Перегляд за Автор "Khyzhniak Inna Anatoliivna"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Е-лінгвометодичний контент у системі підготовки вчителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Хижняк Інна Анатоліївна ; Khyzhniak Inna AnatoliivnaУ статті обґрунтовується важлива роль системної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності. У цьому зв'язку автор вважає необхідним упровадження в їхню професійну підготовку власного навчального контенту з електронної лінгвометодики, що включає навчально-методичний посібник, підручник, електронний навчально-методичний комплекс та три дистанційні курси з лінгвометодичних дисциплін для студентів бакалаврату і магістратури спеціальності «Початкова освіта».Документ Лінгводидактична підготовка вчителя початкових класів у руслі соціокультурних тенденцій сучасності(2014) Хижняк Інна Анатоліївна ; Khyzhniak Inna AnatoliivnaУ статті підкреслюється актуальність соціокультурного підходу до формування фахової лінгводидактичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи згідно з освітніми інноваціями сучасності. Автор проводить аналіз основних понять соціокультурного підходу до лінгводидактичної підготовки студентів, описує шляхи комплексного формування соціокультурної та лінгводидактичної компетентностей випускника педагогічного ВНЗ, що в кінцевому результаті втілюються в лінгводидактичній культурі майбутнього вчителя початкової школи, наголошує на винятковій ролі в цьому процесі якісного соціокультурного середовища вишу, яке передбачає дотримання соціокультурних вимог до професійної підготовки, більшу частину якої для вчителя початкової школи становить лінгводидактична фахова підготовка.Документ Проблема підготовки фахівців цивільної інженерії в Німеччині у вітчизняних та іноземних дослідженнях(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Хижняк Інна Анатоліївна ; Khyzhniak Inna Anatoliivna ; Григор'єва Віта; Hryhorieva VitaУ статті проаналізовано наукові праці українських та іноземних учених, присвячені проблемі підготовки майбутніх фахівців цивільної інженерії в Німеччині. Визначено основні переваги та недоліки реформування інженерної освіти в контексті Болонського процесу, зокрема зміцнення вишів та їх інтеграція в європейську систему вищої освіти, але не завжди виправдана для технічних спеціальностей система бакалавріату і магістратури; з'ясовано дидактичні аспекти сучасної системи вищої технічної освіти (превалювання методів активного навчання, зокрема інтерактивних методів та ін.); виокремлено організаційні та методичні особливості системи підготовки майбутніх інженерів-будівельників у технічних вишах: система «наставництва»; академічна мобільність і свобода студентів щодо самостійного вибору схеми й мови навчання тощо.Документ Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки магістрів педагогічної галузі(Гельветика, 2023) Хижняк Інна Анатоліївна; Khyzhniak Inna AnatoliivnaУ статті обґрунтовано важливість якісної організації та взаємозв’язку у реалізації двох стрижневих складників фахової підготовки магістрів педагогічної галузі: виконання кваліфікаційної роботи та проходження виробничої практики. Наведені теоретичні узагальнення засвідчують наявність у педагогічного дослідження специфічних рис, які ускладнюють проведення якісного дослідження за обмежений термін фахової підготовки за магістерською освітньою програмою. У зв’язку із цим авторка стверджує, що інтеграція науково-дослідницької та практичної підготовки має охоплювати всі етапи роботи над виконанням магістерського дослідження і обґрунтовує технологію інтегрованої науково-практичної підготовки магістрантів педагогічної освітньої галузі.Пропонована технологія передбачає дотримання організаційних умов, до яких належать такі як: розподіл тижнів для виконання магістрантом кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження виробничої практичної підготовки між усіма семестрами навчання; постановка поспіль у графіку освітнього процесу магістрантів тижнів для виконання кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження практичної підготовки; виокремлення у змісті виробничої практичної підготовки науко-вого складника, що включає дослідницьку діяльність у межах магістерського дослідження; долучення емпіричних матеріалів магістерського дослідження до звітної документації з практики на всіх її етапах. Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки містить 3 етапи підготовки магістерського дослідження: початковий, основний та підсумковий.На думку автора, пропонована технологія має переваги перед традиційним підходом до організації науково-дослідної роботи магістрантів: використання методу «занурення» в наукову проблему через збільшення терміну її осмислення та опрацювання і відповідне підвищення якості наукових досліджень магістрантів; можливість для здобувача вищої освіти проводити необ-хідні емпіричні дослідження на базі виробничої практичної підготовки; органічне сполучення наукового саморозвитку студента та спільної роботи з науковим керівником; взаємопов’язаний розвиток різних складників наукової компетентності магістрантів.