - коучингових компетенцій: знання принципів ведення коучингових сесій, стратегічне мислення, знання законів організаційного розвитку, повага до особистості і цінностей співробітника, бажання вдосконалюватися в галузі управління, віра у власний потенціал і потенціал співробітника. Розроблено програму навчально-тренінгового курсу з формування коучингових компетенцій у майбутніх менеджерів організації, а також методичні рекомендації щодо його впровадження. У висновках подано основні результати дослідження.Документ Формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців засобами інноваційних технологій: праксеологічний підхід(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena Hryhorivna; Величко Наталія; Velychko NataliiaУ статті охарактеризовано окремі аспекти формування комунікативної компетентності майбутнього документознавця засобами інноваційних технологій на засадах праксеологічного підходу. Акцентовано увагу на комунікативний компонент діяльності професійної діяльності та професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства. Окреслено мотиваційно-афективний, комунікативно-інформаційний, комунікативно-когнітивний, поведінково-інтерактивний компоненти комунікативної компетентності майбутніх документознавців. Формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців в умовах університетської освіти представлено як багатовимірний поетапний процес якісних змін особистості, що відбувається шляхом використання інтерактивних технологій навчання (комунікативні тренінги, тренінг вербальної публічної комунікації, рольові і ділові ігри, вправи на розвиток навичок групової взаємодії у спілкуванні) на засадах праксеологічного підходу.Документ Формування професійної мобільності майбутніх магістрів педагогічної освіти: теорія і практика(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Козлова Олена Григорівна; Kozlova Olena HryhorivnaУ статті здійснено огляд досліджень окремих аспектів міждисциплінарного поняття професійної мобільності, професійної мобільності педагога як важливої особистісно-професійної якості в розв’язанні завдань інноваційного типу професійної діяльності. Доводиться, що соціальний запит, інноваційні процеси в педагогічній освіті, вимоги освітньої практики зумовлюють посилену увагу до фахово-методичної підготовки майбутніх педагогів на другому (магістерському) рівні. Окреслено досвід навчання майбутніх магістрів педагогічної освіти, зокрема за освітньо-професійною програмою Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова) в Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка. Формування професійно мобільних педагогів представлено як спеціально організований, компетентнісно орієнтований освітній процес, що відбувається з урахуванням професійних та особистісних чинників, взаємопов’язаних дій викладачів, студентів, а його результатом є позитивна динаміка у формуванні нового якісного стану, що забезпечує ефективне вирішення професійних завдань.