Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Автор "Drushliak Maryna Hryhorivna"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Організація автоматизованого контролю знань учнів із використанням додатку Plickers(2021) Мойсеєнко Максим Ігорович; Moiseienko Maksym Ihorovych; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna HryhorivnaОб’єкт дослідження: процес контролю знань учнів закладів загальної середньої освіти. Предмет дослідження: автоматизований контроль знань учнів із використанням додатку Plickers у закладах загальної середньої освіти. Мета дослідження: теоретичний аналіз проблеми автоматизованого контролю знань учнів та організація автоматизованого контролю знань учнів з використанням додатку Plickers. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. У першому розділі «Теоретичні основи дослідження» проаналізовано проблеми сучасного контролю навчальних досягнень учнів; особливості автоматизованого контролю навчальних досягнень; використання засобів доповненої реальності при автоматизованому контролі знань. У другому розділі «Використання додатку Рlickers при організації автоматизованого контролю знань» висвітлено основні прийоми роботи з додатком Рlickers, розроблено змістове наповнення завдань для здійснення контролю знань учнів за допомогою Рlickers та наведено результати впровадження його при навчанні математики. Практична значущість дослідження полягає у розробці автоматизованого контролю знань учнів з теми «Вектори на площині» (9-й клас) із використання додатку Plickers.Документ Підтримка вивчення теорії ймовірності та математичної статистики в школі засобами динамічної математики(2020) Хоминська Олександра Анатоліївна; Khomynska Oleksandra Anatoliivna; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna HryhorivnaСтохастична грамотність є необхідною складовою загальнокультурної, загальноосвітньої підготовки сучасної людини. Стохастика має пронизувати шкільний курс математики від початкової до старшої школи. Оскільки йдеться не про вивчення кількох понять і фактів, а про формування окремого типу мислення. У дослідженнях психологів показано, що людина за природою погано пристосована до ймовірнісної оцінки, до усвідомлення і правильної інтерпретації ймовірнісно-статистичної інформації. Для цього потрібна систематична і цілеспрямована робота х формування статистичного типу мислення. На якість знань учнів стохастичної змістової лінії впливає складність візуалізації її основних понять та процесів. У даному контексті на допомогу вчителю приходять потужні комп’ютерні засоби, але вивчення питання щодо їх методичного супроводу і особливостей застосування є і досі актуальним через постійне оновлення програмного забезпечення, вдосконалення комп’ютерного інструментарію та потужностей інформаційних систем. Проаналізувавши закордонний та вітчизняний досвід і зробивши власні припущення, виділено саме програму динамічної математики Математический конструктор з позиції її переваг щодо візуалізації навчального матеріалу стохастичної змістової лінії. Зазначені ідеї реалізовано у авторських розроблених конспектах уроків за темами «Задача Бюффона», «Парадокс Бертрана» із використанням програми Математический конструктор для класів з поглибленим вивченням математики, матеріали яких також можна використовувати для факультативних занять.Документ Розвиток критичного мислення учнів старшої школи при вивченні математики(2020) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna HryhorivnaУ межах проведеного дослідження було узагальнено визначення поняття «критичне мислення». Визначено його структурні компоненти. Було виявлено, що серед найбільш ефективних прийомів, які сприяють розвитку критичного мислення є асоціації, мозковий штурм, кластери. Було з’ясовано, що ефективними засобами розвитку критичного мислення школярів є задачі-пастки, що сприяють уважному, критичному сприйманню завдання й можливої відповіді. У ході дослідження було доведено, що в шкільному курсі математики з метою розвитку критичного мислення можна використовувати такі види некоректних задач: задачі, які мають більше одного розв’язку (багатоваріантні); задачі з недостачею даних; задачі із зайвими даними; задачі, які містять протиріччя (суперечливі); задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами. З’ясовано, що в шкільних підручниках і посібниках некоректні задачі зустрічаються рідко. Проведений аналіз діючих підручників з алгебри для 10-11 класів показав, що частка таких задач у загальній масі задачного матеріалу не перевищує 3-4 %, а з геометрії цей показник – 5-6 %. За результатами проведеного аналізу виокремлено основні типи некоректних задач, які найбільш поширені, – задачі з алгебраїчними або геометричними параметрами (за кількістю можливих розв’язків, повнотою даних та їх сумісністю). Зроблено висновки, що включення некоректних задач у зміст уроку суттєво змінює методику роботи з коректними задачами, оскільки вимагає доповнення структурного аналізу її умови й критичним аналізом і впливає на повноту використання усіх даних в ході розв’язування задачі, перевірку отриманого результату на відповідність вихідним даним, тощо.Документ Система підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з математики(2021) Заєць Марія Олександрівна; Zaiets Mariia Oleksandrivna; Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna HryhorivnaРобота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі розглянуто актуальність роботи, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження. У першому розділі «Проблема оцінювання навчальних досягнень учнів з математики» дано означення ключових понять «оцінювання», «навчальні досягнення школярів», «якість»; описано функції оцінювання навчальних досягнень та основні форми оцінювання навчальних досягнень; розглянуто методичні особливості оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи; розглянуто та проаналізовано такий вид оцінювання навчальних досягнень як зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО); описано історію становлення ЗНО; проаналізовано напрямки психологічної підготовки школярів до зовнішнього незалежного оцінювання з детальними рекомендаціями кожному із учасників такого процесу. У другому розділі «Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання з математики» проаналізовано типи завдань ЗНО з математики з прикладами, пояснено сутність поняття «статистична складність» завдання ЗНО; описано методичні особливості кожної змістової лінії шкільного курсу математики та створено пам’ятки для вчителів у межах кожної змістової лінії, які можна використовувати при підготовці до ЗНО; виокремлено шляхи підготовки до ЗНО, розроблено факультатив з розв’язування задач ЗНО з математики, зроблено порівняльний аналіз курсів з підготовки до ЗНО на відкритих освітніх ресурсах, акцентовано увагу на феномені репетиторства при підготовці до ЗНО.