National Universities in the Contest of the Development of Informal Continuous Education
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
During the period of intensive development of non‐formal continuous education at the present stage, the achievements of Ukrainian scientists and the progressive public of the 19th ‐ early 20th centuries regarding the provision of high intellectual and spiritual needs of the population of Ukraine are of significant interest.
У статті представлений досвід організації та діяльності національних університетів на території України в контексті розвитку неформального безперервного освіти.Встановлено, що народні університети на українських землях в умовах Російської імперії заборонялися, проте активно розвивалися в Австрійській імперії. Українознавчий вектор в освіті дорослих на Галичині й Буковинізабезпечувався низкою українських наукових товариств, серед яких вирізнялася «Просвіта». Насиченістю інтелектуальної та культурної програми,піднесенням національної свідомості й солідарності українців характеризувався Народний університет у Чернівцях.Ідея розвитку українських народних університетів отримала сприятливі умови для реалізації у період українського національного державотворення 1917–1920 рр. Згідно з планами українських урядів, передбачалося відкриття мережі народних університетів класичного і науково‐популярного типу, а також сільських та «мандрівних». Високий академічний тонус студентства народних університетів забезпечувався відповідним викладацьким складом,створенням позитивного мікроклімату, використанням гнучких програм,екскурсій, технічних засобів навчання, зокрема наукового кінематографу.Виокремлено низку чинників, що сприяли створенню та розвитку народних університетів на території України. У період національного ренесансу було створено мережу народних університетів різних типів, що ґрунтувалися на принципах академічної свободи, національної, соціальної й гендерної рівності,творчому характері взаємин викладачів і студентів, узгодженні змісту освіти з індивідуальними інтересами і потребами кожної людини. Місія цих закладів полягала в утвердженні особистої та національної гідності слухачів університетів, розвитку самодіяльності і самоорганізації, забезпеченні підвищених інтелектуальних потреб, сприянні культурно‐освітньому поступу рідного народу. Важливим результатом безперервної неформальної освіти є формування активного громадянина, здатного відстоювати свої права і боротися за своє майбутнє.
У статті представлений досвід організації та діяльності національних університетів на території України в контексті розвитку неформального безперервного освіти.Встановлено, що народні університети на українських землях в умовах Російської імперії заборонялися, проте активно розвивалися в Австрійській імперії. Українознавчий вектор в освіті дорослих на Галичині й Буковинізабезпечувався низкою українських наукових товариств, серед яких вирізнялася «Просвіта». Насиченістю інтелектуальної та культурної програми,піднесенням національної свідомості й солідарності українців характеризувався Народний університет у Чернівцях.Ідея розвитку українських народних університетів отримала сприятливі умови для реалізації у період українського національного державотворення 1917–1920 рр. Згідно з планами українських урядів, передбачалося відкриття мережі народних університетів класичного і науково‐популярного типу, а також сільських та «мандрівних». Високий академічний тонус студентства народних університетів забезпечувався відповідним викладацьким складом,створенням позитивного мікроклімату, використанням гнучких програм,екскурсій, технічних засобів навчання, зокрема наукового кінематографу.Виокремлено низку чинників, що сприяли створенню та розвитку народних університетів на території України. У період національного ренесансу було створено мережу народних університетів різних типів, що ґрунтувалися на принципах академічної свободи, національної, соціальної й гендерної рівності,творчому характері взаємин викладачів і студентів, узгодженні змісту освіти з індивідуальними інтересами і потребами кожної людини. Місія цих закладів полягала в утвердженні особистої та національної гідності слухачів університетів, розвитку самодіяльності і самоорганізації, забезпеченні підвищених інтелектуальних потреб, сприянні культурно‐освітньому поступу рідного народу. Важливим результатом безперервної неформальної освіти є формування активного громадянина, здатного відстоювати свої права і боротися за своє майбутнє.
Опис
Ключові слова
people's university, informal continuous education, androgogy, reform pedagogy, national self‐awareness, individual approach, academic freedom, private and public initiative, народний університет, андрогогіка, реформаторська педагогіка, національна самосвідомість, індивідуальний підхід, академічна свобода, приватна і громадська ініціатива
Бібліографічний опис
Korzh‐Usenko L. National Universities in the Contest of the Development of Informal Continuous Education [Техt] / L. Korzh‐Usenko, O. Kozlova, O. Sydorenko // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024. – № 1-2 (135-136). – С. 199–207. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2024.01‐02/199‐207